Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/19045/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.08.2019.
Дата набрання законної сили: 08.08.2019
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 08 серпня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		 головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		  суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		  за участі секретаря ОСОБА_4 
		 прокурора ОСОБА_5 
		 розглянувши апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 07 березня 2019 року, 
		 
		в с т а н о в и л а :
		 
		 Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 07.03.2019 відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5 ,у кримінальному провадженні № 12013110000001043, відомості щодо якого внесені 16.10.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, про накладення арешту на корпоративні права товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Легалплейс» (код ЄДРПОУ: 38346230, м. Київ, вул. Філатова, 10-А, оф. 2/14) учасниками якого є компанія «Файрмарк Рісорсиз Корп.» (Торре Глобал Пласа, 50, 19 поверх, оф. №Н, Панама) та ТОВ «ФАВ-Україна» (код ЄДРПОУ: 33347313, м. Київ, пров. Балтійський, 20), із забороною їх відчуження, розпорядження та користування, та передачею арештованого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їх економічної вартості.
		 Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя виходив з того, що матеріалами клопотання не підтверджується, що ТОВ «Легалплейс» та ТОВ «ФАВ-Україна» мають будь-яке відношення щодо укладених між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Авто-Холдінг», ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод», ТОВ «Інтер-Авто», ТОВ «Автосервіс-Т», які входили до складу корпорації «АИС» (правонаступником якої є «Співдружність КОМП») кредитних договорів, у тому числі договорів іпотек, поруки тощо, внаслідок невиконання яких АТ «УкрСиббанк» було спричинено збитків.
		 Крім того, із клопотання та доданих до нього документів не вбачається, що корпоративні права ТОВ «Легалплейс», учасниками якого є компанія «Файрмарк Рісорсиз Корп.» та ТОВ «ФАВ-Україна», були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, у зв`язку із чим дійшов висновку про відому у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.
		 Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві, погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва, про накладення арешту на корпоративні права ТОВ «Легалплейс» (код ЄДРПОУ 38346230, м. Київ, вул. Філатова, 10 А, оф. 2/14), учасниками якого є компанія «Файрмарк Рісорсиз Корп.» (Toppe Глобаль Пласа, 50, 19-й поверх, оф. № Н, Панама) та ТОВ «ФАВ-Україна» (код ЄДРПОУ 33347313, м. Київ, пров. Балтійський, 20), шляхом заборони їх відчуження, розпорядження та користування, та передачу арештованого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження та збереження їхньої економічної вартості, задовольнити в повному обсязі.
		Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, прокурор зазначав, що слідчим суддею неналежно з`ясовані обставини справи та долучені до клопотання докази. Ухвала слідчого судді не відповідає передбаченим ст. 370 КПК України критеріям законності, обґрунтованості та вмотивованості.
		Прокурор зазначав, що постановою слідчого від 21.09.2018 корпоративні права ТОВ «Легалплейс» визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12013110000001043. Корпоративні права ТОВ «Легалплейс», які є предметами кримінально протиправних дій та набуті його засновниками внаслідок вчинення кримінального правопорушення, являють собою речові докази у кримінальному провадженні № 12013110000001043 та підлягають арешту на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою забезпечення їх збереження, запобігання їх пошкодженню, знищенню, перетворенню, відчуженню тощо. 
		Крім того, корпоративні права ТОВ «Легалплейс» підпадають під критерії майна, яке відповідно до норм чинного кримінального закону підлягає спеціальній конфіскації.
		Також апелянт зазначав, що в судове засідання прокуратура міста Києва не викликалась, копію оскаржуваної ухвали не отримувала, а зі змістом оскаржуваної ухвали прокурор ознайомився 10.04.2019 з Єдиного державного реєстру судових рішень, у зв`язку з чим строк апеляційного оскарження ним не пропущено.
		Захисник ОСОБА_7 в інтересах ТОВ «ФАВ-Україна» подала заперечення на апеляційну скаргу, в яких просила залишити без задоволення апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , а ухвалу слідчого судді - без змін. 
