Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 623/5338/15-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 29.08.2019. Зареєстровано: 01.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.09.2019.
Дата набрання законної сили: 29.08.2019
Номер судового провадження: К/9901/12512/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		29 серпня 2019 року 
		Київ
		справа №623/5338/15-а
		адміністративне провадження №К/9901/12512/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді (судді-доповідача) -           Данилевич Н.А.,
		суддів -                                                         Бевзенка В.М., 
		                                                                Кашпур О.В.,
		розглянувши в порядку письмового провадження 
		касаційну скаргу  ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2016 року (головуючий суддя - Макаренко Я.М., судді - Мінаєва О.М.,    Шевцова Н.В.) у справі 
		за позовом  ОСОБА_1 
		до    Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області,    Ізюмського міського голови ОСОБА_2
		про    визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії, -
		в с т а н о в и в :
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник) звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області (далі - відповідач-1), Ізюмського міського голови ОСОБА_2 (далі - відповідач-2), в якому, з урахуванням уточнень, просив:
		1.1.          визнати протиправними дії Ізюмського міського голови ОСОБА_2 , як керівника Виконавчого комітету Ізюмської міської ради, які полягають у невиконанні статей 116 та 46 КЗпП України, щодо невиплати заробітної плати у день звільнення та ненаданні відповідних довідок, що призвело до порушення прав позивача;
		1.2.          зобов`язати Ізюмського міського голову ОСОБА_2 , як керівника Виконавчого комітету Ізюмської міської ради надати довідку про нарахування та виплату усіх належних позивачу сум станом на день звільнення з посади першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства 17 листопада 2015 року;
		1.3.          стягнути з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області всі належні позивачу на день звільнення 17 листопада 2015 року суми:
		1.3.1.          індексацію заробітної плати за вересень 2015 року у сумі 300,84 грн. без врахування податків і зборів;
		1.3.2.          частину заробітної плати за час перебування у черговій відпустці з 24.09.2015 року по 10.11.2015 року, за період з 31.07.2014 року по 30.07.2015 року, у сумі 4186,58 грн. без врахування податків і зборів;
		1.3.3.          частину заробітної плати за час перебування у черговій відпустці з 11.11.2015 року по 17.11.2015 року, за період з 31.07.2015 року по 30.07.2016 року, у сумі 543,89 грн. без врахування податків і зборів;
		1.3.4.          частину компенсації за невикористані відпустки у сумі 28173,62 грн. без врахування податків і зборів;
		1.3.5.          частину компенсації за невикористані відпустки безпідставно утриманої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради з нарахованої та виплаченої частини компенсації за невикористані відпустки, на сплату єдиного соціального внеску у сумі 2865,49 грн. без врахування податку з доходів фізичної особи (військовий збір утримано);
		1.3.6.          частину заробітної плати та компенсації за невикористані відпустки безпідставно утриманої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради на користь іншої юридичної особи, для сплати членських профспілкових внесків у сумі 611,57 грн.;
		1.4.          стягнути з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області середній заробіток за час затримки розрахунку;
		1.5.          стягнути з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь позивача компенсацію за нанесену моральну шкоду в сумі 50000 грн.;
		1.6.          стягнути з Ізюмського міського голови ОСОБА_2 до бюджету м. Ізюму нанесену матеріальну шкоду в розмірі: компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати та компенсації за нанесену моральну шкоду в сумі 50000 грн.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		2.          Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 липня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
		2.1.          Визнано протиправними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області щодо невиплати ОСОБА_1 заробітної плати у день звільнення 17 листопада 2015 року та ненадання довідки про роботу в даній установі, передбаченої статтею 49 Кодексу законів про працю про нарахування та виплату всіх належних сум станом на день звільнення з роботи 17 листопада 2015 року.
		2.2.          Зобов`язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради надати довідку про нарахування та виплату усіх належних ОСОБА_1 сум станом на день звільнення з посади першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства 17 листопада 2015 року.
