Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 615/1947/15-ц : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.08.2019.
Дата набрання законної сили: 07.08.2019
Номер судового провадження: 61-11598ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		07 серпня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 615/1947/15-ц
		провадження № 61-11598св18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Крата В. І.
		суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
		 
		учасники справи:
		позивач -   ОСОБА_3 ,
		відповідачі - Дергачівська місцева прокуратура Харківської області, Державна казначейська служба України, 
		третя особа - Валківський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області,
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 , поданої його представником ОСОБА_4 , на рішення Валківського районного суду Харківської області від 01 листопада 2016 року у складі судді Токмакової А. П. та рішення Апеляційного суду Харківської області від 18 січня 2017 року у складі колегії суддів: Кружиліної О. А., Кіся П. В.,                Хорошевського О. М.,
		ВСТАНОВИВ :
		Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Валківської міжрайонної прокуратури, Валківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справа України в Харківській області (з обслуговування Валківського та Коломацького районів), Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, в якому з врахуванням уточнень просив стягнути з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь матеріальну шкоду, завдану позивачу Валківською міжрайонною Прокуратурою Харківської області в розмірі 10 000,00 грн, стягнути з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку моральну шкоду, завдану позивачу Валківською міжрайонною прокуратурою Харківської області в розмірі 86 000,00 грн.
		В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилався на те, що 27 березня 2012 року Валківською міжрайонною прокуратурою Харківської області було порушено кримінальну справу № 33120022 за фактом привласнення грошових коштів резервного фонду обласного бюджету службовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВО «СХІДБУД» (далі - ТОВ «ТВО «СХІДБУД») шляхом зловживання своїм службовим становищем за ознаками частини другої статті 191 КК України. Постановою слідчого Валківської міжрайонної прокуратури Харківської області позивачу було обрано міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.
		Лише 08 жовтня 2015 року позивачу стало відомо, що 26 січня 2014 року слідчим Валківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області на підставі матеріалів кримінальної справи № 33120022 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220240000044 за фактом замаху на привласнення грошових коштів та службового підроблення посадовими особами                        ТОВ «ТВО «СХІДБУД» за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 15, частиною другою статті 191, частиною першою статті 366 КК України, а 25 квітня 2014 року на підставі постанови слідчого кримінальне провадження закрито та раніше обраний стосовно нього запобіжний захід скасовано.
		Позивач вважав, що його незаконно було притягнуто в якості обвинуваченого, застосовано відносно нього запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, який починаючи з 2012 року не було скасовано впродовж більше двох років.
		Вказав, що внаслідок незаконного притягнення в якості обвинуваченого та тривалого перебування під підпискою про невиїзд, йому завдано значних душевних страждань, які виразилися, зокрема, в руйнуванні життєвих планів та соціальних зв`язків, втраті друзів, негативному впливі вказаних обставин на його ділову репутацію.
		Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 01 листопада 2016 року позов  ОСОБА_3 задоволено частково.
		Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 35 000,00 грн.
		В задоволенні позову про стягнення матеріальної шкоди в розмірі        10 000,00 грн відмовлено.
		Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 18 січня 2017 року рішення Валківського районного суду Харківської області від 01 листопада 2016 року змінено. Зменшено розмір суми, яка підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, з 35 000,00 грн до 30 000,00 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Суди виходили із того, що у позивача наявне право на відшкодування моральної шкоди відповідно до положень статті 1176 ЦК України та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». 
		Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розміру відшкодування, апеляційний суд виходив з того, що місцевим судом неправильно визначено початок відліку строку перебування позивача під слідством. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У лютому 2017 року ОСОБА_3  звернувся з касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить змінити рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині розміру компенсації моральної шкоди, збільшивши її суму з 30 000,00 грн до 79 806,45 грн. 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою          ОСОБА_5 , витребувано матеріали цивільної справи № 615/1947/15-ц з Валківського районного суду Харківської області.
