Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/10664/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 19.08.2019. Зареєстровано: 20.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2019.
Дата набрання законної сили: 08.02.2022
Номер судового провадження: 1-кп/569/57/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22012190000000001

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 569/10664/13-к
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		                           
		09 серпня 2019 року м. Рівне
		Рівненський міський суд Рівненської області 
		в особі судді -  ОСОБА_1 
		при секретарі -  ОСОБА_2 
		за участю прокурора -  ОСОБА_3 
		потерпілих -  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		захисника -  ОСОБА_6 
		обвинуваченого -  ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 21 листопада 2012 року за №22012190000000001, про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Заліщики Заліщицького району Тернопільської області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, працюючого адвокатом на підставі свідоцтва, виданого Рівненською обласною КДКА 06.09.2011 року за №815, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 27, ч.4 ст. 369; ч.4 ст.27 ч.2 ст. 15 ч.4 ст.369; ч.1 ст.190, ч.3 ст.15 ч.2 ст.190 КК України, -
		 
		встановив: 
		ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 27, ч.4 ст. 369; ч.4 ст.27 ч.2 ст. 15 ч.4 ст.369; ч.1 ст.190, ч.3 ст.15 ч.2 ст.190 КК України за таких обставин.
		Згідно з висунутим обвинуваченням , ОСОБА_7 маючи право на заняття адвокатською діяльністю згідно свідоцтва №815, виданого 06.09.2011 року Рівненською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури ,в лютому 2012 року в смт.Володимирець Рівненської області надаючи громадянину ОСОБА_4 правову допомогу у справі про адміністративне правопорушення,передбачене ст.130 КУпАП,зловживаючи довірою до себе як адвоката,шляхом переконання ввів ОСОБА_4 в оману щодо необхідності передачі хабара в сумі 2000 грн.для судді Володимирецького районного суду ,якому вказана справа буде розподілена для розгляду,за закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення.
		У подальшому 13.02.2012 року Сохацький ,діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення,шляхом зловживання довірою ОСОБА_4 до себе як адвоката,у приміщенні Володимирецького районного суду заволодів грошовими коштами ОСОБА_4 в сумі 2000 грн.,під приводом їх подальшої передачі в якості хабара для судді Володимирецького районного суду,якому мала бути розподілена справа про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_4 .
		Таким чином,своїми умисними діями ,які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою, адвокат ОСОБА_7 вчинив злочин ,передбачений ч.1 ст.190 КК України та також своїми умисними діями ,які виразились у схилиннні іншої особи до давання хабара службовій особі,яка займає відповідальне становище і виконання всіх дій ,які вважав необхідними для доведення злочин до кінця,але злочин не було закінчено з причин,які не залежали від його волі адвокат ОСОБА_7 ,вчинив злочин,передбачений ч.4 ст.27,ч.2 ст.15,ч.4 ст.369 КК України.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, адвокат ОСОБА_7 у жовтні 2012 року в смт.Володимирець Рівненської області надаючи громадянину України ОСОБА_5 правову допомогу в провадженнях у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, зловживаючи довірою до себе як адвоката, діючи повторно, шляхом переконання ввів ОСОБА_5 в оману щодо необхідності передачі хабара в сумі 5800 грн. для судді Володимирецького районного суду Рівненської області, якому вказані справи мали бути розподілені до розгляду, за закриття проваджень у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення або у зв`язку із закінчення строків давності притягнення його до адміністративної відповідальності.
		У подальшому, 30.10.2012, ОСОБА_7 , маючи намір заволодіти коштами ОСОБА_5 , під приводом їх подальшої передачі в якості хабара для судді Володимирецького районного суду, якому буде розподілено справи про адміністративні правопорушення вчиненні ОСОБА_5 , наказав передати грошові кошти в сумі 5800 гривень для громадянина ОСОБА_8 .ІТ про що також повідомив останнього.
		Діючи за вказівкою ОСОБА_7 , ОСОБА_5 30.10.2012 в смт.Володимирець з метою подальшої передачі хабара судді Володимирецького районного суду, передав грошові кошти в сумі 5800 грн. ОСОБА_9 , якого після отримання коштів було затримано працівниками правоохоронних органів, у зв`язку з чим злочин не закінчено з причин, що не залежали від золі адвоката ОСОБА_7 .
		Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене повторно, при цьому не вчинивши усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі, адвокат ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.15, ч.2 ст.190 КК України.
