Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/33457/19-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; рішення прокурора про закриття кримінального провадження.
Надіслано для оприлюднення: 16.08.2019. Зареєстровано: 16.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.08.2019.

Номер судового провадження: 1-кс-31576/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017000000001800

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/33457/19-к 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 липня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на постанову заступника начальника першого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 від 06.06.2019 про закриття кримінального провадження №42017000000001800 в частині, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на постанову заступника начальника першого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 від 06.06.2019 про закриття кримінального провадження № 42017000000001800 від 01.06.2017 за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч. 4 ст. 368 КК України в частині закриття кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, на підставі п.1 ч.1 ст. 284 КПК України.
		В обґрунтування доводів та вимог скарги посилається на неповноту та однобічність досудового розслідування, при цьому надає власну правову оцінку діям органу досудовго розслідування, стверджуючи про недотримання ним порядку оцінки доказів у кримінальному провадженні на виконання завдань кримінального судочинства, внаслідок чого передчасно прийнято рішення про закриття кримінального провадження.
		Так, зазначає, що прокурор, в силу положень ст. 284 КПК України, не вправі закривати кримінальне провадження, досудове розслідування у якому здійснюється за фактом вчинення злочину, а не за підозрою у його вчиненні.
		Посилається на непроведення ряду слідчих дій, які, на його переконання, повинні бути проведені. Зазначає про недотримання розумних строків щодо пред`явлення підозри ОСОБА_6 та ОСОБА_7   особам, щодо яких, в тому числі, здійснювалось досудове розслідування. Вважає відсутніми підстави для закриття кримінального провадження за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, на підставі п.1 ч.1 ст. 284 КПК України.
		Крім того вважає не викладеними в оскаржуваній постанові мотиви щодо прийняття рішення про закриття кримінального провадження в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, на підставі п.1 ч.1 ст. 284 КПК України.
		За вказаних обставин просить оскаржувану постанову заступника начальника першого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 від 06.06.2019 про закриття кримінального провадження № 42017000000001800 від 01.06.2017 за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч. 4 ст. 368 КК України, в частині закриття кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України на підставі п.1 ч.1 ст. 284 КПК України  скасувати.
		В судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав, скаргу просив задовольнити. Пояснення по скарзі надав в письмовому вигляді, вони оголошені та долучені до матеріалів скарги.
		Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, вивчивши скаргу та долучені до неї матеріали, а також дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
		Так в судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001800 від 01.06.2017 за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч. 4 ст. 368 КК України.
		Постановою заступника начальника першого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 від 06.06.2019 кримінальне провадження № 42017000000001800 від 01.06.2017 за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369, ч. 4 ст. 368 КК України закрито в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, на підставі п.1 ч.1 ст. 284 КПК України.
		Згідно п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
		Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
		Виходячи з вказаних положень КПК України, слідчий суддя вважає дану скаргу поданою належною особою та в строк, визначений ст. 304 КПК України.
		Оцінюючи на предмет законності оскаржувану постанову, слідчий суддя враховує, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
		Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
		Судовим розглядом встановлено, що 01.06.2017 Генеральною прокуратурою України розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань з присвоєнням номеру 42017000000001800 за заявою ОСОБА_5 щодо вчинення відносно нього та його сестри ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, громадянами ОСОБА_7 та її чоловіком ОСОБА_6 (т.1 а.м. 1, 2, 3-4).
		При цьому зі змісту поданої заяви про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що починаючи з 25.05.2017 громадяни ОСОБА_9 та її чоловік ОСОБА_10 вимагали в ОСОБА_5 та ОСОБА_8 грошові кошти в розмірі 1 000 000 доларів США для подальшої їх передачі Головному військовому прокурору ОСОБА_11 та його заступнику ОСОБА_12 за сприяння в уникненні батьком заявника ОСОБА_3 реальної міри покарання та конфіскації майна в кримінальному провадженні, в якому ОСОБА_3 має статус підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч.2 ст. 364 КК України. (т.1 а.м. 3-4).
		02.11.2017 на підставі рапорту старшого слідчого в ОВС другого СВ управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_13 від 02.11.2017, яким здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 42017000000001800, до ЄРДР у кримінальному провадженні № 42017000000001800 внесено відомості за ч.4 ст. 190 КК України за фактом шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах (т.7 а.м. 2).
		Згідно зі ст. 215 КПК України досудове розслідування здійснюється у формі досудового слідства. Зазначена норма, як і в цілому положення глави 19 КПК України, визначають форму та регламентують порядок проведення досудового слідства, однак не встановлюють переліку процесуальних та слідчих дій, які обов`язково належить здійснити в ході досудового розслідування для його закінчення.
