Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/1001/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; охорони здоров’я.
Надіслано для оприлюднення: 12.08.2019. Зареєстровано: 14.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.08.2019.
Дата набрання законної сили: 05.08.2019
Номер судового провадження: А/855/9078/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1001/17                                            Головуючий у І інстанції - Басай О.В.
		                                                                              Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		           І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		  05 серпня 2019 року                                                                                            м. Київ
		 
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		 
		             Головуючого-судді:                 Мельничука В.П.        
		                                                 суддів:                Лічевецького І.О., Костюк Л.О.,           
		                                                                                
		                        при секретарі:                Андрієнко Н.А.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги ОСОБА_1 , Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва, Міністерства охорони здоров`я України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України, треті особи: Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва, Департамент охорони здоров`я Київської міської державної адміністрації про визнання неправомірними дії, скасування рішення, ліцензії та зобов`язання вчинити певні дії,-
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду  з адміністративним позовом до Міністерства охорони здоров`я України, треті особи: Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва, Департамент охорони здоров`я Київської міської державної адміністрації, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просив:
		- визнати неправомірними дії МОЗ України щодо надання КНП КДЦ Деснянського р-ну Києва ліцензії МОЗ України від 18.09.2014 серії АЕ №571198 видану КНП КДЦ Деснянського р-ну Києва на провадження господарської діяльності з медичної практики враховуючі, у т.ч. нечуване зухвальство-, у відомостях вказано майже 30 лікарів \ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , тощо\, прийнятих на посади у стоматологічного відділення філії 3 вказаного КНП КДЦ при тому, що воно,\стоматвідділення\, не має ні майна, ні приміщень для виконування лікарями своїх професійних обов`язків на посадах стоматологів-терапевтів, та вказані лікарі, \ОСОБА_12, ОСОБА_10, тощо\, прийняті на посаду стоматологів госпрозрахункового кабінету відділення\, вказаної філії при тому, що не існує ні майна, ні приміщень у них, а також враховуючі, що майже 10 зубних техніків прийнято на посади у вказану філію 3 при тому, що зуботехнічна лабораторія не має ні майна, ні приміщень для виконування зубними техніками своїх професійних обов`язків на посадах, а також приймаючи до уваги, що у відомостях вказана наявність у філії 3 вказаного КНП КДЦ відділення терапевтичної стоматології =і кабінетів, і майна, але жодного працівника не працює там, згідно вказаних вище відомостей;
		- визнати неправомірними дії МОЗ України \враховуючі численні звернення у т.ч. письмові у т.ч. сам позов який було подано понад рік тому назад у Окружний Адміністративний Суд Києва \щодо не припинення незаконного надання стоматологічних медичних послуг без ліцензії МОЗ у на 4 поверсі у каб. 415, 416, 417, 418, 420, 422, 423, 424 будови на Матеюка стоматологічні послуги лікарями \ОСОБА_2, ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11, \ОСОБА_13\, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , \враховуючи, що вони прийняті на посади у стоматологічне відділення не маюче ні приміщень, ні майна згідно відомостей ліцензії МОЗ України від 18.09.2014 серії АЕ №571198\, лікарями ОСОБА_12 , ОСОБА_10, \враховуючи, що вони прийняти згідно вказаних відомостей ліцензії лікарями госпрозрахункового кабінету, \відділення\, не маючого ні приміщень, ні майна\;
		- зобов`язати МОЗ України виконати усі процесуальні дії щодо припинення незаконного надання стоматологічних медичних послуг без ліцензії МОЗ на 4 поверсі у каб. 415, 416 ,417, 418, 420, 422, 423, 424 будови на Матеюка - стоматологічних послуг лікарями ОСОБА_2, ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3, ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11\ОСОБА_13\, ОСОБА_14 , ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , \враховуючи, що вони прийняти на посади у стоматологічне відділення не маюче ні приміщень, ні майна згідно відомостей ліцензії МОЗ України від 18.09.2014 серії АЕ №571198\, лікарями ОСОБА_12 , ОСОБА_10, \враховуючи, що вони прийняти згідно вказаних відомостей ліцензії лікарями госпрозрахункового кабінету, \відділення\, не маючого ні приміщень, ні майна\;
		- скасувати рішення ліцензійної комісії МОЗ України\протокол засідання №35 від 18.09.2014 щодо відповідності КНП КДЦ Деснянського р-ну Києва\26188308\ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з медичної практики;
		- визнати незаконно видану Комунальному Некомерційному підприємству Консультативно Діагностичному Центру Деснянського р-ну Києва Міністерством Охорони Здоров`я України ліцензію від 18.09.2014 серії АЕ №571198 \частково - саме щодо видану КНП КДЦ Деснянського р-ну Києва \на провадження господарської діяльності з медичної практики (місце впровадження діяльності м. Київ, вул. М. Закревського, буд. 81/1, м. Київ, просп. В. Маяковського, буд. 32-б, м. Київ, вул. Т. Драйзера, буд. 19 , м. Київ , вул . М. Матеюк, буд. 3 , м. Київ , вул. В. Маяковського, буд. 18 , м. Київ , вул. Академіка Курчатова, буд. 18-а, м. Київ, бульвар Вигурівський, буд. 4;
		- анулювати, скасувати, визнати недійсною ліцензію МОЗ України від 18.09.2014 серії АЕ №571198 \частково - саме щодо видану КНП КДЦ Деснянського р-ну Києва \на провадження господарської діяльності з медичної практики (місце впровадження діяльності м. Київ, вул. М. Закревського, буд. 81/1, м. Київ, просп. В. Маяковського, буд. 32-б, м. Київ, вул. Т. Драйзера, буд . 19 , м. Київ , вул. М . Матеюк, буд. 3, м . Київ , вул. В. Маяковського, буд. 18 , м. Київ , вул. Академіка Курчатова, буд. 18-а, м. Київ, бульвар Вигурівський, буд. 4;
		- зобов`язати МОЗ України анулювати ліцензію від 18.09.2014 АЕ №571198 \частково - саме щодо видану КНП КДЦ Деснянського р-ну Києва \на провадження господарської діяльності з медичної практики місце впровадження діяльності м. Київ, вул. М. Закревського, буд. 81/1, м. Київ, просп. В. Маяковського, буд. 32-б, м. Київ, вул. Т. Драйзера, буд . 19 , м. Київ , вул. М . Матеюк, буд. 3, м . Київ , вул. В. Маяковського, буд. 18 , м. Київ , вул. Академіка Курчатова, буд. 18-а, м. Київ , бульвар Вигурівський , буд . 4;
		- усі судові витрати покласти на МОЗ України, враховуючи ігнорування численних звернень ОСОБА_1 про зухвале порушення чинного законодавства\ у т.ч. організацію надання стоматологічних послуг населенню у підпільному стоматологічному відділенню платних без ліцензії МОЗ просроченними матеріалами, тощо\, знахабнівши від безкарності директором КНП КДЦ Деснянського Києва ОСОБА_22 ;
		- винести частне определение суду - рекомендації МОЗ України заборонити ОСОБА_22 займати керівні посади, враховуючі суцільну небезпеку скоєного= у т.ч. шахрайства при отриманні ліцензії МОЗ України від 18.09.2014 серії АЕ №571198, враховуючи і його апеляції про перебування ОСОБА_23 у зоні АТО 18.07.2016, та суцільну небезпеку для оточуючих, враховуючи використання свого службового становищя ОСОБА_22 , систематично порушуючи чинне законодавство, наносячи моральну та матеріальну шкоду соціально незахищеним верстам населення\матерям-одиначкам, у т.ч. малолітніх дітей, інвалідам,та прийняття матері-одиначки малолітнього та повнолітньої дітей 01.11.2013 ОСОБА_23 на роботу стоматологом-терапевтом стоматологічного відділення філії указаного КНП КДЦ, яке не має ні кабінетів, ні майна, а з 01.10.2014 примушувавшого працювати стоматологом-терапевтом госпрозрахункового відділення філії 3, вказаного КНП КДЦ, яке не має ні кабінетів, ні майна та щомісячно сплачувати у касу за начебто надані платні послуги, при повній відсутності забезпечення усім для роботи, у т.ч. обладнанням медикаментами інструментами лікарськими засобами тощо\, та спричинення (моральної та матеріальної шкоди важкохворому інваліду 2 гр, довічно\, ОСОБА_1 , 1945 р.н.;
		- стягнути з МОЗ України 100000\сто тисяч\ гривень моральної шкоди на користь важкохворого інваліда 2 гр\довічно\, ОСОБА_1 , 1945 р.н.;
		- стягнути з МОЗ України 77700\сімдесят сім тисяч сімсот\ гривень матеріальної шкоди на користь важкохворого інваліда 2 гр\довічно\, ОСОБА_1 , 1945 р.н.
		Також 12 лютого 2018 року, через канцелярію суду першої інстанції, Позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з вказаним адміністративним позовом та клопотання про витребування додаткових доказів (том 3, а.с. 134-135).
		Згідно з ухвалою Київського окружного адміністративного від 19 лютого 2018 року  продовжено підготовче провадження в даній адміністративній справі, а також, продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі на 30 календарних днів.
		06 березня 2018 року, через канцелярію суду першої інстанції, Позивачем подано клопотання про долучення додаткових доказів та клопотання про витребування додаткових доказів (том 3, а.с. 150, 158).
		Протокольною ухвалою суду першої інстанції від 06 березня 2018 року задоволено клопотання Позивача про витребування додаткових доказів, зобов`язано представника Міністерства охорони здоров`я України подати у наступне судове засідання докази, що просить Позивач в уточненій позовній заяві, а також подати докази, що містяться в клопотанні представника Позивача про витребування додаткових доказів від 06 березня 2018 року (том 1, а.с. 178).
