Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/14964/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 13.08.2019.
Дата набрання законної сили: 07.08.2019
Номер судового провадження: 61-29709ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем  України
		 
		 
		07 серпня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 756/14964/14-Ц
		провадження № 61-29709св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Жданової В. С. (суддя-доповідач),
		суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю., 
		 
		учасники справи:
		позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»,
		відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , 
		третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія «Вектор Плюс»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 , на рішення Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М. від 03 жовтня 2017 року,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог 
		 
		У жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі - ТОВ ФК «Вектор Плюс») про стягнення заборгованості.
		Позов мотивований тим, що 25 грудня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (далі - ВАТ «Сведбанк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2631/1207/45-011 зі змінами, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 74 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами, строком до                  25 грудня 2037 року. Цього ж дня між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 на забезпечення виконання зобов`язань позичальника укладено договір поруки.
		28 листопада 2012 року між публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та ТОВ ФК «Вектор Плюс», та цього ж дня між ТОВ ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договори факторингу, відповідно до умов яких ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло права вимоги заборгованості за кредитними договорами, зокрема й за вказаним вище, на набуло статусу нового кредитора.
		Посилаючись на неналежне виконання відповідачами своїх зобов`язань, внаслідок чого станом на 25 серпня 2014 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 1 687 998 грн 59 коп., з яких: заборгованість за кредитом -  979 656 грн 91 коп., заборгованість за відсотками - 483 560 грн 47 коп., пеня - 224 781 грн 21 коп., ТОВ «Кредитні ініціативи» просило стягнути вказану суму заборгованості солідарно з відповідачів.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року  в задоволенні позову відмовлено.
		Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року у справі за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 було звернуто стягнення на предмет іпотеки у зв`язку із заборгованість станом на 25 січня 2013 року, проте позивачем не доведено, що предмета іпотеки недостатньо для задоволення вимог кредитора, а звертаючись до суду з цим позовом позивач нараховує відсотки, починаючи з 24 квітня 2012 року. Також суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором та вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, що забезпечує виконання того ж самого кредитного договору, заявлені до одного і того ж позичальника - іпотекодавця, є подвійним стягненням, а тому задоволенню не підлягають.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 03 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено частково, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 червня 2015 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_1 та в цій частині ухвалено нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» суму основного боргу в розмірі 979 656 грн 91 коп., відсотки 483 566 грн 47 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Апеляційний суд, стягуючи з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» суму основного боргу в розмірі 979 656 грн 91 коп. та відсотки у розмірі 483 566 грн 47 коп. виходив з того, що задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки не перешкоджає кредитору звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за основним зобов`язанням, оскільки зобов`язання не виконане, а тому наявні підстави для стягнення вказаних сум. Відмовляючи у позові в частині стягнення пені суд виходив з того, що наданий позивачем розрахунок не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Щодо вимог до поручителя ОСОБА_2 , суд виходив з того, що звертаючись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки позивач змінив строк виконання зобов`язання за кредитним договором і такий настав у квітні 2013 року, проте з цим позовом до поручителя ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося у жовтні 2014 року, тому в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припинилася.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
		 
		У грудні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що позивачу було поновлено строк на апеляційне оскарження з порушенням норм ЦПК України. Судом апеляційної інстанції не враховано, що 28 листопада 2012 року ПАТ «Сведбанк» відступив ТОВ ФК «Вектор Плюс» право грошової вимоги за кредитним договором на загальну суму 461 320 грн 73 коп., а ТОВ ФК «Вектор Плюс» цього ж дня відступив право грошової вимоги за цим же кредитним договором позивачу вже на загальну суму 873 106 грн 97 коп., тобто майже в два рази більше, ніж відступлено ПАТ «Сведбанк». Також судом не враховано, що ним на погашення кредиту сплачено більше 22 000,00 доларів США, що підтверджується наявними у нього документами, проте точна сума погашення може бути визначена лише на підставі документів, які зберігаються у ВАТ «Сведбанк», а тому твердження позивача щодо суми заборгованості не відповідають дійсності.
		 
		Таким чином, зі змісту касаційної скарги вбачається, що рішення апеляційного суду оскаржується  ОСОБА_1 тільки в частині вирішення позову ТОВ «Кредитні ініціативи» до нього про стягнення заборгованості, а тому в іншій частині на предмет законності й обґрунтованості судом касаційної інстанції не перевіряється відповідно до вимог статті 400 ЦПК України.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 грудня 2017 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 13 грудня 2017 року про виправлення описки, відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу № 756/14964/14-ц з Оболонського районного суду м. Києва. 
		 
		Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		У січні 2018 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 липня 2019 року справу за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - ТОВ ФК «Вектор Плюс», про стягнення заборгованості, призначено до розгляду.
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Судами установлено, що 25 грудня 2007 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2631/1207/45-011 зі змінами, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі  74 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами, строком до 25 грудня 2037 року. 
		Цього ж дня між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 на забезпечення виконання зобов`язань позичальника укладено договір поруки.
		28 листопада 2012 року між публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та ТОВ ФК «Вектор Плюс», та цього ж дня між ТОВ ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договори факторингу, відповідно до умов яких ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло права вимоги заборгованості за кредитними договорами, зокрема й за вказаним вище, на набуло статусу нового кредитора.
		У зв`язку із неналежним виконанням своїх зобов`язань відповідачами, ТОВ «Кредитні ініціативи» у квітні 2013 року зверталось до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.
		Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2631/1207/45-011 від 25 грудня 2007 року, яка станом на 25 січня 2013 року складає 902 820 грн 94 коп., а саме: за кредитом - 585 869 грн 32 коп., за відсотками -             178 798 грн 61 коп., пеня - 138 153 грн 01 коп., шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною, яка встановлюється на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
		Вказаним рішенням суду встановлено, що 04 березня 2013 року ТОВ «Кредитні ініціативи» направило ОСОБА_1 письмове повідомлення про усунення порушень та добровільне виселення.
		Звертаючись до суду з цим позовом у жовтні 2014 року, ТОВ «Кредитні ініціативи» посилалось на неналежне виконання відповідачами своїх зобов`язань, внаслідок чого станом на 25 серпня 2014 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 1 687 998 грн 59 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 979 656 грн 91 коп., заборгованість за відсотками - 483 560 грн 47 коп., пеня - 224 781 грн 21 коп., яку просило стягнути солідарно з відповідачів.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
		Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).
		Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).
		Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
		У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
		Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.
		Частинами першою, третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
		Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
		Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.
		У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.
		Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
		Здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному. У разі задоволення не в повному обсязі вимог кредитора за рахунок забезпечувального обтяження основне зобов`язання сторін не припиняється, однак змінюється щодо предмета та строків виконання, встановлених кредитором, при зверненні до суду, що надає кредитору право вимоги до боржника, у тому числі й шляхом стягнення решти заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) в повному обсязі та процентів і неустойки згідно з договором, нарахованих на час звернення до суду з вимогою про дострокове виконання кредитного договору, на погашення яких виявилася недостатньою сума коштів, отримана від реалізації заставленого майна під час виконання судового рішення.
		З огляду на зазначене звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору у повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.
		Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 131, 132, 137, 177, 179, 185, 194, 212-215 ЦПК України 2004 року, визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позову, зокрема щодо грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведеності розміру збитків, наявності доказів, що їх підтверджують). Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		Із викладеного вбачається, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для стягнення заборгованості у визначеному судом розмірі є передчасними, оскільки суд не встановив усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме: коли кредитор направив досудову вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, тобто змінив строк виконання основного зобов`язання, яке згідно із цим договором мало виконуватися за графіком погашення кредиту, та не врахував, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати відсотки та пеню на підставі умов договору. 
		Таким чином, суд не надав належної правової оцінки розрахунку заборгованості за кредитом, у якому зазначена заборгованість за кредитним договором, яка складається, у тому числі, із відсотків, штрафних санкції, нарахованих за кредитом поза межами строку дії кредитного договору, при тому, що нарахування відсотків та неустойки після закінчення строку кредитування ані договором, ані законом не передбачено.
		Без з`ясування вказаних обставин, а також обставин щодо реалізації предмета іпотеки, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та підстав, на які посилався позивач на їх обґрунтування, висновок суду про часткове задоволення позову не можна вважати обґрунтованим та таким, що відповідає завданням цивільного судочинства, яке полягає у справедливому та неупередженому вирішені справ із метою ефективного захисту порушених прав, оскільки у всіх справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права.
		За приписами частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		Виходячи з викладеного, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалене у справі судове рішення суд апеляційної інстанції в частині вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1  - скасуванню з направленням справи у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		В іншій частині рішення суду апеляційної інстанції не оскаржуються, а тому, відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, судом касаційної інстанції не переглядається.
		Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , поданупредставником ОСОБА_3 , задовольнити частково.
		 
		Рішення Апеляційного суду м. Києва від 03 жовтня 2017 року в частині вирішення позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасувати, справу передати в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		ГоловуючийВ. С. Жданова   Судді:В. М. Ігнатенко    С. О. Карпенко    В. А. Стрільчук    М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...