Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/8797/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2019.
Дата набрання законної сили: 19.08.2019
Номер судового провадження: 61-30500ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		 
		19 серпня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 369/8797/16-ц
		провадження № 61-30500св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., 
		Кузнєцова В. О.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 липня 2017 року у складі судді Ковальчук Л. М. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 19 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Кашперовської Т. Ц., Фінагєєва В. О., Яворського М. А., у справі за позовом  ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів, нарахованої пені за неналежне надання послуг та трьох відсотків річних,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У вересні 2016 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до             Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»                   (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») про стягнення грошових коштів, нарахованої пені за неналежне надання послуг та трьох відсотків річних.
		Позовна заява мотивована тим, що в 2012 - 2013 роках між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено три депозитних договори. З березня 2014 року відповідач припинив нарахування відсотків за договорами, обмежив доступ до депозитних рахунків у відділеннях ПриватБанку, системи Приват24, припинив надавати виписки за згаданими рахунками, тим самим не виконав належним чином свої зобов`язання за договорами і порушив його права споживача. В 2015 році він звернувся до суду із позовом про виконання зобов`язань за договорами, рішеннями судів всіх трьох інстанцій встановлено і доведено факт укладання між сторонами зазначених депозитних договорів і внесення ним грошових коштів на рахунки та стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його користь відсотки за договорами по червень 2015 року та пеню в розмірі трьох відсотків за кожен день прострочення виплати відсотків, зобов`язано відповідача відновити ОСОБА_1 доступ до депозитних рахунків. Вказував, що відповідач порушив його права споживача, своєчасно не виконав зобов`язання по нарахуванню та виплаті відсотків та вкладів, станом на 23 вересня 2016 року заборгованість за договорами складає 11 721,09 доларів США. Крім того, відповідач, порушивши строк виконання послуги по своєчасній виплаті вкладу за відсотками, повинен сплатити пеню у розмірі трьох відсотків вартості послуги за кожен день прострочення. 
		На підставі вказаного просив стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на свою користь кошти за договорами банківського вкладу в сумі 11 721,09 доларів США та пеню за неналежне надання послуг в розмірі 91 389,00 грн, покласти на відповідача судові витрати.
		Короткий зміст судових рішень
		Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області                      від 06 липня 2017 року позов задоволено:
		-          стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у валюті вкладу за договором від 29 липня 2013 року                                              № SAMDN 25000736814691 у розмірі 8 581,68 доларів США, що складається із суми вкладу 7 858,78 доларів США, відсотків, нарахованих за період з 30 червня 2015 року по 29 липня 2016 року                          722,90 доларів США; 
		-          стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у валюті вкладу за договором від 15 листопада 2012 року                               № SAMDN 80000730650052 у розмірі 2 698,45 доларів США, що складається із суми вкладу 2 514,38 доларів США, нарахованих відсотків з 16 червня 2015 року по 15 травня 2016 року - 184,07 доларів США; 
		-          стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у валюті вкладу за договором від 15 листопада 2012 року                             № SAMDN 80000730649426 , що в загальному розмірі становить                          440,96 доларів США;
		-          стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 пеню за неналежне надання послуг, передбачену частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 3 % вартості послуг за кожний день прострочення в загальному розмірі 91 389 грн; вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19 вересня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилено, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 липня 2017 року залишено без змін. 
		Рішення судів мотивовані тим, що відповідач, не повертаючи вклад на вимогу позивача, не виконує належним чином свої зобов`язання за умовами укладених депозитних договорів, а тому на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти у валюті вкладу та пеня за неналежне надання послуг у розмірі трьох відсотків вартості послуг за кожний день прострочення.
		Аргументи учасників справи
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
		У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ),                    ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами факту укладення депозитних договорів. Зазначає, що суди повинні були самі оцінювати докази у справі, а не посилатися на судове рішення в іншій справі.
		Короткий зміст заперечень (відзиву) на касаційну  скаргу 
		У запереченнях на касаційну скаргу, поданих у листопаді 2017 року до ВССУ,               ОСОБА_1 просить відхилити касаційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на безпідставність вимог касаційної скарги.
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Ухвалою ВССУ від 09 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції; зупинено виконання рішення суду першої інстанції.
		Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. 
		Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		25 травня 2018 року справу № 369/8797/16-ц та матеріали касаційного провадження ВССУ передано до Верховного Суду.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що  ОСОБА_1 є особою, переміщеною з тимчасово окупованої території України до м. Вишневе Київської області, взято на облік 09 лютого 2015 року.
		Згідно довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» від 07 травня 2014 року, ОСОБА_1 має рахунки «Стандарт», дата оформлення 29 липня 2013 року, із залишком                     7 858,78 доларів США, «Стандарт», дата оформлення 15 листопада 2012 року, із залишком 2 514,38 доларів США, та «Накопичувальний», дата оформлення 15 листопада 2012 року, із залишком 440,96 доларів США.
		Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області                                   від 17 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 02 грудня 2015 року та ухвалою ВССУ від 15 червня                2016 року, частково задоволено позов ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про визнання дій протиправними, стягнення відсотків за договорами банківського вкладу, зобов`язання виконати дії. 
