Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/5514/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 22.08.2019. Зареєстровано: 23.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.08.2019.
Дата набрання законної сили: 22.08.2019
Номер судового провадження: К/9901/24262/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		22 серпня 2019 року 
		м. Київ
		справа № 295/5514/17
		адміністративне провадження № К/9901/24262/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Яковенка М. М.,
		суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
		розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №   295/5514/17
		за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Осіпчука Юрія Петровича, третя особа на стороні відповідача: Управління патрульної поліції у м. Житомирі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії БР № 712367 від 07 травня 2017 року,
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду  м. Житомира (головуючий суддя: І. Г. Перекупка) від 21 липня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Є. М. Мацький, В.   Б.   Шидловський, С. М. Шевчук) від 18 жовтня 2017 року, 
		ВСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі лейтенанта поліції Осіпчука Юрія Петровича щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу 07 травня 2017 року за адресою: автодорога Київ-Чоп, 218 кілометр та скасувати постанову інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі лейтенанта поліції Осіпчука Ю. П. серії БР №   712367 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП).
		2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог законодавства розглянув адміністративне правопорушення на місці його вчинення, однак за рішенням Конституційного суду України від 26 травня 2015 року місце вчинення вважається в межах місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення, а тому відповідач незаконно розглянув справу за місцем зупинки чим. Крім того, позивач посилається на те, що наявність полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів в осіб, які керують трактором не є обов`язковою.
		3. Постановою Богунського районного суду  м. Житомира від 21 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 06 листопада 2017 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Богунського районного суду  м. Житомира від 21 липня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подачі заперечень на скаргу до 04 грудня 2017 року.
		6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
		7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
		8. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		9. 16 лютого 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 21 липня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року у справі № 295/5514/17 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Шарапа В. М. - головуючий суддя, Бевзенко В. М., Данилевич Н. А.).
		10. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року № 705/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В. М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.
		11. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 травня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
		12. Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
		IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07 травня 2017 року інспектором роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі лейтенанта поліції Осіпчуком Ю. П.  винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серія БР № 712367, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
		14. Відповідно до постанови, 07 травня 2017 року о 20 год. 30 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом не мав при собі поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив пункт 2.1 «г» Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 126 КУпАП.
		15. Не погоджуючись з постановою позивач оскаржив її до суду.
		IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		16. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, виходив з того, що оскільки позивач при складанні інспектором патрульної поліції відносно нього постанови про адміністративне правопорушення не мав при собі поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на трактор МТЗ-82103 або документів на підставі яких він звільняться від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, то постанова інспектора патрульної поліції про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП, а саме, що він не мав страхового полісу (сертифіката) є законною і обґрунтованою.
		17. При цьому, судами зазначено, що постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складено інспектором патрульної поліції, який відповідно до вимог статті 222 КУпАП мав право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення за частиною 1 статті 121 та частиною 1 статті 126 КУпАП безпосередньо на місці його вчинення.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		18. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
		19. Касаційна скарга обґрунтована тим, що трактор, за керування яким без страхового полісу притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не відноситься до транспортних засобів у розумінні Закону України «Про обов`язкове страхування власників наземних транспортних засобів», а тому не підлягає обов`язковому страхуванню за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
		20. Станом на 22 серпня 2019 року відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		21. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.
		22. Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		23. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001року № 1306 (із змінами та доповненнями). 
		24. Як вже було зазначено вище, відповідно до спірної постанови ОСОБА_1 визнано винним в порушенні вимог пункту 2.1 «г»   Правил дорожнього руху   та притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП із застосуванням стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.
		25. Відповідно до частини 1 статті 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		26. За правилами підпункту ґ пункту 2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільнені від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи.
		27. Відповідно до визначення транспортного засобу, що міститься в пункті 1.10 ПДР, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
		Трактор - це моторизований колісний або гусеничний транспортний засіб сільськогосподарського або лісогосподарського призначення, що має щонайменше дві осі та характеризується максимальною конструкційною швидкістю не менш як 6 кілометрів на годину, спеціально призначений для того, щоб тягти, штовхати, везти і приводити в рух змінні причіпні машини, що використовуються для виконання сільськогосподарських або лісогосподарських робіт, або буксирувати сільськогосподарські та лісогосподарські причепи. Зазначений транспортний засіб застосовується також для перевезення вантажів під час виконання сільськогосподарських та лісогосподарських робіт і обладнується сидіннями для пасажирів.
		28. Аналогічні положення містяться в постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів» від 28 грудня 2011 року № 1367.
		29. Згідно частини 8 статті 121 КУпАП, трактор також відноситься до транспортних засобів. 