		Орган досудового розслідування в залежності від описаних заявником обставин, в яких останній вбачає ознаки кримінально-караних діянь, та залежно від того, як ці ознаки будуть співвідноситися з ознаками складу злочину, в даному випадку, передбаченого ст. 368 КК України, на власний розсуд визначає об`єм слідчих та розшукових дій, достатній, за переконанням слідчого чи прокурора, для прийняття мотивованого рішення у кримінальному провадженні, передбаченого ст. 283 КПК України.
		Так, з матеріалів кримінального провадження слідує, що під час досудового розслідування було допитано усіх очевидців та учасників подій, які описані в заяві ОСОБА_5 про вчинення кримінального провадження.
		Так, 02.06.2017 допитано ОСОБА_5 , зміст показань якого описує обставини зустрічі ОСОБА_5 , ОСОБА_8 з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 25.05.2017, в ході якої ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5 та ОСОБА_14 про свої наміри посприяти в уникненні ОСОБА_3 реального строку покарання та конфіскації майна, в кримінальному провадженні, в якому останній є підозрюваним, використовуючи своє знайомство з Головним військовим прокурором ОСОБА_11 та його заступником ОСОБА_12 . Крім цього, зі змісту показань ОСОБА_5 від 02.06.2017 вбачається, що 26.05.2017 між ним та ОСОБА_6 відбулась ще одна зустріч, в ході якої останній повідомив ОСОБА_15 про необхідність передачі неправомірної вигоди Головному військовому прокурору ОСОБА_11 та його заступнику ОСОБА_12 в розмірі 1 000 000 доларів США., з яких 10% від вказаної суми, тобто 100 000 доларів США, є оплатою його послуг посередника. На вказану пропозицію ОСОБА_5 зазначив про необхідність надання йому додаткового часу для прийняття остаточного рішення.
		31.05.2017 ОСОБА_5 та його сестра ОСОБА_14 повторно зустрілись з ОСОБА_6 та останній повідомив їм про необхідність передачі йому 50 чи 100 000 доларів США для подальшої передачі вказаних грошових коштів Головному військовому прокурору ОСОБА_11 та його заступнику ОСОБА_12 для підтвердження прийняття умов останніх щодо сприяння в уникненні ОСОБА_3 реального строку покарання та конфіскації майна, в кримінальному провадженні, в якому останній є підозрюваним. В свою чергу ОСОБА_5  попросив ОСОБА_6 посприяти у вирішенні питання про надання дозволу слідчим на оформлення довіреності для виїзду за кордон сина ОСОБА_3  ОСОБА_16 , 2013 р.н., на що ОСОБА_6 відповів, що після розмови з ОСОБА_11 повідомить про можливість вирішення зазначеного питання. Того ж дня ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5 номер телефону слідчого та зазначив про необхідність зателефонувати вказаному слідчому дружині ОСОБА_3 - ОСОБА_17 з приводу вирішення зазначеного питання. Після виконання вказівок ОСОБА_6  здійснення відповідного телефонного дзвінка, 01.06.2017 була оформлена відповідна довіреність. Після цього 01.07.2017 ОСОБА_6 під час зустрічі з ОСОБА_5 повторно висунув вимогу щодо передачі йому грошових коштів в розмірі 50 000 доларів США, в протилежному випадку сума неправомірної вигоди може бути збільшена до 2000000 доларів США (т.1 а.м.33-39).
		16.06.2017 та 22.06.2017 допитано ОСОБА_8 , показання якої є аналогічними показанням ОСОБА_5 від 02.06.2017 (т.1 а.м. 40 -47, 48-49).
		В ході проведення перевірки згадуваних показань та обставин, викладених в заяві ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення, проведено огляд ОСОБА_8 , залученої до конфіденційного співробітництва, та вручено їй спеціальний технічний засіб і грошові кошти для здійснення контрою за вчиненням злочину (протокол від 22.06.2017 т.2 а.м. 7 -19), які попередньо оглянуті та ідентифіковані (протокол огляду та ідентифікації грошових коштів від 22.06.2017 т. 2 а.м. 20-283, Т. 3 а.м. 1-240).
		22.06.2017 здійснено вилучення спеціального технічного засобу в ОСОБА_8 , яким здійснювалась фіксація передачі нею грошових коштів (протокол від 22.06.2017 т.2 а.м. 6).
