Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/7259/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 12.08.2019. Зареєстровано: 13.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.08.2019.
Дата набрання законної сили: 07.08.2019
Номер судового провадження: 22-ц/801/1419/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/7259/19
		Провадження № 22-ц/801/1419/2019
		Категорія: 48
		Головуючий у суді 1-ї інстанції Федчишен С. А.
		Доповідач:Денишенко Т. О.
		 
		 
		ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 серпня 2019 рокуСправа № 127/7259/19м. Вінниця
		 
		 
		 
		Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивіль-них справах:
		судді-доповідача Денишенко Т.О.,
		суддів Сала Т.Б., Міхасішина І.В.,
		за участі секретаря судового засідання Куленко О.В., представника скаржника, відповідача Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області Скляра О.В., представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Бардина М.Б., розглянувши за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в м. Він-ниці, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за позовом 
		ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби
		України у Вінницькій області про встановлення факту родинних відносин, 
		зобов`язання управління вчинити певні дії, 
		за апеляційною скаргою представника Управління державної міграційної служ-би України у Вінницькій області Скляра Олега Володимировича на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2019 року, ухвале-не у приміщенні суду в м. Вінниці за головування судді Федчишена С.А., пов-ний текст якого складений 07 травня 2019 року,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		13 березня 2019 року ОСОБА_1  звернулася у Вінницький міський суд Вінницької області з позовом до Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області про встановлення факту родинних відносин, зо-бов`язання відповідача врахувати факт родинних відносин позивачки з ОСОБА_3 при розгляді звернень із заявами про отримання права постійного про-живання в Україні та/чи отримання громадянства України. Позов мотивований тим, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка Російської Федерації, уродженка с. Оленек, Оленекського району, Якутія, звер-нулася до відповідача Управління державної міграційної служби України у Він-ницькій області за консультацією з приводу отримання посвідки про право пос-тійного проживання в Україні. Підставою такого звернення став той факт, що мати позивачки - ОСОБА_4 (прізвище до укладення шлюбу ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка Російської Федерації, уродженка с. Іванівці, Тиврівського району Вінницької області, вже має посвід-ку на постійне проживання в Україні. Однак Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області не визнало факту родинних стосунків між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 у зв`язку з відмінностями у написанні прізвища. Позивачка зазначає, що ОСОБА_4 19 травня 1974 року уклала шлюб з ОСОБА_7 , зареєстрований Жахнівською сільською ра-дою Тиврівського району Вінницької області. Після укладення шлюбу дружині було присвоєно прізвище « ОСОБА_1 ». У 1986 році подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_9 переїхали на постійне проживання в с. Оленек, Оленекського району, Якутська АССР, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Рес- публіка . У подружжя ОСОБА_10   ІНФОРМАЦІЯ_3  народилася дочка ОСОБА_1 , якій в Оленекському ЗАГСІ було видано свідоцтво про народження на прізви-ще  ОСОБА_1 . Таке ж написання прізвищ вказано і батьків « ОСОБА_4 » і « ОСОБА_9 ». Усі подальші документи як гро-мадян Російської Федерації  ОСОБА_13  і ОСОБА_14 були ви-дані на прізвище « ОСОБА_1 ». У 2004 році ОСОБА_4  переї-хала на постійне проживання на свою батьківщину в смт. Тиврів Вінницької об-ласті. 12 лютого 2016 року ОСОБА_4  отримала посвідку на постійне про-живання на території України за № ІН  НОМЕР_1 . Під час оформлення даного до-кументу співробітниками міграційної служби було зазначено прізвище укра-їнською мовою « ОСОБА_1 », що відповідало в написанні із вказаним у свідоцтві про одруження від 19 травня 1974 року. При цьому у паспорті громадянки Ро-сійської Федерації прізвище вказано російською мовою « ОСОБА_1 ». У 2009 році позивачка переїхала проживати у м. Вінницю, де навчалася у Він-ницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова. У всіх до-кументах, які були видані на її ім`я, зокрема у посвідці на тимчасове прожи-вання на території України, було вказано прізвище « ОСОБА_1 ». Остання по-свідка на тимчасове проживання була видана 15 червня 2018 року, її дійсність визначена до 30 жовтня 2018 року. Відповідно до Експертного висновку докто-ра філоогічних наук Б.