Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/14570/15-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 03.09.2019. Зареєстровано: 04.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.09.2019.
Дата набрання законної сили: 02.09.2019
Номер судового провадження: 22-ц/818/3429/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		02 вересня 2019 року 
		 
		м. Харків
		 
		справа №  643/14570/15-ц
		 
		провадження № 22-ц/818/3429/19
		 
		Харківський апеляційний суду складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
		 
		головуючого: Коваленко І.П.,
		суддів: Овсяннікової А.І., Сащенка І.С.,
		 
		учасники справи: 
		позивач: Кредитна спілка«Соколов»,
		відповідач: ОСОБА_1 
		 
		розглянув в порядку спрощеного провадження в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Кредитної спілки «Соколов» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Соколов» рішення Московського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2019 року, ухвалене суддею Єрмак Н.В., -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У серпні 2015 року Кредитна спілка «Соколов» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
		 
		Позов мотивовано тим, що 04 травня 2010 року між КС «Соколов» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №128 (надалі - кредитний договір), згідно умов якого остання отримала кредит у сумі 1 000,00 грн., строком до 04 травня 2015 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у порядку та розмірі, встановлених цим договором. КС «Соколов» виконала взяті на себе зобов`язання надавши позичальнику грошові кошти у вищевизначеному розмірі. Проте, відповідач свої зобов`язання не виконує, у зв`язку з чим за нею утворилась вищевказана заборгованість.
		 
		В зв`язку з цим просив суд стягнути з  ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за кредитним договором №128 від 04 травня 2010року в розмірі 24355грн. Вирішити питання про судові витрати.
		 
		Представник позивача КС «Соколов» - Соколова К.Ю. в судове засідання суду першої інстанції не з`явилася, надала суду заяву в якій зазначила, що заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, справу просила розглядати за її відсутності. 
		 
		Відповідач ОСОБА_1 також не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.
		 
		Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2015 року позов КС «Соколов» - задоволено.
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «Соколов» 24355грн. та 243грн.
		 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову КС «Соколов» в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, на неповне з`ясування обставин справи та на неналежну оцінку наданим доказам.
		 
		Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не надав їй необхідної інформації про кредитні послуги, які ним надаються клієнту.
		Їй н було жодним чином роз`яснені вмови договору, не було надано консультацій з цього приводу.
		Також зазначає, що умови договору є несправедливими, вони порушують принцип добросовісності та призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; вони завдають шкоди споживачеві.
		Крім того, позивачем не було надано на підтвердження своїх позовних вимог банківської виписки по її рахунку, в якому було б відображено рух коштів, як підставу для видачі її грошових коштів.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 04 жовтня 2017 року заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2015 року - залишено без змін.
		 
		Постаново Верховного Суду від 28 листопада 2018 року заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 04 жовтня 2017 року - скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2019 року в задоволенні позову КС «Соколов» - відмовлено.
		 
		Не погодившись із зазначеним рішенням, КС «Соколов» звернувся з апеляційною скаргою, в якій, з посиланнями на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм процесуального права, просять вказане рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
		 
		Апеляційна скарга мотивована тим, що кредитною спілкою були надані належні докази на підтвердження своїх позовних вимог.
		 
		Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27 червня 2019 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
		 
		Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		 
		Залишаючи позов КС «Соколов» без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано детальний розрахунок заборгованості, який містить суми та період прострочення.
		Кредитний договір та видатковий ордер не можуть свідчити про наявність саме заборгованості по кредиту.
		Ухвала про витребування доказів від 15 березня 2019 року позивачем виконана не була.
		 
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.
		 
		Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 04 травня 2010 року між КС «Соколов» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №128 (надалі - кредитний договір), згідно умов якого остання отримала кредит у сумі 1 000,00грн., строком до 04 травня 2015 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у порядку та розмірі, встановлених цим договором.
		 
		Факт надання кредитною спілкою відповідних коштів відповідачу підтверджується видатковим касовим ордером від 04 травня 2010 року, а також заявою відповідачки.
		 
		У день отримання кредиту, відповідно до пп.б) п.5 кредитного договору, позичальник сплатила проценти за користування кредитом у сумі 200грн., тобто по 03 червня 2010 року.
		 
		Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
		 
		Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
		 
		Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
		 
		Статтею 598 ЦК України визначені підстави припинення зобов`язання. Зобов`язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. (ч.ч.1,2 цієї статті)
		 
		Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
		 
		У ст.611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.
		 
		Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а за правилами ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		 
		Як зазначає кредитна спілка у своїй позовній заяві свої зобов`язання за договором вона виконала в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 1000грн. Натомість відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконала, в зв`язку з чим за ним станом на 08 вересня 2014 року мається заборгованість у розмірі 24 355грн., яка складається з: 1000грн. - сума кредиту; 23 355грн. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом.
		 
		Згідно положень ч.1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
		Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		 
		Відповідно до ч.2 ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
		 
		Відповідно до положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		 
		Згідно ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		 
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України).
		 
		За правилами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Як свідчать матеріали справи кредитною спілкою на підтвердження надано: оригінал кредитного договору №128 від 04 травня 2010 року; видатковий касовий ордер від 04 травня 2010 року на суму 1000грн; прибутковий касовий ордер №677грн. від 04 травня 2010 року на суму 200грн.; ксерокопія паспорту ОСОБА_1 ; витяг з ЄДРЮФОП; заява ОСОБА_1 в якій остання зазначає, що статут та всі положення КС «Соколов» її зрозумілі, зобов`язується їх дотримуватись, а також дотримуватись інших актів КС «Соколов», виконувати умов будь-яких угод, укладених з КС «Соколов». Також підтверджує, що гроші в розмірі 1000грн., згідно кредитного договору №128 від 04 травня 2010 року вона отримала у повному обсязі. Жодних претензій до КС Соколов » не має.
		 
		Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначається Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
		 
		Згідно положень ч.1 ст.1, ст.3, ч.ч.1, 2 ст. 9 цього Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
		Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
		Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:
		назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		 
		Разом з тим, звертаючись до суду з апеляційною скаргою апелянтом не зазначено жодного доводу з приводу відсутності в матеріалах справи первинної бухгалтерської документації, що перешкоджає суду перевірити правильність здійснення позивачем розрахунку заборгованості, який відображений у позовній заяві та на що звертав увагу суд першої інстанції.
		 
		Надані позивачем документи в т.ч. кредитний договір та видатковий ордер, не можуть свідчити про наявність саме заборгованості по кредиту.
		 
		В продовж розгляду справи, а саме з вересня 2015 року позивачем не надано ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду детального розрахунку заборгованості, який містив би суми та періоди прострочення. 
		 
		Ухвала суду першої інстанції щодо витребування доказів, також залишилася відповідачем без виконання, про що останнім не заперечується.
		 
		Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
		 
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 2, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Соколов»- залишити без задоволення.
		 
		Рішення Московського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2019 року- залишити без змін.
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		 
		Повну постанову складено 02 вересня 2019 року.
		 
		Головуючий - І.П. Коваленко
		 
		Судді -         А.І. Овсяннікова 
		 
		        І.С. Сащеннко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...