		Допитані ОСОБА_18 01.09.2017 та ОСОБА_19 19.10.2017 кожен окремо показали, що були залучені співробітниками СБ України як поняті при проведенні вручення та опису грошових коштів ОСОБА_8 , а також вилучення в неї технічного засобу 22.06.2017 (т.1 а.м. 63-65, 78-80 - відповідно).
		Змістом протоколу за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії за кримінальним провадженням №42017000000001800 підтверджується факт передачі ОСОБА_8  22.06.2017 грошових коштів ОСОБА_7 в сумі 200 000 доларів США (т.3 а.м. 79-92).
		З протоколу за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії за кримінальним провадженням №42017000000001800 вбачається факт зустрічі 24.06.2017 о 19 год  30 хв. ОСОБА_6 та ОСОБА_20 (т.4. а.м. 92- 94).
		Даними, які містяться в протоколі за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії за кримінальним провадженням №42017000000001800 підтверджується зустріч 26.06.2017 ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 (т.4 а.м.87-132).
		29.06.2017 допитано ОСОБА_5 , який під час допиту детально описав обставини передачі ним та його сестрою ОСОБА_8 22.06.2017 грошових коштів в сумі 200 000 доларів США ОСОБА_7 на вимогу ОСОБА_6 (.т.7 а.м. 51-57).
		Аналогічні за змістом показання містяться в протоколі допиту ОСОБА_8 від 29.06.2017 (т. 7 а.м. 58-63).
		Зазначені показання ОСОБА_5 від 02.06.2017 та ОСОБА_8 від 16.06.2017 та 22.06.2017 узгоджуються з даними, які містяться в протоколі огляду від 26.07.2017 мобільного телефону, наданого ОСОБА_5 , з якого вбачається спілкування ОСОБА_5 із особою « ОСОБА_21 » за допомогою мобільного додатку «waths up» (т. 1 .а.м 90-171).
		Протоколи допитів свідків ОСОБА_22 від 07.11.2017 (т.7 а.м. 65-68), від 13.11.2017 (т. 7 а.м. 69  71), ОСОБА_23 від 23.04.2017 (т. 7 а.м. 74  77) містять дані виключно з приводу встановлення номерів телефонів, якими користувались ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , та дані щодо місця проживання ОСОБА_20 та його відсутності за місцем його проживання.
		24.10.2017 допитано ОСОБА_24 , який повідомив, що він є старшим групи слідчих в кримінальному провадженні № 42016000000003536 від 18.11.2016. При цьому ОСОБА_24 повідомив, що він не знайомий з ОСОБА_20 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 . Жодного разу він з вказаними особами не зустрічався. Будь -які відомості з приводу обставин вимагання неправомірної вигоди для нього чи інших службових та посадових осіб Головної військової прокуратури України для закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 чи зміни відносно нього запобіжного заходу, йому не відомі. Зазначену інформацію він отримав з засобів масової інформації з виступу адвоката ОСОБА_3   Вилкова. Будь з ким можливість зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого відносно ОСОБА_3 , на інший, не пов`язаний з триманням під вартою, він не обговорював. (т.1 а.м. 66-67).
		Допитаний як свідок ОСОБА_27 15.05.2018 повідомив, що він є прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42016000000003536, з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_20 не знайомий. Будь-які відомості з приводу обставин вимагання неправомірної вигоди для нього чи інших службових та посадових осіб Головної військової прокуратури України для закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 чи зміни відносно нього запобіжного заходу, йому не відомі. Питання щодо зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою застосованого відносно ОСОБА_3 він ні з ким не обговорював. 
		Щодо оформлення довіреності на виїзд за кордон сина ОСОБА_3 повідомив, що дійсно з цього приводу до нього зверталась дружина ОСОБА_3 та хтось із його адвокатів. В кінці травня 2017 року з цього приводу він мав розмову з заступником головного військового прокурора ОСОБА_12 та повідомив йому про такі звернення та про відповідь, яку він надав, а саме необхідність звернення з офіційною заявою. Заступник головного військового прокурора ОСОБА_12 не заперечував проти надання такого дозволу. Згодом йому зателефонувала дружина ОСОБА_3 з приводу оформлення зазначеного дозволу, на що він їй повідомив, що вже спілкувався з цього приводу з кимось із адвокатів ОСОБА_3 та, що необхідно звернутись із офіційною заявою. Згодом до нього звернувся адвокат ОСОБА_28   ОСОБА_29  та повідомив, що така заява вже подана, після чого вони узгодили час прибуття нотаріуса в приміщення ІТТ ГУ НП в м. Києва, де утримувався ОСОБА_3 , та в його присутності нотаріусом були вчинені всі необхідні нотаріальні дії. (т. 8 а.м. 39  42).
