Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 325/1002/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.09.2019.
Дата набрання законної сили: 27.08.2019
Номер судового провадження: 51-1249км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22015050000000008

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова 
		іменем України
		27 серпня 2019 року
		м. Київ
		справа № 325/1002/16-к
		провадження № 51-1249 км 19
		 
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 ,
		в режимі відеоконференції
		захисника  ОСОБА_6 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7  ОСОБА_6  на вирок Приазовського районного суду Запорізької області від 17 вересня 2018 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 5 лютого 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015050000000008, за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу статті 89 КК,
		у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 258-3 та частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Приазовського районного суду Запорізької області від 17 вересня 2018 року ОСОБА_7  засуджено за частиною 1 статті 258-3 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років без конфіскації майна, за частиною 1 статті 263 КК  до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
		На підставі статті 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років без конфіскації майна.
		Строк відбування покарання постановлено обчислювати з часу приведення вироку до виконання, після набрання ним законної сили.
		Вирішено питання щодо речових доказів.
		Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за те, що він, у період з серпня по листопад 2014 року здійснював чергування на блок-постах при в`їзді у селище Ленінське Новоазовського району, декілька разів брав участь у бойових діях на стороні бойовиків проти представників ЗС України шляхом обстрілу позицій українських військовослужбовців з міномету, забезпечував проведення бойовиками ряду розвідувально-диверсійних акцій та охорону військової техніки, а також за сприянням представників спецслужб РФ продовжував навчання поводження зі стрілецькою зброєю, оволодіння професійними навичками ведення бою з використанням мінометів різного калібру, вдосконалення використання стрілецької зброї та вишколи із диверсійно-розвідувальної підготовки. Тобто брав активну участь у терористичній організації.
		Також ОСОБА_7 29 грудня 2014 року, перебуваючи в місці розташування підрозділу «СВАТ» терористичної організації «ДНР» в с. Ленінське Нововазовського району Донецької області, незаконно придбав шляхом безоплатного отримання від невстановленого представника терористичної організації «ДНР» із позивним « ОСОБА_8 » дві осколкові ручні гранати оборонної дії Ф-1 разом із запалами до них, 3 осколкові гранати - постріли ВОГ-25 ВП, 90 патронів калібру 5,45x39 мм, які незаконно переніс до місця свого проживання у  АДРЕСА_1 , де приховав на горищі та незаконно зберігав до 6 січня 2015 року, коли в ході обшуку їх було виявлено та вилучено.
		Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 5 лютого 2019 року вирок Приазовського районного суду Запорізької області від 17 вересня 2018 року залишено без зміни.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
		У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо його підзахисного.
		При цьому зі змісту касаційної скарги захисника вбачається, що він не заперечує обставин участі ОСОБА_7 у терористичній організації, так званій «ДНР», та носіння, зберігання та придбання останнім вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, однак наполягає на звільненні його підзахисного від кримінальної відповідальності з урахуванням положень частини 2 статті 258-3 та частини 3 статті 263 КК оскільки ОСОБА_7 добровільно повідомив про діяльність терористичної організації та місце знаходження придбаних ним бойових припасів.
		Тобто, на думку захисника, його підзахисний виконав всі передбачені кримінальним законом умови для застосування звільнення від кримінальної відповідальності, однак суди на порушення вимог кримінального закону не застосували його норму, яка підлягала застосуванню.
		Заслухавши доповідь судді, захисника, який підтримав касаційну скаргу, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, й перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		Мотиви Суду.
		Відповідно до частини 1 статті 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		 
		Висновки суду щодо фактичних обставин вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, доведеність винуватості та кваліфікація його дій за пред`явленим обвинуваченням у касаційній скарзі захисника не оспорюються та не заперечуються.
		Доводи захисника про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність Суд визнає неспроможними з огляду на таке.
		Відповідно до частини 2 статті 258-3 КК звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, особа, крім організатора і керівника терористичної групи чи терористичної організації, яка добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприяла її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв`язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації, якщо в її діях немає складу іншого злочину.
		Згідно зі статтею 263 КК звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений частинами першою або другою цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої.
		У результаті перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що суд першої інстанції належним чином перевірив доводи захисника в частині закриття кримінального провадження та звільнення його підзахисного від кримінальної відповідальності. При цьому зазначив, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази добровільного повідомлення правоохоронним органам про відповідну терористичну організацію, відсутня також інформація, що ОСОБА_7 сприяв припиненню її діяльності або добровільно здав органам влади бойові припаси. Як убачається з матеріалів провадження такі припаси було вилучено за місцем його проживання під час санкціонованого судом обшуку.
		Суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляційну скаргу захисника, яка є аналогічною за змістом його касаційної скарги, зазначив, що ОСОБА_7 добровільно не з`являвся до правоохоронних органів, був затриманий співробітниками відділу контррозвідки УСБ України в Донецькій області під час вчинення ним злочину, ухилявся від органів досудового розслідування і 23 березня 2015 року його було оголошено в розшук.
		Крім того, суд апеляційної інстанції погодився з рішенням районного суду і в частині відсутності підтвердження про самостійні та добровільні наміри  ОСОБА_7 здати органам влади бойові припаси до моменту проведення обшуку за місцем його проживання, хоча останній і мав таку можливість.
		З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій погоджується і колегія суддів, при цьому зазначає, що вимога захисника про закриття кримінального провадження та звільнення його підзахисного від кримінальної відповідальності не ґрунтується на вимогах кримінального закону, а його доводи про те, що ОСОБА_7 сприяв розкриттю злочинів, не було підтверджено в ході перевірки кримінального провадження.
		Таким чином, доводи викладені у касаційній скарзі захисника, не були підтверджені під час перевірки матеріалів кримінального провадження, а тому Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції і вважає, що такі рішення є законними, обґрунтованими та вмотивованими. 
		Разом із тим, під час перевірки матеріалів кримінального провадження на першій сторонці зворотнього аркуша ухвали суду апеляційної інстанції (т.3, а.п.164) було виявлено текст, який не стосується обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_7 , а стосується іншої особи у іншому кримінальному провадженні, проте з Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що оригінал тексту є повноцінний, послідовний та не містить зайвого тексту.
		До того ж друк ухвали апеляційного суду відбувався лише на одній сторінці листка, а зайвий текст з іншим обвинуваченням виявлено на зворотній сторонці першого листа ухвали, а тому такий текст слід вважати технічною помилкою, яка не впливає на суть судового рішення та не носить інформаційний характер у вказаному кримінальному провадженні. 
		Відтак касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає, а судові рішення є законними обгрунтованими та вмотивованими.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Вирок Приазовського районного суду Запорізької області від 17 вересня 2018 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 5 лютого 2019 року стосовно  ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника  без задоволення. 
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...