Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 336/1325/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 16.08.2019. Зареєстровано: 18.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.08.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/336/426/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019080000000067

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		13.08.19Справа № 336/5108/19
		Пр. № 1-кп/336/1632/2019
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		13 серпня 2019 року  слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора    ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника  адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080080002059 від 10 серпня 2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, 
		                    
		ВСТАНОВИЛА:
		   
		Слідчий СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		В обґрунтування клопотання зазначив, що 10 серпня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080080002059внесено відомості за ч. 1 ст. 115 КК України за фактом навмисного вбивства ОСОБА_7 , яке мало місце в кімнаті № 21 будинку АДРЕСА_1 , що має статус гуртожитку.
		О 14 годині 10 хвилин 10 серпня 2019 року ОСОБА_6 затримано за підозрою у вчиненні зазначеного правопорушення. 
		11 серпня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненнікримінально караного діяння, що передбачене ч. 1 ст. 115 КК України. 
		   Слідчий просить про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки той підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину; відсутність місця роботи та законних джерел доходу, а також відсутність міцних соціальних зв`язків дають підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може переховуватися від слідчого та суду. Крім означеного ризику, клопотання містить посилання на ризики продовження протиправної діяльності, а також незаконного впливу на свідків провадження.
		Прокурор підтримав доводи клопотанні, просить про його задоволення.
		Сторона захисту заперечує проти задоволення клопотання, посилаючись на ту обставину, що для застосування будь-якого запобіжного заходу необхідно констатувати сукупність таких обставин, як: обгрунтованість підозри і наявність передбачених законом ризиків перешкоджання здійсненню досудового розслідування. 
		Між тим фактичні обставини спричинення шкоди здоров`ю потерпілого, які полягають у нанесенні одного удару ножом в область стегна потерпілого, не свідчать на користь обгрунтованості підозри у вчиненні саме навмисного вбивства.
		Ризики, на які посилається автор клопотання, є декларативними, оскільки підозрюваний не має судимостей, протягом багатьох років проживає в одному й тому самому місці, де сталося вчинення інкримінованих йому протиправних дій, має стабільну роботу, хоча й у відсутність офіційного працевлаштування.
		Таким чином, заявив захисник, немає підстав не лише констатувати сукупність передумов для застосування запобіжного заходу, але й відсутні складові, що утворюють цю сукупність, тобто обгрунтована підозра і ризики перешкоджання здійсненню кримінального провадження.
		У зв`язку з викладеним сторона захисту клопочеться про застосування більш м`якого запобіжного заходу, такого, як домашній арешт протягом нічної пори доби, який, на думку захисника і підозрюваного, в повній мірі забезпечить виконання ОСОБА_6 процесуальних обов`язків.
		Вислухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступних міркувань. 
		Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
		За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
		Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин. 
		Запобіжний захід відповідно до глави 18 Розділу П КРК України є одним з видів забезпечення кримінального провадження, яким в силу п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України є досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
		З наведеного випливає, що запобіжний захід щодо фізичної особи застосовується в межах встановленої законом процедури притягнення особи до відповідальності за вчинення кримінально караного діяння. 
		В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
		Як випливає із п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
		Вирішуючи питання про застосування найбільш суворого запобіжного заходу, слдідчий суддя не може погодитися з обґрунтованістю підозри, повідомленої ОСОБА_6 , про наявність в його діях ознак навмисного вбивства, оскільки за фактичними обставинами справи смерть потерпілого сталася внаслідок отримання одного удару ножом в область стегна, і такі обставини не можуть свідчити про спрямованість умислу на позбавлення життя іншої людини.
		За вказаних обставин наявність обгрунтованих сумнівів в об`єктивній правовій оцінці дій підозрюваного не дає підстав для констатації об`єктивності підозри за ч. 1 ст. 115 КК України.
		Що стосується іншої складової - наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суддя вважає, що ані прокурор, ані слідчий не довели наявність ризиків вчинення обвинуваченим дій, спробам вчинення яких в силу закону призвані перешкоджати запобіжні заходи.
		Твердження сторони обвинувачення про ризик ухилення від слідчого спростовується поясненнями підозрюваного про те, що підозрюваний постійно проживає за певною адресою, в будинку, що є гуртожитком, на першому поверсі якого розташований один з підрозділів Шевченеківського віддіення ГУНП в Запорізькій області, а також його ж поясненнями про наявність стабільного заробітку, який він отримує щодня, хоча й у відсутність офіційного працевлаштування.
		У зв"язку з викладеним слідчий суддя не погоджується з обґрунтованістю цього побоювання. 
		Побоювання слідчого і прокурора, що підозрюваний продовжить зайняття протиправною діяльністю, а також буде впливати на свідків обвинувачення або в інший спосіб перешкоджати здійсненню кримінального провадження взагалі не мають під собою жодних фактичних даних і наповнені лише формальним змістом. 
		Таким чином, суд доходить переконання, що прокурором не доведено того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим кримінальним процесуальним законодавством. 
		Суворість передбаченого покарання дійсно є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування особи, як випливає з висновків Європейського суду з прав людини в окремих справах, проте Європейський суд неодноразово зазначав, що лише суворість покарання, що припускається, не може зумовити застосування найбільш суворого заходу державного примусу (рішення ЄСПЛ "Ідалов проти Росії", "Гарицький проти Польщі", "Храїді проти Німеччини", "Ілійков проти Болгарії").
		Відмовляючи в застосуванні найбільш суворого заходу забезпечення належної процесуальної поведінки особи, що піддана кримінальному переслідуванню, суд приймає до уваги тяжкість інкримінованих обвинуваченому дій, які Законом про кримінальну відповідальність віднесені до категорії особливо тяжких злочинів, а також наслідки таких дій у вигляді смерті людини, чиї здоров`я та життя в силу Основного Закону є найвищими соціальними цінностями в державі Україна.
		У зв`язку з викладеним суддя вважає, що обов`язкове застосування менш суворого запобіжного заходу, такого, як домашній арешт, зумовлено сукупністю наведених матеріальних і процесуальних передумов, необхідністю забезпечення охорони загальносуспільних прав та інтересів.
		Означений запобіжний захід, на думку судді, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним покладених законом процесуальних обов`язків в подальшому.
		Враховуючи пояснення підозрюваного про наявність у нього стабільних джерел заробітку, суддя вважає за можливе обмежити перебування підозрюваного в умовах житла, ді він постійно проживає, періодом з 17-00 години до 08-00 години наступної доби.
		Разом з тим, беручи до уваги ту обставину, що підозрюваний має залежність від спиртного, у зв`язку з перебуванням в полоні якої він і вчинив інкриміновані йому дії, слідчий суддя вважає за необхідне обмежити його дозвілля не лише протягом нічної пори доби, а в проміжок часу, зазначений в ухвалі. 
		Керуючись ст. ст. 183, 194, 309, 395 КПК України, слідчий суддя 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		  
		Відмовити в задоволенні клопотання слідчого Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 . 
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному в період дії запобіжного заходу залишати місце свого постійного проживання, а саме: кімнату АДРЕСА_2 , з 17-00 до 08-00 години наступної доби. 
		Покласти на підозрюваного обов`язки: 
		1)прибувати до слідчого, прокурора, в суд за першим викликом;
		2)не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; 
		3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
		Роз`яснити підозрюваному його обов`язки та наслідки їх невиконання. 
		Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту діє до 11 жовтня 2019 року включно.
		    Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		   Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...