Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1840/3227/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; праці.
Надіслано для оприлюднення: 19.08.2019. Зареєстровано: 20.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.08.2019.
Дата набрання законної сили: 14.08.2019
Номер судового провадження: 3390/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 серпня 2019 р.Справа № 1840/3227/18Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Григорова А.М.,
		Суддів: Бартош Н.С. ,  Подобайло З.Г. ,
		за участю секретаря судового засідання Мороз М.М.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління Держпраці у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 року повний текст складено 14.12.2018р. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутсервіс Суми" на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2018р. повний текст складено 28.12.2018р.  головуючий суддя І інстанції: С.М. Гелета, м. Суми,  по справі № 1840/3227/18
		за позовом        Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутсервіс Суми"  
		до        Управління Держпраці у Сумській області                
		про визнання дій протиправними, скасування постанови, припису,
		ВСТАНОВИВ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Побутсервіс Суми» ( далі - позивач, ТОВ «Побутсервіс Суми», товариство) звернулося до суду з позовом до управління Держпраці у Сумській області (далі - відповідач, Управління) в якому, згідно заяви про зміну позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 02.08.2018 № СМ 1081/181/АВ/П, виданий відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Побутсервіс Суми", визнати протиправними дії відповідача щодо застосування заходів до притягнення об`єкта відвідування товариства з обмеженою відповідальністю "Побутсервіс Суми" та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників та накладення на товариство з обмеженою відповідальністю "Побутсервіс Суми" штрафу за результатами інспекційного відвідування, результати якого оформлено актом від 26.07.2018 № СМ 1081/181/АВ. Також позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову від 30.08.2018 № СМ 1081/181/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 1116900,00 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інспектором праці проведено інспекційне відвідування товариства з обмеженою відповідальністю "Побутсервіс Суми", за результатами якого складено акт. Актом зафіксоване порушення позивачем трудового законодавства, а саме використання праці десяти найманих працівників без належного оформлення. 02.08.2018 відповідачем видано спірний припис про усунення виявлених порушень, а в подальшому, винесено постанову про застосування штрафних санкцій. Позивач не погоджується із такими діями відповідача та висновками, викладеними в акті перевірки, оскільки з особами, що стали підставою для застосування штрау не укладались трудові договори, вони не надавали трудових книжок, не були оформлені в ТОВ "Побутсервіс Суми" так як надавали послуги за цивільно-правовими договорами.
		Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2018р. адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Побутсервіс Суми" до управління Держпраці у Сумській області про визнання дій протиправними, скасування постанови, припису  задоволено частково. Скасовано припис Управління Держпраці у Сумській області від 02.08.2018 №СМ 1081/181/АВ/П, постанову Управління Держпраці у Сумській області про накладення штрафу від 30.08.2018 №СМ1081/181/АВ/П/ТД-СФ . В задоволенні інших вимог - відмовлено.
		В судовому засіданні 26.12.2018 представником позивача подано заяву про збільшення відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 80766,68 грн.
		Додатковим рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2018р. заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Побутсервіс Суми" про розподіл судових витрат на правничу допомогу задоволено частково. Прийнято додаткове рішення по справі № 1840/3227/18 щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області  на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Побутсервіс Суми" суму правничої допомоги в розмірі 12813,13 грн. В задоволенні інших вимог  відмовлено
		Не погодившись з рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2018р. Управління Держпраці у Сумській області подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що  висновки суду, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи. Зазначає, що згідно відомостей ЄДР основним видом діяльності ТОВ є комплексні обслуговування об`єктів. Тобто, відповідно до пояснень 1 до Класифікації вид: економічної діяльності, підприємство фактично провадить діяльність житлово- експлуатаційної контори, надає послуги з утримання будинків і прибудинкових територій Таким чином, роботи, які виконувалися за цивільно-правовими договорами - прибирання прибудинкової території, відносяться до основного виду діяльності. Фактично виконувані роботи за укладеними ЦПД, згідно з Національним класифікатором Україні ДК 003:2010 «Класифікатор професій», є завданнями та обов`язками за професії - «Двірник» (прибирає закріплені за ним вулиці, тротуари та інші ділянки території, які відносяться до обслуговуваного об`єкта). Також зазначає, з особами, зазначеними в акті інспекційного відвідування укладено додаткові угоди до Договорів на виконання робіт, якими передбачено, що у випадку якщо за тиждень до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не наполягає на його припиненні, його дія автоматично пролонгується на кожен наступний календарний рік. Слід відмітити, що відповідно до ст. 39-1 Кодексу законів про працю України якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Тобто, така норма характерна саме для трудових відносин. Цивільним законодавством такого не передбачено. Крім того, зазначає, що укладені цивільно-правові договори фактично порушують права працівників. Враховуючи той факт, що оплата в квітні 2018 року за актами виконаних робіт ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 здійснена у розмірі менше мінімальної заробітної плати, єдиний внесок за вказаних осіб сплачено у розмірі менше мінімального страхового внеску. Таким чином, порушено права осіб на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Посилається на рішення Верховного Суду по справі № 822/723/17  від 26.09.2018,  по справі № 820/1432/17 у постанові від 04.07.2018, по справі № 822/723/17 у рішенні від 26.09.2018 та по справі № 820/1432/17 у постанові від 04.07.2018. На підставі вищевикладеного просить  скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутсервіс Суми» до Управління Держпраці у Сумській області про визнання дій протиправними, скасування постанови, припису, в повному обсязі.
