Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/45638/19-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 02.09.2019. Зареєстровано: 03.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.09.2019.

Номер судового провадження: 1-кс-41641/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42015000000000824

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/45638/19-к 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 серпня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників  адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
		ВСТАНОВИВ:
		Процесуальний керівник у кримінальному провадженні - заступник начальника відділу прокуратури міста Києва старший радник юстиції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
		В обґрунтування доводів клопотання прокурор зазначає, що прокуратурою міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000000824 від 05.05.2015року, за підозрою колишнього Віце-прем`єр міністра України - Міністра охорони здоров`я ОСОБА_6 та колишнього голови правління ПАТ «Фармстандарт-Біолік» ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		20.10.2014року Генеральною прокуратурою України у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		21.10.2014 року підозрювану ОСОБА_6 оголошено у розшук.
		28.10.2014 року підозрювану ОСОБА_6 оголошено у міждержавний розшук.
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2015 року у справі № 757/16295/15-к відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
		28.08.2019 року працівниками Державної прикордонної служби України на виконання вимог ухвали Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2015 року ОСОБА_6 затримана в пункті пропуску аеропорту «Жуляни» та надалі поміщена до ІТТ ГУНП в м. Києві. 
		Сторона обвинувачення також посилається на те, що ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України та наявність ризиків, визначених ст.177 КПК України для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема зазначають, що підозрювана ОСОБА_6 протягом 2014-2019 років проживала в Автономній Республіці Крим, де на даний час у органу досудового розслідування з об`єктивних причин відсутня можливість виконання слідчих (розшукових) та процесуальних дій у зв`язку з чим, існує достатньо підстав вважати, що ОСОБА_6 може перетнути державний кордон знову, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, ухилення від суду та органу досудового розслідування. Викладене свідчить, що ОСОБА_6 проявила безвідповідальне ставлення до виконання своїх процесуальних обов`язків, зарекомендувала себе як особа, схильна до їх порушення.
		За твердженням прокурора у ОСОБА_6 на сьогоднішній день відсутні трудові зобов`язання які б стримували її від втечі від суду та органу досудового розслідування, вона мешкає одна, на утриманні неповнолітніх дітей немає.
		Сторона обвинувачення вважає, що підозрювана за рахунок власного матеріального становища, широкого кола зв`язків серед колишніх та діючих високопосадовців, а також користуючись відсутністю у органу досудового розслідування відомостей щодо телефонів та інших засобів електронного зв`язку і комунікації, якими вона на даний час користується, може незаконно впливати на свідків, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні. 
		Таким чином на переконання сторони обвинувачення, зважаючи на попередню процесуальну поведінку підозрюваної, тяжкість покарання яке загрожує останній, у разі доведення її вини, інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать виконання ОСОБА_6 процесуальних обов`язків підозрюваного та не нададуть можливості запобігти ризикам зазначеним у клопотанні.
		В судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити та застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20.05.2015року у справі №757/16295/15-к. 
		Захисники - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти доводів клопотання, вказали на те, що ОСОБА_6 не було отримано повідомлення про підозру у вчиненні інкримінованого діяння, у спосіб, визначений КПК України.
		Крім того, зазначили, що зважаючи на те, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2015року у справі № 757/16295/15-к, на підставі якої ОСОБА_6 затримали, постановлена з порушенням вимог ст. 196 КПК України, та те, що остання не перебуває в міжнародному розшуку, відтак її затримання є незаконним.
		Як на відсутність підстав для задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу вказали на необґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого діяння, як наслідок відсутності суми завданих збитків, невстановлення потерпілого в даному кримінальному провадженні, а також відсутності чіткого розмежування ролі ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого діяння в співучасті. Вважають, що показання ряду свідків в повні мірі спростовують діяння, інкриміновані ОСОБА_6 , стороною обвинувачення.
		Також послались на відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України та заявлених стороною обвинувачення в клопотанні, вказавши, що як наслідок неотримання повідомлення про підозру ОСОБА_6 не могла не виконувати процесуальні обов`язки, намірів переховуватись в неї не було, добровільно повернулась на територію України, а тому підстав вважати, що остання матиме намір переховуватись, немає. Оскільки в даному кримінальному провадженні допитані свідки, а потерпілого так і немає, ОСОБА_6 жодним чином не матиме можливості впливати на таких осіб. 
		Крім вказаного зазначили, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суд м. Києва від 24.05.2019року справі № 752/18634/18 зобов`язано орган досудового розслідування прийняти остаточне рішення у відповідності до вимог ч. 2 ст. 283 КПК України, в межах встановленого у кримінальному провадженні №42015000000000824 строку.
