Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/4817/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 02.09.2019. Зареєстровано: 04.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.09.2019.
Дата набрання законної сили: 02.09.2019
Номер судового провадження: К/9901/12034/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		02 вересня 2019 року 
		Київ
		справа №810/4817/18
		адміністративне провадження №К/9901/12034/19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді Стеценка С. Г.,
		суддів Бучик А. Ю., Тацій Л. В.,
		розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омокс" до голови Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Кодебського Олексія Івановича, Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправними та скасування рішення, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 (головуючий суддя Лиска І. Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 (головуючий суддя Ісаєнко Ю. А., судді: Лічевецький І. О., Земляна Г. В.),
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		I. Короткий зміст позовних вимог
		 
		1.          У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Омокс" (далі - позивач, ТОВ "Омокс", Товариство) звернулося з позовом до голови Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Кодебського О. І. (далі - сільська рада, голова сільської ради відповідно, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати розпорядження сільського голови від 10.09.2018 №25 в частині внесення до порядку денного 15-ої сесії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради VII скликання питання №7 "Про скасування рішення виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради №419 від 26.10.2016 "Про надання дозволу на видачу містобудівних умов і обмежень".
		 
		2.          Також, у жовтні 2018 року Товариство звернулося з позовом до сільської ради (єдиний унікальний номер справи 320/5220/18), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (15-ої сесії VII скликання) від 25.09.2018 "Про скасування рішення виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради №419 від 26.10.2016 "Про надання дозволу на видачу містобудівних норм і обмежень".
		 
		3.          Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2018 (суддя Кушнова А. О.), клопотання ТОВ "ОМОКС" про об'єднання в одне провадження адміністративних справ №320/5220/18 та №810/4817/18 задоволено. Об'єднано в одне провадження вказані адміністративні справи з привласненням адміністративній справі №320/5220/18 номеру №810/4817/18, передано адміністративну справу №320/5220/18 на розгляд судді Лиски І. Г.
		 
		4.          В судовому засіданні у суді першої інстанції представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог в якій просив суд: визнати протиправним та скасувати розпорядження сільського голови Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Кодебського О.І. від 10.09.2018 №25 в частині внесення до порядку денного 15-ої сесії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради VII скликання питання №7 "Про скасування рішення виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради №419 від 26.10.2016 "Про надання дозволу на видачу містобудівних умов і обмежень"; визнати протиправним та скасувати рішення №165 Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (15-ої сесії VІІ скликання) від 25.09.2018 "Про скасування рішення виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради №419 від 26.10.2016 "Про надання дозволу на видачу містобудівних умов і обмежень" (далі - спірні розпорядження, рішення відповідно).
		 
		5.          В обґрунтуванні вимог позовної заяви Товариство зазначало, що у відповідача не виникли засновані на законі правові підстави для винесення на розгляд сесії питання про скасування містобудівних умов та обмежень, виданих позивачеві згідно рішення виконавчого комітету сільської ради від 26.10.2018 №419 "Про надання дозволу на видачу містобудівних умов та обмежень" (далі - рішення виконавчого комітету сільської ради №419), а також для скасування названого рішення виконавчого органу сільської ради, у зв'язку з чим, на думку позивача, спірні розпорядження і рішення є протиправними й порушують його права.
		 
		II. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		6.          Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасоване рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (15-ої сесії VІІ скликання) від 25.09.2018 №165 "Про скасування рішення виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради №419 від 26.10.2016 "Про надання дозволу на видачу містобудівних умов і обмежень". В решті позову відмовлено.
		 
		7.          Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що рішення виконавчого комітету сільської ради №419 за своєю природою є ненормативним правовим актом органу місцевого самоврядування одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання - виданням містобудівних умов та обмежень, а тому такий акт індивідуальної дії не може бути скасований. З огляду на викладене, суди дійшли висновку, що сільська рада не мала повноважень розглядати на сесії питання про скасування містобудівних умов та обмежень, виданих позивачеві згідно рішення виконавчого комітету сільської ради №419, а тому прийняте нею спірне рішення підлягає скасуванню.
		 
