Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 907/291/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інтелектуальна власність; Авторське право і суміжні права.
Надіслано для оприлюднення: 19.08.2019. Зареєстровано: 19.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.08.2019.
Дата набрання законної сили: 02.12.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ  
		                 
		15.08.2019                                                    м. Ужгород                              Справа  № 907/291/19 
		                
		Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи  
		за позовом Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", м. Київ в інтересах приватного підприємства "Світова музика", м. Київ
		до відповідача Фізичної особи - підприємця Керча Алли Іванівни, м. Мукачеве
		про стягнення 242046,00  грн. компенсації за порушення майнових авторських прав на підставі статей 7, 15, 31, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права"
		 
		секретар судового засідання - Штундер Д.Л.          
		За участю представників сторін: 
		від позивача - не з`явився;
		від відповідача - 
		              
		Судові процедури.
		 
		Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", м. Київ в інтересах приватного підприємства "Світова музика", м. Київ
		заявлено позов до Фізичної особи - підприємця Керча Алли Іванівни, м. Мукачеве про стягнення суми 242046,00  грн. компенсації за порушення майнових авторських прав на підставі статей 7, 15, 31, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права".
		Ухвалою суду від 22 травня 2019 року відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначено підготовче засідання.
		В ході підготовчого провадження сторонами подано та прийнято до розгляду: відзив на позов, відповідь на відзив. Своїм правом для надання заперечення на відповідь на відзив відповідач не скористався.
		Ухвалою суду від 16.07.2019 призначено розгляд справи по суті на 07.08.2019 на 10:00 год. За клопотанням позивача судове засідання по розгляду справи по суті було відкладено на 15.08.2019.
		На день призначення розгляду справи позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі.
		На підтвердження заявлених у позовній заяві судових витрат на правову допомогу надіслав суду відповідні докази, а саме: акт про затвердження сторонами обсягу надання правничої допомоги в суді першої інстанції від 14 серпня 2019 року на суму 7000,00 грн. та платіжне доручення про її оплату. 
		 
		Аргументи сторін.
		 
		Правова позиція позивача.
		 
		Позовні вимоги заявлені з огляду на порушення відповідачем майнових авторських прав (які є об`єктом прав інтелектуальної власності) позивача внаслідок використання музичних творів без дозволу і без сплати відповідної винагороди. Позивач стверджує, що відповідач припустився порушення щодо трьох окремих об`єктів правового захисту - трьох музичних творів, суб`єктом майнових авторських прав щодо яких є позивач. Вважає, що підтвердженням факту порушення відповідачем майнових авторських прав щодо заявлених в позові об`єктів (музичних творів) є: Акт фіксації №28/07/2016 від 29.07.2016 р., складений представником ОКУ ОСОБА_1 ; відеозапис (фіксація використання музичних творів за допомогою технічних засобів) від 29.07.2016 р. та чек №63 від 29.07.2016.
		З огляду на вчинене порушення, посилаючись на п. «г» ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», позивач просить стягнути з відповідача компенсацію в розмірі 80682,00 грн. за кожне порушення, загалом -242043,00 грн. Такий розмір компенсації вважає належним; при цьому, звертає увагу, що зазначена сума компенсації знаходиться в нижній частині шкали допустимої компенсації (при шкалі від 10-ти до 50000 мінімальних заробітних плат позивачем застосовано 42 одиниці за кожне окреме порушення).
		При зверненні з позовом позивачем заявлено також про відшкодування судових витрат на оплату правової допомоги в розмірі 7000,00 грн.            
		 
		Заперечення відповідача.
		 
		Вважає, що позивач не довів наявність майнових авторських прав щодо авторського договору, тобто весь ланцюг передачі прав від автора до кінцевого правовласника, оскільки на підтвердження майнових авторських прав на музичні твори та їх умов Організація надала виключно копію ліцензійного договору № 01 /2016-Л від 01.01.2016 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олл Мьюзик Паблишинг" та Приватним підприємством "Світова музика", тому встановити який саме обсяг прав щодо Творів належав "Олл Мьюзик Паблишинг" на момент укладення Ліцензійного договорів та чи мали право Товариство з обмеженою відповідальністю "Олл Мьюзик Паблишинг" передавати ці права третім особам - не вбачається можливим.
		Подані на підтвердження допущеного в приміщенні відповідача порушення докази(акт та відео)  вважає не достатніми та допустимими доказами з огляду на наступне. В Акті № 28/07/2016 від 29 липня 2016 року зазначається, що його підписано представником Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" ОСОБА_2 , що діє на підставі довіреності, проте на відеозаписі останній візуально відсутній, а доручення не демонструється, що, на думку відповідача,  унеможливлює ідентифікацію особи, яка здійснює відеозапис. Також в акті № 28/07/2016 від 29 липня 2016 року зазначено, що представник відповідача відмовився підписувати акт та ознайомлюватися з ним, але з відеозапису вбачається, що представником відповідача не було запропоновано вказаний акт для ознайомлення та підписання. З відеозапису не можливо встановити, що акт № 28/07/2016 від 29 липня 2016 року заповнювався та підписувався саме у кафе "ВІКОНТ BURGER", яке розташоване за адресою: м. Мукачево, вул. Возз`єднання, буд. 5. Тому вважає недоведеним той факт, що фіксація публічного виконання була здійснена належним чином, уповноваженими особами (оскільки не відомо, якою саме особою здійснювалась фіксація, не встановлено відношення її до організації колективного управління). Окрім того, відеозапис, зафіксований на диску для лазерних систем зчитування, не дає можливості достовірно ідентифікувати джерело походження звукових сигналів, зафіксованих записом, у зв`язку з поганою якістю запису. 
		 
