Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 400/680/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Надіслано для оприлюднення: 28.08.2019. Зареєстровано: 29.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.08.2019.
Дата набрання законної сили: 27.08.2019
Номер судового провадження: 854/3936/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		___________________________________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		27 серпня 2019 р. Категорія 102020000м.ОдесаСправа № 400/680/19Головуючий в 1 інстанції: Фульга А. П.
		час і місце ухвалення: письмове провадження, 
		м. Миколаїв
		 
		          
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
		судді-доповідача:  Семенюка Г.В.
		суддів: Потапчука В.О. ,  Шляхтицького О.І. 
		 
		                          
		 
		 
		при секретаріВишневській А.В.
		за участю сторін: Пред-к відповідачаРаскевич Є.Л. (довіреність)  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Миколаїв" на Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Миколаїв" про визнання    відмову незаконною та зобов`язання вчинити певні дії, -
		встановиВ:
		 
		          Позивач, звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Миколаїв" про визнання    відмову незаконною та зобов`язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що відповідно до вимог  Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформація, яку вона запитувала у відповідача є публічною, а за таких обставин він не мав права відмовляти у її наданні.
		          Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Миколаїв", що виявилися у наданні на запит ОСОБА_1 публічної інформації, а саме:    Яку штатну кількість працівників має ТОВ «Місто для людей Миколаїв»?; Які штатні посади затверджено ТОВ «Місто для людей Миколаїв»?, із зазначенням кількості одиниць; Найменування та код ЄДРПОУ підрядної організації юридичної особи, яку ТОВ    «Місто для людей Миколаїв» залучає до виконання робіт?. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Миколаїв" надати     ОСОБА_1 наступну публічну інформацію: Яку штатну кількість працівників має ТОВ «Місто для людей Миколаїв»?; Які штатні посади затверджено ТОВ «Місто для людей Миколаїв»?, із зазначенням кількості одиниць; Найменування та код ЄДРПОУ підрядної організації юридичної особи, яку ТОВ    «Місто для людей Миколаїв» залучає до виконання робіт?.
		Не погодившись з Рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Миколаїв" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції на власний розсуд зазначив, що інформація, яку запитував позивач є суспільно необхідною інформацією.
		ОСОБА_1 було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, позивач зазначає, що ситуація пов`язана з відповідачем підпадає під визначення суспільного інтересу, оскільки діяльність відповідача має ознаки того, що він може порушувати права людини, вводити громадськість в оману, завдавати шкоди мешканцям будинків.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
		 
		Судом першої інстанції встановлено, що 22.06.2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Миколаїв» зареєстрований в якості юридичної особи.
		20.12.2018 року позивач, з метою підготовки журналістського матеріалу, направила на адресу відповідача запит на отримання інформації з питаннями: Яку штатну кількість працівників має ТОВ «Місто для людей Миколаїв»?;Які штатні посади затверджено ТОВ «Місто для людей Миколаїв»?, із зазначенням кількості одиниць; Найменування та код ЄДРПОУ підрядної організації юридичної особи, яку ТОВ    «Місто для людей Миколаїв» залучає до виконання робіт?.
		Відповідач Листом надав на зазначений запит позивачки відповідь, в якій повідомив, що згідно статуту ТОВ «Місто для людей Миколаїв» та загально доступної інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Місто для людей Миколаїв» є приватною юридичною особою, створеною за власні кошти з метою одержання прибутку, тобто, не є розпорядником публічної інформації.
		Не погоджуючись з відмовою у наданні інформації позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги зазначив, що відповідач є розпорядником інформації, запитуваної позивачем та безпідставно не надав вказану інформацію, а тому наявні підстави для задоволення позову. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.  
		 