		2.3.          Стягнуто з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 : індексацію заробітної плати за вересень 2015 року в розмірі 300,84 грн.; частину не виплаченої заробітної плати за час перебування у відпустці з 24.09.2015 року по 10.11.2015 року у сумі 4186,58 грн.;частину не виплаченої заробітної плати за час перебування у відпустці з 11.11.2015 року по 17.11.2015 року у сумі 543,89 грн.; частину не виплаченої компенсації за невикористані відпустки, згідно розпорядження міського голови № 520 від 17.11.2015 року, у сумі 28173,62 грн.; частину компенсації за невикористані відпустки, безпідставно утриманої, з нарахованої суми компенсації за невикористані відпустки згідно розпорядження міського голови №520 від 17.11.2015 року, на сплату єдиного соціального внеску у сумі 2865,49 грн., сплату військового збору в сумі 704,62 грн. та сплату членських профспілкових внесків у сумі 611,57 грн.; відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн., а всього 42 998,18 (сорок дві тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім грн. 18 коп.).
		2.4.          В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
		2.5.          Стягнуто з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь держави судовий збір в розмірі 644,97 грн.
		3.          Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що кошти, що були нараховані до сплати ОСОБА_1 у листопаді 2015 року, а саме 1500,00 грн. та 36796,59 грн. були зараховані на картковий рахунок іншого працівника, а саме ОСОБА_5 , та були перераховані позивачеві тільки 01.02.2016 року, що підтверджено довідкою ПАТ «Мегабанк». 
		3.1.          Доказів видачі позивачеві ОСОБА_1 довідки про нарахування та виплату усіх належних йому сум станом на день звільнення 17 листопада 2015 року з посади першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства відповідачами до суду надано не було. 
		3.2.          Також     посилаючись на положення статті 33 Закону України «Про оплату праці», Закону «Про індексацію грошових доходів населення»    і Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого    постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про    індексацію заробітної плати за вересень 2015 року у сумі 300,84 грн. без врахування податків і зборів. 
		3.3.          Враховуючи положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого    Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100,    та судові рішення стосовно позивача суд вказав на те, що виконавчий комітет Ізюмської міської ради при розрахунку середньоденної заробітної плати за час перебування у тарифних відпустках та нарахуванні компенсації за невикористані відпустки повинен був врахувати не лише суму заробітної плати, що підлягала стягненню за рішенням суду у розмірі 5350,46 грн. щомісячно, а також індексацію заробітної плати та податки і збори, які повинні бути донарахованими. У зв`язку з цим, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача щодо стягнення частини заробітної плати за час перебування у черговій відпустці з 24.09.2015 року по 10.11.2015 року, за період з 31.07.2014 року по 30.07.2015 року, у сумі 4186,58 грн. без врахування податків і зборів та частини заробітної плати за час перебування у черговій відпустці з 11.11.2015 року по 17.11.2015 року, за період з 31.07.2015 року по 30.07.2016 року, у сумі 543,89 грн. без врахування податків і зборів. 
		3.4.          Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого    Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100,    середньоденна заробітна плата для нарахування компенсації за невикористані відпустки повинна бути обрахована враховуючи суму заробітної плати за той же період, що і при нарахуванні заробітної плати за час перебування у відпустці з 11.11.2015 року по 17.11.2015 року, а саме з листопада 2014 року по жовтень 2015 року, у зв`язку з чим задовольнив позовні вимоги про стягнення з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 частини невиплаченої компенсації за невикористані відпустки згідно розпорядження міського голови №520 від 17.11.2015 року у сумі 28173,62 грн. 
		3.5.          Враховуючи те, що Закон України від 31 липня 2014 року № 1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (далі-Закон), яким запроваджено військовий збір, набрав чинності з 03.08.2014 року, а компенсація за невикористані щорічні відпустки нарахована за періоди з 31.07.2008 по 30.07.2009 тривалістю 37 календарних днів, за період роботи з 31.07.2009 по 30.07.2010 тривалістю 39 календарних днів, за період роботи з 31.07.2010 по 30.07.2011 тривалістю 41 календарний день, за період роботи з 31.07.2011 по 30.07.2012 тривалістю 43 календарних дня, за період роботи з 31.07.2012 по 30.07.2013 тривалістю 45 календарних днів, за період роботи з 31.07.2013 по 30.07.2014 тривалістю 45 календарних днів, за період роботи з 31.07.2015 по 30.07.2016 тривалістю 9 календарних днів, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 частини компенсації за невикористані відпустки, безпідставно утриманої, з нарахованої суми компенсації за невикористані відпустки згідно розпорядження міського голови №520 від 17.11.2015 року на сплату єдиного соціального внеску у сумі 2865,49 грн. та сплату військового збору в сумі 704,62 грн. 