		Також, вимоги клопотання про витребування додаткових доказів від 08 лютого 2018 року є аналогічні вимогам клопотання про витребування додаткових доказів від 06 березня 2018 року (том 3, а.с. 78-93).
		Згідно з ухвалою Київського окружного адміністративного від 07 березня 2018 року, витребувано докази від Міністерства охорони здоров`я України, від КНП КДЦ Деснянського району м. Києва та від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
		14 березня 2018 року від Міністерства охорони здоров`я України до суду надійшов відзив на позовну заяву та частково надано витребувані судом першої інстанції докази (том 3, а.с. 204-211, том 4, а.с. 1-45).
		Протокольною ухвалою суду від 20 березня 2018 року суд першої інстанції зобов`язав представника Позивача надати додаткові докази по справі (том 4, а.с. 48).
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року виключено Окружний адміністративний суд міста Києва зі складу учасників справи, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		Також, згідно з ухвалою Київського окружного адміністративного від 20 березня 2018 року, витребувано докази від Позивача, від КНП КДЦ Деснянського району м. Києва та від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
		21 березня 2018 року від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до суду надійшов лист від 21 березня 2018 року № 602-123-12/1899, яким повідомлено, що зазначені в ухвалі документи від Держсанпідслужби не передавались (том 4, а.с. 60).
		21 березня 2018 року, через канцелярію суду першої інстанції, Позивачем подані витребувані судом докази та надано відповідь на відзив Міністерства охорони здоров`я України, в якій міститься клопотання витребувати докази по справі (том 4, а.с. 61-124).
		10 квітня 2018 року, через канцелярію суду, позивачем подані письмові пояснення та клопотання про приєднання додаткових доказів по справі (том 4, а.с. 145-164).
		11 квітня 2018 року та 07 травня 2018 року, через канцелярію суду першої інстанції, Позивачем подані клопотання про приєднання додаткових доказів по справі (том 4, а.с. 173-179, 197-202).
		29 травня 2018 року, через канцелярію суду, від Департаменту охорони здоров`я Київської міської державної адміністрації надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника (том 4, а.с. 216-218, том 5, а.с. 1-38).
		Згідно з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року, клопотання представника позивача про витребування доказів від 21.03.2018 задоволене. Витребувано належним чином засвідчені копії документів від СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві та від Міністерства охорони здоров`я України.
		30 травня 2018 року до Київського окружного адміністративного суду від Позивача надійшли клопотання про приєднання додаткових доказів по справі та про витребування доказів (том 4, а.с. 238-249).
		14 червня 2018 року, через канцелярію суду, Міністерством охорони здоров`я України частково надані витребувані судом докази (том 5, а.с. 46-54).
		19 червня 2018 року до суду першої інстанції від Позивача надійшло клопотання про приєднання додаткових доказів по справі (том 5, а.с. 55-68).
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року задоволено клопотання представника Позивача про витребування доказів від 30 травня 2018 року. 
		Витребувано належним чином засвідчені копії документів від Київської місцевої прокуратури № 3, від СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві та КНП КДЦ Деснянського району м. Києва.
		10 липня 2018 року до суду першої інстанції від КНП КДЦ Деснянського району м. Києва надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог та витребуваних судом документів (том 5, а.с. 102-121).
		10 липня 2018 року до суду першої інстанції від Позивача надійшло клопотання про приєднання додаткових доказів (том 5, а.с. 128-132).
		23 липня 2018 року до суду першої інстанції від Позивача надійшли заперечення на письмові пояснення КНП КДЦ Деснянського району м. Києва (том 5, а.с. 142-163).
		31 липня 2018 року до суду від Позивача надійшли клопотання про приєднання додаткових доказів (том 5, а.с. 165-206).
		Також, 31 липня 2018 року суд першої інстанції постановив ухвалу про витребування доказів, якою повторно витребував належним чином засвідчені копії документів від Київської місцевої прокуратури № 3 та від СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві.
		07 серпня 2018 року до суду від Київської місцевої прокуратури № 3 надійшов лист від 07 серпня 2018 року № 4282вик-18 на ухвалу суду про витребування доказів, в якому повідомлено, що кримінальне провадження № 12016100030002965 перебуває у провадженні СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві. Витребувані судом документи перебувають у матеріалах вищевказаного кримінального провадження, у зв`язку із чим вказану ухвалу суду спрямовано на адресу Деснянського УП ГУ НП у м. Києві для організації розгляду та виконання (том 5, а.с. 234).
		05 вересня 2018 року до суду першої інстанції від КНП КДЦ Деснянського району м. Києва надійшла заява про виклик свідка - ОСОБА_1 (том 5, а.с. 236-237).
		06 вересня 2018 року до суду першої інстанції від Позивача надійшло клопотання про приєднання додаткових доказів по справі (том 5, а.с. 238-242а).
		17 вересня 2018 року, через канцелярію суду першої інстанції, СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві надані витребувані судом докази (том 6, а.с. 1-242, том 7, а.с. 1-466, том 8, а.с. 1-389, том 9, а.с. 1-73, том 10, а.с. 1-396).
		04 жовтня 2018 року до суду першої інстанції від Позивача надійшло клопотання про приєднання додаткових доказів по справі (том 11, а.с. 4-15).
		Також, 04 жовтня 2018 року до суду першої інстанції від представника Позивача надійшло клопотання про притягнення до відповідальності поліцію, у зв`язку з тим, що останні не виконали повністю ухвалу суду, а саме не надали відомості від 08 вересня 2014 № 1197 та прохання повторно витребувати їх (том 11, а.с. 25-27).
		09 жовтня 2018 року до суду першої інстанції від Позивача надійшли письмові пояснення (том 11, а.с. 29-33).
		30 жовтня 2018 року до суду першої інстанції від представника Позивача надійшло клопотання про приєднання додаткових доказів по справі (том 11, а.с. 38-53).
		Протокольною ухвалою суду першої інстанції від 30 жовтня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи КНП КДЦ Деснянського району м. Києва про виклик у якості свідка - ОСОБА_1 (том 11, а.с. 56).
		09 листопада 2018 року до суду першої інстанції від представника Позивача надійшли письмові пояснення та клопотання про накладення штрафу на КНП КДЦ Деснянського району м. Києва та Міністерства охорони здоров`я України за невиконання ухвали щодо витребування доказів (том 11, а.с. 150-151).
		28 листопада 2018 року до суду першої інстанції від Позивача надійшли клопотання про приєднання додаткових доказів та пояснень по справі та клопотання про найскоріше призначення найближчої дати судового засідання (том 11, а.с. 170-186, 191).
		20 грудня 2018 року до суду першої інстанції від Позивача надійшло клопотання про приєднання додаткових доказів по справі (том 11, а.с. 195-219).
		Протокольною ухвалою суду від 20 грудня 2018 року знято з розгляду клопотання представника позивача щодо притягнення до відповідальності за ненадання відомостей № 1197, так як вони наявні в матеріалах справи та клопотання про призначення судового засідання в найближчий термін, а також витребувано від відповідача додаткові докази по справі (том 11, а.с. 246).
		17 січня 2019 року до суду першої інстанції від Позивача надійшло клопотання про продовження розгляду справи без участі позивача (том 12, а.с. 12).
		Також, 17 січня 2019 року до суду від позивача надійшли клопотання про залучення до участі у справі третьої особи та додаткові пояснення по справі (том 12, а.с. 13, а.с. 23-42).
		Також, 17 січня 2019 року до суду першої інстанції від Позивача надійшло клопотання про визнання зловживанням процесуальними правами та проявом неповаги до суду та учасників процесу дії Міністерства охорони здоров`я України, в особі представника керівника відділу ліцензування ОСОБА_26 та вирішення питання про накладення штрафу (том 12, а.с. 14-20).
		06 лютого 2019 року до суду від Міністерства охорони здоров`я України надійшли витребувані судом документи (том 12, а.с. 69-89, том 13, а.с. 1-242, том 14, а.с. 1-140).
		12 лютого 2019 року до суду першої інстанції від Позивача надійшли клопотання про переведення його представника - ОСОБА_23 зі статусу представника у третю особу та про розгляд справи без його участі (том 14, а.с. 143-144).
		18 лютого 2019 року до суду першої інстанції від КНП КДЦ Деснянського району м. Києва надійшли заяви про приєднання доказів до матеріалів справи та про усунення ОСОБА_23 від представництва в суді (том 14, а.с. 158-180, 181-183).
		Також, 18 лютого 2019 року до суду першої інстанції від КНП КДЦ Деснянського району м. Києва надійшли заяви про визнання явки позивача обов`язковою та оголошення перерви (том 14, а.с. 184-187).
		19 лютого 2019 року до суду першої інстанції від Позивача надійшли додаткові пояснення по справі (том 14, а.с. 188-195).
		21 лютого 2019 року до суду першої інстанції від Позивача надійшло клопотання про визнання зловживанням процесуальними правами та проявом неповаги до суду та учасників процесу дій КНП КДЦ Деснянського району м. Києва, в особі директора ОСОБА_22 та вирішення питання про вжиття відповідних заходів, а саме, стягнення на користь держави штрафу у розмірі 5763,00 грн. (том 14, а.с. 210-216).
		21 лютого 2019 року до суду першої інстанції від Позивача повторно надійшли клопотання про визнання зловживанням процесуальними правами та проявом неповаги до суду та учасників процесу дій КНП КДЦ Деснянського району м. Києва, в особі директора ОСОБА_22 та вирішення питання про вжиття відповідних заходів, а саме, стягнення на користь держави штрафу у розмірі 5763,00 грн. (том 14, а.с. 217-226, а.с. 227-236).
