Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/8575/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 28.08.2019. Зареєстровано: 29.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.08.2019.
Дата набрання законної сили: 23.12.2019
Номер судового провадження: 1-кп/524/49/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015170090002417

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 524/8575/17
		Провадження № 1-кп/524/49/19
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		27 серпня 2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області
		у складі: головуючого судді: ОСОБА_1 
		 при секретарі:         ОСОБА_2 
		 за участю прокурора: ОСОБА_3 
		    захисника             ОСОБА_4 
		    обвинуваченого         ОСОБА_5 
		    
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кременчука Полтавської області кримінальне провадження , внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015170090002417 від 27.06.2017 року за обвинуваченням  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука, Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, військовозобов`язаного, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше судимого: 05.11.2014 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ст.. 121 ч.1 КК України до покарання у вигляді 5-ти років позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців; проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого  ст.119 ч. 1 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		   
		27.06.2015 року, о 04год. 37 хв. 40 сек. , ОСОБА_5 , перебуваючи на території приміщення бару «Ахтамар»,який розташований по вулиці Першотравневій, 16 «а» м. Кременчука Полтавської області, на грунті неприязних відносин, що виникли в результаті конфлікту між ним та потерпілим ОСОБА_6 , який як вважав ОСОБА_5 забризкав йому перцовим газовим балончиком обличчя , перебуваючи позаду ,праворуч від потерпілого ОСОБА_6 , наніс йому один удар кулаком правої руки в область правої тім`яної ділянки голови , від чого потерпілий ОСОБА_6 впав на асфальтну поверхню обличчям до гори на спину, вдарившись при цьому головою об асфальт. О 04 год. 37 хв. 59 сек. потерпілий ОСОБА_6 піднявся на ноги, після чого обвинувачений ОСОБА_5 о 04 год. 38 хв. 01 сек. знову підійшовши до потерпілого з правої сторони, не передбачаючи можливості настання тяжких наслідків від своїх дій у вигляді смерті потерпілого , хоча повинен був і міг їх передбачити, наніс один удар кулаком правої руки в область щелепи потерпілого ОСОБА_6 , від чого останній впав на асфальтну поверхню обличчям до гори та отримав згідно висновку експерта № 431 від 03.09.2015 року тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми голови з ділянками забою речовини головного мозку на лобних полюсах обох півкуль та на скроневому полюсі правої півкулі головного мозку; крововиливами під м' яку мозкову оболонку правої (лобно-тім' яно-скронева та потилична частка) та лівої (лобно-скронева частка) півкулі головного мозку; крововиливами під тверду мозкову оболонку головного мозку в ділянці тім`яно-потиличних долей обох півкуль головного мозку; лінійним переломом луски потиличної кістки зліва з переходом на основу черепа в задню черепну ямку, який доходить до піраміди лівої скроневої кістки; крововиливом в м`які покриви голови, з боку їх внутрішньої поверхні, в тім`яно-потиличній ділянці,якістосовно живоїособи відносяться дотяжких тілеснихушкоджень ,за критеріємнебезпеки дляжиття .Смерть потерпілого ОСОБА_6 19.07.2015року  насталавнаслідок тупоїзакритої травмиголови зпереломом кістоксклепіння іоснови черепа,з крововиливомпід оболонкита вречовину головногомозку.     
		Обвинувачений ОСОБА_5 у судовомузасіданні вину увчиненому кримінальномуправопорушенні ,передбаченому ст..119КК Українивизнав повністю іпояснив,щовніч з26на 27червня 2015року вінзнаходився вбарі «Ахтамар»м.Кременчука.Спиртні напоївін невживав,оскільки віндуже рідковживає спиртнінапої.Приблизно о04год.00хв. 04год.30хв.біля входуу бар«Ахтамар» почаласябійка,в якійприймав участьйого знайомий.Він вийшовдо виходуз бару,де відбуваласябійка,для того,щоб розборонитибійку.Коли вінвиходив ізбару повз людейякі билися,незнайомий йомучоловік бризнувсльозогінним газом в очіі віннічого небачив приблизно5хвилин.Після того,як вінпротер очі,він підбігдо чоловіка,який бризнувйому балончикомв очі інаніс йомуудар кулакомв обличчя, післячого останнійвпав.Через деякийчас вінзнову побачивтого жсамого чоловіка,який якйому здалося,знову намагається прийнятиучасть убійці івін зновувдарив потерпілого кулакому підборіддя, післячого чоловіквпав наземлю.Другий ударвін наніспотерпілому,так яквважав ,що йогопоб`є потерпілий. Удар віннаносив потерпілому іззначною силою,оскільки потерпілийбув більшоїтілобудови віднього,вище зростом,але вінне очікував,що потерпілийвпаде відйого ударуі вдаритьсяголовою отверду асфальтобетону поверхню.В ньогоне булонаміру наноситипотерпілому тяжкітілесні ушкодження.Він неподумав іне звернувувагу,що покриттяв місцібійки твердеі щовід йогоудару потерпілийможе впастиі вдаритисяголовою опокриття.Він визнаєсвою винув тому,що відйого ударучоловік впав,а потімвже вдаривсяголовою обтверду поверхню. Вінне мавнаміру позбавлятипотерпілого життя.Після того,як потерпілийвпав наземлю, вінстояв устороні,відвідувачі баруі охоронцінамагалися надатийому допомогу.В ньогобув присобі мобільнийтелефон,але вінне викликавшвидку допомогу,оскільки вінне думав,що відйого дій будутьтакі тяжкінаслідки.Він незнає хтовикликав швидкумедичну допомогу потерпілому.Він покинувбар післяподії,оскільки приїхаласлужба охорони,яка йогоне затримувалата  він буввпевнений ,що їм непотрібний. В барі була охорона, але на них не було будь-яких пізнавальних знаків, тому він не міг знати, що потерпілий був охоронцем у цьому барі. У бійці приймали участь приблизно 5 осіб, скільки охоронців було він не знає, оскільки в них не було бейджиків або будь-яких інших пізнавальних знаків. Він хотів допомогти потерпілому, але його не пустили і тримали. У скоєному щиро кається, жалкує, що він не звернув увагу, що покриття в місці бійки тверде і людина може вдаритися головою об це тверде асфальтобетонне покриття і померти. 
