Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/908/17-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 28.08.2019. Зареєстровано: 29.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.08.2019.
Дата набрання законної сили: 28.08.2019
Номер судового провадження: К/9901/64042/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		28 серпня 2019 року 
		Київ
		справа №824/908/17-а
		адміністративне провадження №К/9901/64042/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Олендера І.Я.,
		суддів: Гончарової І.А.,  Ханової  Р.Ф., 
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від      22 серпня 2018 року (судді: Сторчак В.Ю. (головуючий), Мельник-Томенко Ж.М., Ватаманюк Р.В.) у справі              № 824/908/17-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області      про визнання протиправними і скасування рішень,
		 
		УСТАНОВИВ:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у Чернівецькій області) про визнання протиправними і скасування рішення № 0060481304 від 09.11.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску, податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС в Чернівецькій області від 09.11.2017 № 0061681304, № 0061661304, № 0061651304, № 0061571304,                    № 0061621304, № 0061631304, № 001611304, № 0061511304 .
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 09.11.2017 № 0061681304,               № 0061661304, № 0061651304, № 0061571304, № 0061621304, № 0061631304,            № 001611304, № 0061511304 та рішення № 0060481304 від 09.11.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки висновки контролюючого органу на підставі яких приймались вказані рішення є не обґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 6 березня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито позивачем для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи-підприємця - платника єдиного податку з врахуванням вимог   статті 292 Податкового кодексу України, а контролюючим органом була доведена правомірність та законність прийнятих податкових повідомлень-рішень від   09.11.2017 із врахуванням правових висновків Верховного Суду викладеної у постанові від 06.02.2018 у справі № 813/238/17.
		4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просив скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 6 березня 2018 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
		5. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від      22 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю. Скасовано рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 6 березня 2018 року у справі    № 824/908/17-а та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області № 0060481304 від 09.11.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Чернівецькій області від 09.11.2017   № 0061681304, № 0061661304, № 0061651304,   № 0061571304, № 0061621304, № 0061631304, № 001611304, № 0061511304 . Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 09.11.2017 № 0061681304,               № 0061661304, № 0061651304, № 0061571304, № 0061621304, № 0061631304,            № 001611304, № 0061511304 та рішення № 0060481304 від 09.11.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, відповідачем не було доведено та надано належних доказів, що оскаржувані рішення прийнято в межах та в порядку наданих законом повноважень, крім того, до спірних правовідносин, у справі що розглядається, не можуть бути застосовані правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 813/238/17.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Чернівецькій області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від      22 серпня 2018 року та залишити в силі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 6 березня 2018 року у справі № 824/908/17-а.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 взята на облік в Кіцманській ОДПІ Головного управління ДФС у Чернівецькій області як платник податків 24.01.2007 та здійснює господарську діяльність:   код КВЕД 46.44 «оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення (основний)»; код КВЕД 47.89 «роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами».
		17 липня 2017 року до ГУ ДФС у Чернівецькій області надійшов лист від ГУ ДФС у Херсонській області, в якому зазначено, про порушення кримінального провадження № 32106230000000059 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України. Досудовим розслідування встановлено, що громадянин ОСОБА_2 протягом 2011-2016 років здійснював імпорт товарно-матеріальних цінностей (фарфор, скляний посуд і засоби чищення) із території Російської Федерації з метою отримання необлікованих прибутків та здійснював їх реалізацію за готівку особам без сплати відповідних податків. З вказаною метою 23.10.2012 ПАТ «Укрсоцбанк»   було виготовлено додаткову платіжну картку на ім`я довіреної особи для здійснення видаткових операцій по рахунку   № НОМЕР_2 для ОСОБА_1 . За перевіряє мий період ОСОБА_1 отримувала від громадянина ОСОБА_2 продукцію (фарфоровий та скляний посуд) за яку перераховувалось на вищевказаний рахунок грошові кошти в розмірі 4   752   016,18 грн, з них протягом 2013 року 1   421 112,30 грн, протягом 2014 року 2   022 178 грн, протягом 2015 року 1   308 725,88 грн. Враховуючи те, що в подальшому позивачем реалізовано отриманий посуд, податковий орган зробив висновок про розбіжність в задекларованих доходах позивача та перерахованими коштами на рахунок громадянина ОСОБА_2 . У зв`язку із чим ГУ ДФС у Херсонській області просило провести перевірку дотримання вимог законодавства позивачем за період  2013-2015 р.
