Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 32/667 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Орендні правовідносини; Оренда земельної ділянки.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.01.2010. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
			01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 
				 
					 
				
				РІШЕННЯ
			
			ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
			 
			Справа № 32/66721.12.09  
				 
			
			За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профсталь»
			до 1) Київської міської ради
			2) Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської 
			міської ради (Київської міської державної адміністрації)
			про визнання права, визнання договору укладеним та зобов`язання зареєструвати 
			договір
			 Суддя Хрипун О.О.
			Представники:
			Від Позивача: Бородавко С.С. предст., Раздішевська.К.П. предст.
			Від Відповідача-1: Касьяненко А.М.. предст., Дорошенко.О.С. предст.
			Від Відповідача-2: Сторожук А.В. предст.
			 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
			 Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Профсталь»звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відповідача-1 - Київської міської ради та Відповідача-2 - Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання виключного права на укладення договору оренди земельної ділянки, визнання укладеним договору оренди земельної ділянки площею 0,97 га та зобов`язання його зареєструвати у встановленому порядку.
			Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.11.2000 Позивачем було придбано у Відкритого акціонерного товариства «Укрзвязокофіс»нежилі приміщення загальною площею 2472, 90 кв.м. - 28/100 частин майнового комплексу, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Радистів, 64, на підставі договору купівлі-продажу.
			На момент укладення договору купівлі-продажу 28/100 частин майнового комплексу земельна ділянка за адресою: вул. Радистів, 64, у Ватутінському районі м. Києва, на якій розташований майновий комплекс, перебувала в оренді у власника майнового комплексу - ВАТ «Укрзвязокофіс» на підставі договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 24.11.1999. Цільове призначення землі - для експлуатації та обслуговування виробничої бази. 
			Позивач вважає, що з дати укладення договору купівлі-продажу частини майнового комплексу до нього відповідно до ст. 30 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) перейшло право користування земельною ділянкою, яка розташована під зазначеними обєктами нерухомості та необхідна для їх обслуговування. 
			Крім того, Позивач вважає, що умови користування земельною ділянкою попереднім власником Відкритим акціонерним товариством АТ «Укрзвязокофіс», що були закріплені в Договорі на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 24.11.1999, мають бути поширені на нього, а Відповідач - Київська міська рада - зобовязана оформити право користування земельною ділянкою Позивача, що виникло у нього в зв`язку з переходом права власності на частину майнового комплексу, на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й у попереднього власника.
			Також, в обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про оренду землі»та ст. 123 Земельного кодексу України Позивач подав до Київської міської ради клопотання, розробив та погодив в установленому порядку проект відведення земельної ділянки та отримав позитивний висновок державної землевпорядної експертизи, проте Відповідач-1 ухиляється від оформлення права Позивача на земельну ділянку (укладення відповідної угоди), в зв`язку з чим Позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів. 
			Представники Відповідачів проти позову заперечували з підстав, викладених у відзиві.
			Відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Київська міська рада, як орган місцевого самоврядування, є виключним органом, якому надано право розпоряджатися земельними ділянками в межах адміністративних утворень. Земельним кодексом України визначений чіткий порядок передачі земельних ділянок в оренду, який передбачає прийняття органом місцевого самоврядування рішення про передачу земельної ділянки в оренду. 
			Також, Відповідач-1 зазначив, що перехід права власності на споруди, що розташовані на орендованій земельній ділянці, не зобов`язує Київську міську раду приймати відповідні рішення, а тому у неї відсутній обов`язок укласти договір з Позивачем, у зв'язку з чим спонукання до укладення договору поза встановленим законом порядком та за відсутності належних правових підстав є необґрунтованим та не може бути прийнятим до уваги, тим більше на умовах, запропонованих Позивачем, - орендна ставка 2% від грошової оцінки земельної ділянки, прямо суперечить вимогам законодавства України. 
			Одночасно Відповідач-1 зазначає, що ніякого ухилення від укладання договору з Позивачем немає, а Позивач має право звернутися за укладенням договору оренди земельної ділянки до Київської міської ради в порядку, передбаченому чинним законодавством. 