		3.6.          Вимоги про стягнення частини заробітної плати та компенсації за невикористані відпустки безпідставно утриманої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради на користь іншої юридичної особи, для сплати членських профспілкових внесків у сумі 611,57 грн. суд також визнав такими, що підлягають задоволенню, оскільки доказів належності позивача ОСОБА_1 до професійної спілки та його письмової згоди на утримання із заробітної плати членських профспілкових внесків до суду не надано. 
		3.7.          З огляду на те, що неправомірною невиплатою ОСОБА_1 належних на день звільнення сум йому були заподіяні моральні страждання, порушені нормальні умови життя, пов`язані з невиплатою грошей, він змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн. 
		3.8.          В задоволенні вимог про стягнення з Ізюмського міського голови ОСОБА_2 до бюджету м. Ізюму нанесену матеріальну шкоду в розмірі компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати та компенсації за нанесену моральну шкоду в сумі 50 000 грн. та в задоволенні інших позовних вимог суд відмовив.
		4.          Додатковою постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 15 липня 2016 року стягнуто з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час затримки розрахунку в розмірі 90511,60 грн. (дев`яносто тисяч п`ятсот одинадцять грн. 60 коп.) та стягнуто з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь держави судовий збір в розмірі 1357,66 грн. (одну тисячу триста п`ятдесят сім грн.66 коп.).
		2.          Підставою для ухвалення додаткової постанови у справі суд визначив не вирішення позовної вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, з приводу якої сторони давали свої пояснення та судом досліджувались докази. Посилаючись на приписи Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого    постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, суд визначив, що середня заробітна плата, що підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 за час затримки розрахунку в зв`язку зі звільненням становить 551,90х164=90511,60 грн.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		3.          Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2016 апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області задоволено частково.
		3.1.          Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.07.2016 року та додаткову постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 15.07.2016 року по справі №623/5338/15-а скасовано.
		3.2.          Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено частково.
		3.3.          Визнано протиправними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області щодо невиплати ОСОБА_1 заробітної плати у день звільнення 17.11.2015 року та ненадання довідки про нарахування та виплату всіх належних сум на день звільнення з роботи 17.11.2015 року.
		3.4.          Зобов`язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради надати ОСОБА_1 довідку про нарахування та виплату усіх належних ОСОБА_1 сум станом на день звільнення з посади першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства 17.11.2015 р.
		3.5.          Зобов`язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" за період з 17.11.2015 року по 25.07.2016 року.
		3.6.          Зобов`язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 індексацію заробітної плати за вересень 2015 року в розмірі 300,84 грн.
		3.7.          Зобов`язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради провести перерахунок заробітної плати за час перебування ОСОБА_1 у відпустці з 24.09.2015 року по 17.11.2015 року, компенсації за невикористану відпустку за період роботи з 31.07.2008 р. по 30.07.2016 р. з урахуванням індексу заробітної плати та провести відповідні виплати з врахуванням вже виплаченої суми заробітної плати та компенсації.
		3.8.          Зобов`язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 безпідставно утриману з компенсації за невикористану відпустку суму єдиного соціального внеску в розмірі 2 865,49 грн. та членських профспілкових внесків в розмірі 611,57 грн.
		3.9.          В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		4.          Колегія суддів апеляційної інстанції, ухвалюючи нове судове рішення у справі, погодилась з висновками суду першої інстанції, що відповідачем було допущено порушення строків розрахунків при звільненні, встановлених ст. 116 КЗпП України, а тому у відповідача настала відповідальність за порушення встановлених строків розрахунку при звільненні у вигляді обов`язку нарахувати та сплатити середній заробіток за весь час затримки, тобто за період з моменту звільнення 17 листопада 2015 року по час розрахунку 25 липня 2016 року. 
