Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/14063/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 02.09.2019. Зареєстровано: 03.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.09.2019.
Дата набрання законної сили: 22.08.2019
Номер судового провадження: 22-ц/813/3422/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 22-ц/813/3422/19 
		Номер справи місцевого суду: 521/14063/18
		Головуючий у першій інстанції Лічман Л. Г.
		Доповідач Сегеда С. М.
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22.08.2019 року                                                                 м. Одеса
		 
		Одеський апеляційний суд у складі:
		 
		головуючого                         Сегеди С.М.,
		суддів:                         Гірняк Л.А.,
		Цюри Т.В.,
		               за участю:
		секретаря                         Ющак А.Ю.,
		апелянта ОСОБА_1 ,
		представника ОСОБА_2 - адвоката Канікаєва Ю.О.,
		керівника ГО «Громада Совіньйону за права» - Колеснікова В. С .,
		представника ТОВ «КОМУНСЕРВІС» - адвоката Бондарчук О.В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю«КОМУНСЕРВІС», за участю третьої особи на стороні позивача - громадської організації «Громада Совіньйону за права», про визнання незаконними дії по припиненню постачання електричної енергії, стягнення неустройки, моральної шкоди,
		 
		встановив:
		 
		22 серпня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «КОМУНСЕРВІС», за участю третьої особи на стороні позивача - Громадської організації (далі - ГО) «Громада Совіньйону за права», в якому просив визнати незаконними дії ТОВ «КОМУНСЕРВІС» по припиненню постачання електричної енергії до будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_2 , стягнути з ТОВ «КОМУНСЕРВІС» на користь ОСОБА_2 неустойку у вигляді пені в розмірі трьох відсотків щомісячної вартості послуги за кожний день ненадання послуги з постачання електричної енергії, стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 50000 грн. та судові витрати на правову допомогу у розмірі 30000 грн., а також судовий збір на користь держави.
		В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 вказав, що відповідно до договору про постачання електричної енергії № 57 від 11.12.2006 р., він є споживачем послуг постачання електричної енергії до будинку АДРЕСА_2 , щомісячно сплачуючи відповідачу послуги з електроенергії.
		У його відсутність, 16.08.2018 р., 7-10 представників відповідача та охоронного агентства, ніяким чином не мотивуючи свої дії, склали акт про самовільне підключення будинку до розподільчої електромережі та відключили постачання електричної енергії до його будинку без попередження. В результаті чого, він та його сім`я опинились у ситуації без можливості жити у нормальних умовах. 
		Позивач обгрунтовував свої вимоги тим, що відповідач порушив норми, здійснивши самовільне відключення його будинку від електричної мережі без підстав та без належної процедури, у зв`язку з чим позивач вважає, що виконавець зобов`язаний сплатити йому неустойку у вигляді пені за кожний день ненадання послуг позивачу зі своєї вини. 
		Щодо завданої моральної шкоди ОСОБА_2 вказав, що відключення будинку без попередження, несподівано, вкрай грубим способом завдало страждань як позивачу, так і його дружині. Фактично позивач та його дружина були позбавлені права на нормальне звичайне життя під час відключення та жили у постійному стресі. Сімейні стосунки з дружиною у позивача погіршилися, йому довелось змінювати свої суттєві плани, шукати альтернативні джерела енергії (просити сусідів про користування їх електроенергією, холодильником, змінювати звичний режим та асортимент харчування, виключаючи продукти, що швидко псуються). Позивач та його дружина стали дратівливими, змушені були змінювати свої плани по відпочинку та підприємницькій діяльності, дружина позивача зверталась за медичною допомогою. Моральу шкоду пощивач оцінив у розмірі 50000 грн.
		Крім того, в позові вказано, що за попереднім розрахунком позивач очікує понести судові витрати у розмірі 30000 грн. на професійну правову допомогу.
		       
		Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково.
		Визнано незаконними дії ТОВ «КОМУНСЕРВІС» по припиненню постачання електричної енергії до будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Стягнуто ТОВ «КОМУНСЕРВІС» на користь ОСОБА_2 неустойку та судові витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
		Стягнуто з ТОВ «КОМУНСЕРВІС» в дохід держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.
		В іншій частині позовних вимог було відмовлено.
		 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2018 року, в частині відмови в стягненні моральної шкоди, та постановлення в цій частині нового рішення, про стягнення з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. В іншій частині рішення позивач просив залишити без змін. 
		Також заявник апеляційної скарги просив стягнути судові витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 грн., із яких 10 000 грн. - додатковий гонорар за надання правової допомоги в суді першої інстанції, та 10 000 грн. - за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції. 
		Судове рішення відповідачем - ТОВ «КОМУНСЕРВІС» в апеляційному порядку не оскаржується.
		Таким чином, предметом апеляційного оскарження є питання щодо завдання позивачу неправомірними діями позивача моральної шкоди, сума цієї моральної шкоди та сума судових витрат, яка підлягає стягнення з відповідача на користь позивача.
		 
		Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
		 
		Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що за адресою: АДРЕСА_3 існує під`єднання до електричної мережі з джерелом електропостачання ТП 5305, яка обслуговується ТОВ «КОМУНСЕРВІС».
		Так, співробітниками останнього 15.08.2018 р. було здійснено відключення зазначеного домоволодіння через відсутність договору про користування електричною енергією. 
		16.08.2018 року позивач ОСОБА_2 самовільно приєднався до електромережі, у зв`язку з чим його було відключено від електромережі, засіб обліку ОСОБА_2 було опломбовано. 22.08.2018 р. стало відомо, що ОСОБА_2 самовільно зірвав опломбування та самовільно повторно приєднався до електромережі. 23.08.2018 р. домоволодіння ОСОБА_2 було знов відключено від електромережі і підключено лише 26.09.2018 року на підставі ухвали суду.
		 
		 
		 
		Тобто, будинок позивача був відключений від електромережі протягом 40 днів, в період з 16.08 по 26.09.2019 року.
		Саме ці обставини стали підставою для визнання оскаржуваним судовим рішенням незаконними дій ТОВ «КОМУНСЕРВІС».
		Вищевказані обставини фактично визнані сторонами і в апеляційному порядку не оскаржуються.
		Проте, як було вказано вище, в даному випадку одним із спірних питань є питання стосовно того, чи завдано позивачу неправомірними діями ТОВ «КОМУНСЕРВІС» моральної шкоди та розмір цієї шкоди.
		Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині, суд першої інстанції виходив із того, що спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.
		При цьому суд виходив із того, що відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом. 
		З цих підстав, суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах, що виникають з порушень зобов`язання в процесі споживання електричної енергії, не застосовуються положення Закону України «Про захист прав споживачів», норми про відшкодування моральної шкоди відсутні також в Законі України «Про електроенергетику», та в Законі України «Про ринок електричної енергії».
		Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступних підстав.
		 
		Так, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність дій її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями заподіювача та вини останнього в її завданні. Особа звільняється від відповідальності щодо відшкодування моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. З`ясуванню підлягає: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Згідно зі статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		 
		При цьому, відмовляючи в задоволенні позову, суд послався на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 6-1575цс16 та постанові Верховного Суду від 10.05.2018 р. у цивільній справі № 522/5350/15-ц, провадження № 61-10043св18. Оскільки до цього часу Великою Палатою Верховного Суду відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 6-1575цс16 не відбулося, то суд дійшов висновку по відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди.
		Однак, з таким висновком суду погодитись на можна, так як в постанові Верховного Суду від 10.05.2018 р. у цивільній справі № 522/5350/15-ц, провадження № 61-10043св18, між сторонами склались інші обставини, ніж у даній справі.
		Так, у вказаній постанові йдеться про правовідносини, які виникли між сторонами 31 грудня 2014 року. Крім того, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку в діях ПАТ «ЕК Одесаобленерго» та КП електричних мереж зовнішнього освітлення «Одесміськсвітло», які є відповідачами у справі, відсутні винні дії у тривалому відновленні постачання електричної енергії в будинку  АДРЕСА_4 , а відновлення електропостачання було проведено відповідно до нормативно-технічних вимог. 
		 
		Тобто, в даному випадку судом правомірно встановлено відсутність у відповідачів винних дій, що не є тотожним із даними правовідносинами, оскільки в даному випадку, оскаржуваним судовим рішенням встановлено неправомірні дії відповідача по відношенню до позивача у відключенні електричної енергії від його будинку і рішення суду в цій частині в апеляційному порядку не оскаржується.
		 
		Крім того, у відповідності до п.5 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин,  споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 
		Згідно п.19 ч.1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
		У зв`язку з цим, слід дійти висновку, що у разі надання неякісних послуг, або невиконання свого обов`язку по наданню тих чи інших послуг, у тому числі щодо забезпечення споживача послугами з постачання електроенергії до будинку, тягне за собою відшкодування маральної шкоди по Закону України «Про захист прав споживачів». 
		При цьому слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст. 22 вказаного Закону України при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		 
		Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не було достатньо враховано, що неправомірними діями відповідача по відношенню до позивача, якими їх визнав суд, і що не є предметом апеляційного розгляду, оскільки рішення суду в цій частині в апеляційному порядку не оскаржується, позивачу було завдано моральної шкоди, оскільки внаслідок цих неправомірних дій будинок позивача був 40 днів (з 16.08.2018 р. по 26.09.2018 р.) відключений від електричної енергії.
		Зазначені неправомірні дії відповідача - ТОВ «КОМУНСЕРВІС» завдали позивачу великої моральної шкоди, яка полягає у тому, що у нього погіршились стосунки з дружиною, яка у зв`язку з відключенням будинку від електропостачання, зверталася до невролога за консультацією, де їй були прописані відповідні ліки.
		В свою чергу, позивач постійно був змушений хвилюватись за свою родину, продукцію, які зберігав у сусідів, так як холодильник не працював. Крім того, у сусідів він дізнавався про останні новини та просив зарядити мобільний телефон. Всі ці незручності, а також укладення договору з адвокатом і необхідність звернення до суду з позовом, викликали у позивача значні нервові напруження і постійні стреси, які виникали внаслідок порушення його прав на нормальний рівень життя, та необхідності вжиття додаткових зусиль для захисту своїх прав.
		 