			Представник Відповідача-2 проти позову заперечив, зазначивши, що повністю поділяє правову позицію Київської міської ради, та окремо зазначив, що Позивач з підписаним обома сторонами договором оренди земельної ділянки щодо державної реєстрації зазначеного правочину не звертався, а отже, Відповідачем-2 взагалі не порушено прав Позивача. 
			Також, представник Відповідача-2 в судовому засіданні 27.11.2009 зазначив, що Позивачем пропущено строк позовної давності та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
			09.12.2009 судовому засіданні представник Позивача подав уточнення до позовної заяви відповідно до якої просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Профсталь»виключне право на укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,97 га на вул. Радистів. 64-а у Деснянському районі м. Києва, на якій розташовані набуті за договором купівлі-продажу нежитлові будівлі на наступних умовах: 1) цільове призначення - «використання та обслуговування адміністративно-виробничих будівель»; 2) термін оренди - 15 років, 3) ставка оренди - 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки»також просить визнати укладеним договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,97 га для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих будівель на вул. Радистів. 64-а у Деснянському районі м. Києва, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Профсталь»та Київською міською радою на умовах, викладених у доданому договорі, з дня набрання рішенням суду законної сили.
			Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
			 В С Т А Н О В И В :
			 08.11.2000 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Профсталь»та Відкритим акціонерним товариством «Укрзвязокофіс»укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень загальною площею 2472,90 кв.м. - 28/100 частин майнового комплексу загальною площею 8965,60 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Радистів, 64, посвідчений державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Зайомою Т.Р. 08.11.2000, та зареєстрований Київським МБТІ 21.11.2000 за реєстровим номером № 3707 П.
			До складу нежилих приміщень, що придбані ТОВ «Профсталь»за договором купівлі-продажу входять: побутове приміщення (літ. «С») площею - 739, 90 кв.м., склад під матеріали (лісоп. нова) (літ. «Ш») площею - 358, 10 кв.м., склад арочний № 1 (літ. ») площею 414, 40 кв.м., склад РММ (літ. «С») площею 960, 50 кв.м.
			На момент укладення договору купівлі-продажу земельна ділянка загальною площею 39888,0 кв.м., за адресою: вул. Радистів, 64, у Ватутінському районі м. Києва, на якій розташований майновий комплекс, перебувала в оренді у власника майнового комплексу - ВАТ «Укрзвязокофіс»на підставі договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 24.11.1999, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., та зареєстрованого Київським міським управлінням земельних ресурсів в книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею 30.12.1999 за № 62-5-00047.
			Зазначений договір був укладений між Київською міською радою та ВАТ «Укрзвязокофіс» на підставі Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 22.07.1997 за № 1067 «Про надання відкритому акціонерному товариству «Укрзвязокофіс»земельної ділянки для експлуатації та обслуговування виробничої бази на вул. Радистів, 64 у Ватутінському районі», на наступних умовах: строк оренди - 25 років (з 30.12.1999 по 30.12.2024), цільове призначення земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування виробничої бази, розмір орендної плати - два відсотки у рік від грошової оцінки землі.
			Згідно з ч. 1 ст. 30 Земельного кодексу України (1990 року) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення.
			Згідно з ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України (2001 року) якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. 
			Частиною 2 п. 3 Роз`яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 № 02-5/743 визначено, що разом з переходом права власності на будівлю чи споруду новий власник або землекористувач набуває прав і обов`язків, визначених статтями 39, 40 Земельного кодексу України.
			Відповідно, з моменту переходу права власності на будівлю до нового власника переходить право власності або право користування земельною ділянкою на умовах, що мав попередній власник такої будівлі, без зміни її цільового призначення. Умови права користування земельною ділянкою нового власника будівлі визначаються згідно документу (договору), на підставі якого земельною ділянкою користувався попередній власник.
			Крім того, власник нерухомого майна має виключне право на купівлю або укладення договору оренди земельної ділянки, на якій розташований належний йому обєкт нерухомості, оскільки земельна ділянка, на якій розташований обєкт нерухомості має цільове призначення - експлуатація та обслуговування цієї нерухомості, тому земельна ділянка не може бути відірвана від обєкта нерухомості, що розташований на ній.
