Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/13054/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних.
Надіслано судом: 29.08.2019. Зареєстровано: 30.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.09.2019.
Дата набрання законної сили: 27.11.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		28 серпня 2019 року           м. Київ          № 826/13054/18
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимус Лайт" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України про скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, 
		 
		встановив:
		 
		15.08.2018 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Максимус Лайт" (ТОВ "Максимус Лайт") з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ГУ ДФС у м. Києві), Державної фіскальної служби України (ДФС України) про:
		- скасування рішень Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації,
		від 05.07.2018 №829629/41148323, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 03.04.2018 №2;
		від 08.05.2018 №688462/41148323, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 19.03.2018 №41;
		від 13.07.2018 №840456/41148323, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 05.04.2018 №5;
		від 05.07.2018 №829630/41148323, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 05.04.2018 №6;
		від 05.05.2018 №682967/41148323, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 28.03.2018 №62;
		від 10.05.2018 №691607/41148323, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 28.03.2018 №63;
		від 08.05.2018 №688461/41148323, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 26.03.2018 №56;
		- зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства днем їх подання: від 03.04.2018 №2, від 19.03.2018 №41, від 05.04.2018 №5, від 05.04.2018 №6, від 28.03.2018 №62, від 28.03.2018 №63, від 26.03.2018 №56.
		В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ТОВ "Максимус Лайт" здійснено господарські операції з реалізації паливно-мастильних матеріалів у вигляді паливних карток та паливних талонів для ТОВ "Логістик Гірофсервіс", ТОВ "Патрон Інвест", ТОВ "Дніпромліт", TOB "ТК Папірінфо", ТОВ "Нікабудтрейд", ТОВ "Інжинірингова Компанія Електромонтаж", ТОВ "НВП "Екосервіс". За фактом отримання від контрагентів передоплати за паливні картки, ТОВ "Максимус Лайт" складені податкові накладні від 03.04.2018 №2, від 19.03.2018 №41, від 05.04.2018 №5, від 05.04.2018 №6, від 28.03.2018 №62, від 28.03.2018 №63, від 26.03.2018 №56, які направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. 
		Однак, згідно отриманих квитанцій реєстрацію вказаних податкових накладних зупинено "відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України), оскільки відсутні відомості у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального, стосовно товарів, що відповідає вимогам підпункту 2.3 пункту 2 "Критеріїв ризиковості платника податку". ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів".
		Позивач вказав, що не є платником акцизного податку з реалізації пального, а тому зупинення реєстрації податкових накладних на цій підставі є незаконним.
		Товариство зазначає, що виконало вимоги, вказані у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних й надало відповідні документи, що підтверджують реальність господарських операцій, проте, рішенням Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішеннями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:
		- від 05.07.2018 №829629/41148323 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 03.04.2018 №2, від 08.05.2018 №688462/41148323 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 19.03.2018 №41, від 13.07.2018 №840456/41148323 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 05.04.2018 №5, від 05.07.2018 №829630/41148323 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 05.04.2018 №6, від 10.05.2018 №691607/41148323 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 28.03.2018 №63, від 08.05.2018 №688461/41148323 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 26.03.2018 №56, - з підстави ненадання позивачем документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством копій документів;
		- від 05.05.2018 №682967/41148323 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 28.03.2018 №62, у зв'язку із неподанням платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні.
		При цьому, позивач зазначає, що подав всі документи, які необхідні для реєстрації податкових накладних, в той час, як Комісією в оскаржуваних рішеннях не зазначено які саме порушення закону допущенні та не надано доказів ризиковості позивача як платника податку.
