Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 8/365-37/248-08 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Визнання права власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.03.2010. Забезпечено надання загального доступу: 23.03.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
		ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
			 
			09 березня 2010 р. № 8/365-37/248-08   
				 
			
			Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
			 
			Волковицької Н.О. –головуючого
			Кравчука Г.А.,
			Рогач Л.І. 
			за участю представників сторін: 
			позивачаДорошенка С.О. дов. від 14.06.2009 року 
				відповідачаМухи Л.А. дов. від 01.03.2010 року 
					розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват –Агро –Альянс" 
				
				на постановувід 02.11.2009 року Харківського апеляційного господарського суду  
					у справі№ 8/365-37/248-08 господарського суду Харківської області  
						за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Приват –Агро –Альянс" 
							доТовариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" 
								про визнання права власності на посіви соняшнику оціночною вартістю 1166993,83 грн. та їх стягнення   
									 
								
								ВСТАНОВИВ:
							
							Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват –Агро –Альянс" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" про визнання права власності на посіви соняшнику, які вирощені на земельних ділянках загальною площею 153,58 га в кількості 491,456 тон насіння соняшнику, оціночною вартістю 786329,60 грн. та стягнення їх з відповідача.
						
						23.06.2009 року позивач подав заяву про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог, в якій просив визнати за ТОВ "Приват-Агро-Альянс" право власності на посіви соняшнику, які вирощені на земельних ділянках Доповідач: Волковицька Н.О.
					
					загальною площею 153,58 га в кількості 549,202 т насіння соняшнику оціночною вартістю 1166993,83 грн. та стягнути з ТОВ "Чиста криниця" на користь ТОВ "Приват-Агро-Альянс" заподіяні збитки у вигляді не отриманого прибутку від реалізації посівів соняшнику у кількості 549,202 т у розмірі 1166993,83 грн. (т. 7, а.с. 100-101).
				
				Рішенням господарського суду Харківської області від 14.07.2009 року позовні вимоги задоволені.
			
			Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс" право власності на посіви соняшнику, які вирощені на земельних ділянках загальною площею 153,58 га в кількості 549,202 т., оціночною вартістю 1166993,83 грн.
			Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста Криниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Альянс" заподіяні збитки у вигляді не отриманого прибутку від реалізації посівів соняшнику у кількості 549,202 тон у розмірі 1166993,83 грн. та відповідні судові витрати.
			За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2009 року скасоване та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
			Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват –Агро –Альянс" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2009 року, а рішення господарського суду Харківської області від 14.07.2009 року залишити без змін.
			Скаржник вважає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, з грубим порушенням норм процесуального права.
			На думку заявника суд апеляційної інстанції проігнорував доводи позивача про те, що договори оренди землі укладені між власниками земельних паїв та відповідачем втратили чинність з моменту отримання пайовиками державних актів на землю. Відповідач мав вжити заходів по переукладанню договорів оренди вже на підставі державних актів, про наявність яких останньому було досконало відомо, що підтверджується абзацами 11-17 рішень Машівського районного суду Полтавської області від 23.06.2008 року по справі №2-180/2008 від 17.06.2008 року по справі №2-126/2008, від 19.06.2008 року по справі №2-181/2008 року за позовами ТОВ "Чиста криниця" до фізичних осіб - власників державних актів на право приватної власності на землю користування землею та до ТОВ "Приват –Агро-Альянс" про визнання недійсними договорів оренди землі. 
			Також заявник посилається на те, що апеляційний суд вийшов за межі своєї компетенції, і фактично скасував рішення Машівського районного суду Полтавської області від 23.06.2008 року по справі №2-180/2008, від 17.06.2008 року по справі №2-126/2008, від 19.06.2008 року по справі №2-181/2008, визнавши дійсними договори оренди землі, які були укладені відповідачем з власниками земельних паїв, одночасно визнавши недійсними договори оренди укладені між позивачем у даній справі та власниками земельних ділянок на підставі державних актів, зазначивши у постанові, що відповідач користувався земельними ділянками загальною площею 153,58 га на підставі належним чином зареєстрованих договорів оренди укладених по сертифікатах на право власності на земельну частку (пай).
			На думку заявника судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин не застосовані спеціальні норми права, які регулюють чітко визначене коло земельних правовідносин, а саме: статті 92, 95, 125, пункт 17 перехідних положень Земельного кодексу України. 
			Заслухавши суддю –доповідача та присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
			Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
			Як вбачається із матеріалів справи предметом спору у даному випадку є визнання права власності на посіви соняшнику, вирощених на земельних, взятих в оренду у фізичних осіб у 2007 році та стягнення збитків у вигляді не отриманого прибутку.
			Відповідно до статті 775 Цивільного кодексу України право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані в результаті користування річчю, переданою в найм, належать наймачеві.
			Аналогічні норми закріплені в п.п.б,г статі 93 Земельного кодексу України, згідно з якою землекористувачі мають право власності на посіви, насадження та вироблену сільгосппродукцію.
			Але, при цьому, згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. 
			Тобто необхідною умовою допуску землекористувача до користування земельною ділянкою є встановлення її меж в натурі та отримання передбачених законом документів.
			Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та відмовляючи у позові апеляційний господарський суд встановив, що спір стосується врожаю посівів соняшника, вирощених на 153,58 га та зібраного у вересні 2008 року, про що складено акт від 29.09.2008 року (т.1, а.с. 14), а право на використання вищевказаних земельних ділянок загальною площею 153,58 га виникло у позивача лише у 2009 році, тобто після збору спірного врожаю, що підтверджується, зокрема, довідкою Державного підприємства "Полтавський науково –дослідний та проектний інститут землеустрою" від 24.04.2009 року (т.2, а.с.101) наданою на запит господарського суду.
			Крім того, апеляційним судом встановлено, що ці ж самі земельні ділянки знаходились у користуванні відповідача на підставі договорів оренди з тими ж фізичними особами, державна реєстрація яких на момент розгляду справи не скасована, про що свідчить довідка Кошманівської сільської ради Машівського району Полтавської області від 29.04.2009 року №02-21/193 (т.7, а.с.81).
			Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання за позивачем права власності на спірні посіви.
			Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача збитків у вигляді не отриманого прибутку, то у їх задоволенні також обґрунтовано відмовлено, оскільки встановивши відсутність у позивача правових підстав на визнання права власності на посіви соняшнику, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла обґрунтованого висновку про недоведеність ним наявності збитків у вигляді не отриманого прибутку у зв'язку з протиправними діями відповідача.
			Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарський суд апеляційної інстанції в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об’єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив, встановив та надав юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
			Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.
			На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України 
			П О С Т А Н О В И В:
			 Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2009 року у справі № 8/365-37/248-08 господарського суду Харківської області залишити без змін.
			Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват –Агро –Альянс" залишити без задоволення.
			 Головуючий суддя                                         Н. Волковицька
			 С у д д і          Г. Кравчук 
			 Л. Рогач

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...