		30. Слід відзначити, що в межах даної справи не є спірними фактичні обставини справи встановлені судами попередніх інстанцій. Основне спірне питання полягає не у тому, чи відноситься трактор до категорії транспортних засобів чи ні, а в тому, чи підлягає він обов`язковому страхуванню Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та у випадку не страхування якого чи підлягає відповідальності особа, яка їм керує. 
		31. Так, відповідно до пункту 1.5 статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», наземні транспортні засоби (далі - транспортні засоби) - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.
		32. При укладанні договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховики щодо класифікації транспортних засобів використовують норми Державного стандарту України ДСТУ 2984-95 «Засоби транспортні дорожні. Типи. Терміни та визначення», затверджені та введені в дію наказом Держстандарту України № 31 від 25 січня 1995 року, а також Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08 травня 1993 року.
		33. Відповідно до абзацу 2 пункту 1.5 статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування власників наземних транспортних засобів», у цьому Законі не вважається транспортним засобом пристрій, який підпадає під ознаки, зазначені у цьому пункті, але щодо якого не встановлено коригуючий коефіцієнт залежно від типу транспортного засобу. Тобто, не підлягає обов`язковому страхуванню та не може бути застрахованим пристрій, який не має певних коригуючи коефіцієнтів, внаслідок чого він в силу цього Закону, не визнається транспортним засобом. Відповідальність за не страхування, як обов`язкове може наставати лише у разі, якщо певний вид транспортного засобу підлягає такому страхуванню відповідно до Закону.
		34. Коригуючи коефіцієнти та їх розміри встановлено та затверджено Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 серпня 2010 року за № 689/17984.
		35. Згідно з зазначеним Розпорядженням, трактор не відноситься до типів транспортних засобів щодо яких встановлений коригуючий коефіцієнт та не підлягає державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України, а реєструється державними інспекціями сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах на підставі Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 694 від 08 липня 2009 року.
		36. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Відомчу реєстрацію та облік транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, а саме тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (стаття 34 Закону України «Про дорожній рух»).
		37. Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		38. Виходячи з наведених правових норм в їх сукупності, касаційний суд дійшов висновку, що трактор, за керування яким без страхового полісу притягнуто до адміністративної відповідальності позивача, не відноситься до транспортних засобів у розумінні Закону України «Про обов`язкове страхування власників наземних транспортних засобів», а тому не підлягає обов`язковому страхуванню за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, 
		39. Вказаний висновок колегії суддів узгоджується з правовою позицією викладеною в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2017 року по справі № К/800/32456/17.
		40. На підставі вищевикладеного, Суд вважає, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП, у зв`язку з чим постанова інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі лейтенанта поліції Осіпчука Ю. П. серії БР № 712367 підлягає скасуванню.
		41. Із врахуванням вищевикладеного, слід також відзначити, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що трактор є транспортним засобом у розумінні частини 1 статті 126  КУпАП, суд касаційної інстанції вважає помилковими, оскільки, відповідно до пункту 21.1 статті 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цей транспортний засіб не відноситься до транспортних засобів, яким забороняється експлуатувати без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
		42. В той же час, Судом не приймається до уваги посилання позивача на порушення порядку притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки відповідно до положень статей 222 та 258 КУпАП України працівники органів і підрозділів Національної поліції можуть розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення без складання протоколів та на місці вчинення адміністративного правопорушення, а тому суди попередніх інстанцій правомірно відмовили у цій частині позовних вимог про визнання протиправними дії інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі лейтенанта поліції Осіпчука Ю. П. щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу 07 травня 2017 року за адресою: автодорога Київ-Чоп, 218 кілометр. 
		43. На підставі вищевикладеного, Суд вважає, що відповідач, складаючи постанову у справі про адміністративне правопорушення, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, а тому заявлені позовні вимоги позивача в частині скасування спірної постанови є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.
		44. Таким чином, Суд вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій та такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права про те, що у відповідача були наявні правові підстави для винесення оскаржуваної постанови.
		45. За змістом частин 1, 2, 3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		46. Відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 349, статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення, не передаючи справи на новий розгляд. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		47. За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають частковому скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог. 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 21 липня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року скасувати в частині не задоволених позовних вимог про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог задовольнити.
		Скасувати постанову інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі лейтенанта поліції Осіпчука Юрія Петровича серії БР № 712367 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
		В іншій частині постанови Богунського районного суду  м. Житомира від 21 липня 2017 року та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                 М. М. Яковенко
		 
		Судді                                                                                                    І. В. Дашутін
		 
		                                                                                                    О. О. Шишов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...