		Позивач зауважив, що реєстрація вказаних податкових накладних зупинена у зв'язку  із тим, що ТОВ "Максимус Лайт" не зареєстровано в реєстрі платників акцизного податку. Позивач не надав доказів реєстрації в реєстрі платників акцизного податку, однак у реєстрації податкових накладних відмовлено з інших підстав, які не стосуються підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, - неподання у повному обсязі  первинних документів та документів щодо підтвердження відповідності продукції
		Також позивач зазначив, що до блокування зазначених податкових накладних вже мав господарські відносини із ТОВ "Логістик Гірофсервіс", ТОВ "Патрон Інвест", ТОВ "Дніпромліт", TOB "ТК Папірінфо", ТОВ "Нікабудтрейд". По вказаних контрагентах позивач подавав на реєстрацію податкові накладні відповідно: №46 від 19.02.2018, №53 від 20.02.2018, №74 від 15.09.2018, №80 від 28.02.2018, №84 від 21.12.2017. Дані накладні зареєстровані без зауважень.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2018 позовну заяву ТОВ "Максимус Лайт" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
		В судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та наданих у справу доказах.
		Представники відповідачів в засідання по розгляду справи по суті не прибули, причини неявки не повідомили, хоча про дату, час та місце його проведення ГУ ДФС у м. Києві й ДФС України повідомлені належним чином. Відзивів чи письмових пояснень на позовну заяву відповідачі також не подали.
		Отже, зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотанням представників позивача, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та частини дев'ятої статті 205 цього ж Кодексу ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.
		Так, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		ТОВ "Максимус Лайт" здійснює діяльність з оптової торгівлі паливно-мастильними матеріалами у вигляді паливних карток та паливних талонів (надалі також - паливні картки), а саме: Код УКТ ЗЕД 2710194300 - дизельне паливо; Код УКТ ЗЕД 2710194710 - дизельне паливо; Код УКТ ЗЕД 2710124512- бензин А-92; Код УКТ ЗЕД 2710124194 - бензин А-95;
		Код УКТ ЗЕД 2711129700 - газ скраплений.
		Позивач купує паливні картки та паливні талони у ПП "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ", на підставі договору купівлі продажу нафтопродуктів №390БКТЛ - 2518 від 12.07.2017, ТОВ "ТРЕЙДНАФТТРАНС" на підставі договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями № Т-17-7/07/2017 від 17.07.2017, ТОВ "Нафтотрейдресурс" на підставі договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями №730/08 від 13.07.2017.
		Придбані у вказаних постачальників картки на пальне, позивач в подальшому реалізовує своїм контрагентам. 
		19.03.2018 ТОВ "Максимус Лайт" отримано авансовий платіж за паливні картки та здійснено поставку паливних карток (паливо дизельне (картки на пальне) в об'ємі 7830 літрів) ТОВ "ЛОГІСТИК ПРОФСЕРВІС" згідно договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями від 17.07.2017 №МТ-0020.  
		Виконання вказаної операції підтверджують: рахунок фактура від 19.03.2018 №201, банківська виписка від 19.03.2018, видаткові накладні від 20.03.2018 №283, від 28.03.2018 №311, від 29.03.2018 №321.
		Після отримання передоплати (за правилом першої події) ТОВ "Максимус Лайт"  складено податкову накладну від 19.03.2018 №41, яку 11.04.2018 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Однак, реєстрація вказаної податкової накладної зупинена згідно квитанції у якій зазначено, що реєстрація податкової накладної зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки відсутні відомості у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального, стосовно товарів 2710194300, що відповідає вимогам підпункту 2.3 пункту 2 "Критеріїв ризиковості платника податку". ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів.
		На виконання підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України позивач направив ГУ ДФС у м. Києві повідомлення від 04.05.2018 щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій за податковою накладною від 19.03.2018 №41.
		Однак, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у м. Києві, прийнято рішення від 08.05.2018 №688462/41148323 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.03.2018 №41. Підставою для прийняття такого рішення стало неподання платником податку копій документів, а саме документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством копій документів.
		26.03.2018 ТОВ "Максимус Лайт" отримано авансовий платіж за паливні картки та здійснено поставку паливних карток (паливо дизельне (талони) в об'ємі 3100,00 літрів) ТОВ "Нікабудтрейд" згідно рахунку на оплату від 26.03.2018№217          та договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями від 10.08.2017 №МТ-0051.  