		На думку захисника, апеляційна скарга прокурора не містить обгрунтованих доводів на спростування встановлених слідчим суддею обставин. 
		Крім того, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20.04.2018 арештоване майно ТОВ «Легалплейс», зокрема корпоративні права, передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та в подальшому ТОВ «Воздвиженка». Проте, ухвалою Київського апеляційного суду від 24.01.2019скасовано ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22.09.2017 в частині задоволення клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 та накладення арешту із забороною відчуження корпоративних прав ТОВ «Легалплейс», в частині належній засновнику ТОВ «ФАВ-Україна» та постановлено в цій частині нову ухвалу, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого щодо накладення арешту на корпоративні права ТОВ «Легалплейс».
		Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 16.07.2019 задоволено заяву представника ТОВ "Українська металургійна компанія" ОСОБА_9 про відвід судді ОСОБА_10 , та апеляційне провадження направлено до відділу забезпечення судового процесу управління забезпечення діяльності судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду для здійснення повторного автоматичного розподілу.
		Представники власника майна ТОВ «Легалплейс» - ТОВ «ФАВ-Україна» та компанії «Файрмарк Рісорсиз Корп.» у судове засідання повторно не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. 
		Від представника ОСОБА_11 в інтересах ТОВ «ФАВ-Україна» надійшла заява про відкладення апеляційного розгляду через неможливість прибуття адвоката у судове засідання. Представник ОСОБА_12 в інтересах ТОВ «ФАВ-Україна» подала заяву про відкладення розгляду справи через неможливість явки у судове засідання за станом здоров`я.
		Проте, у зазначених заявах не наведено обставин та не надано доказів на підтвердження поважних причин неможливості представників ТОВ «ФАВ-Україна».
		 З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності представників ТОВ «Легалплейс», ТОВ «ФАВ-Україна», компанії «Файрмарк Рісорсиз Корп.».
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав та просив її задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна розглянуто у відсутності слідчого та прокурора, та дані про вручення ухвали слідчого судді вказаним особам у матеріалах справи відсутні.
		Як зазначено у апеляційній скарзі, зі змістом оскаржуваної ухвали прокурор ознайомився 10.04.2019, тоді як подав апеляційну скаргу 15.04.2019, тобто в строк, передбачений п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України, у зв`язку з чим колегія суддів не убачає підстав для розгляду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. 
		 Відповідно до вимог ч. 1ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Як убачається із матеріалів судового провадження, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013110000001043 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 205, ч.ч. 1, 2, 3 ст.358 КК України, за фактами заволодіння шляхом обману грошовими коштами АТ «УкрСиббанк» в особливо великому розмірі, фіктивного підприємництва, підроблення документів та їх використання.
		Органом досудового слідства встановлено, що 03.05.2007 між АТ «УкрСиббанк» і ТОВ «Авто-Холдінг», ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод», ТОВ «Інтер-Авто», ТОВ «Автосервіс-Т» укладено кредитні договори у формі кредитних ліній з терміном погашення кредитів до 30.04.2009, на підставі яких протягом 2007  2009 років здійснювалось кредитування вказаних підприємств-позичальників.
		Виконання зобов`язань за кредитними договорами забезпечувалось перехресними поруками підприємств-позичальників, а також порукою корпорації «АИС», поруками фізичних ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , іпотекою об`єктів нерухомого майна, що належало на праві власності корпорації «АИС», правонаступником якої є корпорація «Співдружність КОМП», ПП «Імпульс-В» та компанії «Девелопмент Макс ЛЛС» (DEVELOPMENT MAX LLC) (США).
