Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/4822/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 09.08.2019. Зареєстровано: 11.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.08.2019.
Дата набрання законної сили: 05.08.2019
Номер судового провадження: 22-ц/818/2830/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		 
		Постанова
		Іменем України
		Справа № 640/4822/18
		Провадження № 22-ц/818/2830/19
		05 серпня 2019року 
		м. Харків
		Харківський апеляційний суд у складі колегії:
		головуючого      Сащенко І.С.
		суддів      Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.,
		учасники справи:
		позивач  Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк»,
		відповідач - ОСОБА_1 ,
		розглянув впорядку спрощеногоапеляційного провадженнябез повідомленняучасників справиапеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 січня 2019 року (суддя  Садовський К.С.) по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
		встановив:
		У березні 2018 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 19.03.2012 року у розмірі 117000 грн. та судовий збір за подання позовної заяви.
		Позов мотивовано тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 19.03.2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Однак, через порушення зобов`язань за кредитним договором у відповідача утворилась заборгованість, яка до теперішнього часу ним не погашена.
		В судове засідання представник позивача не з`явився.
		Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заперечував у повному обсязі. Просив застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності. 
		Рішенням Київськогорайонного судум.Харкова від25січня 2019року позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» - задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором: №б/н від 19.03.2012 року у розмірі 117000,00 грн., з яких 7931,40 грн. - заборгованість за кредитом, 109068,60 грн. - відсотки за користування кредитом.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся  до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та постановити нове, яким у задовольнянні позову відмовити в повному обсязі.
		Скарга мотивована неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи; невідповідністю висновків суду обставинам справи; порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що доказів порушення строків виконання зобов`язань відповідачем, а також наявної у відповідача заборгованості позивачем надано не було. Також судом безпідставно не застосовано строки позовної давності.
		Своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався.
		Згідно зі ч. 1ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
		Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
		Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. 
		Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» та стягуючи з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором б/н від 19.03.2012 року, суд першої інстанції виходив із її доведеності, також не знайшов підстав для застосування позовної давності.
		Повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи і вимогам закону.
		Встановлено, що за кредитним договором б/н від 19.03.2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
		Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 11).
		У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua: https:// client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування (а.с. 12-36). 
		Окрім цього, зазначено що Відповідачу було надано для ознайомлення Умови та Правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання.    
		Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому.
		Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором б/н від 19.03.2012 року банк виконав, надавши відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
		З наданої до суду виписки з карткового рахунку вбачається, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку "Універсальна", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки (а.с. 104-107). 
		Про це також свідчить і фото відповідача ОСОБА_1 з вказаною карткою (а.с. 116).
		Факт користування кредитними грошима за вказаним договором визнається і самим відповідачем.
		У зв`язку із несвоєчасним виконанням умов договору станом на 31.12.2017 року утворилась заборгованість, яка згідно розрахунків позивача складає - 117000 грн., з яких:
		-7931,40 грн. - заборгованість за кредитом;
		-109068,60 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом (а.с. 6-10).
		Розмір заборгованості, визначений позивачем, ОСОБА_1 не спростовано.
		Відповідно до статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.
		Позивач обов`язки за умовами договору виконав, надавши кредитні кошти відповідачеві. 
		Останній зобов`язався за договором повертати кредит з процентами періодичними платежами.
		Згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
		У відповідності зістаттею 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Згідно з частиною першоюстатті 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
		Відповідно достатті 599 ЦК Українизобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Таким чином, після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов`язання простроченого боржника за договором не припиняється. Так, зобов`язання може бути належно виконане простроченим боржником і після спливу позовної давності. 
		Згідно з частиною першоюстатті 267 ЦК Україниособа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.
		У випадку спливу позовної давності заява про захист цивільного права або інтересу приймається судом до розгляду, проте сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини друга та четвертастатті 267 ЦК України).
		У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 наявність заборгованості не заперечував, проте просив застосувати до спірних правовідносин строки позовної давності та відмовити у задоволенні вимог банку у повному обсязі, посилаючись на те, що починаючи з жовтня 2014 року кредитною карткою він не користувався, а тому звернувшись до суду із позовом у 2018 році банк пропустив трирічний строк для захисту свої прав.
		Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України ).
		Відповідно достатті 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
		Початок перебігу позовної давності визначаєтьсястаттею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).
		Оскільки договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п`ятоюстатті 261 ЦК Українипочинається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
		У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другоїстатті 1050ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зістаттею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.
		Отже, оскільки за умовами договору відповідач мав виконувати зобов`язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів до 25 числа кожного місяця впродовж строку кредитування, перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. А тому встановлення строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів.
		Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення. Вказане унеможливлює визначення початку перебігу позовної давності для погашення всієї заборгованості за договором з моменту спливу строку кредитування.
		Із матеріалів справи вбачається, що остання операція з повернення кредитних коштів по картці була здійснена відповідачем 31.10.2014 року, про що свідчить виписка по картці.
		Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав лише у березні 2018 року, тобто з пропуском строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові.
		Враховуючи викладене, висновки суду щодо обчислення строків позовної давності про стягнення тіла кредиту та нарахованих відсотків за його користування суперечать висновкам, викладеним у Постанові Великої ПалатиВерховного Судувід 28 березня 2018 року п о справі № 14-10 цс 18, згідно з якими встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).
		Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції на вказані висновки уваги не звернув та безпідставно виходив із того, що строк звернення до суду із вимогами щодо повернення заборгованості по кредиту слід обраховувати з дня закінчення строку дії картки, що збігається із закінченням строку кредитування (січень 2016 року) та задовольнив позовні вимоги.
		Встановивши неправильне застосування норм матеріального права, суд апеляційної інстанції керуючись приписами ч.4 ст. 367 ЦК України вважає за необхідне рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у зв`язку із пропуском строку позовної давності. 
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 5 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, №23, ЄСПЛ, від 18 липня 2007 року). 
		Згідно з п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
		Керуючись ст. ст.374,376,381-384 ЦПК України, суд -
		постановив:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити.
		Рішення Київськогорайонного судум.Харкова від25січня 2019року   скасувати.
		Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» - залишити без задоволення.
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2881,50 грн.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий І.С.Сащенко
		 
		 
		 
		Судді   А.І.Овсяннікова 
		 
		 
		 
		      І.П. Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...