		4.1.          При цьому колегія суддів визнала помилковими висновки суду першої інстанції про стягнення з відповідача середнього заробітку в сумі 90511,60 грн., оскільки обчислення та нарахування таких виплат здійснюється відповідачем- 1 у відповідності до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року за №100, які не були нараховані позивачу, а тому колегія суддів не може перебирати на себе повноваження відповідача, здійснювати розрахунок та стягувати не нараховані суми заробітної плати. За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку про необхідність часткового задоволення позову в цій частині з покладенням на відповідача-1 обов`язку нарахувати та сплатити на користь позивача середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року за №100. 
		4.2.          Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів надання відповіді на лист позивача та видачі позивачеві ОСОБА_1 довідки про нарахування та виплату усіх належних йому сум станом на день звільнення 17 листопада 2015 року з посади першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими. 
		4.3.          Що стосується вимог про стягнення індексації заробітної плати за вересень 2015 року у сумі 300,84 грн., то колегія суддів дійшла висновку, що вказані вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки вказаний розмір індексації не був нарахований, а тому є необхідність покладення на відповідача обов`язку нарахувати та провести позивачу виплату індексації за вересень 2015 року в розмірі 300 грн. 84 коп.
		4.4.          Колегія суддів не погодилась з висновками суду першої інстанції про стягнення з відповідача частини не виплаченої заробітної плати за час перебування у відпустці з 24.09.2015 року по 10.11.2015 року у сумі 4186,58 грн., частини не виплаченої заробітної плати за час перебування у відпустці з 11.11.2015 року по 17.11.2015 року у сумі 543,89 грн., частини компенсації за невикористані відпустки за періоди з 31.07.2008 по 30.07.2009 тривалістю 37 календарних днів, за період роботи з 31.07.2009 по 30.07.2010 тривалістю 39 календарних днів, за період роботи з 31.07.2010 по 30.07.2011 тривалістю 41 календарний день, за період роботи з 31.07.2011 по 30.07.2012 тривалістю 43 календарних дня, за період роботи з 31.07.2012 по 30.07.2013 тривалістю 45 календарних днів, за період роботи з 31.07.2013 по 30.07.2014 тривалістю 45 календарних днів, за період роботи з 31.07.2015 по 30.07.2016 тривалістю 9 календарних днів у сумі 28173,62 грн., адже для платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування", ставка єдиного внеску складає 6,1 відсотка бази нарахування та сплата єдиного внеску за вказаних платників здійснюється їх роботодавцями за рахунок сум, на які внесок нарахований, тобто за рахунок заробітної плати, а не власних доходів роботодавця. Враховуючи, що єдиний внесок в розмірі 6,1 % підлягає утриманню із нарахованої заробітної плати працівника, то вимоги позивача про включення єдиного внеску до суми нарахованої заробітної плати при обчисленні середнього заробітку для оплати часу перебування у відпустки та компенсації за невикористану відпустку є безпідставними. 
		4.5.          Також суд апеляційної інстанції врахував, що на податкового агента покладений обов`язок з нарахування та виплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору від імені фізичної особи та за рахунок доходів, що виплачуються такій особі, але не за рахунок доходів податкового агента, у зв`язку з чим визнав висновки суду першої інстанції про наявність у відповідача обов`язку провести утримання з заробітної плати позивача податку з доходів фізичних осіб та військового збору за рахунок доходів відповідача-1, та при обчисленні середнього заробітку для оплати часу щорічної відпустки та компенсації за невикористану відпустку разом з сумою нарахованої заробітної плати врахувати        податок з доходів фізичних осіб та військовий збір помилковими. 
		4.6.          Крім того, апеляційний суд врахував, що оскільки обов`язок виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області з нарахування та виплати індексації середньої заробітної плати позивачу за час вимушеного прогулу встановлений судовим рішенням, а відтак вказана виплата повинна бути врахована при розрахунку середнього заробітку для оплати часу щорічної відпустки та компенсації за невикористану відпустку, позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню шляхом покладення на відповідача обов`язку провести перерахунок середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки за період з 24.09.2015 року по 17.11.2015 року, компенсації за невикористану відпустку за період з 31.07.2008 року по 30.07.2016 року з врахуванням індексації заробітної плати. При цьому колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача, що відповідачем при розрахунку середнього заробітку за час перебування у відпустки необхідно було враховувати нараховану заробітну плату за жовтень та вересень, оскільки позивач знаходився у відпустці починаючи з кінця вересня 2015 року та протягом жовтня 2015 року, тобто не перебував на роботі. 
