Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/8884/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.08.2019.
Дата набрання законної сили: 14.08.2019
Номер судового провадження: 61-48189ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		14 серпня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 569/8884/17
		 
		провадження № 61-48189св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого  Червинської М. Є.,
		суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П. (суддя-доповідач),
		 
		учасники справи:
		позивач  ОСОБА_1,
		відповідач  товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Файнес Сервіс»,
		третя особа  приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файнес Сервіс», яке є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 травня 2018 року у складі судді Бердія М. А. та постанову Рівненського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Хилевича С. В., 
		Боймиструка С. В., Шимківа С. С.,
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог:
		 
		У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг компанія «Рантьє» (далі  ТОВ «ФК «Рантьє»), третя особа  приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О. М., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що вчинений приватним нотаріусом виконавчий напис від 17 грудня 2016 року № 1736, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь кредитора 14 814,38 грн заборгованості за кредитом, 3 504,43 грн заборгованості за нарахованими, але не сплаченими процентами та комісією, 1 300,00 грн плати за вчинення виконавчого напису нотаріуса, що сумарно становить 19 618,81 грн суперечить правилам статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» щодо обов'язковості переліку певних документів та факту безспірності заборгованості, глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України щодо безспірності документів, на підставі яких здійснюється стягнення, розясненням пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні».
		 
		ОСОБА_1, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив визнати виконавчий напис нотаріуса від 17 грудня 2016 року № 1736, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М. таким, що не підлягає виконанню.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		 
		Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 11 травня 
		2018 року позовні вимоги задоволено.
		 
		Визнано виконавчий напис, вчинений 17 грудня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Гуревічовим О. М., реєстровий № 1736, таким, що не підлягає виконанню.
		 
		Стягнуто з ТОВ «ФК «Рантьє» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі понесені позивачем по сплаті судового збору в розмірі 960,00 грн.
		 
		Ухвалюючи своє рішення, суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості позову, оскільки при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не було враховано відсутність безспірності заборгованості, документи про що надано кредитором. Тому з урахуванням положень частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» позов задоволено і визнано оспорюваний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
		 
		Постановою Рівненського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Рантьє» залишено без задоволення.
		 
		Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 травня 
		2018 року залишено без змін.
		 
		Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Рантьє», апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність спірності заборгованості за виконавчим написом нотаріуса.
		 
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
		 
		07 грудня 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» (далі  ТОВ «Нью Файненс Сервіс») через засоби поштового звʼязку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 травня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 
		30 жовтня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи свою скаргу неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обовязки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. ТОВ «ФК «Рантьє» надало нотаріусу всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості позивача по кредиту, яка зазначена у оскаржуваному виконавчому написі нотаріуса.
		 
		Суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат».
		 
		Суди не врахували структуру заборгованості, і не звернули увагу, що 
		3 027,71 грн це була прострочена заборгованість по тілу кредиту (тобто сума заборгованості по тілу кредиту, яка згідно умов кредитного договору мала бути сплачена 10 жовтня 2015 року, і не була сплачена), а не заборгованість позивача в цілому по тілу кредиту, яка станом на 18 жовтня 2016 року становила 14 814,38 грн.
		 
		Доводи інших учасників справи:
		 
		Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
		 
		Рух касаційної скарги:
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2019 року поновлено ТОВ «Нью Файненс Сервіс» строк на касаційне оскарження рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 травня 2018 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи 
		№ 569/8884/17 з Дніпровського районного суду міста Києва.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2019 року справу № 569/8884/17 призначено до судового розгляду.
		 
		Щодо заявлених клопотань:
		 
		Одночасно у касаційній скарзі ТОВ «Нью Файненс Сервіс» просило після відкриття касаційного провадження у справі замінити відповідача  
		ТОВ «ФК «Рантьє» на його правонаступника  ТОВ «Нью Файненс Сервіс».
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2019 року клопотання ТОВ «Нью Файнес Сервіс» про залучення правонаступника у справі задоволено.
		 
		Залучено ТОВ «Нью Файнес Сервіс» до участі у справі № 569/8884/17 в якості правонаступника ТОВ «ФК «Рантьє».
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ: 
		 
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
		 
		Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи:
		 
		У справі, яка переглядається судами встановлено, що 23 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Ідея-Банк» (далі  ПАТ «Ідея-Банк» або банк) укладено кредитний договір 
		№ L01.188.32723 на суму 17 408,00 грн для поточних потреб. 
		 
		10 жовтня 2015 року банком направлено ОСОБА_1 письмове повідомлення за вих. № 12.1.3./134778, за яким ПАТ «Ідея-Банк» повідомило боржника про наявну заборгованість відповідно до кредитного договору, яка станом на 01 жовтня 2015 року становить 3 027,71 грн та пеня у розмірі 208,03 грн. Запропоновано ОСОБА_1 сплатити існуючу (вказану) заборгованість за кредитним договором (а. с. 131).
		 
