Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/3553/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування; забезпечення виконання зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: 15.08.2019. Зареєстровано: 16.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.08.2019.
Дата набрання законної сили: 24.02.2020
Результат оскарження 24.02.2020 Північний апеляційний господарський суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		13.08.2019Справа №  905/3553/15
		Господарський суд міста Києва в складі:  
		головуючого судді                                                                                                                                 Привалова А.І.
		при секретарі                                                                                               Мазур В.М.          
		 
		розглянувши справу № 905/3553/15      
		за позовом  Компанії Ceska Exportni Banka, a.s.;
		до                 1) Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби 
		                    Головного територіального управління юстиції у Донецькій області;
		                    2) Головного територіального управління юстиції у Донецькій області  в особі 
		                    відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління              
		                    юстиції у Донецькій області;   
		                    3) Управління державної казначейської служби України у м. Артемівську 
		                    Донецької області;      
		                    4) Міністерства юстиції України;
		                    5) Державної казначейської служби України;
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівський завод 
		                    скловиробів»;
		за участю   Прокуратури Донецької області
		про              стягнення 23  215 729,00 грн.
		 
		За участю представників сторін:
		від позивача:         Титич В.М., ордер серії КВ № 350166 від 29.05.2019р.;
		                                Дикань П.О., ордер серії КВ. №350177 від 05.07.2019р.;
		від відповідача-1: Коваленко В.М., довіреність б/н від 18.06.2018р.;
		від відповідача-2: не з`явилися;
		від відповідача-3: не з`явилися;
		від відповідача-4: Пархоменко М.В., довіреність № 3374/20.3/22-19 від 17.04.2019р.; 
		від відповідача-5: Семенюк О.В., довіреність №5-28/129 від 04.01.2019р.;                                                                                                                                                                                                                                       
		від третьої особи: Вакуленко Г.В., довіреність б/н від 06.06.2019р.;
		від прокуратури:  Константинова І.В., посвідчення № 040864 від 29.01.2016р.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Компанія Ceska Exportni Banka, а. s. (Чеська Експортні Банка, а. с.) звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області та Управління державної казначейської служби України у м. Артемівську Донецької області про стягнення з Державного бюджету України 23   215   729,00 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області та відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність правових підстав для покладення на державу відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок неправомірних дій відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області та неправомірної бездіяльності відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в результаті яких майно боржника, що знаходиться у заставі позивача, було відчужено на користь третіх осіб з порушенням черговості задоволення вимог кредиторів під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного господарським судом в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський завод скловиробів». За твердженнями позивача, розмір заподіяної йому майнової шкоди становить суму вартості неправомірно відчуженого майна боржника, яку було визначено за результатами незалежної оцінки майна, в розмірі 23   215   729,00 грн.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.12.2015 порушено провадження у справі № 905/3553/15.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.03.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівський завод скловиробів»; залучено до участі у справі в якості інших відповідачів: Міністерство юстиції України (відповідач 4) та Державну казначейську службу України (відповідач 5); вирішено передати справу № 905/3553/15 за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2016 (суддя Бондарчук В. В.) справу № 905/3553/15 прийнято до провадження новим складом суду, призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
		26.04.2016 до суду надійшла заява Прокуратури Донецької області про вступ у справу прокурора.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2016 (суддя Бондарчук В.В.) у задоволенні позовних вимог Компанії Ceska Exportni Banka, а. s. відмовлено повністю.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 замінено відповідача 1 його правонаступником - Бахмутським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2016 залишено без змін.
		Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2017 касаційну скаргу Компанії Ceska Exportni Banka, а. s. задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2016 скасовано, справу № 905/3553/15 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
		Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, Вищий господарський суд України вказав, що господарським судам першої та апеляційної інстанцій належало встановити, чи правомірно проводились виконавчі дії з примусового виконання виконавчих документів, а саме реалізації майна боржника на прилюдних торгах, під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою місцевого господарського суду про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський завод скловиробів». Крім того, господарські суди попередніх інстанцій не з`ясували чи впливають обставини, встановлені Донецьким апеляційним адміністративним судом у справі № 2а/0570/6049/2012 на хід виконання та законність проведених виконавчих дій, з урахуванням того, що предметом доказування у цій справі мають бути, окрім факту неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, також виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіянням ним шкоди, а також чи стосуються заявлені позовні вимоги про відшкодування завданої шкоди до примусового виконання державними виконавцями відділу державної служби виконавчих написів нотаріуса з огляду на те, що процес реалізації майна повністю покладений на спеціалізовану організацію. Також господарськими судами попередніх інстанцій не досліджено обставин щодо визнання недійсними правочинів з відчуження майна боржника з прилюдних торгів, за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський завод скловиробів» та повернення цього майна до ліквідаційної маси боржника. 
		Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 01.11.2017 №   05-23/2953 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 905/3553/15.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 01.11.2017 справу № 905/3553/15 передано для розгляду судді Балацу С.В.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2017 (суддя Балац С.В.) справу прийнято до провадження новим складом суду, призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
		11.12.2017 представником позивача подано до суду письмові пояснення по справі з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України, викладених в постанові від 19.10.2017. Згідно з доводами представника позивача, факт порушення встановленого Законом України «Про виконавче провадження» порядку здійснення виконавчих дій був встановлений адміністративним судом в межах справи № 2а/0570/6049/2012, однак такі обставини безпідставно не були враховані господарськими судами при першому розгляді даної справи. 
		Відповідач 1 у запереченнях від 08.12.2017, поданих до суду 11.12.2017, вказує, що будь-яких незаконних дій відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області при здійсненні реалізації майна боржника адміністративним судом у справі № 2а/0570/6049/2012 встановлено не було. Відповідач 1 зазначає, що оцінку здійснював відповідний оцінювач, а реалізацію майна проводила спеціалізована торгівельна організація. Згідно з доводами відповідача 1, ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» мало переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок майна боржника, оскільки відповідні застава та іпотека майна були зареєстровані раніше. Щодо введеного ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2007 мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника відповідач 1 вказує, що зазначена ухвала суду в матеріалах зведеного виконавчого провадження відсутня, а постанова суду від 18.08.2011 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський завод скловиробів» банкрутом була отримана відділом лише 06.09.2011. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 задоволено самовідвід судді Балаца С. В. від розгляду справи № 905/3553/15.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 15.12.2017 справу № 905/3553/15 передано для розгляду судді ОСОБА_1
		19.12.2017 до суду надійшли письмові пояснення заступника прокурора Донецької області по суті справи, за змістом яких прокурор проти задоволення позову заперечує, вказує на відсутність підстав для покладення на державу відповідальності за майнову шкоду, оскільки позивачем не було доведено причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями (бездіяльністю) відповідачів 1, 2 та заподіяною шкодою.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2017 (суддя ОСОБА_1) справу прийнято до провадження новим складом суду, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.