		Також, своїми умисними діями, які виразились у схиленні іншої особи до давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище, і виконання усіх дій, які ОСОБА_7 вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, адвокат ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.4 ст.369 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_7 не визнав себе винуватим у пред`явленому обвинуваченні, суду показав, що він ніяких злочинів не вчиняв, вини своєї в інкримінованому не визнає. Вважає, що стороною обвинувачення не було надано достатніх та необхідних , належних та допустимих доказів, кожен з яких окремо та разом у їх сукупності свідчили б про його винуватість, у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Крім того, зазначив, що як доказ у підтвердження його винуватості були надані розсекречені матеріальні носії інформації, отримані під час проведення негласних слідчих дій. Однак в матеріалах кримінального провадження відсутні копії ухвал суду про надання дозволів на застосування зазначених заходів. Таким чином у кримінальному провадженні не встановлено і прокурором не доведено, які конкретно негласні слідчі дії були санкціоновані суддею, щодо кого саме, на який строк та чи діяли правоохоронні органи у межах та у спосіб, передбачений відповідними судовими рішеннями. Будь-яка інформація, здобута оперативними шляхом, навіть при умові легального отримання цієї інформації, повинна бути легалізована у встановлений законом спосіб. А тому просить визнати ці докази, а саме протоколи про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж недопустимими та неналежними. Просить винести щодо нього виправдувальний вирок в кримінальному провадженні.
		Обвинувачення грунтується на наступних доказах,зібраних під час досудового слідства , а також досліджених судом в ході судового розгляду.
		Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 суду показав, що відносно нього працівниками ДАІ було складено протокол за керування ним мотоциклом в нетверезому стані (ст. 130 КУпАП). Він пішов до суду, у зв`язку з надходженням повістки про виклик. 
		При розмові з ОСОБА_7 він пояснив, що керував в нетверезому стані, на що останній завірив його ,що все буде нормально тільки требаа гроші 2,5 тис. чи 2 тис. грн.
		ОСОБА_10 запевняв, що все порішає, але він звернувся до в УСБУ в області. Кошти, які передавав він для ОСОБА_7 були УСБУ. Через великий сплив часу, усіх деталей не пам`ятає.
		Передача коштів в сумі 2000 грн. ОСОБА_7 відбувалася прямо в кабінеті суду, де ОСОБА_7 його переконував , що все буде нормально по його справам.
		Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_5 суду показав, що в жовтні 2012 року відносно нього працівниками ВДАІ було складено 2 протоколи за вчинення адмінправопорушення (ст. 130 КУпАП). Так, як йому потрібно було їхати на заробітки, а протоколи були відносно нього нерозглянуті, друзі дали номер мобільного телефону особи до якої порадили звернутись, якою пізніше виявився ОСОБА_7 . При зустрічі ОСОБА_5 із ОСОБА_7 , останній сказав, що може зробити так, що за розглянутими протоколи ОСОБА_5 можуть дати громадські роботи. 
		ОСОБА_7 пояснював, що може закрити протоколи через громадські роботи, а потім, щоб не було ні штрафу, ні громадський робіт. 
		Звернувся із заявою до УСБУ. В УСБУ йому дали гроші в сумі 5800 грн. Вказані кошти він мав передати ОСОБА_7 через його знайомого біля суду.Враховуючи ,що пройшло після події багато часу ,усіх деталей спілкування не пам`ятає.
		Допитаний судом в якості свідка ОСОБА_11 , який обіймає посаду старшого інспектора ВДАІ Кузнецовського МРВ УМВС України в Рівненській області, підтвердив, що в його обов`язки входить ведення адміністративної практики відділу, в тому числі реєстрація та направлення адміністративних протоколів на розгляд ОСОБА_12 та Кузнецовського судів. Такі передаються суду під розписку працівника зі штампом суду на копіях супровідних листів. Адміністративні протоколи відносно ОСОБА_5 були складені в 2012 році інспекторами ВДАІ відповідно вимогам чинного законодавства та були передані ВДАІ до Володимирецького районного суду для розгляду по суті, про що є відмітки суду про їх одержання. 
		Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 , який вказав, що в кінці жовтня 2012 десь перед обідом йому на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_7 та сказав, що він дав його номер телефону своєму знайомому, з яким ОСОБА_9 мав зустрітися, де мав дещо йому передати. ОСОБА_7 на той час був в м. Кузнецовську та просив його виручити, бо був не на місці. В обідню пору йому подзвонив невідомий - як встановлено, що це ОСОБА_5 , та сказав що від ОСОБА_7 і що треба зустрітися. ОСОБА_9 домовився із ним про зустріч біля кафе Кулінарія, що по вул. Вишневій біля суду.
		При зустрічі, ОСОБА_13 вийняв гроші та передав йому та сказав, щоб ці гроші передати ОСОБА_14 . Дані гроші останній не рахував та поклав до кишені. Після цього вказані гроші у нього було вилучено працівниками СБУ. Жодних дій УСБУ, які проведені відносно ОСОБА_9 , останній не оскаржував.
		Через тривалий сплив часу багато чого не пам`ятає.
		Свідок ОСОБА_15 , який є співробітником УСБУ в Рівненській області, суду показав, що за вказівкою керівництва він був залучений до проведення заходів щодо ОСОБА_7 , а саме супроводжував в службовому автомобілі ОСОБА_7 в лікарню на обстеження та в ІТТ. 
