Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/4505/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 13.08.2019.
Дата набрання законної сили: 08.08.2019
Номер судового провадження: 61-26381ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		08 серпня 2019 року
		м. Київ
		справа № 756/4505/16
		провадження № 61-26381св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Управ-Дом»,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю «Управ-Дом», від імені якого діє Варакута Ганна Геннадіївна, на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року у складі судді Великохацької В. В. та рішення Апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2017 року у складі колегії суддів: Поливач Л. Д., Вербової І. М., Шахової О. В.,
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог
		У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Управ-Дом» (далі - ТОВ «Управ-Дом»), в якому просила: зобов`язати відповідача припинити дії по нарахуванню їй заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території у період з серпня 2015 року по лютий 2016 року у сумі 472,92 грн; стягнути з відповідача на її користь збитки, пов`язані з неправомірним нарахуванням плати за послуги з обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення у сумі 2307,40 грн.
		Позов мотивовано тим, що 26 липня 2011 року між ТОВ «Управ-Дом» та позивачем укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. 
		Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 11 липня            2012 року №1191 встановлено тариф на послуги з утримання будинку та прибудинкової території за 1 кв.м загальної площі квартири за місяць з ПДВ в наступних розмірах: при оплаті після 20 числа - 3,69 грн; при оплаті не пізніше 20 числа - 3,48 грн.
		Разом з тим, ТОВ «Управ-Дом», починаючи з квітня 2015 року неправомірно нараховує позивачу заборгованість, виходячи з розміру - 4,35 грн, внаслідок чого останній нараховано борг, який станом на 29 лютого 2016 року становить 472,92 грн.
		Крім того, з серпня 2011 року ТОВ «Управ-Дом» нараховує позивачу плату за послуги з обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення, які фактично не надаються. Факт відсутності працюючої протипожежної автоматики та димовидалення встановлено актом перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб від 30 вересня 2015 року, складеним Управлінням з надзвичайних ситуацій у Оболонському районі ГУ ДСНС України у м. Києві за результатами перевірки ТОВ «Управ-Дом» за адресою: м. Київ,
		 вул. Майорова, 7.
		01 грудня 2010 року позивач подала до відповідача заяву про виклик представника ТОВ «Управ-Дом» для складання акта-претензії, проте представник не з`явився в дводенний термін та позивачем у присутності двох інших споживачів складено акт-претензію про перерву в наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх ненадання або надання не в повному обсязі від 29 грудня 2015 року. 
		Вказаний акт-претензію відповідачем не розглянуто та не проведено перерахунок плати за ненадані послуги з обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення.
		Таким чином, за період з 26 липня 2011 року по 29 лютого 2016 року позивачем сплачено кошти у розмірі 2307,40 грн за послуги, які відповідачем не надавались.
		У зв`язку з наведеним позивач просила суд зобов`язати ТОВ «Управ-Дом» припинити дії по нарахуванню заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території у період з серпня 2015 року по лютий 2016 року та стягнути з відповідача збитки, пов`язані з неправомірним нарахуванням плати за послуги з обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Оболонського районного суду м. Києва 14 грудня 2016 року позов задоволено.
		Зобов`язано ТОВ «Управ-Дом» припинити дії  по нарахуванню ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з серпня 2015 року  по лютий  2016 у сумі 472,92 грн.
		Стягнуто з ТОВ «Управ-Дом» на користь ОСОБА_1 збитки, пов`язані з неправомірним  нарахуванням плати за послуги з обслуговування систем протипожежної автоматики  та димовидалення у сумі 2 307,40 грн.
		Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем при введенні ним нових тарифів стосовно будинку за адресою: АДРЕСА_1 , був порушений порядок запровадження нових цін та тарифів на житлово-комунальні послуги, оскільки такий порядок встановлений Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідними нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, якими не передбачено встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги без затвердження їх органами місцевого самоврядування.
		Відповідачем не надано доказів щодо затвердження в установленому в установленому законом порядку розрахованих ним нових тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідним органом місцевого самоврядування, як передбачено статтею 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у зв`язку з чим підвищення тарифу, починаючи з квітня 2015 року до 4,35 грн є незаконним. Так, з квитанцій про сплату за житлово-комунальні послуги, що надані позивачем, вбачається, що з квітня 2015 року при нарахуванні плати за послуги з утримання будинку та прибудинкових територій відповідачем було застосовано тариф в розмірі           4,35 грн., який не був погоджений Київською міською адміністрацією.