		12.02.2018 на адресу Господарського суду міста Києва надійшов відзив Управління державної казначейської служби України у м. Бахмуті Донецької області, в якому відповідач 3 заперечує проти вимог позивача про стягнення коштів з державного бюджету, оскільки, на думку відповідача 3, відшкодування шкоди повинно здійснюватись за рахунок відповідного органу.
		Представник позивача у відповіді на відзив відповідача 3, яку отримано судом 20.02.2018, на спростування заперечень, викладених у відзиві, вказує, що Управління є належним відповідачем у справі поряд з відповідними органами, внаслідок неправомірних дій яких було заподіяно шкоду, а відшкодування шкоди має відбуватись саме за рахунок коштів державного бюджету.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.05.2018.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 провадження у справі було зупинено до вирішення питання про відвід судді ОСОБА_1
		Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 №   05-23/746 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 905/3553/15 у зв`язку із прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 05.03.2019 №   662/0/15-19 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду міста Києва».
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.04.2019 справу № 905/3553/15 передано для розгляду судді Привалову А.І.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 (суддя Привалов А.І.) справу прийнято до провадження новим складом суду, поновлено провадження у справі №905/3553/15, призначено підготовче засідання на 30.05.2019.
		13.05.2019 ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський завод скловиробів» подано до суду письмові пояснення, в яких останній на виконання вказівок Вищого господарського суду України зазначає, що наявність чи відсутність підстав для скасування прилюдних торгів не входить до предмету доказування у даній справі. На думку третьої особи, факт того, що прилюдні торги не були скасовані та є такими, що відбулись, не спростовує факт протиправних дій відповідача 1. З посиланнями на норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції до 19.01.2013 ліквідатор зазначає про відсутність можливості надати рішення суду про визнання недійсними правочинів з відчуження майна боржника та доказів повернення неправомірно реалізованого майна до ліквідаційної маси Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський завод скловиробів».
		30.05.2019 у зв`язку з неявкою представників учасників справи, та зважаючи на подані до суду клопотання, судом відкладено підготовче судове засідання на 20.06.2019ё а 20.06.2019 - на 18.07.2019.
		У судовому засіданні 18.07.2019 представником відповідача 1 подано до суду клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача 1 - Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України».
		Розглянувши клопотання представника відповідача 1 про залучення до участі у справі третьої особи, судом відмовлено у його задоволенні, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
		Клопотання про залучення до участі у справі третьої особи мотивоване тим, що в перебігу примусового виконання зведеного виконавчого провадження щодо стягнення з ТОВ «Артемівський завод скловиробів» виконавчі дії, вчинені державними виконавцями, були спрямовані на задоволення вимог стягувача ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» відповідно до виконавчих написів нотаріуса, які виконувались в межах  зведеного виконавчого провадження. Всі кошти, отримані від реалізації арештованого майна підприємства-боржника, були спрямовані на задоволення вимог стягувача за виконавчими документами - ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».
		За висновками суду, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог про відшкодування шкоди за рахунок державного бюджету, заявником не було доведено наявності юридичного інтересу ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» у розгляді даної справи. Заявником не обґрунтовано належним чином тих обставин, що внаслідок прийняття судового рішення у даній справа вказана юридична особа буде наділена новими правами, будуть змінені її наявні права та/або обов`язки, її буде позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому, у зв`язку з чим відповідне клопотання відповідача 1 було залишено судом без задоволення.
		 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.08.2019.
		У судовому засіданні 01.08.2019 судом відкладено розгляд справи на 13.08.2019.
		06.08.2019 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №908/4057/14 для врахування правовї позиції Верховного Суду щодо обставин, які є пов`язанами з обставинами даної справи.
		12.08.2019 на адресу суду надійшла заява Управління державної казначейської служби України у м. Бахмуті Донецької області про розгляд справи без участі його представника.
		У судовому засіданні 13.08.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити. Також останній заявив суду усне клопотання про розподіл судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а також просив суд постановити окрему ухвалу щодо посадових осіб відповідачів та прокуратури.
		Суд залишає без задоволення усне клопотання представника позивача про постановлення судом окремої ухвали щодо посадових осіб відповідачів та прокуратури, оскільки винесення окремої ухвали є правом суду, яке реалізується у встановленому законом порядку. Підстав для постановлення окремої ухвали, які передбачені статтею 246 Господарського процесуального кодексу України, судом не встановлено.
		Представники відповідачів 1, 4, 5 та прокуратури в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву. 
		Представники відповідачів 2, 3 в судове засідання не з`явились. 
		Представник третьої особи підтримав правову позицію позивача.
		З огляду на неявку представників відповідачів 2, 3, зважаючи на подані учасниками справи письмові пояснення, господарський суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаних учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
		Відповідно до   ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
		У судовому засіданні 27.06.2019р., відповідно до   ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		17.07.2006 між Компанією Ceska Exportni Banka, a.s. (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артемівський завод скловиробів» (позичальник, далі - ТОВ «Артемівський завод скловиробів»)   укладено кредитний договір № 21030 (далі - Кредитний договір), за умовами якого (п. п. 2.1, 2.2.), банк зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі, що не перевищує 11 475 000, 00 євро, з метою використання кредитних коштів для фінансування поставок за договором поставки №   9934 від 29.03.2006, що укладений між ТОВ «Артемівський завод скловиробів» та Компанією «Склострой Турнов ЧЗ, с.р.о». 
		На виконання вказаного Кредитного договору Компанією Ceska Exportni Banka, a.s. надано ТОВ «Артемівський завод скловиробів» кредитні кошти у сумі 6 807 050, 00 євро (10.11.2006 року - у розмірі 4 725 000,00 євро та 22.01.2007 року у розмірі 2 807 050, 00 євро).
		ТОВ «Артемівський завод скловиробів» зобов`язання за Кредитним договором перед Компанією Ceska Exportni Banka, a.s. не виконало, одержані кредитні кошти не повернуло, проценти не сплатило, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у сумі  6 913 364, 22 євро.
		З метою забезпечення зобов`язань за Кредитним договором № 21030, між Компанією Ceska Exportni Banka, a.s. та ТОВ «Артемівський завод скловиробів» 17.07.2006 укладено Договір застави, за умовами якого (за згодою власника -  Компанії «Склострой Турнов ЧЗ, с.р.о») передано в заставу обладнання. 
		Поряд з цим, 12.10.2006 між Компанією Ceska Exportni Banka, a.s. та ТОВ «Артемівський завод скловиробів» укладено Іпотечний договір (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Слободяном В. М. та зареєстрований у Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 1561), зареєстрований в Реєстрі заборон за № 121, за умовами якого банку передано в іпотеку нерухоме майно товариства, перелік якого наведений у Додатку № 1 до Договору іпотеки.