		Свідок ОСОБА_16 дав аналогічні покази суду. Також показав, що будучи залученим як співробітник ВБКОЗ УСБУ до заходів, 30.10.2012 року він за участю понятих забирали ОСОБА_7 із кафе «Околиця» в м. Кузнецовську до відділу СБУ, останній опору не чинив, проте вів себе негативно. Крім того, показав що в його кабінеті за його участю здійснювалось маркування, мічення, ксерокопіювання грошових купюр, які були вручені заявнику ОСОБА_5 , Будучи залученим до здійснення адміністративного супроводу в справі ОСОБА_7 підтвердив, що на вказану особу була заведена оперативно-розшукова справа, яка велась співробітником сектору, в межах якої вони декілька разів одержували рішення судів на оперативно технічні заходи, пов`язані із обмеженням прав людини, щодо ОСОБА_17 .
		Свідок ОСОБА_18 суду показав, що, будучи старшим оперуповноваженим ОВС УСБУ в Рівненській області, під час виконання повноважень при здійснені супроводу в кримінальній справі щодо ОСОБА_7 мав відомості, що ОСОБА_7 використовуючи свої звязки може впливати, чинити тиск та залякування на свідків і потерпілих, щодо такої інформації було негайно у вигляді рапорту на ім`я керівництва УСБУ. 
		Допитана в якості свідка ОСОБА_19 ,яка була допитана судом в режимі відеоконференції суду показала, що працює старшим секретарем Володимирецького районного суду, обов`язки по реєстрації справ про адміністративні правопорушення надані секретарю канцелярії ОСОБА_20 . Після реєстрації такі справи передаються на авторозподіл, після чого передаються судді. Щодо порушень порядку проходження та розподілу таких справ відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 їй невідомо.
		Свідок ОСОБА_21 , яка була допитана судом в режимі відеоконференції ,суду показала, що по посадових обов`язках керівника апарату Володимирецького районного суду вона контролює роботу апарату, канцелярії суду, яка проводить реєстрацію справ та їх авторозподіл, до цього мають відношення секретарі ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , інші працівники чи сторонні особи не мають доступу до технічних засобів. Про втручання в ситему авторозподілу щодо справ про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 їй нічого невідомо. Обвинуваченого знає із 2004 року за час його робти в суді, пізніше він став адвокатом. 
		Свідок ОСОБА_20 , яка була допитана судом в режимі відеоконференції, суду показала, що в її обов`язки входить приймати справи про адміністративні правопорушення, реєструвати їх по вхідній і в системі документообігу, створювати карточки. Матеріали справ про адміністративні правопорушення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знаходились в провадженні суду, чи особисто реєструвала їх сказати не може, до передачі справ судді вона не надавала таких справ на ознайомлення адвокату.
		Згідно дослідженої на а.с.2-3 т.1 постанови прокурора Рівненської області державного радника юстиції 2 класу ОСОБА_22 від 30 жовтня 2012 року про порушення кримінальної справи, вбачається, що кримінальна справа відносно адвоката ОСОБА_7 порушена на підставі вимог ст.ст. 94,ч.1,п.5,ч.2.ст.97,98,111,113,130 КПК України в редакції 1960 року. Кримінальна справа для провадження досудового слідства направлена до СВ УСБУ в Рівненській області.
		витягом з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження за № 22012190000000001 від 21.11.2012;
		- заявою ОСОБА_4 від 13.02.2012, згідно якої останній повідомив орган Служби Безпеки України про факт вимагання у нього коштів ОСОБА_7 , який мав рішати в суді питання щоб його адміністративні справи попали до хорошого судді, який мав прийняти позитивне рішення (т. 2, а.с.11);
		-заявою ОСОБА_4 про залучення до провадження як потерпілого від 07.12.2012(Т.3, а.с.160);
		-протоколом огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_4 від 13.02.2012, з додатками (т. 2, а.с. 13-19); згідно якого здійснено маркування люмінесцентним барвником "Промінь-1" та вручення грошових коштів, серійні номерні знаки яких відображені та копійовані в додатку №1 на суму 2000 грн. ОСОБА_4 , підтверджується проведення таких дій та відібрання зразків фарби, маркування старшим уповноваженими СБУ в присутності понятих;
		-протокол впізнання з свідком ОСОБА_4 від 15.11.2012;
		- постановою в.о. прокурора Рівненської області старшого радника юстиції ОСОБА_23 від 08.11.2012 року (Т.1) про порушення кримінальної справи (№70/50-12, або №36) відносно громадянина України адвоката ОСОБА_7 за фактом заволодіння шляхом обману або зловживанням довірою грошовими коштами ОСОБА_4 , за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та за фактом підбурювання ОСОБА_4 до замаху на давання хабара судді Володимирецького суду за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України. Кримінальна справа відносно адвоката ОСОБА_7 за фактами щодо ОСОБА_4 порушена на підставі вимог ст. 94, ч.1, п.5, ч.2 ст.97, 98, 111, 113, 130 КПК України в редакції 1960 року та ч.5 ст. 10 Закону України «Про адвокатуру», яка 08.11.2012 для провадження досудового слідства направлена до СВ УСБУ в Рівненській області. 