		Також від Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутсервіс Суми"до суду надійшла апеляційна скарга на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2018р., в якій зазначає, що з додатковим рішенням суду першої інстанції не погоджується. Зазначає, що судова практика, в том числі і практика Верховного суду свідчить про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Така позиція висловлена в Додатковій постанові Верховного суду від 31 липня 2018 року по справі №813/1011/17, Постанові Верховного суду від 01 жовтня 2018 року по справі №569/17904/17, Додатковій постанові Верховного суду від 23 травня 2018 року по справі №820/2262/17, Постанові Верховного суду від 03 травня 2018 року по справі № 372/1010/16-ц та інших. Зазначає, що Договір про надання правничої допомоги від 21.08.2018р. не визнано недійсним ні повністю, ні частково, а отже, виходячи з принципів свободи договору та презумпції правомірності правочину, встановлених ст. ст. 6, 627, 204 ЦК України, сторони вільні включати до договору будь-які умови, які сторони вважають за потрібне, і які не суперечать вимогам законодавства. Вказує, що судом першої інстанції, всупереч наведеній процесуальній нормі, було залишено поза увагою наступні обставини справи: дана адміністративна справа є досить складною (9 повноцінних судових засідань, значна кількість процесуальних документів, допит 11 свідків) ; представникам позивача крім самого судового розгляду як такого, довелось проводити значну роботу з органами Державної виконавчої служби з метою захисту інтересів позивача. Вказує що, розмір витрат на правничу допомогу, заявлений позивачем, є не тільки обґрунтованим і підтвердженим всіма необхідними доказами, але й значною мірою занижений у порівнянні до реального розміру послуг, наданих адвокатом та передбачених договором про надання правничої допомоги. Все вищенаведене вказує, що додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2018р. винесене в порушення ст.2 КАСУ, згідно якої однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення. На підставі вищевикладеного, просить скасувати додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2018р. у справі № 1840/3227/18. Ухвалити нове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області на користь ТОВ "ПОБУТСЕРВІС СУМИ"  суму судових витрат на правничу допомогу у розмірі 80 776,68. 
		Від Управління Держпраці у Сумській області, до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "ПОБУТСЕРВІС СУМИ", в якому зазначає, що додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду було винесено після з`ясування всіх обставин справи, відповідно до вимог матеріального та процесуального права, тому відповідач проти задоволення апеляційної скарги підприємства заперечує.    
		Від ТОВ "ПОБУТСЕРВІС СУМИ", до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу  Управління Держпраці у Сумській області, в якому зазначає, що всі обставини справи були цілком повно та всебічно з`ясовані судом першої інстанції та враховані при ухваленні рішення. Вказує, що громадяни ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 з позивачем в трудових відносинах не перебували, а виконували роботу відповідно до цивільно- правового договору.
		Також від ТОВ "ПОБУТСЕРВІС СУМИ", до суду надійшли пояснення та додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу  Управління Держпраці у Сумській області.
		Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві.
		Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі ТОВ "ПОБУТСЕРВІС СУМИ", проти апеляційної скарги Управління Держпраці у Сумській області заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 04.12.2018р. без змін.
		Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі Управління Держпраці у Сумській області, проти апеляційної скарги  Управління Держпраці у Сумській області заперечував, просив залишити її без задоволення. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши  рішення та додаткове рішення  суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ "ПОБУТСЕРВІС СУМИ" не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Управління Держпраці у Сумській області підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що управління Держпраці у Сумській області з 25.07.2018 по 26.07.2018 було проведено позапланову перевірку ТОВ «Побутсервіс Суми» про що складено акт №СМ1081/181/АВ від 26.07.2018 (а.с.11-13т.1).
