Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/3128/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.08.2019.
Дата набрання законної сили: 09.08.2019
Номер судового провадження: 61-44829ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		09 серпня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 756/3128/16-ц
		провадження № 61-44829св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		представник позивача - ОСОБА_2 ,
		відповідач - ОСОБА_3 ,
		представник відповідача - ОСОБА_4 ,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 липня 2016 року у складі судді Белоконної І. В. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Чобіток А. О., Соколової В. В., Шебуєвої В. А., 
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. 
		Позовна заява , з урахуванням збільшення позовних вимог, мотивована тим, що 03 листопада 2011 року ОСОБА_1 надала позику ОСОБА_3 у сумі 80 000,00 доларів США, які остання зобов`язувалась повернути до 03 листопада 2012 року, що підтверджується відповідною розпискою. 03 листопада 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір позики грошових коштів. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 1 195 500,00 грн, що на момент укладення договору згідно з курсом Національного Банку України (далі - НБУ) складає 150 000,00 дол. США. Грошові кошти передані позикодавцем та одержані позичальником, що підтверджується відповідною розпискою. Зазначену суму  ОСОБА_3 зобов`язувалась повернути ОСОБА_1 до 03 листопада 2012 року. 
		У встановлений строк і на момент звернення до суду відповідач зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим сума основного боргу перед позивачем складає 230 000,00 дол. США, що згідно з курсом НБУ складає 5 812 887,98 грн, проценти за користування коштами 39 233,74 дол. США, що згідно з курсом НБУ складає 991 571,02 грн, 3% річних від простроченої суми у загальному розмірі 7 969,32 дол.  США, що згідно з курсом НБУ складає 201 412,02 грн.
		Позивач просила суд стягнути з ОСОБА_3 на користь        ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 230 000,00 дол. США, що згідно з курсом НБУ складає 5 812 887,98 грн; проценти за користування коштами 39 233,74 дол. США, що згідно з курсом НБУ складає 991 571,02 грн; 3% річних від простроченої суми у загальному розмірі 7 969,32 дол. США, що згідно з курсом НБУ складає 201 412,02 грн; судові витрати. 
		ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строку на пред`явлення цього позову. Вказувала, що підставою пропуску позовної давності мало місце погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 , що призвело до інфаркту 09 грудня 2015 року та просила врахувати, що позивач намагалася вирішити спір у позасудовому порядку. 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04 липня 2016 року позов задоволено.
		Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму основного боргу у розмірі 230 000,00 дол. США, що згідно з курсом НБУ складає 5 812 887,98 грн; проценти за користування коштами 39 233,74 дол.  США, що згідно з курсом НБУ складає 991 571,02 грн; 3% річних від простроченої суми у загальному розмірі 7 969,32 дол. США, що згідно з курсом НБУ складає 201 412,02 грн та судовий збір у розмірі 6 890,00 грн. 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач не виконала взятих на себе зобов`язань щодо повернення суми позики за розписками; відповідач про розгляд справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила. 
		Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17 січня 2018 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 липня 2016 року залишено без задоволення. 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Апеляційного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року рішення суду першої інстанції скасоване та ухвалено нове. 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено частково. 
		Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму основного боргу у розмірі 230 000,00 дол. США, що згідно з курсом НБУ складає 5 812 887,98 грн; 3 % річних від простроченої суми у загальному розмірі 7 969,32 дол. США, що згідно з курсом НБУ складає 201 412,02 грн та судовий збір у розмірі 6 890,00 грн.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, щосуд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача, не звернув увагу на те, що відповідач належним чином не була повідомлена про дату, час і місце судового засідання.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У касаційній скарзі ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли неправильного висновку про те, що вказані позивачем причини пропуску строку позовної давності є поважними. Суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови не взяв до уваги доводи відповідача щодо відсутності даних, які вказують на поважність причин пропуску строку позовної давності, не дослідив та не врахував докази погашення заборгованості відповідачем у сумі 60 000,00 дол. США, не надав оцінку аргументам відповідача щодо нарахування процентів та обчислення і стягнення 3 % річних, дійшов неправильного висновку про те, що заявляючи додаткову вимогу позивач не змінив підставу і предмет позову. Суд першої інстанції ухвалив заочне рішення з порушенням норм процесуального права, а саме розглянув справу без належного повідомлення відповідача про її розгляд. 
		У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначила, що доводи ОСОБА_3  були предметом апеляційного перегляду та зводяться до переоцінки доказів, у зв`язку з чим відповідно до статті 400 ЦПК України не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції. 
		Просила касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Апеляційного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року залишити без змін. 
		Крім того, ОСОБА_1 подано клопотання про призначення справи до розгляду в судовому засіданні із повідомленням (викликом) учасників справи.