		-Матеріали даного кримінального провадження містять, отримані на підставі постанов апеляційного суду Хмельницької області №1425цт від 29.11.2011 та №187цт від 20.04.2012, легалізовані протоколи результатів проведення оперативно-технічних заходів, які тимчасово обмежують конституційні права особи, відносно адвоката ОСОБА_7 які проводилася в рамках ОРС №1565, заведеної 31.10.2011 ВБКОЗ УСБУ в Рівненській області (23.04.2012 строк ведення справи продовжено до 12 місяців), за фактами систематичного вимагання від мешканців Володимирецького району та одержання хабарів головою Володимирецького районого суду ОСОБА_24 та адвокатом ОСОБА_7 за винесення на їх користь рішень в адміністративних та цивільних справах, які перебувають у її провадженні, задокументовано протиправну діяльність ОСОБА_7 
		- протоколу оперативно-технічного заходу за оперативно- розшуковою справою №1565 від 30.03.2012, ОСОБА_4 08.02.2012 передав Сохацькому 500 грн., зокрема, 300 грн. і 200 гри., за те що розподілили справу для судді, який розгляне справу на його користь (т.2, а.с.32-33).
		- протоколів оперативно-технічного заходу за оперативно- розшуковою справою №1565 від 30.03.2012. (т.2, а.с.34-36, 37-39; 41-45).
		- листом апеляційного суду Хмельницької області від 07.04.2014 за №08/09 на № 21/2-94вих-14 від 02.04.2014) та довідкою апеляційного суду Хмельницької області від 03.07.2014 за №08-16/13 д на № 21/2-134вих-14 від 16.05.2014, -витягом з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження за № 22012190000000001 від 21.11.2012;
		- заявою ОСОБА_5 від 27.10.2012, (т. 1, а.с.30), згідно якої останній звернувся та повідомив органу Служби Безпеки України про пропозицію ОСОБА_7 вирішити питання про розподіл справи до "хорошого" судді за гроші в сумі 200 грн., які він вже передав Сохацькому, та вирішити, щоб суд призначив громадські роботи, за що він повинен заплатити 3 тисячі грн., або вирішити, щоб суд дві справи з його протоколами про адміністративні правопорушення за керування транспортом в нетверезому стані закрив, за що він повинен заплатити ще дорожче;
		- заявою ОСОБА_5 про залучення до провадження як потерпілого від 07.12.2012(Т.3 а.с.164)
		- постановою прокурора Рівненської області державного радника юстиції 2 класу ОСОБА_22 від 30.10.2012 року (Т.1 а.с.2-3) про порушення кримінальної справи, вбачається, що кримінальна справа (№70/49-12, або №35) порушена відносно громадянина України адвоката ОСОБА_7 за фактом умисного несвоєчасного внесення відомостей до автоматизованої системи документообігу Володимирецького районного суду, іншого втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду, вчиненого ним за попередньою змовою групою осіб з невстановленою службовою особою, яка має право доступу до цієї системи, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.376-1 КК України, за фактом заволодіння шляхом обману або зловживанням довірою грошовими коштами ОСОБА_5 , за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України, та за фактом підбурювання ОСОБА_5 до замаху на давання хабара судді Володимирецького суду за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст.15, ч.4 ст. 369 КК України. 30.10.2012 прокуратурою Рівненської області визначено підслідність даної кримінальної справи за слідчим відділом УСБУ України в Рівненській області;
		- протоколом огляду, маркування та вручення грошових коштів ОСОБА_5 від 30.10.2012, згідно якого маркування люмінесцентним барвником "Промінь-1" та вручення грошових коштів в кількості 29 купюр по 200 грн., серійні номерні знаки яких відображені та копійовані в додатку №1 на суму 5800 грн. ОСОБА_5 від 30.10.2012 року із додатками (т. 1, а.с. 31-42), підтверджується проведення таких дій та відібрання зразків фарби, маркування старшим уповноваженими СБУ в присутності понятих;
		-протоколом огляду місця події від 30.10.2012, (т. 1, а.с.43-46), в якому зафіксовано факт вилучення та огляду по АДРЕСА_2 у громадянина ОСОБА_9 29 грошових купюр номіналом 200 грн., на загальну суму 5800 грн., які відсвічували світло-зеленим кольором при ультрафіолетовому промінні, які ідентифікуються, як попередньо вручені ОСОБА_5 для їх передачі ОСОБА_7 , виявлено фарби світло-зеленого кольору на пальцях ОСОБА_9 при застосуванні ультрафіолетового освітлення та вилучено змиви, вказані предмети були вилучені та відповідно упаковані;