		На підставі наказів ГУ ДФС у Чернівецькій області від 02.10.2017 № 991 та № 1004, направлень від 04.10.2017 № 1873 та № 1874 з 04.10.2017 по 12.10.2017, контролюючим органом проведено документальну позапланову перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2015.
		Результати проведеної перевірки зафіксовані в акті перевірки від 20.10.2017                                    № 125/24-13-13-04/ 2947016048 , в якому відповідачем зроблено висновки про виявлені порушення, а саме, встановлено: перевищення дозволеного обсягу доходу в 1-3 кварталі 2014 р. в сумі 516 103,40 грн; неналежне ведення книги обліку доходів; нездійснення переходу на застосування іншої ставки або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування, не застосовано ставку єдиного податку у розмірі 15%, чим занижено єдиний податок в сумі 77 415,05 грн; неподано у встановлені строки податкові декларації у разі перевищення протягом року обсягу доходу; не реєструвалися та не велися книги обліку доходів і витрат для загальної системи оподаткування; не подано податкові декларації про майновий стан і доходи за період з 01.10.2014 по 31.12.2014 та за 2015 рік; занижено податок з доходів фізичних осіб в загальній сумі 67 426,56 грн, в тому числі за період з 01.10.2014 по 31.12.2014 в сумі 55 068,48 грн, в 2015 році в сумі 12 358,08 грн; не нараховано та не утримано військовий збір з оподатковуваного (чистого доходу) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 на загальну суму 1 235,82 грн; занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 на загальну суму 266   959,00 грн; неповна сплата єдиного соціального внеску з чистого доходу в частині заниження   максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску, встановленої на 2014-2015 роки в загальній сумі 43 581,99 грн; п.1   ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
		За наслідком проведеної перевірки, контролюючим органом прийнято 09.11.2017 податкові повідомлення-рішення: № 0060481304 про застосування штрафних санкцій   в сумі 7 702,05 грн за наслідком донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 43 581,99 грн; № 0061681304 за яким застосовано до позивача суму штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн за порушення законодавства щодо регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів; № 0061661304 , яким застосовано штрафні санкції у розмірі 510,00 грн; № 0061651304, яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн з єдиного податку з фізичних осіб; податкове повідомлення-рішення № 0061571304, яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування; № 0061621304, яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 180   480,00 грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів; № 0061631304 , яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 29 767,75 грн з єдиного податку з фізичних осіб; № 0061611304, яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 14 289,95 грн зі сплати військового збору;                 № 0061511304, яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 162 765,19 грн з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування. Контролюючим органом 09.11.2017 винесено вимогу № Ф-0060921304, якою визначено суму недоїмки позивача в розмірі               43 581,99 грн.
		Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем було надано договори позики з громадянами ОСОБА_4 в сумі 100   000,00 грн, ОСОБА_5 в сумі 150   000,00 грн, ОСОБА_6 в сумі 150   000,00 грн, ОСОБА_7 в сумі 20   000,00 грн та ОСОБА_8 в сумі 47   000,00 грн (всього в сумі 467   000,00 грн) та письмові розписки про повернення позичених коштів у повному обсязі. Тобто, кошти у загальній сумі 467   000,00 грн, що були внесені на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 повернуті позичальникам у тому самому податковому періоді в повному обсязі, що підтверджується відповідними розписками, які наявні у матеріалах справи. Вказані грошові кошти є поворотною фінансовою допомогою, правовою основою для отримання якої стали договори позики. Позичальником за договорами позики була фізична особа ОСОБА_1 , яка саме як фізична особа набула право власності на кошти. Отже, правовідносини позики виникли між фізичною особою ОСОБА_1 та позикодавцями. В свою чергу, правовідносини щодо використання власних коштів у господарській діяльності стосуються ОСОБА_1 як суб`єкта підприємницької діяльності.
