Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/4994/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів страхування.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.08.2019.
Дата набрання законної сили: 14.08.2019
Номер судового провадження: 61-25940ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		14 серпня 2019 року
		м. Київ
		справа № 369/4994/16
		провадження №61-25940св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
		суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення страхового відшкодування та майнової шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2017 року у складі судді Волчка А. Я. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 08 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Суханової Є. М., Сушко Л. П.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідачі: публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Скайд», фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
		третя особа - ОСОБА_3 ,
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог         
		1.   У червні 2016 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд» (далі - 
		ПАТ «СК «Скайд»), фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. (далі - ФОП ОСОБА_2.), третя особа - ОСОБА_3 , у якому просив стягнути з ФОП ОСОБА_2 . як особи, працівник якої завдав шкоду під час виконання трудових обов`язків, 
		158 452,82 грн.
		2.   Позовна заява мотивована тим, що 22 лютого 2016 року сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля «DAF TE95XF», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , працюючого водієм у ФОП ОСОБА_2 , та належному позивачу автомобіля «МАN 8.163», номерний знак НОМЕР_2 . У результаті ДТП автомобілю завдано механічні пошкодження. Винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3 
		3.   На момент настання страхової події автомобіль «DAF TE95XF» за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 5 лютого 2016 року було застраховано у ПАТ «СК «Скайд».
		4.   Згідно із звітом про визначення вартості матеріального збитку 
		від 24 березня 2016 року матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу «МАN 8.163» складає 208 452,83 грн.
		5.   27 квітня 2016 року позивач уклав з ПАТ «СК «Скайд» угоду про виплату страхового відшкодування, згідно якої відповідач зобов`язався виплатити йому страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності страховика в сумі 50 000 грн, проте кошти перераховано не було.
		6.   Позивач вважає, що різниця між невиплаченим розміром страхового відшкодування та фактичним розміром шкоди в сумі 158 452,82 грн має бути відшкодована ФОП ОСОБА_2 як особою, працівник якої завдав шкоду під час виконання трудових обов`язків.
		 
		Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
		7.   Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області 
		від 30 березня 2017 року позов в частині вимог ОСОБА_1 до 
		ПАТ «СК «Скайд» про стягнення страхового відшкодування в сумі 50 000 грн залишено без розгляду.
		8.   Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
		9.   Рішення суду першої інстанції мотивоване недоведеності позивачем того, що винний у скоєнні ДТП перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 . Відповідальність може бути накладена на винного водія ОСОБА_3 , проте він не був залучений до участі в справі в якості відповідача, а є третьою особою в справі.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		10.        Ухвалою апеляційного суду Київської області від 08 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 березня 2017 року залишено без змін.
		11.   Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 213, 214 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи місцевим та апеляційними судами.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		12.        У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,  ОСОБА_1 просить  скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		13.        Доводи касаційної скарги зводься до неправильного застосування судами норм 1187, 1188 ЦК України. 
		14.        Касаційна скарга також містить посилання на те, що суд не у повній мірі розглянув позовні вимоги, оскільки суд вирішив лише заяву позивач про залишення позовних вимог частково без розгляду, проте залишилась не розглянута заява про збільшення позовних вимог.
		15.        Аргументом касаційної скарги також є те, що суди прийшли до помилкового висновку, що відшкодування шкоди не може бути покладено на власника транспортного засобу та не дали належної оцінки акту податкового органу, який є доказом виконання водієм ОСОБА_3 обов`язків  за договором, укладеним з ФОП ОСОБА_2.
		 
		Доводи інших учасників справи
		16.        Інші учасники справи письмових заперечень щодо  вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		17.        Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
		18.        15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 
		2017 року  № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
		19.        Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» 
		ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		20.        Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		21.        У травні 2018 року матеріали справи надійшла до Верховного Суду.
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		 
		Позиція Верховного Суду
		22.        Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		23.        Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		24.        Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		25.        Касаційна скарга підлягає  частковому задоволенню.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами 
		 
