Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 682/940/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.08.2019. Зареєстровано: 16.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.08.2019.
Дата набрання законної сили: 14.08.2019
Номер судового провадження: К/9901/34206/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		14 серпня 2019 року 
		 
		м. Київ
		справа №682/940/17
		адміністративне провадження №К/9901/34206/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П., 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу 
		за касаційною скаргою Міністерства оборони України
		на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.05.2017 (головуючий суддя Мацюк Ю.І.) 
		та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 (колегія у складі головуючого судді Сапальової Т.В., суддів Матохнюка Д.Б., Боровицького О.А.)
		у справі №682/940/17
		за позовом ОСОБА_1 
		до Міністерства оборони України, 
		третя особа  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
		 
		І. РУХ СПРАВИ
		 
		1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа  ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		2.Просив визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про повернення документів на доопрацювання оформлене Протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20 травня 2016 року № 3 та зобов`язати Міністерство оборони України розглянути у встановленому порядку та строки заяву та документи щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 з прийняттям відповідного рішення.
		3.Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.05.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017, позов задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом. Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання, оформлене Протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби № 36 від 20.05.2016. Зобов`язано Міністерство оборони України розглянути у встановленому порядку та строки заяву та документи ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду третьої групи, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, з прийняттям відповідного рішення.
		4.У касаційній скарзі Міністерство оборони України із посиланням на порушення судами норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та залишити позовну заяву без розгляду.
		 
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ 
		 
		5.Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач у період з 03.03.1980 по 19.11.1980 проходив строкову військову службу в складі діючої армії під час бойових дій на території Республіки Афганістан у складі військової частини п/п НОМЕР_1 та отримав статус учасника бойових дій. 
		6.Відповідно до копії акта судово-медичного обстеження № 216 від 11.02.2011 у позивача виявлені рубці м`яких тканин тім`яної і лобної ділянки голови, задньої поверхні правої полови грудної клітки, лівої лопаткової ділянки, які можуть бути слідами загоєння осколкових поранень, що могли бути спричинені обстежуваному під час проходження військової строкової служби в період 1980 року, про що свідчить характер і локалізація рубців та дані представлених документів.
		7.Згідно із копією витягу № 252 від 24.04.2013 з засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, поранення та контузія позивача пов`язані з виконанням ним обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
		8.З копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, серії АВ № 0323797 від 13.06.2014 вбачається, що позивачу встановлено довічно третю групу інвалідності. Причина інвалідності  поранення, контузія, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
		9. ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням третьої групи інвалідності внаслідок отримання поранення.
		10.Хмельницький обласний військовий комісаріат направив заяву та додані до неї документи на адресу департаменту фінансів Міністерства оборони України для прийняття рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги.
		11.20.05.2016 документи повернуті Міністерством оборони України на доопрацювання, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено п. 11 Порядку №975.
		12.Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.
		 
		IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		13.Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, поновив строк звернення до суду та виходив з того, що Міністерство оборони України, повертаючи позивачу документи на доопрацювання діяло неправомірно, оскільки ним не прийнято рішення ані про призначення, ані про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. 
		 
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		14.Міністерство оборони України у касаційній скарзі зазначає про порушення судами норм процесуального права.
		А) Позов подано з пропуском строку звернення до суду. Вказує, що позивач дізнався про порушення своїх прав із листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.06.2016 № 7/1384/3, з яким позивача ознайомлено 08.06.2016, а із позовом звернувся 31.03.2017. Покликання позивача на те, що він про рішення дізнався лише у березні 2017 року з листав ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.06.2016 не відповідає дійсності і є намаганням поновити пропущений строк шляхом повторного звернення про надання інформації про результати розгляду заяви з питань призначення допомоги.
		Б) судом не вирішено клопотання від 12.05.2017 про залишення позовної заяви без розгляду з мотивів пропуску строку звернення до суду. Суд не міг розглядати справу до вирішення цього клопотання.
		В) оскаржуване рішення не містить обґрунтування мотивів неврахування правової позиції відповідача щодо застосування наслідків пропуску строків звернення до суду;
		Г) суд апеляційної інстанції, всупереч висновкам Верховного Суду України у справі № 21-29а11 від 16.05.2011, дійшов помилкового висновку, що позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я. 
		15.Доводів щодо порушення судами норм матеріального права касаційна скарга не містить.
		16.Від позивача заперечень на касаційну скаргу не надходило.
		 