		Оскільки відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу та суд касаційної інстанції не приймав рішення про розгляд справи у судовому засіданні, виклику учасників справи для надання пояснень, підстав для задоволення указаного клопотання немає.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суд установив, що 03 листопада 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір позики, відповідно до умов якого позивач передала відповідачу у позику 80 000,00 дол. США, а відповідач зобов`язалася повернути позику до 03 листопада 2012 року про що надала їй розписку (а. с. 6 т. 1).
		03 листопада 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кучеренко Н. П. та зареєстрований у реєстрі за № 6017. 
		Відповідно до умов договору ОСОБА_1 передала у власність ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 1 195 500,00 грн, що на момент укладення договору згідно з курсом НБУ складає 150 000,00 дол. США. Грошові кошти передані позикодавцем та одержані позичальником, що підтверджується відповідною розпискою. Зазначену суму грошей ОСОБА_3 зобов`язувалась повернути ОСОБА_1 до 03 листопада 2012 року (а. с. 23-25 т. 1 ).
		ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції клопотання про поновлення строку на пред`явлення позову, який сплив 03 листопада 2015 року (а. с. 29-30 т. 1).
		На підтвердження поважності причин пропуску строку на пред`явлення позову надала медичні документи: виписку № 11699 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого кардіологічного відділення Центрального госпіталю Міністерства внутрішніх справ України (т. 1 а. с. 31 - 32); консультативний висновок Державної установи «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії» (т. 1 а. с. 34); довідку про проходження холтеровського обстеження (т. 1 а. с. 36); довідку Центральної поліклініки МВС України від 20 лютого 2016 року (т. 1 а. с. 39).
		Відповідно до вищевказаних медичних документів судами встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2012 року перебуває на лікуванні у кардіолога Центральної поліклініки МВС України; 01 - 02 грудня 2015 року вона пройшла холтеровське обстеження; з 09 до 30 грудня 2015 року перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом ІХС : не Q інфаркт міокарду в ділянці задньої стінки з розповсюдженням на верхівку та бокову стінку, кардіосклероз, екстра систолічна аритмія, гіпертонічна хвороба ІІІ ст., гіпертонічний ангіосклероз сітківки, ускладнення : СНІ ст.; 19 лютого 2016 року пройшла обстеження у Державній установі «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії».
		Відповідач не надала доказів щодо оскарження договорів позики у встановленому законом порядку, а також доказів виконання договорів позики повністю або частково. 
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. 
		Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
		Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
		Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо стягнення з відповідача основної суми боргу у розмірі 230 000,00 доларів США. 
		Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
		Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) - це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
		Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.
		Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає. Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.
		Оскільки предметом грошового зобов`язання за вказаним договором позики є грошові кошти у гривнях з визначенням еквівалента у доларах США і втрати від знецінення національної валюти відновлені шляхом застосування еквіваленту іноземної валюти за курсом, встановленим НБУ на час вирішення справи, суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат внаслідок несвоєчасного повернення позики відсутні.
		Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції при розгляді справи не дослідив та не врахував доказів погашення заборгованості відповідачем у сумі 60 000,00 дол. США, не надав оцінку аргументам відповідача щодо нарахування процентів та обчислення і стягнення 3 % річних не підтверджені матеріалами справи.
		Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
		Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. 
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частина четверта, п`ята статті 267 ЦК України).
		Європейський суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.
		З матеріалів справи вбачається, що представником позивача у суді першої інстанції заявлено клопотання про поновлення строку на пред`явлення позову, який сплив 03 листопада 2015 року. Поважність пропуску строку обґрунтовано погіршенням стану здоров`я позивача, яка з жовтня 2015 року мала наростаючу стенокардію, результатом якої став інфаркт, який мав місце 09 грудня 2015 року. Крім того до подання позову 02 березня 2016 року ОСОБА_1   намагалася вирішити спір у позасудовому порядку. 
		Поновлюючи строк на звернення до суду за захистом порушених прав суди врахували тривалість пропуску строку та надали правильну оцінку поважності причин його пропуску.
		Отже, доводи касаційної скарги щодо безпідставного поновлення строку для пред`явлення позову спростовуються матеріалами справи.
		Інші доводи касаційної скарги щодо порушення норм процесуального права при розгляді справи, а саме не врахування судами при розгляді справи обставин зміни підстав та предмету позову, а також щодо ухвалення судом першої інстанції заочного рішення без належного повідомлення відповідача про розгляд справибули предметом апеляційного перегляду та зводяться до переоцінки доказів, що не входить до повноважень суду касаційної інстанції (стаття 400 ЦПК України). 
		З наведеного вбачається, що суд апеляційної інстанції ухвалюючи у справі нове судове рішення та частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі дослідив надані позивачем докази на підтвердження заявлених вимог, правильно визначив характер правовідносин між сторонами, правильно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		Постанову Апеляційного суду міста Києва від 27 серпня 2018 року залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:                                    С. Ю. Мартєв                                       Є. В. Петров                                       В. М. Сімоненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...