		- постановою слідчого від 27.12.2012 року (Т.4, а.а. 14-17), згідно якої визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження вилучені у встановленому порядку 30.10.2012 року у ОСОБА_9 29 (двадцять дев`ять) гривневих купюр номіналом по 200 /двісті/ грн. кожна, на загальну суму 5 800 грн., серія та номери яких зафіксовані протоколом, які передані на відповідальне зберігання в касу ФВ УСБУ в Рівненській області; вказані грошові кошти 10.06.2019 надані суду для огляду та дослідження, які залишилися при матеріалах даного кримінального провадження в суді;
		- постановою слідчого від 19.11.2012 року (Т.4 а.с. 10-13), згідно якої визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження вилучені у встановленому порядку /протокол а.с.8-10 т.4/ оригінальні супровідні листи Кузнецовського ВДАІ УМВСУ на адресу Володимирецького районного суду вих. №632 від 22.10.12 року та №631 від 22.10.2012 року на справи про адміністративні правопорушення;
		- протоколами про проведення оперативно-технічних заходів з додатками оптичних дисків за матеріалами проведених оперативно-технічних заходів, в яких зафіксовані зустрічі ОСОБА_7 з ОСОБА_5 , які підтверджені відповідно висновками криміналістичної експертизи матеріалів та засобів відео звукозапису №№4195/4196 від 14.02.2013 з додатками (а.с.53-64), №№4197/4198 від 14.02.2013 з додатками (а.с.66-74), №№4199/4200 від з додатками (а.с.76-89). Вказані ОРЗ проведено на виконання постанови апеляційного суду м. Києва №01-4128цт від 04.05.2012, згідно подання УСБУ в області від 24.04.2012 за №13/129-37нт щодо видачі дозволу на здійснення ОРЗ, які проводилася в рамках ОРС №1565, заведеної 31.10.2011 ВБКОЗ УСБУ в Рівненській області, тобто на законних підставах. Зокрема:
		- протоколом оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №1565 від 29.10.2012 ( т. 1, а.с. 71-72);
		- протоколу оперативно-технічного заходу за оперативно- розшуковою справою №1565 від 30.10.2012, ОСОБА_5 19.10.2012 звернувся по телефону за допомогою до ОСОБА_7 у вирішенні питання щодо протоколів про адміністративні правопорушення, складених на нього працівниками ДАІ (т. 1, а.с, 59);
		- протоколу оперативно-технічного заходу за оперативно- розшуковою справою №1565 від 30.10.2012, ОСОБА_7 близько 12 год. 19 хв. 30.10.2012 вказав ОСОБА_5 на необхідність передачі для нього обумовленої раніше суми коштів (5,8 тис.грн.) через його знайомого - ОСОБА_9 та вказав номер його телефону. При цьому, ОСОБА_7 наголосив, шо ОСОБА_9 «в курсі дєла» (т. 1 а.с.62-63);
		-протоколу оперативно-технічного заходу за оперативно- розшуковою справою № 1565 від 30.10.2012, ОСОБА_7 30.10.2012 близько 12 год. хв. повідомив ОСОБА_9 , що від нього йому подзвонить одна людина, яка має йому дещо передати для ОСОБА_7 (т. 1 а.с.63);
		- протоколу оперативно-технічного заходу за ОРС №1565 від 30.10.2012, зафіксовано факт зустрічі близько 13год. 35хв. 30.10.2012 ОСОБА_5 з ОСОБА_9 , під час якої ОСОБА_9 переконався що ОСОБА_5 має передати саме гроші (т. 1 а.с.77-78).
		- протоколу оперативно-технічного заходу за ОРС №1565 від 29.10.2012, ОСОБА_7 27.10.2012 переконував ОСОБА_5 , що все закриє і це буде коштувати на тисячу гривень в менше ніж штраф, десь 5800- 6000 грн. При цьому ОСОБА_7 вказав: «якщо платиш штраф і втретє попадеш то тобі буде погано. А так ти будеш рахуватись що не притягувався». Сохацький також висловився, що він в суді може вплинути на будь-що (ті, а.с.73-76). Вказаними висловлюваннями та діями ОСОБА_7 викликав впевненість ОСОБА_5 у необхідності вчинення дій на які вказав ОСОБА_7 , а саме давання хабаря.
		- висновком експерта про результати судової експертизи спеціальних хімічних речовин та продуктів хімічних виробництв №642 від 24.11.2012, згідно якого на представлених 29 грошових купюрах, тампоні зі змивами з руки ОСОБА_9 виявлено нашарування речовини, яка у УФ - променях має люмінесценцію яскраво жовто-зеленого кольору (т. 1 а.с. 187-192).
