Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/15005/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 13.08.2019. Зареєстровано: 14.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.08.2019.
Дата набрання законної сили: 13.08.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
		про забезпечення адміністративного  позову 
		 13 серпня 2019 року                              м. Київ                                        № 640/15005/19 
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна   О.А., розглянувши заяву ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат»  про забезпечення позову:
		 Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» (код ЄДР 31076956)доНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДР 39369133)треті особи:ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" (код ЄДР 00100227)  ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНА УКРАЇНА ЄК» (код ЄДР 42780746) Державне підприємство «Гарантований покупець» (код ЄДР 43068454)про визнання протиправними та нечинними рішень,- 
		В С Т А Н О В И В:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» 09 серпня 2019 звернулося до суду із позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та нечинними з моменту прийняття:
		- постанови від 07.06.2019 № 954 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" на II півріччя 2019 року» (далі - постанова № 954),
		- постанови від 07.06.2019 № 955 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" на II півріччя 2019 року» (далі - постанова № 955),
		- постанови від 12.07.2019 № 1411 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО» (далі - постанова № 1411).
		Ухвалою від 12 серпня 2019 відкрито провадження у справі. Крім іншого, до участі у справі залучено третіх осіб: ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНА УКРАЇНА ЄК».
		Ухвалою від 13.08.2019 в якості третьої особи також залучено ДП «Гарантований покупець».
		Слід зазначити, що одночасно із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову. 
		Позивач просить зупинити у відношенні до нього дію вказаних постанов.
		Також позивач просить заборонити ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", що є правонаступником ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО", та ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНА УКРАЇНА ЄК» нараховувати та стягувати плату за послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського управління згідно тарифів, що встановлені оскаржуваними постановами НКРЕКП від 07.06.2019 № 954, № 955 та від 12.07.2019 № 1411 з ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» (код ЄДР 31076956)
		Позивач зазначає, що є споживачем послуг, про які йдеться в оскаржуваних рішеннях. Отримує послуги з передачі електроенергії від ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» (ПрАТ «Національна енергетична компанія "Укренерго») через ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНА Україна ЄК», з яким ТОВ уклало договір про постачання електричної енергії №371/19 від 24.06.2019. Послуги надаються згідно договору про надання послуг з передачі електричної енергії №1165-02024, що укладений між ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» (ПрАТ «Національна енергетична компанія "Укренерго») та  ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНА Україна ЄК».
		Звертає також увагу, що створення та функціонування постійно діючого незалежного державного колегіального органу (Комісії), який за функціональним призначенням, сферою діяльності, повноваженнями має ознаки центрального органу виконавчої влади, але не підпорядковується КМ України і не належить до системи органів виконавчої влади, не відповідає Конституції України. До такого висновку дійшов Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 13.06.2019 № 5-р/2019. Позивач зазначає, що Комісія не має відповідних повноважень щодо встановлення (зміни) тарифів (цін) на послуги у сфері енергетики, а тому оскаржувані постанови є протиправними, оскільки вартість електричної енергії та супутніх послуг, зокрема і послуг диспетчерського управління, передачі електричної енергії, є критичними для комбінату, так як в структурі собівартості продукції комбінату ці витрати є найбільшими. 
		Безпідставне та неправомірне, з перевищенням повноважень збільшення Комісією оскаржуваних тарифів більше ніж у 6 разів, а постановою № 1411 у 5 разів, може призвести до таких наслідків, як зупинення роботи комбінату, який є провідним підприємством на відповідному ринку, де працює більше 2000 осіб (35 % населення смт. Побузьке), з припиненням сплати відрахувань до бюджетів, заробітної плати. 
		Позивач, при цьому зазначає, що є єдиним в Україні та пострадянському просторі підприємством, що виробляє в промисловому масштабі феронікель з бідних окислених нікелевмисних руд.
		Позивач звертає увагу, що з грудня 2018 року, після прийняття постанови № 1905 від 12.12.2018 (тариф на передачу електричної енергії, включаючи плату за централізоване диспетчерське управління), інших додаткових витрат, які б могли призвести до збільшення вищевказаного тарифу у ДП «НЕК «УКРЕНЕРГО» у більш ніж 6 разів не з`явилося. Між тим, звертає увагу позивач, збільшення плати за послуги ДП «НЕК «Укренерго» (ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго»), на прикладі споживання послуг протягом січня-травня 2019 року, складе 469   406   107 грн. У зв`язку з цим позивач не зможе виконувати договірні зобов`язання та буде вимушений зупинити діяльність підприємства. 
		Зі структури тарифу, зазначеного у додатку до постанови № 954, вбачається, що до нього включені витрати на виконання спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів, у тому числі 12 396 852 000 грн. Однак, така складова була відсутня у структурі тарифів, який був затверджений постановою від 12.12.2018 № 1905. 