		Потерпіла ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилася, надала у провадження Автозаводського районного суду м. Кременчука заяву в якій просила кримінальне провадження № 12015170090002417від 27.06.2017року за обвинуваченням  ОСОБА_5 розглядатибез їїучасті,оскільки вонане можеприймати участьу судовихзасіданнях черезстан здоров`я.Покарання обвинуваченому ОСОБА_5 просить призначитина розсудусуду.(а.с.41т.1).Також потерпіла ОСОБА_7 надала суду заяву в якій зазначено , що вона не буде підтримувати обвинувачення відносно ОСОБА_5 за ст. 121 ч.2 КК України , а підтримує змінене прокурором обвинувачення за ст.. 119 КК України ( а.с. 194 т.2) .Суд зауважує, що в силу статей 56, 58 КПК України давати пояснення є правом потерпілої сторони. Потерпілій достовірно відомо, що судом здійснюється судовий розгляд кримінального провадження, де вона є потерпілою, а тому неприбуття її за викликом зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою самої потерпілої. Вона не була позбавлена права на використання наявних засобів правового захисту, і вона повинна була розраховувати на те, що процесуальні норми судочинства будуть застосовані, а неналежне використання своїх прав однією із сторін у судовому процесі не стане перешкодою для реалізації права іншої сторони, зокрема сторони захисту, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.
		Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини у скоєному злочині, його вина підтверджується: 
		- показаннями свідка ОСОБА_8 , який у судовому засіданні пояснив, що у червні 2015 року він працюючи офіціантом в барі «Ахтамар», приблизно о 03 -04 год. ранку, побачив сутички між охоронцями та 3-4 невідомими людьми. Під час сутички відвідувачі кидались стільцями, не зрозуміло із за чого взагалі відбувалась сутичка. Він побачив, як обвинувачений ОСОБА_5 , будучи одягнутий в кепку, підійшов ззаду до потерпілого ОСОБА_6 та наніс йому один удар правою рукою зігнутою у кулак в голову , в область щелепи, від чого останній впав на землю, на бік, зачепивши стілець і відразу захрипів, втративши при цьому свідомість. Після того, як ОСОБА_6 впав на землю сутичка продовжилась, він побіг взяти нашатирний спирт, щоб надати допомогу потерпілому. Невідома дівчина викликала швидку медичну допомогу, швидка допомога приїхала, він допоміг занести потерпілого в автомобіль швидкої медичної допомоги і його забрали до лікарні. Загалом він бачив, як потерпілому ОСОБА_6 було нанесено 2 удари, але він бачив хто наніс лише другий удар, це був обвинувачений ОСОБА_5 . Окрім нього потерпілому надавала допомогу, якась, дівчина і хлопець. У потерпілого ОСОБА_6 були сліди крові на щелепі з правої сторони і була розсічена нижня губа. . Обвинувачений ОСОБА_5 не надавав потерпілому допомогу, а був осторонь. Обвинувачений ОСОБА_5 на скільки він бачив був тверезий, запаху алкоголю від обвинуваченого він не чув. Де відбувалась бійка було асфальтне покриття . Потерпілий ОСОБА_6 в момент падіння міг вдаритися головою об асфальтне покриття . У охоронців бару «Ахтамар» були при собі балончики з «перцовим газом». Між тим, як потерпілий ОСОБА_6 впав від удару та він побіг за нашатирним спиртом пройшло приблизно 30 секунд. Після падіння потерпілого, останнього ніхто не чіпав. 
		- показаннями свідка  ОСОБА_9 , якау судовомузасіданні пояснила,що 25-27червня 2015року приблизноо 04-05год.у барі«Ахтамар» відбувавсяконфлікт міжохороною тавідвідувачами.В ходіконфлікту обвинувачений ОСОБА_5  нанісдва ударипотерпілому ОСОБА_6 по голові.Перший удар ОСОБА_5 наніс потерпіломукулаком правоїруки поголові , внаслідокчого потерпілий впавна асфальт.В моментпадіння біляпотерпілого ОСОБА_6 стояли стільці,об яківін можливоміг вдаритися.Перший удар ОСОБА_5 наніс потерпілому ОСОБА_6 через стілець,який стоявміж ними . Потім впродовж 1-2 хвилин потерпілий ОСОБА_6 піднявся на ноги і обвинувачений ОСОБА_5 ще раз наніс удар потерпілому ОСОБА_6 рукою зігнутою у кулак по голові, внаслідок чого потерпілий впав на асфальт і почав хрипіти і більше не встав . Потім хтось викликав швидку медичну допомогу, яка приїхала приблизно через 30 хвилин та забрала потерпілого до лікарні, а приблизно о 08 год. приїхала поліція, тобто через 3 години після події. Від потерпілого ОСОБА_6 в момент нанесення ударів вона знаходилась на відстані 1-2 метри. Не знає чи був обвинувачений ОСОБА_5 в стані алкогольного сп`яніння. І після першого і після другого удару ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_6 падав на спину. У бійці приймало участь приблизно 4-6 чоловік, разом із відвідувачами і охоронцями . Вона не бачила, щоб хтось окрім обвинуваченого ОСОБА_5 наносив удари потерпілому ОСОБА_6 . Потерпілий ОСОБА_6 за тілобудовою був більший,а за зростом вищий від обвинуваченого ОСОБА_5 . Під час бійки охорона застосовувала сльозогінний газ. Потерпілий ОСОБА_6 за характером був спокійний, врівноважений, завжди намагався допомогти. Чому обвинувачений ОСОБА_5 наніс потерпілому ОСОБА_6 удари вона не знає. Після другого удару потерпілий ОСОБА_6 втратив свідомість і почав ковтати свій язик. Люди почали надавати потерпілому допомогу, а саме штучне дихання, давали нюхати нашатирний спирт, робили масаж серця, вставляли ложку в рота, щоб потерпілий не проковтнув язик. Вона перевертала потерпілого ОСОБА_6 на бік, носила йому воду, серветки. 