		Також, 21 лютого 2019 року до суду від позивача надійшло клопотання щодо усунення свідка на стороні відповідача - ОСОБА_24 від участі у судових засіданнях у якості представника Міністерства охорони здоров`я України (том 14, а.с. 237-238).
		Крім того, 21 лютого 2019 року до суду першої інстанції від Позивача надійшло клопотання про залучення ОСОБА_23 у якості третьої особи (том 14, а.с. 239-240).
		21 лютого 2019 року до суду першої інстанції від Позивача надійшло клопотання про визнання зловживанням процесуальними правами та проявом неповаги до суду та учасників процесу дій Міністерства охорони здоров`я України, в особі представників ОСОБА_25 та ОСОБА_24 та вирішення питання про вжиття відповідних заходів, а саме, стягнення на користь держави штрафу у розмірі 5763,00 грн. (том 15, а.с. 1-14).
		25 лютого 2019 року до суду першої інстанції від Позивача надійшли додаткові пояснення та докази по справі (том 15, а.с. 18-28).
		Також, 25 лютого 2019 року до суду першої інстанції від Позивача надійшло клопотання про визнання зловживанням процесуальними правами та проявом неповаги до суду та учасників процесу дій КНП КДЦ Деснянського району м. Києва, в особі директора ОСОБА_22 та вирішення питання про вжиття відповідних заходів, а саме, стягнення на користь держави штрафу у розмірі 5763,00 грн. (том 15, а.с. 29-39).
		01 березня 2019 року до суду першої інстанції від Позивача надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_23 (том 15, а.с. 42-59).
		01 березня 2019 року до суду першої інстанції від Позивача надійшло клопотання про визнання зловживанням процесуальними правами та проявом неповаги до суду та учасників процесу дій КНП КДЦ Деснянського району м. Києва, в особі директора ОСОБА_22 та вирішення питання про вжиття відповідних заходів, а саме, стягнення на користь держави штрафу у розмірі 5763,00 грн. (том 15, а.с. 60-65).
		01 березня 2019 року до суду першої інстанції від Позивача надійшла заява, в якій останній просив суд відмовити у задоволені клопотання Відповідача від 18 лютого 2019 року № 361 про виклик його до суду (том 15, а.с. 66-121).
		01 березня 2019 року до суду першої інстанції від Позивача повторно надійшла заява, в якій останній просив суд відмовити у задоволені клопотання Відповідача від 18 лютого 2019 року № 363 про виклик його до суду та просив дозволити представляти його інтереси, як позивача інваліда ІІ групи, ОСОБА_23 в судовому процесі по справі (том 15, а.с. 123-124).
		Крім того, 01 березня 2019 року до суду першої інстанції від ОСОБА_23 надійшло додаткове клопотання про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача (том 15, а.с. 125-185).
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача від 17 січня 2019 року про залучення до участі у справі № 826/1001/17 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_23 .
		Протокольною ухвалою суду від 01 березня 2018 року задоволено клопотання Позивача від 17 січня  2019 року про розгляд справи без його участі (том 15, а.с. 188).
		06 березня 2019 року до суду першої інстанції від Позивача надійшли додаткові пояснення по справі (том 15, а.с. 222-245).
		Протокольною ухвалою від 11 березня 2019 року суд першої інстанції вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи у письмовому провадженні.
		13 березня 2019 року до суду першої інстанції від Позивача надійшли додаткові пояснення по справі (том 16, а.с. 9-12).
		Також, 13 березня 2019 року до суду першої інстанції від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та участі його представника (том 16, а.с. 13-15).
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача від 09 листопада 2018 року про накладення штрафу на КНП КДЦ Деснянського району м. Києва та Міністерства охорони здоров`я України; в задоволенні клопотання Позивача від 17 січня 2019 року про визнання зловживанням процесуальними правами та проявом неповаги до суду та учасників процесу дій Міністерства охорони здоров`я України, в особі представника керівника відділу ліцензування ОСОБА_26 та вирішення питання про накладення штрафу; в задоволенні клопотань позивача від 21 лютого 2019 року про визнання зловживанням процесуальними правами та проявом неповаги до суду та учасників процесу дій КНП КДЦ Деснянського району м. Києва, в особі директора ОСОБА_22 та вирішення питання про вжиття відповідних заходів, а саме стягнення на користь держави штрафу у розмірі 5763,00 грн.; в задоволенні клопотання позивача від 21 лютого 2019 року про визнання зловживанням процесуальними правами та проявом неповаги до суду та учасників процесу дій Міністерства охорони здоров`я України, в особі представників ОСОБА_25 та ОСОБА_24 та вирішення питання про вжиття відповідних заходів, а саме стягнення на користь держави штрафу у розмірі 5763,00 грн.; в задоволенні клопотання позивача від 25 лютого 2019 року про визнання зловживанням процесуальними правами та проявом неповаги до суду та учасників процесу дій КНП КДЦ Деснянського району м. Києва, в особі директора ОСОБА_22 та вирішення питання про вжиття відповідних заходів, а саме стягнення на користь держави штрафу у розмірі 5763,00 грн.; в задоволенні клопотання позивача від 01 березня 2019 року про визнання зловживанням процесуальними правами та проявом неповаги до суду та учасників процесу дій КНП КДЦ Деснянського району м. Києва, в особі директора ОСОБА_22 та вирішення питання про вжиття відповідних заходів, а саме стягнення на користь держави штрафу у розмірі 5763,00 грн.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотань позивача від 12.02.2019 про переведення його представника - ОСОБА_23 зі статусу представника у третю особу, від 21 лютого 2019 року про залучення ОСОБА_23 у якості третьої особи, від 01 березня 2019 року про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_23 та клопотання ОСОБА_23 від 01 березня 2019 року про залучення її у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.
		Щодо клопотання позивача від 21 лютого 2019 року про усунення свідка на стороні відповідача - ОСОБА_24 від участі у судових засіданнях у якості представника Міністерства охорони здоров`я України (том 14, а.с. 237-238), судом першої інстанції зазначено, що ОСОБА_26 була допущена до участі в даній справі як представник Відповідача на підставі довіреності Міністерства охорони здоров`я України від 30 листопада 2018 року № 142/81 (том 11, а.с. 221). В судовому засіданні 20 грудня 2018 року нею були надані суду першої інстанції пояснення будучи саме представником Відповідача (том 11, а.с. 244-249). Вказана особа не викликалась судом першої інстанції в якості свідка по даній справі.
		В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що для отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики КНП КДЦ Деснянського району м. Києва було подано до "Єдиного вікна" Міністерства охорони здоров`я України, зокрема: відомості від 08 вересня 2014 року № 1197 суб`єкта господарювання про стан матеріально-технічної бази, необхідної для провадження медичної практики та відомості від 08 вересня 2014 року № 1196 суб`єкта господарювання про наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня та стажу роботи за спеціальністю.
		Вказані відомості містять недостовірні дані, що було підставою для відмови у видачі ліцензії.
		Натомість, Міністерством охорони здоров`я України було неправомірно видано КНП КДЦ Деснянського району м. Києва ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики від 18 вересня 2014 року серії АЕ № 571198.
		При цьому, Позивач наголошує, що аналогічні відомості були подані КНП КДЦ Деснянського району м. Києва ще у серпні 2014 року, за результатом розгляду Відповідач відмовив у видачі ліцензії.
		Судом першої інстанції зазначено, що Відповідач позов не визнав та ним зазначено, що за результатами розгляду заяви (реєстраційне досьє від 09 вересня 2014 року № 0909/08М) та документів доданих до неї, Ліцензійною комісією Міністерства охорони здоров`я України (протокол засідання № 35 від 18 вересня 2014 року) було прийнято рішення про відповідність Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-Діагностичний центр" Деснянського району м. Києва ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 02 лютого 2011 року № 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 лютого 2011 року за № 171/18909, що на той час встановлювали кваліфікаційні, організаційні та інші вимоги для провадження медичної практики.
		Рішення про видачу ліцензії КНП КДЦ Деснянського району м. Києва від 18 вересня 2014 року серії АЕ № 571198, затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України від 18 вересня 2014 року № 650 "Про ліцензування медичної практики".
		Також, Відповідач вказує, що Міністерство охорони здоров`я України при прийняті рішення про видачу ліцензії КНП КДЦ Деснянського району м. Києва, діяло в межах та у спосіб визначений законодавством.
		Звертає увагу, що рішення консультативно-дорадчих органів у вигляді, в тому числі Ліцензійної комісії Міністерства охорони здоров`я України у вигляді протоколу № 35 від 18 вересня 2014 року, відповідно до діючого законодавства не підлягають оскарженню в будь-який спосіб.
		При цьому, що ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05 лютого 2018 року задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 3 про призначення позапланової перевірки по матеріалах досудового розслідування та надано дозвіл співробітникам Міністерства охорони здоров`я України на проведення позапланової перевірки ліцензійних умов КНП КДЦ Деснянського району м. Києва на предмет можливих порушень.
		Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21 лютого 2018 року № 17-адм було утворено комісії для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з медичної практики, що підлягає ліцензуванню. Комісії здійснили позапланові заходи контролю КНП КДЦ Деснянського району м. Києва.
		Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 березня 2018 року№ 383 "Про ліцензування медичної практики" анульовано ліцензію Міністерства охорони здоров`я України на провадження господарської діяльності з медичної практики, видану комунальному некомерційному підприємству КНП КДЦ Деснянського району м. Києва, на підставі акта про виявлення недостовірності даних у документах, поданих суб`єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії.