		Виконання вказаної операції підтверджують: рахунок №217 від 26.03.2018, банківська виписка від 26.03.2018, видаткова накладна №308 від 26.03.2018.
		Після отримання передоплати (за правилом першої події) ТОВ "Максимус Лайт"  складено податкову накладну від 26.03.2018 №56, яку 11.04.2018 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Однак, реєстрація вказаної податкової накладної зупинена згідно квитанції у якій зазначено, що реєстрація податкової накладної зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки відсутні відомості у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального, стосовно товарів 2710194300, що відповідає вимогам підпункту 2.3 пункту 2 "Критеріїв ризиковості платника податку". ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів.
		На виконання підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України позивач направив ГУ ДФС у м. Києві повідомлення від 04.05.2018 щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій за податковою накладною від 26.03.2018 №56.
		Однак, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у м. Києві, прийнято рішення від 08.05.2018 №688461/41148323 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.03.2018 №56. Підставою для прийняття такого рішення є неподання платником податку копій документів, а саме документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством копій документів.
		28.03.2018 ТОВ "Максимус Лайт" отримано авансовий платіж за паливні картки та здійснено поставку паливних карток (паливо дизельне (талони) в об'ємі 4500 літрів) ТОВ "Дніпромліт" згідно договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями №МТ-0016 від 17.07.2018.  
		Виконання вказаної операції підтверджують: рахунок фактура №224 від 28.03.2018, банківська виписка за 28.03.2018, видаткова накладна №350 від 29.03.2018.
		Після отримання передоплати (за правилом першої події) ТОВ "Максимус Лайт"  складено податкову накладну від 28.03.2018 №62, яку 12.04.2018 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Однак, реєстрація вказаної податкової накладної зупинена згідно квитанції у якій зазначено, що реєстрація податкової накладної зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки відсутні відомості у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального, стосовно товарів, 2710194300, що відповідає вимогам підпункту 2.3 пункту 2 "Критеріїв ризиковості платника податку". ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів.
		На виконання підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України позивач направив ГУ ДФС у м. Києві повідомлення від 02.05.2018 щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій за податковою накладною від 28.03.2018 №62.
		Однак, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у м. Києві, прийнято рішення від 05.05.2018 №682967/41148323 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.03.2018 №62. Підставою для прийняття такого рішення є неподання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
		28.03.2018 ТОВ "Максимус Лайт" отримано авансовий платіж за паливні картки та здійснено поставку паливних карток (паливо дизельне (талони) в об'ємі 2160,00 літрів та бензин А-95 (картки на пальне) в об'ємі 2390 літрів) ТОВ "ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОМОНТАЖ" згідно рахунку на оплату №228 від 28.03.2018 та договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями №МТ-0125 від 28.03.2018.  
		Виконання вказаної операції підтверджують: рахунок на оплату №228 від 28.03.2018, видаткова накладна №316 від 29.03.2018, банківська виписка від 28.03.2018.
		Після отримання передоплати (за правилом першої події) ТОВ "Максимус Лайт"  складено податкову накладну від 28.03.2018 №63, яку 12.04.2018 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Однак, реєстрація вказаної податкової накладної зупинена згідно квитанції у якій зазначено, що реєстрація податкової накладної зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки відсутні відомості у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального, стосовно товарів, 2710124512, 2710194300, що відповідає вимогам підпункту 2.3 пункту 2 "Критеріїв ризиковості платника податку". ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів.
		На виконання підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України позивач направив ГУ ДФС у м. Києві повідомлення від 05.05.2018 щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій за податковою накладною від 28.03.2018 №63.
		Однак, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у м. Києві, прийнято рішення від 10.05.2018 №691607/41148323 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.03.2018 №63. Підставою для прийняття такого рішення є неподання платником податку копій документів, а саме документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством копій документів.
