Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/21433/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.08.2019.
Дата набрання законної сили: 07.08.2019
Номер судового провадження: 61-13524ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                                                                                    
		Постанова
		Іменем України
		07 серпня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 127/21433/15-ц
		провадження № 61-13524св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Сімоненко В. М., 
		суддів: Калараша А. А., Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач),                 Петрова Є. В.,                 
		 
		учасники справи:
		позивач - комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго»,
		представник позивача - Бахновська Юлія Русланівна,
		відповідач - ОСОБА_1 ,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 25 січня 2016 року у складі колегії суддів: Шемети Т. М., Марчук В. С., Сопрун В. В.,
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»                ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У вересні 2015 року комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» (далі - КП «Вінницяміськтеплоенерго») звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень позовних вимог просило стягнути з ОСОБА_1 . 3 074,20 грн - за спожиті послуги центрального теплопостачання, 2 673,58 грн - інфляційні втрати, 465,09 грн - 3 % річних. 
		Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є споживачем послуг централізованого теплопостачання, які надає КП «Вінницяміськтеплоенерго»      у квартирі АДРЕСА_1 . Відповідач за період з лютого 2011 року до липня 2015 року має заборгованість за спожиті послуги у сумі 3 381,22 грн. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 липня 2014 року відмовлено видати судовий наказ про стягнення заборгованості з підстав наявності спору про право. 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17 грудня                      2015 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь                  КП «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за послуги центрального теплопостачання у сумі 3 074,20 грн; у решті позовних вимог відмовлено;                     за рахунок державного бюджету відшкодовано КП «Вінницяміськтеплоенерго» витрати зі сплати судового збору у сумі 243,60 грн.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 є споживачем послуг, які їй надає КП «Вінницяміськтеплоенерго», має підтверджену розрахунком заборгованість за послуги центрального теплопостачання за період з липня 2011 року до серпня 2015 року. Строк позовної давності переривався та починав відлік спочатку у зв`язку зі зверненням                                  КП «Вінницяміськтеплоенерго» 29 липня 2014 року до суду для видачі судового наказу про стягнення заборгованості. Відмовляючи у стягненні інфляційних втрат та 3 % річних, суд виходив з похилого віку та інвалідності ОСОБА_1 , та відсутності у неї, крім пенсії,  інших доходів.  
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 25 січня 2016 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 грудня 2015 року скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за послуги централізованого теплопостачання за період з серпня 2012 року до липня 2015 року у сумі 2 315,97 грн, інфляційні втрати у сумі 1 284,96 грн, 3 % річних у сумі 105,08 грн, разом 3 706,01 грн; у решті вимог відмовлено;                  за рахунок державного бюджету відшкодовано КП «Вінницяміськтеплоенерго» витрати зі сплати судового збору у сумі 1 583,40 грн.
		Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 29 липня 2014 року про відмову у прийнятті заяви КП «Вінницяміськтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання не перериває строк позовної давності, при цьому суд послався на правові висновки щодо застосування норм права, сформульовані у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-895цс15. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що  боржник не може бути звільнений від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, передбаченої статтею 625 ЦК України, та здійснив власний розрахунок інфляційних втрат і 3 % річних за кожен прострочений платіж окремо.   
		Короткий зміст касаційної скарги 
		У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,                                                        КП «Вінницяміськтеплоенерго», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення Апеляційного суду Вінницької області від 25 січня 2016 року, задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних                        і кримінальних справ від 25 березня 2016 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних                              і кримінальних справ від 16 травня 2016 року справу призначено до судового розгляду.
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року       № 2147-VIII та розпочав роботу Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах.
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		У березні 2018 року справу передано до Верхового Суду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-214цс14 сформульовано правовий висновок щодо застосування норм права, згідно з яким подання заяви про видачу судового наказу перериває строк позовної давності. Крім того, суд апеляційної інстанції неправильно нарахував 3 % річних та інфляційні втрати, не врахував, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляцій визначається виходячи із суми боргу, що існувала в останній день місяця, в якому мав бути здійснений платіж.
		Короткий зміст відзиву (пояснень) на касаційну скаргу 
		У поясненнях, поданих у лютому 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить залишити без задоволення касаційну скаргу. 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з теплопостачання, які надаються КП «Вінницяміськтеплоенерго» у квартирі АДРЕСА_1 . 
		Згідно з проведеним позивачем розрахунком, з лютого 2011 року до серпня                     2015 року за надані ОСОБА_1 послуги з теплопостачання існує заборгованість у сумі  3 381,22 грн.
		У справі ОСОБА_1 подала заяву про застосування строків позовної давності до заявлених КП «Вінницяміськтеплоенерго» вимог.  
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Статтею 162 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.
		Плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. 
		Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
		Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);                         3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). 
		Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		Частинами першою, п`ятою статті 261 Цивільного кодексу України (далі -                     ЦК України) встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
		Відповідно до частини першої статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
		Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частина друга статті 264 ЦК України).
		Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 липня 2014 року у справі № 127/16178/14-ц відмовлено КП «Вінницяміськтеплоенерго»                          у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення коштів                              з ОСОБА_1 за послуги з теплопостачання.  
		Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що така відмова у прийнятті заяви про видачу судового наказу не перериває обчислення строку позовної давності до заявлених у цій справі вимог, тому                 у зв`язку з поданням ОСОБА_1 заяви про застосування строків позовної давності позовні вимоги КП «Вінницяміськтеплоенерго» щодо стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання підлягають задоволенню в межах трьох років, які передували зверненню до суду із цим позовом. 
		Відповідно до частини другої статті 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням,                   у якому на споживача послуг покладено обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право виконавця послуг відповідно до частини першої статті 509 ЦК України вимагати сплату грошей за надані послуги.
		Ухвалюючи рішення в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що інфляційні втрати та                        3 % річних нараховуються з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу у межах трьох років, тобто за період із серпня 2012 року       до липня 2015 року.
		Правовий висновок щодо застосування норм права, сформульований                            у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі                                № 6-214цс14, на який міститься посилання у касаційній скарзі, стосувався інших фактичних обставин справи, у якій позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості після скасування судового наказу.
		У справі, яка переглядається, КП «Вінницяміськтеплоенерго» судовий наказ не видавався, суд відмовив у прийнятті заяви про видачу судового наказу, що не перериває перебігу позовної давності.
		Доводи касаційної скарги щодо правильності наданого позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат не заслуговують на увагу, оскільки у грошових зобов`язаннях із щомісячними платежами нарахування сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, здійснюється по кожному простроченому платежу окремо за період такого прострочення, що було враховано судом апеляційної інстанції у наведеному в рішенні суду розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального                                    і процесуального права.
		За встановлений у справі обставин касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Апеляційного суду Вінницької області від 25 січня  2016 року - без змін.
		Щодо судових витрат 
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення без змін рішення суду апеляційної інстанції, то у справі немає підстав для зміни розподілу судових витрат. 
		Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» залишити без задоволення.
		Рішення Апеляційного суду Вінницької області від 25 січня 2016 року  залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                        В. М. Сімоненко  Судді:                                        А. А. Калараш   А. О. Лесько С. Ю. Мартєв Є. В. Петров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...