Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/1454/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; праці.
Надіслано для оприлюднення: 14.08.2019. Зареєстровано: 15.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.08.2019.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05 серпня 2019 року                                                                                       справа № 580/1454/19
		м. Черкаси
		 
		Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
		головуючого - судді: Тимошенко В.П., 
		за участю секретаря судового засідання: Остроушко Л.І.,
		представника позивача - Аполонова О.В. (згідно ордеру),
		представника відповідача - Дубиновської Ю.О. (за довіреністю),
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в м. Черкаси адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови,
		встановив:
		26 квітня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Шевченка, 205, код ЄДРПОУ 39881228), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05.04.2019 за №ЧК-256/373/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-158.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що посадові особи Управління Держпраці у Черкаській області підійшли формально до проведення перевірки та незаконно винесли оскаржувану постанову. Позивач зазначив, що відповідач порушив діючий порядок проведення інспекційного відвідування і перевірки, зокрема направлення на проведення перевірки, яке вручене суб`єкту господарювання належним чином не завірене, а наказ на проведення перевірки взагалі не вручений. Також позивач зазначив, що відповідачем 22.03.2019 винесено припис, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 , забезпечити оформлення трудових відносин з усіма найманими працівниками, що виконують трудові функції, відповідно до встановленого законом порядку, зокрема, ст. 24 КЗпП України та повідомляти органи ДФС про прийняття працівника на роботу. За результатами проведених заходів повідомити Управлінням Держпраці у Черкаській області до 01.04.2019. Проте, 14.03.2019 відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення №ЧК256/373/АВ/П/ПТ. На думку позивача даний факт свідчить про те, що його позбавлено права виконати припис без застосування санкцій.
		Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомлення учасників справи.
		Відповідач у встановлений судом термін надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, мотивуючи це тим, що за наслідками інспекційного відвідування позивача, 05.04.2019 відповідачем прийнято постанову №ЧК-256/375/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-158 про накладення штрафу в розмірі 125190,00 грн. Відповідач вказав, що станом на час здійснення інспекційного відвідування, позивачем не було надано трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення територіального органу ДФС про прийняття на роботу ОСОБА_2 . У ході проведення інспекційного відвідування, 13.03.2019 інспекторами праці отримано письмові пояснення ОСОБА_2 , згідно з якими він «працює баристою приблизно 1,5 року у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
		Окрім того, у ході проведення інспекційного відвідування, 14.03.2019, позивачем надано письмові пояснення, в яких зокрема зазначив, що працівник ОСОБА_2 зареєстрований на ФОП ОСОБА_4 ». Таким чином, вказаними поясненнями позивач особисто підтвердив той факт, що на час проведення інспекційного відвідування трудові відносини між ним та ОСОБА_2 не були оформлені відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, а також постанови Кабінету Міністрів України № 413, тому вважає, що у задоволенні позову слід відмовити. Посилання позивача на те, що під час проведення інспекційного відвідування йому вручена належним чином не завірена копія направлення на здійснення заходу контролю є необгрунтованим, оскільки нормами частини 3 статті 6 Закону України № 877-V такої вимоги не передбачено. Окрім того, ні нормами Закону України № 877-V, ні нормами Порядку № 295 не передбачено обов`язку посадових осіб контролюючого органу надавати під час здійснення заходу контролю суб`єкту господарювання наказ на проведення заходу контролю.
		14.06.2019 представником позивача подано до суду пояснення у справі, в яких зазначив, що Управління Держпраці у Черкаській області прийнявши постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05.04.2019 за №ЧК-256/373/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-158 та склавши протокол від 14.03.2019 №ЧК 256/373/АВ/П/ПТ про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 41 КУпАП порушило вимоги ст. 61 Конституції України щодо заборони притягнення особи до відповідальності одного й того ж виду за одне й те саме правопорушення.
		21.06.2019 відповідачем подано до суду заперечення на пояснення представника позивача, в яких зазначив, що факт складення посадовою особою Управління Держпраці протоколу від 14.03.2019 №ЧК 256/373/АВ/П/ПТ не створив для позивача жодних наслідків, у тому числі у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні.
		Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
		12.03.2019 начальником Управління Держпраці у Черкаській області прийнято наказ №382-Н «Про проведення інспекційного відвідування», яким було зобов`язано посадових осіб відповідача здійснити у період з 13.03.2019 до 14.03.2019 позаплановий захід (інспекційне відвідування) з питань оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_1 та 12.03.2019 сформовано направлення за №371 на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 .
		За результатом проведеної перевірки, державними інспекторами складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ЧК 256/373/АВ від 14.03.2019, яким зафіксовано порушення ч. 1 ст. 21, ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, постанови КМУ №413, зокрема, позивачем допущено до роботи що полягає у допуску до роботи ОСОБА_2 без видання відповідного наказу (розпорядження) та повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу.
		05.04.2019 заступником начальника Управління Держпраці у Черкаській області Жарковою М.В. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК 256/373/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-158, якою на позивача накладено штраф у розмірі 125 190,00 (сто двадцять п`ять тисяч сто дев`яносто) грн на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.
		Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.
		Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 №2694 визначено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
		Указом Президента України від 06.04.2011 року №386/2011, затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань праці (далі - Положення №386/2011), відповідно до п. 1 якого Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр).
		Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
		Одними із основних завдань Держпраці України, згідно з п. 3 Положення, є реалізація державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю; реалізація державної політики з питань контролю за додержанням законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
		Відповідно до підп. 1 п. 4 цього ж Положення № 386/2011 Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (далі - роботодавці) законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням; проведення обов`язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотримання режимів праці та інших норм законодавства.
		Відповідно до п. 6 Положення №386/2011 Держпраці України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, видавати в установленому порядку роботодавцям, суб`єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов`язкового державного страхування, обов`язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю, законодавства про зайнятість населення, законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.
		Згідно з п. 7 Положення №386/2011 Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
		Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).
		Згідно зі ст.1 вказаного Закону, заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
		При цьому, суд зауважує, що встановлення законодавцем такої форми перевірки як інспекційне відвідування обумовлено необхідністю реалізації статті 259 КЗпП України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Так, статтею 259 КЗпП України, унормовано, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Також, постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) (надалі - Порядок № 295).
		У відповідності до приписів п.п 2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці. Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).
		В силу п. 3 Порядку №295, контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.
		Згідно з п.п. 8, 9 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
		Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
		Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
		Отже, з аналізу зазначених норм, суд дійшов до висновку, що відповідач, як територіальний орган Держпраці, наділений правом проводити позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позивача з питань, віднесених до його компетенції, зокрема, у формі інспекційних відвідувань.
		Підставою для накладення штрафів є виявлені під час перевірки суб`єкта господарювання порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення зафіксовані в акті перевірки.
		Суд зазначає, що підставою прийняття оскаржуваної постанови є акт інспекційного відвідування в якому зазначено, що позивачем допущено до роботи 1-го працівника ОСОБА_2 без укладення трудового договору та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. 
		В позовній заяві позивач зазначає, що висновки інспекторів праці є хибними, оскільки, на підставі заяви від 28.02.2019 та наказу ФОП ОСОБА_1 від 28.02.2019 №6, ОСОБА_2 призначено на посаду бариста - консультанта за сумісництвом та укладено трудовий договір від 28.02.2019. В подальшому подано повідомлення 19.03.2019 до ГУ ДФС у Черкаській області про прийняття працівника на роботу.
		Обов`язки баристи ФОП ОСОБА_1 встановлені посадовою інструкцією від 01.03.2019, в якій зокрема зазначено, що бариста готує встановлений в кав`ярні «Ласкава» асортимент безалкогольних напоїв, холодних і гарячих страв, закусок; здійснює прибирання та надає персоналу допомогу у прибиранні на території кав`ярні «Ласкава» столів, вітрин та прилавків після обслуговування клієнтів (а.с.23-28).
		Відповідно до відомості № 6 за березень 2019 року та Форми 1ДФ від 12.04.2019, ФОП ОСОБА_1 виплатив ОСОБА_2 заробітну плату і сплатив за останнього податки (а.с. 29).
		Відповідно до договору оренди приміщення №20 від 01.09.2017 ФОП ОСОБА_1 орендував у ПАТ «Укрп`єзо» 128 м. кв. для здійснення своєї господарської діяльності (а.с.42-48).
