Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 820/2367/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на доходи фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 21.08.2019. Зареєстровано: 21.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.08.2019.
Дата набрання законної сили: 19.11.2019
Номер судового провадження: П/520/8050/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		14 серпня 2019 р.               № 820/2367/17
		Харківський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Тітова О.М.,
		за участю секретаря судового засідання - Ломаги А.А.,
		представника відповідача - Зеленохатова І.Е.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:
		- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000751315 від 01.06.2017 р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі: 195406,08 грн. - податкового зобов'язання та 48 851,52 грн. - штрафні санкції;
		- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000761315 від 01.06.2017 р. про збільшення позивачу грошового зобов'язання по сплаті військового збору в сумі: 15372,.45 грн. - податкового зобов'язання та 3 843.11 грн. - штрафні санкції.
		Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2017 року адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2  до  Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області  про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0000751315 та  №0000761315від 01.06.2017 р. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, 61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, будинок 46) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2634,73 грн. (дві тисячі шістсот тридцять чотири грн. 73 коп.).
		Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 року    апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області - залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року по справі № 820/2367/17 - залишено без змін.
		Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.03.2019 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.06.2017 № 0000751315 в частині визначення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі  9754,56 грн. за основним платежем та в сумі 2 438,64 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкового повідомлення-рішення від 01.06.2017 № 0000761315 в частині визначення грошового зобов'язання з військового податку в сумі 975,46 грн. за основним платежем та в сумі 243,87 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями скасовано та направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 залишено без змін.
		24.05.2019 дана справа надійшла до Харківського окружного адміністративного суду.
		Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року прийнято справу до розгляду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 01.06.2017 № 0000751315 в  частині визначення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі      9754,56 грн. за основним платежем та в сумі 2 438,64 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкового повідомлення-рішення від 01.06.2017 № 0000761315 в частині визначення грошового зобов'язання з військового податку в сумі 975,46 грн. за основним платежем та в сумі 243,87 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та призначено  розгляд справи у підготовчому засіданні.
		Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від   17 липня 2019 р. закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 14 серпня 2019 року о 16:00 год.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.
		Представник Головного управління ДФС у Харківській області в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
		Суд, дослідивши матеріали справи,  заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - фізичної особи - підприємцем, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Харківській області.
		Як свідчать матеріали справи, на підставі п.п.20.1.4, п. 41.1 п.61.1, 61.2 ст.61, ст.41 п.20.1 ст.20, ст.75, ст.77, ст.82 Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року №2755-УІ зі змінами та доповненнями, Закону України №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. та плану-графіку проведення документальних планових перевірок об'єктів господарювання на 1 квартал 2017 року відповідно до наказу від 02.03.2017 року № 786 та направлень від 24 березня 2017 року №417, №416 виданих Головним управлінням ДФС у Харківській області, проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_3 валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2015 по 31.12.2016 р., відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку №1 до акту.
		За результатами зазначеної перевірки складено Акт перевірки від 24.04.2017 р. №3052/20-40-13-15/НОМЕР_1 про результати планової виїзної документальної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів дотримання    вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2016 р. (т. 1, а.с. 211-241).
		Вказаним актом встановлені наступні порушення:
		-  п.177.2 п.177.4 ст. 177 Податкового Кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р., у результаті занижено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності за період, що перевірявся, на суму 195406,08грн., у т.ч. за 2015р. - 109006,08 грн., 2016р. - 86400,0грн 
		- п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового Кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р., у результаті занижено суму військового збору 15372,45 грн., в т.ч. за 2015р. - 8175,45 грн. 2016р.-7200,0грн.
		На підставі висновків акту перевірки від 24.04.2017 р. №3052/20-40-13-15/НОМЕР_1 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківської області    винесені 
		- податкове повідомлення-рішення №0000751315 від 01.06.2017 р. про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі: 195406,08 грн. - податкового зобов'язання та 48851,52 грн. - штрафні санкції;
		- податкове повідомлення-рішення №0000761315 від 01.06.2017 р. про збільшення позивачу грошового зобов'язання по сплаті військового збору в сумі: 15372,45 грн.    - податкового зобов'язання та 3843,11 грн. - штрафні санкції (т. 1, а.с. 8,9).
