Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/14929/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо виборчого процесу та референдуму, зокрема щодо; виборів народних депутатів України, з них.
Надіслано для оприлюднення: 16.08.2019. Зареєстровано: 18.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.08.2019.
Дата набрання законної сили: 16.08.2019
Номер судового провадження: А/9901/249/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		16 серпня 2019 року 
		Київ
		справа №640/14929/19
		адміністративне провадження №А/9901/249/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Шишова О.О.,
		суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М, 
		 
		секретаря судового засідання    Івченка М.В.,
		за участі позивача               ОСОБА_1                            
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №640/14929/19
		за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
		за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року у справі №640/14929/19, прийняте у складі колегії суддів: головуючого судді Бєлової Л.В., суддів Лічевецького І.О., Пилипенко О.Є.,
		УСТАНОВИВ:
		08 серпня 2019 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання дій Центральної виборчої комісії щодо оприлюднення 07 серпня 2019 року результатів виборчого процесу позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року протиправними та зобов`язати відповідача забезпечити встановлення результатів вибрів, які повинні відповідати Конституції України.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2019 року позовну заяву було передано до Шостого апеляційного адміністративного суду.
		11 серпня 2019 року адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 надійшла до Шостого апеляційного адміністративного суду.
		З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить суд:
		- визнати дії відповідача з оприлюднення 07 серпня 2019 року результатів виборчого процесу позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року, вчинені з порушенням вимог ст.76 Конституції, ст.1 Закону України "Про вибори народних депутатів України" таким, що не забезпечують кількість обраних 450 народних депутатів - протиправними;
		- зобов`язати Центральну виборчу комісію забезпечити результати позачергових виборів народних депутатів 21 липня 2019 року, які відповідають кількісному результату, визначеному ст. 76 Конституції, а саме 450 обраних народних депутатів, що дасть можливість утворення конституційного складу Верховної Ради України ІХ скликання.
		Рішенням від 12 серпня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Не погоджуючись із цим судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
		В апеляційній скарзі позивач вказав, що:
		- судом першої інстанції в резолютивній частині рішення невірно зазначена його адреса;
		- позивач не отримував відзив на позов;
		- у зазначений судом строк відповідач не подав відзив на позов а тому вважається, що він визнав позов;
		- судом застосовується різний підхід з питання предметної підсудності з приводу розгляду справ щодо оскарження дій ЦВК стосовно оголошення результатів виборів; 
		- суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права оскільки порушені вимоги ст. 76 Конституції України, які визначають кількісний склад Верховної Ради - 450 а не 423 депутата, як було оголошено ЦВК. Крім того, послався на Постанову ЦВК від 02 липня 2019 року про яку позивач не згадував. 
		Позивач зазначає, що оголошення ЦВК обраними 423 кандидата у народні депутати є узурпацією влади, порушує його конституційні права прямо встановлені ст.76 Конституції України. Просив скасувати рішення Шостого апеляційного адміністративного суду та задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
		У судовому засіданні позивач підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі. Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи без його участі. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін.
		Колегія суддів вважала можливим розглянути справу у відсутність особи, яка не з`явилася.
		З`ясувавши підстави апеляційного перегляду справи, заслухавши пояснення позивача, колегія суддів при ухваленні постанови виходила з наступного.
		Частиною другою статті 292 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
		Відповідно до частини третьої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Верховним Судом як судом апеляційної інстанції встановлено, що Центральною виборчою комісією, в межах строку встановленого Законом, 07 серпня 2019 року, офіційно оприлюднено список народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в газеті "Голос України" (№ 148 (754) від 7 серпня 2019 року) та газеті "Урядовий кур`єр" від 7 серпня 2019 року №149 (6512).
		Позивач вважає, що ЦВК вчиняє протиправні дії під час оприлюднення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року, оскільки в результаті виборів  кількісний  склад обраних народних депутатів України значно менше ніж 450, а саме близько 424, що свідчить про порушення ЦВК статті 76 Конституції України.
		Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог дійшов висновку про відсутність з боку відповідача протиправних дій, оскільки за своєю правовою природою спір пов`язаний із незгодою позивача з постановою ЦВК від 2 липня 2019 року № 1430 "Про деякі питання організації і проведення голосування громадян України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в окремих регіонах України", але при цьому відсутні докази про оскарження позивачем такої постанови.