		- показаннями свідка  ОСОБА_10 , який у судовому засіданні пояснив, що влітку 2015 року, він проснувся вночі на лавочці в парку «Придніпровський» м. Кременчука, від того, що його розбудив охоронець парку і сказав йому, що спати в парку не можна. Він приблизно о 01 год. -01 год. 30 хв. прокинувся і пішов у бар «Ахтамар» де вжив 2 пляшки пива. В барі він зустрів обвинуваченого ОСОБА_5 ,з яким він далі проводив час в барі. Приблизно о 3-4 годині в барі «Ахтамар» почалася сутичка , внаслідок якої охоронці закладу почали бризкати балончиками із сльозогінним газом. Після того, як почалася сутичка він пробув в барі ще одну хвилину і покинув межі бару. Сутичка відбувалася приблизно до 05 годин. Він не бачив, що робив обвинувачений ОСОБА_5 під час бійки. Він бачив, що після бійки до закладу приїхала швидка медична допомога, яка забрала чоловіка, який був охоронцем закладу та лежав на асфальті біля входу до бару. Із бару вийшов обвинувачений ОСОБА_5 та ще два хлопці. Приїхала поліція, але охоронець підійшов до нього, ОСОБА_5 і ще двох хлопців та повідомив поліцейським, що заклад до них немає претензій. Далі він разом із ОСОБА_5 , хлопцем на ім`я ОСОБА_11 , та ще двома хлопцями сіли в автомобіль і поїхали додому. Він вийшов із автомобіля на зупинці громадського транспорту «Аптека» і пішов додому. Приблизно через півроку його затримали співробітники поліції і повідомили йому про те, що в той день в барі «Ахтамар» вбили охоронця і що він є на відеозапису і буде свідком по справі. Під час бійки він вийшов із приміщення бару і пішов гуляти по парку. Він не чув від обвинуваченого ОСОБА_5 запаху алкоголю, оскільки він сам вживав алкоголь. Він знає обвинуваченого ОСОБА_5 сім років і ніколи не помічав їщоб обвинувачений ОСОБА_5 вчиняв будь-які незаконні дій. 
		-показаннями свідка ОСОБА_12  яка у судовому засіданні пояснила, що вона працює молодшою медсестрою в 3-ій міській лікарні, в червні 2015 року , перебуваючи на роботі в нейрохірургічному відділенні, її черговий лікар ОСОБА_13 викликав в операційну та повідомив , що потерпілому буде проведена операція у зв`язку із гематомою на голові позаду. Гематома у потерпілого на голові була розміром з куряче яйце. Перед операцією вони зобов`язані роздягнути та вимити пацієнта. Коли вони роздягали та мили потерпілого ОСОБА_6 , то його «підкидало» та була кров на обличчі у останнього, а саме на щоці. Лікар прооперував потерпілого ОСОБА_6 і більше у їх відділення він не потрапляв, а перебував у реанімаційному відділенні. Він пролежав у реанімаційному відділенні приблизно 20 днів і помер. Потерпілий потрапив у відділення без свідомості. Потерпілий не міг під час судом пошкодити себе, оскільки його відразу прив`язали по руках і ногах. Потерпілий фізично по зросту, статурі, вазі був більший від обвинуваченого. 
		- показаннями свідка  ОСОБА_14 , який у судовому засіданні пояснив, що він працював охоронцем в барі «Ахтамар» . Дати він пам`ятає, влітку 2015 року , приблизно о 04 год. 00 хв. побачив як невідомий хлопець вдарив його колегу , потерпілого ОСОБА_6 рукою в область голови. Після удару ОСОБА_6 піднявся на ноги і той самий хлопець знову наніс удар рукою в голову потерпілого ОСОБА_6 , після чого останній впав на асфальтове покриття і вже не підвівся на ноги, втратив свідомість, не рухався та хрипів . Відразу після другого удару нанесеному потерпілому, невідомий хлопець хотів пригнути ногами на голову потерпілого, але не влучив. На початку конфлікту він був в іншій частині бару, а тому початку конфлікту не бачив і не знає з приводу чого виник конфлікт. Участь у конфлікті приймали відпочиваючі закладу та охорона бару, приблизно 5 чоловік. Відвідувачі закладу почали надавати допомогу потерпілому, хтось викликав швидку медичну допомогу. Швидка медична допомога дуже довго їхала, приблизно півгодини. У деяких охоронців закладу при собі були балончики із сльозогінним газом, які їм надав начальник охорони ОСОБА_15 . По фізіологічним особливостям потерпілий був значно більший і по вазі і зросту від обвинуваченого. Потерпілий ОСОБА_6 був неконфліктним , добрим хлопцем. 