		З метою заволодіння шахрайським шляхом кредитними коштами, отриманими від АТ «УкрСиббанк» на підставі укладених з ТОВ «Авто-Холдінг», ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод», ТОВ «Інтер-Авто», ТОВ «Автосервіс-Т» кредитних договорів від 03.05.2007, в загальному розмірі 2288538629,76 грн., невстановлені слідством особи розробили злочинну схему, яка передбачала виведення підприємствами-позичальниками одержаних в якості кредитів грошових коштів на рахунки інших суб`єктів господарювання та відчуження підприємствами, які виступали фінансовими і майновими поручителями, усього належного їм майна, що призвело до фінансової неспроможності повернення кредитних коштів позичальниками та неможливості задоволення вимог АТ «УкрСиббанк» щодо повернення кредитних коштів за рахунок майна фінансових і майнових поручителів.
		Для цього в період з 01.02.2008 по 06.04.2009, тобто до спливу кінцевого терміну повернення кредитів, який припадав на 30.04.2009, а також 15.06.2009 та 31.07.2009 службовими особами корпорації «АИС», правонаступником якої є корпорація «Співдружність КОМП», оформлено договори і угоди з відчуження на користь ПП «Імпульс-В» і ПП фірма «Сандра-Інтернешнел» належних корпорації «АИС» об`єктів нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва та майнових прав щодо набуття у власність об`єктів нерухомості в результаті їх будівництва, які не були обтяжені іпотеками АТ «УкрСиббанк» та якими забезпечувалась здатність корпорації «АИС» нести відповідальність на підставі укладеного із АТ «УкрСиббанк» договору поруки № АИС/05-07 від 03.05.2007 за належне виконання зобов`язань ТОВ «Авто-Холдинг», ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод», ТОВ «Інтер-Авто», ТОВ «Автосервіс-Т» за укладеними з АТ «УкрСиббанк» кредитними договорами від 03.05.2007.
		ПП «Імпульс-В» і ПП фірма «Сандра-Інтернешнел», які стали набувачами відчужених корпорацією «АИС» об`єктів нерухомості, були тісно пов`язані корпоративними, управлінськими, господарськими та іншими зв`язками із корпорацією «АИС», фактично знаходились і здійснювали господарську діяльність за місцезнаходженням корпорації «АИС» та пов`язаних із нею інших підприємств, що утворювали так званий «холдинг «АІС» або «групу компаній «АІС».
		В подальшому, впродовж 2010  2018 років щодо вказаних об`єктів нерухомості вчинено низку правочинів, пов`язаних з переходом права власності на них до різних підприємств, пов`язаних корпоративними, управлінськими, господарськими та іншими зв`язками із групою компаній «АІС», в тому числі: ТОВ«Опус Плюс», ТОВ«Сінтрекс», ІП«Черномор», ТОВ«АИС Транс Авто», ТОВ«Етуаль-Авто», ПП фірма «Сандра-Інтернешнел», ТОВ«Автотрансінвест», ВАТ«Плодоовоч», ТОВ«Інвестиційно-консалтингова компанія «Капітал-Груп», ТОВ«Інвестиційно-консалтингова компанія «Ін-Вест», ТОВ«Компанія з управління активами «Будівельні проекти», ТОВ«АІС Столиця Трейд», ТОВ«Буковинський квартал», ПП«Сервіс-Транс», ТОВ«Гранд Альянс Плюс», ІП«Делекспо-Груп», ТОВ«Автомазсервіс», ТОВ«Авто-Тех-Комплект», ТОВ«Легалплейс», ТОВ«Укрбізнес ЛТД».