		За рахунок завищення тарифу на передачу електричної енергії (постанова № 954) відбувається перехресне субсидування між користувачами системи: за рахунок коштів споживачів електроенергії здійснюється компенсація суми перевищення вартості електричної енергії з альтернативних джерел над ринковими цінами (над ціною на ринку «на добу наперед»), що є неприпустимим, дискримінаційним, створює нерівні умови для користувачів системи, включаючи як інших виробників електричної енергії, так і споживачів, що не допускається в силу вимог ч. 3 ст. 7 Закону України «Про ринок електричної енергії». 
		При цьому, як зазначає позивач, відповідно до постанови НКРЕКП від 22.04.2019 № 585 та постанови № 586 від 22.04.2019 встановлюється період, на який здійснюється розрахунок тарифу, тривалістю у календарний рік. Однак, спірними постановами тариф встановлений на менший період (місяць, кілька місяців).
		Водночас, позивач зазначає, що постановою НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО», визнано такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 07 червня 2019 року N 954 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" на II півріччя 2019 року". Встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 312,14 МВт/год (без ПДВ). При цьому, звертає увагу позивач, послуги за липень нараховуються саме за постановою № 954 у розмірі 31,214 коп. кВт/год (без ПДВ) та постановою № 955 (0,89 коп. кВт/год без ПДВ).
		З 01.08.2019 загальне збільшення витрат споживачів послуг ДП «НЕК «Укренерго» згідно тарифів за постановою № 1411 відбудеться у 5,417 разів.
		Позивач надав економічні розрахунки втрат (збитків), які нестиме підприємство за липень 2019 у розмірі 8   516   000 грн. та у розмірі 74   024   000 грн. за період серпня - грудня 2019 у зв`язку із прийняттям оскаржуваних рішень, та вважає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся.
		Позивач вважає, що очевидними є ознаки протиправності спірних рішень, а також існують обґрунтовані підозри щодо вчинення відповідачем дій з прийняття аналогічних постанов. Позивач вважає, що спірні рішення прийняті всупереч нормам чинного законодавства та є такими, що створюють очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. 
		Вирішуючи заявлене клопотання, слід зазначити наступне.
		Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 КАС України).
		У даному випадку, враховуючи наведені доводи, наявні матеріали, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду заявленого клопотання відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України.
		Слід зазначити, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Відповідно до положень ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		Відповідно до ч. 5 ст. 151 КАС України зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.
		Отже, адміністративний суд має дискреційні повноваження вирішувати такі питання і може постановити ухвалу за клопотанням сторони або з власної ініціативи.
		Слід додати, що вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
		Так, згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.
		У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпеченню позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. 
		Оцінюючи доводи позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявленого клопотання, виходячи з наступного.
		Відповідно до постанови № 954 установлено ДП «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО», правонаступником якого є ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" на II півріччя 2019 року тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 347,43   грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з передачі електричної енергії згідно з додатком.
		Відповідно до постанови № 955 установлено ДП «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» на II півріччя 2019 року тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на рівні 8,90 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно з додатком.
		Відповідно до постанови № 1411 установлено з 01.08.2019 ДП «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 312,14   грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість) та структуру тарифу на послуги з передачі електричної енергії згідно з додатком. Визнано нечинними попередні постанови, які застосовуються до відносин, що склалися у період липня 2019 року відносно позивача.
		У порівнянні з попередніми тарифами, внаслідок прийняття вказаних постанов тариф збільшився більш ніж у 6 та 5 разів відповідно.
		Так, до цього, постановою НКРЕКП від 12 грудня 2018 року N 1905, для ДП «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» було встановлено такі тарифи:
		тариф на передачу електричної енергії, включаючи плату за централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об`єднаною енергосистемою України, на 2019 рік на рівні 5,926 коп./кВт·год (без урахування податку на додану вартість) з розбивкою по кварталах:
		I квартал - 4,224 коп./кВт·год (без ПДВ);
		II квартал - 7,103 коп./кВт·год (без ПДВ);
		III квартал - 5,740 коп./кВт·год (без ПДВ;
		IV квартал - 6,846 коп./кВт·год (без ПДВ);
		У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що Рішенням Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 5-р/2019 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 1, пункту 2 частини першої статті 4, частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 5, абзаців другого, третього, четвертого, п`ятого, тридцять дев`ятого, сорокового частини третьої, частини шостої статті 8 Закону України „Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (справа про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) КСУ визнав такими, що не відповідають Конституції України (є   неконституційними), частину першу статті 1, пункт 2 частини першої статті 4, частину першу, абзаци перший, другий частини другої статті 5, абзаци другий, третій, четвертий, тридцять дев`ятий, сороковий частини третьої, частину шосту статті 8 Закону України „Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII.