		З підстав викладеного, колегія суддів оцінює завдану позивачу моральну шкоду у сумі 10000 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
		 
		Стосовно завдання моральної шкоди дружині позивача, то вона до суду з відповідним позовом не зверталась, а тому суд позбавлений можливості стягувати їй завдану моральну шкоду за позовом іншої особи - в даному випадку позивача у справі - ОСОБА_2 
		 
		Що стосується витрат на правову допомогу, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розмір вказаних витрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, має складати 10 000 грн.
		Так, вирішуючи дане питання, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що 16.08.2018 р. між адвокатом Канікаєвим Ю.О. і позивачем ОСОБА_2 було укладено Договір № 964/18 про надання правової (правничої) допомоги, згідно якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати захист, представництво або іншу правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором та додатками до нього, а позивач зобов`язаний сплатити винагороду (гонорар) та компенсувати витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки, обумовлені Сторонами у Договорі. 
		 
		У відповідності до п. 3 Договору № 964/18 про надання правової (правничої) допомоги від 16.08.2018 р. вказано про підготовку документів та представництво інтересів з приводу захисту прав споживача електричної енергії, порушених ТОВ «КОМУНСЕРВІС» в позасудовому та судовому порядку. 
		Згідно п.п. 13.1. Додатку № 2 до Договір № 964/18 про надання правничої допомоги від 16.08.2018 р. визначено, що сторони дійшли згоди, що граничний обсяг оплати правової допомоги за всі дії, направлені на ведення справи, не можуть перевищувати в суді першої інстанції 30000 грн.
		Частиною 5 ст. 135 ЦПК України передбачено, що сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування. 
		Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		На підтвердження визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат суду надано опис згідно акту-приймання передачі наданих послуг № 1 Договору № 964/18 про надання правової (правничої) допомоги від 16.08.2018 р., відповідно до якого адвокатом виконано наступне: усна консультація клієнта, підписання договору, оформлення ордеру, складення позовної заяви, складення заяви про витребування доказів, складення заяви про забезпечення позову, складення заяви про виклик свідків, складення заяви про ознайомлення з матеріалами справи, ознайомлення з матеріалами справи, складення адвокатських запитів, доставка ухвали суду про витребування доказів до АТ «Одесаобленерго», отримання доказів та їх доставка до суду, судове представництво у судових засіданнях, загалом 33 витрачені години, з розрахунком 1600 грн./год. 
		 
		Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Так, у судовому засіданні представником відповідача надано клопотання щодо судових витрат, у якому міститься прохання щодо відмови у стягненні з відповідача витрат на послуги правничої допомоги, з посиланням на недотримання порядку та процедури оплати.
		 
		Проте, суд першої інстанції критично оцінив доводи, які викладені у вказаному клопотанні, оскільки зазначеним клопотанням спростовується наявність належних доказів сплати згідно договору про надання правничої допомоги, при цьому відсутнє прохання про зменшення їх розміру. Крім того, посилання представника позивача не спростовують наявність договору та не суперечить встановленим судом обставинам щодо наявності договору між позивачем та адвокатом.
		З огляду на викладене, та враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, колегія суддів погоджується з висновком суду про необхідність стягнення цієї правничої допомоги з відповідача на користь позивача у розмірі 10 000 грн.
		При цьому колегія суддів виходить із того, що саме визначена судом сума витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн., включаючи і участь адвоката Канікаєва Ю.О. в суді апеляційної інстанції протягом менше 1 години, є законною обгрунтованою, справедливою і такою, що не спростовується доводами апеляційної скарги. 
		 
		Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги частково надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог та доводів апеляційної скарги. 
		Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
		 
		 
		 
		За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскардуване судове рішення не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційної скарги його частково спростовують, оскільки рішення ухвалено не у повній відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення суду, в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, скасувати і прийняти в цій частині постанову, якою стягнути з ТОВ «КОМУНСЕРВІС» на користь ОСОБА_2 завдану моральну шкоду у сумі 10 000 грн. 
		В іншій частині рішення слід залишити без змін.
		 
		Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
		                                 постановив:        
		 
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 задовольнити частково.
		Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2018 року, в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, скасувати і прийняти в цій частині постанову, якою стягнути з ТОВ «КОМУНСЕРВІС» на користь ОСОБА_2 завдану моральну шкоду у сумі 10 000 грн. 
		 
		В іншій частині рішення залишити без змін.
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. 
		 
		Повне судове рішення складено 02 .09.2019 року.
		 
		 
		 
		Судді Одеського апеляційного суду:                        С.М. Сегеда        
		 
		 
		 
		 
		       Л.А. Гірняк
		                                                                        
		 
		       Т.В. Цюра

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...