		Крім того, в період з 17.07.2010 по 23.09.2011 невстановлені слідством особи при пособництві ОСОБА_15 як фіктивного генерального директора корпорації «Співдружність КОМП», ОСОБА_16 як фіктивного засновника і директора ТОВ«Гранд Альянс Плюс», ОСОБА_17 як фіктивного директора ІП«Делекспо-Груп» та інших осіб, використовуючи завідомо підроблене рішення Ворошилівського районного суду м.Донецька від 19.03.2010 по справі №2-1459/10 про визнання кредитних договорів та договорів іпотеки недійсними та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна, оформили договори купівлі-продажу з відчуження спочатку на користь ТОВ «Гранд Альянс Плюс», а потім на користь ІП «Делекспо-Груп» належних корпорації «Співдружність КОМП», компанії «Девелопмент Макс ЛЛС» і ПП«Імпульс-В» об`єктів нерухомого майна та об`єктів незавершеного будівництва, розташованих за адресами: м.Донецьк, вул.Разенкова, 14-А; м.Луганськ, вул.Бакинських Комісаров 26, 162-А; м.Черкаси, вул.Чигиринська, 60/2; м.Рівне, вул.Київська (Лібкнехта), 102; м.Чернігів, вул.Інструментальна, 2-А; м.Харків, вул.Космічна, 2; м.Житомир, Київське шосе, 44-В; м.Харків, вул.Ганни, 13; м.Київ, Дегтярівська, 21; м.Харків, вул.Римарська, 22, які були обтяжені іпотеками АТ«УкрСиббанк» на умовах забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами від 03.05.2007, а також частини об`єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: Полтавська область, м.Кременчук, вул.Салганна, 14-А, які не були обтяжені іпотеками АТ«УкрСиббанк».
		Після цього, в період з серпня по грудень 2012 року невстановлені слідством особи, продовжуючи реалізацію злочинного умислу щодо заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а саме грошовими коштами, одержаними ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод», ТОВ«Авто-Холдінг», ТОВ «Інтер-Авто» і ТОВ «Автосервіс-Т» від АТ«УкрСиббанк» в якості кредитів на підставі кредитних договорів від 03.05.2007, з метою приховування злочину та створення уяви про відсутність зв`язку між особами, які заволоділи вказаними грошовими коштами, та особами, причетними до відчуження та набуття у власність майнових активів корпорації «АИС» (корпорації «Співдружність КОМП»), ПП «Імпульс-В» і компанії «Девелопмент Макс ЛЛС», обтяжених іпотеками АТ «УкрСиббанк», використовуючи завідомо підроблену довіреність АТ «УкрСиббанк» від 26.07.2012 та завідомо підроблені повідомлення АТ «УкрСиббанк» від 26.07.2012 про припинення обтяжень, оформили низку правочинів щодо переходу права власності на вказані об`єкти нерухомості спочатку від ІП«Делекспо-Груп» до ТОВ «Авто-Тех-Комплект» і ТОВ «Автомазсервіс», а потім від ТОВ «Авто-Тех-Комплект» і ТОВ«Автомазсервіс» до ТОВ«Легалплейс» і ТОВ «Укрбізнес ЛТД». Засновниками ТОВ«Легалплейс» і ТОВ «Укрбізнес ЛТД» є компанія «ФайрмаркРісорсизКорп.» (Панама) і ТОВ «ФАВ-Україна», які тісно пов`язані корпоративними, управлінськими, господарськими та іншими зв`язками з групою компаній «АІС».
		Таким чином, в ході реалізації злочинного умислу щодо заволодіння шляхом зловживання довірою грошовими коштами, одержаними ТОВ«Авто-Холдінг», ТОВ«Кременчуцький автоскладальний завод», ТОВ«Інтер-Авто», ТОВ«Автосервіс-Т» від АТ«УкрСиббанк» на підставі кредитних договорів від 03.05.2007, невстановлені слідством особи забезпечили переоформлення на користь ТОВ «Легалплейс» права власності на об`єкти нерухомого майна, які раніше перебували у власності корпорації «АИС», та частиною яких забезпечувалась здатність корпорації «АИС» нести відповідальність на підставі укладеного із АТ «УкрСиббанк» договору поруки №АИС/05-07 від 03.05.2007 за належне виконання зобов`язань позичальників за кредитними договорами від 03.05.2007, а інша частина була передана банку в іпотеку на умовах забезпечення виконання зобов`язань за цими ж кредитними договорами. Це призвело до неможливості задоволення вимог АТ«УкрСиббанк» щодо повернення кредитних коштів за рахунок майна корпорації «АИС» як фінансового і майнового поручителя в умовах фінансової неспроможності повернення кредитних коштів позичальниками за кредитними договорами від 03.05.2007.
		Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що 13.12.2007 між АТ «УкрСиббанк» і корпорацією «АИС» укладено Генеральну угоду про стратегічне партнерство в сфері банківського обслуговування усіх членів та стратегічних партнерів корпорації «АИС».  Згідно п. 1.1 даної генеральної угоди, її предметом є взаємне співробітництво сторін з організації банком найбільш ефективного банківського обслуговування корпорації в усіх регіонах спільної присутності банку та корпорації, в тому числі задоволення потреб корпорації в усіх банківських продуктах і послугах. Відповідно до п.1.4 генеральної угоди, в цілях даної угоди сторони підтверджують можливість здійснення учасниками обумовлених проектів як безпосередньо між самими сторонами, так і між учасниками корпорації «АИС», а також усіма стратегічними партнерами корпорації. Згідно п. 43 додатку 2 до генеральної угоди від 13.12.2007 ТОВ«ФАВ-Україна» визначене як стратегічний партнер корпорації «АИС», який користується усіма привілеями, передбаченими умовами генеральної угоди для корпорації «АИС», усіх її учасників та інших стратегічних партнерів, зокрема щодо операцій з грошовими коштами.
		Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ«Легалплейс» зареєстровано як юридичну особу 06.08.2012, розмір статутного капіталу становить 120581113,60грн., що перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Поряд з цим, договори купівлі-продажу щодо придбання ТОВ«Легалплейс» об`єктів нерухомого майна, які були обтяжені іпотеками АТ «УкрСиббанк» і незаконно вибули з власності корпорації «АИС», ПП«Імпульс-В» та компанії «Девелопмент Макс ЛЛС» (DEVELOPMENT MAX LLC) (США) в ході вчинення злочину, були укладені вказаним товариством в період з 03.10.2012 по 03.12.2012.
		Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ НА у м. Києві ОСОБА_8 від 21.09.2018, корпоративні права ТОВ "Кредо Солюшнс", ТОВ "Легалплейс" та ТОВ "Укрбізнес ЛТД" визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12013110000001043.
		27.02.2015 слідчий СУ ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва з клопотанням, погодженим прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , в якому просила накласти арешт на корпоративні права ТОВ «Легалплейс» (код ЄДРПОУ: 38346230, м. Київ, вул. Філатова, 10-А, оф. 2/14), учасниками якого є компанія «Файрмарк Рісорсиз Корп.» (Торре Глобал Пласа, 50, 19 поверх, оф. №Н, Панама) та ТОВ«ФАВ-Україна» (код ЄДРПОУ: 33347313, м. Київ, пров. Балтійський, 20), заборонивши їх відчуження, розпорядження та користування. Також слідчий просила передати арештоване майно Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
		Клопотання слідчого мотивовано необхідністю забезпечити збереження вищевказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки воно є предметом кримінально протиправних дій та набуто внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також з метою подальшого забезпечення спеціальної конфіскації майна.
		 Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 07.03.2019 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання з тих підстав, що матеріали клопотання не містять відомостей на підтвердження того, що ТОВ «Легалплейс» та ТОВ «ФАВ-Україна» мають відношення щодо укладених між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Авто-Холдінг», ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод», ТОВ «Інтер-Авто», ТОВ «Автосервіс-Т», які входили до складу корпорації «АИС» (правонаступником якої є «Співдружність КОМП»), кредитних договорів, у тому числі договорів іпотек, поруки тощо, внаслідок невиконання яких АТ «УкрСиббанк» було спричинено збитки.
		З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується.
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
		Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
		Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
		У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Згідно ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		За правилами ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 КПК України.
		Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
		 За правилами ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
		Як убачається з матеріалів провадження, постановою старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ НА у м. Києві ОСОБА_8 від 21.09.2018, корпоративні права ТОВ "Кредо Солюшнс", ТОВ "Легалплейс" та ТОВ "Укрбізнес ЛТД" визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12013110000001043.
		Згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновниками ТОВ "Легалплейс" є: компанія «Файрмарк Рісорсиз Корп.», власником істотної участі якого є ОСОБА_12 , кінцевим бенефеціарним власником - ОСОБА_12 ; та ТОВ«ФАВ-Україна», власником істотної участі якого є ОСОБА_12 , кінцевим бенефеціарним власником - ОСОБА_12 .
		На переконання колегії суддів, матеріали провадження містять достатні відомості, які підтверджують, що ТОВ«Легалплейс» пов`язане з групою компаній «АІС», корпорацією «АИС», ТОВ«Авто-Холдінг», ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод», ТОВ «Інтер-Авто», ТОВ «Автосервіс-Т» та іншими особами, які здійснювали контроль над вказаними підприємствами, зокрема зі ОСОБА_13 , та має відношення до кримінальних правопорушень, за фактом яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110000001043.
		Як убачається із клопотання слідчого, на пов`язаність ТОВ «Легалплейс» з групою копаній «АІС» вказує те, що його засновниками (учасниками) виступають компанія «Файрмарк Рісорсиз Корп.» (Панама) і ТОВ«ФАВ-Україна», а їх кінцевим бенефіціарним власником (контролером) визначено ОСОБА_12 , яка є матір`ю ОСОБА_13 . Засновниками ТОВ«ФАВ-Україна» виступають ОСОБА_18 і ОСОБА_12 , які є батьками ОСОБА_13 . В свою чергу, ОСОБА_13 є одним із контролерів групи компаній «АІС» та виступав одним із поручителів за кредитними договорами від 03.05.2007, укладеними між АТ«УкрСиббанк» та ТОВ«Авто-Холдінг», ТОВ«Кременчуцький автоскладальний завод», ТОВ«Інтер-Авто», ТОВ«Автосервіс-Т». Окрім того, засновником ТОВ«Авто-Тех-Комплект» також виступає ОСОБА_12 , а засновником ТОВ«Автомазсервіс» була компанія «Девелопмент Макс ЛЛС» (DEVELOPMENT MAX LLC) (США), яка станом на момент укладення кредитних договорів від 03.05.2007 виступала засновником двадцяти п`яти з тридцяти членів корпорації «АИС», а також виступала іпотекодавцем нерухомого майна на забезпечення виконання зобов`язань позичальників за кредитними договорами від 03.05.2007.
		Крім того, державну реєстрацію ТОВ«Легалплейс» здійснено у період набуття даним товариством у власність майна, виведеного з власності корпорації «АИС», яким забезпечувалось виконання зобов`язань ТОВ«Авто-Холдінг», ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод», ТОВ «Інтер-Авто», ТОВ «Автосервіс-Т» перед АТ «УкрСиббанк» за кредитними договорами від 03.05.2007 на підставі укладених з корпорацією «АИС», ПП«Імпульс-В», компанією «Девелопмент Макс ЛЛС» (DEVELOPMENT MAX LLC) іпотечних договорів, та забезпечувалась спроможність корпорації «АИС» нести відповідальність на підставі укладеного із АТ «УкрСиббанк» договору поруки №АИС/05-07 від 03.05.2007.
		Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
		З урахуванням наведеного, слідчий суддя під час постановлення ухвали дійшов передчасного висновку про недоведеність слідчим того, що ТОВ «Легалплейс» має відношення до укладених між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Авто-Холдінг», ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод», ТОВ «Інтер-Авто», ТОВ «Автосервіс-Т», які входили до складу корпорації «АИС» (правонаступником якої є «Співдружність КОМП») кредитних договорів.
