Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 621/2139/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві.
Надіслано для оприлюднення: 15.08.2019. Зареєстровано: 16.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.08.2019.
Дата набрання законної сили: 17.09.2019
Номер судового провадження: 1-кп/621/380/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019220300000599

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 621/2139/19
		Пр. № 1-кп/621/380/19
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		15 серпня 2019 року                                м. Зміїв
		Зміївський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Зміїв кримінальне провадження, внесене 09.07.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201922030 0000 495, відносно
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Любостань Суджанського району Курської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, неодруженого, із середньою освітою, в силу ст.89 КК України не судимого,
		обвинуваченого за ч.2 ст.342 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин проти нормальної діяльність правоохоронних органів за таких обставин.
		07.07.2019 о 19 годині 30 хвилин інспектор сектору реагування патрульної поліції капітан поліції ОСОБА_5 (ХКП №003851) разом із інспектором сектору реагування патрульної поліції капітаном поліції ОСОБА_6 (ХКП №003432), будучи одягнутими у формений одяг з відповідними знаками розрізнення, патрулюючи по маршруту, виявили порушення правил дорожнього руху у водія автомобіля «Газель» р.н. « НОМЕР_1 », що передбачене ч.1 ст.121 Кодексу про адміністративні правопорушення, а саме керування водієм транспортним засобом, який має технічні несправності. Після зупинки вищевказаного автомобіля поблизу буд. 7 по вул. Шкільній в с. Чемужівка Зміївського району Харківської області, із автомобілю зі сторони водія, ОСОБА_4 вийшов в стані алкогольного сп`яніння.
		В ході з`ясування обставин правопорушення у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на здійснення опору працівникам поліції, з метою реалізації якого ОСОБА_4 поводив себе агресивно та не виконував законні вимоги працівників поліції протягом тривалого часу, шарпав працівників поліції за формений одяг, штовхав їх та виражався нецензурною лайкою, у зв`язку з чим поліцейський ОСОБА_5 спробував припинити протиправні дії ОСОБА_4 , зробивши зауваження останньому, однак він законних вимог не виконав, продовжував штовхати працівників поліції та безпідставно наніс один удар рукою в область обличчя ОСОБА_5 , чим здійснив фізичний опір, у зв`язку із чим поліцейськими
		ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було застосовано фізичну силу до ОСОБА_4 . За висновком експерта від 26.07.2019 №12-14/121-Зм/19 у інспектора СРПП Зміївського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , будь - яких видимих тілесних ушкоджень не виявлено.
		Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні у вчиненні опору працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов`язків, визнав повністю, обставини скоєння кримінального правопорушення навів аналогічні викладеним в установочній частині вироку та в обвинувальному акті, та зазначив, що дійсно перебував у стані алкогольного сп`яніння, коли чинів опір працівникам правоохоронного органу, розумів, що вони в той час виконували свої службові обов`язки, у вчиненому розкаюється, просив суд суворо не карати, запевняючи, що більше такого не повториться.
		Крім того, обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів у даному кримінальному провадженні, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи та обставини скоєння кримінального правопорушення не оспорює.
		Суд зазначає, що показання обвинуваченого, надані в судовому засіданні, є послідовними та логічними, а тому не викликають у суду сумніву в правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		За таких обставин, переконавшись, що учасники судового провадження вірно розуміють зміст обставин провадження, сумніви в добровільності їх позицій відсутні, роз`яснивши учасникам, що вони будуть позбавлені права оскаржити такі обставини в апеляційному порядку, суд відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, що характеризують його особу, проти чого учасники судового провадження  прокурор, обвинувачений не заперечували.
		Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, надали заяви, за змістом яких просять провести судове засідання без їх участі, претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не мають, міру покарання до останнього просять призначити без позбавлення волі, що, враховуючи положення ст.325 КПК України та думку прокурора і обвинуваченого, не перешкоджає проведенню судового розгляду без потерпілих.
		З огляду на викладене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження у межах ч.3 ст.349 КПК України, керуючись законом, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні опору працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків. Такі дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.2 ст.342 КК України.
		При обранні виду та розміру покарання обвинуваченому суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України, в тому числі враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення злочину особою у стані алкогольного сп`яніння.
		Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_4 в силу ст.89 КК України не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зі слів обвинуваченого працює не офіційно на різних підробітках, за довідкою Чемужівської сільської ради від 15.07.2019 компрометуючі матеріали відносно обвинуваченого в сільській раді відсутні.
		На підставі викладеного, беручи до уваги правову позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу, думку потерпілих, які просили призначити йому покарання без позбавлення волі, враховуючи щире каяття обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах санкції ч.2 ст.342 КК України.
		На переконання суду призначення обвинуваченому саме такого покарання буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари останнього за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.
		На стадії досудового розслідування та судового розгляду справи запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили судом не встановлено.
		Речові докази та процесуальні витрати за даними обвинувального акту відсутні.
		Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.
		Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.342 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).
		До набрання вироком законної сили заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_4 не обирати.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя                                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...