		III. Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		 
		8.          Не погоджуючись із наведеними вище судовими рішеннями в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
		 
		9.          Вимоги касаційної скарги мотивовані, зокрема, тим, що рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, оскільки сільською радою, на її думку, не було допущено жодних порушень законодавства, а приймаючи спірне рушення, остання діяла на підставі та в межах повноважень, визначених пунктом 15 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР).
		 
		10.          У відзиві на касаційну скаргу позивач, повторюючи аргументи, викладені у позовній заяві, наполягає на тому, що суди попередніх інстанцій ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, на підставі повно і всебічно встановлених обставин справи, підтверджених належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами, правильно застосували норми матеріального та не допустили порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим наголошує на відсутності підстав для задоволення касаційної скарги відповідача.
		 
		IV. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
		 
		11.          Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду у червні 2019 року для розгляду якої, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначено колегію суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Стеценка С. Г., суддів: Бучик А. Ю., Тацій Л. В.
		 
		12.          Ухвалою Верховного Суду від 27.08.2019 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду й постановлено здійснити такий в порядку письмового провадження з 28.08.2019.
		 
		V. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
		 
		13.          Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням виконавчого комітету сільської ради №419, відповідно до затвердженого детального плану багатоквартирної житлової забудови ТОВ "ОМОКС" надано дозвіл на видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок загальною площею 28,1343 га.
		 
		14.           10.09.2018 головою сільської ради було видано розпорядження №25 "Про скликання чергової 15-ої сесії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради VII скликання.
		 
		15.          Даним розпорядженням, з посиланням на положення пункту 4 статті 46 Закону №280/97-ВР, скликано чергову п'ятнадцяту сесію Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради VII скликання на 20.09.2018 о 10:00 годині та запропоновано порядок денний, до якого, окрім іншого, пунктом 7 було включено питання про скасування рішення виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради №419 від 26.10.2016 "Про надання дозволу на видачу містобудівних умов обмежень".
		 
		16.           21.09.2018 головою сільської ради було видано розпорядження №26 "Про скликання чергової 15-ої сесії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради VII скликання" на 25.09.2018 у зв'язку з відсутністю кворуму на засіданні сесії 20.09.2018.
		 
		17.          Розпорядженням №26 від 21.09.2018, відповідачем був змінений порядок денний частково та запропоновано наступний порядок денний, до якого, пунктом 8 було включено розгляд питання про скасування рішення виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради №419 від 26.10.2016 "Про надання дозволу на видачу містобудівних норм і обмежень".
		 
		18.          Розглянувши лист Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України (Департамент ДАБІ України) від 15.08.2018 №10/10-58/1508/06/01 щодо правомірності видачі виконавчим комітетом сільської ради для ТОВ "ОМОКС" містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок загальною площею 28,1343 га (нове будівництво житлового комплексу "Чайка-2", що прилягає до вул. Лобановського, вул. Печерської та вул. Дачної в с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області), враховуючи, що на час прийняття виконкомом сільської ради рішення №419 при виконавчому комітеті у відповідності до вимог частини третьої статті 29 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI), був відсутній спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури, сільська рада прийняла спірне рішення.
		 
		VI. Позиція Верховного Суду
		 
		19.          Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		20.          Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
		 
		21.          У відповідності з статтею 26 Закону №3038-VI Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування (частини перша, п'ята зазначеної статті).
		 
		22.          Основними ж складовими вихідних даних, у розумінні частини першої статті 29 Закону №3038-VI є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
		 
		23.          За змістом частин другої, третьої вказаної вище правової норми Закону №3038-VI фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника.
		 
		24.          Наведеним законодавчим приписам кореспондує частина четверта статті 33 Закону №3038-VI, якою встановлено, що розміщення об'єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у порядку, передбаченому цим Законом.
		 
		25.          Органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, визначені статтею 6 Закону №3038-VI, частинами першою, другою якої встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність". Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (частина третя цієї ж статті).
		 
		26.          В свою чергу, за змістом статті 13 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV "Про архітектурну діяльність" (далі - Закон №687-XIV), до якої відсилає статті 6 Закону №3038-VI, до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, в тому числі, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури. Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
		 
		27.          Обсяг повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва встановлює стаття 31 Закону №280/97-ВР, підпунктом 9 пункту а) частини першої якої закріплено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження - надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.
		 
		28.          В той же час, підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, а також для їх скасування встановлюють частини четверта, восьма статті 29 Закону №3038-VI.
		 