		Окрім того, суд першої інстанції вказав, що Центральна виборча комісія в питаннях організації, підготовки та проведення виборів народних депутатів України діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та іншими законами України, дії відповідача  відповідають критеріям визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Також суд першої інстанції зазначив, що вимога щодо рішення, дії чи бездіяльності ЦВК щодо встановлення нею результатів виборів відповідно до ч. 2 ст. 22 та ч. 3 ст. 273 КАСУ підлягають оскарженню до Верховного Суду.
		Переглядаючи справу та надаючи оцінку рішенню Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла до наступних висновків.
		Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 посилається на те, що порушені його права та інтереси як виборця щодо отримання за результатами виборчого процесу народних депутатів України Конституційного складу Верховної Ради України ІХ скликання у кількості 450 обраних народних депутатів, як визначено статтею 76 Конституції та статтею 1 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
		Статтями 38, 76 Конституції України встановлено, що Конституція гарантує громадянам України право обирати Верховну Раду України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
		Згідно з пунктом 20 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються організація і порядок проведення виборів.
		Частиною третьою статті 77 Конституції України передбачено, що порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.
		У свою чергу, організацію і порядок проведення виборів народних депутатів України визначає Закон України від 17 листопада 2011 року № 4061-VI "Про вибори народних депутатів України" (надалі - Закон № 4061-VI).
		Статтею 76 Конституції України визначено, що Конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п`ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п`ять років.
		Статтею 11 Закону України "Про вибори народних депутатів України" визначено, що виборчий процес - це здійснення суб`єктами, визначеними статтею 12 цього Закону, виборчих процедур, передбачених цим Законом; початок виборчого процесу чергових виборів оголошує Центральна виборча комісія в строки, встановлені цим Законом; виборчий процес включає чітко визначені етапи: 1) висування кандидатів у депутати; 2) утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії); 3) реєстрація кандидатів у депутати; 4) проведення передвиборної агітації;5) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі; 6) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 7) голосування; 8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування; 9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення; 10) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій; виборчий процес завершується через п`ятнадцять днів після дня офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів депутатів.
		Повноваження Центральної виборчої комісії щодо організації та проведення виборів народних депутатів України визначено статтею 19 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" та статтею 30 Закону України "Про вибори народних депутатів України".
		Згідно з пунктом 12 частини першої статті 19 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" Комісія встановлює результати виборів народних депутатів України та офіційно оприлюднює їх.
		Частиною другою статті 3 Закону України "Про центральну виборчу комісію" Комісія та її члени зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України.
		Статтею 100 Закону України "Про вибори народних депутатів України" визначено, що Центральна виборча комісія не пізніш як на п`ятий день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює результати виборів депутатів у газетах "Голос України" та "Урядовий кур`єр". Список обраних депутатів публікується із зазначенням в алфавітному порядку їх прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), року народження , освіти, посади (заняття), місця роботи, місця проживання, партійності, суб`єкта висування, виборчого округу (загальнодержавний чи номер одномандатного), у якому обраний депутат.
		Отже, аналіз вищевикладених правових норм встановлює обов`язок Центральної виборчої комісії не пізніш як на п`ятнадцятий день з дня голосування встановити результати виборів народних депутатів України, про що скласти відповідні протоколи та не пізніше як у п`ятиденний строк з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднити такі результати в газетах "Голос України" та "Урядовий кур`єр".
		Встановлення результатів виборів та їх офіційне оприлюднення взаємопов`язані між собою та здійснюються у визначеній Законом послідовності.
		Відповідно до вищевикладених норм, станом на 5 серпня 2019 року Центральна виборча Комісія встановила результати виборів в одномандатних виборчих округах, крім одномандатного виборчого округу № 210.
		Центральною виборчою комісією, в межах строку встановленого Законом, 07 серпня 2019 року, офіційно оприлюднено список народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в газеті "Голос України" (№ 148 (754) від 7 серпня 2019 року) та газеті "Урядовий кур`єр" від 7 серпня 2019 року №149 (6512).
		Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги позивач вказує, що жодна стаття Конституції України чи Закону України «Про вибори народних депутатів України» не описує процес та спосіб зменшення кількості Конституційного складу ВРУ під час виборчого процесу для обрання в результаті виборів менш ніж 450 депутатів.
		Однак, колегія суддів вважає, що зазначені посилання апелянта є помилковими та зазначає, що відповідно до частини першої та другої статті 6 Закону № 4061-VI вибори народних депутатів України є вільними. Громадянам України забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні.
		Застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, забороняється.
		За змістом статті 1 Закону України від 18 січня 2018 року № 2268-VIII "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" (надалі - Закон № 2268-VIII) тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях визнаються частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль, зокрема, у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, визначаються Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.