			Також, заслуговують на увагу доводи Позивача про застосування спеціального законодавства, а саме ст. 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність», який гарантує на вимогу інвестора незмінність умов інвестування, які забезпечені нормами закону або умовами договору. Застосування цієї норми не суперечить іншим нормам права і ґрунтується на тій підставі, що інвестор при здійсненні купівлі обєкту нерухомості, який розташований на чужій земельній ділянці, з власником якої укладено договір на довгострокове тимчасове користування на умовах оренди, вправі розраховувати, що при переході до нього права власності на обєкт нерухомості, новий договір на право користування земельною ділянкою буде переукладено з ним на тих же умовах.
			Отже, з дати укладення договору купівлі-продажу (08.11.2000) до Позивача по закону перейшло право користування земельною ділянкою, без зміни її цільового призначення - для експлуатації та обслуговування придбаних Позивачем нежилих будівель, на умовах, на яких нею користувався попередній власник - ВАТ «Укрзвязокофіс»згідно з договором на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 24.11.1999, укладеного з Київською міською радою.
			Суд зауважує, що з 08.11.2000 до Позивача перейшло виключне право користування земельною ділянкою, на якій розміщені належні Позивачу будівлі, а у Київської міської ради виникло зобовязання оформити право Позивача на земельну ділянку (укласти договір оренди) на підставі ч. 4 ст. 30 Земельного кодексу України (1990 року). 
			Суд не приймає доводи Відповідача-1 стосовно відсутності факту ухилення Відповідача-1 від укладання договору оренди, виходячи з наступного.
			Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
			Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
			Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
			Відповідно до статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»міський голова укладає договори від імені територіальної громади та на підставі рішень Київради. 
			Відповідно до статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць.
			Порядок надання земельних ділянок у користування в м. Києві затверджений рішенням Київради від 26 червня 2003 року № 512/672 та рішенням Київради від 15 липня 2004 року № 457/1867. 
			На виконання зазначених вимог законодавства та рішення Київради від 26.06.2003 № 512/672 (чинного на момент вчинення правочину), 17.11.2003 Позивач звернувся до Відповідача-1 з клопотанням (вих. № 67/17-11) про надання в користування (оренду) строком на 25 років земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих приміщень на вул. Радистів, 64 у Деснянському районі міста Києва.
			На підставі клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Профсталь»одержана згода заст. Київського міського голови від 26.12.2003 № 225-ПК2-7395 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих будівель на вул. Радистів, 64-а у Деснянському районі. 
			На підставі зазначеної згоди Позивач замовив розробку відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у ТОВ «Транспроект», яке має відповідні ліцензії на землевпорядні роботи. В результаті роботи ТОВ «Транспроект»підготовлено відповідний проект землеустрою.
			Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі»орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
			Відповідно до ст.16 Закону України «Про оренду землі»набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.
			Зазначена редакція ст. 16 Закону України «Про оренду землі»набула чинності з 04.06.2008 згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008. 
			Суд вважає, що в даному випадку стаття16 Закону України «Про оренду землі»(в редакції від 03.06.2008) не може застосовуватись, оскільки правовідносини щодо оформлення Позивачем земельної ділянки розпочались до 04.06.2008. 
			Згідно з ст.5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. 
			Також цією статтею передбачено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
			Крім цього, п. 11 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 Кабінету Міністрів України доручено визначити особливості оформлення права оренди земельної ділянки без проведення аукціону громадянам чи юридичним особам, які звернулись із заявою (клопотанням) про передачу земельної ділянки в оренду із земель державної або комунальної власності, якщо станом на 1 січня 2008 відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування було прийнято рішення про погодження місця розташування такого об'єкта або про надання дозволу на розробку проекту її відведення.
			Таким чином, оформлення в оренду земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих приміщень на вул. Радистів, 64-а у Деснянському районі м. Києва для Позивача має здійснюватися без проведення земельного аукціону.