		Водночас, як встановлено в постанові Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2012 року у справі № 2а/0570/6049/2012, 15.08.2006 між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі за текстом - ВАТ/ПАТ «Укрексімбанк») та ТОВ «Артемівський завод скловиробів» було укладено Іпотечний договір № 6806Z230, предметом іпотеки в якому визначено нерухоме майно товариства, аналогічне предмету іпотеки за Іпотечним договором від 12.10.2006, який укладений між Компанією Ceska Exportni Banka, a.s. та ТОВ «Артемівський завод скловиробів».
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2007 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітметал» порушено провадження у справі № 23/334-б про банкрутство ТОВ «Артемівський завод скловиробів»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном. 
		19.09.2007 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко   Ж.О. вчинено виконавчі написи № 1487, № 1488, № 1489, №1490 про звернення стягнення на майно ТОВ «Артемівський завод скловиробів» на користь ВАТ «Укрексімбанк».
		20.09.2007 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, за заявою ВАТ «Укрексімбанк», відкриті виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих написів №№ 1487, 1488, 1489, 1490 (виданих 19.09.2007 приватним нотаріусом Сульженко Ж. О.) про стягнення з ТОВ «Артемівський завод скловиробів» на користь ВАТ «Укрексімбанк» простроченої заборгованості, за рахунок майна ТОВ «Артемівський завод скловиробів», відповідно до Кредитних договорів № 6805К11 від 10.03.2005,  № 6805К12 від 10.03.2005,  №   6806К29 від 23.03.2006, № 6807V13 від 29.05.2007, у сумі 1 919   254,26 грн. 
		19.12.2007 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левковою   М. В. вчинено виконавчий напис (зареєстрований за номером 1756) про погашення боргу ТОВ «Артемівський завод скловиробів» перед ВАТ «Укрексімбанк» за Кредитними договорами № 6805К11 від 10.03.2005,  № 6805К12 від 10.03.2005, № 6806К29 від 15.08.2006 та запропоновано звернути стягнення на майно, яке передано в іпотеку ВАТ «Укрексімбанк» відповідно до Іпотечного договору № 6806Z239 (посвідчений приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Донецької області Дубровським В.   М., зареєстрованим за номером 3523). 
		21.01.2008 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левковою   М.   В. вчинено виконавчі написи за реєстровими номерами 112, 113 про погашення боргу ТОВ «Артемівський завод скловиробів» перед ВАТ «Укрексімбанк» по Кредитним угодам №6805К11 від 10.03.2005, № 6805К12 від 10.03.2005, № 6806К29 від 15.08.2006 та запропоновано звернути стягнення на майно, яке передано в заставу ВАТ «Укрексімбанк», відповідно до Договору застави № 6806Z228 (посвідчений приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Донецької області Дубровським В.   М.). 
		ТОВ «Артемівський завод скловиробів» листом від 04.04.2008 звернулось до відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з порушенням Господарським судом міста Києва справи про банкрутство ТОВ «Артемівський завод скловиробів» (підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку № 1402 від 04.04.2008). 
		10.07.2008 постановою підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області (надалі за текстом - ППВР ВДВС ГУЮ у Донецькій області) накладено арешт на все майно ТОВ «Артемівський завод скловиробів».
		Постановою ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції від 06.08.2010 в рамках виконавчих проваджень про стягнення грошових коштів з ТОВ «Артемівський завод скловиробів» на користь ВАТ «Укрексімбанк» було знято арешт з усього рухомого майна, яке належить товариству.
		Постановою начальника ВДВС у Донецькій області від 25.08.2009 здійснено передачу виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих документів по стягненню заборгованості з ТОВ «Артемівський завод скловиробів» на користь фізичних та юридичних осіб, держави до ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції.
		Постановою Головного державного виконавця ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції від 30.01.2008 приєднано виконавчі провадження № 5/342 та № 5/341 до зведеного виконавчого провадження стосовно стягнення заборгованості з ТОВ «Артемівський завод скловиробів».
		01.06.2010 між ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції та Приватним підприємством «Нива - В.Ш.» (далі за текстом - ПП «Нива - В.Ш.») укладено Договір №   0510269 про надання послуг з організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна ТОВ «Артемівський завод скловиробів», що було предметом  іпотеки. 
		22.06.2010 ПП «Нива - В.Ш.» були проведені прилюдні торги (протокол № 0510269-1 від 22.06.2010) з реалізації арештованого нерухомого майна (що були предметом іпотеки - комплекс нежитлових будівель та споруд у кількості 39 одиниць), та належали ТОВ «Артемівський завод скловиробів».
		08.07.2010 відділом державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області затверджено Акт № 0510269 про виконання робіт (послуг). 
		19.07.2010 року проведені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки, яке належить заводу, про що складено протокол № 0510321-2 від 19.07.2010. У звітах оцінювача ОСОБА_2 . визначено вартість майна ТОВ «Артемівський завод скловиробів», яке було продане в ході проведення аукціонів з реалізації арештованого майна спеціалізованою торгівельною організацією. 29.11.2010 ВДВС видано акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки. Отримані кошти було розподілено на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», відповідно до процедури виконавчого провадження.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2011 у справі № 23/334-б (залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2011) визнано Компанію Ceska Exportni Banka a.s. кредитором ТОВ «Артемівський завод скловиробів» на загальну суму  6 913 364,22 євро, що в еквіваленті складає 72 187 558,62 грн., як кредитора першої черги. Кредиторські вимоги Компанії ґрунтувались на Кредитному договорі № 21030 від 17.07.2006, Іпотечному договорі від 23.10.2006 (укладеному в забезпечення зобов`язання за Кредитним договором № 21030), за умовами якого боржник передав в іпотеку нерухоме майно - комплекс, який розташований за адресою: Донецька область, м . Артемівськ, вул. Кірова , 2, 36.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Артемівський завод скловиробів», до якого включено також вимоги ВАТ «Державний експортно-імпортний банк» як такі, що забезпечені заставою майна боржника, на загальну суму 112 241 226,74 грн.
		06.07.2011 відбулись перші збори кредиторів ТОВ «Артемівський завод скловиробів», обрано комітет кредиторів, до складу якого увійшла Компанія Ceska Exportni Banka, a.s. 
		Постановою Господарського суду міста Києва від 18.08.2011 у справі № 23/334-б ТОВ «Артемівський завод скловиробів» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Лойфера А. Е.