		- показаннями експерта  ОСОБА_16 , який у судовому засіданні пояснив, що при судово-медичній експертизі трупа потерпілого ОСОБА_6 були виявлені тілесні ушкодження, які умовно можливо поділити на дві групи, до першої групи можливо віднести тяжкі тілесні ушкодження, за критерієм небезпеки для життя , а саме - закрита травма голови з ділянками забою речовини головного мозку на лобних полюсах обох півкуль та на скроневому полюсі правої півкулі головного мозку; крововиливами під м`яку мозкову оболонку правої лобно-тім`яної -скронева та потилична частка та лівої, лобно-скронева частка, півкулі повного мозку; крововиливами під тверду мозкову оболонку головного мозку в ділянці тім`яно-потиличних долей обох півкуль головного мозку; з лінійним переломом луски потиличної кістки зліва з переходом на основу черепа в задню черепну ямку, який доходить до піраміди лівої скроневої кістки; крововиливом в м`які покриви голови, з боку їх внутрішньої поверхні, в тім`яно-потиличній ділянці. Вищевказані тілесні ушкодження можливо віднести відносно живої особи, до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя, і в даному випадку вони призвели до смерті. Вищевказані тілесні ушкодження, а саме черепно-мозкова травма утворилися одномоментно в результаті ударної дії в тім`яно  потиличну ділянку. Враховуючи локалізацію внутрішньо-мозкових та внутрішньо-черепних крововиливів, травма могла утворитися внаслідок падіння потерпілого на площині, тобто з висоти власного зросту із положення стоячи на ногах із ударом тім`яно  потиличною ділянкою голови об тверду розповсюджену поверхню. Тілесні ушкодження, які відносяться до другої групи, а саме рани верхньої губи зліва, косий перелом коронкової частини 2-го зуба верхньої щелепи зліва на 1/2 по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після отримання вищевказаних тяжких тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_6 не міг вчиняти активних дій, оскільки внаслідок заподіяних травм характерна втрата свідомості від кількох годин до кількох діб. Між настанням смерті потерпілого та тілесними ушкодженнями зазначеними у першій групі висновку судово-медичної експертизи є прямий причинно-наслідковий зв`язок. Якби потерпілий вдарився головою об бордюр, то міг би бути вдавлений перелом, який експертом не був встановлений, був виявлений лінійний перелом, який характерний для удару о розповсюджену поверхню. Завдання лінійного перелому черепу можливе при падінні з висоти власного зросту з положення стоячи на асфальт, але місце припадання травмуючої сили буде нижче від потиличного горба, що і є диференційною ознакою того, що тілу під час падіння було надано прискорення, тобто місце контакту голови з травмуючою поверхнею було над зовнішнім потиличним горбом. В місці контакту голови були крововиливи в м`які покриви головного мозку, тілесні ушкодження у вигляді лінійного перелому потиличної кістки з переходом на основу черепа і непрямі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів під м`які мозкові оболонки і в речовину головного мозку в лобних та скроневих полюсах на стороні проти удару. Внаслідок удару рукою зігнутою у кулак або ногою не міг бути нанесений перелом, оскільки рука чи нога відносяться до тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою ділянкою і взагалі б механізм нанесення травми був би іншим, а саме не було протиударної дії. Всі тілесні ушкодження виявлені у потерпілого ОСОБА_6 були утворенні в один проміжок часу. Не має різниці для утворення тілесних ушкоджень внаслідок падіння, був чи ні потерпілий ОСОБА_6 в цей момент в свідомості. 
		Крім того вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєному кримінальному правопорушенні підтверджується матеріалами кримінального провадження , дослідженими у судовому засіданні , а саме :
		-довідкою №1 приймальноговідділення Третьоїміської лікарнім.Кременчука із якої вбачається, що ОСОБА_6 27.06.2015 року о 05 год. 15 хв. звернувся за допомогою в приймальне відділення Третьої міської лікарні м.Кременчука із діагнозом закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку тяжкого ступеню, набряк, набухання головного мозку, гостра субдуральна гематома лівої лобної скроневої долі, проведена операція трепанація черепа зліва, видалення субдуральної гематоми ( а.с. 218 т.1)
		-протоколом оглядумісця подіївід 27.06.2015року із якого вбачається, що місцем огляду є приміщення третьої міської лікарні м. Кременчука, де медсестра добровільно видала речі, які належать потерпілому ОСОБА_6 , а саме : чорні шкіряні туфлі чоловічі, 44 розміру, пару чорних чоловічих шкарпеток, штани чорні чоловічі на яких є ремінь із залізною бляхою , труси чоловічі, сорочку чорну чоловічу, яка має сліди пошкодження у вигляді розриву на лівому рукаві, мобільний телефон «Nokia 101» imei: НОМЕР_1 , сім-карта «Київстар», чоловічий піджак чорного кольору із пошкодженням у вигляді розриву на лівому рукаві. (а.с. 219 т.1)
		-свідоцтвом просмерть серії НОМЕР_2 від 22.07.2015року із якого вбачається, що смерть потерпілого ОСОБА_6 зареєстрована 22.07.2015 року, про що зроблено актовий запис № 17 (а.с. 222 т.1)
		-клопотанням потерпілої ОСОБА_17 із якого вбачається, що остання просить в порядку ст.. 56 КПК України долучити до матеріалів кримінального провадження диск з відеозаписом на якому видно хто саме та яким чином наніс тілесні ушкодження її сину, потерпілому ОСОБА_6 (а.с. 223 т.1)