		На основі наданих органом досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, колегія суддів встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
		Корпоративні права, які один із видів майнових прав, що безпосередньо пов`язані з майном та не можуть відчужуватись окремо від майна, є об`єктом кримінально протиправних дій та відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України, згідно з якою до речових доказів відносяться також гроші, цінності та інші речі, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		З урахуванням наведеного, у відповідності до вимог ст. ст.131-132,170-173 КПК України, корпоративні права ТОВ«Легалплейс» підлягають арешту з тих підстав, що вони у встановленому законом порядку визнані речовим доказом у межах кримінального провадження №12013110000001043 та відповідають критеріям, передбаченимст. 98 КПК України.
		 На переконання колегії суддів, слідчим у клопотанні у відповідності до положень ч. 11 ст. 170 КПК України доведено існування загрози зміни власників корпоративних прав ТОВ«Легалплейс», знищення, приховування або передачу таких майнових прав, що свідчить про існування обгрунтованих підстав для застосування заборони користування та розпорядження таким майном.
		Згідно абзацу7 ч.6 ст.100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності  за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості  для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
		Згідно ст.1 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство, яким визначається порядок кримінального провадження на території України, складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
		Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» від 10.11.2015 року№ 772-VIII (надалі - Закону), Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.
		Згідно п.п.1, 4 ч.1 ст.1 Закону, у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні: активи - кошти, майно, майнові та інші права, на які може бути накладено або накладено арешт у кримінальному провадженні або які конфісковані за рішенням суду у кримінальному провадженні; управління активами - діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні.
		Статтею 21 Закону визначено порядок управління різними видами майна, зокрема цінними паперами, майновими та іншими правами. При цьому згідно ч.7 ст.21 Закону врегульовано порядок управління активами саме у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі чи акцій, паїв.
		Отже, корпоративні права є таким видом майна (майновими та іншими правами), яке може бути передане Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для управління у разі накладення на них арешту у кримінальному провадженні.
		Оскільки Закон України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» не суперечить КПК України, а лише розширює сферу застосування інституту управління арештованими у кримінальному провадженні активами та становить частину кримінального процесуального законодавства, то застосуванню підлягають одночасно норми обох законодавчих актів, які передбачають можливість передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для управління корпоративних прав у разі накладення на них арешту у кримінальному провадженні.
		З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України існують правові підстави для накладення арешту на корпоративні права ТОВ«Легалплейс» із забороною їх відчуження, розпорядження та користування, та передачею Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління з метою забезпечення їх збереження, або збереження його економічної вартості
		Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси ТОВ«Легалплейс».
		 За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання слідчого СУГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , та накладення арешту на корпоративні права ТОВ «Легалплейс», учасниками якого є компанія «Файрмарк Рісорсиз Корп.» та ТОВ «ФАВ-Україна», із забороною їх їх відчуження, розпорядження та користування, та передачею Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління з метою забезпечення їх збереження або збереження економічної вартості арештованого майна.
		 Керуючись ст. ст.100, 170-173,404,405,407,418,422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду -
		 
		п о с т а н о в и л а:
		 
		 Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_5 задовольнити.
		 Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07 березня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12013110000001043, скасувати.
		 Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_5  у кримінальному провадженні № 12013110000001043, відомості про яке внесені 16.10.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.
		 Накласти арешт на корпоративні права ТОВ «Легалплейс» (код ЄДРПОУ: 38346230, м. Київ, вул. Філатова, 10-А, оф. 2/14), учасниками якого є компанія «Файрмарк Рісорсиз Корп.» (Торре Глобал Пласа, 50, 19 поверх, оф. №Н, Панама) та ТОВ «ФАВ-Україна» (код ЄДРПОУ: 33347313, м. Київ, пров. Балтійський, 20), із забороною їх відчуження, розпорядження та користування.
		 Передати арештоване майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їх економічної вартості.
		 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		 ____________  ___________  ___________
		 ОСОБА_1   ОСОБА_2     ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...