Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 725/5127/14-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо.
Надіслано для оприлюднення: 28.08.2019. Зареєстровано: 30.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.09.2019.
Дата набрання законної сили: 28.08.2019
Номер судового провадження: К/9901/2428/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		28 серпня 2019 року 
		Київ
		справа №725/5127/14-а
		адміністративне провадження №К/9901/2428/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Пасічник С.С.,
		суддів: Васильєвої І.А.,  Юрченко В.П., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернівецької митниці Міндоходів на постанову Першотравневого районного суду міста Чернівців від 16 грудня 2014 року (суддя Піхало Н.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року (головуючий суддя Граб Л.С., судді: Боровицький О.А., Сапальова Т.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Міндоходів про скасування постанови в справі про порушення митних правил,
		В С Т А Н О В И В:
		У вересні 2014 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Чернівецької митниці Міндоходів (далі - Митниця, відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови від 29 вересня 2014 року у справі про порушення митних правил №0743/40802/14, відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення за вчинення порушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України (далі - МК України).
		 
		Обґрунтовуючи позовну заяву, посилався на помилковість викладених в оскаржуваній постанові та протоколі про порушення митних правил №0743/40802/14 від 18 серпня 2014 року висновків митного органу про наявність в діях позивача ознак, які могли б свідчити про вчинення ним порушення статті 485 МК України, оскільки товар, який 07 серпня 2014 року ввозився на митну територію України в належному йому транспортному засобі, належав всім особам, що в ньому знаходились, про що Митниці було надано відповідні докази (фактури продавця товару); в той же час в матеріалах справи про порушення митних правил відсутні докази, які б підтвердили порушення позивачем (або пасажирами його транспортного засобу) вимог статті 374 МК України, яка визначає умови ввезення (пересилання) громадянами товарів на митну територію України.
		 
		Постановою Першотравневого районного суду міста Чернівців від 16 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року, позов задоволено: визнано незаконною та скасовано постанову в.о. начальника Чернівецької митниці Міндоходів від 29 серпня 2014 року у справі про порушення митних правил №0743/40802/14 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 485 МК України.
		 
		Приймаючи такі рішення, суди прийшли до висновку про недоведеність відповідачем у встановленому законом порядку всіх необхідних складових правопорушення, в скоєнні якого позивача визнано винним оскаржуваною постановою від 29 вересня 2014 року.
		 
		Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення ними норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		 
		Обґрунтовуючи касаційну скаргу, вказувала на правомірність постанови від 29 вересня 2014 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки під час її прийняття в.о. начальника Митниці Салагором М.М. належним чином оцінено всі матеріали справи про порушення митних правил, що відповідає положенням статей 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), 486, 495 МК України та, зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 , діючи як фізична особа-підприємець, придбав в Румунії і намагався ввезти на митну територію України без сплати встановлених законодавством митних платежів тканину в кількості 45 рулонів; інші ж особи, які знаходились в транспортному засобі позивача, в`їзджаючи разом з ним на митну територію України (о 00 год. 30 хв. 07 серпня 2014 року), зважаючи на час перетину ними кордону в напрямку Румунії (після 23 год. 00 хв. 06 серпня 2014 року) тканину придбати фізично не могли; до того ж згідно інформації прикордонних органів Чорней Аврора територію України 06 серпня 2014 року не залишала; крім того під час митного контролю позивачем та пасажирами його транспортного засобу було пред`явлено фактури на товар, проте, виходячи з отриманої Митницею інформації, за вказаними в цих фактурах реквізитами знаходиться інше підприємство; водночас, на думку відповідача, уваги заслуговує й те, що за аналогічних обставин справи Першотравневим районним судом міста Чернівців 31 жовтня 2014 року вже було прийнято рішення у справі №725/5128/14-а про відмову в задоволенні позову щодо ОСОБА_2 .
		 
		Позивач в запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
		 
		В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.
		 
		Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступних висновків.
		 
		Так, суди встановили, що 18 серпня 2014 року посадовою особою Митниці відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0743/40802/14.
		 
		В подальшому ж за результатами розгляду справи про порушення митних правил в.о.начальника Митниці Салагором М.М. було прийнято постанову №0743/40802/14 від 29 серпня 2014 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме - 16812,51 грн.
		 