		За результатами проведено перевірки управління Держпраці у Сумській області було встановлено фактичний допуск десяти працівників - ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до роботи без оформлення трудового договору (контракту), що є порушенням ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України.
		В зв`язку із виявленими порушеннями управління Держпраці у Сумській області складено припис №СМ1081/181//АВ/П від 02.08.2018 в якому п. 1 зобов`язано позивача забезпечити дотримання вимог ч. 1 ст. 24 КЗпП в частині укладення трудових договорів у письмовій формі з найманими працівниками, а п. 2 припису зобов`язано позивача забезпечити виконання ч. 3 ст. 27 КЗпП України шляхом укладення трудових договорів з найманими працівниками, оформлених наказом або розпорядженням власника або уповноваженого органу та з повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом міністрів України (а.с.14 зворотн.стор. т.1).
		Постановою №СМ1081/181/АВ/П/ТД-ФС від 30.08.2018 до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1116900 грн. за порушення ч. ч. 1 ,3 ст. 24 КЗпП України (а.с. 20т.2).
		Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 не перебували у трудових відносинах із позивачем, а виконували роботу відповідно до цивільно-правового договору, висновок Управління Держпраці в Сумській області про те, що позивачем фактично допущено працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту) у письмовій формі без видання наказу, або розпорядження, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, є необґрунтованим та таким, що суперечить матеріалам справи.
		Колегія суддів з даним висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
		Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд апеляційної інстанції керується наступними приписами норм чинного законодавства.
		Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №96 (надалі - Положення № 96), державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Відповідно до пп. 6 п.4 вказаного Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
		Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №95 від 11.02.2015 року «Про затвердження Положення про Державну службу України» державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
		Згідно до п.п.6  п. 4 згаданої вище постанови Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, а саме: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
		У відповідності до ст.7 згаданої вище постанови держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
		На підставі ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» цей Порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи).
		Пунктом 2 вищезгаданої постанови зазначено про те, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
		Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема,
		- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;
		- акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.
		Пунктом 3 названої вище постанови зазначено про те, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
		Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
		Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» зазначено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
		Пунктом 2 постанови №295 від 26.04.2017 року «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
		Пунктами 19,20 постанови №295 від 26.04.2017 року «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю » зазначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.
		Частина 1 статті 24 КЗпП України каже, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.
		Частина 3 статті 24 КЗпП України каже, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ч. 1,2. ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
		Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Натомість, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.
		Згідно з статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
		За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (стаття 837 Цивільного кодексу).
		За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (стаття 901 Цивільного кодексу).
		Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
		З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства.
		Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт чи послуг.
		Тобто, предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.
		Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Побутсервіс Суми» було укладено із ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 договори на виконання підрядних робіт, додаткові угоди (а.с.22-49т.2). Під час перевірки дані документи були надані підприємством під час перевірки разом із актами виконаних робіт за перевіряємий період - квітень 2018, які долучені до матеріалів справи.
		За умовами укладених договорів виконавець (фізичні особи) зобов`язуються на власний розсуд та ризик за завданням Замовника (товариства) протягом установленого в договорі строку надавати за плату роботи, погоджені сторонами договору виконанні кожного окремого завдання Замовника, а Замовник зобов`язується надавати виконавцю фронт робот, згідно потреб виробництва, приймати та оплачувати виконані роботи в порядку та на умовах, визначених цим договором. Перелік, обсяг та вартість робіт за кожним окремим завданням Замовника обумовлюється Сторонами додатково у кожному окремому випадку. Пунктом 5.1 договорів передбачено, що передача виконаних робіт Виконавцем Замовнику здійснюється за Актом приймання-передачі протягом 2 робочих днів з моменту їх закінчення.
		Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт за перевіряємий період - квітень 2018, відповідно до укладених договорів, із ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Виконавець виконав та передав, а Замовник приймав наступні роботи : прибирання на прибудинковій території за завданням Замовника.
		З метою встановлення усіх фактичних обставин справи, які мають істотне значення для вирішення спору по суті,  в судовому засіданні 13.11.2018, 22.11.2018, 04.12.2018, в суді першої інстанції, було допитано як свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , з якими було укладеного договори ЦПХ щодо надання послуг, а також ОСОБА_11 - головного бухгалтера підприємства. Під час судового засідання всі свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за   ст. 384 КК України   за завідомо неправдиве показання, кожним надано присягу та розписку свідка, які містяться в матеріалах справи, завірені власними підписами.