		03.04.2018 ТОВ "Максимус Лайт" отримано авансовий платіж за паливні картки та здійснено поставку паливних карток (паливо дизельне (картки на пальне) в об'ємі 1500 літрів) ТОВ "ТК ПАПІРІНФО" згідно рахунку на оплату №237 від 02.04.2018 та договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями №МТ-0118 від 26.02.2018.  
		Виконання вказаної операції підтверджують: рахунок на оплату №237 від 02.04.2018, видаткова накладна №327 від 03.04.2018,          довіреність №71 від 03.04.2018, банківська виписка від 03.04.2018.
		Після отримання передоплати (за правилом першої події) ТОВ "Максимус Лайт"  складено податкову накладну від 03.04.2018 №2, яку 27.04.2018 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Однак, реєстрація вказаної податкової накладної зупинена згідно квитанції у якій зазначено, що реєстрація податкової накладної зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки відсутні відомості у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального, стосовно товарів, 2710194300, що відповідає вимогам підпункту 2.3 пункту 2 "Критеріїв ризиковості платника податку". ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів.
		На виконання підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України позивач направив ГУ ДФС у м. Києві повідомлення від 05.05.2018 щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій за податковою накладною від 03.04.2018 №2.
		Однак, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у м. Києві, прийнято рішення від 05.07.2018 №829629/41148323 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.04.2018 №2. Підставою для прийняття такого рішення є неподання платником податку копій документів, а саме документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством копій документів.
		05.04.2018 ТОВ "Максимус Лайт" отримано авансовий платіж за паливні картки та здійснено поставку паливних карток (Бензин А-95 (картки на пальне) в об'ємі 2000,00 літрів, та Бензин А-92 (картки на пальне) в об'ємі 500,00 літрів) ТОВ "ПАТРОН IHBECТ" згідно рахунку на оплату №240 від 03.04.2018 та договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями №МТ-0109 від 22.01.2018.  
		Виконання вказаної операції підтверджують: рахунок на оплату №240 від 03.04.2018, видаткова накладна №332 від 05.04.2018; видаткова накладна №337 від 06.04.2018, банківська виписка за 05.04.2018.
		Після отримання передоплати (за правилом першої події) ТОВ "Максимус Лайт"  складено податкову накладну від 05.04.2018 №6, яку 27.04.2018 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Однак, реєстрація вказаної податкової накладної зупинена згідно квитанції у якій зазначено, що реєстрація податкової накладної зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки відсутні відомості у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального, стосовно товарів, 2710124194, 2710124512, що відповідає вимогам підпункту 2.3 пункту 2 "Критеріїв ризиковості платника податку". ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів.
		На виконання підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України позивач направив ГУ ДФС у м. Києві повідомлення від 03.07.2018 щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій за податковою накладною від 05.04.2018 №6.
		Однак, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у м. Києві, прийнято рішення від 05.07.2018 №829630/41148323 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.04.2018 №6. Підставою для прийняття такого рішення є неподання платником податку копій документів, а саме документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством копій документів.
		05.04.2018 ТОВ "Максимус Лайт" отримано авансовий платіж за паливні картки та здійснено поставку паливних карток (дизельне паливо (картки на пальне) в об'ємі 400,00 літрів) ТОВ "НВП "ЕКОСЕРВІС" згідно рахунку на оплату №243 від 05.04.2018 та договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями №МТ-127 від 05.04.2018.  
		Виконання вказаної операції підтверджують: рахунок на оплату №243 від 05.04.2018, видаткова накладна №330 від 05.04.2018, банківська виписка за 05.04.2018.
		Після отримання передоплати (за правилом першої події) ТОВ "Максимус Лайт"  складено податкову накладну від 05.04.2018 №5, яку 27.04.2018 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Однак, реєстрація вказаної податкової накладної зупинена згідно квитанції у якій зазначено, що реєстрація податкової накладної зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки відсутні відомості у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального, стосовно товарів, 2710124194, 2710124512, що відповідає вимогам підпункту 2.3 пункту 2 "Критеріїв ризиковості платника податку". ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів.
