Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/10204/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 04.09.2019. Зареєстровано: 05.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.09.2019.
Дата набрання законної сили: 24.12.2020
Номер судового провадження: 1-кп/554/136/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12014170000000086

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 554/10204/15-к
		 
		 
		 
		ВИРОК
		Іменем України 
		Дата документу 04.09.2019 
		                               
		Колегія суддів Октябрського районного суду м. Полтави в складі :
		 
		головуючого судді       ОСОБА_1 ,
		суддів -                  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		з участю:     секретарів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		прокурорів -          ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		                    ОСОБА_9 ,
		потерпілого -              ОСОБА_10 ,
		представників потерпілого-     ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
		обвинуваченої -              ОСОБА_13 ,
		захисників -              ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави кримінальне провадження за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтави, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , одруженої, з вищою освітою, працюючої директором ПП «Кампус Плюс», не судимої,
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		I. ФОРМУЛЮВАННЯ ПРЕД`ЯВЛЕНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ, ЯКЕ ВИЗНАНЕ СУДОМ НЕДОВЕДЕНИМ
		 
		Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_13 обвинувачується у тому, що вона, обіймаючи посаду директора ПП «Кампус Плюс», будучи службовою особою, вчинила такі умисні злочини:
		 
		1). Протягом 2009 року директор, засновник та власник ПП «Кампус Плюс» ОСОБА_13 умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, зловживаючи своїми службовими повноваженнями, всупереч інтересам юридичної особи приватного права, заволоділа шляхом обману та видачі завідомо підроблених офіційних документів, нерухомим майном (частиною готельного комплексу) за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_10 , загальною вартістю 9 326 565 гривень.
		Так, у квітні 2008 року ОСОБА_13 запропонувала своєму знайомому ОСОБА_10 , із яким тривалий час підтримувала дружні стосунки, інвестувати кошти у нерухоме майно частину готельного комплексу, будівництво якого здійснювалось ПП «Кампус Плюс» на суму 2 млн доларів США. Під час розмови вона запевнила ОСОБА_10 у своїй добропорядності та комерційній доцільності укладення зазначеної угоди.
		Користуючись довірливими стосунками із ОСОБА_10 , ОСОБА_16 запропонувала здійснювати інвестування коштів із подальшим набуттям права власності на нерухоме майно у два етапи: укласти договір про інвестування, відповідно до якого щомісячно фінансувати незавершене будівництво готельного комплексу, оплативши 3/4 його вартості та виплатити решту вартості нерухомого майна  після завершення будівництва та нотаріального оформлення договорів купівлі-продажу.
		ОСОБА_10 погодився на вказані умови та розпочав фінансування будівництва. 24.04.2008 року між ПП «Кампус Плюс», у особі директора ОСОБА_13 та фізичною особою ОСОБА_10 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) укладено договір інвестування будівництва частини нежитлової будівлі (готельного комплексу) за адресою: АДРЕСА_2 , на виконання якого у період часу з квітня до жовтня 2008 року, ОСОБА_17 , з метою отримання у власність частини вказаної будівлі, передано ОСОБА_13 кошти в сумі 7 629 400 грн.
