Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/11171/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин.
Надіслано судом: 13.08.2019. Зареєстровано: 14.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.08.2019.

Номер судового провадження: 2/521/267/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 521/11171/17
		Провадження 2/521/267/19
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 липня 2019 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого судді  - Коблової О.Д.,
		за участю секретаря  судового засідання - Барвенко А.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів», третя особа - ОСОБА_2 про визнання неправомірним та скасування протоколу сумісного рішення адміністрації та президії профкому ОАО «ОЗРСС» від 23 січня 2008 року,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		В провадженні вказаного складу суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом  ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів», третя особа - ОСОБА_2 про визнання неправомірним та скасування протоколу сумісного рішення адміністрації та президії профкому ОАО «ОЗРСС» від 23 січня 2008 року.
		Уточнивши позовні вимоги позивач просить суд визнати рішення неправомірним та скасувати протокол сумісного рішення адміністрації та президіума профкому ПАТ «ОЗРСС» від 23.01.2008 року, яким ОСОБА_2 було надано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право користування житловою квартирою АДРЕСА_2 .
		В обґрунтування своєї позиції, зазначає, що він працював слюсарем механоскладських робіт на заводі ПАТ «ОЗРСВ» у період з 01.07.1975 року по 23.04.2001 року та з 18.08.2012 року по 21.09.2015 року.
		У 1975 році Позивач ОСОБА_1 став на квартирний облік громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, у списки загальної черги, написавши відповідні заяви, які потрібні для внесення особи у відповідні списки разом із родиною.
		Відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 про право на заняття житлової площі в гуртожиткувід 01.07.1987 року Позивачу ОСОБА_1 , була видана житлова площа у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_8, площею 19.69 кв.м.
		У отриманій квартирі разом з позивачем вселилася дружина з донькою та сином.
		22 жовтня 1996 року відповідно до розпорядження органу приватизації № 206 позивачу передано квартиру за адресою: АДРЕСА_3 у власність, а також Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації позивачу було видано технічний паспорт та свідоцтво на право власності на житло, про що був внесений запис в реєстрову книгу за № 194пр-15.4-реєстр 1318.
		Загальна площа квартири, яка була передана у власність ОСОБА_1 становить 40,4 кв.м з них житлова площа 19.4 кв.м.
		27.03.2017 року позивач подав заяву Голові ПАТ «ОЗРСВ» з проханням надати звільнену квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що він та його сім`я терміново потребують поліпшення житлових умов.
		10.04.2017 року отримали відповідь від ПАТ «ОЗРСВ», із якої вбачається, що спільним рішенням профкому та адміністрації ВАТ «Одеський завод радіально- свердлильних верстатів» від 23.01.2008 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 була виділена ОСОБА_2 .
		23.01.2008 року протоколом спільного рішення адміністрації та президії профкому ПАТ «ОЗРСВ» на порядок денний було винесено та задоволено рішення про видачу правовстановлюючих документів та надання ОСОБА_2 звільненої квартири за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що нібито на той час він мешкає в однокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_4 , у складі 4 осіб із них двоє дорослі різностатеві діти.
		Позивач зазначає, що  ОСОБА_2 при написанні заяви до заводу ПАТ «ОЗРСВ» у 2008 році про отриманні квартири за адресою АДРЕСА_1 вже мав поліпшені умови, а саме трьохкімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_6 та мешкав в ній, але чомусь ніде про це не повідомляв та навмисно приховував.
		У зв`язку з чим, протокол та рішення засідання профкому від 23.01.2008 року про виділення квартири ОСОБА_2 є незаконним.
		Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
		Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.
		Третя особа у судове засідання не зявився, проте матеріали справи містять неодноразові пояснення по суті спору.
		Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
		Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Матеріалами справи встановлено, що 23.01.2008 року протоколом спільного рішення адміністрації та президії профкому ПАТ «ОЗРСВ» на порядок денний було винесено та задоволено рішення про видачу правовстановлюючих документів та надання ОСОБА_2 звільненої квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
		Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 18.06.2014 року у справі № 1519/22075/2012 залишено без змін ухвалами апеляційного суду Одеської області від 29.10.2014 року та 24.06.2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволена частково,
		визнано за ОСОБА_2 право користування житловою квартирою АДРЕСА_2 , вселено його до спірної квартири. Вказане рішення діє до цього часу. Тому у ПАТ «ОЗРСВ» не має правових підстав розпоряджатися квартирою АДРЕСА_2 .
		Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України,  обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Так в судовому засіданні встановлено, що 06 листопада 2017 року Департамент міського господарства Одеської міської ради видав свідоцтво про право власності на житло, а саме на квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_2 .
		Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
		Стаття 316 ЦК України вказує , що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Стаття 317 ЦК України вказує , що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		Стаття 319. ЦК України вказує , що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
		Стаття 321 ЦК України вказує , що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. 
		Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_7 передано в комунальну власність територіальної громади м. Одеси.
		Таким чином, із матеріалів справи не вбачається порушення прав чи інтересів саме позивача відповідачем, тому його право не підлягає захисту судом.
		Як зазначено в правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 03 вересня 2014 року у справі № 6-84цс14, в якій зазначено, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати трава, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення або відмову в їх задоволені.
		Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Відтак, вбачається, що між позивачем та відповідачем відсутній об`єкт спірних правовідносин, а саме відсутній предмет спору.
		Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		У відповідності до приписів ст.ст.12-13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
		Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		У статті 4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
		Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
		Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.
		У відповідності до ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем та його представником позовні вимоги не доведені, в зв`язку з цим підстави для задоволення поданого позову відсутні.
		Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України,  суд
		 
		В И Р І Ш И В: 
		В задоволенні позовної заяви  ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів», третя особа - ОСОБА_2 про визнання неправомірним та скасування протоколу сумісного рішення адміністрації та президії профкому ОАО «ОЗРСС» від 23 січня 2008 року - відмовити.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30- денний строк з дня його складення.
		Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
		Суддя         О.Д. Коблова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...