		Як зазначено в цій постанові, 06 серпня 2014 року о 17 год. 24 хв. через п/п «Порубне» на виїзд з України прослідував мікроавтобус марки «Nissan Interstar» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 й пасажирів в транспортному засобі не було. Зазначений мікроавтобус повернувся на митну територію України через п/п «Порубне» після опівночі 07 серпня 2014 року і крім водія ОСОБА_1 в ньому слідувало ще 8 пасажирів - громадян України, які усно повідомили, що прослідували в Румунію в пішому порядку 06 серпня 2014 року після 23 год. 00 хв. Вказані громадяни надали контрольний талон для проходження митного контролю по «зеленому коридору», втім під час здійснення перевірки документів та відомостей заявили про наявність у них товару, а саме: гр. ОСОБА_1 - 5 рулонів тканини загальною вартістю 455,70 леїв Румунії; гр. ОСОБА_18 - 5 рулонів тканини загальною вартістю 455,70 леїв Румунії; гр. ОСОБА_4 - 5 рулонів тканини загальною вартістю 455,70 леїв Румунії; гр. ОСОБА_5 (з трьома неповнолітніми дітьми) - 20 рулонів тканини загальною вартістю 1822,80 леїв Румунії; гр. ОСОБА_6 (з однією неповнолітньою дитиною) - 10 рулонів тканини.
		 
		Під час здійснення митного огляду вищевказані громадяни пред`явили до митного контролю товар, а також ОСОБА_1 надав фактуру №0054961 від 06 серпня 2014 року, ОСОБА_18 - фактуру №0054962 від 06 серпня 2014 року, ОСОБА_20 - фактуру №0054960 від 06 серпня 2014 року, ОСОБА_19 - фактуру №0054959 від 06 серпня 2014 року.
		 
		При здійсненні митного огляду товару було проведено його зважування та встановлено, що загальна вага товару «тканина» в кількості 45 рулонів становить 405 кг.
		 
		Крім того відповідно до інформації, отриманої з ГУ Міндоходів в Чернівецькій області, громадяни ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перебувають на податковому обліку в органах Міндоходів Чернівецької області як фізичні особи-підприємці.
		 
		За ціновою інформацією ЄАІС ДМС митна вартість 1 кілограму товару «фарбована тканина» код УКТ ЗЕД 5007201900 становить 5,0 доларів США, а відтак сума митних платежів, які необхідно сплатити при ввезені на митну територію України товару «фарбована тканина» в кількості 45 рулонів загальною вагою 405 кілограм становить 5604,17 грн. (мито - 500,37 грн., ПДВ - 5103,80 грн.).
		 
		Враховуючи наведене, а також зважаючи, що час виїзду до Румунії та в`їзду в Україну громадян, які в якості пасажирів слідували в керованому позивачем транспортному засобі, викликає обґрунтований сумнів в тому, що вони дійсно купували товар та отримували на нього фактури, відповідач прийшов до висновку, що ОСОБА_1 , діючи як фізична особа-підприємець, вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів при ввезенні ним на митну територію України товару «фарбована тканина» код УКТ ЗЕД 5007201900 в кількості 45 рулонів загальною вагою 405 кг в сумі 5604,17 грн., чим порушив вимоги статті 485 МК України.
		 
		В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Відповідно до статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
		 
		Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
		 
		Згідно із частиною 1 статті 459 МК України адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом.
		 
		Статтею 485 МК України встановлено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
		 
		Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення (стаття 487 МК України).
		 
		За змістом частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
		 
		Аналогічні положення містяться й в статті 245 КУпАП.
		 
		Як передбачено частиною 2 статті 486 МК України, провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням (внесенням подання прокурора).
		 
		Відповідно до частин 1 та 2 статті 508 МК України у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи.
		 
		До процесуальних дій належать: 1) складення протоколу про порушення митних правил; 2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; 3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них; 4) тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, та документів на них; 5) митне обстеження; 6) пред`явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання; 7) експертиза; 8) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).
		 
		Згідно зі статтею 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		Аналогічні положення закріплено в статті 280 КУпАП.
		 
		Статтею 495 МК України передбачено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
		 
		Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
		 
		Отже, здійснюючи розгляд справи про порушення митних правил, посадова особа органу доходів і зборів зобов`язана вчиняти всіх можливих й належних заходів для повного з`ясування обставин, що мають значення для правильного її вирішення.
		 
		Разом з тим статтею 159 КАС України (в редакції, чинній на час прийняття рішення судами) передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Згідно з частиною 1 статті 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.
		 
		За змістом пункту 3 частини 1 статті 163 КАС України у мотивувальній частині постанови зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався.
		 
		В мотивувальній частині рішення наводяться дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінка всіх доказів, з яких виходив суд при вирішенні спору; визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд повинен це обґрунтувати.
		 
		Аналогічні вимоги викладено і в статтях 206, 207 КАС України, які регулюють зміст мотивувальних частин ухвал та постанов апеляційного суду.
		 