		4.7.          Колегія суддів не погодилась з висновками суду першої інстанції про незаконність дій відповідача-1 щодо утримання з нарахованої компенсації за невикористані відпустки військового збору та необхідність стягнення безпідставно утриманої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради частини компенсації за невикористані відпустки на сплату військового збору через те, що компенсація за невикористані відпустки є доходом позивача, а тому такий дохід оподатковується за правилами пункту 16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України.
		4.8.          Колегія суддів не погодилась з висновками суду першої інстанції про застосування до вказаних правовідносин статті 58 Конституції України, у відповідності до якої встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, виходячи з того, що згідно ч. 1 ст. 83 КЗпП України компенсація за невикористані відпустки нараховується та виплачується на час звільнення, тобто у відповідності до діючого на час звільнення законодавства. Отже, оскільки вказані виплати були нараховані та виплачені позивачу під час дії Податкового кодексу України, яким запроваджений військовий збір, такі виплати є доходом платника податку, який в розумінні п. 16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України є об`єктом оподаткування вказаним збором. 
		4.9.          Між тим, колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції про неправомірність дій відповідача щодо утримання з компенсації за невикористані відпустки членських профспілкових внесків у сумі 611,57 грн. та єдиного соціального внеску в сумі 2 865, 49 грн.,    оскільки доказів належності ОСОБА_1 до професійної спілки та його письмової згоди на утримання із заробітної плати членських профспілкових внесків відповідач -1 не надав. Колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позову в цій частині з покладенням обов`язку на виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області провести нарахування та виплату позивачу незаконно утриманих профспілкових внесків в сумі 611, 57 грн., та вважає за необхідне відмовити в позові в частині стягнення вказаної суми, оскільки вони не були нараховані позивачу. 
		4.10.          Оскільки компенсація за невикористані відпустки, яка була нарахована та виплачена позивачу після звільнення зі служби, є платою за невідпрацьований час, а роботодавець не має обов`язку страхувальника щодо звільненого працівника, тому такі виплати не є базою для нарахування єдиного внеску в розумінні ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». З огляду на це колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення позову в цій частині з покладенням обов`язку на виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області провести нарахування та виплату позивачу незаконно утриманого єдиного внеску в сумі 2865,49 грн., та визнала за необхідне відмовити в позові в частині стягнення вказаної суми оскільки вони не були нараховані позивачу.
		4.11.          Колегія суддів не погодилась з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення моральної шкоди у сумі 5000 грн.,    адже позивачем не наведено та не надано доказів в підтвердження заподіяння йому моральної шкоди саме у зазначеному розмірі.
		5.          Додатковою постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області (64309, м. Ізюм, пл. Центральна,1 Харківської області) судовий збір у розмірі 2679 (дві тисячі шістсот сімдесят    дев`ять) грн. 60 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України - утримувач УДКСУ у    Червонозаводському    районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.
		6.          Додатковою постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення задоволено частково.
		6.1.          Прийнято додаткову постанову в адміністративній справі за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.07.16 року та додаткову постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 15.07.2016 р. по справі №623/5338/15-а, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1     щодо встановлення строку подання Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області звіту про виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016 року відмовлено.
		6.2.          В задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_1 щодо винесення додаткового судового рішення відмовлено.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
		7.           28 вересня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2016 року, в якій позивач просив скасувати вказане судове рішення, а постанову суду першої інстанції від 14 липня 2016 року та додаткову постанову від 15 липня 2016 року залишити в силі.