		Так, ОСОБА_4 надав пояснення, в яких зазначив, що працює на постійній основі в КП «Шляхрембуд», з ТОВ "Побутсервіс Суми" було укладено угоду для додаткового заробітку. Надання послуг з прибирання території по договору його влаштовує, оскільки всю роботу він організовує самостійно, працює іноді 2 години з ранку, 2 години ввечері. Основна вимога Замовника була прибирання території та відсутність сміття, відсутність скарг мешканців , що територія неприбрана від сміття та снігу. Зазначив, що спецодяг та засоби роботи було видано підприємством, зберігалися в приміщеннях будинку, де надавалися послуги з прибирання.
		Свідок ОСОБА_3 зазначив, що здійснює послуги з прибирання території будинку. Надання послуг з прибирання території по договору його влаштовує, всю роботу він організовує самостійно, працює за власним графіком. Основна вимога Замовника була прибирання території та відсутність сміття, відсутність скарг мешканців , що територія неприбрана від сміття та снігу. Роботу контролює майстер підприємства, в разі наявності сміття телефонує йому для усунення недоліків в роботі. Зазначив, що спецодяг та засоби роботи було видано підприємством, зберігалися в приміщеннях будинку, де надавалися послуги з прибирання. Зазначив, що раніше він працював по трудовому договору в КП «Сумижитло», але на даний час його влаштовує надання послуг з прибирання по цивільно-правовій угоді в зв`язку із вільним графіком, самостійного планування надання послуг.
		Свідок ОСОБА_10 зазначила, що здійснює послуги з прибирання території будинку. Надання послуг з прибирання території по договору її влаштовує, всю роботу організовує самостійно, працює за власним графіком, виконує роботу у вільний час, іноді в суботу чи неділю, в разі неможливості надання послуг на її прохання роботу виконують інші особи, зокрема сестра. Основна вимога Замовника прибирання території та відсутність сміття, відсутність скарг мешканців, що територія неприбрана від сміття та снігу. Роботу контролює майстер підприємства, в разі наявності сміття телефонує їй для усунення недоліків в роботі, зауваження майстру висловлюють мешканці будинків при наданні неякісних послуг. Зазначила, що спецодяг та засоби роботи було видано підприємством, зберігається в приміщеннях будинку, де надавалися послуги з прибирання. На даний час не має наміру оформлювати трудовий договір та оформлювати трудову книжку, влаштовує робота виключно за цивільно-правовій угоді, враховуючи наявність допоміжної роботи, часу для роботи по трудовій угоді не має.
		Свідок ОСОБА_8 зазначила, що знаходиться на пенсії, підприємство для укладення договору знайшла самостійно для отримання додаткового заробітку. Влаштовує те, що всю роботу організовує самостійно, працює за власним графіком, приходить коли є можливість. Основна вимога Замовника була прибирання території та відсутність сміття, відсутність скарг мешканців, що територія неприбрана від сміття та снігу. Зазначає, що в разі неможливості особисто надати послуги допомагають за її проханням інші особи. Самостійно слідкує за відсутністю сміття на території. Зазначила, що спецодяг та засоби роботи було видано підприємством, але вони її не влаштували, тому придбала за власні кошти, вартість за які їй в подальшому було відшкодовано. Для отримання коштів за надані послуги самостійно відкрила картковий рахунок, отримує через банківську установу.
		Свідок ОСОБА_6 зазначила, що здійснює послуги з прибирання території будинку. Надання послуг з прибирання території по договору його влаштовує, всю роботу організовує самостійно, працює за власним графіком, враховуючи наявні хвороби. Процес надання послуг ніхто не контролює, важливий результат роботи. Основна вимога Замовника була прибирання території та відсутність сміття, відсутність скарг мешканців , що територія неприбрана від сміття та снігу. Роботу контролює майстер підприємства, в разі наявності сміття телефонує для усунення недоліків в роботі. Зазначила, що раніше працювала двірником по трудовому договору, але її така робота не влаштовувала, не влаштовувало підпорядкування та трудовий графік роботи, тому уклала саме цивільно-правову угоду. Спецодяг та засоби роботи було видано підприємством, зберігалися в приміщеннях будинку, де надавалися послуги з прибирання..
