Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/2187/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 22.08.2019. Зареєстровано: 23.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.08.2019.
Дата набрання законної сили: 21.08.2019
Номер судового провадження: К/9901/2269/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		21 серпня 2019 року 
		 
		м. Київ
		справа №806/2187/18
		адміністративне провадження №К/9901/2269/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
		за касаційною скаргою Міністерства оборони України
		на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 (головуючий суддя Капинос О.В.)
		на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 (колегія суддів у складі головуючого судді Кузьмишина В.М., Боровицького О.А., Сушка О.О.)
		у справі №806/2187/18
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Міністерства оборони України,
		третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу,
		 
		І. РУХ СПРАВИ
		 
		1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:
		-визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи;
		-зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності (27.11.2017) з урахуванням раніше виплачених сум.
		2.Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11.07.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018, позов задоволено частково. 
		3.У касаційній скарзі Міністерство оборони України із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
		 
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		4.Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив військову службу на посаді начальника організаційно-планової групи тилу управління оперативного командування «Північ» та 14.05.2015 звільнився в запас за станом здоров`я.
		5.03.04.2015  ОСОБА_1 під час первинного медичного огляду встановлено ІІІ групу інвалідності, яка настала в результаті захворювань, пов`язаних з проходженням військової служби, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААА № 206257 від 29.04.2015.
		6.30.09.2015 у зв`язку із встановленням інвалідності, позивачу виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 84833 грн 70 коп.
		7.Відповідно до довідки МСЕК серії 12ААА за № 218683 від 09.12.2015 за наслідками повторного огляду ОСОБА_1 з 04.12.2015 підтверджено ІІІ групу інвалідності, пов`язану з виконанням обов`язків військової служби та встановлено статус інваліда війни ІІІ групи.
		8.28.12.2016 у зв`язку із зміною групи інвалідності позивачу виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 109460,00 грн.
		9.Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 861960 від 04.12.2017 ОСОБА_1 за наслідками повторного огляду, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, встановлено ІІ групу інвалідності з 27.11.2017, причина інвалідності - захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
		10. ОСОБА_1 звернувся із заявою до Міністерства оборони України про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.
		11.З протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 23.02.2018 № 21 вбачається, що комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки ОСОБА_1 змінено групу інвалідності понад дворічний термін.
		12.Не погоджуючись з таким рішенням комісії Міністерства оборони України, позивач звернувся до суду з позовом.
		 
		IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		13.Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов`язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.
		14.При цьому суд першої інстанції взяв до уваги, що 03.04.2015 позивачу була встановлена ІІІ група інвалідності, що настала в результаті захворювань, пов`язаних з проходженням військової служби. Отже, інвалідність настала внаслідок загального захворювання, пов`язаного з проходження служби.
		15.При цьому, 04.12.2015 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, пов`язану саме з виконанням обов`язків військової служби. Тобто, інвалідність, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби позивачу встановлена з 04.12.2015.
		16.Оскільки позивачу ІІІ групу інвалідності, пов`язану саме з виконанням обов`язків військової служби встановлено 04.12.2015, а ІІ група інвалідності, яка настала в результаті травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби встановлена 27.11.2017, отже групу інвалідності змінено в межах дворічного строку, що дає йому право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, з урахуванням виплаченої суми.
		17.В обґрунтування такого підходу суд послався на правову позицію, яка була висловлена Верховним Судом України у постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 у справі №21-563а14. 
		 
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		18.Відповідач у касаційній скарзі наголошує на тому, що позивачу вищу групу інвалідності встановлено через два роки після первинного встановлення інвалідності. Тому він не має права на одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
		19.Окрім того, в інших адміністративних справах з аналогічним предметом спору суд апеляційної інстанції дійшов протилежних висновків та відмовив у задоволенні позову.
		20.Відзив на касаційну скаргу не надходив. 
		 
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		21.Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
		22.Ключовим правовим питанням у справі є правильність застосування до спірних правовідносин абз. 2 п. 4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі  Закон №2011-XII) та п. 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі  Порядок № 975). 
		23.З урахуванням частої зміни законодавства, у справах цієї категорії насамперед потрібно встановити які правові норми регулюють відносини сторін на час виникнення спору. 
		24.Спір виник щодо права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності з 27.11.2017.
		25.Відповідно до абз. 3 п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії. 
		26.Отже, до спірних відносин застосовується законодавство, що діяло на 27.11.2017.
		27.Згідно з пунктом 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII, який набрав чинності з 01.01.2014, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
		28.Положення пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII застосовується до правовідносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 01.01.2014.
		29.Згодом, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) пункт 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється».
		30.Обидві ці норми пункту 4 статті 16-3 Закону (абз. 1 і 2) передбачають обмеження строку, протягом якого зміна групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги, дворічним строком. Дворічний строк обчислюється з часу первинного встановлення інвалідності. 
		31.Правовідносини щодо первинного встановлення інвалідності виникли після набрання чинності зазначеним Законом, тому пункт 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII застосовується до позивача.
		32.Суд звертає увагу, що на час первинного встановлення інвалідності позивачеві (03.04.2015) правова норма, яка обмежує право на перегляд розміру одноразової грошової допомоги дворічним строком, вже діяла. 
		33.З дня первинного встановлення інвалідності (03.04.2015) до дня встановлення ІІ групи інвалідності (27.11.2017) минуло понад два роки. Відтак, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
		34.Відповідно до п. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. При цьому причина інвалідності (ступеня втрати працездатності) для обчислення строку самостійного правового значення не має. 
		35.З огляду на це, Суд не погоджується з мотивами, покладеними в основу оскаржуваних рішень, про неврахування, як первинної, ІІІ групи інвалідності, встановленої з 03.04.2015, оскільки вона настала в результаті захворювань, пов`язаних з проходженням військової служби, а не у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби. Як наслідок, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що інвалідність, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби позивачу встановлена з 04.12.2015.
		36.Застосування у спорі правової позиції, яка була висловлена Верховним Судом України у постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 у справі №21-563а14, є помилковим, оскільки з цієї постанови вбачається, що вона вирішує спір, який виник у 2011 році та за іншого правового регулювання. Норми матеріального права, які тлумачив суд, діяли в іншій редакції. За таких обставин ця постанова не може мати прецедентного характеру у справі, що розглядається. 
		37.Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		38.Суди неправильно застосували норми матеріального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень. Враховуючи наведене. Касаційну скаргу слід задовольнити, судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
		39.Законодавством не передбачено відшкодування судового збору, сплаченого суб`єктом владних повноважень, у разі задоволення касаційної скарги. 
		 
		Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		1.Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.
		2.Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 у справі № 806/2187/18 скасувати.
		3.Ухвалити нове рішення.
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи; зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності (27.11.2017) з урахуванням раніше виплачених сум  відмовити.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідачВ.М. Кравчук
		 
		СуддяА.А. Єзеров
		 
		СуддяО.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...