Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/4653/16-а(2-а/200/236/16) : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано судом: 14.08.2019. Зареєстровано: 16.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.08.2019.
Дата набрання законної сили: 14.08.2019
Номер судового провадження: К/9901/34105/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		14 серпня 2019 року 
		Київ
		справа №200/4653/16-а(2-а/200/236/16)
		адміністративне провадження №К/9901/34105/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Смоковича М.І., 
		суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
		розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №  200/4653/16-а(2-а/200/236/16)
		за позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону № 5 роти № 3 Управління патрульної поліції у м. Дніпро старшого сержанта Нечет Дмитра Геннадійовича, за участю третьої особи - Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, прийняту 25 листопада 2016 року у складі головуючого судді - Женеску Е.В., та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, постановлену 09 листопада 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Чередниченка В.Є., суддів: Іванова С.М., Малиш Н.І.,
		І. Суть спору
		1. В березні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до інспектора батальйону № 5 роти № 3 Управління патрульної поліції у м. Дніпро старшого сержанта Нечет Дмитра Геннадійовича (далі також - відповідач), за участю третьої особи - Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд: 
		1.1. Визнати дії Інспектора батальйону № 5 роти № 3 Управління патрульної поліції м. Дніпропетровська старшого сержанта Нечет Д.Г. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності незаконними. 
		1.2. Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ПС2 №   749859 від 08 березня 2016 року інспектора батальйону № 5 роти № 3 Управління патрульної поліції м. Дніпропетровська старшого сержанта Нечет Д.Г. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.
		2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно оскаржуваної постанови він 8 березня 2016 року о 20 год. 30 хв. у м. Дніпропетровську по вул. Гер. Сталінграда, 27, керував автомобілем «Honda Civic» д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи при собі поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, чим порушив вимоги ПДР. 
		2.1. Оспорюючи цю постанову позивач зазначає що відповідач зупинив його, посилаючись на те, що він порушив правила дорожнього руху. Позивач довів поліцейському, що ним не було порушено законодавство, з чим відповідач погодився, однак почав вимагати для пред`явлення поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ без законних на те підстав. Позивач посилався на те, що контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ здійснюється відповідним підрозділом Національної поліції лише при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод, тому позивач мав право відмовити у наданні для перевірки зазначеного документа. Крім того, жодних доказів по справі, окрім постанови, немає.
		2.2. Отже, постанова винесена з порушенням чинного законодавства, зокрема норм КУпАП - з порушенням передбаченого законом порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення, за відсутності належних доказів його вини у скоєному правопорушенні, а тому підлягає скасуванню. 
		3. Вважаючи вказані дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом. 
		4. Відповідач позов не визнав, та зазначив що факт вчинення позивачем правопорушення є доведеним, зокрема, і самими поясненнями позивача, оскільки він не пред`явив для перевірки поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		5. Постановою інспектора батальйону № 5 роти № 3 Управління патрульної поліції м.   Дніпропетровська старшого сержанта Нечет Д.Г. ПС2 № 749859 від 08 березня 2016 року, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 гривень.
		6. Відповідно до зазначеної постанови, позивач, 08 березня 2016 року о 20:30 год. у м.   Дніпропетровськ по вул. Героїв Сталінграда, 27 керував автомобілем Honda Civic д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи при собі поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ.
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		7. Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська постановою від 25 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року адміністративний позов задовольнив.
		7.1. Визнав дії Інспектора батальйону № 5 роти № 3 Управління патрульної поліції м.   Дніпропетровська старшого сержанта Нечет Д.Г. з притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності незаконними. 
		7.2. Скасував постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ПС2 №   749859 від 08 березня 2016 року інспектора батальйону № 5 роти № 3 Управління патрульної поліції м. Дніпропетровська старшого сержанта Нечет Д.Г. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.
		8. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення за обставин, що виключають його адміністративну відповідальність, тобто відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції
		9. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
		10. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі відповідач наполягає на тому, що факт вчинення позивачем правопорушення є доведеним, зокрема, і самими поясненнями позивача який не заперечує факт не пред`явлення ним для перевірки полісу обов`язкового страхування цивільно-правової  відповідальності власників наземних транспортних засобів.
		10.1. У скарзі відповідач просить рішення судів першої й апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
		11. Позивач заперечення на касаційну скаргу не подавав.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		12. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
		13. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		14. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		15. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		16. Відповідно до частин першої та другої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийнятті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. 
		17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		18. Відповідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		19. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		20. Згідно п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
		21. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
		22. Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
		23. За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
		24. п. 2.1 (ґ) ПДР України та статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки, зокрема, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
		25. Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП про адміністративні правопорушення, настає в разі керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
		26. Згідно з п.1 статті 247 КУпАП  обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
		27. Стаття 69 КАС України (в редакції чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
		28. Стаття 72 КАС України (в чинній редакції) передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		29. Згідно з частиною другою статті 77 КАС України (в чинній редакції) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		30. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		31. Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		32. Законом України від 14 липня 2015 року № 596-УІІ «Про внесення змін де деякий законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» статтю 258 КУпАП було доповнено новою частиною, якою розширено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення.
		33. Так, відповідно до частини другої статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
		34. Водночас, за приписами частини четвертої статті 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
		35. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
		36. Згідно зі статтею 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема і передбачених частиною першою, другою і третьою статті 122, статтями 124-1 - 126.
		37. Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
		VI. Позиція Верховного Суду
		38. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
		39. Судами попередніх інстанцій встановлено і ці обставини підтверджуються матеріалами справи, що ОСОБА_1 не погоджувався з допущеним правопорушенням і адміністративним стягненням, наполягав на тому що він правил дорожнього руху не порушував.
		40. В свою чергу, відповідач зазначав що інспектором встановлено склад адміністративного правопорушення в діях позивача, однак будь - яких належних доказів, які б свідчили про порушення позивачем правил дорожнього руху України відповідачем судам не надано, в матеріалах справи як доказ наявна лише постанова яка є предметом оскарження. 
		40.1. Відеозапису нагрудної камери  патрульного, яка зафіксувала саме факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, судам не надано, отже суди позбавлені можливості встановити факт вчинення або невчинення позивачем вказаного порушення, оскільки в даному випадку наявні лише доводи позивача, що ним не вчинено порушення ПДР, та доводи відповідача про зворотнє.
		40.2. Крім того з оскаржуваної постанови вбачається, що позивач керував транспортним засобом не маючи при собі  полісу обов`язкового страхування цивільно-правової  відповідальності власників наземних транспортних засобів, в той час як позивач зазначає що він не пред`явив інспектору  поліс оскільки останній не мав підстав для перевірки вказаних документів.
		41. За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною та скасування постанови  від 8 березня 2016 року Серії ПС2 № 749859 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП.
		42. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
		43. Таким чином, зважаючи на приписи  статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		VII. Судові витрати
		44. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями  3,  341,  345,  349,  350,  355,  356,  359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
		2. Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09  листопада 2017 року у цій справі залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                          М. І. Смокович
		Судді                                                                                                     В. М. Бевзенко
		                                                                                                    Н. А. Данилевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...