		Відповідь на  відзив.
		 
		З посилання на практику Верховного Суду позивач заперечує доводи щодо достатності та допустимості поданих на підтвердження вчинення відповідачем порушення доказів. Стверджує, що оцінку таких доказів слід робити в сукупності. При цьому звертає увагу на положення  постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 № 957), відповідно до яких представникам уповноважених організацій колективного управління надано право фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акту фіксації.»
		Твердження відповідача про те, що позивачем не підтверджено наявність у нього авторського права на спірні твори, вважає передчасним, оскільки такий не звернув увагу на приписи статті 204 ЦК України, тобто відповідачем не було враховано презумпції правомірності таких правочинів, як Договір № АУ010116, що укладений Організацією з ПП "Світова музика"; договір від 01.01.2016 №01/2016-/1 на передачу в управління майнових прав на об`єкти авторських прав, укладений між ТОВ "Олл Мьюзик Паблішинг" та ПП "Світова музика". Вважає, що встановлення всього ланцюга договорів щодо передачі майнових авторських прав на спірний музичний твір від автора до кінцевого правовласника перебуває поза межами вирішення даного спору.
		Крім того, звертає увагу суду, що відповідач не спростував презумпцію винного заподіяння шкоди позивачу.
		 
		Фактичні обставини справи.
		 
		Між ТОВ "Олл Мьюзик Паблишинг" (ліцензіар) та ПП "Мировая Музыка" 01 січня 2016 (ліцензіат) було укладено договір № 01/2016-Л про передачу в управління майнових прав на об`єкти авторських прав (із Додатковими угодами до нього), за яким останній набув права на використання визначеного переліку музичних творів на строк з 01.01.2016 по 31.12.2019.  
		За умовами цього Договору, ліцензіар передає ліцензіату виключні права на управління майновими авторськими правами на всі твори, що відносяться до каталогу "Олл Мьюзик Паблишинг", що є частиною цього договору, права на використання якого на території України належить ліцензіару на території країн СНД, а саме: право використання, а також дозволяти чи забороняти використання, зокрема, шляхом публічного сповіщення, публічного виконання (пункт 1); також ліцензіар передає ліцензіату право укладати на території України договори з юридичними та фізичними особами-користувачами каталогу, зазначеними в пунктах 1.1, 1.2 способами, та право збирати на користь ліцензіара передбачене за вказані види використання винагороду (роялті). Ставки роялті по дозволах, що видаються безпосередньо ліцензіатом користувачам, підлягають погодженню з ліцензіаром шляхом повідомлення (пункт 1.3).
		Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується свідоцтвом Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011.
		Організація здійснює управління майновими авторськими правами ПП "Світова музика" на підставі укладеного договору № АУ 010116 від 01.01.2016 про управління майновими авторськими правами та додаткових угод до нього (далі - Договір АУ 010116). 
		Відповідно до умов цього Договору, видавник (ПП «Світова музика») надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на всі твори, які належать видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об`єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього Договору. Надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладення Організацією договорів на право використання об`єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату (пункти 2.1 та 2.2).
		Відповідно до пункту 2.4 Договору АУ 010116, Організація здійснює колективне управління на території України.
		Положеннями розділу 7 вказаного Договору також обумовлено, що Організація має право вживати будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав видавника, в тому числі перешкоджати використанню об`єктів авторського права без дозволу Організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторського права без дозволу Організації. У випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання має право пред`являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії, як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами (пункти 7.2 та 7.3).
		Відповідно до умов Договору та в межах своєї компетенції Організацією було виявлено та зафіксовано порушення майнового авторського права відповідачем, суб`єктом якого є позивач - ПП «Світова музика».  
		Так, згідно з актом № 28/07/2016 фіксації фактів (контрольного прослуховування) прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань від 29 липня 2016 року у приміщенні кафе «Віконт BURGER», розташованому за адресою: м. Мукачево, вул. Возз`єднання, буд. 5, в якому здійснює господарську діяльність ФОП Керча А.І. , шляхом відеозапису за допомогою відеокамери було зафіксовано факт публічного виконання музичних творів, серед яких:  "ІНФОРМАЦІЯ_1"(виконавець - ОСОБА_3), «ІНФОРМАЦІЯ_2» (виконавець - ОСОБА_4), «ІНФОРМАЦІЯ_3» (виконавець - ОСОБА_5). Згідно з актом фіксації зазначені музичні твори використовувалися для фонового озвучення приміщення закладу.
		На підтвердження зазначеної обставини організацією надано також копію фіскального чека від 29.07.2016 № 63, виданого цим же закладом, та відеозапис з фіксацією використання музичних творів за допомогою технічних засобів від 29.07.2016.
		З огляду на те, що відповідач припустився порушення щодо трьох окремих об`єктів правового захисту: музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_2», музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_3», суб`єктом майнових авторських прав щодо яких є позивач, останній вважає належним розмір компенсації - 128 розрахункових величин ( суму, яка більше мінімального розміру компенсації майже в 13 разів і менше максимального розміру компенсації більше ніж у 390 разів). З урахуванням цього розрахунок розміру компенсації в інтересах позивача складає:
		1 Х 42 Х 1921,00 = 80 682,00 за використання музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1».
		1 Х 42 Х 1 921 ,00 = 80 682,00 за використання музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_2».
		1 Х 42 Х 1921,00 = 80 682,00 за використання музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_3».
		 
