Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/10863/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.08.2019. Забезпечено надання загального доступу: 30.08.2019.
Дата набрання законної сили: 28.08.2019
Номер судового провадження: 61-34575ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем  України      
		 
		28 серпня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 753/10863/16-ц
		 
		провадження № 61-34575св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., 
		Лідовця Р. А., 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року в складі судді Леонтюк Л. К. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 08 червня 
		2017 року в складі колегії суддів: Соколової В. В., Немировської О. В., Чобіток А. О.,
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		1. Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У червні 2016 рокуОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до 
		ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним внаслідок обману. 
		 
		Позовна заява мотивована тим, що 10 червня 2013 між ним та 
		ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Вказаний договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курило Я. О. , зареєстровано в реєстрі № 1381 від 10 червня 2013 року. 
		Між ним та ОСОБА_2 існувала домовленість про укладення договору купівлі-продажу з умовою повернення квартири у його власність після зняття з неї арештів та заборон. 
		Зазначав, що ОСОБА_2 переховується від нього, на телефонні дзвінки не відповідає, тому вважав, що його було введено в оману щодо правової природи укладеного між ними правочину.
		Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири 
		АДРЕСА_1 , укладений між ним та ОСОБА_2 10 червня 2013 року. 
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року 
		у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		Рішення районного суду мотивовано тим, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірний договір купівлі-продажу квартири було вчинено під впливом обману з боку відповідача. При цьому, судом зазначено, що підписавши оспорюваний договір, позивач підтвердив, що його умови відповідають його волевиявленню. При нотаріальному посвідченні вказаного правочину позивач усвідомлював значення своїх дій і керував ними, мав необхідний обсяг цивільної дієздатності. 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року залишено без змін.
		Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , дійшов правильного висновку про те, що умисел у діях відповідача та сам факт омани позивача не є доведеним. Підписавши оспорюваний договір, позивач підтвердив, що його умови відповідають його волевиявленню, також вказав про повний розрахунок за продану квартиру. Під час нотаріального посвідчення правочину позивач усвідомлював значення своїх дій і керував ними, мав необхідний обсяг цивільної дієздатності. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,  ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої 
		та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просив скасувати оскаржувані судові рішення 
		та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних 
		і кримінальних справ від 19 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу 
		№ 753/10863/16-ц з Дарницького районного суду м. Києва.
		 
		Відповідно до пункту 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
		 
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		04 червня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		 
		04 червня 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано судді-доповідачеві.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що він не мав наміру відчужувати вказану квартиру, проте, відповідач, користуючись його юридичною необізнаністю щодо правової природи правочину, всупереч домовленості, вчинив дії, спрямовані на власне збагачення за його рахунок, шляхом заволодіння належною йому квартирою.
		Зазначає, що про заборону відчуження нерухомого майна, яке перебуває під арештом, йому відомо не було, нотаріус теж йому не роз`яснив, проте наявність арешту та заборони на момент укладення правочину є безспірним та підтверджується матеріалами справи. Вказані обставини свідчать про змову відповідача та нотаріуса на предмет посвідчення завідомо недійсного правочину. Вказаний договір купівлі-продажу є недійсним, оскільки відповідач, навмисно ввів другу сторону, позивача, в оману.
		 
		Відзив (заперечення) на касаційну скаргу учасниками справи не подано.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		06 жовтня 2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Короткевич Н. П., зареєстрований в реєстрі № 1062 від 06 жовтня 2011 року. Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 13).
		 
		Постановою старшого державного виконавця органу державної виконавчої служби Дарницького управління юстиції у м. Києві Микитенко О. Ю. 
		від 04 січня 2012 року в рамках виконавчого провадження ВП № 30435837 був накладений арешт та оголошено заборону на відчуження всього майна, що належить боржнику ОСОБА_5 (а.с.14-15).
		 
		10 червня 2013 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири 
		АДРЕСА_1 . Вказаний договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 
		Курило Я. О. , зареєстровано в реєстрі № 1381 від 10 червня 2013 року 
		(а.с. 24-25).
		 
		 
		2. Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під 
		час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) 
		у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Виходячи зі змісту статей 203,655 ЦК Українидоговір купівлі-продажу вважається укладеним, якщо сторони мають повну уяву не лише про предмет договору, а й досягли згоди про всі його істотні умови.
		Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину 
		є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою 
		статті 203 цього Кодексу.
		Частиною першою статті 230 ЦК України передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша стаття 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
		За змістом зазначеної норми закону правочин може бути визнаний таким, що вчинений під впливом обману, у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману стосовно фактів, які впливають 
		на укладення правочину. Ознакою обману є умисел. Установлення 
		у недобросовісної сторони умислу ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є обов`язковою умовою кваліфікації недійсності правочину за статтею 230 ЦК України.
		У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз`яснено, що наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено 
		в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
		Суди першої та апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 , посилалися на те, що підставою недійсності спірного правочину позивач вказує на наявність домовленості з відповідачем про укладення договору з умовою повернення квартири у його власність після зняття з неї арештів та заборон. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження вказаної обставини. Вказане твердження є суперечливим, оскільки наявність арешту та/або заборон на майно унеможливлює його відчуження, проте договір купівлі-продажу був укладений і нотаріально посвідчений. Судами встановлено, що сторони у справі, діючи добровільно та розуміючи значення своїх дій, попередньо будучи ознайомлені нотаріусом з приписами цивільного законодавства, що регулюють укладений між ними правочин, уклали договір, згідно з яким позивач передав у власність відповідачу, а відповідач прийняв у власність квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Після укладення договору квартира була передана відповідачу, а отже настали правові наслідки відповідно до умов укладеного договору. Підписавши оспорюваний договір, позивач підтвердив, що його умови повністю відповідають його волевиявленню, також вказав про повний розрахунок за продану квартиру. При нотаріальному посвідченні правочину позивач усвідомлював значення своїх дій і керував ними, мав необхідний обсяг цивільної дієздатності. Належних та допустимих доказів 
		на підтвердження того, що спірний договір купівлі-продажу укладений під впливом обману, внаслідок навмисного введення в оману покупцем продавця, позивачем не доведено, тому суди обґрунтовано відмовили 
		у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 
		Доводи заявника щодо того, що він фактично не отримував грошових коштів за продаж спірної квартири не можуть бути підставою для визнання недійсним договору, оскільки доводи щодо неналежного виконання грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу можуть свідчити про неналежне виконання умов договору, а не про його недійсність.
		Згідно договору купівлі-продажу, грошові кошти за договором повністю сплачені покупцем готівкою і отримані продавцем особисто до підписання договорів. Доказів того, що такі умови договорів сторонами не виконано та відповідач не розрахувався, суду не надано. 
		Крім того, відповідно до пункту 10 спірного договору купівлі-продажу, продаж квартири відбувся за нотаріально посвідченою згодою дружини позивача - ОСОБА_6 .
		При цьому судом не встановлено будь-яких порушень нотаріуса при нотаріальному посвідченні оспорюваного договору та/або особистої її зацікавленості.
		Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального та процесуального права. 
		Інші доводи касаційної скарги висновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають, 
		а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року 
		та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 08 червня 2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                               І. А. Воробйова
		 
		 
		                                                                                                            Б. І. Гулько
		 
		 
		Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...