		26.        22 лютого 2016 року сталась ДТП за участю автомобіля «DAF TE95XF», номерний знак НОМЕР_1 , який належить ФОП ОСОБА_2 , під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля «МАN8.163», номерний знак НОМЕР_2 , належному ОСОБА_1 . У результаті ДТП автомобіль позивача завдано механічні пошкодження.
		27.        На момент настання страхової події автомобіль «DAF TE95XF» за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 05 лютого 
		2016 року було застраховано у ПАТ «СК «Скайд».
		28.        Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 березня 
		2016 року    ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності y вигляді штрафу.
		29.        Згідно із звітом про визначення вартості матеріального збитку 
		від 24 березня 2016 року, складеного на замовлення страхової компанії, матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу «МАN 8.163»,складає 208 452,83 грн.
		30.        27 квітня 2016 року позивач уклав з ПАТ «СК «Скайд» угоду про виплату страхового відшкодування,згідно якої страхова компанія зобов`язалася виплатити страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності страховика всумі 50 000 грн., 
		31.        Сума збитків, які були завдані ОСОБА_1 і не включені до суми страхової виплати, становить 158 452,82 грн. 
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		32.        Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
		33.        Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		34.        Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		35.        Предметом спору у справі, яка переглядається, є стягнення з особи, працівник якої завдав шкоду під час виконання трудових обов`язків, різницю між невиплаченим розміром страхового відшкодування та фактичним розміром шкоди.
		36.        Відповідно до частин першої, третьої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		37.        Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		38.        У частині першій статті 60 ЦПК України 2004 року закріплено загальне правило розподілу обов`язків з доказування, а саме кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків наявності підстав звільнення від доказування.
		39.        Конкретні доказові презумпції передбачені нормами матеріального права.
		40.        Так особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини завдавача шкоди.
		41.        Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, а позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
		42.        У тих випадках, коли шкоди завдано працівниками під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків, зобов`язання щодо її відшкодування покладаються на роботодавця (частина перша статті 1172 ЦК України).
		43.        Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).
		44.        Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.
		45.        Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 вересня 2016 року у справі № 6-933цс16.
		46.        Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що не встановлено факту прийняття винуватця ДТП на роботу за конкретною кваліфікацією, професією, посадою; не встановлено факту роз`яснення ОСОБА_3 його прав і обов`язків та про інформування під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства або колективного договору.
		47.        Згідно з частинами другою, третьою і четвертою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		48.        Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов`язана відшкодувати її на загальних підставах.
		49.        Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
		50.        На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров`ю у зв`язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК України). 
		51.        У постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки  - роботодавець.
		52.        Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
		53.        Відповідно до акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 14 липня 2017 року, наданого ГУ ДФС у Київській області, 17 лютого 2016 року між ФОП ОСОБА_2 (замовник) та 
		ОСОБА_3 (виконавець) було укладено договір на разове виконання функцій водія з 17 по 26 лютого 2016 року. У зв`язку з ДТП, яка 
		сталася 22 лютого 2016 року з вини виконавця, договірні умови виконані не були, а договір розірвано згідно пункту 11 даного договору.
		54.        Матеріали справи не містять доказів неправомірності заволодіння ОСОБА_3 транспортним засобом ФОП ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП.   
		55.        За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про доведеність позовних вимог до ФОП ОСОБА_2 .
		56.        Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять письмової заяви позивача про збільшення позовних вимог, посилання на яку містить касаційна скарга.
		 
		ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		57.   Частиною першою статті 412 ЦПК України підставою для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		58.   Згідно з частинами другою та третьою статті 412 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягає застосуванню.
		59.   За таких обставин касаційний суд дійшов висновку про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
		Щодо судових витрат 
		60.   Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		61.   Ураховуючи часткове задоволення касаційної скарги, скасування ухвалених у справі судових рішень та ухвалення нового рішення, 
		з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 551,20 грн судового збору за подачу позовної заяви, 1  742,98 грн за подачу апеляційної скарги та 1 901,43 грн  судового збору за подачу касаційної скарги, що є пропорційно задоволеним вимогам.
		62.   Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ :
		1. Касаційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити частково. 
		2. Рішення Переяслав Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області 
		від 05 липня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.
		3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  158 452,82 грн на відшкодування майнової шкоди.
		4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 551,20 грн судового збору за подачу позовної заяви, 1  742,98 грн за подачу апеляційної скарги та 1 901,43 грн  судового збору за подачу касаційної скарги
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                      В. С. Висоцька
		Судді                                                                                                А. І. Грушицький
		                                                                                                                   І. В. Литвиненко
		                                                                                                                   В. В. Сердюк
		                                                                                                                   І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...