		На виконання підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України позивач направив ГУ ДФС у м. Києві повідомлення від 10.07.2018 щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій за податковою накладною від 05.04.2018 №5.
		Однак, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у м. Києві, прийнято рішення від 13.07.2018 №840456/41148323 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.04.2018 №5. Підставою для прийняття такого рішення є неподання платником податку копій документів, а саме документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством копій документів.
		Позивач не погоджується із рішеннями від 05.07.2018 №829629/41148323, від 08.05.2018 №688462/41148323, від 13.07.2018 №840456/41148323, від 05.07.2018 №829630/41148323, від 10.05.2018 №691607/41148323, від 08.05.2018 №688461/41148323, від 05.05.2018 №682967/41148323, вважає такі рішення протиправними, а тому звернувся до суду із даним позовом.
		Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що за приписами абзаців "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
		Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
		а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
		б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
		Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
		Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
		Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
		Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
		Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
		Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
		За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
		Аналіз викладених положень податкового законодавства дає підстави для висновку, що податкова накладна та процедура її реєстрації є ключовими елементами у механізмі реалізації платниками податків права на зменшення власних податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму податку, що була сплачена постачальнику у складі вартості товарів або послуг (формування податкового кредиту). При цьому, реєстрації податкової накладної, як обов'язковій умові для віднесення покупцем товарів/послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми податку на додану вартість до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого співставлення податкової накладної з визначеними у законі критеріями оцінки ступеня ризиків.
		Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
		Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
		У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
		Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
		Згідно пунктів 5, 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
		У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
		Згідно пунктів 12-14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
		У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
		1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;
		2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
		3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
		4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. 
		Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
		Критерії ризиковості платника податку визначені в листі ДФС України від 21.03.2018  №959/99-99-07-18.
		Згідно пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
		платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
		дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
		платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
		платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
		платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;
		платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;
		наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
		Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.
		Відповідно до пунктів 1.1 - 1.5 Критеріїв платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:
		1.1 платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;
		1.2 платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;
		1.3 платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;
		1.4 платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;
		1.5 наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби.
		Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
		Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
		Відповідно до підпункту 2.3. пункту 2 Критеріїв податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: відсутність на дату складання податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб'єкта господарювання, який реєструє податкову накладну на товар (пальне) із кодами УКТ ЗЕД згідно з підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.
		Суд зазначає, що чітке визначення фіскальним органом у відповідній квитанції конкретного критерію, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.
		Крім того, суд звертає увагу на те, що Критерії ризиковості платника податку мають ознаки регуляторного акта, оскільки встановлюють норми права, передбачають неодноразове їх застосування щодо невизначеного кола осіб та здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб'єктів господарювання, так як спрямовані на правове регулювання відносин щодо визначення платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, сформованих таким платником податків.
		Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: - відсутній аналіз регуляторного впливу; - проект регуляторного акта не був оприлюднений; - проект регуляторного акта не був поданий на погодження із уповноваженим органом; - щодо проекту регуляторного акта уповноваженим органом було прийнято рішення про відмову в його погодженні.
		У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
		Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України (протилежного відповідачем суду не доведено), а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
		Як зазначив Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18 листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.
		Відповідно до пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
		Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
		За приписами пунктів 18-23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
		Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
		Зазначені комісії приймають рішення про:
		- реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
		- відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
		Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
		- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
		- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
		- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
		Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
		Комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:
		- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;
		- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.
		Отже, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДФС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією регіонального рівня засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
		Встановлено, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних від 03.04.2018 №2, від 19.03.2018 №41, від 05.04.2018 №5, від 05.04.2018 №6, від 28.03.2018 №62, від 28.03.2018 №63, від 26.03.2018 №56 не наведено переліку документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. 
		Матеріали справи також не містять доказів прийняття комісією рішення про віднесення ТОВ "Максимус Лайт" до переліку ризикових платників згідно пункту 1.6 Критеріїв. 