		Свідок ОСОБА_9 зазначила, що здійснює послуги з прибирання території будинку. Надання послуг з прибирання території по договору влаштовує, будинки знаходяться поруч із місцем проживання, всю роботу організовує самостійно, працює за власним графіком, допомагають інші особи, в т.ч. і внук, коли не може самостійно надати послуги з прибирання, послуги надає іноді щодня, іноді через день, в залежності від наявності засмічення території. Працевлаштовуватися по трудовій угоді не мала наміру, оскільки не може за станом здоров`я працювати з 8 до 17 години. Основна вимога Замовника була прибирання території та відсутність сміття, відсутність скарг мешканців, що територія неприбрана від сміття та снігу. Роботу контролює майстер підприємства, але коли їй не відомо. Зазначила, що спецодяг та засоби роботи було видано підприємством, зберігається в приміщеннях будинку, де надавалися послуги з прибирання.
		Свідок ОСОБА_7 зазначив, що отримує пенсію по інвалідності, влаштовує укладена цивільно-правова угода для додаткового заробітку, по договору здійснює послуги з прибирання території будинку, який його влаштовує, будинки знаходяться поруч із місцем проживання, всю роботу організовує самостійно, працює за власним графіком, іноді зранку з 5 год до 9-ї год. в залежності від наявності засміченості, взимку працювати виходить з 8-ї год.. Основна вимога Замовника була прибирання території та відсутність сміття, відсутність скарг мешканців , що територія неприбрана від сміття та снігу. Якість роботи контролює майстер підприємства, але жодна особа не контролює графік роботи. Зазначив, що раніше він працював по трудовому договору, але дана робота його не влаштовує, оскільки було тяжко працювати по графіку.
		Свідок ОСОБА_1 зазначила, що є пенсіонером, уклала цивільно-правову угоду для додаткового заробітку, здійснює послуги з прибирання території будинку. Надання послуг з прибирання території по договору влаштовує, будинки знаходяться поруч із місцем проживання, всю роботу організовує самостійно, працює за власним графіком в залежності від засміченості. Основна вимога Замовника була прибирання території та відсутність сміття, відсутність скарг мешканців , що територія неприбрана від сміття та снігу. Роботу контролює майстер підприємства, в разі наявності сміття телефонує для усунення недоліків в роботі. Зазначила, що працювати по трудовій угоді не бажає, шукала роботу саме по цивільно-правовій годі, оскільки по трудовій угоді необхідно дотримуватися графіку, працювати з 08 до 17 не має можливості за станом здоров`я.
		Свідок ОСОБА_2 зазначив, що на даний час є студентом, навчається, уклав цивільно-правову угоду та здійснює послуги з прибирання території будинків, що знаходяться поруч із місцем проживання, форма угоди влаштовує враховуючи наявність навчальних періодів, всю роботу організовує самостійно, працює за власним графіком, коли не може прибирати за його проханням територію прибирає батько. Угоду уклав самостійно, за власною ініціативою для додаткового заробітку. Зазначив, що працює в залежності від засміченості іноді 1 год. в день, іноді 2 год. Основна вимога Замовника була прибирання території та відсутність сміття, відсутність скарг мешканців , що територія неприбрана від сміття та снігу. Особисто не знає, хто саме і коли фіксує результати його роботи, але зауваження відсутні, підписують відповідні акти, отримує кошти на картковий рахунок. Зазначив, що спецодяг та засоби роботи було видано підприємством, в разі придбання відшкодовуєть підприємством.
		Свідок ОСОБА_5 зазначила, що здійснює послуги з прибирання території будинку. Надання послуг з прибирання території по договору влаштовує, будинки знаходяться поруч із місцем проживання, всю роботу організовує самостійно, працює за власним графіком, допомагає в наданні послуг чоловік, мати чоловіка. Знаходилася у декретній відпустці, на даний час наміру укладати трудовий договір у неї не має, не бажає вносити до трудової книжки будь-які записи, що стосуються її роботи по цивільно-правовій угоді, не бає укладати трудовий договір. Основна вимога Замовника була прибирання території та відсутність сміття, відсутність скарг мешканців, що територія неприбрана від сміття та снігу. Зазначила, що спецодяг та засоби роботи було видано підприємством, за самостійно придбані засоби підприємство розрахувалося коштами. Факт надання послуг фіксують в актах виконаних робіт. В судовому засіданні було надано для огляду відповідний акт за квітень 2018, який свідок оглянула та підтвердила, що саме такий акт підписується щомісяця і в подальшому на картковий рахунок приходять кошти.