		Грошові кошти передавались ОСОБА_10 у готівковій формі особисто ОСОБА_13 . Щомісячно, після надання інвестором коштів, сторонами укладались додаткові угоди до вказаного договору інвестування, які ОСОБА_10 вважав підтвердженням здійснення відповідного платежу. Використовуючи довірливі стосунки, ОСОБА_13 запевнила ОСОБА_10 у відсутності необхідності іншим чином засвідчувати факт передачі коштів.
		Після завершення будівництва готельного комплексу, 01.12.2008 року між ПП «Кампус Плюс», у особі директора ОСОБА_13 , та фізичною особою ОСОБА_10 укладено договір купівлі-продажу (без нотаріального посвідчення) 1/10 частини нежитлової будівлі (готельного комплексу) загальною площею 334,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , згідно якого ОСОБА_10 повинен сплатити 920 030 гривень на поточний рахунок ПП «Кампус Плюс» протягом 10 днів з моменту підписання зазначеного договору. На виконання умов договору ОСОБА_10 03.12.2008 року перерахував відповідно до платіжного доручення №1259712542 від 03.12.2008 року із власного карткового рахунку № НОМЕР_2 , відкритому у Філії Полтавського Головного регіонального управління ПАТ «КБ «Приватбанк», на розрахунковий рахунок ПП «Кампус Плюс» № НОМЕР_3 , відкритий у Філії Полтавського Головного регіонального управління ПАТ «КБ «Приватбанк», кошти в сумі 804 500 грн з призначенням платежу «оплата згідно купівлі продажу від 01.12.2008 року за нежитлове приміщення за адресою м. Полтава, вул. Пушкіна, 25, в т.ч. ПДВ -134083,33 грн плат ОСОБА_10 ». 04.12.2008 року зазначений договір від 01.12.2008 року між ОСОБА_17 та ПП «Кампус Плюс», в особі директора ОСОБА_13 , був нотаріально посвідчений у приватного нотаріуса Полтавського нотаріального округу ОСОБА_18 за реєстровим № 6608.
		Окрім цього, 04.12.2008 року між зазначеними сторонами були укладені нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу 1/20 частини нежитлової будівлі загальною площею 171,6 кв.м та 3/100 частини нежитлової будівлі загальною площею 111.2 кв.м (готельний комплекс) за адресою: АДРЕСА_2 , за реєстровими номерами 6605 та 6602 відповідно.
		Цього ж дня ОСОБА_10 прийняв від ОСОБА_13 придбане ним нерухоме майно, що підтверджується «Актами прийому-передачі нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 » від 04.12.2008 року № 1, № 2, №3, згідно яких ПП «Кампус Плюс», у особі директора ОСОБА_13 , передав, а фізична особа ОСОБА_10 прийняв указані частини нежитлового приміщення за договорами купівлі-продажу від 04.12.2008 року.
		Висновками судово-почеркознавчої експертизи № 299 від 17.04.2015 року та судово-технічної експертизи документів № 294 від 01.04.2015 року підтверджено факт власноручного підписання зазначених актів ОСОБА_13 та посвідчення підпису оригіналом відтиску печатки ПП «Кампус Плюс».
		На виконання умов указаних договорів ОСОБА_10 перерахував 11.12.2008 та 17.12.2008 із власного карткового рахунку № НОМЕР_2 , відкритого у Філії Полтавського Головного регіонального управління ПАТ «КБ «Приватбанк», на розрахунковий рахунок ПП «Кампус Плюс» № НОМЕР_3 , відкритий у Філії Полтавського Головного регіонального управління ПАТ «КБ «Приватбанк», кошти у сумі 515 500 грн та 377 165 грн відповідно, що підтверджується платіжними дорученнями: №1263332224 від 11.12.2008 на суму 515500 грн, платник - ОСОБА_10 , одержувач ПП ОСОБА_19 , призначення платежу: «оплата згідно купівлі продажу від 04.12.2008р. за частину гостин., комплексу за адресою м. Полтава, вул. Пушкіна,25, в т.ч. ПДВ -85833,33 грн Плат- ОСОБА_10 »; №1265824952 від 17.12.2008 на суму 377165 грн., платник - ОСОБА_10 , одержувач ПП ОСОБА_19 , призначення платежу: «доплата згідно купівлі- продажу від 01.12.2008р. і 04.12.2008 року за частину гостин. комплексу за адресою АДРЕСА_2 , в т.ч. ПДВ -62860,83 грн Плат  ОСОБА_10 ».