		- відтвореним усудовому засіданнівідеозаписом зкамер відеоспостереженняу приміщеннібіля бару«Ахтамар» заадресою:Полтавська область,м.Кременчук,вул.Першотравнева,16«а», якийбув наданийпотерпілою ОСОБА_18  у відповідності до ст.. 56 КПК України та із якого вбачається, що на диску є файл відеозапису під назвою «Відео Ахтамар 27.06.2015» при відтворенні якого о 04 год. 00 хв. 00 сек. видно вхід до бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». О 04 год. 31 хв. 59 сек. на відеозаписі вперше з`являється обвинувачений ОСОБА_5 , який одягнутий у футболку світлого кольору з рукавами в смугу, кепку світлого кольору та джинси. О 04 год. 33 хв. 26 сек. обвинувачений ОСОБА_5 виходить з поля зору камери відеоспостереження бару «Ахтамар». О 04 год. 36 хв. 17 сек. обвинувачений ОСОБА_5 здійснює напад на невідомого хлопця з метою вдарити його рукою по обличчю, на що невідомий хлопець застосовує сльозогінний газ. О 04 год. 36 хв. 23 сек. Обвинувачений ОСОБА_5 , стоїть біля входу до бару «Ахтамар» та тримається за обличчя. О 04 год. 37 хв. 08 сек. обвинувачений ОСОБА_5 знову здійснює напад вже на іншого невідомого чоловіка з метою нанести удар рукою у обличчя , але не влучаючи і продовжує ходити біля входу бару «Ахтамар» тримаючись за обличчя. О 04 год. 37 хв. 18 сек. на відеозаписі з`являється потерпілий ОСОБА_6 зі стільцем у руках і намагається заспокоїти конфлікт, який розпочався на вході до бару «Ахтамар». О 04 год. 37 хв. 40 сек. обвинувачений ОСОБА_5 , ззаду, з правої сторони, наносить удар правою рукою зігнутою у кулак в область голови потерпілого ОСОБА_6 від чого останній падає на асфальтоване покриття . О 04 год. 37 хв. 59 сек. потерпілий ОСОБА_6 підводиться на ноги і відразу о 04 год. 38 хв. 01 сек. обвинувачений ОСОБА_5 , повторно, ззаду, з правої сторони, наносить удар правою рукою зігнутою у кулак в область голови потерпілого, від чого останній падає на асфальтне покриття і не рухається, а обвинувачений в цей час продовжує перебувати біля входу до бару «Ахтамар» та продовжує намагатися вчинити бійку із іншими відвідувачами бару. О 04 год. 40 хв. 55 сек. обвинувачений ОСОБА_5 покидає під тиском охоронців бару «Ахтамар» приміщення бару, а в цей час охоронці закладу та відвідувачі надають допомогу потерпілому ОСОБА_6 
		-висновком експерта №431 від 03.09.2015 року із якого вбачається, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_6 , виявлені тілесні ушкодження, які умовно можна розділити на групи: перша група - закрита травма голови з ділянками забою речовини головного мозку на лобних полюсах обох півкуль та на скроневому полюсі правої півкулі головного мозку; крововиливами під м`яку мозкову оболонку правої (лобно-тім' яно-скронева та потилична частка) та лівої (лобно-скронева частка) півкулі головного мозку; крововиливами під тверду мозкову оболонку головного мозку в ділянці тім`яно-потиличних долей обох півкуль головного мозку; лінійним переломом луски потиличної кістки зліва з переходом на основу черепа в задню черепну ямку, який доходить до піраміди лівої скроневої кістки; крововиливом в м`які покриви голови, з боку їх внутрішньої поверхні, в тім`яно-потиличній ділянці, які стосовно живої особи мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя, і в даному випадку призвели до смерті ; Виявлені тілесні ушкодження носять прижиттєвий характер та утворились незадовго до госпіталізації потерпілого в стаціонар внаслідок ударної дії тупого твердого предмету з розповсюдженою контактуючою поверхнею зі значною силою в тім`яно-потиличну ділянку голови. Враховуючи локалізацію крововиливу в м`які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні в тім`яно-потиличній ділянці та лінійного перелому луски потиличної кістки (контактні ушкодження на стороні впливу травмуючої сили) розповсюдженість вказаного перелому потиличної кістки з переходом на основу черепа , а також характер ушкоджень речовини головного мозку вогнища забою речовини головного мозку в ділянці лобних та правого скроневого полюсу, на протилежній від впливу травмуючої сили стороні, слід вважати, що дані тілесні ушкодження могли утворитись внаслідок падіння потерпілого на площині (з висоти власного зросту з положення стоячи) після наданого тілу прискорення (удар) та наступним ударом лівою тім`яною ділянкою голови об жорстку, тверду поверхню. Друга група - рани верхньої губи зліва, косий перелом коронкової частини 2-го зуба верхньої щелепи зліва на 1/2, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани верхньої губи зліва та перелому коронкової частини 2-го зуба верхньої щелепи зліва утворились незадовго до госпіталізації потерпілого в стаціонар, від ударної дії тупого твердого предмету з (обмеженою контактуючою поверхнею, яким могла бути долоня людини стиснута в кулак або інші предмети з подібними характеристиками. Смерть ОСОБА_6 , настала в наслідок тупої закритої травми голови з переломом кісток склепіння і основи черепа, з крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку. При госпіталізації ОСОБА_6 в лікувальний заклад була взята кров на вміст алкоголю, але результатів в представленій історії хвороби на його ім`я не мається. (а.с.14-17 т.2) 
		-протоколом оглядутрупа від19.07.2015року із якого вбачається, що місцем огляду є приміщення огляду моргу Третьої міської лікарні м. Кременчука де був оглянутий труп потерпілого ОСОБА_6 . (а.с.59 т.2).
