Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/21767/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 03.09.2019. Зареєстровано: 04.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.09.2019.
Дата набрання законної сили: 03.09.2019
Номер судового провадження: К/9901/19767/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		03 вересня 2019 року 
		Київ
		справа №640/21767/18
		адміністративне провадження №К/9901/19767/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Шишова О.О.,
		суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
		розглянувши в порядку письмового провадження  справу №640/21767/18
		за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, провадження у якій  відкрито 
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва  від 21 лютого 2019 року (прийняте в складі головуючого судді - Шевченко Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року (прийняту в складі колегії суддів:: головуючого - Федотова І.В., суддів: Літвіної  Н.М.,  Сорочка Є.О.)  
		І. Суть спору:
		1. У грудні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у місті Києві (далі - відповідач) у якому просив суд визнати протиправною бездіяльність начальника Регіонального сервісного центру МВС в місті Києві Смольянінова Ю.С. щодо не повернення ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_1 , що було вилучено 11.12.2017 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення БД № 420985. 
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Дарницького районного суду міста Києва від 28.02.2018 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн., на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
		2.1. Позивач зазначає, що особисто звертався до Управління патрульної поліції в місті Києві та до Регіонального сервісного центру МВС в місті Києві, із заявами щодо повернення посвідчення водія, однак, отримав відмову, з огляду на що, ОСОБА_1 вважає бездіяльність відповідача протиправною, оскільки не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. 
		ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2019 року, яка була залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року, у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
		4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що листом від 27.09.2018 Управління патрульної поліції в місті Києві повідомило позивача, що постанови Дарницького районного суду міста Києва від 28.02.2018 та Апеляційного суду міста Києва від 28.05.2018 було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення (а.с. 12).
		IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
		5. Позивач, не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій. звернувся з касаційною скаргою, у якій посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
		6. ОСОБА_1 зазначає, що судом першої та апеляційної інстанцій при прийняті оскаржуваних рішень було грубо порушено норми матеріального та процесуального права, не взято до уваги положення ст.303 КУпАП, а саме: судами не була з`ясована важлива обставина яка має значення для правильного вирішення даної справи, що судове рішення якими я був позбавлений права керування транспортними засобами, не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня їх винесення, крім того висновок суду щодо не взяття до уваги посилання позивача на положення ст.303 КУпАП є помилковим, а тому існували усі правові підстави для задоволення позову, виходячи з наступного:
		6.1. Звертаю увагу колегії суду касаційної інстанції, що постанова Апеляційного суду міста Києва від 28.05.2018 року якою постанову Дарницького районного суду міста Києва від 28.02.2018 року залишено без змін, не була звернута до виконання у встановлений Законом України «Про виконавче провадження» спосіб, протягом трьох місяців з дня її винесення.
		7. Позивач просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року та ухвалити нове судове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		8. У відзиві  на касаційну скаргу відповідач зазначає, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить належних підстав для того, щоб вважати, що суд першої та  апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без зміни.          
		ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
		9. Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 28.02.2018 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн. гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
		10. Постановою Апеляційного суду міста Києва від 28.05.2018 постанову Дарницького районного суду міста Києва від 28.02.2018 залишено без змін.
		11. 03.09.2018 позивач звернувся до Управління патрульної поліції в місті Києві із заявою, у якій просив повернути йому посвідчення водія, що було вилучено 11.12.2017 відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія БД № 420985.
		12. 27.09.2018 Управління патрульної поліції в місті Києві листом повідомило позивача, що посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 передано до регіонального сервісного центру МВС у м. Києві № 8042 за адресою: м. Київ, вул.Туполєва, 19 для зберігання.
		13. У вересні 2018 року позивач звернувся до Регіонального Сервісного Центру МВС в місті Києві із заявою, у якій просив повернути йому посвідчення водія, що було вилучено 11.12.2017 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія БД № 420985.
		14. Листом № 31/26-Р-1052 від 19.10.2018 відповідач повідомив позивачу, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 знаходиться на відповідальному зберіганні в територіальному сервісному центрі № 8042 РСЦ МВС в місті Києві. Разом з тим, відповідач зазначив, що після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного стягнення, повертаються в установленому порядку вилучені в неї документи.
		15. Уважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не повернення посвідчення водія, позивач звернувся з даним позовом до суду.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування          
		16. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		17. За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		18. Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		19. Порядок та підстави видачі посвідчення водія, у тому числі в разі його втрати та вилучення в зв`язку з позбавленням права керування, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчення водія і допуску громадян до керування транспортними засобами» (далі - Положення).
		20. Пунктом 20 Положення убачається, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами проводиться відповідно до законодавства.
		21. Приписами пункту 20 Положення № 340 позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами проводиться відповідно до законодавства.
		22. Повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами, проводиться після складення теоретичного і практичного іспитів. При цьому практичний іспит приймається екзаменаційною комісією на транспортному засобі тієї категорії, який був зазначений у рішенні суду про позбавлення права на керування транспортним засобом.
		23. Особам, які позбавлені права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов`язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів.
		24. Вилучені посвідчення водія зберігаються в сервісному центрі МВС за місцем проживання особи, що позбавлена права на керування транспортним засобом.
		25. Статтею 303 КУпАП встановлено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. у разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
		VI. Позиція Верховного Суду
		Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
		26. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
		28. Верховний Суд зазначає, що судом першої та апеляційної інстанцій вірно було встановлено, що позивач сам добровільно виконав постанову суду, а саме сплатив штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн. гривень на користь держави.
		29. Крім того, у відповідності до бази даних НАІС МВС, відомості щодо позбавлення права керування транспортним засобом були внесені до бази 26.04.2018, тобто в межах тримісячного терміну. 
		30. Суд касаційної інстанції вважає безпідставними доводи позивача з посиланням на положення статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими встановлено, що не підлягає виконанню постанова про накладання адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом 3 місяців з дня винесення. Також безпідставними є посилання касатора на те, що виконання рішення у цьому випадку можливо тільки органами виконавчої служби.
		31. Так, частиною третьою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» установлено, що у випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.
		32. Приписами статті 317 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено перелік органів, що виконують постанову про позбавлення спеціального права. Право на користування транспортним засобом, відповідно до законодавства належить до категорії спеціальних прав.
		33. Згідно з частиною другою статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення такими особами є працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні знання, відповідно до покладених на них повноважень.
		34. Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що не заперечувалося позивачем, посвідчення водія було у нього вилучено під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ще 11 грудня 2017 року. Тобто, належною особою без порушення строків встановлених ст.303 КУпАП.
		35. Окрім цього, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що повернення вилученого посвідчення водія транспортних засобів та внесення відомостей до відповідних автоматизованих баз даних щодо наявності у позивача спеціального права водія транспортних засобів може мати місце лише після виконання вимог встановлених пунктом 20 Положення № 340.
		36. Отже, листом Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ № 31/26-Р-1052 від 19.10.2018, вказані положення були роз`яснені позивачу у повному обсязі.
		37. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		38. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів про правомірність та обґрунтованість застосування відповідачем до позивача такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення.
		VII. Судові витрати
		39. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва  від 21 лютого 2019 року  та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		Головуючий                                                                                    О.О.Шишов 
		 
		Судді                                                                                              І.В.Дашутін
		 
		                                                                                                       М.М.Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...