		09.09.2011 державним виконавцем ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції провадження за зведеним виконавчим провадженням, в тому числі з примусового виконання виконавчих написів нотаріуса Харківського міського нотаріального округу: №   №   1487, 1489, 1490 від 19.09.2007; № 1756 від 19.12.2007; №   № 112, 113 від 21.01.2008, - закінчені за п. 7 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». 12.09.2011 виконавчі документи, з переліком, надіслані рекомендованим листом ліквідатору ТОВ «Артемівський завод скловиробів» арбітражному керуючому Лойферу А. Е., за адресою: 51200 , Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, пров. Барачний, 28 «б » (за повідомленням Укрпошти рекомендований лист отриманий особисто Лойфером А. Е .  22.09.2011).
		Як стверджує позивач, 29.11.2011 на засіданні комітету кредиторів ТОВ «Артемівський завод скловиробів» ліквідатор банкрута повідомив, що ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції протягом 2010 року було реалізоване майже все майно боржника (як рухоме так і нерухоме).
		12.03.2012 ліквідатор ТОВ «Артемівський завод скловиробів» арбітражний керуючий Лойфер А. Е. (на запит від 02.02.2012) повідомив Компанію Ceska Exportni Banka, a.s. про те, що майже все нерухоме майно, що становить предмет іпотеки банка, відчужене відділом державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області на прилюдних торгах, у процесі здійснення виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису нотаріуса № 1490 (про звернення стягнення на майно ТОВ «Артемівський завод скловиробів» на користь ВАТ «Укрексімбанк» в особі філії у м. Харкові).
		У грудні 2015 року Компанія Ceska Exportni Banka, a.s. звернулась до Господарського суду Донецької області з даним позовом до відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області та Управління державної казначейської служби України у м. Артемівську Донецької області про стягнення з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у м. Артемівську Донецької області на користь позивача 23 215   729,00 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області та Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що відділ державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, без повідомлення позивача як заставодержателя, звернув стягнення та реалізував на користь третіх осіб рухоме майно ТОВ «Артемівський завод скловиробів», що знаходиться у заставі позивача з найвищим пріоритетом. В свою чергу, відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області не повідомив позивача як заставодержателя майна боржника, що має найвищий пріоритет щодо першочергового задоволення вимог за рахунок предмету застави, ні про накладення арешту на майно боржника, ні про проведення реалізації заставленого майна боржника на аукціоні (торгах), ні про наслідки продажу майна та розподіл отриманих грошових сум.
		Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вважає, що належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є постанова Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2012 у справі № 2а/0570/6049/2012.
		Позивач посилається на порушення державним виконавцем заборони, встановленої Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, під час введення судом мораторію на задоволення вимог кредиторів.
		На замовлення ТОВ «Артемівський завод скловиробів» Українською універсальною біржею було виконано оцінку збитків та підготовлено Звіт з незалежної оцінки майна № Д-08/01/14 «Реальні збитки, заподіяні заставним кредиторам третіми особами під час процедури банкрутства ТОВ «Артемівський завод скловиробів», в якому визначено загальну вартість реальних збитків, що виникли в результаті фізичного пошкодження та розкрадання обладнання, яке перебувало в заставі позивача, які складають 23   215   729,00 грн. (ринкова вартість об`єкту оцінки).
		Розглянувши доводи позивача, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та відповідні заперечення відповідачів та прокурора, господарський суд зазначає наступне.
		Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
		За приписами статті 56 Конституції України, кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Частиною 3 статті 11 Закону України «Про державну виконавчу службу» встановлено, що шкода, заподіяна державним виконавцем юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, збитки, завдані державним виконавцем юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. 
		Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
		Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. 
		Стаття 1173 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, передбачає спеціальні підстави і умови відповідальності при завданні фізичній або юридичній особі шкоди у позадоговірних правовідносинах, які відрізняють її від інших норм, що містять загальні правила позадоговірної (деліктної) відповідальності у цивільно-правових правовідносинах, і полягає у спеціальному суб`єктному складі відповідальних осіб, спеціальній сфері діяльності цих суб`єктів та характері їх дій (владно-адміністративний, юридично-обов`язковий, односторонній). 
		До суб`єктів відповідальності за цими нормами належать створені відповідно до Конституції України, Конституції Автономної Республіки Крим і правових актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим органи державної влади і управління, які реалізують надані державою функції та повноваження у сфері управління, а також органи місцевого самоврядування, створені на підставі Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», їх виконавчі органи та посадові або службові особи вказаних державних органів.
		Сферою застосування зазначених норм є правовідносини із заподіяння шкоди фізичній чи юридичній особі у зв`язку з прийняттям зазначеними суб`єктами незаконних рішень, вчинення ними незаконних дій чи неправомірної бездіяльності при здійсненні ними своїх владних повноважень, визначених Конституцією і законодавством України.
		За приписами статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
		Держава відповідає за своїми зобов`язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (стаття 174 Цивільного кодексу України), тобто саме держава як самостійний учасник цивільних відносин несе відповідальність за шкоду, завдану неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю державних органів та їх посадових і службових осіб.
		Підставою для покладення на державу деліктної відповідальності за шкоду, задану особі, є факт неправомірних дій чи бездіяльності державного органу, його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями чи бездіяльністю і заподіяною шкодою.
		Відтак, на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох загальних умов відповідальності (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини заподіювача шкоди - суб`єкта владних повноважень, тобто за наявності трьох елементів складу правопорушення (протиправної поведінки у вигляді незаконних рішень, дій чи бездіяльності, заподіяної шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою).
		Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
		Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		За приписами частин   1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. 
		Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Враховуючи вищевикладене, при зверненні до суду з вимогами про стягнення з державного бюджету майнової шкоди, заподіяної неправомірними діями органу державної влади, позивачем повинно бути доведено наявність протиправної поведінки відповідного органу, сам факт заподіяння шкоди, а також наявність причинно-наслідкового зв`язку між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою відповідача. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. 
		У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. 
		Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України, відшкодовуванню підлягає шкода, яка фактично завдана матеріальним благам особи незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади. У разі наявності лише незаконної бездіяльності державного органу без настання наслідків у вигляді шкоди, відсутні правові підстави для її відшкодування.
		Статтею  22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 
		Таким чином, предметом доказування у цій справі мають бути, окрім факту неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, також виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіянням ним шкоди.
		Звертаючись до суду з даним позовом, Компанія Ceska Exportni Banka, a.s. вказує на те, що ВДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції, без повідомлення Компанії Ceska Exportni Banka, a.s. (позивача у цій справі як заставодержателя), звернув стягнення та реалізував на користь третіх осіб майно ТОВ «Артемівський завод скловиробів», що знаходилось у заставі позивача з найвищим пріоритетом. В свою чергу, відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області не повідомив позивача (як заставодержателя майна боржника, що має найвищий пріоритет) щодо першочергового задоволення вимог за рахунок предмету застави, ні про накладення арешту на майно боржника, ні про проведення реалізації заставленого майна боржника на аукціоні (торгах), ні про наслідки продажу майна та розподіл отриманих грошових сум. Згідно з доводами позивача, протиправні дії органів державної виконавчої служби підтверджуються постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2012 у справі № 2а/0570/6049/2012 (залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012).