		-листом Комунальногонекомерційного медичногопідприємства «Лікарняінтенсивного лікуванняКременчуцька №01-16-2406від 17.12.2018року із якого вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 27.06.2015 року був доставлений швидкою допомогою до КНМП «Лікарня інтенсивного лікування Кременчуцька» та о 03 год. 15 хв. госпіталізований у реанімаційне відділення Третьої міської лікарні з діагнозом «Закрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку тяжкого ступеню. Гостра субдуральна гематома лівої гемісфери. Набряк головного мозку. Мозкова кома ІІІ ступеню». ІНФОРМАЦІЯ_4 у потерпілого ОСОБА_6 настала зупинка дихання та серцевої діяльності, о 22 год. 00 хв. констатовано біологічну смерть. (а.с. 61 т.2).
		Вищевказані докази , які були досліджені у судовому засіданні суд вважає відповідно до вимог ст..86 КПК України допустимими , оскільки вони не були отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами. Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф 34 рішення у справі Тейксейра де Кастро проти Португалії від 9 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19 лютого 2009 року).
		Захисником ОСОБА_4 було заявлено клопотання про визнання недопустимим доказу, а саме заяви ОСОБА_19 про те що вона видала відеоматеріали зафіксовані камерами відеоспостереження розташованими на оптичному диску слідчому СВ КМВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_20 , постанови про визнання речовими доказами диску «DVD-R Maximus», на якому знаходиться відеозапис з камери відеоспостереження № 12 , розташованої в кафе «Ахтамар» та протоколу огляду місця події від 30.06.2015 року, яким було вилучено ПК та оптичний носій інформації диск «DVD», протоколу перегляду відеозапису, оскільки походження диску з відеозаписом невідоме, орган досудового розслідування не звертався із клопотанням до слідчого судді про вилучення вищевказаного відеозапису, також особа ОСОБА_19 невідома, як невідомо її і процесуальне становище , і яким чином вона надала диск із відеозаписом, також у протоколі перегляду відеозапису старший слідчий СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області переглядає відеозапис, який знаходиться на флеш-картці «UDISC», але по всім процесуальним документам відеозапис вилучався на технічному носії  оптичному диску. 
		Суд вважає, що вищезазначене клопотання захисника ОСОБА_4 підлягає задоволенню із наступних підстав: 
		Згідно ст. 84 ч.1 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Статетю 87 ч.1 КПК України передбачено , що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		За приписом ч.1ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
		Відповідно до ст.. 93 ч.1 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
		   Частина 2 ст. 93 КПК України передбачає, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
		Положення статті 159 КПК України регламентують, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
		Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення.
		Судовою практикою встановлені критерії допустимості та недопустимості доказів.
		   1.Доказ має бути отриманий належним суб`єктом, який наділений повноваженнями проводити процесуальну дію, під час якої отриманий доказ.
		   2. Важливі для справи фактичні дані мають бути одержані зі встановлених законом джерел, які перераховано у ст. 84 ч.2 КПК України, що можна перевірити.
		   3. Доказ має бути отриманий із дотриманням порядку проведення процесуальної дії.
		   4. Під час отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону щодо фіксації перебігу та результатів процесуальної дії.
		   5. Зібрані докази й інші матеріали кримінальної справи є достатніми для здійснення аналізу й перевірки достовірності та законності отримання фактичних даних.
		УРішенні Конституційногосуду України від 20 жовтня 2011 року N 12-рп/2011у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьоїстатті 62 Конституції Українипро визнання доказів недопустимими зазначено ,що недопустимим доказом є той доказ, який був отриманий в результаті істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами.
		Як вбачається із матеріалів кримінального провадження диск із відеозаписом з камер відеоспостереження бару «Ахтамар» ,наданий невідомою особою ОСОБА_19 на запит слідчого СВ КМВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_20 , але стороною обвинувачення вказаний запит суду надано не було, також у заяві ОСОБА_19 не зазначено будь-яких ознак диску, кольору, типу серійного номеру тощо, дати коли саме цей диск був наданий слідчому.
		Із протоколу огляду місця події від 30.06.2015 року вбачається, що під час огляду виявлено відеозапис з камер відеоспостереження кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_5 » , але у порушення вимог ст.. 104 КПК України взагалі не зазначено де проводився огляд, не зазначені у відповідності до вимог п.3 ч.3 ст. 104 КПК України спосіб ідентифікації вилучених речей, а саме зазначено , що вилучено ПК, оптичний носій інформації диск «DVD», але не зазначено, колір, ідентифікаційний номер диску, тощо, також зазначена вилучена річ «ПК», але що це за річ суду не зрозуміло . Як вбачається із протоколу перегляду відеозапису від 30.06.2015 року старшим слідчим СВ Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області Радочіним був переглянутий відеозапис вилучений 27.06.2015 року зафіксований камерою 12 зовнішнього спостереження, розташованою на даху кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_5 » по кримінальному провадженню № 12015170090002417 від 27.06.2015 року, який знаходиться на флеш картці «UDISC», але стороною обвинувачення не надано будь-яких доказів того, що вищевказаний відеозапис було вилучено на такому носії інформації як флеш карта, а тому джерела його походження невідомі. З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку , що вищезазначені докази , які суду були надані стороною обвинувачення були отримані органами досудового розслідування у не передбаченому Кримінально процесуальним кодексом України порядку.