		При цьому, ОСОБА_13 запевнила ОСОБА_10 у виконанні ним у повному обсязі умов інвестування та набутті права власності на нерухоме майно. ОСОБА_13 прохала покупця посвідчити нотаріально лише 1/4 вартості нерухомого майна на суму 1 697 165 гривень, оскільки грошові кошти, передані ОСОБА_10 на виконання договору інвестування будівництва від 24.04.2008 року нею були оприбутковані у попередні періоди. ОСОБА_10 , враховуючи давні дружні стосунки із ОСОБА_13 , погодився та виконав її прохання.
		Таким чином, ОСОБА_10 передано ОСОБА_13 грошові кошти на загальну суму 9 326 565 гривень, що становить повну вартість відчужуваного нерухомого майна з урахуванням раніше оплачених коштів на виконання договору про інвестування будівництва від 24.04.2008 року.
		На підставі заяв головного бухгалтера ПП «Кампус Плюс» ОСОБА_20 від 05.12.2008 року, яка діяла за дорученням ОСОБА_10 від 04.12.2008 року № 6611, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського нотаріального округу ОСОБА_18 , про реєстрацію права приватної власності на нерухоме майно, згідно вказаних вище договорів купівлі-продажу частини нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , 10.01.2009 року Приватним підприємством «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» зареєстровано право власності ОСОБА_10 на придбане нерухоме майно, та останній вступив у володіння вказаною частиною готельного комплексу, а саме:
		1/10 частини нежитлової будівлі (готельний комплекс) на 1-му поверсі за адресою: АДРЕСА_2 , які складаються: сходи 10 площею 14,7 кв.м, кабінет 11 площею 38,8 кв.м, кабінет 12 площею 31,7 кв.м, коридор 12-а площею 23,9 кв.м, операційний зал 13 площею 225,7 кв.м, загальною площею 334,8 кв.м, а всього загальною площею 334,8 кв.м;
		3/100 частини нежитлової будівлі (готельний комплекс) на 2-му поверсі за адресою: АДРЕСА_2 , які складаються: сходи 19 площею 14,7 кв.м, кабінет 20 площею 38,6 кв.м, кабінет 21 площею 56,5 кв.м, балкон площею 0,7 кв.м, балкон площею 0,7 кв.м, загальною площею 111,2 кв.м, а всього загальною площею 111,2 кв.м;
		1/20 частини нежитлової будівлі (готельний комплекс) на 3-му поверсі за адресою: АДРЕСА_2 , які складаються: сходи 26 площею 14,7 кв.м, кабінет 27 площею 59,8 кв.м, балкон площею 0,7 кв.м, кабінет 28 площею 38,7 кв.м, кабінет 29 площею 56,3 кв.м, балкон площею 0,7 кв.м, балкон площею 0,7 кв.м, загальною площею 171,6 кв. м.
		У подальшому у ОСОБА_13 виник умисел на заволодіння майном ОСОБА_10 шляхом обману.
		З цією метою директор, засновник та власник ПП «Кампус Плюс» ОСОБА_13 , умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїми службовими повноваженнями, видала шляхом власноручного підписання від імені юридичної особи приватного права, всупереч її інтересам, офіційні документи, які містили завідомо неправдиві відомості: три позовні заяви ПП «Кампус Плюс» № 47 від 27.07.2009, № 48 від 27.07.2009 та № 49 від 27.07.2009 про розірвання договорів купівлі-продажу частин нежитлової будівлі (готельного комплексу) за адресою: місто Полтава, вулиця Пушкіна, 25, між ПП «Кампус Плюс» та ОСОБА_10 , від 01.12.2008 № 6608, від 04.12.2008 № 6602 та № 6605.
		Вказані позовні заяви містили завідомо неправдиву інформацію про невиконання ОСОБА_10 передбачених договорами обов`язків покупця щодо прийняття від продавця купленого майна та оплати його вартості.
		Зазначені позовні заяви, які містили в собі завідомо неправдиві відомості, директор та засновник ПП «Кампус Плюс» ОСОБА_13 умисно, з корисливих мотивів, з метою створення умов для заволодіння майном ОСОБА_10 шляхом обману, видала шляхом їх подачі 30.07.2009 до Октябрського районного суду міста Полтави (зареєстровано у канцелярії суду за вх. № 27595-27597 від 30.07.2009).
		Цивільні позови директора ПП «Кампус Плюс» ОСОБА_13 було прийнято до розгляду судом та у подальшому об`єднано у цивільну справу № 2-2781 /10.
		 