		Задовольняючи позов в частині вимог про стягнення збитків у розмірі            6899,69 грн, суд першої інстанції виходив з того, що система протипожежної сигналізації та оповіщення про пожежу знаходиться у непрацюючому стані, у зв`язку з чим відповідач неправомірно нарахував позивачу плату за послуги з обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення у сумі 2307,40 грн, які сплачені останнім та підлягають стягненню з відповідача.
		Рішенням апеляційного суду м. Києва від 01 березня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Управ-Дом» задоволено частково. Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ТОВ «Управ-Дом» на користь ОСОБА_1 збитків у розмірі 2307,40 грн та в частині розподілу судових витрат скасовано з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Управ-Дом» збитків. 
		В іншій частині рішення суду залишено без змін.
		Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з квітня 2015 року  відповідач  за послуги з утримання будинку та прибудинкової території незаконно застосував тариф 4,35 грн. за 1 кв.м загальної площі квартири, чим порушив права позивача як споживача зазначених послуг і  правильно захистив його права в обраний позивачем спосіб.
		Задовольняючи вимоги позивача в частині стягнення з відповідача збитків в сумі 2 307 грн, завданих неправомірним нарахуванням плати за послуги з обслуговування систем  протипожежної автоматики та димовидалення, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що Законом  України «Про житлово-комунальні послуги», який регулює спірні правовідносини та умовами договору передбачено відшкодування збитків споживачу у зв`язку з неналежним  наданням або ненаданням послуги, за умови, що це призвело до заподіяння збитків майну та (або) приміщенню споживача, шкоди його життю  чи здоров`ю.
		За обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої вимоги в цій частині, Закон  України «Про житлово-комунальні послуги», пункт 3 договору передбачають зменшення розміру плати  за надані послуги.
		Разом з тим, позивач не заявляв вимог про зменшення розміру плати за надані послуги з цих підстав до відповідача, а суд не може вийти за межі позовних вимог, тому рішення суду  в частині стягнення збитків у сумі                 2 307,40 грн підлягає скасуванню з відмовою  позивачу у задоволені позову у цій частині.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі ТОВ «Управ-Дом», не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд. 
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано докази, надані відповідачем, які доводили, що тариф на постачання електроенергії протягом 2015-2016 років зростав тричі: 01 квітня 2015 року,        01 вересня 2015 року та 01 березня 2016 року. Після збільшення тарифу на електроенергію відповідач скоригував тариф на обслуговування будинків і споруд та прибудинкових територій, на підставі збільшення вартості електроенергії. Тариф на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій було обчислено спеціалістами комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислюваний центр», згідно наданих відповідачем даних по витратах на утримання будинку і прибудинкової території. 
		Таким чином, після збільшення тарифу на електроенергію ТОВ «Управ-Дом», в порядку чинного законодавства, з дотриманням вимог статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальних послуги» від 01 червня 2011 року № 869, скоригувало тариф на обслуговування будинків і споруд та прибудинкових територій, на підставі збільшення вартості електроенергії.
		Визнаючи незаконним встановлення тарифу 4,35 грн судом неправильно застосовано положення статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а саме - не враховано та не надано належної оцінки положенню частини десятої вказаної статті, який чітко зазначає про те, що у разі зміни протягом року дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця, зокрема збільшення цін на енергетичні ресурси, виконавці проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.
		Судом апеляційної інстанції не було здійснено належної перевірки підстав помилкового застосування судом першої інстанції норм наказу Мінрегіонбуду від 30 липня 2012 року № 390 та підстав незастосування норм частини десятої статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
		Судами попередніх інстанцій не враховано тих обставин, що корегування тарифу відбулось внаслідок збільшення цін на енергетичні ресурси, які не залежать від відповідача (виконавця).
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
		15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року         № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального 
		кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		На підставі наведених норм, касаційну скаргу разом з цивільною справою передано до Верховного Суду.
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		У відзиві на касаційну скаргу, ОСОБА_1 , заперечує проти доводів відповідача та просить залишити ухвалені у справі рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість. 