		       Із постанови слідчого про визнання речових доказів від 30.06.2015 року ( а.с. 229 -230 т1) вбачається , що в ході досудового слідства 30.06.2015 року ,в ході огляду місця події проведеного в приміщенні бару «Ахтамар» , а саме систем відео спостереження на диск «DVD R» було вилучено з відеозаписом зафіксований камерою зовнішнього спостереження 12 , розташованого на приміщенні кафе- бару «Ахтамар», але оскільки судом протокол огляду місця події від 30.06.2015 року, яким було вилучено ПК та оптичний носій інформації диск «DVD» був визнаний недопустимим доказом по справі , то відповідно до рішеньЄвропейського судуз правлюдини у справах«Балицький протиУкраїни»,«Тексейра деКастро протиПортугалії»,«Шабельник протиУкраїни» викладена доктрина «плодів отруєногодерева»,коли визнаютьсянедопустимими нелише докази,які безпосередньоотримані внаслідокпорушення,а такожі докази,які небули ботримані,якби небули отриманіперші,тому виходячиз викладеного,суд вважаєза необхідневизнати недопустимимдоказом і постанову про визнання речових доказів від 30.06.2015 року , яким визнано речовим доказом диск «DVD-R Maximus».
		Суд,вважає, доказаниму судовомузасіданні скоєнняобвинуваченим ОСОБА_5 злочину середньоїтяжкості ікваліфікує йогодії за ст.119 ч.1КК України,як вбивство, вчинене через необережність.
		Відповідно доабзацу 2п.26Постанови ПленумуВерховного судуУкраїни №2від 07.02.2003року «Просудову практикув справах прозлочини протижиття таздоров`яособи»,де зазначено,що неможна, зокрема, розглядатияк умисне вбивство випадки,коли смерть потерпілого настала відушкодження, одержаногопри падіннівід поштовхучи удару,якщо виннийне бажавабо свідомоне припускавнастання такихнаслідків. Такідії, залежновід змістусуб`єктивноїсторони злочину, можутькваліфікуватись як убивствочерез необережність чи як умисне тяжкетілесне ушкодження, щоспричинило смертьпотерпілого.Суд такожвважає ,що прокуроромвідповідно довимог законубуло зміненоправову кваліфікаціюдій обвинуваченого ОСОБА_5 зі ст..121ч.2КК Українина ст..119ч.1КК України,оскільки ,що обвинуваченийвчинив самевбивство черезнеобережність підтверджуєтьсяпоказаннями експерта ОСОБА_16 ,який усудовому засіданніакцентував увагусуду на тому,що враховуючилокалізацію внутрішньо-мозковихта внутрішньо-черепних крововиливів,травма моглаутворитися внаслідокпадіння потерпілогона площині,тобто з висотивласного зростуіз положеннястоячи наногах ізударом тім`яно потиличноюділянкою голови обтверду розповсюдженуповерхню,тобто смертьпотерпілого ОСОБА_6 могла настативнаслідок ударуголовою потерпілимоб асфальтнепокриття із-западіння післяудару,який нанісйому обвинувачений ОСОБА_5 .Тяжкітілесні ушкодження,від якихнаступила смертьпотерпілого ОСОБА_21 не моглибути завданіостанньому  кулакомруки чиногою увзутті ,тобто тупимтвердим предметомз обмеженоюконтактуючою поверхнею,оскільки тілесніушкодження відяких наступиласмерть потерпілого ОСОБА_6 мають розповсюдженуповерхню. Аналогічнаправова позиція міститься упостанові колегіїсуддів Першоїсудової палатиККС ВС від22.05.2018року усправі №310/23/17.     Також під час досудового розслідування ОСОБА_5 перебував у міжнародному розшуку та був виданий компетентними органами Російської Федерації на запит Генеральної прокуратури України, відповідно до «Європейської конвенції про видачу правопорушників», ратифікованої Законом N 43/98-ВР ( 43/98-ВР ) від 16.01.98 ).
		Ч. 1 ст. 2 «Європейської конвенції про видачу правопорушників» встановлено, що видача правопорушників здійснюється у зв`язку із правопорушеннями, які караються за законами запитуючої Сторони та запитуваної Сторони позбавленням волі або згідно з постановою про утримання під вартою на максимальний термін не менше одного року чи більш суворим покаранням, ч. 3 ст. 14 «Європейської конвенції про видачу правопорушників» встановлює, що якщо кваліфікація правопорушення, у зв`язку з яким пред`являється обвинувачення, змінюється в ході розгляду справи, видана особа може переслідуватися або засуджуватися, тільки коли кваліфікуючи ознаки нового складу правопорушення свідчать про те, що це правопорушення є таким, що тягне видачу.
		Відповідно до Кримінального кодексу Російської Федерації дії передбачені ст. 109 КК Російської Федерації «Спричинення смерті з необережності» тягнуть за собою максимальне покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
		Кримінальним кодексом України встановлено, що дії передбачені ст. 119 КК України «Вбивство через необережність» тягнуть за собою максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.
		З урахуванням викладеного , як вище зазначив суд , сторона обвинувачення відповідно до вимог ст.. 338 КПК України вправі була змінити обвинувачення з ст.. 121 ч.2 КК України на ст.. 119 ч.1 КК України . 
		 
		При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість обвинуваченого,який позитивно  характеризується за місцем проживання , раніше притягався до кримінальної відповідальності, вчинив злочин в період іспитового строку , стан здоров`я обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.