М. ОСОБА_15 прізвища ОСОБА_1 ( свідоцтво про укла-дення шлюбу, записи ОСОБА_9 , ОСОБА_4 ; посвідка на постійне проживання, запис ОСОБА_17 ) і ОСОБА_1 ( паспорт громадянина Російської Федерації, запис російською мовою ОСОБА_19 ) є ідентичними у документах однієї родини. Ура-ховуючи вказаний експертний висновок, написання прізвища у свідоцтві про народження заявниці ОСОБА_4 не є помилкою, а проявом ідентичності пріз-вищ ОСОБА_4 і ОСОБА_1 в межах однієї родини. Підтвердженням іден-тичності прізвищ ОСОБА_1 і ОСОБА_1 є написання латинськими літерами пріз-вища ОСОБА_14 , матері заявниці ОСОБА_1 , в її закордонному паспорті громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 та в по-свідці на постійне проживання в Україні ОСОБА_4. Тобто ідентичне напи-сання. З трудової книжки на ім`я « ОСОБА_4 », що видана 16 березня 1972 року і заповнена російською мовою, відомо, що 16 березня 1972 року ОСОБА_4 була зарахована на посаду медсестри хірургічного від-ділення Тиврівської ЦРБ. Її прізвище на « ОСОБА_4 » було змінене на підставі свідоцтва про шлюб від 19 травня 1974 року серії НОМЕР_3 . 04 травня 1987 року « ОСОБА_4 » була звільнена за статтею 38 КЗпП УРСР у зв`язку зі зміною місця проживання ( запис № 5 ). Запис № 6 від 21 травня 1987 року в трудовій книжці свідчить «Принята постовой медсестрой в Оленекском противотубдиспансере». В трудовій книжці, виданій на прізвище « ОСОБА_4 », внесене виправлення однієї літери в написанні прізвища, а саме літера «и» шляхом закреслення замінена літерою «е». Таким чином написання прізвища стало « ОСОБА_1 », очевидно відповідно до документів громадянства, виданих в Російській Федерації. У період роботи «постовой медсестрой в Оле-некском противотубдиспансере» у ОСОБА_4 ( записаної в трудовій книжці на той час « ОСОБА_4 » ) народилася доч-ка ОСОБА_1 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 року , що є обставиною, яка підтвер-джує їхній родинний зв`язок. Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 « ОСОБА_4 » є матір`ю « ОСОБА_1 » згідно із написанням їх прізвищ в документах, виданих органами Російської Федерації. За таких обставин позивачка просила суд встановити факт наявності родинних відносин як дочки і матері між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народилася в с. Оленек, Оленекського району, Якутія і ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що народилася у с. Іванівці Тиврівського району Він-ницької області УРСР та зобов`язати Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області врахувати факт родинних відносин ОСОБА_1 і ОСОБА_4 при розгляді звернень ОСОБА_1 із заявами про отримання права постійного прожи-вання в Україні та/чи отримання громадянства України ( а. с. 2-5 ).
		Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2019 року позов задоволений частково. Встановлений факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в с. Оленек Оленекського райо-ну, Якутія, є рідною донькою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася в с. Іванівці, Тиврівського району, Вінницької області. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Су-дові витрати залишені за позивачкою ( а. с. 53-55 ).
		Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, представ-ник відповідача управління Державної міграційної служби України у Вінниць-кій області Скляр О.В. оскаржує його в апеляційному порядку в частині задово-лених позовних вимог, просить рішення суду в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаржник вважає оскаржуване рішення ухваленим без урахування усіх обставин справи, за невід-повідності висновків суду обставинам справи, що призвело до прийняття, на його думку, незаконного рішення, з порушенням норм процесуального права. Представник зазначає про помилковий розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки справи стосовно встановлення факту родин-них відносин мають розглядатися в порядку окремого провадження ( а. с. 56-59, 66 ). 
		08 липня 2019 року до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу представника позивачки адвоката Бардина М.Б., де зазначається, що апе-ляційну скаргу подано від імені заінтересованої особи, хоча такого учасника справи немає, тому сумнівним є його право на звернення до суду із апеляцій-ною скаргою. Сам факт подання апеляційної скарги підтверджує наявність спо-ру про право, а саме права ОСОБА_1 на встановлення факту родинних від-носин у судовому порядку. Тому з метою належного забезпечення прав пози-вачки ОСОБА_1 апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції у да-ній справі, розглянутій в порядку позовного провадження, задоволенню не під-лягає. 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення та заперечення на апеля-ційну скаргу представників сторін у справі, дослідивши матеріали справи, про-аналізувавши наявні в справі докази в їх сукупності, перевіривши законність, обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга за-доволенню не підлягає.