		Свідок ОСОБА_11 зазначила, що надає послуги бухгалтера підприємства, оплату отриманих послуг здійснює на підставі цивільно-правових угод, а також акті приймання наданих послуг. Кошти перераховують на карткові рахунки. Зазначення в бухгалтерських документах слова «заробітна плата» пов`язана виключно із специфікою зарплатного проекту. Відображення відбувається в бухгалтерському обліку по рахунку 661 «заробітна плата» для осіб, які працюють по трудовому договору, а по рахунку 663 «інші виплати», в т.ч. і виплата коштів по цивільно-правовим угодам по спірним працівникам. Враховуючи те, що перерахування коштів як заробітної плати, так і по цивільно-правовим угодам підприємство виступає податковим агентом, всі нарахування щодо податків та зборів відбувається аналогічно у відсотках та видах нарахувань. В податковому обліку дані особи відображені правильно - отримання коштів за надані послуги з прибирання території, в податковій звітності кошти відображено як плата за цивільно-правовими угодами. Зазначила, що розрахункові відомості є документом вільної форми, заповнюється для оплати будь-якої праці, чи по трудовому договору чи за цивільно-правовими угодами. Зазначила, що сума оплати для кожної особи є сталою, оскільки не змінювався об`єм наданих послуг, але зазначила, що перевіряючими не досліджувалося, що в інші періоди об`єм наданих послуг у деяких осіб змінювався в зв`язку із збільшенням площі території, де надавалися послуги з прибирання території.
		В судовому засіданні свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 підтвердили, що за умовами цивільно-правової угоди надавалися послуги з прибирання чітко оговореною та визначеною території уповноваженої особи підприємства, за оговорену плату, місце надання таких послуг здійснювали самостійно поблизу місця проживання. Також зазначили, що здійснювали організацію своєї діяльності, в час та спосіб визначений ними самостійно, внутрішній трудовий розпорядок на них не поширювався, не бажали вступати в трудові відносини з підприємством, зазначили, що зміст цивільно-правової угоди відповідає дійсним намірам сторін.
		Підсумовуючи зазначені вище показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 суд зазначає, що основним критерієм визначення виду договору є його фактичний зміст.
		Показання свідків, навіть якщо вони підтверджують волевиявленням сторін на укладання, як вони вважають цивільно - правової угоди не може змінювати суть самого документу та виконуваних робіт.
		Тому колегія суддів критично оцінює дані доводи позивача, як доказ правомірності укладення  цивільно - правових угод.
		Дослідивши характер та зміст виконуваної роботи згідно угод цивільно-правового характеру, укладених ТОВ "Побутсервіс Суми" із переліченими вище працівниками, Управління Держпраці у Сумській області дійшло висновку про те, що вказані правовідносини носять ознаки, притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником.
		Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.2 КЗпП працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
		Згідно із ч.1 ст.21 КЗпП трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Положеннями ч.1 ст.23 КЗпП передбачено, що трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
		Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
		Згідно із ч.1 ст.24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
		Відповідно до ч.3 ст.24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		У відповідності до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
		Положеннями ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		За правилами ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Аналіз змісту даної статті дозволяє зробити висновок, що основні ознаки договору:
		1) виконання таких робіт здійснюється за завданням замовника;
		2) на ризик підрядника;
		3) результати робіт передаються замовнику;
		4) замовник повинен прийняти та оплатити результати виконаної робити.
		Однак, це не означає відмову законодавця від інших характерних рис цього двостороннього правочину, оскільки вони розкриваються у наступних правових нормах: виконання робіт відбувається як правило з матеріалу підрядника та його засобами (ст. 839 ЦК) або з матеріалу замовника (ст. 840 ЦК); підрядник організує процес виконання робіт самостійно але замовник має право перевіряти хід і якість робіт у будь-який час не втручаючись у діяльність підрядника (ст. 849 ЦК); підрядник зобов`язаний передати не будь-який результат, а тільки той, який відповідає умовам договору підряду (ст. 857 ЦК) та забезпечити його досягнення в обумовлений строк (ст. 846 ЦК).