		Ухвалою суду касаційної інстанції від 17 липня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
		На виконання підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів» 01 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга ОСОБА_3 обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанції неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної оцінки, в зв`язку із чим неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права в частині визначення розміру моральної шкоди позивача. На думку заявника, апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що моральну шкоду слід обраховувати за період, початком якого є дата обрання позивачу запобіжного заходу в межах кримінального провадження (16 липня 2012 року), оскільки він вважає, що такий період починається з дати порушення кримінального провадження відносно ОСОБА_3 (11 червня 2012 року). 
		Крім того, ОСОБА_3 зазначає, що закінченням періоду за який потрібно обраховувати розмір моральної шкоди є дата, коли йому стало відомо про закриття кримінального провадження (08 жовтня 2015 року), а не дата фактичного закриття кримінального провадження (25 квітня 2014 року).
		Заявник вказує, що суди першої та апеляційної інстанції при обрахунку моральної шкоди помилково виходили з мінімального граничного розміру моральної шкоди, який не може бути меншим ніж мінімальна заробітна плата за кожен місяць перебування під слідством або судом, не врахувавши положення статті 23 ЦК України, відповідно до якої розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
		Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
		Позиція Верховного Суду
		Рішення апеляційного суду в цій справі оскаржується в частині визначення розміру компенсації моральної шкоди, а тому відповідно до статті 400 ЦПК України касаційний перегляд оскаржуваного судового рішення буде здійснюватись в цих межах.
		Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги ОСОБА_3        з таких мотивів.
		Суди встановили, що постановою Валківського міжрайонного прокурора Харківської області від 27 березня 2012 року порушено кримінальну справу     № 33120022 за фактом привласнення грошових коштів резервного фонду обласного бюджету службовими особами ТОВ «ТВО «СХІДБУД» шляхом зловживання своїм службовим становищем за ознаками складу злочину, передбаченого частиною другою статті 191 КК України.
		Відповідно до постанови Валківського міжрайонного прокурора Харківської області від 30 березня 2012 року порушено кримінальну справу за фактом внесення службовими особами ТОВ «ТВО «СХІДБУД» до офіційних завідомо неправдивих даних щодо виконання необхідного об`єму робіт за ознаками складу злочину, передбаченого частиною першою статті 366 КК України.
		Постановою слідчого Валківської міжрайонної прокуратури Харківської області від 11 червня 2012 року відносно директора ТОВ «ТВО «СХІДБУД» ОСОБА_3 порушено кримінальну справу ознаками складу злочинів, передбачених частиною другою статті 191, частиною першою статті 366 КК України.
		Постановою слідчого Валківської міжрайонної прокуратури Харківської області від 16 липня 2012 року щодо ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
		23 жовтня 2012 року Валківським міжрайонним прокурором Харківської області відносно ОСОБА_3 затверджено обвинувальний висновок                      у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 191, частиною першою статті 366 КК України, а кримінальну справу передано до суду.
		Постановою Валківського районного суду Харківської області від 17 грудня 2013 року кримінальну справу повернуто прокурору для проведення додаткового розслідування.
		За фактом зловживання своїм службовим становищем, заволодіння грошовими коштами резервного фонду обласного бюджету розпочато кримінальне провадження №12014220140000044 від 26 січня 2014 року, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за частиною другою статті 15, частиною першою статті 191 КК України.
		За фактом внесення ОСОБА_3 завідомо неправдивих даних до актів приймання виправних робіт № 1 за грудень 2011 року розпочато кримінальне провадження №12014220240000193 від 14 квітня 2014 року, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за частиною першою статті 366 КК України.
		25 квітня 2014 року постановою слідчого відділу Валківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (з обслуговування Валківського та Коломацького районів) вказане кримінальне провадження закрите в зв`язку з відсутністю у діянні складу кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті                  191, частиною першою статті 366 КК України. Запобіжний захід у вигляді 
		Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		При цьому відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом, при цьому суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи (частина третя статті 13 Закону).
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2203цс15 від 02 грудня 2015 року.
		З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про наявність у позивача права на відшкодування шкоди відповідно до положень статті 1176 ЦК України та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». 
		Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо дати початку та закінчення строку за який необхідно обраховувати розмір моральної шкоди ОСОБА_3 , Суд вважає, що початком такого строку є дата порушення кримінальної справи відносно позивача, а закінченням - дата закриття кримінального провадження.
		Схожий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 559/600/17 від 18 грудня 2018 року.
		Тому колегія Верховного Суду не погоджується з висновком апеляційного суду про те, що незаконне кримінальне переслідування позивача тривало з 16 липня 2012 року (дата обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 ), оскільки початок строку перебування під слідством належить обраховувати з дня порушення щодо нього кримінальної справи, а саме з 11 червня 2012 року.
		Суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що закінченням строку для обрахування розміру моральної шкоди ОСОБА_3 є дата закриття кримінального провадження - 25 квітня 2014 року.
		Доводи позивача про те, що останнім днем строку перебування його під слідством потрібно рахувати день, коли він дізнався про закриття відносно нього кримінальної справи колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки закон пов`язує закінчення вказаного строку з днем прийняття відповідного рішення (постанови слідчого, постанови, ухвали чи вироку суду), а не з часом ознайомлення з ним особи (підозрюваного, обвинуваченого).
		Отже, незаконне кримінальне переслідування позивача тривало з 11 червня 2012 року по 25 квітня 2014 року.
		На час постановлення рішення суду відповідно до Закону України «Про Держаний бюджет на 2016 рік» мінімальна заробітна плата становила                    1 378,00 грн.
		Оскільки позивач перебував під слідством з 11 червня 2012 року по 25 квітня 2014 року, тобто 22 місяців 14 днів, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що мінімальний розмір моральної шкоди, завданий позивачу не може становити менше 30 959,02 грн (22 місяці х 1 378,00 грн. = 30 316,00 грн.; 14 днів х 45,93 грн = 643,02 грн. 02 коп.)
		Встановивши, що кримінальне провадження за обвинуваченням позивача було закрито у зв`язку з тим, що в діянні позивача відсутній склад кримінального правопорушення, врахувавши ступінь душевних стражданнях, їх тривалість, порушення звичайного режиму життя позивача та виникненням певних обмежень та незручностей в зв`язку з порушенням відносно позивача кримінального провадження, суд першої інстанції, враховуючи вимоги розумності і справедливості, дійшов правильного висновку про визначення розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивача, в сумі 35 000,00 грн.
		Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, дійшов помилкового висновку, що строк для обрахунку мінімального розміру відшкодування позивачу повинен починатися з дати обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 , а не з дня порушення проти нього кримінальної справи, в зв`язку з чим безпідставно змінив судове рішення, яке відповідає закону.
		Суд не погоджується з аргументами позивача про неврахування судом першої інстанції при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди положень статті 23 ЦК України, оскільки судом надано оцінку доводам ОСОБА_3 , а розмір моральної шкоди визначено в розмірі, що є більшим мінімального розміру відшкодування моральної шкоди.
		Інші доводи касаційної скарги ОСОБА_3 зводяться до переоцінки доказів, а тому не можуть бути взяті до уваги, оскільки оцінка (переоцінка) доказів знаходиться поза межами визначених статтею 400 ЦПК України повноважень суду касаційної інстанції.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК Українисуд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		Оскільки суд апеляційної інстанції помилково змінив рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, оскаржуване рішення апеляційного суду  належить скасувати з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
		Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
		Рішення Апеляційного суду Харківської області від 18 січня 2017 року в частині зміни рішення Валківського районного суду від 01 листопада 2016 року щодо розміру відшкодування моральної шкоди скасувати.
		Рішення Валківського районного суду Харківської області від 01 листопада 2016 року в частині розміру відшкодування моральної шкоди залишити в силі.
		З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції рішення Апеляційного суду Харківської області від 18 січня 2017 року в частині, в якій воно скасоване, втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                               В. І. Крат
		 
		Судді                                                                                                 Н. О. Антоненко
		 
		                                                                                                     В. І. Журавель
		 
		 Є. В. Краснощоков 
		 
		                                                                                                     М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...