		Зокрема, частиною 1 статті першої цього Закону встановлювалось, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
		Вказана норма визнана Конституційним Судом України неконституційною, тобто і у частині щодо повноважень державного регулювання, складовою частиною якої є формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики, реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики.
		Наведене дає обґрунтовані підстави вважати на даному етапі процесу, що у даному випадку наявні очевидні ознаки прийняття спірних рішень органом, який був створений у неконституційний спосіб та порядку, органом, який не має на це повноважень в силу неконституційності свого створення.
		Та обставина, що у своєму рішення Конституційний Суд України відтермінував втрату чинності вказаними нормами Закону жодним чином не нівелює висновок КСУ щодо неконституційності зазначеної норми Закону. Рішення КСУ у цій частині є чинним.
		КСУ констатував, що утворення постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який за функціональним призначенням, сферою діяльності, повноваженнями має ознаки центрального органу виконавчої влади, але не підпорядковується Кабінету Міністрів України і не належить до системи органів виконавчої влади, не узгоджується з Конституцією України.
		У сукупності наведене дає підстави для висновку про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних актів, які застосовуються до позивача та які прийняті органом, який, як вбачається з Рішення КСУ, створений на підставі норми, що є неконституційною вже у момент прийняття неконституційного акту, хоча і констатується КСУ пізніше у зв`язку з розглядом конституційного провадження.
		Слід зазначити, що принцип верховенства права у рішеннях ЄСПЛ щодо України стосується вимог «якості» закону (у даному випадку - оскаржуваних правових актів) та юридичної визначеності. 
		Так, принцип верховенства права вимагає дотримання вимог «якості» закону, яким передбачається втручання у права особи та в основоположні свободи. Так, у рішенні від 10 грудня 2009 року у справі «Михайлюк та Петров проти України» (Mikhaylyuk and Petrov v. Ukraine, заява № 11932/02) зазначено: Суд нагадує, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (див., серед багатьох інших, рішення у справі «Полторацький проти України» (Poltoratskiy v. Ukraine) від 29 квітня 2003 року, заява № 38812/97, п. 155). 
		У той же час, у даному випадку, наведене у сукупності свідчить про наявність очевидних ознак невідповідності спірних актів вимогам «якості закону», принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права, а отже вказує і на наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних актів, оскільки підстава діяльності НКРЕКП, а саме ч. 1 ст. 1 Закону № 1540-VIII, визнана КСУ неконституційною. 
		В контексті останнього слід додати, що відповідно до постанов самого ж відповідача (НКРЕКП) від 22.04.2019 № 585 та постанови № 586 від 22.04.2019 щодо порядків встановлення тарифів, базовий період, який застосовується до періодичності встановлення тарифів складає один календарний рік. 
		Однак, як вбачається із змісту оскаржуваних рішень, періоду їх дії (застосування), перші два спірні рішення прийняті на період діяльності - 1 місяць, остання - на 5 місяців календарного 2019 року, що також свідчить про наявність очевидних ознак протиправності спірних рішень в аспекті дотримання принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
		Крім того, з наданих економічних розрахунків вбачається, що внаслідок застосування до позивача спірних актів підприємство зазнає значних фінансових та по суті безповоротних втрат за рішенням органу, створення і функціонування якого визнано Конституційним Судом України неконституційним, а відтак невжиття таких заходів може унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача.
		Наведене у своїй сукупності дає підстави для висновку, що необхідним є вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії (застосування) оскаржуваних актів, які є повністю співмірними з позовними вимогами та відповідають принципу адекватності заходу забезпечення. Це стосується і перших двох постанов, які хоча і припинили свою дію, але застосовуються до періоду липня 2019 року. Внаслідок зупинення дії оскаржуваних актів не зупиняється діяльність державного органу.
		Захід вживається судом із забезпеченням збалансованості інтересів учасників справи, з урахуванням того, що відповідач є суб`єктом владних повноважень та влада держави не пропорційна (не співставна) владі окремій особі (приватному суб`єкту), стримувати та обмежувати дії якої позивач не має можливостей інакше, ніж за судовим рішенням.
		У той же час, реалізація на даний час оспорюваних актів, може призвести до невиправданого втручання держави у сферу господарської діяльності позивача, реального зупинення діяльності підприємства та виробничої діяльності підприємства - у разі застосуванням тарифів, які збільшені у більш ніж 6 та 5 разів та є предметом оскарження у суді.
		Таким чином, суд вважає доводи заявника у повній мірі обґрунтованими та адекватними ситуації, що склалася, а відтак вважає за можливе в рамках забезпечувальних заходів зупинити дію (застосування) оскаржуваних актів відносно позивача.
