Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 176/1443/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 03.09.2019. Зареєстровано: 04.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.09.2019.
Дата набрання законної сили: 30.08.2019
Номер судового провадження: 2/176/599/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа №176/1443/19
		провадження №2/176/599/19
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		 
		30 серпня 2019 р. суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Гусейнов К.А., розглянувши заяву Відділу освіти виконавчого комітету Жовтоводської міської ради по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти виконавчого комітету Жовтоводської міської ради про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		   Позивач ОСОБА_1 звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, та в послідуючому уточнивши свої позовні вимоги просить ухвалити судове рішення, яким стягнути з Відділу освіти виконавчого комітету Жовтоводської міської ради на її користь грошову компенсацію за 21 день невикористаної щорічної відпустки в розмірі 7920,99 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з розрахунку 486,17 грн. за кожен день затримки розрахунку. Стягнути з відповідача грошову компенсацію частини втрачених доходів у зв`язку з інфляцією в розмірі 289,12 грн.
		   Ухвалою суду від 05 серпня 2019 року по даній справі було відкрито провадження та вирішено розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		   23.08.2019 року Відділ освіти виконавчого комітету Жовтоводської міської ради надіслав до суду заяву про залишення вищезазначеної позовної заяви без руху, вважаючи її такою що не відповідає вимогам ст. 175 та 177 ЦПК України, а саме позивачем при подачі позову до суду не сплачено судовий збір, оскільки нею заявлені вимоги, які не підпадають під дію ст.5 «Пільги щодо сплати судового збору» Закону України «Про судовий збір».
		   Суд, дослідивши матеріали клопотання вважає, що останнє підлягає задоволенню з наступних підстав.
		   Відповідно до вимог ч. 1ст. 182 ЦПК Українипри розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодопроцесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
		    Дане клопотання відповідає вимогам ст. 183 ЦПК України, а тому підлягає розгляду в порядку, встановленому ЦПК України.
		   Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначеноЗаконом України «Про судовий збір».
		   Відповідно достатті 1 цього Законусудовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
		   Водночасстаттею 5 Закону України «Про судовий збір»установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
		    Такимчином необхідно визначити, чи входить середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні до структури заробітної плати, у справах про стягнення якої позивачі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
		   Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначеноКодексом законів про працю України(відповідно допреамбули цього Кодексу).
		   Згідно із частиною першою статті3та статтею4 Кодексу законів про працю Українитрудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається зКодексу законів про працю Українита інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
		   Так, відповідно до частини першоїстатті 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із частиною першоюстатті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		   Водночас згідно зі статтею 1 Конвенції «Про захист заробітної плати» № 95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.
		   У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
		   Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
		   Відповідно достатті 116 Кодексу законів про працю Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
		   Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановленостаттею 117 Кодексу законів про працю України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
		   Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
		   Водночас структура заробітної плати визначенастаттею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
		   Крім того, на підставістатті 2 Закону України «Про оплату праці»структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженоїнаказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно доЗакону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII «Про державну статистику»таЗакону України «Про оплату праці»з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).
		   Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
		   При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.
		   З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінністатті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
		   З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
		   Даний висновок суду не суперечить висновку, викладеному у постанові Великої Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16.
		   Таким чином позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та за вимогу про стягнення грошової компенсації частини втрачених доходів у зв`язку з інфляцією в розмірі 289,12 грн. на загальну суму 1536,80 грн. та додати до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору.
		   За таких обставин вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків.
		   Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 цього Кодексу, заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику.
		Згідно ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст.175,182, 185 ЦПК України, суддя,-
		                        
		УХВАЛИВ:
		 
		Клопотання Відділу освіти виконавчого комітету Жовтоводської міської ради  задовольнити.
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу освіти виконавчого комітету Жовтоводської міської ради про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні - залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з часу отримання ухвали, для усунення зазначених в ній недоліків та роз`яснивши, що у разі невиконання вимог ухвали подана позовна заява буде повернута позивачу.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя Жовтоводського
		міського суду                                    К.А. Гусейнов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...