		Таким чином, станом на 07 березня 2018 року ліцензія Міністерства охорони здоров`я України від 18 вересня 2014 року АЕ № 571198, видана КНП КДЦ Деснянського району м. Києва, анульована у порядку визначеному законодавством.
		Третьою особою КНП КДЦ Деснянського району м. Києва зазначено, що питання надання медичних стоматологічних послуг лікарями-стоматологами-терапевтами стоматологічного відділення відокремленого структурного підрозділу КНП КДЦ Деснянського району м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Матеюка, 3, без ліцензії вже розглянуто судом. 
		Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2018 року у справі № 826/6129/17 в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірними дії КНП КДЦ Деснянського району м. Києва з надання медичних стоматологічних послуг лікарями-стоматологами-терапевтами стоматологічного відділення відокремленого структурного підрозділу КНП КДЦ Деснянського району м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Матеюка, без ліцензії, - відмовлено повністю.
		При цьому, в заяві від 18 лютого 2019 року № 364 про приєднання доказів до матеріалів справи КНП КДЦ Деснянського району м. Києва наголошує, що рішенням Державної регуляторної Служби України від 05 квітня 2018 року № 27 скасовано наказ Міністерства охорони здоров`я України від 01 березня 2018 року № 383 в частині анулювання ліцензії КНП КДЦ Деснянського району м. Києва на здійснення господарської діяльності з медичної практики.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року № 826/7150/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року, підтверджує, що дії Міністерства охорони здоров`я України про анулювання КНП КДЦ Деснянського району м. Києва ліцензії на здійснення господарської діяльності з медичної практики з підстав викладених в акті про виявлення недостовірності даних у документах, поданих КНП КДЦ Деснянського району м. Києва, як суб`єктом господарювання, разом із заявою про отримання ліцензії, не відповідали чинному законодавству, а рішення Державної регуляторної Служби України від 05 квітня 2018 року № 27, яким скасовано наказ Міністерства охорони здоров`я України від 01 березня 2018 року № 383 в частині анулювання ліцензії КНП КДЦ Деснянського району м. Києва на здійснення господарської діяльності з медичної практики, є правомірним (том 14, а.с. 158-180).
		Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
		Визнано протиправними дії Міністерства охорони здоров`я України щодо надання комунальному некомерційному підприємству "Консультативно-Діагностичний центр" Деснянського району м. Києва (ідентифікаційний код 26188308, місцезнаходження: м. Київ, вул. Закревського, буд. 81/1) ліцензії серії АЕ № 571198 (дата прийняття та номер рішення про отримання ліцензії від 18 вересня 2014 року № 650).
		Зобов`язано Міністерство охорони здоров`я України прийняти рішення про анулювання ліцензії серії АЕ № 571198 на провадження господарської діяльності з медичної практики, виданої комунальному некомерційному підприємству "Консультативно-Діагностичний центр" Деснянського району м. Києва (ідентифікаційний код 26188308, місцезнаходження: м. Київ, вул. Закревського, буд. 81/1, дата прийняття та номер рішення про отримання ліцензії від 18 вересня 2014 року № 650).
		Стягнуто з Міністерства охорони здоров`я України (01601, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 7; ідентифікаційний код 00012925) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) моральну шкоду у розмірі 10000 (десять тисяч) грн.
		В решті позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить зміни рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди, а саме стягнути з Міністерства охорони здоров`я України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100000 (десять тисяч) грн.
		Також, ОСОБА_1 звертає увагу на необґрунтоване посилання охорони здоров`я України, та третьої особи Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, що Позивачу ніяким чином не було завдано шкоди в діях рішення від 03 квітня 2018 року № 8.1 (протокол № 05-18) ДРС про повернення ліценції на медичну практику КНП «КДЦ» Деснянського р-ну м. Києва і Позивач  повинен звертатися до інших медичних закладів міста Києва за медичною допомогою.
		Комунальне некомерційне підприємство «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва подало апеляційну скаргу на рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви відмовити повністю.
		В апеляційній скарзі Третя особа КНП «КДЦ» Деснянського р-ну м. Києвапосилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. 
		Зокрема, Третя особа КНП «КДЦ» Деснянського р-ну м. Києвавказує на те, що ОСОБА_1 не було надано суду першої інстанції належних, допустимих та достовірних доказів того, що Позивач звертався за медичною допомогою та йому було надано некваліфіковану медичну допомогу або відмовлено в надані медичної допомоги у комунальному некомерційному підприємстві «Консультативно- діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, внаслідок прийняття Міністерством охорони здоров`я України наказу від 18 вересня 2014 року № 650 «Про ліцензування медичної практики» про видачу ліцензії на здійснення господарської діяльності з медичної практики» серії АЕ № 571198 від 18.09.2014 року, і Позивач був позбавлений зазначеним рішенням Відповідача права та можливості звернутися за медичною допомогою до інших закладах охорони здоров`я за своїм вибором, відповідно до положень Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я».
		Також, Міністерство охорони здоров`я України не погоджуючись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. 
		Міністерство охорони здоров`я України в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано статті 10, 11 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та порушено частину 2 статті 2, 72, 90 КАС України, оскільки докази наявні в матеріалах справи, свідчать про дотримання МОЗ України під час прийняття рішення строків та процедур передбачених Законом № 775-ІІІ. Відповідач вказує на те, що статтею 16 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» передбачено, що орган ліцензування самостійно має прийняти рішення про анулювання ліцензії лише за наслідками проведеної перевірки. Також, Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують наявність вини міністерства, при завданні моральної шкоди Позивачу.
		Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги також, Позивач просить визнати зловживанням процесуальними правими,  проявом неповаги до суду та учасників процесу дії Третьої особи КНП «КДЦ» Деснянського р-ну м. Києва щодо свідомого вводу суду в оману та зловживанням правами, приховуванням інформації щодо отримання ліцензії МОЗ на медичну практику та підставі сфальсифікованих відомостей завідомо недостовірною інформацією.
		Іншими учасниками відзиви на апеляційні скарги не подавались.
		Позивачем у апеляційній скарзі заявлено клопотання про переведення його представника - ОСОБА_23  зі статусу представника у Третю особу.
		Згідно з ч. 2    ст. 49 КАС України    треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
		Аналіз наведеної норми процесуального права дає підстави для висновку, що залучення Третьої особи до участі у справі може мати місце лише на стадії розгляду справи судом першої інстанції.
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що клопотання Позивача про залучення до участі у справі в якості Третьої особи ОСОБА_23  задоволенню не підлягає.
		23 липня 2019 року ОСОБА_1 подано клопотання в якій просив перейти до письмового розгляду апеляційної скарги.
		У судове засідання Позивач та Треті особи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, не з`явилися.    
		Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності Позивача та Третіх осіб.
		Представники Відповідача у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров`я України, просили скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308    КАС України    суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Судом першої інстанції встановлено, що Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-Діагностичний центр" Деснянського району м. Києва зареєстроване в якості юридичної особи 01.03.2002 року за адресою: 02232, м. Київ, Деснянський район, вул. Закревського, буд. 81/1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.06.2018 року № 1004111796 (том 5, а.с. 69-73).
		09 вересня 2014 року КНП КДЦ Деснянського району звернулось з заявою до Міністерства охорони здоров`я України та надало документи до заяви на одержання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, зокрема: відомості від 08.09.2014 року № 1197 суб`єкта господарювання про стан матеріально-технічної бази, необхідної для провадження медичної практики; відомості від 08.09.2014 року № 1196 суб`єкта господарювання про наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня та стажу роботи за спеціальністю, необхідного для провадження медичної практики та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 15.07.2014 року  № 05.03.02-04/45380 (том 9, а.с. 8-12; том 10, а.с. 1-396; том 6, а.с. 163-242; том 11, а.с. 225-230).
		За результатами розгляду вказаної заяви (реєстраційне досьє від 09.09.2014 року № 0909/08М) та документів доданих до неї, Ліцензійною комісією Міністерства охорони здоров`я України було прийнято рішення надати пропозиції керівництву Міністерства охорони здоров`я України щодо прийняття рішення про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики КНП КДЦ Деснянського району м. Києва за місцем провадження діяльності: м. Київ, вул. Миколи Матеюка, буд. 3; м. Київ, бульвар Вигурівський, буд. 4; м. Київ, просп. Володимира Маяковського, буд. 18-а; м. Київ, просп. Володимира Маяковського, буд. 32-б; м. Київ, вул. Академіка Курчатова, буд. 18-а, м. Київ, вул. Теодора Драйзера, буд. 19, оформлене протоколом засідання від 18.09.2014 №35 (том 3, а.с. 210).
		На підставі наказу Міністерства охорони здоров`я України від 18.09.2014 року  № 650 "Про ліцензування медичної практики (том 4, а.с. 2-5), КНП КДЦ Деснянського району м. Києва отримало ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики серії АЕ № 571198. Строк дії ліцензії з 18.09.2014 року (том 3, а.с. 209).