		- довідкою апеляційного суду м. Києва від 08.05.2014 за № 01-1/188н/т на №21/2-94вих-14 від 02.04.2014, згідно якої у відповідності до вимог ст.ст. 8, 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» надавався дозвіл УСБУ в області на проведення ОТЗ, пов`язаних з тимчасовим обмеженням прав людини відносно адвоката ОСОБА_7 , а саме: - контроль за телефонними розмовами з використанням мобільних телефонів, застосування інших технічних засобів одержання інформації, а саме: проведення негласного слухового контролю та негласного візуального контролю в кабінеті за місцем роботи та тимчасового перебування. згідно ухвали №01-4128цт від 04.05.2012, терміном до 31.10.2012), які долучені до судової справи;
		- листом апеляційного суду міста Києва від 19.05.2014 за № 01-1/212н/т на №21/2-125вих-14 від 06.05.2014, згідно якого подання заступника начальника Управління - начальника спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ в області за погодженням з прокурором Рівненської області про надання дозволу на здійснення ОРЗ, які тимчасово обмежують права фізичної особи надійшло на адресу Апеляційного суду міста Києва 04.05.2012, які долучені до судової справи;
		- листом апеляційного суду міста Києва від 22.02.2018 за №01-1/276н/т, за результатами клопотання прокуратури області від 01.02.2018 про розсекречення постанови даного суду. 
		Сторона захисту обгрунтовує свою позицію наступними доказами та клопотаннями, які були досліджені та перевірені судом.
		Так, вироком Рівненського міського суду від 23.12.2014 року ОСОБА_7 у заволодіннішляхом обману або зловживанням довірою грошовими коштами ОСОБА_4 за ознаками злочину,передбаченого ч.1 ст.190 КК України та за фактом підбурювання ОСОБА_4 до замаху на давання хабаря судді Володимирецького районного суду за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК України виправдано.
		Вирок Рівненського міського суду від 23.12.2014 року у цій частині ні прокурором,ні потерпілим оскаржений не був та ухвалою колегії судддів судової палат із розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області від 15.04.2015 року залишений без змін.А тому не є предметом розгяду під час сказанного судового розгляду,оскільки відповідно до ст.421 КПК України не може бути погіршене становище обвинуваченого ОСОБА_7 .
		Крім того, досудове розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 27, ч.4 ст. 369; ч.4 ст.27 ч.2 ст. 15 ч.4 ст.369; ч.1 ст.190, ч.3 ст.15 ч.2 ст.190 КК України здійснювалось СВ УСБУ в Рівненській області,що є порушенням вимогою ст.112 КПК України УСБУ и ( в редакції 1960 року), а віддак усі процесуальні та слідчі дії,що були здійснені слідчими СВ УСБУ Країни в Рівненській області ,не можна визнати законними.
		Суд, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості ,достовірності,а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку,перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, дійшов до наступного висновку. 
		Відповідно до вимог ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані ,отримані у передбаченому цим Кодексом порядку,на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин,що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Згідно ч.2 ст.86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень,на нього не може посилатись суд при ухваденні судового рішення.
		Відповідно до вимог ст.370 КПК України, обгрунтованим є рішення ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин,які підтверджені доказами,дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом ,відповідно до ст.94 КПК України.
		При цьому,згідно ст.94 КПК України ,жоден доказ не має наперед встановленої сили.При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням,що грунтується на всебічному,повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в сукупності,керуючись законом, повинен оцінити кожний доках з точи зору належності,допустимості,достовірності, а сукупність зібраних доказів- з точки зору достатності ТВ взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань ,зазначених у ст.374 КПК України.
		Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення ,якщо їх не можливо усунути,повинні тлумачитись на користь обвинуваченого.
		Як вбачається з вироку Рівненського міського суду від 23.12.2014 року досудове слідство щодо ОСОБА_7 за фактами діянь щодо ОСОБА_4 проведено незаконно, докази отримані внаслідок незаконних слідчих дій визнані недопустимими. А тому ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачеих ч.4 ст.27,ч.4 ст.369 та ч.1 ст.190 КК України виправдано.
		Ухвалою колегії суддів судової палат із розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області від 15.04.2015 року вирок суду від 23.12.2014 року в частині виправдання ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27,ч.4 ст.369 та ч.1 ст.190 КК України залишено без змін.
		Як вбачається із Ухвали колегії суддів судової палат із розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області від 15.04.2015 року вирок суду від 23.12.2014 року в цій частині не був предметом апеляційного розгляду.
		Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справх Вищого спеціалізованого суду України з розгяду цивільних і кримінальних справ суддів судової палат із розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області від 15.04.2015 року скасована та призначено новий розгляд в суді апецяційної інстанції.
		Як убачається із ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справх Вищого спеціалізованого суду України з розгяду цивільних і кримінальних справ дії ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27,ч.4 ст.369 та ч.1 ст.190 КК України, за яким останій був виправданий не були предметом розгляду в касаційній інстанціі.
		Так, згідно дослідженої на а.с.1-2 т.2 постанови від 08 листопада 2012 року про порушення кримінальної справи відносно адвоката ОСОБА_7 за фактом заволодіння шляхом обману або зловживання довірою грошовими коштами ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, та за фактом підбурювання ОСОБА_4 до замаху на давання хабара судді Володимирецького районного суду за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.27, ч.2 ст. 15, ч.4 ст.369 КК України, вбачається, що кримінальна справа порушена на підставі вимог ст.ст. 94,ч.1,п.5,ч.2.ст.97, ст.98,111,113,130 КПК України в редакції 1960 року, із покликанням на ст. 10 Закону України «Про адвокатуру», виконувачем обов`язків прокурора Рівненської області старшим радником юстиції ОСОБА_23 .