		Вищий господарський суд України в постанові від 19.10.2017, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у даній справі, вказав, що господарським судам першої та апеляційної інстанцій належало встановити, чи правомірно проводились виконавчі дії з примусового виконання виконавчих документів, а саме реалізації майна боржника на прилюдних торгах, під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою місцевого господарського суду про порушення справи про банкрутство ТОВ «Артемівський завод скловиробів», з урахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), чи було реалізовано майно, зазначене саме у виконавчому написі, чи не було це майно обтяжене іншими зобов`язаннями, які перешкоджали б зверненню стягнення на майно, а також наявність претензій, зауважень чи оскаржень  висновків  оцінювача до відділу ДВС або до суду.
		Крім того, господарські суди попередніх інстанцій не з`ясували чи впливають обставини, встановлені Донецьким апеляційним адміністративним судом у справі №   2а/0570/6049/2012 на хід виконання та законність проведених виконавчих дій, з урахуванням того, що предметом доказування у цій справі мають бути, окрім факту неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, також виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіянням ним шкоди, а також чи стосуються заявлені позовні вимоги про відшкодування завданої шкоди до примусового виконання  державними виконавцями відділу державної служби виконавчих написів нотаріуса з огляду на те, що процес реалізації майна повністю покладений на спеціалізовану організацію. Також господарськими судами попередніх інстанцій не було досліджено обставин щодо визнання недійсними правочинів з відчуження майна боржника з прилюдних торгів, за заявою ліквідатора ТОВ «Артемівський завод скловиробів» та повернення цього майна до ліквідаційної маси боржника.
		За висновками касаційного суду, місцевий та апеляційний господарські суди належним чином не досліджували дотримання державним виконавцем при примусовому виконанні   зведеного виконавчого провадження, до якого входили й виконавчі написи нотаріуса на користь ВАТ «Укрексімбанк», вимог чинного законодавства, зокрема й Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на момент проведення торгів з продажу заставного майна.
		Враховуючи вказівки суду касаційної інстанції, які викладені в постанові від 19.10.2017 у даній справі, при новому розгляді справи господарський суд виходить з наступного.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону від 21.04.1999 № 606-XIV (на момент вчинення виконавчого напису 19.09.2007 за № 1490 та постановлення ухвали Господарського суду міста Києва від 30.08.2007), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.   
		За приписами статті 5 наведеного Закону у відповідній редакції державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. 
		Згідно зі статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» (у відповідній редакції) державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи -  виконавчі написи нотаріусів.
		Як встановлено судом вище, 20.09.2007 старшим державним виконавцем відділу ДВС Артемівського МРУЮ за заявою ВАТ «Укрексімбанк» м. Харків відкриті виконавчі провадження з примусового виконання написів нотаріуса № № 1487, 1488, 1489, 1490, виданих 19.09.2007 приватним нотаріусом Сульженко Ж.О. про стягнення з ТОВ «Артемівський завод скловиробів» на користь ВАТ «Державний експертно-імпортний банк» в особі філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Харків простроченої заборгованості за рахунок майна ТОВ «Артемівський завод скловиробів» відповідно до кредитних угод № 6807У13 від 29.05.2007, № 6806К29 від 23.03.2006, № 6805К12 від 10.03.2005, № 6805К11 від 10.03.2005 у розмірі  1 919 254,26 грн.
		Водночас, ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2007 за заявою ТОВ «Елітметал» порушено провадження у справі № 23/334-б про банкрутство ТОВ «Артемівський завод скловиробів», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону, чинній на момент порушення провадження у справі про банкрутство),  мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
		Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у визначеній редакції), мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.
		За приписами п. п. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону, що діяла на момент проведення виконавчих дій зі звернення стягнення на майно ТОВ «Артемівський завод скловиробів»), усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
		Згідно з пп. «а» п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються у першу чергу на задоволення вимог, забезпечених заставою.
		При цьому, частиною 5 статті 11 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у вказаній редакції) передбачалось, що з метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника суддя у підготовчому засіданні виносить ухвалу, якою зобов`язує заявника подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство. Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.
		Відтак, як встановлено судом, державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з примусового виконання, у тому числі, виконавчого напису нотаріуса від 19.09.2007 за №   1490 та вживалися заходи з забезпечення його примусового виконання шляхом накладення арештів, здійснювався продаж майна боржника під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та після публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника. 
		Натомість, пунктом  8 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження та на дату введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ухвалою суду від 30.08.2007) встановлено, що виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника). 
		Доводи відповідача 1 про те, що відділ державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області не отримував копію ухвали Господарського суду міста Києва від 30.08.2007 про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника господарським судом до уваги не приймаються, враховуючи, що 02.04.2008 в газеті «Урядовий кур`єр» було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі № 23/334-6 про банкрутство ТОВ «Артемівський завод скловиробів».
		Відтак, після оприлюднення відомостей про справу про банкрутство ТОВ «Артемівський завод скловиробів» відносно останнього процесуальні дії могли бути вчиненні лише у справі про банкрутство. Це пов`язано із тим, що   Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»   містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України (постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 «Про судову      практику в справах про банкрутство», постанови Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 915/1855/15, від 24.05.2018 у справі № 904/10325/15).
		Окрім того, ТОВ «Артемівський завод скловиробів» листом від 04.04.2008 зверталось до відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з порушенням Господарським судом міста Києва справи про банкрутство ТОВ «Артемівський завод скловиробів» (підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку № 1402 від 04.04.2008). 
		Зважаючи на вище викладене, при новому розгляді справи господарським судом було встановлено, що всупереч наведеним вище нормам як Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у визначеній редакції), так і Закону України «Про виконавче провадження», за наявності мораторію на задоволення вимог кредиторів, Бахмутським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (відповідач 1) вчинялись дії  (неправомірні) з арешту та продажу майна боржника, у тому числі майна, що перебувало в заставі позивача, як заставного кредитора першої черги.