		Зазначення у квитанціях в якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних відсутності відомостей у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального, стосовно товарів, є безпідставним, адже відповідачем не доведено того, що позивач є платником акцизного податку з реалізації пального.
		У відповідності до підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платником акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
		За визначенням абзацу першого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14  ПК України  реалізація підакцизних товарів (продукції) - це будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
		У постанові від 23.04.2019 у справі №826/22651/15 Верховний Суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання зі сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів під час здійснення розрахункових операцій.
		Аналогічна правова позиція вже неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 27.03.2018 у справі №813/4238/15, від 20.04.2018 у справі №820/10856/15, від 20.06.2018 у справі №803/1118/16.
		Відповідач не спростував твердження позивача, що у нього відсутні АЗС через які здійснюється роздрібна реалізація палива, зокрема на підставі договорів поставки нафтопродуктів оптовими партіями, які позивач укладав зі своїми покупцями. Позивач не здійснює відпуск (реалізацію) палива кінцевим споживачам. 
		Таким чином, позивач не здійснює роздрібну реалізацію пального, тому не зобов'язаний реєструватись платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні.
		Водночас, позивачем надано копії податкових накладних №46 від 19.02.2018, №53 від 20.02.2018, №74 від 15.09.2018, №80 від 28.02.2018, №84 від 21.12.2017, які складені за результатами аналогічних господарських відносин позивача із ТОВ "Логістик Гірофсервіс", ТОВ "Патрон Інвест", ТОВ "Дніпромліт", TOB "ТК Папірінфо", ТОВ "Нікабудтрейд" за якими складені податкові накладні відмова у реєстрації яких є предметом розгляду у даній справі. Суд зауважує, що податкові накладні №46 від 19.02.2018, №53 від 20.02.2018, №74 від 15.09.2018, №80 від 28.02.2018, №84 від 21.12.2017 зареєстровані без зауважень, що свідчить про суперечливість позиції відповідачів щодо наявності у позивача обов'язку зареєструватись платником акцизного податку.
		З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних від 03.04.2018 №2, від 19.03.2018 №41, від 05.04.2018 №5, від 05.04.2018 №6, від 28.03.2018 №62, від 28.03.2018 №63, від 26.03.2018 №56 відбулось незаконно.
		Суд враховує, що підставою для прийняття комісією рішень від 05.07.2018 №829629/41148323, від 08.05.2018 №688462/41148323, від 13.07.2018 №840456/41148323, від 05.07.2018 №829630/41148323, від 10.05.2018 №691607/41148323, від 08.05.2018 №688461/41148323, слугував висновок відповідача про ненадання позивачем документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством копій документів.
		Відповідно до Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927, кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива.
		Згідно пункту 6 вказаного Технічного регламенту, під час оптового постачання (реалізації) палива постачальник (продавець) повинен надати покупцеві на його вимогу копію декларації про відповідність. 
		Відповідно до пункту 10.2.4 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 №281/171/578/155, забороняється приймати нафтопродукти на АЗС у разі: невідповідності якості нафтопродукту вимогам нормативного Документа; відсутності паспорта якості на нафтопродукт або неналежного його оформлення (відсутність номера, марки та виду, заповнення не за всіма показниками якості); відсутності копії сертифіката відповідності.
		За змістом договорів позивача із вказаними контрагентами-покупцями, позивач продавав картки на пальне, які дають право покупцю отримати товар (нафтопродукти) на автозаправних станціях, які належать іншим юридичним особам. Вказаними договорами передбачено зберігання палива на АЗС. Видача палива зі зберігання відбувається на АЗС вказаних позивачем підчас заправлення автомобілів через паливо-роздавальні колонки. Вказані АЗС позивачу не належать і не використовуються. Перелік таких АЗС досить великий і позивачу заздалегідь не відомо на яких конкретно АЗС покупці паливних карток будуть отримувати пальне
		Отже, документи про відповідність продукції знаходяться на АЗС в яких покупці позивача будуть отримувати пальне в обмін на паливні картки, тобто не в позивача. 