		Визнано дії ПАТ КБ «ПриватБанк» по невиконанню зобов`язань за договорами: від 29 липня 2013 року № SAMDN 25000736814691                                               від 15 листопада 2012 року № SAMDN 80000730650052 , від 15 листопада                2012 року № SAMDN 80000730649426 протиправними, стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 за договором від 29 липня                          2013 року № SAMDN 25000736814691 відсотки за період з 30 березня                         2014 року по 29 червня 2015 року в сумі 866,29 доларів США та 3 % за кожний день прострочення в сумі 2 479,33 доларів США, а всього - 3 345,62 доларів США; стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 за договором від 15 листопада 2012 року № SAMDN 80000730650052 відсотки за період з 16 березня 2014 року по 15 червня 2015 року в сумі 287,20 доларів США та 3 % за кожний день прострочення в сумі 1 393,17 доларів США, а всього - 1 680,36 доларів США, зобов`язано ПАТ КБ «ПриватБанк» вчинити дії по виконанню зобов`язань за договорами від 29 липня 2013 року                                                   № SAMDN 25000736814691 , від 15 листопада 2012 року                                                                              № SAMDN 80000730650052 , від 15 листопада 2012 року                                                                  № SAMDN 80000730649426 , а саме: відновлено ОСОБА_1 доступ до депозитних рахунків № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 ,                                                № НОМЕР_6 в системі Приват24 та у відділеннях ПАТ КБ «ПриватБанк» для отримання інформації про стан рахунків, виписок, довідок і не чинити дій щодо обмеження користування рахунками, відкритими ОСОБА_1 у ПАТ КБ «ПриватБанк». У решті позову відмовлено.
		22 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою про виконання рішень судів та пропозицією добровільної сплати                           5 025,98 доларів США, відновлення доступу до депозитних рахунків, яка залишилась без задоволення.
		26 липня 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» надав відповідь на зазначену заяву, згідно якої виконання рішення підлягає здійсненню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» та іншими нормативними актами, що регулюють здійснення виконавчого провадження.
		05 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою про дострокове розірвання депозитних договорів  від 29 липня                             2013 року № SAMDN 25000736814691 , від 15 листопада 2012 року                                      № SAMDN 80000730650052 , від 15 листопада 2012 року                                                                     № SAMDN 80000730649426 , яка одержана банком 07 вересня 2016 року згідно рекомендованого повідомлення.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
		Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		У силу частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення. 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до частини першої статті 1058 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
		Згідно з частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
		Відповідно до статті 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
		Пунктом 3.3 Глави 3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Національного банку України від 03 грудня                 2003 року № 516  передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
		У разі невиконання (неналежного виконання) банком вимоги фізичної особи про повернення вкладу (депозиту) або його частини (документ на переказ/ заява про повернення коштів тощо) (далі - вимога) банк зобов`язаний: прийняти вимогу шляхом проставлення на ній: дати отримання, підпису уповноваженої особи, відбитка штампа банку та видачі фізичній особі письмового повідомлення про невиконання (неналежне виконання) цієї вимоги із зазначенням причини, дати взяття вимоги на облік, дати видачі повідомлення, прізвища, ім`я та по батькові уповноважених осіб і відбитка печатки банку; взяти вимогу на облік за відповідним позабалансовим рахунком.
		Банк зобов`язаний виконати вимогу відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту). Після виконання вимоги банк списує вимогу з відповідного позабалансового рахунку.
		Умовами депозитних договорів від 29 липня 2013 року, від 15 листопада                 2012 року, від 15 листопада 2012 року передбачена можливість їх дострокового розірвання, шляхом повідомлення іншої сторони за два банківських дня до дати розірвання договору.
		Відповідач не спростував належними та допустимими доказами наявності депозитних зобов`язань перед позивачем за вказаними вище договорами, не спростував відомостей про відкриття по таких договорах особових рахунків, внесення вкладів позивачем, довідки про наявність рахунків у ПАТ КБ «ПриватБанк»
		Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що за договорами банківського вкладу, укладеними між сторонами, у банка виникла заборгованість по поверненню сум вкладів та сплаті відсотків, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.
		Доводи банкапро те, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами факту укладення депозитних договорів та посилання на те, що суди повинні були самі оцінювати докази у справі, а не посилатися на судове рішення в іншій справі спростовуються положеннями частини третьої статті 61 ЦПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до якої обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		У касаційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» також посилається на безпідставне стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання, оскільки суди помилково застосували до спірних правовідносин закон, який, у даному випадку, не підлягав застосуванню, а саме частину п`яту статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
		Відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
		Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.
		Оскільки вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, тому суди дійшли обгрунтованого висновку про стягнення з банку пені у розмірі трьох відсотків вартості послуги за кожний день прострочення.
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального та порушенням норм процесуального права, а зводяться лише до переоцінки доказів у справі, що відповідно до статті 400 ЦПК України перебуває поза межами повноважень Верховного Суду.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
		Щодо судових витрат
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		Ухвалою ВССУ від 09 жовтня 2017 року зупинено виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 липня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
		З урахуванням того, що касаційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані рішення без змін, на підставі частини третьої статті 436 ЦПК України колегія поновлює виконання Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 липня 2017 року.
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.
		Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області                                  від 06 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області                             від 19 вересня 2017 року залишити без змін.
		Поновити виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 липня 2017 року.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                            В. М. Ігнатенко
		 
		В. С. Жданова
		 
		В. О. Кузнєцов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...