		При цьому, відповідач 1, заперечуючи проти позову, вказує, що матеріали виконавчого провадження містили лист філії ВАТ «Укрексімбанк» у м. Харкові від 27.09.2006 (отриманий відділом державної виконавчої служби від ВАТ «Укрексімбанк» в особі філії у м. Харкові в січні 2013 року) на адресу приватного нотаріуса, яким банк надав дозвіл на передачу в наступну (другу) іпотеку банку Компанії Ceska Exportni Banka, a.s. комплекс нежитлових будівель і споруд (реєстраційний номер у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - № 420062), що знаходиться за адресою: Донецька область, м . Артемівськ, вул. Кірова, 2, 36 і належить ТОВ «Артемівський завод скловиробів», що є предметом іпотеки за Іпотечним договором № 68062230 від 15.08.2006 (укладений в забезпечення зобов`язань ТОВ «Артемівський завод скловиробів» перед ВАТ «Укрексімбанк» за Кредитними угодами від 10.03.2005 та від 23.03.2006. 
		Згідно з записом № 1 у витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 49487856 від 26.04.2016, обтяження зареєстровано 19.08.2006 за № 3627852 на підставі Договору застави № 6806Z229 від 15.08.2006, застава рухомого майна, об`єктом якого є три автомобілі, виробниче обладнання в кількості 675 одиниць (згідно з переліком в Договорі застави), споруди та інше майно в кількості 15 одиниць (згідно з переліком в Договорі застави), інше виробниче обладнання в кількості трьох найменувань (згідно з переліком в Договорі застави), скло-формуюча машина та устаткування до неї (згідно з переліком в Договорі застави), товари в обороті - товарно-матеріальні запаси, - обтяжувачем за якими є філія ВАТ «Укрексімбанк» в м. Харкові.
		Відповідно до запису № 2 з цього ж витягу, 19.08.2006 зареєстровано обтяження №   3627961, на підставі Договору застави № 6806Z228 від 15.08.2006, застава рухомого майна, предметом якого є майнові права по Договору № 82/05 від 10.11.2015 року (укладений між ТОВ «Артемівський завод скловиробів» та ТОВ «Еліт Метал») з усіма додатковими угодами, що укладені/будуть укладені на поставку та встановлення обладнання до склоформуючої машинолінії; майнові права по Договору №21/11 від 21.11.2005 року (укладений між ТОВ «Артемівський завод скловиробів» та ТОВ «Строй холдінг-2000») з усіма додатковими угодами, що укладені/будуть укладені на будівництво скловарної печі, - обтяжувачем за якими є філія ВАТ «Укрексімбанк» в м. Харкові.
		За записом № 3 з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 49487856 від 26.04.2016, 12.07.2012 зареєстровано обтяження на рухоме майно за  № 12730274, на підставі Договору застави б/н від 17.07.2006  року (укладений між Компанією Ceska Exportni Banka, a.s. та ТОВ «Артемівський завод скловиробів»), предметом обтяження є: живильник скломаси ДС-П4-1 (шт.), секційна машина типа AЛ 118-2-2 (4 піт.), приклад для металізації склоформуючої машини обприскуванням (4 шт.), штовхан виробів ЗО 220/300 (4 шт.), вентилятори охолодження форм типу LUFTTECHNIK (4 шт.), скловарна піч (1 шт.), відпалювальна піч (4 шт.), напилення (4 шт.), обладнання для транспортування та пакування склотари (1 шт.), - обтяжувачем за яким є Компанія Ceska Exportni Banka, a.s., з розміром основного зобов`язання - 11 475 000 Євро. 
		Запис № 4 вказаного вище витягу свідчить, що 12.07.2012 зареєстровано обтяження на рухоме майно за № 12730840, на підставі Договору застави рухомого майна б/н від 17.07.2006 року (укладений між Компанією Ceska Exportni Banka, a.s. та ТОВ «Артемівський завод скловиробів»), предмет обтяження - право на отримання всіх сум разом із нарахованими на них відсотками, які доступні або накопичені на поточному рахунку № НОМЕР_1 в євро та гривні у ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (філія в м. Харкові, МФО 351618, ЄДРПОУ 19362160). 
		Згідно з доводами відповідача 1, оскільки інших об`єктів обтяження, за якими обтяжувачем є Компанія Ceska Exportni Banka, a.s., не було зареєстровано, то вимоги ПАТ «Укрексімбанк» мали вищий пріоритет перед вимогами позивача, а тому правомірно були задоволені в першу чергу за рахунок реалізованого майна боржника.
		Однак, за висновками суду, такі заперечення відповідача 1 не спростовують викладених вище висновків суду про недотримання держаним виконавцем спеціальних норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у визначеній редакції), які встановлюють заборону здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, під час введення судом мораторію на задоволення вимог кредиторів. У даному випадку, черговість задоволення вимог кредиторів встановлюється господарським судом в межах справи про банкрутство боржника, а виконавче провадження підлягало обов`язковому зупиненню.
		Такі висновки суду щодо застосування норми пункту 8 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження та на дату введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ухвалою суду від 30.08.2007) узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 16.07.2019 у справі № 908/4057/14 за позовом ТОВ «Артемівський завод скловиробів» до Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області та Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди у розмірі 11   663   600,00 грн в межах справи про банкрутство ТОВ «Артемівський завод скловиробів».
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 у справі № 908/4057/14, яку залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 та постановою Верховного Суду від 16.07.2019, стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ТОВ «Артемівський завод скловиробів» грошові кошти в розмірі 11   663   599,87 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої Бахмутським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
		Верховний Суд в постанові від 16.07.2019 у справі № 908/4057/14 вказав, що всупереч нормам як Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у визначеній редакції), так і Закону України «Про виконавче провадження», за наявності мораторію на задоволення вимог кредиторів, органами державної виконавчої служби вчинялись дії  (неправомірні) з арешту та продажу майна боржника, які призвели до зменшення ліквідаційної маси боржника, відповідно і до неможливості задоволення вимог кредиторів - як основної мети ліквідаційної процедури у справі про банкрутство. Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що неправомірними діями державного виконавця щодо арешту та реалізації майна боржника (під час дії мораторію, за відсутності майна у переліку наведеному у виконавчому написі нотаріуса № 1490), завдали боржнику шкоду, а тому між ними наявний причинно-наслідковий зв`язок. 
		Наразі суд виходить з того, що згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 236 Господарського процесуального кодексу України   висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
		Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб. 
		Відтак, при вирішенні даного спору у суду відсутні підстави не враховувати висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 16.07.2019 у справі № 908/4057/14, спір в якій виник за тих самих фактичних обставин.