		Обов`язок підрядника виконати роботи на свій ризик означає, що він не може відмовитись від прийняття на себе певних негативних наслідків, які виникають при підрядних роботах. Так, він не має права на отримання винагороди у разі випадкової загибелі предмету підряду до передачі замовнику або коли роботи неможливо закінчити у силу непередбачуваних обставин (так званий ризик неможливості закінчення роботи). На нього покладається ризик випадкового знищення або пошкодження власного матеріалу. Подорожчання матеріалу, яке відбулося після укладення підрядного договору, зміни податкового законодавства, випадкове пошкодження або погіршення результатів робот також може породжувати негативні наслідки, які мають покладатися на підрядника. Підрядник також несе ризик невиконання субпідрядником договірних зобов`язань.
		В свою чергу, ч. 1 ст. 837 ЦК не містить поняття "певна робота". Чинне законодавство також не дає такого визначення. Проте ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 р. року №1023 визначає поняття виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; а також поняття як робота - діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
		Як правило підрядником створюється або нова індивідуально визначена річ з притаманними тільки їй ознаками або досягається конкретний, матеріальний, корисний результат відносно індивідуально визначеної речі - покращення її якості, зміна властивостей, кольору, форми тощо.
		Договір підряду має певні схожі риси з трудовим договором, оскільки обидва договори спрямовані на регулювання процесу виконання роботи. Відмінності полягають в наступному: 1) організація роботи, її забезпечення в цивільному договорі покладається на виконавця, а в трудовому - на роботодавця; 2) робітник підлягає правилам внутрішнього трудового розпорядку, на нього поширюються всі гарантії та пільги, передбачені трудовим законодавством (лікарняні, відпустки, норми праці та відпочинку та інше). В підрядних правовідносинах виконавець не користується такими пільгами; 3) оплата в підрядному договорі здійснюється за результат, а в трудовому - за процес виконання роботи; 4) підрядник самостійно визначає порядок, способи досягнення результату, а робітнику це встановлює роботодавець; 5) строк виконання певної роботи в цивільному договорі має істотне значення, а в трудовому робота може виконуватись протягом невизначеного часу; 6) ризик випадкового знищення матеріалу, результату робіт і інші ризики несе підрядник, а в трудовому договорі - роботодавець; 7) підрядні договори можуть виконувати як фізичні особи так і юридичні з залученням до виконання і інших осіб, в трудовому - робота виконується фізичною особою - робітником тільки особисто.
		Отже, з урахуванням зазначених норм законодавства, договір підряду може укладатись для задоволення потреб суб`єкта господарювання, не пов`язаних із діяльністю, спрямованою на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, спрямованою на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.
		У разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб`єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору.
		Таким чином, із аналізу норм, які регулюють цивільні правовідносини між сторонами слідує, що виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Наказ (розпорядження) про прийом на роботу не видається.
		Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
		Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
		В свою чергу, трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.
		Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
		Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Побутсервіс Суми" здійснює види діяльності, передбачені кодами Код КВЕД 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів (основний); Код КВЕД 81.21 Загальне прибирання будинків; Код КВЕД 81.22 Інша діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів; Код КВЕД 81.29 Інші види діяльності із прибирання. 
		Те, що позивач здійснює прибирання прибудинкових територій та прилеглих територій згідно укладених угод між позивачем та замовниками, підтверджено також поясненнями сторін в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.   
		Колегія суддів звертає увагу, що із змісту  угод, укладених ТОВ "Побутсервіс Суми" із громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 слідує, що вказані особи, як "Виконавці" зобов`язувалися забезпечувати щоденне якісне прибирання  на прибудинковій території за завданням Замовника.
		При цьому у зазначених угодах не вказано, який саме результат роботи повинен передати виконавець замовнику, а процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату. Так, у  угодах та актах приймання-передачі виконаних робіт, складених до цих угод, не містяться відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовнику, не зазначено чіткого переліку завдань роботи, її видів, кількісних та якісних характеристик, місце проведення прибирання.
		Таким чином, предметом вказаних вище угод є власне праця працівників щодо здійснення та забезпечення трудової функції в діяльності підприємства по посаді "Двірник", "Прибиральник", тобто, сам процес праці, а не її кінцевий результат, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру мають бути виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт, які виконавець повинен передати замовнику.
		Очевидно, на думку суду апеляційної інстанції, це свідчить про систематичне виконання вказаними особами робіт, що є метою трудового договору.
		Крім того, як вбачається з пояснень сторін, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, знаряддя праці підрядникам видавалось ТОВ "Побутсервіс Суми".
		Крім того, оплата фізичним особам за вказаними вище угодами здійснювалася позивачем щомісячно. Тобто, оплата праці за роботу згідно цих угод мала систематичний характер, як це передбачено трудовим договором.