		Встановлено, що розбіжність між сумою доходу отриманого на розрахунковий рахунок за даними книги обліку доходів і витрат та даними банківських виписок виникла у зв`язку із здійсненням ОСОБА_1 поповнення рахунку власними коштами. Проведення таких операцій підтверджується виписками по рахунках в банківській установі, поповнення розрахункового рахунку власними коштами підтверджується виписками по рахункам в банківській установі від 24.10.2017           № 2410-17VU-1412-2356 та від 24.10.2017 № 241017VU14131727, зазначені обставини були встановлені за результатами перевірки.
		Згідно виписки по рахункам в банківській установі від 24.10.2017 № 2410-17VU-1412-2356 вбачається, що ОСОБА_1 , протягом 2014 року здійснювала поповнення рахунку власними коштами, зокрема: 8 січня 2014 року - 20   000,00 грн, з призначенням платежу: «Надходження власних коштів»; 9 січня 2014 року -    50   000,00 грн, з призначенням платежу: «Надходження власних коштів»; 13 січня 2014 року - 50   000,00 грн, з призначенням платежу: «Надходження власних коштів»; 27 січня 2014 року - 5   000,00 грн, з призначенням платежу: «Надходження власних коштів»; 3 лютого 2014 тюку - 54   000,00 грн, з призначенням платежу: «Надходження власних коштів»; 21 лютого 2014 року - 53   300,00 грн, з призначенням платежу: «Переказ коштів на рахунок в іншому банку через систему myDELTA»; 7 березня 2014 року - 30   700,00 грн, з призначенням платежу: « ОСОБА_1 »; 7 квітня 2014 року - 20   900,00 грн, з призначенням платежу: «Надходження власних коштів»; 11 квітня 2014 року - 25   000,00 грн, з призначенням платежу: «Надходження власних коштів»; 27 травня 2014 року - 25   000,00 грн, з призначенням платежу: «Надходження власних коштів»; 24 червня 2014 року - 20   000,00 грн, з призначенням платежу: «Власні кошти»; 1 липня 2014 року - 36   000,00 грн, з призначенням платежу: «Надходження власних коштів». Суми, які надходили протягом 2014 року на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 в загальній сумі 467   000,00 грн з призначенням: «Надходження власних коштів», були поповненням банківського рахунку коштами отриманими від інших фізичних осіб по договорам позики на зворотній основі.
		Суд апеляційної інстанції також зазначив, що судом першої інстанції не було враховано, що призначення платежу відповідно до виписки по рахункам в банківській установі від 24.10.2017 № 2410-17VU-1412-2356 31.01.2014 де мало місце зарахування грошових коштів в сумі 47   000,00 грн від ОСОБА_8 на рахунок позивача із призначенням платежу «За товар згідно накладної № РН-0000140 від 30.01.2014 року» є помилковим, оскільки, вказані кошти були перераховані на виконання умов договору позики № 3 від 05.01.2014. Зазначені обставини також підтверджуються договором позики № 3 від 05.01.2014 та заявою ФОП ОСОБА_8 адресованою ФОП ОСОБА_1 , у якій ОСОБА_8 просить змінити призначення платежу за платіжним дорученням № 11 від 31.01.2014 у сумі 47   000,00 грн на «Поворотна фінансова допомога згідно договору позики № 3 від 5.01.2014 р.». Таким чином, сума в розмірі 47   000,00 грн є власними грошовими коштами ОСОБА_1 , а не частиною доходу від підприємницької діяльності.
		Крім того, незалежною аудиторською перевіркою аудиторської фірми «Аудит-Сервіс» було встановлено, що серед сум, які надходили протягом 2014 року на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 значаться кошти з призначенням «Готівкові надходження власних коштів», «Переведення особистих коштів». Відображення надходження коштів із таким призначенням є наслідком поповнення банківського рахунку коштами отриманими у вигляді готівкових надходжень від   здійснення підприємницької діяльності так і такими, що отримані від інших фізичних осіб по договорам позики на зворотній основі. Аудиторською перевіркою встановлено, що кошти які надходили протягом 2014 року на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 в загальній сумі 409   900,00 грн з призначенням платежу: «Надходження власних коштів». Також встановлено, що протягом 2015 року ФОП ОСОБА_1 отримала дохід в сумі 1   106 955,98 грн, що більше від задекларованих доходів на суму             110 340,98 грн. При цьому порушень, які можуть призвести до зміни групи для перебування на спрощеній системі оподаткування, або безпосередньої зміни системи оподаткування перевіркою не виявлено.