		За вказаних обставин ОСОБА_13 обвинувачується за ч. 1 ст. 366 КК України у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів;
		 
		2). Продовжуючи свою злочинну діяльність, директор та засновник ПП «Кампус Плюс» ОСОБА_13 умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїми службовими повноваженнями, видала, шляхом власноручного підписання від імені юридичної особи приватного права, всупереч її інтересам, та подачі до Октябрського районного суду міста Полтави у якості доказів, що обґрунтовують позовні вимоги ПП «Кампус Плюс» під час розгляду об`єднаної цивільної справи № 2-2781/10, офіційні документи: письмові пояснення «по цивільному позову ПП «Кампус Плюс» до громадянина ОСОБА_10 про відмову від договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення та його розірвання» № 18 від 11.02.2010. № 19 від 11.02.2010 та № 20 від 11.02.2010 із додатками у трьох примірниках (до кожного письмового пояснення): договір купівлі-продажу без номеру від 01.12.2008 із додатками між ПП «Кампус Плюс», у особі директора ОСОБА_13 та ОСОБА_10 (специфікація до договору купівлі-продажу від 01.12.2008, видаткові накладні № КБ-002 від 11.12.2008, № КБ-003 від 11.12.2008, № КБ-004 від 1 1.12.2008, № КБ-005 від 11.12.2008); договір купівлі- продажу без номеру від 01.12.2008 із додатками між ПП «Кампус Плюс», у особі директора ОСОБА_13 та ОСОБА_10 (специфікація до договору купівлі- продажу від 01.12.2008, видаткові накладні № КБ-008 від 17.12.2008, № КБ-009 від 17.12.2008, № КБ-10/14 від 264 2.2008, № КБ-10/2 від 26.12.2008); договір купівлі-продажу без номеру від 04.12.2008 із додатками між ПП «Кампус Плюс», у особі директора ОСОБА_13 , та ОСОБА_10 (специфікація до договору купівлі-продажу від 04.12.2008, видаткові накладні № КБ-006 від 16.12.2008, № КБ-007 від 17.12.2008).
		Вказані офіційні документи містили завідомо неправдиві відомості щодо придбання ОСОБА_10 у ПП «Кампус Плюс» будівельних матеріалів на суму 1 697 165 грн, а не частини готельного комплексу за адресою: місто Полтава, вулиця Пушкіна, 25, та були використані директором, засновником та власником ПП «Кампус Плюс» ОСОБА_13 , умисно, з корисливих мотивів, з метою створення умов для заволодіння майном ОСОБА_10 , для обману та переконання суду у невиконанні ОСОБА_10 істотних умов договорів купівлі-продажу щодо оплати ним вартості купленого майна, зловживаючи своїми службовими повноваженнями, видала від імені юридичної особи приватного права, всупереч її інтересам, шляхом власноручного підписання та подачі 12.02.2010 під час судового засідання до Октябрського районного суду міста Полтави у якості доказів, що обґрунтовують позовні вимоги ПП «Кампус Плюс» під час розгляду об`єднаної цивільної справи № 2-2781/10.
		Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи від 28.02.2011 № 1700/11-11, підписи від імені ОСОБА_10 у вказаних документах виконані не ним, а іншою особою, що підтверджує неправдивість виданих документів та їх підроблення.
		 
		За вказаних обставин ОСОБА_13 обвинувачується за ч. 1 ст. 366 КК України у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів;
		 
		3). Внаслідок проведення 07.09.2010 приватним підприємством «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» державної реєстрації права власності на нерухоме майно (частину готельного комплексу) за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_10 , припинено право власності ОСОБА_10 , а засновником та власником ПП «Кампус Плюс» ОСОБА_13 незаконно набуто право власності на вказане нерухоме майно.
		Згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи №541 від 22.07.2015, вартість частини нежитлової будівлі (готельного комплексу) за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 07.09.2009, становить 4 176 130 грн: 1/10 частини нежитлової будівлі (готельний комплекс) на 1-му поверсі 2840580 грн; 3/100 частини нежитлової будівлі (готельний комплекс) на 2-му поверсі 702 840 грн; 1/20 частини нежитлової будівлі (готельний комплекс) на 3-му поверсі 632 710 грн.
		Таким чином, директор, засновник та власник ПП «Кампус Плюс» ОСОБА_13 , будучи службовою особою, умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїми службовими повноваженнями всупереч інтересам юридичної особи приватного права, з метою одержання неправомірної вигоди для себе у вигляді набуття без законних на те підстав права власності на нерухоме майно, шляхом обману, заволоділа нерухомим майном (частиною готельного комплексу) за адресою: місто Полтава, вулиця Пушкіна, 25, вартістю 4 176130 грн, яке належить ОСОБА_10 , чим заподіяла останньому матеріальних збитків на вказану суму, що більш ніж у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром.
		У подальшому директор, засновник та власник ПП «Кампус Плюс» ОСОБА_13 незаконно розпорядилась вказаним майном шляхом укладення 20.10.2009 договору його купівлі-продажу із ТОВ «Аркс Груп», а отримані кошти використала на власні потреби.
		 
