Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/3596/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договір підряду.
Надіслано для оприлюднення: 03.09.2019. Зареєстровано: 04.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.09.2019.
Дата набрання законної сили: 02.09.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 вересня 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  904/3596/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 
		Булгакової І.В. (головуючий), Колос І.Б. і Селіваненка В.П.,
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
		касаційну скаргу акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"
		на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2019 (колегія суддів: Чередко А.Є. (головуючий), Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.).
		зі справи № 904/3596/18
		за первісним позовом акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"
		до приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Будпрофіт"
		про   стягнення 105   731,15 грн. та
		за зустрічним позовом приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Будпрофіт" (далі -Підприємтсво)
		до акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (далі - Товариство) 
		про стягнення 363   767,52 грн.
		 
		1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		Товариство звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Підприємства 105   731,15 грн неустойки, нарахованої за прострочку виконання робіт, передбачених договором підряду від 07.09.2017 № 5-3Э-ДЛТ (далі - Договір).
		Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором щодо своєчасного виконання підрядних робіт, у зв`язку з чим Товариство відмовилось від Договору. Невиконаними станом на дату розірвання  Договору залишились підрядні роботи на суму 585 146,50 грн, а прострочка виконання зобов`язання склала 214 календарних днів.
		Підприємство звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою про стягнення з Товариства 363 767,52 грн суми заборгованості за виконані роботи.
		Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що до моменту  розірвання договору Підприємством були виконані роботи на загальну суму 363 767,52 грн, акт приймання виконання будівельних робіт направлявся на адресу Товариства, однак замовник акт не підписав та не надав обґрунтованої відмови від прийняття робіт. 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019 зі справи  № 904/3596/18 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з Підприємства на користь Товариства 105 731,15 грн неустойки та 1762,00 грн судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
		Судове рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що у зв`язку з порушенням термінів виконання зобов`язань та наявністю невиконаних робіт у розмірі 584 146,40 грн Товариство має право на стягнення неустойки в розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення.
		Водночас суд зазначив, що виконання Підприємством робіт на суму 363 767,52 грн не підтверджено наявними у справі доказами.
		Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2019 зі справи рішення місцевого господарського суду скасовано в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, прийнято нове рішення про задоволення зустрічного позову. Стягнуто з Товариства на користь Підприємства 363 767,52 грн заборгованості за виконані роботи, 5456,52 грн. судового збору за подання зустрічної позовної заяви та 8 184,78 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. В решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019 залишено без змін.
		Судове рішення апеляційного господарського суду мотивоване тим, що Підприємством не доведено  належними та допустимими доказами виконання ним підрядних робіт у строки, обумовлені в договорі, що є підставою для стягнення пені.
		При цьому судом зазначено, що непідписання Товаристваом акта приймання виконаних Товариством будівельних робіт на суму 363 767,52 грн та довідки про вартість виконаних робіт та витрати не звільняє Товариство від обов`язку  виконати грошове зобов`язання з оплати виконаних робіт, яке виникло на час пред`явлення зустрічного позову та не було своєчасно виконано.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		Товариство, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції постанову суду апеляційної інстанції зі справи скасувати в частині задоволення зустрічного позову, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
		2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Необхідність розірвання Договору виникла у зв`язку з тривалим невиконанням підрядником договірних зобов`язань за Договором, при цьому роботи, за які Підприємство просить відшкодувати заборгованість, виконані не були, про що свідчать наявні в матеріалах справи листи.
		Суд мав встановити, чи виконані підрядником роботи на суму 363 767,52 грн, чи правомірною була відмова замовника від підписання акта приймання будівельних робіт відповідно до листа від 27.06.2018 №   1/27-06.
		Судом апеляційної інстанції проігноровано лист від 06.07.2018 №   1618/114 про повернення з підписання акта приймання будівельних робіт з тих підстав, що вказані роботи підрядником не виконувались.
		Матеріалами справи не підтверджено виконання Підприємством робіт на суму                      363 767,52 грн.
		Доводи інших учасників справи
		Підприємство подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити у задоволенні касаційної скарги Товариства, а постанову суду апеляційної інстанції зі справи залишити без змін. Підприємство посилається на необгрунтованість доводів касаційної скарги Підприємства, які зводяться до переоцінки доказів, встановлених судом апеляційної інстанції.