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		За доводами касаційної скарги відповідача, судові рішення оскаржуються ним в частині задоволення позову, у зв`язку з чим, Верховний Суд перевіряє законність і обґрунтованість вказаних судових рішень лише в оскаржуваній частині та в межах доводів касаційної скарги. 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до частини третьої статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» тарифи на житлово-комунальні послуги встановлюються не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. При встановленні тарифів на послуги, які виробляються суб`єктами природних монополій, повноваження органів місцевого самоврядування не поширюються виключно на тариф (складову тарифу), який підлягає встановленню Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
		Частиною десятою статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі зміни протягом року дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця, зокрема збільшення цін на енергетичні ресурси, виконавці проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів. При цьому перерахунок цін/тарифів може проводитися шляхом коригування лише тих складових структури цін/тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення.
		Тариф на постачання електроенергії протягом 2015-2016 років зростав                01 квітня 2015 року, 01 вересня 2015 року та 01 березня 2016 року.
		Пунктом 2.1. Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України                  від 30 липня 2012 року №390, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2012 року (далі - Порядок) передбачено, що суб`єкти господарювання здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.
		Пунктами 2.2, 2.4 Порядку встановлено, що протягом п`яти робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу уповноваженого встановлювати тарифи суб`єкти господарювання інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів за визначеними цим Порядком способами. Суб`єктами господарювання, що надають послуги, до споживачів інформація про зміну цін/тарифів доводиться шляхом розміщення на офіційному сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет, в друкованому засобі масової інформації, та в кожному конкретному будинку, зокрема, на інформаційних стендах у під`їздах будинків та біля них.
		Пунктами 2.12, 2.13 Порядку передбачено, що строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб приймаються зауваження і пропозиції, не може бути меншим за 14 календарних днів та більшим від 20 календарних днів з дня повідомлення споживачів про намір здійснити зміну тарифів на житлово-комунальні послуги.
		У справі, яка переглядається судом установлено, що відповідачем порушено процедуру доведення до споживачів, в тому числі і до позивача інформацію про зміну тарифів, встановлену пунктами 2.2, 2.4 Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад.
		Згідно з пунктом 2 укладеного між сторонами договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 26 липня                2011 року виконавець надає послуги відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, копія якого додається до цього договору.
		Установивши, що з квітня 2015 року при нарахуванні плати за послуги з утримання будинку та прибудинкових територій відповідачем було застосовано тариф в розмірі 4,35 грн, який не був погоджений Київською міською адміністрацією, а відповідачем не доведено факт затвердження в установленому законом порядку розрахованих ним нових тарифів на вказані послуги органом місцевого самоврядування відповідно до статті 31                Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про незаконність підвищення тарифу, починаючи з квітня 2015 року до 4,35 грн за 1 кв.м загальної площі квартири, чим порушено права позивача як споживача зазначених послуг, що є підставою для судового захисту цих прав в обраний останнім спосіб.
		Доводи касаційної скарги, що корегування тарифу відбулось внаслідок збільшення цін на енергетичні ресурси, які не залежать від відповідача (виконавця) є необґрунтованими та не спростовують висновків судів, які правильно виходили з того, що при введенні відповідачем нових тарифів стосовно будинку за адресою: АДРЕСА_1 , порушено порядок запровадження нових цін та тарифів на житлово-комунальні послуги, оскільки такий порядок встановлений Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідними нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, якими не передбачено встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги без затвердження їх органами місцевого самоврядування.
		Доводи, наведені у касаційній скарзі не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального права і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК Українивиходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. 
		Доводи касаційної скарги є аналогічними аргументам апеляційної скарги відповідача, які були предметом дослідження і перевірки апеляційним судом, обґрунтовані висновки щодо яких містяться в мотивувальній частині ухваленого цим судом рішення.  
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду апеляційної інстанції та висновків суду першої інстанції у нескасованій апеляційним судом частині. 
		ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції у нескасованій апеляційним судом частині - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів в оскаржуваній заявником частині не спростовують. 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ :
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Управ-Дом» залишити без задоволення.
		Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року у нескасованій апеляційним судом частині та рішення Апеляційного суду міста Києва від 01 березня 2017 рокузалишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                     В. С. Висоцька
		      І. В. Литвиненко
		      І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...