		Відповідно до п.1 ст.2 Прикінцевих положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-УІ від 05 липня 2012 року, до набрання чинності Кримінально-процесуального кодексу України, прийнятого Верховною Радою України 13.04.2012 року, а саме до 20 листопада 2012 року діяла ст. 10 Закону України «Про адвокатуру» в редакції 1993 року. 
		Згідно ч.5 ст.10 Закону України «Про адвокатуру», кримінальна справа проти адвоката може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Республіки Крим, області, міста Києва. 
		Враховуючи, що Законом України «Про адвокатуру», Законом України «Про прокуратуру», чинним кримінально-процесуальним законодавством України не передбачено процесуального статусу і повноважень виконувача обов`язків прокурора області, суд приходить до висновку, що кримінальна справа проти адвоката ОСОБА_7 за фактами діянь щодо ОСОБА_4 прокурором ОСОБА_23 порушена незаконно та незаконно направлена для розслідування слідчим СБУ.
		Посилання обвинувача на наказ прокурора Рівненської області №1162 від 07.11.2012 року, яким покладене виконання обов`язків прокурора Рівненської області на період його відсутності на 1 день 8 листопада 2012 року на першого заступника старшого радника юстиції ОСОБА_23 , оцінюється критично. Призначення прокурора області із відповідними процесуальними повноваженнями, згідно чинного законодавства, є виключною компетенцією Генерального прокурора України. Відповідного наказу Генерального прокурора України про призначення ОСОБА_23 на цю посаду або про призначення його виконувачем обов`язків прокурора Рівненської області не встановлено.
		Щодо епізоду по факту вчинення ОСОБА_7 заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_25 та у схиленні його до давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище встановлено наступне.
		З досліджених в судовому засіданні доказів, які надані стороною обвинувачення ,а саме з допиту потерпілого ОСОБА_5 вбачається, що в жовтні 2012 року відносно нього працівниками ВДАІ було складено 2 протоколи за вчинення адмінправопорушення (ст. 130 КУпАП). Так, як йому потрібно було їхати на заробітки, а протоколи були відносно нього нерозглянуті, друзі дали номер мобільного телефону особи до якої порадили звернутись, якою пізніше виявився ОСОБА_7 . При зустрічі ОСОБА_5 із ОСОБА_7 , останній сказав, що може зробити так, що за розглянутими протоколи ОСОБА_5 можуть дати громадські роботи. 
		Звернувся із заявою до УСБУ. В УСБУ йому дали гроші в сумі 5800 грн. Вказані кошти він мав передати ОСОБА_7 через його знайомого біля суду.Враховуючи ,що пройшло після події багато часу ,усіх деталей спілкування не пам`ятає.
		До наданих показів суд відноситься критично, оскільки в судовому засідання потерпілий ОСОБА_5 не зміг конкретно пояснити з якою метою він погодився надати кошти в сумі 5800 гривень ОСОБА_7 , лише зазначив, що хотів скоріше розглянути протоколи про вчинення ним адміністративного діяння, передбаченого ст.130 КУпАП. При цьому суду пояснив, що ОСОБА_7 представився йому як адвокат.Крім того, зазначив,що гроші ,які він передав знайомому ОСОБА_7 не його особисті,а були надані йому працівниками СБУ.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 вказав, що в кінці жовтня 2012 десь перед обідом йому на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_7 та сказав, що він дав його номер телефону своєму знайомому, з яким ОСОБА_9 мав зустрітися, де мав дещо йому передати. При зустрічі ОСОБА_13 вийняв гроші та передав йому та сказав, щоб ці гроші передати ОСОБА_14 . Дані гроші останній не рахував та поклав до кишені. 
		З показів свідка ОСОБА_26 вбачається , що він отримав гроші від ОСОБА_5 для передачі ОСОБА_7 , однак що це за гроші, для яких цілей вони були передані пояснити не зміг,оскільки йому це не відомо.
		Вказане спростовує позицію обвинувачення щодо дій ОСОБА_7 спрямованих на шахрайство та на умисне схилення іншої особи до давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище,оскільки не потерпілий ,ні свідок не змогли пояснити для кого та з якою метою передані та отримані вказані кошти.
		Всі ці обставини в сукупності ставлять під сумнів достовірність показань потерпілого ,що обвинувачений говорив про необхідність надання певної суми для передачі невстановленому слідством судді, а не як оплату його послуг.
		Як на однин із доказів підтвердження висунутого ОСОБА_7 обвинувачення прокурорами представлені суду та долучені до справи дані, отримані за результатми проведення негласних слідчих ( розшукових)дій.
		Разом з тим ці фактичні дані суд не може покласти в основу обвинувального вироку, оскільки іх слід визнати ,відповідно до ст.87 КПК України, недопустимими доказами через істотні порушення прав людини і основоположних свобод.