		3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		07.09.2017 між Товариством (Замовник) та Підприємством (Підрядник) укладено Договір, відповідно до умов якого Підрядник взяв на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених Договором, власними силами і засобами, на свій ризик виконати роботи з поточного ремонту залізничної колії № 19 ст. Вуглерозвантажувальна Бурштинська ТЕС (інв. № 01000000057788 /0000; далі - роботи) відповідно до Технічного завдання (додаток № 2).
		Згідно з пунктом 2.1 Договору договірна вартість робіт, що доручені для виконання підряднику, складає 1 028 0007,60 грн. з ПДВ.
		Відповідно до пункту 13.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.
		У пункті 1.4 Договору, Сторони погодили, що строк виконання робіт за Договором - 60 календарних днів з дати підписання Договору.
		Отже, виходячи з дати підписання Договору 07.09.2017, останнім днем своєчасного виконання підрядних робіт за вказаним Договором є 07.11.2017.
		Станом на 01.11.2017  Підрядник виконав роботи на суму 442 861,20 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 01.11.2017                    № 01/11-17 та не оспорюється сторонами.
		Таким чином, станом на 07.11.2017 невиконаними Підрядником залишились підрядні роботи на суму 585 146,40 грн. (1 028 007,60 грн. - 442 861,20 грн).
		У зв`язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов`язань за Договором Позивач листом від 30.05.2018, керуючись пунктами 12.1 та 12.3 Договору, повідомив Відповідача про розірвання Договору з 09.06.2018.
		Відповідно до пункту 9.3 Договору у разі порушення підрядником строків виконання робіт він сплачує Замовнику неустойку в розмірі 0,1% від вартості невиконаних у строк робіт за кожен день прострочення. 
		З підстав невиконання Підрядником у строк, встановлений пунктом 1.4 Договору, підрядних робіт Замовником на підставі пункту 9.3 Договору та з урахуванням частини шостої статті 232 Господарського кодексу України була нарахована Підряднику пеня у розмірі 0,1% від вартості невиконаних у строк робіт -                                585   146,40   грн., яка (пеня) становить 105   731,15 грн. і стягнення якої й є предметом позовних вимог за первісним позовом.
		Згідно з пунктом 7.1 Договору здача-приймання виконаних підрядних робіт проводиться сторонами з оформленням акта приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2В) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою № КБ-3) за відповідний період, які підрядник готує у 2 примірниках, підписує зі свого боку і передає Замовнику до 2 числа місяця, наступного за звітним, для розгляду і підписання. 
		За пунктом 7.2 Договору Замовник зобов`язується прийняти виконані за цим Договором роботи шляхом підписання акта приймання виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2В) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою № КБ-3) за відповідний період, а в разі виявлення недоліків направити Підряднику мотивовану відмову від їх прийняття.
		Відповідно до пункту 7.3 Договору у разі виявлення недоліків у виконаній роботі, сторони складають двосторонній акт виявлених недоліків з фіксуванням переліку недоліків, причин їх утворення і термінів усунення. 
		При відмові Підрядника від підписання акта виявлених недоліків, для їх підтвердження Замовник має право залучити до приймання робіт експертну організацію, висновок якої про якість виконаних робот буде обов`язковим для виконання обома сторонами (пункт 7.6 Договору). 
		У період з листопада 2017 року по травень 2018 року Підрядником здійснювалися будівельні роботи за Договором з поточного ремонту залізничної колії № 19 ст. Вуглерозвантажувальна Бурштинська ТЕС та у травні 2018 року направлено на адресу Замовника акт приймання виконаних будівельних робот за травень 2018 року (за формою № КБ-2В) на суму 393 852,72   грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, а згодом - 01.06.2018 направлено на адресу Замовника акт № 01/06-18 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2018 року (за формою № КБ-2В) на суму 363   767,52   грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою № КБ-3), а також рахунок на оплату виконаних робіт. Акт за червень 2018 року є уточненим варіантом акта за травень 2018 року.