		Вважаючи що ліцензія на провадження господарської діяльності з медичної практики була видана КНП КДЦ Деснянського району м. Києва протиправно, на підставі недостовірних даних у відомостях суб`єкта господарювання про стан матеріально-технічної бази, необхідної для провадження медичної практики та про наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня та стажу роботи за спеціальністю, необхідного для провадження медичної практики, Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		Задовольняючи частково адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що наявні підстави для анулювання ліцензії, які визначені частиною другою статті 16 Закону    № 222-VIII. Також, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання Міністерства охорони здоров`я України прийняти рішення про анулювання ліцензії серії АЕ № 571198 на провадження господарської діяльності з медичної практики, виданої Комунальному некомерційному підприємству "Консультативно-Діагностичний центр" Деснянського району м. Києва (ідентифікаційний код 26188308, місцезнаходження: м. Київ, вул. Закревського, буд. 81/1, дата прийняття та номер рішення про отримання ліцензії від 18.09.2014 року № 650); про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Міністерства охорони здоров`я України щодо надання Комунальному некомерційному підприємству "Консультативно-Діагностичний центр" Деснянського району м. Києва (ідентифікаційний код 26188308, місцезнаходження: м. Київ, вул. Закревського, буд. 81/1) ліцензії серії АЕ № 571198 (дата прийняття та номер рішення про отримання ліцензії від 18.09.2014 № 650). Крім того, суд першої інстанції зазначив, що ліцензійна комісія Міністерства охорони здоров`я є дорадчим органом, який лише готує рекомендації з питань видачі ліцензії, тому рішення ліцензійної комісії Міністерства охорони здоров`я не є остаточними, а мають лише рекомендаційний характер, а тому не можуть бути скасовані за рішенням суду. Також, заборона обіймати певні посади є одним із видів покарань передбачених Кримінальним кодексом України, відповідно до частини 2 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватись в порядку кримінального судочинства. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відшкодуванню підлягає моральна шкода у розмірі 10000,00 грн.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими з огляду на таке.
		Так, частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно із статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		За приписами частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		При цьому, Конституційний Суд України у Рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 розтлумачив поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
		Використаний у частині 1 статті 2 КАС України термін "інтерес" відповідає терміну "охоронюваний законом інтерес", яке було розтлумачено Конституційним Судом України у вище наведеному рішенні.
		Конституція України гарантує кожному громадянину право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування (стаття 49).
		Відповідно до пунктів д), е), ї) частини 1 статті 6 Закону України "Про основи законодавства України про охорону здоров`я" від 19.11.1992 року № 2801-XII (далі - Закон № 2801-XII), кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає: кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров`я; достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров`я і здоров`я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь; оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров`я.
		Частинами 1, 5, 6 статті 8 Закону № 2801-XII визначено, що держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров`я і забезпечує його захист. У разі порушення законних прав і інтересів громадян у сфері охорони здоров`я відповідні державні, громадські або інші органи, підприємства, установи та організації, їх посадові особи і громадяни зобов`язані вжити заходів щодо поновлення порушених прав, захисту законних інтересів та відшкодування заподіяної шкоди. Судовий захист права на охорону здоров`я здійснюється у порядку, встановленому законодавством.
		Отже, прагнення до якісного медичного обслуговування може бути змістом охоронюваного законом інтересу.
		Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 3 Закону № 2801-XII заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.
		Згідно з абзацами 6 та 7 частини 1 статті 1 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 року № 1775-III (далі - Закон № 1775-III; який був чинний на час виникнення спірних правовідносин), ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов; ліцензійні умови - установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов`язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
		Відповідно до статті 10 Закону № 1775-III, суб`єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.
		У заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані: 1) відомості про суб`єкта господарювання - заявника: найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код - для юридичної особи; прізвище, ім`я, по батькові, дані паспорта громадянина України (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов`язкових платежів - для фізичної особи; 2) вид господарської діяльності вказаний згідно з частиною третьою статті 9 цього Закону (повністю або частково), на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію.
		У разі наявності у заявника - юридичної особи філій, інших відокремлених підрозділів, за місцем яких буде провадитися заявлена діяльність, а у заявника - фізичної особи - підприємця місць провадження заявленої діяльності у заяві зазначається їх місцезнаходження.
		Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.
		Органу ліцензування забороняється вимагати від суб`єктів господарювання інші документи, не вказані у цьому Законі, крім документів, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
		Положеннями статті 11 Закону № 1775-III передбачено, що орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності.
		Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови.
		Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є: недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії; невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 року № 756 затверджений перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності (далі - Перелік № 756; який був чинний на час виникнення спірних правовідносин).
		Так, згідно з пунктом 20 Переліку № 756, для отримання ліцензій за таким видом господарської діяльності, як медична практика додаються: засвідчена в установленому порядку копія висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, видана за місцем провадження діяльності, про відповідність наявних приміщень вимогам санітарних норм і правил щодо здійснення медичної практики; відомості за підписом заявника - суб`єкта господарювання (за формою, встановленою ліцензійними умовами) про: стан матеріально-технічної бази, необхідної для провадження відповідного виду господарської діяльності; наявність нормативно-правових документів, у тому числі нормативних документів з питань стандартизації, необхідних для провадження відповідного виду господарської діяльності; наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня та стажу роботи за спеціальністю, необхідного для провадження відповідного виду господарської діяльності.
		Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 02.02.2011 року № 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.02.2011 року за № 171/18909, затверджені Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики (далі - Ліцензійні умови; які були чинні на час виникнення спірних правовідносин).
		Згідно з пунктом 2.6 Ліцензійних умов, медична практика провадиться суб`єктами господарювання на підставі ліцензії та за умови: наявності приміщень, що відповідають установленим санітарним нормам і правилам; наявності приладів, обладнання, оснащення відповідно до табеля оснащення виробами медичного призначення лікувальних та діагностичних кабінетів амбулаторно-поліклінічних закладів, стаціонарних відділень лікарень (далі - Табель оснащення). При цьому засоби вимірювальної техніки повинні бути метрологічно повірені; укомплектованості працівниками (лікарями, провізорами, молодшими спеціалістами з медичною та фармацевтичною освітою) для провадження господарської діяльності з медичної практики відповідно до розділу III цих Ліцензійних умов; дотримання вимог щодо атестації медичних працівників та фармацевтичних працівників; проходження медичними та фармацевтичними працівниками обов`язкових медичних оглядів; наявності входу та умов для вільного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями.
		Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015 року № 222-VIII (далі - Закон № 222-VIII), анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії.
		Ліцензія вважається анульованою з дня, коли ліцензіат дізнався чи повинен був дізнатися про анулювання ліцензії, але у строк, не менший за один тиждень з дня прийняття органом ліцензування рішення про анулювання виданої йому ліцензії.
		Пунктом 7 частини 2 статті 16 Закону № 222-VIII визначено, що підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є, зокрема, акт про виявлення недостовірності даних у документах, поданих суб`єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії.
		Акти, передбачені пунктами 5-9 частини другої цієї статті, мають містити детальне викладення фактів порушення законодавства, їх обґрунтування та у випадках, якщо вони стосуються невиконання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов, містити посилання на конкретні пункти цих ліцензійних умов. До актів можуть долучатися фото та відеоматеріали, відзняті під час проведення перевірки (ч. 3 ст. 16 Закону № 222-VIII).
		Частиною 8 статті 16 Закону № 222-VIII передбачено, що рішення про анулювання ліцензії, прийняте з підстав, передбачених пунктами 4-9 частини другої цієї статті, набирає чинності через тридцять календарних днів з дня його прийняття.
		Відповідно до частини 9 статті 16 Закону № 222-VIII якщо ліцензіат протягом строку набрання чинності рішенням органу ліцензування про анулювання ліцензії, встановленого частиною восьмою цієї статті, подає скаргу (апеляцію) до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, дія цього рішення органу ліцензування зупиняється до прийняття рішення спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування за результатами розгляду апеляції Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування.
		Рішення спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування набирає чинності з дня видання ним розпорядження про задоволення або відхилення апеляції чи про необхідність усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.
		Перевіряючи обґрунтованість посилання позивача на те, що відповідач відмовив у видачі ліцензії КНП КДЦ Деснянського району м. Києва у серпні 2014 року за результатом розгляду аналогічних відомостей про стан матеріально-технічної бази, необхідної для провадження медичної практики та про наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня та стажу роботи за спеціальністю, необхідного для провадження медичної практики, суд першої інстанції зазначає наступне.
		Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, що у серпні 2014 року для отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики КНП КДЦ Деснянського району м. Києва були подані до Міністерства охорони здоров`я України, зокрема: відомості суб`єкта господарювання про стан матеріально-технічної бази, необхідної для провадження медичної практики від 31.07.2014 року № 933 та відомості суб`єкта господарювання про наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня та стажу роботи за спеціальністю, необхідного для провадження медичної практики від 31.07.2014 року № 935 (том 6, а.с. 2-80; том 7, а.с. 1-466; том 9, а.с. 2-7). 
		Однак, у вказаних відомостях були виявлені недоліки, у зв`язку з чим орган ліцензування прийняв рішення про відмову у видачі ліцензії.
		КНП КДЦ Деснянського району м. Києва усунув виявлені недоліки та у вересні 2014 року подав до Міністерства охорони здоров`я України, зокрема: відомості суб`єкта господарювання про стан матеріально-технічної бази, необхідної для провадження медичної практики від 08 вересня 2014 року № 1197 та відомості суб`єкта господарювання про наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня та стажу роботи за спеціальністю, необхідного для провадження медичної практики від 08 вересня 2014 року № 1196 (том 8, а.с. 1-389; том 6, а.с. 163-242), на підставі яких була видана спірна ліцензія.
		При цьому, у відомостях суб`єкта господарювання про стан матеріально-технічної бази, необхідної для провадження медичної практики від 31 липня 2014 року № 933, на відмінну від 08 вересня 2014 року № 1197, не розмежовані методи, що застосовуються у медичній практиці (том 6, а.с. 3; том 6, а.с. 164).