		8.          В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на наступне:
		8.1.          суд апеляційної інстанції відкрив апеляційне провадження з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки апеляційна скарга Виконавчого комітету Ізюмської міської ради не містить будь-якого обґрунтування вимог щодо зміни постанови суду першої інстанції;
		8.2.          суд апеляційної інстанції безпідставно вийшов за межі вимог апеляційної скарги, адже Виконавчий комітет Ізюмської міської ради частково оскаржував постанову Ізюмського міськрайонного суду від 14 липня 2016 року та просив її змінити щодо частини позовних вимог;
		8.3.          суд апеляційної інстанції задовольнив позовні вимоги шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити суми коштів, не встановивши розмір таких виплат та не навівши у своєму рішенні відповідні розрахунки;
		8.4.          апеляційний суд за відсутності будь-якого обґрунтування апелянтом правомірності чи незаконності постанови суду першої інстанції, ігноруючи численні судові рішення щодо обов`язковості нарахування та сплати встановлених законом податків і зборів при виплаті середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, яка покладена в розрахунок середньоденної заробітної плати для нарахування заробітної плати за час перебування у відпустці та нарахування компенсації за невикористані відпустки, дійшов хибного висновку про відсутність обов`язку відповідача нараховувати та виплачувати відповідні податки і збори;
		8.5.          суд апеляційної інстанції невірно визначив передбачений Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року за №100, дванадцятимісячний період для розрахунку суми оплати часу перебування позивача у відпустці. Так, оскільки позивач перебував у відпустці з 11.11.2015 року по 17.11.2015 року таким періодом, на думку позивача, є вересень 2014 року - жовтень 2015 року, тоді як суд апеляційної інстанції визначив його з липня 2014 року по серпень 2015 року;
		8.6.          відповідно до висновків, викладених в постановах Верховного суду України від 21 січня 2015 року у справі №6-195цс14 та від 01 квітня 2015 року у справі №6-41цс15 в разі встановлення  судом під час розгляду справи факту невиплати працівникові в день звільнення всіх належних виплат суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі не проведення його до розгляду справи - по день постановлення судового рішення. Проте, суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку про неможливість здійснення такого розрахунку та стягнення не нарахованих сум;
		9.          Відповідачем-1 до Суду надано заперечення на касаційну скаргу, в обґрунтування яких останній послався на безпідставність доводів касаційної скарги. Зазначає, що станом на 10 жовтня 2016 року відповідачем здійснено всі перерахування на виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. Відповідач-1 просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		10.          Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2019 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07 серпня 2019 року.
		11.           07 серпня 2019 року у зв`язку з неприбуттям в судове засідання учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце судового засідання, розгляд справи відкладено на 28 серпня 2019 року. 
		12.           08 серпня 2019 року, 12 серпня 2019 року та 16 серпня 2019 року від всіх учасників справи до Суду надійшли клопотання про здійснення розгляду справи без їхньої участі, у зв`язку з чим Суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. 
		II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		13.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, працював на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань житлово-комунального господарства з 05.05.2006 року.
		14.          Розпорядженням №134-К від 31 липня 2008 року звільнений з займаної посади за недотримання вимог пов`язаних з проходженням державної служби.
		15.          Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 року, залишеним без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2014 року, ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово-комунального господарства з 31червня 2008року, стягнуто на користь позивача середній заробіток, за час вимушеного прогулу з 31 липня 2008 року станом на день звільнення (по 5350,46 грн. щомісяця) та компенсацію за нанесену моральну шкоду в розмірі 5000 грн.(Том 1 а.с.106-108,109-111).
		16.          Розпорядженням Ізюмського міського голови №415 від 17.09.2015 року ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово-комунального господарства з 31 липня 2008 року з залишенням 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах 4 категорії посад, встановлено ОСОБА_1 посадовий оклад згідно штатного розпису у розмірі 2660,75 грн. та надбавку за вислугу років в розмірі 20% (Том 1 а.с.92).
		17.          Розпорядженням Ізюмського міського голови №465 від 15.10.2015 року ОСОБА_1 встановлено щомісячну надбавку за вислугу років в розмірі 25% до посадового окладу з 21 вересня 2015 року ( Том 1 а.с.93).
		18.          Розпорядженням Ізюмського міського голови №429 від 23.09.2015 року ОСОБА_1 надано щорічну основну відпустку тривалістю 30 календарних днів та щорічну додаткову відпустку за вислугу років тривалістю 06 календарних днів, загальною тривалістю 36 календарних днів з 24 вересня по 30 жовтня 2015 року за період роботи з 05 травня 2014 року по 04 травня 2015 року. (Том 1 а.с.94).
		19.          Розпорядженням Ізюмського міського голови №494 від 03.11.2015 року ОСОБА_1 надано частину додаткової щорічної відпустки тривалістю 07 календарних днів з 03 листопада 2015 року по 04 листопада 2015 року включно та з 06 листопада 2015 року по 10 листопада 2015 року включно за період роботи з 31 липня 2014 року по 30 липня 2015 року; та частину основної щорічної відпустки тривалістю 03 дня з 11 листопада 2015 року по 13 листопада 2015 року за період роботи з 31 липня 2015 року по 30 липня 2016 року.(Том 1 а.с.95).