		Суд апеляційної інстанції зазначив, що у вказаному звіті відображено висновки щодо доходів за 2014-2015 р. у книзі обліку доходів та витрат, на розрахункових рахунках та відповідність цих сум у податкових деклараціях, а також проаналізовано загальний обсяг доходу позивача за вказані періоди від підприємницької діяльності. Зазначене спростовує висновок суду першої інстанції про неврахування експертом коштів за 2014, які були зараховані на власний рахунок позивача за призначенням платежу «Готівкові надходження власних коштів» та наданню переваги договорам у вигляді розписки про фінансову поворотну допомогу для постановки своїх висновків, а не бухгалтерським первинним документам, як того вимагає спеціальний закон щодо його діяльності.
		Судом апеляційної інстанції з Книги обліку доходів та відповідно до виписок з банку за 2014 рік встановлено, що загальний оборот ОСОБА_1 за 2014 рік складає       1 399 815,50 грн. Вказана грошова сума включає в себе грошові кошти в сумі           313 110,00 грн, які були отриманими за результатами здійснення позивачем підприємницької діяльності в 2013 році.   Згідно книги обліку за 2013 рік загальний дохід позивача у 2013 році склав 985 304,00 грн. Також встановлено, що частина коштів зберігалася на рахунку № НОМЕР_6 в АТ «Дельта Банк» з якого ОСОБА_1 вже перераховувалися на основний рахунок в ПАТ КБ «Приватбанк» в 2014 році суми 313 110,00 грн. Тобто, до обсягу доходу позивача помилково було враховано кошти в сумі 313 110,00 грн, які ОСОБА_1 зберігала в АТ «Дельта Банк» на рахунку за № НОМЕР_6 , та що не було враховано судом першої інстанції. Крім того встановлено, що до вказаного загального обсягу доходу в сумі      1 399 815,50 грн були включені кредитні грошові кошти в сумі 36   600,00 грн, що підтверджується банківською випискою по основному рахунку. Вказані грошові кошти були внесені на основний рахунок із карткового рахунку СКС «Кредитна карта»                   № 14360570 оформлена у банку на дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), а тому не можуть бути включені до загального доходу підприємця, відповідно до положень визначених     п. 292.11 ст.   292 Податкового кодексу України. Встановлено, що зазначені кредитні кошти вносилися на рахунок з метою погашення кредиту за договором № 1/1145615 від 02.02.2012 на придбання транспортного засобу, що підтверджується матеріалами справи. В загальному за 2014 рік з основного рахунку ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором було сплачено грошові кошти в сумі 42 775,45 грн на рахунок у «Креді Агріколь Банк».
		Судом апеляційної інстанції зазначено, що кошти в сумі 44   100,00 грн які були зараховані на основний рахунок позивача (НОМЕР_7), 28.10.2014          ОСОБА_1 внесла помилково. Вказана грошова сума повинна була бути внесена на особистий рахунок ОСОБА_1 як фізичної особи в ПАТ КБ «ПриватБанк», та як встановлено з виписки ПАТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_7 за 2014 рік вказана грошова сума одразу була перерахована як помилково внесена на картковий рахунок позивача. Крім того, грошові кошти, які відображені у Книзі обліку доходів та витрат 27.12.2017 в сумі 20 738,00 грн були зараховані на основний рахунок позивача пізніше, а саме - 29.12.2017, що підтверджує копія виписки з ПАТ КБ «ПриватБанк» за                  № НОМЕР_7 за 2014 рік. Сума 20 738,00 грн, яка надійшла 27.12.2017 та відображена у Книзі обліку доходів та витрат ОСОБА_1 повністю відповідає сумі внесеній позивачем на основний рахунок, є однією і тією ж сумою та не повинна додаватися. Встановлено, що вказана сума була отримана позивачем як оплата за посуд столовий згідно накладної РН0001798 від 24.12.2014 та внесена через два дні на основний рахунок позивача із зазначенням вищевказаного призначення платежу.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		8. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені позивачем при здійсненні ним господарської діяльності та веденні обліку та на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України, а також того, що позивачем не було доведено, що внесені на власний банківський рахунок готівкові кошти є поворотною фінансовою допомогою, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
		9. Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
		10. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої   статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України   (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		11. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
		11.1. Підпункт 14.1.257 пункту 14.1 статті 14.
		Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.
		11.2. Підпункт 165.1.31 пункту 165.1 статті 165.
		До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.
		11.3. Підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168.
		Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в   статті 167   цього Кодексу.
		11.4. Пункти 292.1, 292.3 статті 292.
		Доходом платника єдиного податку є: для фізичної особи-підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
		До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
		Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
		Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
		11.5. Підпункт 3 пункту 292.11 статті 292.
		До складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються: суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		12. Відповідно до абзацу 8 підпункту   14.1.257   пункту   14.1   статті   14 Податкового кодексу України   поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.
		13. Згідно з Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від   12 листопада 2003 року № 492   поточні банківські рахунки для фізичних осіб - резидентів поділяються на поточні рахунки фізичних осіб - підприємців, які відкриваються для здійснення підприємницької діяльності, та поточні рахунки фізичних осіб, які не є підприємцями.
		Фізична особа-підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.
		14. Кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу фізичної особи-підприємця - платника єдиного податку з врахуванням вимог   статті 292 Податкового кодексу України.
		Платники єдиного податку ведуть облік доходів у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3   Податкового кодексу України.
		15. Для цілей оподаткування дохід характеризується не лише приростом активів платника, але й джерелом його формування, тобто операціями, наслідком виконання яких стало отримання доходу. Зміст операції є одним з визначальних факторів для обрання ставки податку та визнання режиму оподаткування.
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
		17. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення від 09.11.2017: № 0060481304 про застосування штрафних санкцій   в сумі 7 702,05 грн за наслідком донарахування відповідним своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі           43 581,99 грн; № 0061681304 за яким застосовано до позивача суму штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн за порушення законодавства щодо регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів; № 0061661304 , яким застосовано штрафні санкції у розмірі 510,00 грн; № 0061651304, яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн з єдиного податку з фізичних осіб; податкове повідомлення-рішення № 0061571304, яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі        340,00 грн з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування; № 0061621304, яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 180   480,00 грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів; № 0061631304 , яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 29 767,75 грн з єдиного податку з фізичних осіб; № 0061611304, яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 14 289,95 грн зі сплати військового збору; № 0061511304, яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 162 765,19 грн з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.
		Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що внесені позивачем на власний банківський рахунок готівкові кошти із зазначенням призначення платежів: «Надходження власних коштів», «Готівкові надходження власних коштів» та «Переказ коштів на рахунок» не є поворотною фінансовою допомогою, оскільки здійснення такої має бути чітко ідентифіковане у платіжних документах платника єдиного податку. Крім того, судам попередніх інстанцій не було надано належних доказів того, що в подальшому були внесені відповідні зміни у платіжні документи для ідентифікації вказаних коштів саме як поворотної фінансової допомоги.
		Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем було укладено із фізичними особами договори позики предметом яких було надання відповідними особами ОСОБА_1 , як фізичній особі, грошових коштів для власних потреб, тоді як положеннями пункту 292.11 статті 292 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються: суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі (у розумінні підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів. Тобто нормами податкового законодавства передбачена чітка ідентифікація таких коштів для визначення їх саме як - поворотна фінансова допомога. Під час проведення перевірки контролюючим органом позивачем не були надані до перевірки договори про надання поворотної фінансової допомоги (як і договори про надання сум фінансової допомоги, наданої на поворотній основі). А тому, судом першої інстанції було обґрунтовано відхилено посилання позивача на такі докази, оскільки вони не є належними та допустимими у розумінні процесуального законодавства.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		18. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
		19. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України).
		20. З огляду на зазначене, враховуючи положення підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 165.1.31 пункту 165.1 статті 165, пунктів 292.1, 292.3, 292.11 статті 292 Податкового кодексу України (у редакції Закону на час виникнення спірних правовідносин), колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, у частині неправильного тлумачення закону та скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, що є підставою для скасування такого судового рішення, а тому касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на постанову   Вінницького апеляційного адміністративного суду від      22 серпня 2018 року підлягає задоволенню.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного суду України, суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області задовольнити.
		Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від      22 серпня 2018 року у справі № 824/908/17-а скасувати, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 6 березня 2018 року в даній справі залишити в силі.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		І.Я.Олендер
		І.А. Гончарова 
		 Р.Ф. Ханова ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...