		У відомостях суб`єкта господарювання про наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня та стажу роботи за спеціальністю, необхідного для провадження медичної практики від 31 липня 2014 року № 935, на відмінну від 08 вересня 2014 року № 1196, в графі "посвідчення про присвоєння (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії (спеціальність, серія, номер, дата, ким видано, категорія)" вказані не відповідні кваліфікаційні відомості щодо лікарів (том 7, а.с. 37; том 8, а.с. 32).
		Тобто, відомості суб`єкта господарювання про наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня та стажу роботи за спеціальністю, необхідного для провадження медичної практики від 31 липня 2014 року № 935 та від 08 вересня 2014 року № 1196, відомості суб`єкта господарювання про стан матеріально-технічної бази, необхідної для провадження медичної практики від 31 липня 2014 року № 933 та від 08 вересня 2014 року № 1197 є різними.
		Також, суд першої інстанції  перевіряючи обґрунтованість посилання Позивача на те, що відомості про наявність персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня та стажу роботи за спеціальністю, необхідного для провадження медичної практики від 08 вересня 2014 року № 1196 та про стан матеріально-технічної бази, необхідної для провадження медичної практики від 08 вересня 2014 року № 1197 містять недостовірні дані, правильно вказав наступне. 
		Так, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05 лютого 2018 року у справі № 754/18/18 було надано дозвіл співробітникам Міністерства охорони здоров`я України на проведення позапланової перевірки ліцензійних умов КНП КДЦ Деснянського району Ліцензія Міністерства охорони здоров`я України від 18 вересня 2014 року серії АЕ № 571198 розташованого за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 81/1, на предмет можливих порушень (том 3, а.с. 208).
		В подальшому, на підставі вищезазначеної ухвали та наказу Міністерства охорони здоров`я України від 21 лютого 2018 року № 17-Адм (том 11, а.с. 222-223), комісією Міністерства охорони здоров`я України у період з 22 лютого 2018 року по 23 лютого 2018 року було проведено позапланову перевірку КНП КДЦ Деснянського району за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 81/1 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері провадження господарської діяльності з медичної практики, що підлягає ліцензуванню.
		Результати перевірки оформлені актом про виявлення недостовірних відомостей у документах, які подавались до органу ліцензування для отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики від 23 лютого 2018 року б/н та актом, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з медичної практики, що підлягає ліцензуванню від 23 лютого 2018 року № 17/31 (том 5, а.с. 47-49, том 11, а.с. 231-236).
		В акті про виявлення недостовірних відомостей у документах, які подавались до органу ліцензування для отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики від 23 лютого 2018 року б/н вказано, що у пункті 7.5 (перелік наявних приміщень закладу охорони здоров`я та їх оснащення) відомостей про стан матеріально-технічної бази, необхідної для провадження медичної практики від 08 вересня 2014 року (далі - Відомості) загальна площа приміщень складає 1404,9 кв.м., а у додатку 6.3 Експлікація до плану групи приміщень у нежитловому будинку № 81/1, літера "А" по вул. Миколи Закревського до Технічного паспорта на приміщення громадського призначення, в громадському будинку від 03 вересня 2014 року загальна площа приміщень складає 17675,1 кв.м., в т.ч. основна - 5521,0 кв.м. Із основної площі надано в оренду КНП ЦПМСД № 1 Деснянського району та КНП ЦПМСД № 2 Деснянського району 652,8 кв.м.
		У пункті 7.5 Відомостей зазначені не всі приміщення закладу, які зазначені в акті санітарно-епідеміологічного обстеження об`єкта від 30 квітня 2014 року до Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 15 липня 2014 року № 05.03.02-04/45380, затвердженого начальником Деснянського міжрайонного управління та у Плані поверхів громадського будинку до Технічного паспорту на приміщення громадського призначення, в громадському будинку від 03 вересня 2014 року а саме, відсутні приміщення: жіноча консультація, денні стаціонари (на 40 та 11 ліжок), кабінет інфекційних захворювань, кабінети прийому аналізів КДЛ, кабінети вузьких спеціалістів, кабінет ФГДС, кабінет дуоденального зондування.
		Тобто, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вищенаведене свідчить про порушення вимог пункту 6, підпункт 3 пункту 13 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 285 та пункт 7 частини 2 статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" та подання ліцензіатом недостовірних відомостей для отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, з чим погоджується колегія суддів.
		Також, колегія суддів зазначає, що пунктом 6 наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01 березня 2018 року № 383 "Про ліцензування медичної практики" анульовано ліцензію Міністерства охорони здоров`я України на провадження господарської діяльності з медичної практики за результатами позапланової перевірки додержання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, видану Комунальному некомерційному підприємству КНП КДЦ Деснянського району м. Києва, на підставі акта про виявлення недостовірності даних у документах, поданих суб`єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії (том 5, а.с. 50-54).
		При цьому, на розгляд Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування відповідно до порядку денного (плану) засідання Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування № 05-18, затвердженого Головою Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування 29 березня 2018 року, винесено розгляд скарги (апеляції) КНП КДЦ Деснянського району м. Києва від 12 березня 2018 року № 499 щодо прийняття Міністерством охорони здоров`я України наказу від 01 березня 2018 року № 383 "Про ліцензування медичної практики" в частині анулювання ліцензії КНП КДЦ Деснянського району м. Києва на право провадження господарської діяльності з медичної практики.
		За результатами розгляду вказаної скарги Експертно-апеляційної рада з питань ліцензування прийняла рішення про задоволення скарги (апеляції) КНП КДЦ Деснянського району м. Києва від 12 березня 2018 року № 499, що оформлене відповідним рішенням № 8.1 від 03 квітня 2018 року.
		05 квітня 2018 року Державна регуляторна служба України, на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування № 8.1 від 03 квітня 2018 року, видала розпорядження № 27 "Про задоволення апеляції", яким зобов`язано Міністерство охорони здоров`я України, зокрема, усунути порушення вимог Законів України "Про ліцензування видів господарської діяльності" та "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", скасувавши наказ від 01 березня 2018 року № 383 "Про ліцензування медичної практики" в частині анулювання ліцензії КНП КДЦ Деснянського району м. Києва на право провадження господарської діяльності з медичної практики (том 11, а.с. 240-243).
		Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04 травня 2018 року № 845/а скасовано пункт 6 наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01 березня 2018 року № 383 "Про ліцензування медичної практики" (том 11, а.с. 239).
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, рішення Експертно-апеляційної рада № 8.1 від 03 квітня 2018 року з питань ліцензування та розпорядження Державної регуляторної служби України оскаржено Позивачем у судовому порядку.
		Так, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2018 року у справі № 826/7150/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної регуляторної служби України, Міністерства охорони здоров`я України, за участю третьої особи - Комунального некомерційного підприємства Консультативно-діагностичний центр Деснянського району міста Києва про визнання незаконним рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва в протоколі № 05-18 від 03 квітня 2018 року в частині задоволення скарги від 12 березня 2018 року вх. № 499 директора ОСОБА_22 . КНП "Консультативно-діагностичного центру" Деснянського району м. Києва (код ЄДРПОУ 26188308) та скасування наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.2018 року №383 "Про ліцензування медичної практики" в частині; про визнання незаконним розпорядження від 05 квітня 2018 року № 27 Державної регуляторної служби України "Про задоволення апеляції"; про зобов`язання Міністерство охорони здоров`я України привести ліцензійну справу комунальному некомерційному підприємству Консультативно-діагностичний центр Деснянського району міста Києва (код ЄДРПОУ 26188308) у відповідність до діючого законодавства України, а саме, щоб була анульована ліцензія, враховуючи, що Міністерство охорони здоров`я України не здійснило перевірку усіх філій вказаного КНП "Консультативно-діагностичного центру" Деснянського району м. Києва, філія № 1 (пр-т Маяковського, 32Б) - обслуговує 55700 дорослого населення; філія №2 (вул. Т. Драйзера, 19) - обслуговує 62000 дорослого населення; філія №3 (вул. Матеюка,3) - обслуговує 75050 дорослого населення; філія №4 (вул. Вигурівський, 4) - обслуговує 33880 дитячого населення; філія № 5 - (пр-т Маяковського, 18а) - обслуговує 26160 дитячого населення; філія 36 (вул. Курчатова, 18а) - обслуговує 19000 дорослого населення, враховуючи, що усі вони вказані у відомостях ліцензії серії АЕ № 57198 від 18 вересня 2014 року, але Міністерство охорони здоров`я України до них так і не дійшло; про зобов`язання Міністерство охорони здоров`я України надати ОСОБА_1 належним чином завірену копію акту про виявлення недостовірних відомостей у документах, які подавались до органу ліцензування для отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, розпорядчий документ на виконання якого проводиться захід державного контролю від 21 лютого 2018 року № 17-АДМ посвідчення від 21 лютого 2018 року № 17/31, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю (том 14, а.с. 163-172).
		Судом під час розгляду справи № 826/7150/18, зокрема встановлено, що під час засідання Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України представники Міністерства охорони здоров`я України хоч і зазначили про правомірність прийняття органом ліцензування наказу від 01 березня 2018 року № 383 "Про ліцензування медичної практики" в частині анулювання ліцензії КНП КДЦ Деснянського району на право провадження господарської діяльності з медичної практики, проте не заперечили факт наявності "технічної помилки" у документах, що подавались ліцензіатом для отримання ліцензії.
		Зазначене рішення суду залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року (том 14, а.с. 173-180).
		Тобто, судом першої інстанції правильно встановлено, що на час прийняття рішення у даній справі ліцензія Міністерства охорони здоров`я України на провадження господарської діяльності з медичної практики, видана КНП КДЦ Деснянського району м. Києва (дата прийняття та номер рішення про отримання ліцензії від 18 вересня 2014 року №650), серія АЕ № 571198, є чинною, з чим погоджується колегія суддів.