		   Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає те, що він має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , молодий вік обвинуваченого.
		Судом під час розгляду справи не були встановлена така обставина , яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 і була зазначена під час судових дебатів прокурором , а саме щире каяття , оскільки обвинувачений після нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 і коли він впав і втратив свідомість ніякої допомоги не надав , під час судового розгляду справи обвинувачений вибачення у потерпілої не попросив, суд вважає , щирого жалю з приводу скоєного, осуду своєї поведінки не виявив. Згідно зі ст. 66 КК України щире каяття може бути визнане обставиною, що пом`якшує покарання винного. Щирим каяття вважається тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи будь-яким чином допомогти потерпілому, а як вбачається із переглянутого у судовому засіданні відеозапису, обвинувачений ОСОБА_5 будь-якої допомоги потерпілому ОСОБА_6 не надав, про що суд зазначав вище , швидку медичну допомогу не викликав, а навпаки відразу покинув бар "Ахтамар". Дана правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 16.10.2017 року.
		   Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст.. 67КК України судом не встановлені. 
		   Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винного, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкції статті, по якій кваліфіковані дії обвинуваченого у вигляді позбавлення волі , але не на максимальний строк, та як він вчинив злочин середньої тяжкості, злочин вчинено через необережність , має на утриманні неповнолітню дитину . Відповідно до вимог ст.. 576 ч.1,2 КПК України видана в Україну особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності або щодо неї може бути виконано вирок суду лише за ті злочини, за які здійснена видача (екстрадиція). Обмеження, висловлені компетентним органом іноземної держави під час прийняття рішення про видачу особи в Україну, є обов`язковими при прийнятті відповідних процесуальних рішень.
		На аркуші справи 173 тому № 2 є лист генеральної прокуратури Російської Федерації із якого вбачається, що Генеральна прокуратура Російської Федерації надає згоду на приєднання до покарання, яке може бути призначено обвинуваченому ОСОБА_5 у випадку засудження за вказаний злочин, невідбутої частини покарання згідно вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05.11.2014 року за яким його було засуджено за ст.. 121 ч.1 КК України, а тому покарання обвинуваченому ОСОБА_5  повинно бути призначено із застосуванням ст. 71 ч.1 КК України, оскільки він судимий 05.11.2014року Автозаводськимрайонним судомм.Кременчука заст..121ч.1КК Українидо покаранняу вигляді5-тироків позбавленняволі.На підставіст..75КК Українизвільнений відвідбування покаранняз іспитовимстроком на1рік 6місяців і в період іспитового строку скоїв новий злочин ,тому судвважає допризначеного покараннячастково приєднатиза вирокомАвтозаводського районного судум.Кременчука від 05.11.2014 року покаранняу вигляді 1року 6 місяців  позбавлення волі.Призначення такого покарання вважає суд відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
		   Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній  тримання під вартою. Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з 16.02.2017 року згідно протоколу затримання підозрюваного ОСОБА_5 на території Російської Федерації . 
		    ОСОБА_5 був затриманий на території Російської Федерації 16.02.2017 року і був поміщений в місця попереднього ув,язнення, ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.11.2017 року ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою з 25.10.2017 року та він направлений до Полтавського слідчого ізолятора УДПтСУ в Полтавській області, де знаходився до дня ухвалення вироку. З огляду на викладене, суд вважає із врахуванням Правового висновку Великої палати Верховного Суду від 29.08.2018 року щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5ст. 72 КК України(зарахуваннястроку попередньогоув`язненняу строкпокарання), в якомузазначено , що якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72КК України в редакції Закону №838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі ,а оскільки як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 вчинив злочин 27 червня 2015 року, тому відносно нього підлягає застосуванню ч.5ст. 72 КК Українив редакціїЗакону № 838-VIII . З урахуванням викладенного,суд вважає  зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання час перебування під вартою з 16.02.2017 року по день ухвалення вироку суду , а саме до 27.08.2019 року включно , з розрахунку один день попереднього ув,язнення за два дні позбавлення волі. 
		Цивільний позов потерпілою ОСОБА_7 по справі не заявлений . 
		   Процесуальні витрати по справі відсутні. 
		   Речові докази по справі  «CD-R AVN 700 Mb», на якому знаходиться відеозапис з камери відеоспостереження, розташованої на кафе  барі «Ахтамар», який знаходиться на зберіганні при матеріалах кримінального провадження № 12015170090002417 від 27.06.2017 року відповідно до ст.. 100 КПК України зберігати при них. 
		   Керуючись ст.ст. 368,370,374 КПК України , суд,-
		 
		 
		 
		ЗАСУДИВ :
		 
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.119 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. 
		Відповідно до ст.. 71 ч.1 КК України до призначеного покарання частково приєднати за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05.11.2014 року покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі і остаточно призначити покарання 6 ( шість ) років позбавлення волі.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній  тримання під вартою. 
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з 16.02.2017 року згідно протоколу затримання підозрюваного ОСОБА_5 .
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року) зарахувати в строк покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув`язнення з 16.02.2017 року по 27.08.2019 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		   Речові докази по справі  «CD-R AVN 700 Mb», на якому знаходиться відеозапис з камери відеоспостереження, розташованої на кафе  барі «Ахтамар», який знаходиться на зберіганні при матеріалах кримінального провадження № 12015170090002417 від 27.06.2017 року відповідно до ст.. 100 КПК України зберігати при них. 
		Вирок може бути оскаржений в Полтавський апеляційний суд, через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		 
		Головуючий суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...