		Позивач слушно зауважив, що АЗС може отримувати партії пального (і документи про відповідність цього пального) вже після того, як позивач передав картки на пальне своїм покупцям, а тому в такому разі у позивача фізично не можуть знаходитися документи щодо відповідності продукції.
		Підставою для прийняття рішення від 05.05.2018 №682967/41148323 слугував висновок про неподання позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні.
		Додатком 2 до Порядку зупинення реєстрації податкових накладних затверджено форму рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, відповідно до якої передбачено, що у разі прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстави неподання платником податків копій первинних документів згідно переліку, необхідно підкреслити конкретні документи в переліку, які не подані платником податків. 
		Однак, згідно оскаржуваних рішень, контролюючим органом не підкреслено, яких саме первинних документів з переліку не надано позивачем, що ставить під сумнів висновки відповідача про неподання таких первинних документів.
		Разом з цим, комісією ГУ ДФС у м. Києві не зазначено мотивів неврахування поданих позивачем первинних документів на підтвердження наявності підстав для реєстрації податкової накладної від 28.03.2018 №62.
		До того ж, в ході судового розгляду судом не встановлено, а відповідачами не надано жодних обґрунтувань наявності дефектів форми, змісту або походження документів, поданих позивачем для підтвердження наявності підстав для реєстрації податкових накладних від 03.04.2018 №2, від 19.03.2018 №41, від 05.04.2018 №5, від 05.04.2018 №6, від 28.03.2018 №62, від 28.03.2018 №63, від 26.03.2018 №56, які в силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.
		Крім того, суд враховує, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних від 03.04.2018 №2, від 19.03.2018 №41, від 05.04.2018 №5, від 05.04.2018 №6, від 28.03.2018 №62, від 28.03.2018 №63, від 26.03.2018 №56, був в тому числі висновок відповідача про відсутність ТОВ "Максимус Лайт" у реєстрі платників акцизного податку.
		Разом з цим, зміст рішень про відмову в реєстрації вказаних податкових накладних, які прийняті з огляду на вказані підстави, свідчить, що підстави зупинення реєстрації податкових накладних та підстави відмови у такій реєстрації є різними.
		Суд наголошує на тому, що згідно наведених вище норм контролюючий орган зобов'язаний дотримуватись вимог щодо чіткості своїх зауважень.
		Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. 
		Згідно з частиною першої статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
		Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
		Також Європейський суд з прав людини у справі "Лелас проти Хорватії" зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.   
		Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").
		З огляду на наведені обставини суд вважає, що посилання у спірних рішеннях на зазначені підстави для відмови у реєстрації податкових накладних ТОВ "Максимус Лайт" від 03.04.2018 №2, від 19.03.2018 №41, від 05.04.2018 №5, від 05.04.2018 №6, від 28.03.2018 №62, від 28.03.2018 №63, від 26.03.2018 №56, з огляду на зазначені обставини, свідчить про протиправність оскаржуваних рішень від 05.07.2018 №829629/41148323, від 08.05.2018 №688462/41148323, від 13.07.2018 №840456/41148323, від 05.07.2018 №829630/41148323, від 10.05.2018 №691607/41148323, від 08.05.2018 №688461/41148323, від 05.05.2018 №682967/41148323.
		При цьому слід зазначити, що вказані рішення Комісії є і актами індивідуальної дії.
		Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
		Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.
		Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
		Натомість, оскаржувані у даній справі рішення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжують їх неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
		Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, відповідності їх вимогам частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання протиправними та скасування рішень від 05.07.2018 №829629/41148323, від 08.05.2018 №688462/41148323, від 13.07.2018 №840456/41148323, від 05.07.2018 №829630/41148323, від 10.05.2018 №691607/41148323, від 08.05.2018 №688461/41148323, від 05.05.2018 №682967/41148323.
		Окремо щодо позовних вимог про зобов'язання зареєструвати податкові накладні, суд зазначає про наступне.