			На виконання ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України Позивачем було погоджено проект відведення земельної ділянки із відповідним органами, про що свідчать позитивні висновки, що знаходяться в матеріалах справи: Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА (висновок від 15.04.2005 № 19-3033); Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 27.01.2006 № 06-6-25/7647; Київської міської санепідемстанції МОЗ України від 22.12.2005 року № 2171; Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА (висновок від 05.08.2005 № 001-09/4320); Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 25.06.2005 № 04/03-2491; Київського міського головного управління земельних ресурсів Держкомзему України від 28.08.2006 № 08-02-4/3284.
			Вищезазначені погоджувальні документи знаходяться в матеріалах кадастрової справи № А-8229, яка сформована у Відповідача-2 - Головного управління земельних ресурсів за результатами підготовки проекту відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих приміщень на вул. Радистів, 64 у Деснянському районі м. Києва.
			Також, даний проект відведення відповідно до вимог Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»пройшов державну експертизу в Київському міському Головному управління земельних ресурсів (Державного комітету України по земельних ресурсах), про що свідчить позитивний висновок державної землевпорядної експертизи від 30.08.2006 № 03-35.
			Згідно з ч. 7 ст. 123 Земельного кодексу України погоджений проект відведення земельної ділянки після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи у випадках, передбачених законом, подається разом з клопотанням про надання земельної ділянки до відповідної державної адміністрації , які розглядають його в місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки у користування.
			Тобто, законодавець в імперативній формі встановив, що при встановленні відповідності проекту відведення земельної ділянки вимогам законодавства рада (в даному випадку Київська міська рада) приймає рішення про передачу земельної ділянки у користування. Одним із принципів земельного законодавства, який визначений ст. 5 Земельного кодексу України є забезпечення гарантій прав на землю.
			Згідно з п. 3 Роз`яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 № 02-5/743 обов`язок рад відвести земельну ділянку у власність або у користування необхідно відрізняти від їх обов`язку оформити право на земельну ділянку, якщо воно виникло у зв`язку з переходом права на будівлю і споруду.
			У разі ухилення ради від оформлення права на земельну ділянку заінтересована особа вправі звернутись до господарського суду з заявою про спонукання ради видати державний акт чи укласти відповідну угоду.
			Матеріалами справи підтверджується, що Позивач після набуття права власності на об`єкти нерухомості вчинив всі необхідні дії, передбачені Земельним кодексом України та рішеннями Київської міської ради, для належного оформлення права на земельну ділянку (укладення договору оренди), а саме: звернувся з клопотанням до Відповідача-1, розробив та погодив проект землеустрою.
			Разом з тим, Відповідач-1, як орган місцевого самоврядування, до виключної компетенції якого віднесено вирішення питань регулювання земельних відносин, на порушення ст. 123 Земельного кодексу України протягом одного місяця не розглянув клопотання Позивача та не прийняв в межах своїх повноважень відповідного рішення про надання або про відмову в наданні Позивачу земельної ділянки у користування.
			Суд вважає не обґрунтованими твердження Відповідача-1, що позовні вимоги зачіпають його виключну компетенцію, як представницького органу місцевого самоврядування, та становлять втручання в його діяльність. Суд звертає увагу, що до Позивача за законом (ст. 30 Земельного кодексу України) разом з правом власності на обєкти нерухомості перейшло право користування земельною ділянкою, незалежно від волевиявлення Відповідачів, а обовязок Відповідача-1 полягає в прийнятті такого переходу та посвідченні (укладенні) договору оренди на умовах, що мав попередній власник (ч. 4 ст. 30 Земельного кодексу України).
			Крім того, суд звертає увагу на те, що Київська міська рада є органом місцевого самоврядування, діяльність якого має узгоджуватися зі ст. 19 Конституції України, яка зобовязує діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
			В п.п. 5.2, 5.3 Рішення Конституційного Суду від 22.09.2005 № 5-рп/2005 «У справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х «Перехідні положення»Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками)»зазначено наступне: «Згідно з частиною третьою статті 41 Конституції України громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ця конституційна гарантія не може тлумачитися як така, що заперечує державний захист інших визнаних майнових прав громадян (крім права власності) або обмежує можливості такого захисту прав землекористувачів, набутих свого часу відповідно до чинного на той час законодавства.
			Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена. 
			Україна як демократична і правова держава закріпила принцип поваги і непорушності прав та свобод людини, утвердження і забезпечення яких є головним обов'язком держави. Конституційний принцип правової держави вимагає від неї утримуватися від обмеження загальновизнаних прав і свобод людини і громадянина, в тому числі майнових прав (стаття 1, частина друга статті 3, статті 21, 22, 64 Конституції України)». 
			Строк фактичного знаходження поданих Позивачем документів на розгляді Відповідача-1 (більше двох років) є надто великим в порівнянні з законодавчо встановленим одним місяцем, який в сукупності з відсутністю інформації або даних на розгляд якої сесії винесено питання Позивача дає підстави зробити висновок, що Відповідач-1 шляхом бездіяльності ухиляється від укладення договору оренди, як того вимагає закон.
			Відповідно, в результаті таких дій (бездіяльності) Відповідача-1 Позивач позбавлений можливості належним чином оформити право користування земельною ділянкою, яке перейшло до нього відповідно до положень закону (ст. 30 Земельного кодексу України), - шляхом посвідчення (укладення) договору оренди у письмовій формі.
			Також, судом встановлено, що в лютому 2009 року Позивачем було отримано від Відповідача-2 лист № 09-356/51/43 від 23.12.2008 з пропозицією отримати у власність земельну ділянку на вул. Радистів, 64-а у Деснянському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих будівель шляхом її купівлі, відповідно до витягу з протоколу від 23.09.2008 № 29/281-105к засідання постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та архітектури від 23.09.2008. 
			Згідно з витягом з протоколу від 23.09.2008 постійною комісією з питань земельних відносин, містобудування та архітектури Київської міської ради відхилено проект рішення «Про передачу ТОВ «Профсталь»земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих будівель на вул. Радистів, 64-а у Деснянському районі»та доручено Відповідачу-2 запропонувати Позивачу викупити земельну ділянку.
			Зазначений витяг з протоколу постійною комісією з питань земельних відносин, містобудування та архітектури Київської міської ради не можна вважати рішенням Відповідача-1 про відмову в наданні Позивачу у користування земельної ділянки, оскільки ч. 11 ст. ст. 123 Земельного кодексу України, ст. ст. 11, 14 рішення Київради від 26.06.2003 № 512/672 встановлені чіткі вимоги щодо форми та змісту такого рішення.
			Відповідно, до дати отримання зазначеного листа Відповідача-2 Позивач не оскаржував бездіяльність Відповідача-1, оскільки, за його твердженням, був впевнений, що подані ним документи на оформлення права на земельну ділянку знаходяться на розгляді компетентних органів Відповідача-1 з врахуванням існуючої практики щодо тривалості розгляду та вирішення таких питань Київською міською радою.
			Частиною 11 ст. 123 Земельного кодексу України встановлено, що відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку. 
			Зазначена норма Земельного кодексу встановлює, що у випадку встановлення відповідності проекту відведення земельної ділянки вимогам законодавства, питання про передачу земельної ділянки вирішується судом. 
			Відповідно до ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.
			Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
			Відповідно до ст. 10 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають при укладенні господарських договорів, можуть бути подані на вирішення господарського суду. 
			Відповідно до ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
			Ст. 8 Цивільного кодексу України визначає, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
			Зважаючи на зазначені норми законодавства, суд приходить до висновку, що визнання права - це визнання права користування або власності у випадках, визначених законодавством, і за умови, що особа, яка звертається до суду, має всі підстави вважати та просити суд визнати таке право.
			Враховуючи те, що відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України та ст. 15 Закону України «Про оренду землі»Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Профсталь»- вчинив всі передбачені законодавством дії, спрямовані на оформлення землі, а відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право користування посвідчується договором оренди землі, то за наявності всіх підстав для укладання договору (в даному випадку всі підстави є), та зважаючи на те, що одна із сторін ухиляється від укладення договору, інша сторона, чиє право на оформлення землі порушується, може звернутись до суду та просити суд визнати право користування на землю, а тому суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання укладеним договору оренди землі для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих приміщень на вул. Радистів, 64-а у Деснянському районі м. Києва, обґрунтованими.