		В подальшому ФОП ОСОБА_1 здав частину вищевказаного приміщення, а саме - 15 м. кв. ФОП ОСОБА_4 відповідно до договору суборенди від 01.12.2018 (а.с.40-41).
		На підставі заяви від 25.09.2017 та наказу ФОП ОСОБА_4 від 25.09.2017 №17, ОСОБА_2 призначено на посаду продавця - консультанта та укладено трудовий договір від 25.09.2017 (а.с.60).
		29.09.2017 подано повідомлення до Смілянської ОДПІ про прийняття працівника на роботу.
		Відповідно до відомості № 5 за березень 2019 року та Форми 1ДФ від 12.04.2019, ФОП ОСОБА_4 виплатив ОСОБА_2 заробітну плату і сплатив за останнього податки.
		Обов`язки продавця - консультанта ФОП ОСОБА_1 встановлені посадовою інструкцією від 25.09.2017, в якій зокрема зазначено, що продавець - консультант готує встановлений в кав`ярні «Ласкава» асортимент безалкогольних напоїв, холодних і гарячих страв, закусок; здійснює прибирання та надає персоналу допомогу у прибиранні на території кав`ярні «Ласкава» столів, вітрин та прилавків після обслуговування клієнтів.
		Станом на дату проведення інспекційного відвідування ОСОБА_2 працював на своєму робочому місці у ФОП ОСОБА_4 відповідно до графіку роботи продавців - консультантів затвердженого наказом №20 від 22.12.2019 (а.с.67).
		Статтею 1 Кодексу законів про працю України визначено, що Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
		Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України визначено, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Частинами 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з ч. 1 ст. 23 Кодексу законів про працю України, трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. 
		Суд зазначає, що згідно письмових пояснень ОСОБА_2 він «працює баристою приблизно 1,5 року у ОСОБА_1 Кав 'ярня Ласкава ».
		Таким чином, у своїх поясненнях ОСОБА_2 чітко вказав, що працює у позивача баристою та вказав період своєї роботи - 1,5 року.
		Окрім того, у ході проведення інспекційного відвідування, 14.03.2019, позивачем надано письмові пояснення такого змісту: «Я, ФОП ОСОБА_1 , здійснюю діяльність за адресою АДРЕСА_2 . Також зі мною проводе господарську діяльність ФОП ОСОБА_4 за договором суборенди від 01.12.2018 і договором про співробітництво від 01 грудня 2018. Працівник ОСОБА_2 зареєстрований на ФОП ОСОБА_4 ».
		Крім того, суд звертає увагу, що вимогою від 13.03.2019 № ЧК 256/373/ПД позивача зобов`язано у строк до 11 год. 00 хв. 14.03.2019 надати документи щодо використання найманої праці, необхідні для здійснення інспекційного відвідування.
		На виконання вказаної вимоги ФОП ОСОБА_1 надано копії документів (накази про призначення, трудові договори, повідомлення про прийняття працівників на роботу, графіки роботи тощо) щодо ряду працівників ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ін.). Водночас, будь - яких документів, що регламентували б використання найманої праці ОСОБА_2 позивачем не надано.
		Як вбачається з матеріалів інспекційного відвідування, копії заяви ОСОБА_2 від 28.02.2019 про прийняття на роботу, наказу від 28.02.2019 № 6 «Про призначення», а також трудового договору від 28.02.2019, укладеного між Позивачем та ОСОБА_2 , були надіслані ФОП ОСОБА_1 на адресу Управління Держпраці лише 19.03.2019, разом із запереченнями до акта інспекційного відвідування від 14.03.2019 № ЧК 256/373/АВ.
		20.03.2019 на адресу Управління Держпраці надійшли доповнення до заперечення до акта інспекційного відвідування від 14.03.2019 № ЧК 256/373/АВ, до яких позивач додав копію повідомлення про прийняття працівника на роботу від 19.03.2019, поданого до ГУ ДФС у Черкаській області (Городищенський район), а також квитанції № 2 про прийняття ГУ ДФС у Черкаській області (Городищенський район) повідомлення про прийняття працівника на роботу. Час прийняття пакету документів органом ДФС: 19.03.2019 23:34:18.