		Також, комісією Міністерства охорони здоров`я України було складено акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, які подавались до органу ліцензування для отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики від 23 лютого 2018 року б/н.    В даному акті зазначено детальні факти, їх обґрунтування, містяться посилання на порушення вимог законодавства щодо виявлення недостовірних даних у документах, поданих суб`єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії.
		Перевіряючи відображені у вищевказаному акті від 23 лютого 2018 року б/н порушення, судом встановлено, що у пункті 7.5 "Перелік наявних приміщень закладу охорони здоров`я (структурного підрозділу, кабінету(ів) фізичної особи - підприємця) та їх оснащення за такою формою" відомостей суб`єкта господарювання про стан матеріально-технічної бази, необхідної для провадження медичної практики від 08 вересня 2014 року № 1197 вказана інформації про найменування структурних підрозділів, та окремих приміщень (кабінетів) із зазначенням лікарських та провізорських спеціальностей та спеціальностей молодших спеціалістів з медичною та фармацевтичною освітою, що провадять в ньому медичну практику, та їх площі. 
		Так, щодо закладу КНП КДЦ Деснянського району м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 81/1, вказано наступне: кабінет лаборанта № 436-435 площею 31,6 кв.м. (клінічна лабораторна діагностика, лабораторна справа (клініка)); кабінет лаборанта № 433-434 площею 32,6 кв.м. (лабораторна справа (клініка); лабораторна справа (гігієна)); кабінет лаборанта № 429-431 площею 38 кв.м. (лабораторна справа (гігієна)); кабінет лаборанта № 427-428 площею 38 кв.м. (лабораторна справа (клініка); клінічна лабораторна діагностика); кабінет лаборанта № 421, № 422, № 425, № 426 площею 43 кв.м. (клінічна хімія; лабораторна справа (гігієна)); кладова площею 56 кв.м. (сестринська справа); кабінет лікаря № 157, № 170 площею 32,0 кв.м. (ортопедична стоматологія, сестринська справа); кабінет лікаря № 169, № 168, № 167, № 156 площею 32,8 кв.м. (ортопедична стоматологія, сестринська справа); кабінет зубних техніків №165, №164, № 163, № 162, № 161 площею 78,8 кв.м. (ортопедична стоматологія); стерилізаційна № 166 площею 11,3 кв.м. (сестринська справа); автоклавна площею 41,6 кв.м. (сестринська справа); мийка площею 33,7 кв.м. (сестринська справа); кладовка площею 13,6 кв.м.; кімната зберігання стерильних матеріалів площею 15,7 кв.м.; рентген кабінет № 520, № 526 площею 140 кв.м. (рентгенологія); рентген кабінет флюорографії № 517 площею 38,9 кв.м. (рентгенологія); кабінет лазеротерапії № 345 площею 60,8 кв.м. (фізіотерапія); кабінет масажистів № 352 площею 71,4 кв.м. (фізіотерапія); зал ЛФК площею 102,3 кв.м. (лікувальна фізкультура, сестринська справа); кабінет інгаляції № 342 площею 48,6 кв.м. (лікувальна справа, сестринська справа); кабінет хірурга № 302, № 303, № 304, № 305 площею 42 кв.м. (хірургія, сестринська справа; травматологія); кабінет уролога № 306, № 308, № 316 площею 22,3 кв.м. (урологія; онкохірургія, офтальмологія, сестринська справа); стерилізаційний кабінет № 302 площею 16,6 кв.м. (сестринська справа); кабінет проктолога № 325 площею 17,3 кв.м. (проктологія; сестринська справа); кабінет хірурга № 309 площею 18,1 кв.м. (хірургія; сестринська справа); кабінет ЛОР площею 17,0 кв.м. (отоларингологія; сестринська справа); операційна № 310 площею 27,1 кв.м. (хірургія; анестезіологія; сестринська справа (операційна)); кабінет стоматолога №505, №506, №507, № 508, №501 площею 148,7 кв.м. (терапевтична стоматологія, стоматологія); кабінет стоматолога № 503, № 504, № 509, № 511, № 512 площею 148,7 кв.м. (терапевтична стоматологія, стоматологія); загальна площа приміщень - 1404,9 кв.м. (том 6, а.с. 181-188).
		Проте, у пункті 7.5 вищевказаних відомостей зазначені не всі приміщення закладу, які зазначені в акті санітарно-епідеміологічного обстеження об`єкта від 30 квітня 2014 року до висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 15 липня 2014 року № 05.03.02-04/45380, затвердженого начальником Деснянського міжрайонного управління ГУ держсанепідслужби у м. Києві (том 11, а.с. 225-230), а саме, відсутні приміщення: жіноча консультація, денні стаціонари (на 40 та 11 ліжок), кабінет інфекційних захворювань, кабінети прийому аналізів КДЛ, кабінети вузьких спеціалістів, кабінет ФГДС, кабінет дуоденального зондування.
		Крім того, у пункті 7.5 відомостей суб`єкта господарювання про стан матеріально-технічної бази, необхідної для провадження медичної практики від 08 вересня 2014 року № 1197 вказано, що загальна площа приміщень КНП КДЦ Деснянського району м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 81/1, складає 1404,9 кв.м., а у додатку 6.3 Експлікація до плану групи приміщень у нежитловому будинку № 81/1, літера "А" по вул. Миколи Закревського до Технічного паспорта на приміщення громадського призначення, в громадському будинку від 03 вересня 2014 року загальна площа приміщень складає 17675,1 кв.м., в т.ч. основна - 5521,0 кв.м. (том 12, а.с. 75-76). Із основної площі надано в оренду КНП ЦПМСД №1 Деснянського району та КНП ЦПМСД № 2 Деснянського району 652,8 (262,05+390,75) кв.м. (том 12, а.с. 70-74).
		З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновки викладені в акті про виявлення недостовірних відомостей у документах, які подавались до органу ліцензування для отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики від 23 лютого 2018 року б/н відповідають встановленим судом обставинам та підтверджені матеріалами справи.
		Між тим, помилкове формулювання органом ліцензування назви акта, який є підставою для анулювання ліценції, не спростовує факти недостовірності даних у документах, поданих КНП КДЦ Деснянського району м. Києва разом із заявою про отримання ліцензії, про які вказано в такому документі.
		Тобто, технічна помилка це описка, друкарська, граматична, арифметична помилка.
		Разом з цим, встановлені під час перевірки факти свідчать, що дані зазначені у відомостях суб`єкта господарювання про стан матеріально-технічної бази, необхідної для провадження медичної практики від 08.09.2014 року № 1197, які подавались КНП КДЦ Деснянського району м. Києва до заяви для отримання ліцензії серії АЕ № 571198 (дата прийняття та номер рішення про отримання ліцензії від 18.09.2014 року № 650), є недостовірними, оскільки в них відсутня достовірна інформації щодо наявності кабінетів.
		При цьому, суд першої інстанції правильно враховує позицію в.о. Міністра охорони здоров`я України Супрун У., викладену в листі від 05 квітня 2018 року № 1777, про те, що під час вищевказаної перевірки КНП КДЦ Деснянського району м. Києва встановлено, що у відомостях, які додавалися до заяви для отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, зазначені не всі приміщення закладу, які зазначені в акті санітарно-епідеміологічного обстеження об`єкта від 30 квітня 2014 року до висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 15 липня 2014 року № 05.03.02-04/45380, а саме, відсутні приміщення жіночої консультації, денні стаціонари, кабінет інфекційних захворювань, кабінети прийому аналізів, кабінети вузьких спеціалістів та інші кабінети. Загалом не вказано інформацію про наявність кабінетів загальною площею 3463,3 кв.м. Викладене вище свідчить про порушення вимог пункту 7 частини другої статті 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" та пункту 6, підпункту 3 пункту 13 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 285 (том 5, а.с. 129-130).
		Отже, судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи та встановлені обставини, які є підставою для анулювання ліцензії, які визначені частиною 2 статті 16 Закону    № 222-VIII.
		Щодо доводів КНП КДЦ Деснянського району м. Києва, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2018 року у справі № 826/7150/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року, підтверджує обставини розгляду справи за позовною вимогою ОСОБА_1 про анулювання КНП КДЦ Деснянського району м. Києва ліцензії на здійснення господарської діяльності з медичної практики, то суд першої інстанції правильно зазначає, що Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2018 року в справі № 323/1767/17 вже висловлював правову позицію про те, що у разі, якщо преюдиційні факти, встановлені в іншій справі для правильного вирішення даної справи не мають вирішального значення, то вони можуть бути відхилені судом, зокрема, й у зв`язку з тим, що встановлені у даній справі фактичні обставини є достатніми для обґрунтованого висновку щодо суті позовних вимог.
		Отже, судом першої інстанції встановлені у даній справі зазначені вище обставини для анулювання ліцензії є достатніми для прийняття рішення по суті позовних вимог, з чим також погоджується колегія суддів.