			Судом не приймаються доводи Відповідача-1, що умови запропонованого Позивачем договору прямо суперечать вимогам законодавства України.
			Матеріали справи свідчать про те, що запропонована Позивачем редакція договору оренди земельної ділянки відповідає загальним вимогам Закону України «Про оренду землі»та Типовому договору оренди землі, що затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220.
			Щодо заяви Відповідача-2 про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.
			Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
			Стаття 257 Цивільного кодексу України встановлює загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.
			Пунктом 3 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки Відповідач-2 подав відповідну заяву, суд застосовує позовну давність у три роки.
			Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
			Як встановлено Судом, Позивач дізнався про порушення його прав Відповідачем-1 лише після отримання листа Відповідача-2, а тому строк позовної давності про спонукання укласти договір оренди земельної ділянки Позивачем не пропущено.
			Щодо позовних вимог до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про зобовязання зареєструвати договір оренди земельної ділянки з усіма додатками, що є його невід`ємною частиною, між Орендодавцем - Київською міською радою та Орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Профсталь”, у встановленому порядку, то дані вимоги також підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
			Згідно з ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
			Відповідно до ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
			Згідно зі ст. 20 Закону України „Про оренду землі” укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.
			Стаття 210 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
			Отже, згідно з положеннями чинного законодавства України право оренди посвідчується договором оренди, зареєстрованим відповідно до закону, а договір оренди земельної ділянки вважається укладеним з моменту здійснення його державної реєстрації.
			Позивач звернувся до Суду за захистом своїх прав шляхом спонукання Відповідача-1 укласти договір оренди в порядку ст. 187 ГК України та зобов`язання Відповідача-2 його зареєструвати, а тому одночасне визнання укладеним договору оренди земельної ділянки та зобов`язання Відповідача-2 здійснити його державну реєстрацію буде вважатися повноцінним захистом його прав, оскільки тільки в такому разі договір оренди буде вважатися укладеним, а право Позивача на земельну ділянку посвідченим (оформленим).
			Відповідно до Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), що затверджене Рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 № 182/342, дане управління організовує видачу державних актів на право власності на землю і право користування землею, оформлення та видачу договорів оренди земельних ділянок та здійснює їх реєстрацію.
			Також, відповідно до рішення Київради від 29.05.2003 № 433/593 «Про забезпечення ефективного землекористування в місті Києві»Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) доручено у повному обсязі здійснювати підготовку документів, що посвідчують право власності та право користування відповідно до пункту «з»статті 9 та пункту «є» статті 184 Земельного кодексу України.
			За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Профсталь»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
			Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачі доказів на спростування обставин, повідомлених Позивачем, не надали.
			Відповідно до п. 36 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 № 01-8/211 суд задовольняє позов про спонукання укласти договір та визнає договір укладеним з дня набрання чинності рішенням суду, в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобовязані укласти договір, але одна із сторін ухиляється від цього.
			З огляду на вищевикладене судом вбачаються обґрунтовані вимоги Позивача до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), тому позовні вимоги підлягають задоволенню. 
			Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
			 ВИРІШИВ:
			 1.Позов задовольнити повністю.