		В той же час частиною 4 статті 11 КАС України визначено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
		 
		Отже, виходячи зі змісту зазначених норм, мотивувальна частина кожного рішення повинна мати посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права й обов`язки сторін у спірних правовідносинах, на відповідні статті КАС України та інші норми процесуального права, керуючись якими суд встановив обставини справи, права й обов`язки сторін; разом з тим саме лише посилання в мотивувальній частині на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм, на які посилається сторона при обґрунтуванні своїх вимог, не може вважатися належною юридичною кваліфікацією.
		 
		Судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються, а відтак суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень за аргументами, які сторона представила в суд, та проаналізувати позов з точки зору цих аргументів.
		 
		Як вже вказувалось в цій постанові, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність відповідачем належними та допустимими доказами факту вчинення позивачем правопорушення, в скоєнні якого його визнано винним оскаржуваною постановою від 29 вересня 2014 року.
		 
		Так, на думку суду, митним органом жодними доказами не підтверджено його позиції про те, що «фарбована тканина» код УКТ ЗЕД 5007201900 в кількості 45 рулонів загальною вагою 405 кг в сумі 5604,17 грн. на митну територію України була завезена саме ОСОБА_1 та саме як фізичною особою-підприємцем, особливо зважаючи й на ту обставину, що одночасно з позивачем в транспортному засобі марки «Nissan Interstar» д.н.з. НОМЕР_1 , який перетнув кордон України у напрямку в`їзду, перебувала і гр. ОСОБА_10 , яка також є фізичною особою-підприємцем.
		 
		Однак при цьому судом не досліджувалось питання наявності у вказаної особи можливості як такої придбати тканину на території Румунії, у тому числі й в контексті встановлення обставин перетину нею державного кордону України, як і не надано оцінки наявним в матеріалах справи доказам (які надсилались органами прикордонної служби, зокрема, й на виконання вимог ухвали від 10 листопада 2014 року) щодо того, що в базі даних Держприкордонслужби інформація про перетин 06 серпня 2014 року державного кордону України ОСОБА_3 Авророю відсутня.
		 
		Також поза увагою та оцінкою суду залишився й зафіксований митним органом в акті проведення огляду (переогляду) товарів від 07 серпня 2014 року №408020300/2014/002744 та доповідній записці начальника відділу митного оформлення №4 митного поста «Вадул-Сірет» від 07 серпня 2014 року факт відсутності під час ввезення 07 серпня 2014 року на митну територію України в транспортному засобі марки «Nissan Interstar» д.н.з. НОМЕР_1 тканини фактури на товар на ім`я ОСОБА_11 (разом з якою слідувала неповнолітня дитина).
		 
		Разом з тим Першотравневим районним судом міста Чернівців не надано як такої правової оцінки інформації, викладеній в поданому Митницею повідомленні №13, відповідно до якого в пред`явлених громадянами ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 під час митного контролю фактурах №0054959, №0054960, №0054961 та №0054962 від 06 серпня 2014 року зазначено, що вони видані фірмою "S.C.TEXTILE DESIGN IMPEX S.R.L." (Str.Lemnisorului, nr.4 Sector 3, Bucuresti), проте згідно відомостей Міністерства державних фінансів Національного агентства податкової адміністрації Керівництва регіональної митниці Генерального регіонального керівництва державних фінансів м.Яси (Румунія) в базі даних RECOM торгового реєстру за єдиним реєстраційним кодом (державного реєстру) 25450060 і реєстраційним номером J40/5000/2009 зареєстрована інша фірма - SC TEXTILEXPERT IMPEX SRL (місце знаходження Бухарест, вул.Лівіу Ребряну, 6), яка має єдину точку в повіті Ілфов і перебуває в базі даних з такою назвою від моменту її створення.
		 
		Не скористався суд і наданими йому процесуальним законодавством інструментами, спрямованими на усунення причин та умов, що унеможливлюють всебічне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин у справі.
		 
		Апеляційний суд зазначених недоліків суду першої інстанції також не усунув.
		 
		Як встановлено частиною 1 статті 242 КАС України (в редакції, що діє після 15 грудня 2017 року), рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		Згідно з частиною 4 статті 9 КАС України на суд покладається обов`язок вживати визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
		 
		За правилами частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Відповідно до частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		Враховуючи, що допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, судові рішення на підставі статті 353 КАС України підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Чернівецької митниці Міндоходів задовольнити частково.
		 
		Постанову Першотравневого районного суду міста Чернівців від 16 грудня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		С.С. Пасічник
		І.А. Васильєва 
		 В.П. Юрченко ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...