		Відповідно до  ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації"  публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
		Розпорядниками інформації відповідно до ст.13 Закону визнаються:
		1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;
		2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
		3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;
		4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
		5) суб`єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією) (ч.2 ст.13 Закону).
		Відповідно до п. 6.4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» при визначенні того, чи є суспільний інтерес в отриманні інформації, суди повинні враховувати таке.
		З урахуванням положень частини другої статті 29 Закону України від 2 жовтня 1992 року №  2657-ХІІ «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-XІІ) предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо. 
		Перелік видів інформації, що може бути предметом суспільного інтересу, не є вичерпним. 
		З огляду на характер суспільно необхідної інформації законодавство не надає вичерпного визначення цього поняття. Гнучкість законодавства в цьому аспекті виправдано надає судам можливість визначати, чи є конкретна інформація суспільно необхідною, з врахуванням індивідуальних обставин справи. 
		Таким чином, оцінюючи конкретну інформацію на предмет наявності суспільного інтересу до неї, суди повинні застосовувати певні критерії. 
		Крім того, визначаючи те, чи є інформація суспільно необхідною, суди повинні враховувати: особу запитувача. Якщо інформацію запитує журналіст або особа, яка, користуючись сучасними засобами комунікації, створює площадку для суспільного обговорення важливих питань, систематично інформує суспільство про суспільні події,  представник громадської організації, це є додатковим аргументом на користь наявності суспільного інтересу запитуваної інформації. 
		З матеріалів справи убачається, що 13.07.2018 року Наказом Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради №96 товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Миколаїв» призначено управителем багатоквартирних будинків, що входять до складу об`єктів (групи будинків) №№1, 2, 3.
		Також, підписано договори про надання послуг з управління багатоквартирними будинками міста Миколаєва від імені співвласників багатоквартирних будинків з переможцем конкурсу    строком на один рік, з обов`язком управителя розпочати надання послуг з управління багатоквартирними будинками з 01.09.2018 року.
		У зв`язку із викладеним відповідач опинився у центрі уваги, оскільки, як стверджує Позивач, громадськість почало турбувати питання, чи спроможне зазначене підприємство виконувати взяті на себе зобов`язання та чи якісно воно буде надавати свої послуги з управління.
		Згодом, мешканці почали скаржитись на надмірність тарифів за житлово-комунальні послуги , які застосовувались ТОВ "Місто для людей Миколаїв", звертались зі скаргами до місцевих органів влади та до народного депутата.  
		Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ТОВ «Місто для людей Миколаїв» не є суб`єктом владних повноважень, не виконує делегованих повноважень, він не є розпорядником публічної інформації за загальним правилом, але як суб`єкт господарювання є розпорядником публічної інформації у окремих випадках щодо спеціальної інформації з підстав, передбачених ч.2 ст.13 Закону - суб`єкт господарювання, який володіє суспільно необхідною інформацією.
		Визначаючи чи є інформація, яку запитувала від відповідача позивач, суспільно необхідною, суд виходить з того, що суспільно необхідною інформацію відповідно до ч.2  ст.29 Закону України "Про інформацію"  вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності    (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
		При цьому, зазначене визначення поняття суспільно необхідної інформації не є вичерпним.
		Крім того, враховуючи, що інформація, що запитувалась позивачем не належить до інформації з обмеженим доступом, вимоги ч.5  ст.19 Закону України "Про доступ до публічної інформації"  запитувачем інформації дотримано.
		Отже, враховуючи вище викладене, а також те, що відповідач є розпорядником інформації, володіє та зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит, інформація, що запитується, не є інформацією з обмеженим доступом, надання цієї інформації не пов`язано з витратами на копіюванням або друком, ТОВ «Місто для людей Миколаїв» безпідставно не надав інформацію позивачу.
		Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на п. 8.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» оскільки вони спростовуються п. 6. 4 вказаної Постанови.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання    відмову незаконною та зобов`язання вчинити певні дії належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними матеріалами справи та підлягають задоволенню. 
		Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
		З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Миколаїв", - залишити без задоволення.
		 
		Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року по справі № 400/680/19, - залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.    
		Повний текст Постанови складено - 28 серпня 2019 року.
		 
		 
		Суддя-доповідач  Семенюк Г.В.Судді    Потапчук В.О.    Шляхтицький О.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...