		29.          Зокрема, підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (частина четверта статті 29 Закону №3038-VI).
		 
		30.          Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.
		 
		31.          Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; 3) за рішенням суду.
		 
		32.          У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом (частина восьма статті 29 Закону №3038-VI).
		 
		33.          Колегія суддів наголошує, що наведений у статті 29 Закону №3038-VI перелік підстав для скасування містобудівних умов та обмежень є вичерпним і остаточним, розширеному тлумаченню не підлягає.
		 
		34.          Разом з тим, згідно з положеннями частини першої    статті 41-1 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
		 
		35.          Частинами другою-четвертою статті 41-1 Закону №3038-VI визначено таке.
		 
		36.          Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		 
		37.          З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
		 
		38.          У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об'єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення    та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		 
		39.          Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 (далі - Порядок №698).
		 
		40.          Відповідно до пункту 2 Порядку №698 нагляд здійснюється ДАБІ через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.
		 
		41.          Комплексний аналіз наведених правових норм законодавства, з урахуванням їх юридичних зв'язків, дає підстави для висновку, що містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, наявність або відсутність підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, перелік яких є вичерпним, встановлюється на стадії їх надання або у подальшому під час здійснення державно-будівельного або судового контролю.
		 
		42.          Скасування ж рішень об'єктів нагляду з підстав їх незаконності, є крайнім заходом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, належить до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду ДАБІ України, до того ж, наявність таких порушень встановлюється за результатами проведення перевірок у визначеному законом порядку, які, як з'ясовано судами під час розгляду цієї справи, не проводились.
		 
		43.          Колегія суддів враховує і те, що, у даному випадку, як випливає з встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин цієї справи й змісту касаційної скарги, рішення про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок скасовано сільською радою на підставі пункту 15 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР, який встановлює компетенцію, зокрема, сільських рад стосовно скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.
		 
		44.          Дійсно, згідно з частиною дев'ятою статті 59 цього Закону рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.
		 
		45.          Водночас, частиною десятою цієї ж статті Закону №280/97-ВР визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
		 
		46.          Системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.
		 
		47.          Водночас у статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
		 
		48.          Цей принцип знайшов своє відображення у статті 74 Закону №280/97    ВР, згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.
		 
		49.          Окрім цього, в Рішенні №7-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. 
		 
		50.          Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
		 
		51.          Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
		 
		52.          Рішення виконавчого комітету сільської ради №419 є актом одноразового застосування й вичерпало свою дію фактом видання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок, на підставі яких, до того ж, виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів Товариства, оскільки, згідно з розробленою відповідно до вихідних даних проектною документацією та дозволу на виконання будівельних робіт на земельних ділянках здійснюються будівельні роботи, укладена низка договорів з фізичними особами - інвесторами щодо участі у будівництві, а також договорів поставки будівельних матеріалів, підряду, виконання робіт та надання послуг. 
		 
		53.          Європейський суд у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638 вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.
		 
		54.          Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" постановлено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною права власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для дотримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати так.
		 
		55.          Суд попередніх інстанцій правильно зазначили, що позивачі, отримавши у власність земельну ділянку для будівництва та містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки відповідно до Генерального плану забудови правомірно очікували на те, що їх право на розпорядження належним їм на праві власності майном відповідно до законодавства в майбутньому, не буде порушено чи обмежено під час здійснення суб'єктом владних повноважень заходів з державного архітектурно-будівельного нагляду чи припинено шляхом прийняття іншого рішення.
		 
		56.          Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначає як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
		 
		57.          У рішенні у справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик їх помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Також зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
		 
		58.          Отже, сільською радою не доведено наявності у неї повноважень і передбачених законом правових підстав для прийняття спірного рішення, а відтак не дотримано принципу належного врядування, з огляду на що, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення вимог адміністративного позову.
		 
		59.          Враховуючи викладене, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевірених доказами, дослідженими судами під час розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального та не допустили порушень норм процесуального права.
		 
		60.          За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		 
		61.          Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356  КАС України, Суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		62.          Касаційну скаргу Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 - без змін.
		 
		63.          Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		С. Г. Стеценко,
		А. Ю. Бучик,
		Л. В. Тацій,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...