		Правові норми та оцінка суду.
		 
		За змістом статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 31-33 Закону України "Про авторське право і суміжні права", право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).
		Відповідно до частини третьої статті 426 ЦК України, використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
		Частиною третьою статті 15 Закону визначено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.
		Відповідно до статті 45 Закону, суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.
		Відповідно до приписів статті 1 Закону,  публічне виконання - це подання за згодою суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї або близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.
		Використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім`ї чи близьких знайомих цієї сім`ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
		Використання твору без дозволу суб`єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, у зв`язку з яким пунктом "г" частини другої статті 52 цього ж Закону визначено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.
		Позивач на підставі укладеного із ПП «Світова Музика », як видавником, договору від 01.01.2016 № АУ010116 (що разом із Додатковими угодами до Договору далі - Договір) про управління майновими авторськими правами та Декларації об`єктів авторського права (музичних творів) від 01.07.2016 № 24, здійснює управління майновими авторськими правами ТОВ "Світова Музика ", зокрема, щодо музичних творів  :  "ІНФОРМАЦІЯ_1"(виконавець - ОСОБА_3), «ІНФОРМАЦІЯ_2» (виконавець - ОСОБА_4), «ІНФОРМАЦІЯ_3» (виконавець - ОСОБА_5). Також судом встановлено право позивача на звернення до суду за захистом порушених прав і стягнення компенсації.
		З аналізу викладених у Постанові пленуму ВГСУ № 12 від 17.10.2012 р. «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» роз`яснень можна дійти висновку, що позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем, а відповідач, який заперечує проти позову, зобов`язаний довести виконання вимог Закону при використанні ним об`єкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 ЦК).
		На підтвердження позовних вимог, тобто порушення його права, як суб`єкта майнового авторського права,  позивачем подано Акт фіксації №28/07/2016 від 29.07.2016 р., складений представником ОКУ ОСОБА_1 ; відеозапис (фіксація використання музичних творів за допомогою технічних засобів) від 29.07.2016 р. та чек №63 від 29.07.2016.
		При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які би свідчили про правомірне використання відповідачем спірних музичних творів. 
		Саме особа, яка здійснює господарську діяльність у кафе «Віконт BURGER», несе відповідальність за додержання в ній вимог закону щодо охорони права на об`єкти інтелектуальної власності. Невиконання  підприємцем-відповідачем встановлених законом обов`язків щодо дотримання вимог ЦК України, в т. ч. щодо порядку використання музичних творів, які відтворюються в його закладі, є порушенням статей 614, 1166 ЦК України
		Відповідачем же не спростовано визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
		Власне тому, суд констатує, що використання відповідачем у власній господарській діяльності музичних творів "ІНФОРМАЦІЯ_1"(виконавець - ОСОБА_3), «ІНФОРМАЦІЯ_2» (виконавець - ОСОБА_4), «ІНФОРМАЦІЯ_3» (виконавець - ОСОБА_5) відбулося без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди.
		З огляду на це, з урахуванням наведених законодавчих приписів та на підставі ретельного дослідження фактичних обставин справи і поданих у ній доказів в їх сукупності, встановивши належність виключних майнових авторських прав на спірні музичні твори позивачу; використання відповідачем даних музичних творів у власній господарській діяльності без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди; врахувавши фактичні обставини порушення і виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов заснованого на законі висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
		Стосовно ж заперечень відповідача про недопустимість та недостатність поданих позивачем доказів, то суд відхилив такі, як неспроможні, виходячи з висновків, зроблених Верховним Судом у постановах від 22.05.2018 №922/2377/16 та від 21.05.2018 у справі № 924/290/17, а також з огляду на постанову Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 № 957), відповідно до якої представникам уповноважених організацій колективного управління надано право фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акту фіксації.
		Не взято судом до уваги також і твердження відповідача про недоведення позивачем всього ланцюга договорів щодо передачі майнових авторських прав на спірні музичні твори від автора до кінцевого правовласника, оскільки, як вірно зазначив позивач, встановлення вказаної обставини  перебуває поза межами предмету цього спору.  При вирішенні судом було взято до уваги  положення статті 204 ЦК України щодо презумції правомірності правочину, а оскільки наявні у справі договори є чинними, ніким не оспореними, тому підлягали оцінці та дослідженню судом і є достатніми для вирішення спору.
		 