		20.          Розпорядженням Ізюмського міського голови №517 від 13.11.2015 року ОСОБА_1 надано частину основної щорічної відпустки тривалістю 02 дня з 16 листопада 2015 року по 17 листопада 2015 року за період роботи з 31 липня 2015 року по 30 липня 2016 року.(Том 1 а.с.96).
		21.          Розпорядженням Ізюмського міського голови №520 від 17.11.2015 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади з 17 листопада 2015 року у зв`язку з закінченням строку повноважень Ізюмської міської ради 6 скликання. Бухгалтерію виконавчого комітету Ізюмської міської ради зобов`язано здійснити усі необхідні розрахунки та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані щорічні відпустки за період роботи з 31.07.2008 по 30.07.2009 тривалістю 37 календарних днів, за період роботи з 31.07.2009 по 30.07.2010 тривалістю 39 календарних днів, за період роботи з 31.07.2010 по 30.07.2011 тривалістю 41 календарний день, за період роботи з 31.07.2011 по 30.07.2012 тривалістю 43 календарних дня, за період роботи з 31.07.2012 по 30.07.2013 тривалістю 45 календарних днів, за період роботи з 31.07.2013 по 30.07.2014 тривалістю 45 календарних днів, за період роботи з 31.07.2015 по 30.07.2016 тривалістю 9 календарних днів. (Том 1 а.с.97).
		ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		22.          Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		23.          Підпункт «а» пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100:    цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки.
		24.          Пункт 2 Порядку №100: обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
		25.          Пункт 3 Порядку №100: при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. <…>
		          Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. 
		              При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов`язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю <…>.
		26.          Пункт 5 Порядку №100: нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
		27.          Пункт 7 Порядку №100: нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки. 
		          Святкові та неробочі дні (стаття 73 Кодексу законів про працю України), які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.
		28.          Пункт 10 Порядку №100: у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.    
		          Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів). 
		          У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв`язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо таке коригування середньої заробітної плати не провадиться.
		          Працівникам бюджетних установ і організацій, яким відповідно до законів України щомісячно перераховуються посадові оклади (ставки) до рівня не нижчого середньої (подвійної) заробітної плати в промисловості (народному господарстві), розрахунки виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати, можуть провадитися, якщо не передбачено у колективному договорі, виходячи з посадового окладу (ставки) того місяця, в якому відбулася подія, пов`язана з відповідними виплатами, з урахуванням постійних доплат і надбавок. 
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		29.          Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
		30.          Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
		31.          Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
		32.          Щодо доводів скаржника про безпідставне відкриття судом апеляційної інстанції апеляційного провадження у справі, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки подана відповідачем апеляційна скарга містить доводи та обґрунтування, які останній вважав підставами для скасування судових рішень суду першої інстанції. Окрім цього, в поданій апеляційній скарзі відповдіач-1 частково визнав позовні вимоги ОСОБА_1 та просив змінити постанову суду першої інстанції.
		33.          Також Суд зазначає, що у відповідності до положень частин 1-3 статті 195 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення судом апеляційної інстанції постанови у даній справі), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу. Суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв`язку із неправильним застосуванням норм матеріального права.
		34.          Таким чином, суд апеляційної інстанції наділений повноваженнями вийти за межі вимог апеляційної скарги за наявності передбачених процесуальним законодавством вищенаведених обставин.
		35.          Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 зводяться до незгоди останнього з обраним судом апеляційної інстанції способом захисту порушених прав та інтересів позивача шляхом зобов`язання Виконавчого комітету Ізюмської міської ради здійснити нарахування та виплату належних позивачу коштів при звільненні.
		36.          З пункту 3 Порядку №100 слідує, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. 
		37.          Як вірно встановлено судами, позивач на виконання рішення Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 року розпорядженням Ізюмського міського голови №415 від 17.09.2015 року поновлений на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово-комунального господарства з 31 липня 2008 року.
		38.          При цьому, вказаним судовим рішенням на користь позивача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 липня 2008 року (по 5350,46 грн. щомісяця).