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		17.Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування норм процесуального права, та дійшов таких висновків.
		18.Ключовим правовим питанням у справі є застосування строку звернення до адміністративного суду.
		19.Відповідач оскаржує рішення Міністерства оборони України від 20.05.2016 про повернення документів на доопрацювання. До суду звернувся 31.03.2017.
		20.Суд звертає увагу, що у позовній заяві позивач просив поновити строк звернення до суду як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки про прийняте рішення дізнався з листа ІНФОРМАЦІЯ_2 10.03.2017. Тобто позивач визнав, що строк пропущено.
		21.Відповідач, починаючи з першої інстанції, звертав увагу, що позивач ознайомився з листом про повернення документів 08.06.2016, коли отримав лист ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.06.2016 № 7/1384/3. Про отримання свідчить його власноручний підпис на цьому листі. Відповідач просив позовну заяву залишили без розгляду.
		22.Суд першої інстанції погодився з аргументами позивача і виходив з того, що строк пропущено, позивач ознайомився з листом про повернення документів з листа ІНФОРМАЦІЯ_2 10.03.2017 і жодних доказів про повідомлення позивача про прийняте рішення суду надано не було. Тому строк звернення до суду пропущено з поважних причин і підлягає поновленню.
		23.Під час апеляційного провадження на виконання вимог ухвали суду відповідач надав пояснення про обставини вручення ОСОБА_1 листа від 01.06.2016. Зазначив також, що 15.06.2016 ОСОБА_1 звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 98), посилаючись на лист від 01.06.2016.
		24.В ухвалі суду апеляційної інстанції не відображено оцінки цих доказів. Водночас, колегія суддів апеляційного суду відхилила доводи відповідача. Суд виходив з того, що порушення прав позивача має ознаки триваючого, у зв`язку із чим не можуть пов`язуватися з самим лише фактом отримання листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.06.2016. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду не пропущено.
		25.Отже, правові висновки судів першої та апеляційної інстанції є протилежними. Суд першої інстанції вважає, що строк пропущено (з поважних причин), а суд апеляційної інстанції  що ні.
		26.За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до суду), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		27.Насамперед, Суд звертає увагу, що КАС України не передбачає правовідносин, щодо яких не застосовується строк звернення до суду. Застосовується він і до триваючих правовідносин (правопорушень). Тому посилання суду апеляційної інстанції на триваючий характер правопорушення (не прийняття рішення щодо призначення допомоги), не звільняє від необхідності застосування строку звернення до суду. 
		28.Обов`язковою умовою застосування строку є встановлення його початку  дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		29.Відповідач стверджував, що позивач особисто дізнався про повернення документів 08.06.2016 коли отримав лист ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.06.2016 № 7/1384/3, і пізніше посилався на це у листі від 15.06.2016. 
		Незважаючи на те, що ці докази прямо стосувалися строку, суди не мотивували причин їх відхилення. Водночас, якщо обставини, що доводяться цими листами, знайдуть підтвердження, то постане питання про причини пропуску строку звернення до суду та відповідні процесуальні наслідки. Ці обставини є істотними.
		30.Отже, не встановлення дня початку перебігу строку звернення до суду вплинуло на остаточне рішення.
		31.Окрім того, суд погоджується з доводами касаційної скарги, зазначеними у п. 14-Б. За загальним правилом, клопотання про залишення позовної заяви без розгляду повинно вирішуватися до початку розгляду справи по суті. Воно вирішується ухвалою суду, а не постановою. 
		32.Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
		33.До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка. Тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
		34.Враховуючи наведене, Суд встановив порушення судами норм процесуального права (ст. 99, 100 КАС України (у редакції, що діяла до 14.12.2017)) при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з доводами касаційної скарги.
		35.Відповідно до ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
		36.Зважаючи на те, що суди не дослідили та не надали мотивованої оцінки письмовим доказам відповідача, не встановили початку перебігу строку звернення до суду, Суд дійшов висновку про необхідність скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Під час нового розгляду судам слід дослідити ці обставини та прийняти рішення з їх урахуванням. 
		37.З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		 
		Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.
		Постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.05.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 у справі № 682/940/17 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		СуддяВ.М. Кравчук
		 
		СуддяА.А. Єзеров
		 
		СуддяО.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...