		Із положень частин третьої-четвертої 245 КАС України випливає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. 
		Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
		а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
		б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС України.
		У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
		Таким чином, нормами  ПК України  чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
		Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
		Враховуючи, що судом встановлено відсутність у Комісії ГУ ДФС у м. Києві правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних шляхом прийняття відповідних рішень, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача та дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені, є зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ "Максимус Лайт" від 03.04.2018 №2, від 19.03.2018 №41, від 05.04.2018 №5, від 05.04.2018 №6, від 28.03.2018 №62, від 28.03.2018 №63, від 26.03.2018 №56 датами її фактичного надходження.
		Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		За приписами частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано юридичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір в сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 визначений у розмірі 1762 грн.
		Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
		У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
		Верховний Суд України у постанові від 14.03.2017 у справі №21-3944а16 зазначає, що системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162, частини п'ятої статті 171-1 КАС України (в редакції станом на час прийняття рішення) дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
		Отже, фактично позов ТОВ "Максимус Лайт" містить сім вимог немайнового характеру, тому за його подання належало сплатити судовий збір в сумі 12 334 грн.
		Однак згідно наявних у справі квитанцій позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 24      668 грн.
		Оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає судовий збір в сумі 12 334 грн. Решта коштів, сплачених позивачем є надміру сплаченим судовим збором та повертається за заявою позивача згідно статті 7 Закону України "Про судовий збір". При цьому суд враховує порушення прав позивача саме Комісією ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та необхідність відновлення такого права виключно вимогою до ДФС України як похідною.
		Крім того, суд зазначає, що згідно пункту 1 частини другої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати і на професійну правничу допомогу.
		Стаття 134 КАС України визначає, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		За приписами частини сьомої статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Пунктами 4, 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
		Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"    гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
		Як вбачається з матеріалів справи, 14.08.2018 між ТОВ "Максимус Лайт" та адвокатом Гевком Андрієм Васильовичем (Гевко А.В.) укладено договір про надання юридичних послуг №14-08/2018-А.
		В додатковій угоді від 14.08.2018 №1 до договору про надання юридичних послуг №14-08/2018-А, сторони договору погодили перелік послуг, що надаватимуться замовнику. 
		Відповідно до детального переліку послуг та проміжного звіту про надані послуги адвокатом Гевком А.В. надані ТОВ "Максимус Лайт" юридичні послуги пов'язані із розглядом даної справи на загальну суму 10 000 грн. При цьому, у додатковій угоді від 14.08.2018 №1 до договору про надання юридичних послуг №14-08/2018-А згідно з пунктом 3 ТОВ "Максимус Лайт" зобов'язується оплатити адвокату Гевку А.В. вартість наданих  послуг протягом 5 робочих днів після набрання сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва.
		Оскільки представником відповідача не надано обґрунтувань та доказів неспівмірності заявлених витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,
		 
		вирішив:
		 
		Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимус Лайт" задовольнити повністю.
		Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.07.2018 №829629/41148323, від 08.05.2018 №688462/41148323, від 13.07.2018 №840456/41148323, від 05.07.2018 №829630/41148323, від 10.05.2018 №691607/41148323, від 08.05.2018 №688461/41148323, від 05.05.2018 №682967/41148323.
		Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимус Лайт"  від 03.04.2018 №2, від 19.03.2018 №41, від 05.04.2018 №5, від 05.04.2018 №6, від 28.03.2018 №62, від 28.03.2018 №63, від 26.03.2018 №56 датами її фактичного надходження.
		Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимус Лайт" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 334  грн (дванадцять тисяч триста тридцять чотири гривні).
		Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимус Лайт" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000  грн (десять тисяч гривень).
		Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Максимус Лайт"  (місцезнаходження юридичної особи: 03035, місто Київ, вулиця Георгія Кірпи, будинок 2А, офіс 405, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 41148323).
		Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04080, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39439980).
		Відповідач - Державна фіскальна служба України (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39292197).
		 
		 
		Суддя                                                                                                                О.М. Чудак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...