		Щодо правомірності винесення ГУДФС у Харківській області податкового повідомлення-рішення від 01.06.2017 № 0000751315 в частині визначення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі  9754,56 грн. за основним платежем та в сумі 2 438,64 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та  податкового повідомлення-рішення від 01.06.2017 № 0000761315 в частині визначення грошового зобов'язання з військового податку в сумі 975,46 грн. за основним платежем та в сумі 243,87 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, суд зазначає наступне.
		Актом перевірки від 24.04.2017 р. №3052/20-40-13-15/НОМЕР_1 зафіксовано порушення стосовно не включення позивачем позитивної курсової різниці до загального оподаткованого доходу за 2015 рік у розмірі 65030,36 грн. 
		Разом з тим, з акту перевірки вбачається, що відповідно до банківських виписок вільний продаж валют здійснювався позивачем 20.07.2015р., 09.09.2015р., 18.09.2015р., 02.10.2015р., 05.10.2015р., 05.11.2015р., 14.12.2015р., 29.12.2015р. У книзі обліку доходів та витрат відображені лише суми доходу, отримані на гривневий банківський рахунок за реалізований товар та не відображена позитивна курсова різниця від продажу валюти.  
		Індивідуальне прибуткове оподаткування громадян в Україні здійснюється у формі податку на доходи фізичних осіб що регулюється IV розділом Податкового кодексу України.
		Відповідно до п. 162.1. ст. 162. Податкового кодексу України, Платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
		Відповідно до п.164.2. ст. 164 Податкового кодексу України визначено загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід платника податку в який включаються (в редакції що діяла за 2015 р.):1. доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту);2. суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору; 3. доходи від продажу об'єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності, та прирівняні до них права, доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами), об'єкти права інтелектуальної промислової власності та прирівняні до них права (далі - роялті), у тому числі отримані спадкоємцями власника такого нематеріального активу; 4. частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями       статей 172-173       цього Кодексу; 5. дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому       пунктом 170.1       статті 170 цього Кодексу; 6. оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований контролюючим органом згідно із цим Кодексом; 7. сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з       розділом II       цього Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації; 8. пасивні доходи (крім зазначених у підпункті 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів; 9. інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у       підпунктах 165.1.2,       165.1.40       і       165.1.52       пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу; 10. дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом; 11. сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до       пункту 170.9       статті 170 цього Кодексу; 12. кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання; 13. доходи, що становлять позитивну різницю між: сумою коштів, отриманих платником податку внаслідок його відмови від участі в фонді фінансування будівництва, та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду, крім випадків, коли платник податку одночасно передає кошти, отримані з фонду фінансування будівництва, в управління тому самому управителю у той самий або інший фонд фінансування будівництва; сумою коштів, отриманих платником податку від інших осіб внаслідок відступлення на їх користь права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва (у тому числі, якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу), та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду за цим договором; 14. дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім: а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю; б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання; в) пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або інших сум бюджетного відшкодування; г) суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом. ґ) виплати з державного бюджету, пов'язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України. Дія цього підпункту не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування; 15. сума страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум або пенсійних виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя (у тому числі за договорами страхування довічних пенсій) та недержавного пенсійного забезпечення, за договорами пенсійного вкладу, договорами довірчого управління, укладеними з учасниками фондів банківського управління, у випадках та розмірах, визначених       підпунктом 170.8.2       пункту 170.8 статті 170 цього Кодексу; 16. сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються: а) особою-резидентом, що визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за такими договорами; б) одним із членів сімї першого ступеня споріднення платника податку; в) роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищує 15 відсотків нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більш як пяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків; 17. дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених       статтею 165       цього Кодексу) у вигляді: а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах; б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств. Додатково до винятків, передбачених підпунктом "а" цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у тому числі які призначені для участі інвалідів в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів; в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими. Під терміном "послуги домашнього обслуговуючого персоналу" розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім'ї або від імені чи за їх дорученням будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об'єктів рухомого чи нерухомого майна, що належить таким особам або використовується ними; г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом; ґ) суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу); д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не повязаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобовязаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобовязаний виконати всі обовязки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом; е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у       підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165       цього Кодексу. Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними       пунктом 164.5       цієї статті; 18. дохід, отриманий платником податку за зданий (проданий) ним брухт дорогоцінних металів, крім доходу, отриманого за брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України. Під час виплати доходів за зданий (проданий) платником податку брухт дорогоцінних металів особа, яка його закуповує, вважається податковим агентом та зобов'язана утримати податок із суми такої виплати за ставкою, встановленою цим розділом; 19. суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати; 20. інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.