		Таким чином позивач повідомив органи ДФС про прийняття ОСОБА_2 на роботу лише 19.03.2019 о 23:34:18 год., тобто після закінчення проведення посадовими особами Управління Держпраці інспекційного відвідування.
		Наведені обставини викликають обґрунтований сумнів щодо існування станом на день проведення інспекційного відвідування позивача  наданих ним до суду вищезазначених документів та вказують на те, що ці документи було створено вже після завершення контролюючого заходу з метою уникнення відповідальності за допущення позивачем до роботи ОСОБА_2 без належного оформлення у відповідності до вимог ст. 24 КЗпП України трудових відносин.
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі - Порядок №413) повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.
		Щодо посилання позивача на те, що перевірка проведена за відсутності на те правових підстав, які чітко визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», то суд зазначає таке.
		Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V).
		Згідно зі ст. 1 вказаного Закону заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
		При цьому, суд зауважує, що встановлення законодавцем такої форми перевірки як інспекційне відвідування обумовлено необхідністю реалізації статті 259 КЗпП України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
		Так, статтею 259 КЗпП України унормовано, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Також, постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) (далі - Порядок №295).
		У відповідності до приписів п.п 2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці. Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).
		В силу п. 3 Порядку №295 контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.
		Згідно з п.п. 8, 9 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
		Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
		Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
		Отже, з аналізу зазначених норм, суд приходить до висновку, що відповідач, як територіальний орган Держпраці, наділений правом проводити позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позивача з питань, віднесених до його компетенції, зокрема, у формі інспекційних відвідувань, тому суд вважає необґрунтованим твердження позивача про те, що перевірка позивача проведена за відсутності на те правових підстав, які чітко визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
		Крім того, суд критично оцінює твердження позивача про те, що Управління Держпраці у Черкаській області прийнявши постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05.04.2019 за №ЧК-256/373/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-158 та склавши протокол від 14.03.2019 №ЧК 256/373/АВ/П/ПТ про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 41 КУпАП порушило вимоги ст. 61 Конституції України щодо заборони притягнення особи до відповідальності одного й того ж виду за одне й те саме правопорушення, з огляду на таке.
		Як вбачається зі змісту частини 1 статті 283, а також частини 1 статті 284 КУпАП, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення уповноважений орган (посадова особа) виносить постанову по справні, в тому числі і про накладення адміністративного стягнення.
		Відповідно до статті 221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - четвертою та сьомою статті 41, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
		Проте, протокол про адміністративне правопорушення є лише одним із носіїв доказової інформації та не створює жодних юридичних наслідків та зобов`язань для особи, щодо якої він складений. Протокол, на відміну від постанови про адміністративне правопорушення, за своїм характером не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки він лише встановлює та фіксує певні фактичні обставини, пов`язані із вчиненням адміністративного правопорушення, і може використовуватися як доказ певних обставин справи, зокрема, в порядку, визначеному КУпАП, під час розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. При цьому протокол не породжує ніяких прав та обов`язків для порушника та не є рішенням суб`єкта владних повноважень.
		Однак, як встановлено судом, станом на час розгляду справи по суті у матеріалах адміністративної справи відсутні докази притягнення позивача до відповідальності за частиною 3 статті 41 КУпАП та накладення на неї стягнення, а факт складення посадовою особою Управління Держпраці у Черкаській області протоколу від 14.03.2019 №ЧК 256/373/АВ/П/ПТ не створює для ФОП ОСОБА_1 жодних правових наслідків, у тому числі у вигляді притягнення його до адміністративної відповідальності.
		Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Вирішуючи даний спір, суд, керуючись ч. 2 статті 2 КАСУ, зобов`язаний перевірити рішення суб`єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
		Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Суд вважає, що відповідачем надані суду належні докази правомірності висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства про працю в розумінні зазначеної норми Закону.
		З огляду на сукупність встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова відповідає вимогам чинного законодавства.
		Оскільки під час розгляду справи судом встановлено правомірність висновків органу владних повноважень про порушення позивачем норм чинного законодавства про працю, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.
		У зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства не здійснюється.
		Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позову відмовити повністю.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення у повному обсязі складено 14.08.2019.
		 
		Суддя                                                                                                                       В.П. Тимошенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...