		Ще однією ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суд м. Києва від 14.08.2019року у справі № 752/5358/19 зобов`язано уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №42015000000000824, відомості щодо якого внесені 05.05.2015року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у найкоротший строк вчинити дії, визначені ч. 1 ст. 283, п. 1 ч. 2 ст. 283, п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 4 ст.284 КПК України в частині підозри ОСОБА_6 та прийняти процесуальне рішення, у відповідності до ст. 110 КПК України, з дотриманням вимог ч. 3 ст. 174 та ст. 203 КПК України, про закриття кримінального провадження №42015000000000824, відомості щодо якого внесені 05.05.2015року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Зважаючи на вказані судові рішення, вважають неможливе застосування будь-якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 . В задоволенні клопотання просили відмовити, надавши письмові заперечення.
		Підозрювана ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, підтримала позицію своїх захисників та в задоволенні клопотання просила відмовити.
		На запитання слідчого судді ОСОБА_6 повідомила, що їй було відомо про наявне відносно неї кримінальне провадження, оскільки її захисник приймав участь в багатьох процесуальних діях та при вирішенні різних процесуальних питань, про результати яких він їй повідомляв.
		Зазначила, що дійсно протягом 5 років вона не проживала на території України, однак повернулась в Україну без застосування до неї жодного із заходів процесуального примусу. В задоволенні клопотання просила відмовити.
		Слідчий суддя вислухавши доводи прокурора, заперечення захисників та підозрюваної, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали, якими обґрунтовується клопотання, матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 та письмові заперечення з доданими матеріалами сторони захисту, приходить до наступного висновку.
		В судовому засіданні встановлено, що прокуратурою м. Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000000824 від 05.05.2015року, за підозрою колишнього Віце-прем`єр міністра України - Міністра охорони здоров`я ОСОБА_6 та колишнього голови правління ПАТ «Фармстандарт-Біолік» ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		20.10.2014року Генеральною прокуратурою України у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.
		21.10.2014року підозрювану ОСОБА_6 оголошено у розшук.
		28.10.2014року підозрювану ОСОБА_6 оголошено у міждержавний розшук.
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2015року у справі № 757/16295/15-к відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
		28.08.2019року працівниками Державної прикордонної служби України на виконання вимог ухвали Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2015року ОСОБА_6 затримана в пункті пропуску аеропорту «Жуляни» та надалі поміщена до ІТТ ГУНП в м. Києві. 
		При цьому обставини повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України проаналізовані в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2015року у справі № 757/16295/15-к, якою відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, їм надано відповідну оцінку. Висновки, викладені у вказаній ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва перевірені судом апеляційної інстанції, та за наслідками такої перевірки, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2015року у справі № 757/16295/15-к залишена без змін. Зважаючи на вказані обставини, та те, що слідчим суддею не можуть бути перебрані не властиві йому функції по перегляду рішень інших слідчих суддів та судів вищих інстанції, слідчий суддя не приймає доводи сторони захисту з приводу неналежного повідомлення ОСОБА_6 про підозру в даному кримінальному провадженні, а також доводи з приводу незаконності ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2015року у справі № 757/16295/15-к як такої, що постановлена з порушенням вимог КПК України та без врахування обставин не перебування ОСОБА_6 у міжнародному розшуку, а відтак і доводи з приводу незаконності затримання останньої.
		Що стосується доводів як сторони обвинувачення з приводу обґрунтованості підозри так і сторони захисту щодо відсутності такої, слідчий суддя надходить до наступного.
		Так, з матеріалів, якими обґрунтовується клопотання про застосування запобіжного заходу, вбачається, що органом досудового розслідування проведено низку слідчих дій, зібрані докази та допитані свідки.
		Зважаючи на вказані обставини та те, що досудове розслідування триває, слідчий суддя виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), вважає на даній стадії досудового розслідування підозру обґрунтованою.
		Щодо наявних суперечностей в сумі збитків, різниця в сумі яких фактично не впливає на кваліфікацію діяння за ч. 5 ст. 191 КК України, слідчий суддя вважає, що такі суперечності можуть бути усунені шляхом проведення відповідних слідчих дій, а відтак не погоджується з доводами сторони захисту, що така суперечність вказує на необґрунтованість підозри. З приводу доводів сторони захисту щодо відсутності потерпілого в даному кримінальному провадженні з урахуванням кваліфікації дій підозрюваної за ч. 5 ст. 191 КК України, а відтак необґрунтованості підозри, слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, надані в обсязі для розгляду клопотання, з урахуванням фактичних обставин викладених в письмовому повідомленні про підозру, вважає, що відсутність потерпілого в даному кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування сама по собі не вказує на необґрунтованість підозри висунутої ОСОБА_6 , а може в подальшому вказувати на можливу кваліфікацію діяння інкримінованого їй стороною обвинувачення як незакінченого, за умов підтвердження цьому належними та допустимими доказами. 
		По суті доводів сторони захисту щодо відсутності у висунутій ОСОБА_6 підозрі чіткого розмежування її дій у вчиненні в співучасті суспільно  небезпечного діяння, слід зауважити, що досудове розслідування кримінального провадження триває. Чинним КПК України не встановлені такі вимоги до первинного повідомлення про підозру, які встановлені до кінцевого висунення обвинувачення (обвинувального акту), а відтак означені доводи не приймаються слідчим суддею як такі, що вказують на необґрунтованість підозри.
		Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 191 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.
		Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
		У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
		Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа.
		Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи, на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
		Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна. 
		Як особа ОСОБА_6 характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружена, має вищу освіту, на час вчинення інкримінованого діяння працювала Віце-прем`єром міністра України - Міністром охорони здоров`я.
		Незважаючи на позитивні дані про особу підозрюваної, слідчий суддя на виконання вищезазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 за інкримінований злочин, конкретні обставини вчинення злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб з використанням службового становища, а також наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження і вважає доцільним з метою запобігання визначеним ст.177 КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		З приводу наявності/відсутності ризиків, визначених ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням наявних в підозрюваної відомостей з приводу здійснення відносно неї досудового розслідування, обставин тривалого часу (останні 5років) перебування її за межами України, тобто часу, який, в тому числі, охоплювався проведенням досудового розслідування, про що підозрюваній було відомо, відсутності в підозрюваної сталих соціальних зав`язків, як то наявність утриманців, постійного місця праці, тощо, вважає доведеним ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
		Також, зважаючи на зміну показань деяких свідків, про що й зазначає сама сторона захисту, слідчий суддя вважає доведених ризик впливу на свідків з боку підозрюваної в даному кримінальному провадженні.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
		Зважаючи на описані в мотивувальні частині ухвали вище обставини., за результатами розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м`який запобіжний ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання ОСОБА_8 покладених на неї процесуальних обов`язків, при цьому слідчим суддею враховано специфіку вчинення кримінального правопорушення та суворість можливого покарання за вчинений злочин, які в сукупністю з наявними ризиками, обґрунтованою підозрою, не дають підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя приходить до висновку про те, що строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні не закінчився.
		Що стосується доводів сторони захисту з посиланням на ухвали слідчих суддів Голосіївського районного суду м. Києва, слідчий суддя звертає увагу на те, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суд м. Києва від 24.05.2019року справі № 752/18634/18 зобов`язано орган досудового розслідування прийняти остаточне рішення у відповідності до вимог ч. 2 ст. 283 КПК України, в межах встановленого у кримінальному провадженні №42015000000000824 строку.
		Висновки викладені в зазначені ухвалі слідчого судді не вказують на необґрунтованість підозри чи сплив граничного строку досудового розслідування, а тільки зобов`язують орган досудового розслідування закінчити досудове розслідування шляхом або закриття кримінального провадження або складання та направлення до суду обвинувального акту, що жодним чином не унеможливлює застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 . 
		Що ж стосується ухвали слідчого судді Голосіївського районного суд м. Києва від 14.08.2019року у справі № 752/5358/19, якою зобов`язано уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №42015000000000824, відомості щодо якого внесені 05.05.2015року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у найкоротший строк вчинити дії, визначені ч. 1 ст. 283, п. 1 ч. 2 ст. 283, п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 4 ст.284 КПК України в частині підозри ОСОБА_6 та прийняти процесуальне рішення, у відповідності до ст. 110 КПК України, з дотриманням вимог ч. 3 ст. 174 та ст. 203 КПК України, про закриття кримінального провадження №42015000000000824, відомості щодо якого внесені 05.05.2015року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, зважаючи на те, що на даний час висновки, викладені у вказані ухвалі перевіряються судом апеляційної інстанції, що не заперечено стороною обвинувачення, то її наявність без набрання законної сили не встановлює обмежень щодо можливості застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної.
		Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора.
		Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.
		Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.
		Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваної, тяжкість правопорушення, у якому вона підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у межах 6000000 (шість мільйонів) грн. 00 коп., зобов`язавши підозрювану прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України. Оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та буде належним засобом процесуального стримування.
		Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваної альтернативний запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на неї такі обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає (м. Київ), без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування із свідками, експертами та спеціалістами у даному кримінальному провадженні, визначених слідчим або прокурором; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, крім паспорту громадянина України.
		Строк дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави визначити строком на два місяці з моменту внесення застави, однак в межах строку досудового розслідування.
		Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення під вартою, в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного підвартою.
		Керуючись ст.29 Конституції України, ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,
		УХВАЛИВ:
		Клопотання  задовольнити.
		Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
		Строк тримання під вартою рахувати з 27.08.2019 року.
		Строк дії ухвали визначити до 25.10.2019 року включно, але в межах строку досудового розслідування.
		Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 6 000 000грн. зобов`язавши підозрювану прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України. 
		Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві:
		р/р 373 180 051 120 89;
		МФО (код банку) 820172;
		ЄДРПОУ банку: 26268059;
		Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.
		З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_6 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
		В разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
		- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає (м. Київ), без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
		- утриматися від спілкування із свідками, експертами та спеціалістами у даному кримінальному провадженні, визначених слідчим або прокурором;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, крім паспорту громадянина України.
		Строк дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави визначити строком на два місяці з моменту внесення застави, однак в межах строку досудового розслідування.
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
		 
		Слідчий суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...