		Одночасно з цим, як зазначалось судом вище, постановою Донецького окружного адміністративного суду в справі № 2а/0570/6049/2012 від 22.10.2012 (яка набрала законної сили згідно з ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012) позовні вимоги Ceska Exportni Banka (Чеська Експортні Банка, а.с.) про визнання неправомірними дій, противоправною бездіяльність та скасування рішень органів ВДВС - задоволено частково, а саме:
		- визнано протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в частині складання, затвердження та видачі Акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 22.11.2010;
		- визнано протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в частині включення в Акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 22.11.2010 напису, що реалізація предмету іпотеки відбулась із дотриманням вимог Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»;
		- визнано протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, пов`язані зі здійсненням виконавчого провадження в частині примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 19.09.2007 № 1490, шляхом звернення стягнення на майно та реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах майна ТОВ «Артемівський завод скловиробів», яке не зазначене у виконавчому написі нотаріуса від 19.09.2007  № 1490;
		- скасовано Акт державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції про реалізацію предмета іпотеки від 22.11.2010;
		- визнано протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області в частині відсутності повідомлення Компанії Сеskа Ехрогtnі Ваnка, а.s. про накладення арешту на майно ТОВ «Артемівський завод скловиробів» згідно з постановою від 10.07.2008 (серія АА № 320132) про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження;
		- визнано протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, вчинені під час здійснення виконавчого провадження шляхом звернення стягнення на рухоме майно ТОВ «Артемівський завод скловиробів», до проведення конкурсу між спеціалізованими організаціями та до укладення Договору на реалізацію арештованого майна з ДП «Укррезерв»;
		- визнано протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції в частині відсутності затвердження Актів виконання робіт (послуг) з реалізації майна ТОВ «Артемівський завод скловиробів» на аукціоні, згідно з Протоколом № 05026 від 16.04.2010 року  (організатор торгів - ДП «Укрезерв»), за Заявкою № 10832 від 19.02.2010 року на суму 1 310 000 грн. 00 коп. та на аукціоні з реалізації рухомого майна, згідно з Протоколом № 05026 від 26.04.2010 року (організатор торгів - ДП «Укррезерв»), за Заявкою № 18177  від 15.03.2010 року на суму 102 000 грн. 00 коп; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
		При цьому, адміністративним судом у справі 2а/0570/6049/2012 встановлено, що у виконавчому написі, вчиненому приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сульженко Ж.О. 19.09.2007 за № 1490 чітко зазначено перелік майна, на яке звернуто стягнення із зазначенням заставної вартості кожної одиниці переліченого майна, проте державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Артемівського міськрайонного управління юстиції, в порушення вимог Законів України «Про виконавче провадження», «Про іпотеку», «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» було складено акт про реалізацію предмета іпотеки від 22.11.2010, зазначено, що згідно виконавчого напису нотаріусу від 19.09.2007 року за № 1490 стягнення звернуто на комплекс нежилих будівель і споруд, яких не зазначено у виконавчому написі взагалі.
		При вирішенні даного спору судом прийнято до уваги, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
		Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).
		Даний принцип тісно пов`язаний з приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
		Відтак, обставини, встановлені постановою Донецького окружного адміністративного суду в справі № 2а/0570/6049/2012 від 22.10.2012 (яка набрала законної сили згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012) та ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 у справі № 908/4057/14 в межах справи про банкрутство ТОВ «Артемівський завод скловиробів» (яку залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 та постановою Верховного Суду від 16.07.2019), щодо наявності неправомірних дій державного виконавця Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо арешту та реалізації майна боржника (під час дії мораторію, за відсутності майна у переліку наведеному у виконавчому написі нотаріуса № 1490) мають преюдиційне значення для даної справи та не підлягають повторному доведенню при розгляді справи № 905/3553/15.
		При цьому, суд критично оцінює доводи відповідача 1 про те, що оцінка та реалізація спірного майна не здійснюється державним виконавцем, а тому в його діях відсутній склад цивільного правопорушення. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що діям суб`єкта оціночної діяльності та спеціалізованої організації з організації торгів передують обов`язкові дії державного виконавця, який в свою чергу повинен діяти із дотриманням норм чинного законодавства, чого останнім вчинено не було, як то встановлено було у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2012 у справі № 2а/0570/6049/2012.
		Суд відхиляє посилання відповідачів на ті обставини, що прилюдні торги 22.06.2010 та 19.07.2010 не були скасовані та відбулись відповідно до чинного законодавства. Як встановлено судом вище, законодавець пов`язує можливість притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди із необхідною наявністю фактів неправомірних дій чи бездіяльності цього органу чи його посадових або службових осіб, шкоди та причинного зв`язку між неправомірними діями чи бездіяльністю і заподіяною шкодою. 
		При цьому, норми чинного законодавства не передбачають імперативних норм щодо необхідності визнання неправомірною або скасування самої процедури, при виконанні або реалізації якої були вчинені ті чи інші неправомірні дії органу чи його посадових або службових осіб. У даному випадку в межах розгляду цього спору, законодавець не зобов`язує суд встановлювати наявність чи відсутність підстав для скасування прилюдних торгів, які відбулись 22.06.2010 та 19.07.2010. Крім того, факт того, що прилюдні торги не скасовані та відбулись відповідно до чинного законодавства, про що вказано у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 22.10.2012 у справі № 2а/0570/6049/2012, не виключає та не спростовує встановлений судом факт протиправних дій відповідача 1, пов`язаних із здійсненням виконавчого провадження під час введення господарським судом мораторію на задоволення вимог кредиторів. 
		Щодо заявленої позивачем ціни позову в сумі 23 215   729,00 грн господарський суд зазначає наступне.
		На підтвердження правильного визначення розміру заподіяної майнової шкоди позивачем надано суду копію Звіту з незалежної оцінки майна № Д-08/01/14 «Реальні збитки, заподіяні заставним кредиторам третіми особами під час процедури банкрутства ТОВ «Артемівський завод скловиробів», складеного Українською універсальною біржею на замовлення ТОВ «Артемівський завод скловиробів», в якому визначено загальну вартість реальних збитків, що виникли в результаті фізичного пошкодження та розкрадання обладнання, яке перебувало в заставі позивача, які складають 23   215   729,00 грн. (ринкова вартість об`єкту оцінки).
		Вказаний Звіт складено відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 11 від 22.01.1996.
		В результаті оцінки було визначено вартість реальних збитків, що виникли в результаті фізичного пошкодження та розкрадання обладнання, яке перебувало в заставі Банку «Чеська Експортні Банка, а.с.», а саме: Живильник скломаси ДС-П4-1 (2 од), Секційна машина типу АЛ 118-2-2 (2 од), Прилад для металізації склоформуючої машини обприскуванням (2 од), Штовхач виробів ЗО-220/300 (2 од), Вентилятори охолодження форм типу LUFTECHNIK (2   од), Формокомплекти ВВ (1 набір), Формокомлпекти ПВ (1 набір), що становить 23   215   729,00 грн.
		Вказаний перелік майна узгоджується з переліком предмета застави за Договором застави від 17.07.2006, укладеного в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №   21030 між Компанією «Ceska Exportni Banka, a.s.» та ТОВ «Артемівський завод скловиробів», за умовами якого (за згодою власника -  Компанії «Склострой Турнов ЧЗ, с.р.о») передано в заставу обладнання. 