		29 квітня 2016 року між ТОВ «ФК «Рантьє» та ПАТ «Ідея-Банк» укладено договір факторингу № 29/04-01, за умовами якого банк відступив, а факторингова компанія набула право грошової вимоги за кредитним договором від 23 жовтня 2014 року № L01.188.32723.
		 
		18 жовтня 2016 року ТОВ «ФК «Рантьє» надіслало позивачу письмову вимогу № L01.188.32723, де вказано заборгованість ОСОБА_1 станом на 18 жовтня 2016 року у розмірі 18 318,81 грн, з яких: 14 814,38 грн  заборгованість за тілом кредиту та 3 504,43 грн  заборгованість за нарахованими, але не сплаченими процентами та комісією. 
		 
		Даних про її вручення адресату матеріали справи не містять.
		 
		23 листопада 2016 року ТОВ «ФК «Рантьє» звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу із заявою про вчинення виконавчого напису, до якої долучено детальний розрахунок по кредиту 
		№ L01.188.32723, з якого вбачається, що станом на 01 жовтня 2015 року (дата надіслання ПАТ «Ідея-Банк» позивачу повідомлення за 
		вих. № 12.1.3/134778) існувала заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена) в розмірі 14 816,71 грн (а. с. 114).
		 
		Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М. 17 грудня 2016 року виконавчого напису за № 1736, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Рантьє» 
		14 814,38 грн  заборгованості за тілом кредиту, 3 504,43 грн  заборгованості за нарахованими, але не сплаченими процентами і комісіями та 1 300,00 грн  плати за вчинення виконавчого напису нотаріуса.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходили із того, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не було враховано відсутність безспірності заборгованості, що підтверджується належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.
		 
		Проте колегія суддів Верховного Суду не може погодитися з висновком суду апеляційної інстанції, оскільки такий зроблений з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованого судового рішення.
		 
		Відповідно до частин першої, другої та пятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права:
		 
		За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
		 
		Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
		 
		Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі  Порядок вчинення нотаріальних дій).
		 
		Вчинення нотаріусом виконавчого напису  це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
		 
		Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		 
		Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями  не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
		 
		Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
		 
		Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника  фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
		 
		Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
		 
		За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.
		 
		Вчинення нотаріусом виконавчого напису  це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обовязків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису  надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобовязання боржником.
		 
		Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
		 
		Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника  це обовязкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками  наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
		 
		Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій,  шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень  письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобовязаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
		 
		Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
		 
		З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
		 
		Разом з цим, суд апеляційної інстанції, переглядаючи в апеляційному порядку рішення місцевого суду про задоволення позовних вимог, та залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Рантьє», обмежився лише констатацією вищезазначених вимог Закону та не навів в рішенні будь-яких доводів на підтвердження фактів їх дотримання нотаріусом при вчиненні виконавчого напису. Апеляційний суд не перевірив належним чином аргументи апеляційної скарги та помилково виходив лише з недоведеності відповідачем факту безспірності заборгованості, при цьому належними та допустимими доказами такі висновки не підтвердив. 
		 
		Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
		 
		Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
		 
		Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).
		 
		Суд взагалі не надав жодної оцінки документам на підтвердження безспірності заборгованості, не перевірив факт надання стягувачем нотаріусу всіх необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості, не перевірив дотримання нотаріусом при вчиненні виконавчого напису всіх вищезазначених вимог закону.
		 
		Вказані обставини не були предметом дослідження апеляційного суду, він не дав їм належної правової оцінки.
		 
		Висновки за результатом розгляду касаційної скарги:
		 
		Відповідно до пунктів 1-3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені цим судом.
		 
		Верховний Суд переглядає справи виключно з підстав і в порядку, встановлених ЦПК України, і не має можливості встановлювати обставини, які не були встановлені в рішенні. Оскільки зазначені помилки допущені судом апеляційної інстанції, то справа підлягає направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Отже, постанова Рівненського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року підлягає скасуванню, а справа  направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		Оскільки Верховний Суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
		 
		Керуючись статтями 141, 258, 259, 400, 402404, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційної цивільного суду 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файнес Сервіс», яке є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє», задовольнити частково.
		 
		Постанову Рівненського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року скасувати.
		 
		Справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг компанія «Рантьє», третя особа  приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню передати на новий розгляд до Рівненського апеляційного суду.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		ГоловуючийМ. Є. Червинська    Судді: Н. О. Антоненко     В. М. Коротун     В. І. Крат     В. П. Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...