		Заходи забезпечення позову є тимчасовими та діють до закінчення розгляду справи по-суті та прийняття судового рішення, а тому, застосований захід забезпечення позову не зумовлює вирішення спору по суті.
		Що стосується заборони ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" (код ЄДР 00100227), що є правонаступником ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО", та ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНА УКРАЇНА ЄК» (код ЄДР 42780746) нараховувати та стягувати плату за послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського управління згідно встановлених оскаржуваними актами тарифів, суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки внаслідок зупинення дії (застосування) спірних актів, їх застосування зупиняється, що поширюється на всіх суб`єктів, які застосовують ці акти відносно позивача, а відтак відсутня необхідність становлення такої окремої заборони.
		Відтак, клопотання позивача підлягає частковому задоволенню - як зазначено вище.
		Що стосується заперечень ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» щодо забезпечення позову, які подані до відкриття провадження у справі, слід зазначити, що наведені в них доводи не спростовують висновків суду, покладених в основу даної ухвали. Зокрема, заявник по суті цитує (стор. 3 заяви) положення ч. 1 ст. 171 КАС України у попередній редакції (до 15.12.2017) року, що не може бути застосовно в умовах дії КАС України у новій редакції (з 15.12.2017). Крім того, помилковими є доводи заявника щодо застосування ч. 5 ст. 151 КАС України (щодо нормативно-правових актів), оскільки у даному випадку оскаржувані акти такими не є, оскільки не містять ознак нормативно-правового акту. Водночас заявником не наведено жодних доводів, які спростовують на цій стадії процесу та вирішення клопотання позивача наведені останнім розрахунки, які у свою чергу, зокрема, відносно втрат, сформовані відповідальними особами підприємства.
		Що стосується заяви ДП «Гарантований покупець» (код ЄДР 43068454; 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27) про розгляд заяви позивача у судовому засіданні, слід зазначити, що розгляду заяви у судовому засіданні, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. В контексті положень ч. 3 ст. 154 КАС України, враховуючи скорочені строки розгляду такого роду заяв та необхідність терміновості розгляду цієї заяви, що вбачається із змісту заяви позивача, беручи до уваги наявні матеріали, додані до позову та заяви про забезпечення позову, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду цього питання та винятковості обставин, які б перешкоджали розгляду даного питання. Що стосується нормативно-правового обґрунтування позиції цього заявника на підтримку оскаржуваних рішень щодо можливого порушення прав та інтересів інших осіб (не заявника), яких станом на 12.08.2019 налічується у кількості 417 осіб (виробників за «зеленим» тарифом - інформація з веб-сайту), слід зазначити, що твердження заявника не спростовують висновків суду, покладених в основу даної ухвали суду, а є підставою для врахування під час розгляду справи по суті. Що стосується посилання заявника на положення ч. 5 ст. 151 КАС України (щодо нормативно-правових актів), слід зазначити про помилковість такого посилання, оскільки оскаржувані акти не є нормативно-правовими актами, не містять ознак нормативно-правового акту. З наданих пояснень не вбачається, що внаслідок постановлення даної ухвали заявник буде позбавлений можливості виконувати свої обов`язки, оскільки заходи забезпечення приймаються у відношенні лише відносно позивача та до вирішення справи по суті. Напроти, як вбачається з інформаційних повідомлень цього заявника у мережі Інтернет (на веб-сайті, у соціальних мережах), зокрема, від 12.08.2019, заявник продовжує виплати виробникам електроенергії за «зеленими» тарифами.
		За таких обставин, керуючись ст.ст. 150 - 154, 156, 241 - 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В:
		Заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» (код ЄДР 31076956) задовольнити частково.
		Зупинити дію (застосування) відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» (код ЄДР 31076956) постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДР 39369133):
		- від 07.06.2019 № 954 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" на II півріччя 2019 року»,
		- від 07.06.2019 № 955 «Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО" на II півріччя 2019 року»,
		- від 12.07.2019 № 1411 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП "НЕК "УКРЕНЕРГО» (далі - постанова № 1411).
		Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати учасникам справи.
		Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст. 156 КАС України).
		Звернути увагу осіб, яких стосується виконання даної ухвали, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
		Ухвала діє до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
		Боржником для цілей виконання даної ухвали є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДР 39369133; адреса: 03057, м.Київ, вул. Смоленська, 19).
		Стягувачем для цілей виконання даної ухвали є Товариство з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» (код ЄДР 31076956; адреса: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, будинок 16/13, квартира 3).
		Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. 
		Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 154 КАС України). 
		Відповідно до ч. 8 ст. 154 та п. 2 ч. 1 ст. 294 КАС України ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено в порядку, встановленому ст. ст. 292 - 297 КАС України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII). 
		 
		 
		Суддя                                                                                                О.А. Кармазін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...