		Відповідно до статті 2 Закону № 2268-VIII правовий статус тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також правовий режим на зазначених територіях визначаються цим Законом, Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
		При цьому частиною першою статті 8 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (надалі - Закон № 1207-VII), зокрема, встановлено, що під час проведення виборів народних депутатів України голосування громадян України на тимчасово окупованій території не організовується і не проводиться.
		Отже, за змістом положень зазначених законів заходи щодо організації підготовки та проведення голосування на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року на територіях Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, не організовувалось та не проводилось, що і обумовлює зменшення кількісного складу обраних народних депутатів України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.
		Відповідно до статті 14 Закону № 4061-VI підготовка і проведення виборів депутатів регулюються Конституцією України, Законами України "Про Центральну виборчу комісію", "Про Державний реєстр виборців", іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства.
		Повноваження Центральної виборчої комісії щодо організації та проведення виборів народних депутатів України визначено статтею 19 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" та статтею 30 Закону України "Про вибори народних депутатів України".
		Згідно з пунктом 12 частини першої статті 19 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" Комісія встановлює результати виборів народних депутатів України та офіційно оприлюднює їх.
		Частиною другою статті 3 Закону України "Про центральну виборчу комісію" Комісія та її члени зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України.
		Згідно зі статтею 18 Закону № 4061-VI Центральна виборча комісія не пізніш як за сто сімдесят п`ять днів до дня голосування оприлюднює на своєму офіційному веб - сайті перелік одномандатних округів із зазначенням їх номерів, меж, а також адрес приміщень відповідних виборчих комісій та не пізніш як на другий день після початку виборчого процесу публікує зазначені відомості у загальнодержавних та регіональних друкованих засобах масової інформації.
		Виборчий процес позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року розпочався з 24 травня 2019 року, тобто з дня наступного після дня опублікування Указу Президента України. 
		Одномандатні виборчі округи на постійній основі утворено постановою Комісії від 28 квітня 2012 року № 82 "Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя" (зі змінами).
		Відповідно до постанови ЦВК від 2 липня 2019 року за № 1430 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року визначено переліки одномандатних виборчих округів, згідно з постановою Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82, на територіях яких голосування громадян України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року не організовується і не проводиться. Не проводяться інші виборчі процедури, пов`язані з організацією голосування, зокрема, відомості щодо відповідних виборчих дільниць не вносяться до протоколів відповідних окружних виборчих комісій з виборів народних депутатів України про підсумки голосування в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі в межах відповідного одномандатного виборчого округу та протоколів окружних виборчих комісій з виборів народних депутатів України про підсумки голосування у відповідному одномандатному виборчому окрузі, а відомості щодо таких виборчих дільниць та одномандатних виборчих округів не відображаються у протоколах Центральної виборчої комісії про результати позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі та одномандатних виборчих округах. При цьому, у відповідних протоколах у відомостях щодо таких виборчих дільниць та одномандатних виборчих округів, у яких голосування не організовується та не проводиться, зазначаються прочерки. 
		Центральна виборча комісія вчасно оприлюднила на своєму офіційному веб - сайті перелік одномандатних округів із зазначенням їх номерів, меж, а також адрес приміщень відповідних виборчих комісій та опублікувала зазначені відомості у загальнодержавних та регіональних друкованих засобах масової інформації.
		До зменшення кількісного складу обраних народних депутатів України на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року призвело те, що вжиття заходів щодо організації підготовки та проведення голосування на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року на територіях Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, провести неможливо.
		Аналіз зазначених законодавчих норм дає підстави колегії суддів Верховного Суду погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що Центральна виборча комісія в питаннях організації, підготовки та проведення виборів народних депутатів України діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. 
		Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладений у рішенні від 08 серпня 2019 у справі 9901/408/19, у якому було зазначено про правомірність дій ЦВК щодо з визначення кількості одномандатних округів.
		Колегія суддів вважає безпідставним доводи апеляційної скарги щодо неможливості посилання суду першої інстанції на Постанову ЦВК від 02 липня 2019 року № 1430 у зв`язку з тим, що у позові відсутнє посилання на зазначену норму.
		Колегія суддів зазначає, що суд не обмежений у застосуванні норм матеріального права при вирішенні справи, крім того обґрунтування рішення засновувалося на системному аналізі норм Конституції та Законів України з урахуванням доводів позовної заяви.
		Щодо доводів апелянта з приводу не надіслання документів у справі, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджено надсилання судом на електронну пошту позивача супровідного листа та ухвал (а.с.21).