		Згідно норм статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рі-шення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підста-ву своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає зазначе-ним вимогам, воно є законним, обґрунтованим, ухваленим на підставі встанов-лених судом фактичних обставин, що мають місце у даній справі, та доказів, представлених суду її учасниками. 
		У частині вирішення позовних вимог  ОСОБА_1 про зобов`язання управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області вра-хувати факт родинних відносин ОСОБА_1 і ОСОБА_4 при розгляді звернень ОСОБА_1 із заявами про отримання права постій-ного проживання в Україні та/чи отримання громадянства України рішення су-ду в апеляційному порядку не оскаржується, тому судом апеляційної інстанції відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України не перевіряється.
		Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється учасниками справи, що  ОСОБА_4 19 травня 1974 року уклала шлюб з ОСОБА_24 , який було зареєстровано Жахнівською сільською радою Тиврівського району Вінницької області. Після укладення шлюбу дру-жині було присвоєно прізвище « ОСОБА_1 ». У 1986 році подружжя ОСОБА_10 переїхало на постійне проживання в с. Оленек, Оленекського району, Якутська АССР, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка. ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася дочка ОСОБА_1 , якій в Оленекському відділі ЗАЦС було видано свідоцтво про народження на прізвище « ОСОБА_1 ». Таке ж напи-сання прізвищ вказано й батьків « ОСОБА_4 » і « ОСОБА_9 ». У 2004 році ОСОБА_4 переїхала на постійне прожи-вання на свою батьківщину в смт. Тиврів. 
		12 лютого 2016 року ОСОБА_4 отримала посвідку на постійне прожи-вання на території України за № НОМЕР_1 . Під час оформлення даного доку-менту співробітниками міграційної служби було зазначено її прізвище укра-їнською мовою ОСОБА_1 , що відповідало в написанні вказаному у свідоцтві про одруження від 19 травня 1974 року. При цьому у паспорті громадянки Ро-сійської Федерації прізвище вказано російською мовою « ОСОБА_1 ». 
		З 2009 року позивачка ОСОБА_1  переїхала проживати у м. Вінницю, де навчалася у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пиро-гова. У всіх документах, які були видані на її ім`я, зокрема у посвідці на тим-часове проживання на території України, було вказано прізвище позивачки бу-ло вказано « ОСОБА_1 ». Остання посвідка на тимчасове проживання була вида-на 15 червня 2018 року та була дійсна до 30 жовтня 2018 року. 
		Відповідно до експертного висновку доктора філологічних наук Б.М. Аж-нюк, що міститься в матеріалах справи, прізвища ОСОБА_1 ( свідоцтво про укладення шлюбу, записи ОСОБА_9 , ОСОБА_4 ; посвідка на постійне проживання, запис ОСОБА_17 ) і ОСОБА_1 ( паспорт громадянина Російської Федерації, запис російською мовою ОСОБА_4 ) є ідентичними у документах однієї родини. Враховуючи цей висновок, написання прізвища у свідоцтві про народження за-явниці ОСОБА_4 не є помилкою, а проявом ідентичності прізвищ ОСОБА_1 і ОСОБА_1 в межах однієї родини. Підтвердженням ідентичності пріз-вищ ОСОБА_1 і ОСОБА_1 є написання латинськими літерами прізвища ОСОБА_28 , матері заявниці ОСОБА_1 , в її закордонному паспорті громадянки Російської Федерації ОСОБА_4 та в посвідці на по-стійне проживання в Україні ОСОБА_4, тобто ідентичне написання.
		Згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 18 верес-ня 1991 року, « ОСОБА_4 » є матір`ю « ОСОБА_1 » згідно із написанням їх прізвищ в документах, виданих органами Російської Федерації.
		Задовольняючи позовну вимогу ОСОБА_1 про встановлення факту ро-динних відносин, суд першої інстанції вважав, що обставини, на які посилаєть-ся позивачка, знайшли своє підтвердження, а її позовна вимога ґрунтується на вимогах закону. Іншої можливості внести виправлення у відповідні документи, що засвідчують факт родинних відносин, у позивачки немає. Тому суд дійшов висновку, даний факт підлягає встановленню, а позов в цій частині - задоволен-ню.
		Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, єдиним доводом, на який вка-зує скаржник як підставу для скасування рішення суду першої інстанції, є по-милковий розгляд даної справи в порядку позовного провадження, адже відпо-відно до статей 293, 315 справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а в даному випадку факту родинних відносин, мають розглядатися в окремому провадженні. Скаржник вказує про не зазначення ОСОБА_1 які її права порушені Управлінням державної міграційної служби України у Він-ницькій області та чому його визначено відповідачем. 
		Однак із такими доводами апеляційної скарги категорично погодитися не можна, вони не є спроможними, не можуть бути достатньою самостійною під-ставою для скасування правильного рішення суду першої інстанції.
		Дійсно відповідно до пункту п`ятого частини другої статті 293 ЦПК Украї-ни, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Відповідно до пункту першого статті 315 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, коли цей факт безпосередньо породжує юри-дичні наслідки, зокрема, якщо підтвердження такого факту необхідне заявни-кові для реалізації своїх прав.
		Частиною шостою статті 294 ЦПК України передбачено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на за-гальних підставах.
		З матеріалів цієї цивільної справи убачається, що ОСОБА_1 зверталася у Вінницький міський суд Вінницької області в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту родинних відносин, за участі заінтересованої особи Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області. Втім ухвалою цього суду від 13 лютого 2019 року заява ОСОБА_1 на під-ставі частини шостої статті 294 ЦПК України залишена без розгляду, їй роз`яс-нено її право подати позов на загальних підставах. Така позиція суду обґрунто-вана тим, що представник заінтересованої особи клопотав про залишення заяви без розгляду саме через наявність спору про право між сторонами та повного заперечення щодо задоволення заяви про встановлення факту родинних відно-син ( а. с. 41 ). 
		Україна як Висока Договірна Сторона Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує кожному, хто пе-ребуває під її юрисдикцією, право на справедливий суд, закріплене в статті 6 ці-єї Конвенції, згідно з пунктом першим якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і без-стороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Відповідно до частини першої статті 17 Зако-ну України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» національні суди застосовують при розгляді справ Кон-венцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду як джерело права.
		Відтак об`єктивно у ОСОБА_1 відсутня можливість у інший спосіб реа-лізувати свої права, а ніж шляхом звернення в суд із заявою в порядку позов-ного провадження для вирішення питання про встановлення факту родинних відносин з матір'ю. При цьому суд визнає позицію відповідача у справі проце-суально необґрунтованою, зумовленою хибним трактуванням норм процесу-ального права, що визначають порядок звернення особи із заявами по суті спра-ви. Зважаючи на мету встановлення юридичного факту, слід вважати правиль-ним залучення саме Управління державної міграційної служби України у Він-ницькій області у даному випадку як належного відповідача у справі.
		Жодних інших доводів на спростування висновків суду першої інстанції, викладених у оскаржуваному рішенні, апеляційна скарга не містить.
		Вимога пункту першого статті 6 Конвенції щодо обгрунтування судових рі-шень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен до-від заявника. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обгрунтування рі-шення, може бути різною в залежності від характеру рішення ( Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року ). Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцін-ки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прий-нятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сфор-мульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
		Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» ( остаточне рішення від 17 червня 2011 року ) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведен-ня може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів. 
		Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції повністю встановлені фактичні обставини справи для встанов-лення факту родинних відносин позивачки та її матері, не знаходить підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матері-ального права, порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, належно умотивованим, тому апеляційну скаргу представника скаржника у справі належить залишити без задоволення. 
		Статтею 367 ЦПК України визначені межі розгляду справи апеляційним су-дом, який переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. 
		Статтею 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Керуючись нормами статей 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389 - 391 ЦПК України, апеляційний суд апеляційний суд у складі колегії суддів судової пала-ти у цивільних справах - 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу представника Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області Скляра Олега Володимировича залишити без за-доволення.
		Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управлін-ня державної міграційної служби України у Вінницькій області про встановлен-ня факту родинних відносин, зобов`язання управління вчинити певні дії - зали-шити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, од-нак вона може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст постанови складений 12 серпня 2019 року.
		 
		Суддя-доповідач Т.О. Денишенко
		 
		Судді Т.Б. Сало
		 
		І.В. Міхасішин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...