		Так, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь які ухвали Апеляційних судів м.Київа про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій аудіо-відеоконтролю обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 .
		Суд , також не може покласти в основу обвинувального вироку листи апеляційного суду міста Києва від 19.05.2014 за № 01-1/212н/т на №21/2-125вих-14 від 06.05.2014, згідно якого подання заступника начальника Управління - начальника спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ в області за погодженням з прокурором Рівненської області про надання дозволу на здійснення ОРЗ, які тимчасово обмежують права фізичної особи та від 22.02.2018 за №01-1/276н/т, за результатами клопотання прокуратури області від 01.02.2018 про розсекречення постанови даного суду, оскільки ,відповідно до ст..84 КПК України вони не є доказами у кримінальному провадженні.
		Крім того, відповідно до положень ч.12 ст.290 КПК України ,суд не може допустити вказані відомості , оскільки останні листи не були відкриті стороні захисту в порядку ст..290 КПК України, що узгоджується з правовим висновком ,що містится в постанові Верховного Суду України від 16.03.2017 року № 5-364кс16 та висновком Великої Палати Верховного Суду про застосування норми права,що міститься в постанові № 751/7557/15-к від 16.01.2019 року.
		   Показання інших свідків, на яких покладається сторона обвинувачення суд не приймає до уваги,оскільки вони ні підтверджують ані спростовують вину обвинуваченого ОСОБА_7 .
		На підставі наведеного, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження, відповідно до положень ст. 337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в подані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме; діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих /розшукових/ дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, суд приходить до висновку про те, що усі здобуті докази не можуть враховуватись при постановлені вироку, ОСКІЛЬКИ є недопустимими, а відтак в діях ОСОБА_7 відсутня подія інкримінованих йому кримінальних правопорушеннь.
		Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути» повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.
		Вказане також зазначено в практиці Європейського суду з прав людини «плід отруйного дерева» - юридична метафора, введена Верховним Судом США для опису доказів, отриманих за допомогою незаконно здобутих відомостей (рішення у справі «Гефген проти Німеччини», 30.06.2008, заява № 22978/05, п. 168).
		Мається на увазі, що якщо джерело доказів («дерево») є недопустимим, то всі докази (відомості), отримані за його допомогою («плоди»), будуть такими ж (справа «Яременко проти України» (№2)», заява №66338/09, п.66).
		Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у Постанові від 31.05.2008 року по справі №236/439/16-к зазначив, що «У рішенні «Гефген проти Німеччини» від 30 червня 2008 року Європейський суд для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформував доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані за його допомогою, будуть такими ж.
		У рішенні «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року Європейський суд вказав, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до їх несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
		Згідно з положеннями 4,1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок
		ухвалюється у раз», якщо не доведено, що:     1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Таким чином, з урахуванням викладеного раніше, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий сторонами обвинувачення та захисту з точки зору належності» допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_7 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.4 ст. 27, ч.4 ст. 369; ч.4 ст.27 ч.2 ст. 15 ч.4 ст.369; ч.1 ст.190, ч.3 ст.15 ч.2 ст.190 КК України, не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх та допустимих доказів на доведення участі у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннь, стороною обвинувачення не надано, судом не виявлено, в зв`язку з чим суд вважає за необхідне в силу презумпції невинуватості, закріпленої у ст.62 Конституції України, виправдати .
		На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 349,370,371,373,374-376 КПК України , -
		 
		УХВАЛИВ :
		ОСОБА_7 визнати невинуватим та виправдати за ч.4 ст. 27, ч.4 ст. 369; ч.4 ст.27 ч.2 ст. 15 ч.4 ст.369; ч.1 ст.190, ч.3 ст.15 ч.2 ст.190 КК України за відсутністю в його діях події зазначених злочинів на підставі п.1 ч.1 ст.373КПК УКраїни
		Речові докази у вигляді документів, оптичних дисків, відеокасети, змивів залишити в матеріалах кримінального провадження , кошти на загальну суму 5 800 грн., купюрами відповідно до постанови від 27.12.2012 року (т.4, а.с. 14-15) - повернути УСБУ в Рівненській області, як законному володільцю, у якого було їх отримано із коштів спеціального призначення для документування факту хабарництва по кримінальному провадженню № 22012190000000001 від 21.11.2012
		Постанову заступника СВ УСБУ в Рівненській області підполковника юстиції ОСОБА_27 від 16.11.2012 року про накладення арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_7 , а саме автомобіль марки «Мерседес Бенц» кузов НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований на праві власності ОСОБА_28 , /а.с.217 т.3/ скасувати. 
		Матеріали досудового розслідування кримінального провадження № 22012190000000001 в чотирьох томах залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням з обвинувальним актом 1-кп/556/24/2013.
		На вирок суду може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів моменту проголошення вироку через Рівненський міський суд.  
		Згідно ст. 376 ч 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору.                                     
		Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...