		Щодо позовних вимог Позивача  про зобов`язання МОЗ України анулювати ліцензію від 18 вересня 2014 року АЕ № 571198 \частково - саме щодо видану КНП КДЦ Деснянського р-ну Києва \на провадження господарської діяльності з медичної практики місце впровадження діяльності м. Київ, вул. М. Закревського, буд. 81/1, м. Київ, просп. В. Маяковського, буд. 32-б, м. Київ, вул. Т. Драйзера, буд. 19 , м. Київ , вул. М. Матеюк , буд. 3, м . Київ, вул. В. Маяковського, буд. 18 , м. Київ, вул. Академіка Курчатова, буд. 18-а, м. Київ, бульвар Вигурівський, буд. 4 та анулювати, скасувати, визнати недійсною ліцензію МОЗ України від 18.09.2014 серії АЕ №571198 \частково - саме щодо видану КНП КДЦ Деснянського р-ну Києва \на провадження господарської діяльності з медичної практики (місце впровадження діяльності м. Київ, вул. М. Закревського, буд. 81/1, м. Київ, просп. В. Маяковського, буд. 32-б, м. Київ, вул. Т. Драйзера, буд. 19, м. Київ , вул . М . Матеюк, буд. 3 , м. Київ , вул. В. Маяковського, буд. 18 , м. Київ , вул. Академіка Курчатова, буд. 18-а, м . Київ, бульвар Вигурівський, буд. 4, то  колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що за своєю правовою природою повноваження щодо прийняття рішення про анулювання ліцензії є виключною компетенцією уповноваженого органу, а тому акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, які подавались до органу ліцензування для отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 16 Закону    № 222-VIII, є підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії.
		Таким чином, в суду першої інстанції були наявні правові підстави для задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання Міністерства охорони здоров`я України прийняти рішення про анулювання ліцензії серії АЕ № 571198 на провадження господарської діяльності з медичної практики, виданої комунальному некомерційному підприємству "Консультативно-Діагностичний центр" Деснянського району м. Києва (ідентифікаційний код 26188308, місцезнаходження: м. Київ, вул. Закревського, буд. 81/1, дата прийняття та номер рішення про отримання ліцензії від 18.09.2014 року № 650), що на думку колегії суддів є правильним висновком суду першої інстанції.
		При цьому, ураховуючи, що вказані в акті недостовірні дані існували на момент подання КНП КДЦ Деснянського району м. Києва заяви про видачу ліцензії, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Міністерства охорони здоров`я України щодо надання Комунальному некомерційному підприємству "Консультативно-Діагностичний центр" Деснянського району м. Києва (ідентифікаційний код 26188308, місцезнаходження: м. Київ, вул. Закревського, буд. 81/1) ліцензії серії АЕ № 571198 (дата прийняття та номер рішення про отримання ліцензії від 18 вересня 2014 року № 650), з чим погоджується колегія суддів.
		Разом з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що озивача про скасування рішення ліцензійної комісії МОЗ України\протокол засідання № 35 від 18.09.2014 року щодо відповідності КНП КДЦ Деснянського р-ну Києва\26188308\ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з медичної практики, не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Відповідно до пункту 2 Положення про ліцензійну комісію Міністерства охорони здоров`я України, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 31.08.2012 року № 677, ліцензійна комісія є дорадчим органом і утворюється наказом Міністерства охорони здоров`я України для вирішення питань, пов`язаних з ліцензуванням господарської діяльності з медичної практики.
		Згідно з  розділом "функції Ліцензійної комісії" вказаного положення, Ліцензійна комісія, зокрема, розглядає питання та надає рекомендації керівництву Міністерства охорони здоров`я України щодо видачі ліцензії (том 4, а.с. 6-9).
		Таким чином, ліцензійна комісія Міністерства охорони здоров`я є дорадчим органом, який лише готує рекомендації з питань видачі ліцензії. 
		Відтак, рішення ліцензійної комісії Міністерства охорони здоров`я не є остаточними, а мають лише рекомендаційний характер, а тому не можуть бути скасовані за рішенням суду.
		Щодо позовних вимог Позивача визнати неправомірними дії МОЗ України \враховуючі численні звернення у т.ч. письмові у т.ч. сам позов який було подано понад рік тому назад у Окружний аміністративний суд м. Києва \щодо не припинення незаконного надання стоматологічних медичних послуг без ліцензії МОЗ у на 4 поверсі у каб. 415, 416, 417, 418, 420, 422, 423, 424 будови на Матеюка стоматологічні послуги лікарями \ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5, ОСОБА_11, \ОСОБА_13\, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , \враховуючи, що вони прийняті на посади у стоматологічне відділення не маюче ні приміщень, ні майна згідно відомостей ліцензії МОЗ України від 18.09.2014 серії АЕ №571198\, лікарями ОСОБА_12 , ОСОБА_10, \враховуючи, що вони прийняти згідно вказаних відомостей ліцензії лікарями госпрозрахункового кабінету, \відділення\, не маючого ні приміщень, ні майна\ та зобов`язати МОЗ України виконати усі процесуальні дії щодо припинення незаконного надання стоматологічних медичних послуг без ліцензії МОЗ на 4 поверсі у каб. 415, 416, 417, 418, 420, 422, 423, 424 будови на Матеюка - стоматологічних послуг лікарями ОСОБА_2, ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3, ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11\ОСОБА_13\, ОСОБА_14 , ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , \враховуючи, що вони прийняти на посади у стоматологічне відділення не маюче ні приміщень, ні майна згідно відомостей ліцензії МОЗ України від 18.09.2014 серії АЕ №571198\, лікарями ОСОБА_12 , ОСОБА_10, \враховуючи, що вони прийняти згідно вказаних відомостей ліцензії лікарями госпрозрахункового кабінету, \відділення\, не маючого ні приміщень, ні майна, то колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, з огляду на таке.
		Так, ліцензія Міністерства охорони здоров`я України на провадження господарської діяльності з медичної практики, видана КНП КДЦ Деснянського району м. Києва (дата прийняття та номер рішення про отримання ліцензії від 18 вересня 2014 року № 650), серія АЕ № 571198, у тому числі, за спеціальністю стоматологія, ортопедична стоматологія за місцем провадження діяльності: м . Київ, вул. Миколи Матеюка, буд. 4.
		На час прийняття рішення у даній справі вищезазначена ліцензія  чинна, а отже порушення щодо не припинення незаконного надання стоматологічних медичних послуг без відповідної ліцензії, після прийняття рішення судом та набрання ним законної сили, може мати місце лише у подальшому.
		Також, суд першої інстанції досліджуючи обставини справи дав правильну оцінку позовній вимозі Позивача про винесення  рішення - рекомендації МОЗ України заборонити ОСОБА_22 займати керівні посади, враховуючі суцільну небезпеку скоєного = у т.ч. шахрайства при отриманні ліцензії МОЗ України від 18 вересня 2014 року серії АЕ №571198, враховуючи і його апеляції про перебування ОСОБА_23 у зоні АТО 18 липня 2016 року, та суцільну небезпеку для оточуючих, враховуючи використання свого службового становища ОСОБА_22 , систематично порушуючи чинне законодавство, наносячи моральну та матеріальну шкоду соціально незахищеним верстам населення\матерям-одиначкам, у т.ч. малолітніх дітей, інвалідам,та прийняття матері-одиначки малолітнього та повнолітньої дітей ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_23 на роботу стоматологом-терапевтом стоматологічного відділення філії указаного КНП КДЦ, яке не має ні кабінетів, ні майна, а з 01 жовтня 2014 року примушувавшого працювати стоматологом-терапевтом госпрозрахункового відділення філії 3, вказаного КНП КДЦ, яке не має ні кабінетів, ні майна та щомісячно сплачувати у касу за начебто надані платні послуги, при повній відсутності забезпечення усім для роботи, у т.ч. обладнанням медикаментами інструментами лікарськими засобами тощо\, та спричинення (моральної та матеріальної шкоди важкохворому інваліду 2 гр, довічно\, ОСОБА_1 , 1945 р.н., в зв`язку з чим обгрунтовано прийшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на те, що заборона обіймати певні посади є одним із видів покарань передбачених Кримінальним кодексом України.
		Відповідно до частини 2 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватись в порядку кримінального судочинства.
		Крім того, Позивач у позовній заяві просив суд стягнути з МОЗ України 77700\сімдесят сім тисяч сімсот\ гривень матеріальної шкоди на користь важкохворого інваліда 2 гр\довічно\, ОСОБА_1 , 1945 р.н.
		Так, відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Згідно із частинами 1-2 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Позивачем були надані чеки на придбання ліків, їжі, одежі, послуг мобільного зв`язку, розрахунки оплати медичної допомоги та обстежень.
		Проте, для відшкодування матеріальної шкоди необхідною є наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправним діянням Відповідача. 
		Однак, Позивачем не було доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між наданими чеками, розрахунками та фактом видачі Відповідачем спірної ліцензії, у зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.
		Також, у позовній заяві Позивач просив суд стягнути з МОЗ України 100000\сто тисяч\ гривень моральної шкоди на користь важкохворого інваліда 2 гр\довічно\, ОСОБА_1 , 1945 р.н..
		Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно із статтею 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
		Відповідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Пунктом 4 Пленуму ВСУ № 4 встановлено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
		З огляду на викладене, колегія суддів, як і суд першої інстанції, ураховуючи обставини справи, характер та обсяг душевних страждань позивача, стан його здоров`я, вбачає підстави для задоволення позову в цій частині частково, а саме що відшкодуванню підлягає моральна шкода у розмірі 10000,00 грн.
		З системного аналізу обставин справи та вимог чинного законодавства колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову ОСОБА_1 .
		Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному судовому рішенні та не можуть бути підстави для його скасування.
		При цьому, суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
		Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.          
		Розглянувши доводи ОСОБА_1 , Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва, Міністерства охорони здоров`я України, викладені в апеляційних скаргах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
		 
		 
		                                                  П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Комунального некомерційного підприємства "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва, Міністерства охорони здоров`я України залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		       
		Головуючий-суддя:                                                                           В.П. Мельничук
		 
		               Судді:                                                                                  І.О. Лічевецький  
		                     
		                                                                                                            Л.О. Костюк 
		 
		 
		 
		Повний текст складено 09.08.2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...