		За приписами статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах, зокрема, рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна. 
		Статтею 13 вказаного Закону передбачено,що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
		З метою усунення сумнівів щодо об`єктивності здійсненої оцінки майна та завданих збитків позивач надав до суду рецензію від 10.11.2014 на перероблений Звіт з незалежної оцінки майна № Д-08/01/14, загальним висновком якої визначено: «Звіт з незалежної оцінки майна Д-08/01/14. Реальні збитки, заподіяні заставним кредиторам третіми особами під час процедури банкрутства ТОВ «Артемівський завод скловиробів» повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна».
		За висновками суду, розрахунок ціни позову в сумі 23   215   729,00 грн є обґрунтованим та документально підтвердженим. Будь-яких заперечень щодо правильності розрахунку ціни позову відповідачами не висловлено.
		Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки. 
		Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, заподіяною потерпілому, є обов`язковою умовою настання відповідальності. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 920/316/17 від 08.05.2018 та № 920/31/18 від 21.12.2018.
		З викладеного слідує, що у результаті реалізації державним виконавцем відповідача 1 - Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, під час введення господарським судом мораторію на задоволення вимог кредиторів, було неправомірно відчужено майно (обладнання), що перебувало в заставі позивача.
		Одночасно з цим, при новому розгляді справи господарським судом не було встановлено причинно-наслідкового зв`язку між майновою шкодою, заподіяною позивачу, та бездіяльністю відповідача 2.
		Дійсно, постановою Донецького окружного адміністративного суду в справі №   2а/0570/6049/2012 від 22.10.2012 визнано протиправною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області в частині відсутності повідомлення Сеskа Ехрогtnі Ваnка, а.s. (Чеська Експортні Банка, а.с.) про накладення арешту на майно ТОВ «Артемівський завод скловиробів» згідно постанови від 10.07.2008 серія АА № 320132 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження. Однак, позивачем не було доведено суду безпосереднього прямого зв`язку між відсутністю повідомлення відповідача 2 - відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області  про накладення арешту на майно боржника та шкодою, заподіяною позивачу внаслідок реалізації заставленого майна.
		З системного аналізу вищевикладеного слідує, що позивачем належними та допустимими доказами доведена наявність всіх складових цивільного правопорушення в діях Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, з якими законодавець пов`язує можливість застосування до останнього приписів статті 1173 Цивільного Кодексу України, а саме: факт неправомірності дій органу державної виконавчої служби (який полягає у здійсненні виконавчого провадження та реалізації майна боржника під час введення господарським судом мораторію на задоволення вимог кредиторів), наявність шкоди в розмірі 23   215   729,00 грн (що становить вартість неправомірно реалізованого майна, яке перебувало в заставі позивача), причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в сукупності дій державного виконавця, в результаті яких майно, що перебувало в заставі позивача, було реалізовано на публічних торгах під час введеного господарським судом мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника.
		Усі інші доводи та міркування позивача, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду обставин та не можуть впливати на законність та обґрунтованість судового рішення.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
		Суд вважає, що у зазначеному питанні слід керуватися принципом "обґрунтованої достатності" визначених судом мотивів та підстав прийняття відповідного рішення.
		Судом враховано, що як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні №12-рп/2001 від 03.10.2001 у справі № 1-36/2001, не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання органів державної влади.
		Таким чином, з врахуванням наведених норм права, відшкодування шкоди в даній справі може здійснюватись лише за рахунок державного бюджету.
		Відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
		У підпункті 1 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України встановлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету, рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Державною казначейською службою України. Зазначені рішення передаються до Державної казначейської служби України для виконання.
		Згідно з пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України №460/2011 від 13.04.2011, Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.  
		Підпунктом 5 пункту 4 вказаного Положення визначено, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
		Порядок безспірного списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам встановлено у пунктах 35-40 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 на виконання пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України.
		Згідно з пунктом 38 вказаного Порядку для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
		Відтак, на теперішній час безспірне списання коштів державного бюджету в рахунок відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам незаконними діями та рішеннями органів державної влади, покладено саме на Державну казначейську службу України, а не його територіальні органи.
		Враховуючи положення вищенаведених норм чинного законодавства України, позивачу надане право звернутися до суду з вимогою про відшкодування з Державного бюджету України державою в особі органів, які виконують функції управління коштами Державного бюджету, а не за рахунок коштів, виділених державою на утримання органів, що завдали шкоду. Водночас, при розгляді справ за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльністю) органів влади, судам слід враховувати, що співвідповідачами у таких справах є відповідні органи Державної казначейської служби України. До того ж, не вимагається наявність порушення вказаними органами прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду в справі № 907/769/17 від 26.07.2018.
		Отже, з огляду на встановлені судом обставини, повно та всебічно оцінивши письмові пояснення учасників судового процесу та наявні у справі докази, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Компанії Ceska Exportni Banka, а. s. (Чеська Експортні Банка, а. с.) та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача шкоди, заподіяної внаслідок неправомірних дій Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в розмірі 23   215   729,00 грн. 
		Згідно з пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Судовий збір за розгляд даної справи судом не сплачується на підставі п.   13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».
		Відповідно до п.   2 ч. 4 ст.   129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		17.04.2018 представником позивача Титичем В .М. подано до суду клопотання вих. № 371 від 16.04.2018 про розподіл судових витрат шляхом стягнення з державного бюджету на користь позивача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 9   060,2 євро. До вказаного клопотання представником позивача додано виписки з банківського рахунку Адвокатського об`єднання «Віталій Титич і партнери» про оплату коштів, а також опис наданих послуг та витрат.
		У судовому засіданні 13.08.2019 представник позивача заявив суду усне клопотання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, після ухвалення судового рішення в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, зазначив, що наявне у матеріалах справи клопотання вих. № 371 від 16.04.2018 про розподіл судових витрат є попереднім розрахунком.
		Відтак, на теперішній час питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, судом не вирішується.
		 
		Керуючись ст.   ст.   129, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд   -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.          Позовні вимоги Компанії Ceska Exportni Banka, а. s. (Чеська Експортні Банка, а. с.) - задовольнити.
		2.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Компанії Ceska Exportni Banka, а. s. (Чеська Експортні Банка, а. с.) (Чеська Республіка, м. Прага, вул. Водічкова, 34, п.с. 701, 111   21; ідентифікаційний номер № 63078333, зареєстрований у Торговому реєстрі при Муніципальному суді в Празі) шкоду, заподіяну внаслідок неправомірних дій Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в розмірі 23   215   729 (двадцять три мільйони двісті п`ятнадцять тисяч сімсот двадцять дев`ять) грн 00 коп.
		3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано: 15.08.2019р.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                      А. І. Привалов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...