		Також необхідно зазначити, що в матеріалах справи наявне лише одне клопотання відповідача у якому заявник просив розглянути справу за відсутності. Не отримання позивачем такого клопотання не є підставою для скасування судового рішення. Також не є підставою зазначення у судовому рішенні іншої адреси ніж та, що вказана позивачем у позовній заяві.
		Посилання апелянта на те, що неподання відзиву на позов вважається визнанням відповідачем позову у повному обсязі, судом до уваги не приймається, оскільки частиною 4 статті 159 КАС України встановлено, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Тобто, зі змісту вищевказаної норми вбачається таке рішення про визнання позову є правом а не обов`язком суду.
		Щодо позовної вимоги про зобов`язання Центральну виборчу комісію забезпечити результати позачергових виборів народних депутатів 21 липня 2019 року, які б  відповідали кількісному результату, визначеному ст.76 Конституції, колегія суддів зазначає наступне.
		Колегія суддів вважає, що посилання позивача на порушення підходу з питання вирішення предметної юрисдикції судів щодо розгляду тотожних вимог з приводу оскарження результатів виборів, з посиланням на рішення Верховного Суду від 08 серпня 2019 року по справі 9901/408/19 є безпідставним. Так, у цій справі позивачем фактично оскаржуються результати виборів народних депутатів, оприлюднених офіційно у кількості 423 а не 450 осіб, а у справі № 9901/408/19 оскаржувалися дії ЦВК щодо організації, підготовки та проведення виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року та зобов`язання ЦВК утриматися від оприлюднення неконституційної кількості народних депутатів.
		Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який зазначив, що у цій справі позивач фактично оскаржує результат виборів та не погоджується з кількістю обраних народних депутатів, яка є меншою ніж 450.
		Проте, колегія суддів зазначає, що частинами 3, 4 статті 273 КАС України, якими визначено особливості розгляду справ з приводу оскарження рішень, дій та бездіяльності виборчих комісій, встановлено виключну підсудність щодо оскарження рішень окружних виборчих комісій та Центральної виборчої комісії.
		Підсудність справ цієї категорії встановлено частиною 4 статті 22, частиною 3 статті 273 КАС України та передбачає, що такі справи розглядаються Верховним Судом.
		Частиною 5 статті 172 КАС України передбачено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
		Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу.
		Пунктом 7 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
		За наведених обставин, колегія суддів Верховного Суду, дійшла висновку про те, що судом першої інстанції помилково було прийнято рішення саме про відмову у задоволенні позовних вимог щодо оскарження результатів виборів.
		Тобто, за певних умов, суд першої інстанції мав би або повернути позовну заяву у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог або залишити позов в цій частині без розгляду.
		У цій справі суд першої інстанції вирішив позов щодо результатів виборів шляхом відмови у задоволенні позову, при цьому не навів обґрунтування такого рішення.
		У пункті 3 частини 1 статті 315 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
		За правилами статті 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
		Водночас згідно вимог частини 2 статті 272 КАС України (норма яка є спеціальною за цією категорію справ) суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 280-288 цього Кодексу, не може повертати справу на новий розгляд.
		Враховуючи, що суд першої інстанції вирішив справу в частині оскарження результатів виборів шляхом відмови у задоволенні позовних вимог, Верховний Суд дійшов висновку, що в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям судового рішення, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 240 КАС України, про залишення позову в цій частині без розгляду.
		Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Оскільки при поданні апеляційної скарги в цій справі позивач не сплатив судовий збір, то, з урахуванням вимог частини дев`ятої статті 273 КАС України, питання про його стягнення суд вирішує цією постановою. 
		За змістом підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
		З огляду на положення статей 139, 273 КАС України, беручи до уваги результати апеляційного розгляду, Суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору в розмірі 1152грн. 60 коп.
		З урахуванням наведеного та керуючись статтями 271, 272, 273, 278, 310, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року у справі № 640/14929/19 в частині відмови у задоволені позовних вимог щодо забезпечення результатів позачергових виборів народних депутатів 21 липня 2019 року які повинні відповідати кількісному результату визначеному статтею 76 Конституції України - скасувати та ці позовні вимоги залишити без розгляду.
		У решті рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року в справі № 640/14929/19 - залишити без змін.
		Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 від 3 березня 2001 року, виданий Подільським ГУМВС України в м. Києві) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) гривні 60 копійок на  рахунок Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету 22030106).
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не оскаржується. 
		Головуючий                                                                                                О.О.Шишов
		Судді                                                                                                            І.В.Дашутін
		                                                                                                          М.М.Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...