		Отже, відповідачем п.164.2. ст. 164 Податкового кодексу України, позитивна курсова різниця, яка виникає від продажу банком іноземної валюти за дорученням фізичної особи  підприємця не передбачена в переліку місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та не є доходом (виручкою) фізичної особи.
		Відповідно до п. 177.2. ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи  підприємця -  позитивна курсова різниця не є виручкою фізичної особи - підприємця.
		Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 Вплив змін валютних курсів затверджено  Міністерством фінансів України від 10.08.2000 N193 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 17 серпня 2000 р. за N 515/4736 та Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» які визначають методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України - застосовуються тільки підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм  власності  (крім   бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами).
		Крім того, відповідно до п.п. 2.3.2.2. п. 2.3. Розділу ІІ Порядку №395, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
		Суд зазначає, що на порушення п.п. 2.3.2.2. п. 2.3. Розділу ІІ Порядку №395, в описової частині акту перевірки, відповідач зазначає, що перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності у 2015 році встановлено порушення позивачем п.177.1 ст. 177 Податкового кодексу України у зв'язку з виникненням розбіжності яка виникла за рахунок не включення позивачем позитивної курсової різниці за вільний продаж валюти до загального оподатковуваного доходу за 2015 рік,  в сумі 65 030.36 грн. (аркуш акту 9) але у висновку акту перевірки та у податковому повідомленні-рішенні №0000751315 від 01.06.2017 р. відповідач зазначив, що позивач допустив порушення лише п.177.2 п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.
		Також, в акті перевірки не зазначений чіткий зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені позивачем, не зазначено дати (періоду) банківських виписок які перевірялися відповідачем та конкретної суми валюти яка була у вільному продажу та отриманих сум від продажу даної валюти на банківський рахунок позивача, не зазначено чітких дат та грошових сум доходу які зазначені в Книзі обліку доходів і витрат на яку посилається в акті відповідач, відсутнє порівняння чітких дат та грошових сум з продажу валюти з отриманими сумами доходу, не зазначено чи бралося пояснення відповідачем у позивача з цього приводу.
		В акті перевірки (аркуш 9,10) відповідачем в таблиці наведені зведені дані встановленої курсової різниці по розрахунковим рахункам позивача (валюта рахунку  долар США) за 2015 рік відповідно до яких відповідач взяв до уваги та відніс до загального оподатковуваного доходу за 2015 рік тільки позитивну різницю (в сумі 65 030.35 грн.)  але зазначений збиток (в сумі 29 942.47 грн.) відповідачем в розрахунок не взято до уваги.
		Відповідно до Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні №1797 -VІІІ від 21.12.2016 року, Податковий кодекс України був доповнений п. 14.1.96-1 згідно якого з'явилося поняття курсової різниці для цілей розділу IV Податкового кодексу України п. 14.1.96-1 - курсова різниця для цілей розділу IV цього Кодексу є позитивна різниця між офіційним обмінним курсом іноземної валюти до гривні, установленим Національним банком України на день придбання та на день продажу (погашення, іншого відчуження) саме цінного паперу, у разі якщо такий цінний папір номінований в іноземній валюті. Інших понять курсової різниці для цілей розділу IV Податкового кодексу України закон не передбачає.
		Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України   державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.
		Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. 
		Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. 
		Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 01.06.2017 № 0000751315 в частині визначення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі  9754,56 грн. за основним платежем та в сумі 2 438,64 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями  та податкове повідомлення-рішення від 01.06.2017 № 0000761315 в частині визначення грошового зобов'язання з військового податку в сумі 975,46 грн. за основним платежем та в сумі 243,87 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями є необґрунтованими, через що позовні вимоги про їх скасування підлягають задоволенню.
		Керуючись статтями 246, 250,255,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.06.2017 № 0000751315 в частині визначення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі  9754,56 грн. за основним платежем та в сумі 2 438,64 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
		 Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.06.2017 № 0000761315 в частині визначення грошового зобов'язання з військового податку в сумі 975,46 грн. за основним платежем та в сумі 243,87 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення виготовлено 21.08.2019 року.
		Суддя                 О.М. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...