		Більше того, у щомісячних відомостях розподілу витрат, копії яких наявні у матеріалах справи, зазначено призначення "заробітна плата".
		Враховуючи вищевказане, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що в даному випадку мали місце цивільні, а не трудові правовідносини.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.07.2018 р. у справі №820/1432/17.
		Позивач, в відзиві на апеляційну скаргу, та додаткових поясненнях, пояснюючи визначення терміну "заробітна плата" в банківських документах, посилається на умови банку.
		Проте, колегія суддів зазначає, що дійсно сама по собі назва виплат, банківською установою "заробітна плата", ще не є доказом наявності трудового договору, але в сукупності з іншими фактичними обставинами справи, викладеними вище, додатково підтверджує правомірність висновків відповідача.      
		З урахуванням вищенаведеного доводи позивача та суду першої інстанції щодо неправомірності припису Управління Держпраці у Сумській області від 02.08.2018 №СМ 1081/181/АВ/П та постанови Управління Держпраці у Сумській області про накладення штрафу від 30.08.2018 №СМ1081/181/АВ/П/ТД-СФ є помилковими. 
		Щодо посилань позивача в відзиві на позовну заяву на те, що чинне законодавство України не містить обов`язкових приписів, у яких випадках сторони зобов`язані укладати трудові договори, посилання на те, що на вказаних фізичних осіб - підрядників не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, не ведеться облік робочого часу цих осіб, та посилання представника позивача, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, на те, що замість підрядника за договором може вийти інша особа,  колегія суддів зазначає наступне. 
		З урахуванням вищезазначених висновків суду апеляційної інстанції стосовно того, що фактично між позивачем та фізичними особами  підрядниками склалися трудові відносини, дані посилання позивача не впливають на вирішення справи по суті.
		Крім того, апеляційний суд також відхиляє посилання ТОВ "Побутсервіс Суми" в додаткових поясненнях до відзиву на апеляційну скаргу, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі № 826/8917/17, якою визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексів законів про працю України та статті 34 "Про місцеве самоврядування".
		Так, згідно з ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням сили.
		Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 14 травня 2019 року.
		Отже, ураховуючи наведені вище приписи КАС України, колегія суддів зазначає що, станом на момент здійснення інспекційного відвідування позивача та винесення оскарженої постанови про накладення штрафу, постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 була чинною, а тому обставини викладені в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду, яка набрала законної сили лише у травні 2019 року, до спірних правовідносин наразі застосовуватись не можуть.
		Крім того, предметом розгляду даного спору є скасування припису Управління Держпраці у Сумській області від 02.08.2018 №СМ 1081/181/АВ/П та скасування  постанови Управління Держпраці у Сумській області про накладення штрафу від 30.08.2018 №СМ1081/181/АВ/П/ТД-СФ.
		Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132. КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Згідно до підпункту 1,2 частини 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
		Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції частково скасовує рішення суду першої інстанції в наслідок чого в позові позивачу фактично відмовлено в повному обсязі, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутсервіс Суми"  на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2018р., та з урахуванням вимог ч. 6 ст. 139 КАС України, додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2018р., яким розподілені судові витрати на правничу допомогу на користь позивача, також підлягає скасуванню. 
		Щодо рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної заяви щодо визнання протиправними дії відповідача щодо застосування заходів до притягнення об`єкта відвідування товариства з обмеженою відповідальністю "Побутсервіс Суми" та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, колегія суддів зазначає наступне. 
		Апеляційні скарги доводів з приводу не правомірності прийняття судом першої інстанції рішення в частині відмови в задоволенні позову не містить. 
		Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо необґрунтованості позовних вимог, внаслідок чого оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню, із прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову.
		Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ч.1 ст.317 КАС України з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову .
		Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Сумській області    задовольнити частково.
		Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 року по справі № 1840/3227/18 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо скасування припису Управління Держпраці у Сумській області від 02.08.2018 №СМ 1081/181/АВ/П та скасування  постанови Управління Держпраці у Сумській області про накладення штрафу від 30.08.2018 №СМ1081/181/АВ/П/ТД-СФ.
		В цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
		В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 року по справі № 1840/3227/18 залишити без змін.
		Скасувати додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2018р. по справі № 1840/3227/18.
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутсервіс Суми" залишити без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Головуючий суддя (підпис)А.М. ГригоровСудді(підпис)  (підпис) Н.С. Бартош    З.Г. Подобайло   Повний текст постанови складено  19.08.2019 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...