		Щодо компенсації
		 
		Використання твору без дозволу суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат. 
		Як вбачається із заявлених позовних вимог, розрахунок компенсації здійснений у розмірі 42 мінімальних заробітних плат щодо кожного окремого порушення, яких є три, його розмір є арифметично вірним. Суд бере до уваги той факт, що при можливій шкалі: від 10 до 50000, позивачем застосовано коефіцієнт 42, тобто  зазначена сума компенсації знаходиться в нижній частині шкали допустимої компенсації, відтак, є прийнятною судом.
		Таким чином, вимога про стягнення компенсації в розмірі 242043,00 грн. підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне. 
		У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема справедливості, добросовісності та розумності.
		Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.
		Разом з тим, відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 1774) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників, та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
		Виплата компенсації за порушення майнових авторських прав підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у Законі № 1774, тобто підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року в якому  приймається рішення у справі (2019 рік), а саме 1921,00 грн.
		 
		Розподіл судових витрат.
		 
		Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається 3630,69 грн. витрат на оплату судового збору.
		  Крім того, Організацією подана заява з розрахунком суми судових витрат на професійну правничу допомогу (надану на підставі договору від 02.05.2019 №7.47-С), до якої додано акт від14.08.2019 про затвердження сторонами обсягу надання правничої допомоги в суді першої інстанції. Відповідно до вказаного акту вартість наданої професійної правничої допомоги Організації, а саме: підготовка позовної заяви, підготовка процесуальних документів; відповіді на відзив, аналіз законодавства, документів поданих Відповідачем, разом складає 7 000,00 грн. До заяви додано платіжне доручення від 04.06.2019 № 952, яке свідчить про оплату Організацією 7 000,00 грн за професійну правничу допомогу згідно з договором від 02.05.2019 № 7.74-С.
		Частиною другою статті 126 ГПК України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		З огляду на викладене суд вважає обґрунтованими вимоги Організації про стягнення з відповідача 7 000,00 грн. компенсації вартості витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи  № 907/291/19.
		 
		Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 129, 236, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.    Позов задовольнити повністю.
		2.   Стягнути з фізичної особи-підприємця Керча Алли Іванівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23, офіс 916, код ЄДРПОУ 37396151, р/р НОМЕР_2 в АТ « Укрексімбанк» м. Києва, МФО 322313) в інтересах Приватного підприємства «Світова музика» суму 242046,00 грн. (двісті сорок дві тисячі сорок шість гривень 00 коп.) компенсації, в т. ч. 
		80682 (вісімдесят тисяч шістсот вісімдесят дві) грн.00 коп. за порушення майнових авторських прав за використаний без дозволу об`єкт правового захисту - музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1»; 
		80682 (вісімдесят тисяч шістсот вісімдесят дві) грн.00 коп. за порушення майнових авторських прав за використаний без дозволу об`єкт правового захисту - музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_2»;
		80 682 (вісімдесят тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 00 коп. за порушення майнових авторських прав за використаний без дозволу об`єкт правового захисту - музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_3»,
		а також 3630,69 грн.(три тисячі шістсот тридцять гривень 69 коп.) на відшкодування витрат по оплаті судового збору і 7000,00 грн(сім тисяч гривень) на відшкодування витрат на правову допомогу.
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України. 
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 19.08.2019             
		      Суддя                                                                             Андрейчук Л.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...