			2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Профсталь»виключне право на укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,97 га, на яких розташовані набуті за договором купівлі-продажу нежитлові приміщення на наступних умовах: 1) цільове призначення - експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих будівель; 2) термін оренди - 15 років; 3) ставка оренди - 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
			 3. Визнати укладеним договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,97 га для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих будівель на вул. Радистів, 64-а у Деснянському районі м. Києва між Товариством з обмеженою відповідальністю «Профсталь»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 43, код 30633869) та Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) на умовах, викладених у нижчезазначеному договорі, з моменту набрання чинності судовим рішенням:
			 
				 
					 
						 ДОГОВІР ОРЕНДИ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
						 Київська міська рада (м. Київ, вул. Хрещатик, 36) - далі у тексті “Орендодавець”, в особі Київського міського Голови Черновецького Леоніда Михайловича, який діє на підставі статті 42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” - з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю „Профсталь” (м. Київ, вул. Кіквідзе, 43; код ЄДРПОУ 30633869, зареєстровано 15.11.1999 за №1070120 0000 000213 Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією) - далі у тексті “Орендар”, в особі Генерального директора Грищенка Сергія Петровича (мешкає: АДРЕСА_1), що діє на підставі Статуту цього товариства - з другої сторони, уклали цей договір про таке:
						1.Орендодавець передає, а Орендар приймає у платне володіння і користування строком на 15 (п`ятнадцять) років для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих будівель земельну ділянку розміром 0,97 (нуль цілих дев`яносто сім сотих) га, за адресою: вул. Радистів, 64-а (шістдесят чотири літера «а») у Деснянському районі міста Києва, кадастровий номер № 8000000 000:62:039:0125, згідно з проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
						Цей договір укладено на підставі Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 22.07.1997 за № 1067.
						2.Плата за землю справляється у вигляді орендної плати, яку Орендар вносить у розмірі трьох відсотків у рік від нормативної грошової оцінки землі на рахунок Орендодавця. 
						Зміна отримувача орендної плати і реквізитів банківського рахунку може здійснюватися Орендодавцем у односторонньому порядку і не потребує внесення змін до цього договору.
						Згідно з витягом з технічної документації Головного управління земельних ресурсів від 06.05.2008 за №270 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5393 814 (п`ять мільйонів триста дев'яносто три тисячі вісімсот чотирнадцять) гривень 33 коп. Розмір грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється та індексується відповідно до законодавства.
						3.У випадку використання Орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням Орендодавець має право на свій розсуд достроково розірвати цей договір або збільшити розмір орендної плати.
						4. Орендар має право:
						-самостійно господарювати на землі згідно з цільовим призначенням земельної ділянки;
						-переважного поновлення договору після закінчення строку його дії та за інших рівних умов;
						-зводити будівлі, споруди, мережі згідно з проектом та генеральним планом будівництва, погодженими і затвердженими у встановленому порядку, за наявності дозволу (ордеру) на виконання будівельних робіт.
						5.Орендар зобов'язується:
						-при користуванні земельною ділянкою дотримуватися законодавства України, чинних у місті Києві правил та норм;
						-використовувати земельну ділянку відповідно до цільового призначення;
						-охороняти земельну ділянку від самовільного захоплення та самовільної забудови її третіми особами;
						- впродовж двадцяти днів після набрання чинності цим договором самостійно обчислити суму орендної плати в порядку, визначеному законодавством, і подати такий розрахунок і копію договору до районного податкового органу за місцем розташування земельної ділянки; 
						- сплачувати орендну плату щоквартально рівними частками не пізніше п'ятнадцятого числа кожного місяця кварталу; 
						- за несвоєчасну сплату орендної плати сплачувати пеню у розмірі 0,3 (нуль цілих три десятих) відсотка суми недоїмки за кожний день прострочення. Розмір пені може бути змінено Київською міською радою у односторонньому порядку у випадку внесення змін до законодавства;
						- у строки, встановлені законодавством України, звітувати перед податковим органом району за місцем розташування земельної ділянки про сплату орендної плати;
						- забезпечити вільний доступ для прокладення нових та експлуатації або ремонту існуючих інженерних мереж і споруд на них, що знаходяться в межах закріплюваної території.
						7. Договір складено і підписано у двох примірниках: 
						один для зберігання у Орендаря;
						один для Орендодавця (знаходиться на зберіганні у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
						Орендодавець - Київський міська рада
						Орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю “Профсталь”
						 4. Зобовязати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-а) зареєструвати договір оренди земельної ділянки, укладений між Орендодавцем - Київською міською радою та Орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Профсталь”, у встановленому порядку.
						Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
						Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
						 
							 Суддя О.О.Хрипун

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...