		Допитаний як свідок ОСОБА_12 16.05.2018 повідомив, що він входив до складу групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42016000000003536, в якому ОСОБА_3 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.2 ст. 364 КК України.
		Приблизно через тиждень після затримання ОСОБА_3 до нього звернувся його знайомий ОСОБА_30 , який займає посаду начальника управління внутрішньої безпеки ДФС України, та повідомив, що у ОСОБА_3 є малолітня дитина, яка потребує виїзду за кордон, а співробітники Головної військової прокуратури безпідставно не допускають до нього нотаріуса для оформлення відповідної довіреності. Ці обставини йому відомі, оскільки до нього звернувся хтось із знайомих ОСОБА_3 . 
		Згодом до нього зателефонував прокурор ОСОБА_27 з приводу питань, пов`язаних з іншими кримінальними провадженнями. В ході вказаної розмови він з`ясував у ОСОБА_27 , чи мають місце обставини щодо оформлення довіреності, про які зазначав ОСОБА_30 , на що той відповів, що дійсно з цього приводу до нього звертався хтось із адвокатів ОСОБА_3 , і він йому пояснив про необхідність подання офіційної заяви. ОСОБА_12 пояснив ОСОБА_27 , що діти не мають ніякого відношення до кримінального провадження, та сказав оформити надання відповідного дозволу та особисто проконтролювати оформлення нотаріусом відповідної довіреності. Після цього він зателефонував ОСОБА_31 та сказав йому, щоб дружина ОСОБА_3 зателефонувала слідчому ОСОБА_27 . 
		З ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_20 не знайомий. Будь -які відомості з приводу обставин вимагання неправомірної вигоди для нього чи інших службових та посадових осіб Головної військової прокуратури України для закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 чи зміни відносно нього запобіжного заходу, йому не відомі. Питання щодо зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого відносно ОСОБА_3 , він ні з ким не обговорював та ні до кого з цього приводу не звертався. (т. 8 а.м. 43- 48).
		Допитаний як свідок ОСОБА_30 22.05.2018 надав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_12 , з приводу обставин, що стосувалися оформлення довіреності на виїзд сина ОСОБА_3 за кордон. При цьому зазначив, що про обставини ненадання дозволу на зустріч нотаріуса з ОСОБА_3 йому повідомив його знайомий на ім`я ОСОБА_32 ( т. 8 а.м. 50- 53).
		З метою встановлення можливих контактів ОСОБА_6 , ОСОБА_25 ОСОБА_7 , ОСОБА_33 з співробітниками Генеральної прокуратури України отримано відомості щодо входу та виходу працівників Генеральної прокуратури України, які в період часу з 11-00 год. до 15-00 год. виходили та заходили через автоматичні пропускні турнікети приміщення ГПУ по вул. Різницькій 13/15, зміст яких таких обставин не підтвердив (т. 1 а.м.173-198). Аналогічно відсутні й такі дані щодо входу/виходу зазначених осіб в пропускній системі та в журналах обліку відвідувачів Генеральної прокуратури України, а також щодо в`їзду / виїзду автомобілів, якими вони користуються до підземного паркінгу Генеральної прокуратури України в період з 24.05.2017 по 25.07.2017 (т.1 а.м 205).
		Окрім цього, отримано тимчасові доступи до вхідних вихідних з`єднань, СМС - повідомлень, з прив`язкою до базових станцій за період з 01.01.2017 по 31-10.2017 з мобільних телефонів ОСОБА_8 , (т.5 а.м. 1-18,), ОСОБА_6 (т.5 а.м. 19-26), ОСОБА_7 (т.5 а.м. 27-34), ОСОБА_20 (т.5 а.м. 35-42, 51-59), ОСОБА_5 (Т. 5 а.м. 43-50, 60-68), .
		Проведено обшуки в житлі ОСОБА_20 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , в ході яких ні грошових коштів, які передані ОСОБА_8 громадянці ОСОБА_7 , ні будь -яких даних, які б вказували на ймовірну причетність до їх отримання Головним військовим прокурором ОСОБА_11 та його заступником ОСОБА_12 , не виявлено.
		Аналізуючи зміст зібраних у кримінальному провадженні доказів, які описані в мотивувальній частині ухвали вище, слідчий суддя погоджується з висновком, викладеним в оскаржуваній постанові з приводу не встановлення події злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, оскільки всі описані матеріали досудового розслідування містять відомості про можливе шахрайське заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 та ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
		Відтак посилання у скарзі на неповноту досудового розслідування, фактично як на єдину підставу для скасування оскаржуваного рішення, як і тези, наведені ОСОБА_3 в обґрунтування цього в судовому засіданні, є неспроможними. 
		Вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає відсутніми у справі обставини, які належали до перевірки шляхом вчинення інших слідчих дій, ніж ті що проведені у справі за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України за обставин, викладених в заяві ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення, а проведення запропонованих особою, яка звернулась із скаргою, слідчих дій щодо проведення повторного допиту ОСОБА_12 , ОСОБА_27 , допиту ОСОБА_11 , допиту ОСОБА_34 , встановлення їх банківських рахунків з отриманням інформації про рух грошових коштів, починаючи з 01.01.2016 по час звернення особи зі скаргою, матиме наслідком невиправдану тривалість проведення досудового розслідування.
		Доводи особи, яка звернулась із скаргою, щодо необхідності проведення таких слідчих дій, як то допит брата підозрюваного ОСОБА_6 , отримання даних з приводу телефонних дзвінків дружини ОСОБА_20 , тощо, вжиття заходів щодо розшуку та затримання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , зважаючи на те, що кримінальне провадження закрите тільки в частині, що стосується факту кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, слідчий суддя вважає безпідставними, оскільки проведення зазначених слідчих дій доцільне для зібрання доказів за ч. 4 ст. 190 КК України, досудове розслідування, за якою в даному кримінальному провадженні триває.
		Водночас, перевіряючи надані матеріали на предмет відповідності рішення про закриття кримінального провадження вимогам п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, слідчий суддя відзначає наступне.
		Подія злочину (місце, час, спосіб та інші обставини вчинення злочину) - це, в першу чергу, сукупність об`єктивних ознак, що характеризують злочин.
		Обов`язковими елементами складу будь-якого злочину є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюються, не є злочином.
		Частина 4 статті 368 КК України, за якою порушено провадження, встановлює кримінальну відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, або вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.
		Зібраними матеріалами досудового розслідування наданими на дослідження слідчому судді при перевірці підстав закриття кримінального провадження в частині ч. 4 ст. 368 КК України, не встановлено жодних даних, які б хоч якось вказували на можливе прийняття пропозиції, обіцянки або одержання Головним військовим прокурором ОСОБА_11 чи його заступником ОСОБА_12 неправомірної вигоди за вчинення ними будь -яких дій в інтересах ОСОБА_3 від будь -яких осіб.
		Будь  які дані, які б вказували на можливе, навіть опосередковане знайомство Головного військового прокурора ОСОБА_11 чи його заступника ОСОБА_12 з ОСОБА_6 чи ОСОБА_7 , надані слідчому суді матеріали не містять, а відтак будь  які об`єктивні ознаки, що характеризують злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України, слідчий суддя вважає відсутніми.
		Аналізуючи дані, зібрані в ході досудового розслідування, слідчий суддя вважає достатнім акцентувати увагу на тому, що зміст оскаржуваної постанови відповідає вимогам ст. 110 КПК України. Зібрані в ході досудового розслідування докази оцінені слідчим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, що відповідає вимогам ст. 94 КПК України.
		Так показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , а також дані протоколів проведення негласних слідчих та розшукових дій, містять виключно твердження гр. ОСОБА_6 про його знайомство з службовими особами Головної військової прокуратури без будь - яких підтверджень цьому, що і вказує на шахрайське заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 в співучасті з ОСОБА_7 , оскільки дії особи, яка, одержуючи гроші чи матеріальні цінності начебто для передачі службовій особі як неправомірну вигоду, мала намір не передавати їх, а привласнити, належить кваліфікувати не за відповідною частиною статті 190 КК України, як шахрайство.
		Також з огляду на зміст повноважень прокурора, визначений ст. 36 КПК України, положення ст. 284 КПК України, слідчий суддя вважає, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято належною процесуальною особою.
		Оцінивши фактичні дані досудового розслідування в їх сукупності, слідчий суддя вважає обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи та положенням закону про кримінальну відповідальність висновок викладений в оскаржуваній постанові про закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю події злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та вважає відсутніми підстави для її скасування та відповідно задоволення скарги.
		На підставі викладеного ст.94, 110, 283 КПК України, ст. 368, 190 КК України, керуючись ст. ст. 2, 7, 9 , 22, 26, 303, 305, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-  
		 
		УХВАЛИВ:
		Скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на постанову заступника начальника першого відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 від 06.06.2019 про закриття кримінального провадження №42017000000001800 в частині - залишити без задоволення.
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. 
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...