		4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV    (далі - ЦК України):
		частина перша статті 526: 
		- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
		частина перша статті 530: 
		- якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);
		частини перша та третя статті 843:
		- у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення; 
		- ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу; 
		частина друга статті 845: 
		- якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи; 
		стаття 849: 
		- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; 
		- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; 
		- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; 
		- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору;
		частини перша, друга , четверта статті 853:
		- замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; 
		- якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі;
		- замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки); 
		- у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну;
		стаття 857:
		- робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру;
		- виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові;
		- результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру;
		стаття 875:
		-  за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх;
		- договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта;
		- до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом;
		частина перша статті 877: 
		- підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт; 
		- підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду; 
		стаття 878:
		- замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором; 
		- внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків; 
		частина перша статті 854: 
		- якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково;
		частина четверта статті 879 
		- оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін; 
		частини перша, друга, четверта статті 882:
		- замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття; 
		- замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами;
		- передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими; 
		Господарський процесуальний кодекс України від 03.10.2017 №   2147-VIII (далі - ГПК України):
		частини перша-третя статті 13: 
		- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;
		- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом;
		- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; 
		частина перша статті 73:
		- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
		частина перша статті 74:
		- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог;
		частина перша статті 76:
		- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; 
		частина перша статті 77:
		- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;
		частини перша та четверта статті 300:
		- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;
		-   суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права;
		пункт 2 частини першої статті 308: 
		- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів
		Приписами частини другої та четвертої статті 849 ЦК України визначені різні, окремі підстави односторонньої відмови замовника від договору підряду (певні умови, безумовність) і, відповідно, прямо протилежні наслідки такої відмови, а саме визначення особи, яка має відшкодовувати збитки.
		Відповідно до частини другої статті 849 ЦК України (положення якої кореспондується з приписами частини другої статті 230 Господарського кодексу України), якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
		Таким чином, положення цих норм права передбачають, що за наявності наведеної підстави, а саме коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, саме замовник має право вимагати від підрядника відшкодування збитків.
		Натомість згідно з частиною четвертою статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
		За таких обставин зазначена норма права передбачає  загальне право замовника без будь-яких причин відмовитися від договору, але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та обов`язком саме замовника відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.
		З урахуванням викладеного  у разі відмови замовника від договору підряду підлягає обов`язковому з`ясуванню:
		-          на підставі якої саме  статті (частини статті) Господарського або Цивільного кодексів України чи пункту договору замовник відмовився від договору;
		-          -якщо замовник відмовився від договору на підставі частини другої статті 849 ЦК України, то чи доведена фактична наявність у даному випадку вищевказаних нормативних підстав для такої односторонньої відмови Товариства від договору;
		-          якими є наслідки такої односторонньої відмови - у залежності від підстав відмови та відповідної норми законодавства чи умови договору.
		Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виконання Підприємством робіт на суму 363 767,52 грн не підтверджено наявними у справі доказами.
		Водночас, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що Товариством не надано зауважень до акта виконаних робіт, як це передбачено умовами договору, а відтак відмова від підписання такого акта не є підставою для відмови у виплаті заборгованості за виконані Підприємством роботи.
		Отже, висновки, яких дійшли суди, зроблені внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без належного з`ясування характеру і суті спірних правовідносин.
		Зокрема, визначаючи суму заборгованості за виконані роботи та досліджуючи акт приймання виконаних будівельних робіт і зауваження до нього, суди залишили поза увагою положення частини другої статті 849 ЦК України, яка передбачає: якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
		А тому предметом судового дослідження у справі, окрім іншого, мало бути таке: чи мала місце одностороння відмова замовника від договору внаслідок виконання підрядником робіт настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим; у якому розмірі Підприємством не виконані роботи, передбачені умовами договору; хто з них має відшкодовувати збитки.
		Відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Неправильне застосування судами попередніх інстанцій наведених норм матеріального права вплинуло на правильність висновків судів щодо обставин справи, та, відповідно, на результат вирішення спору.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		З огляду на наведене Суд дійшов висновку про те, що при вирішенні даного спору попередні судові інстанції неправильно застосували норми матеріального права та прийняли судові рішення без всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому судові рішення зі справи підлягають скасуванню як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		Касаційна скарга Товариства підлягає частковому задоволенню.
		Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, оцінки відповідних доказів і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.
		За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.
		Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" задовольнити частково.
		2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2019 зі справи № 904/3596/18 скасувати.
		3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                              І. Булгакова
		 
		Суддя                                                                                                              І. Колос
		 
		Суддя                                                                                                               В. Селіваненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...