		39.          Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Борівського районного суду Харківської області від 11 січня 2016 року у справі №614/1033/15-а з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 стягнуто індексацію заробітної плати за час вимушеного прогулу у зв`язку з несвоєчасним виконанням постанови Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 р. в сумі 46579,12 грн. 
		40.          Враховуючи те, що відповідно до пункту 2 Порядку №100 розрахунок середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки та виплати компенсації за невикористані відпустки здійснюється виходячи з виплат за останні 12 місяців, що передують цим подіям, а присуджена судом до стягнення індексація заробітної плати входить до складових для обчислення середньої заробітної плати для таких виплат, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зобов`язання відповідача-1 здійснити відповідні нарахування належних позивачеві сум, оскільки розрахунок таких виплат повинен здійснюватись відповідачем-1 шляхом попереднього коригування заробітної плати позивача на коефіцієнт її підвищення.
		41.          Також колегія суддів критично оцінює посилання скаржника на хибність висновків суду апеляційної інстанції про відсутність обов`язку відповідача нараховувати та виплачувати відповідні податки і збори, оскільки у відповідності до пункту 3 Порядку №100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо. 
		42.          Враховуючи те, що середній заробіток позивача за період вимушеного прогулу, як встановлено судовими рішеннями, складав 5350,46 грн. щомісяця, при обчисленні належних позивачеві при звільненні сум в розрахунок суми середньої заробітної плати включається саме вказана сума без здійснення відрахувань податків, зборів та обов`язкових платежів, відкоригована з урахуванням присудженої на користь позивача індексації.
		43.          Крім того, безпідставними є твердження скаржника про невірне визначення судом апеляційної інстанції дванадцятимісячного періоду для розрахунку суми оплати часу перебування позивача у відпустці.
		44.          Як встановив апеляційний суд, позивач знаходився у відпустці починаючи з кінця вересня 2015 року, протягом жовтня 2015 року та до дня звільнення у листопаді 2015 року. Таким чином, при розрахунку середньої заробітної плати для оплати часу перебування ОСОБА_1 у відпустці і компенсаційних виплат за невикористані відпустки розрахунковим періодом відповідно до положень Порядку №100 є вересень 2014 року - серпень 2015 року.
		45.          Суд погоджує висновки суду апеляційної інстанції стосовно допущення відповідачем порушення строків розрахунків при звільненні з позивачем, встановлених ст. 116 КЗпП України, та наявності у відповідача-1 відповідальності за порушення встановлених строків розрахунку при звільненні у вигляді обов`язку нарахувати та сплатити середній заробіток за весь час затримки.
		46.          Натомість, колегія суддів вважає помилковим визначення апеляційним судом періоду, за який підлягає нарахуванню такий середній заробіток. Суд зазначає, що оскільки відповідні нарахування та виплати на користь позивача на момент ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення у справі відповідачем-1 не проведені, належним способом захисту порушеного права останнього є зобов`язання Виконавчого комітету Ізюмської міської ради нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" за період з 17.11.2015 року по     05.09.2016 року (день прийняття постанови судом апеляційної інстанції).
		47.          Стосовно решти позовних вимог, щодо яких судом апеляційної інстанції ухвалено судове рішення у даній справі, касаційна скарга не містить жодних доводів та обґрунтувань протиправності постанови суду в цій частині.  
		48.          У відповідності до п.3 ч.1 ст.349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		49.          Статтею 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. 
		50.          Враховуючи те, що у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а рішення суду апеляційної інстанції є помилковими лише в частині визначення періоду, за який на користь позивача підлягає нарахуванню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, то відповідно до ч.4 ст.351 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення та змінити оскаржуване судове рішення в резолютивній частині.
		51.          Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
		п о с т а н о в и в :
		52.          Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		53.          Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2016 року змінити, виклавши шостий абзац її резолютивної частини у наступній редакції:
		          «Зобов`язати Виконавчий комітет Ізюмської міської ради нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" за період з 17.11.2015р. по 05.09.2016р.».
		54.          В іншій частині постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2016 року залишити без змін.
		55.          Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
		Суддя-доповідач                                                                                Н.А. Данилевич          
		Судді                                                                                                     В.М. Бевзенко
		                                                                                                    О.В. Кашпур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...