		За вказаних обставин ОСОБА_13 обвинувачується за ч. 4 ст. 190 КК України у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах;
		 
		4). Окрім цього, директор, засновник та власник ПП «Кампус Плюс» ОСОБА_13 , будучи службовою особою, маючи досвід керівника підприємства, доступ до документів бухгалтерського обліку ПП «Кампус Плюс», достовірно знаючи результати його фінансово-господарської діяльності та обов`язку їх відображення у первинних документах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності, податковій звітності, будучи зацікавленою в отриманні найбільшого прибутку і мінімізації витрат підприємства, у тому числі зі сплати податків в бюджет, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїми службовими повноваженням всупереч інтересам юридичної особи приватного права, з метою одержання неправомірної вигоди для себе шляхом заниження валового доходу, умисно ухилилась від сплати податку на прибуток, що входить в систему оподаткування, введеного у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, за наступних обставин.
		Так, після укладення між ПП «Кампус Плюс», у особі директора ОСОБА_13 та фізичною особою ОСОБА_10 01.12.2008 договору купівлі-продажу (без нотаріального посвідчення) 1/10 частини нежитлової будівлі (готельного комплексу) загальною площею 334,8 кв.м, який був нотаріально посвідчений у приватного нотаріуса Полтавського нотаріального округу ОСОБА_18 за реєстровим номером 6608; нотаріально посвідчених договорів від 04.12.2008 купівлі-продажу 1/20 частини нежитлової будівлі загальною площею 171,6 кв.м та 3/100 частини нежитлової будівлі загальною площею 111.2 кв.м (готельний комплекс) за адресою: місто Полтава, вулиця Пушкіна, 25, за реєстровими номерами 6605 та 6602, на виконання умов указаних договорів ОСОБА_10 було перераховано 03.12.2008, 11.12.2008 та 17.12.2008 із власного карткового рахунку № НОМЕР_2 , відкритому у Філії Полтавського Головного регіонального управління ПАТ «КБ «Приватбанк», на розрахунковий рахунок ПП «Кампус Плюс» № НОМЕР_3 , відкритий у Філії Полтавського Головного регіонального управління ПАТ «КБ «Приватбанк», кошти па загальну суму 1 697 165 гривень у якості оплати вартості купленого ним у ПП «Кампус Плюс» нерухомого майна.
		Тобто, дата збільшення валового доходу ПП «Кампус Плюс» на суму 1414304 гривень від продажу нерухомого майна ОСОБА_10 припадає на грудень 2008 року.
		Проте, ОСОБА_13 , директор, засновник та власник ПП «Кампус Плюс», суб`єкта господарської діяльності, який згідно ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є платником податку на прибуток, будучи службовою особою, маючи досвід керівника підприємства, доступ до документів бухгалтерського обліку ПП «Кампус Плюс», достовірно знаючи результати його фінансово-господарської діяльності та обов`язку їх відображення у первинних документах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності, податковій звітності, будучи зацікавленою в отриманні найбільшого прибутку і мінімізації витрат підприємства, у тому числі зі сплати податків в бюджет, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїми службовими повноваженнями всупереч інтересам юридичної особи приватного права, з метою одержання неправомірної вигоди для себе у вигляді ухилення від сплати суми податку на прибуток, отриманого від продажу нерухомого майна ОСОБА_10 , шляхом заниження валового доходу, всупереч вимогам ст. ст. 3, 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», від 16.07.99 № 996-ХІУ; ст. ст. 4, 6, 11, 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994, умисно приховала шляхом не відображення об`єкту оподаткування доходів від продажу нерухомого майна ОСОБА_10 на загальну суму 1414 304 гривень (без урахування суми ПДВ) у первинних документах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності, податковій звітності, зокрема, у річних деклараціях ПП «Кампус Плюс» із податку на прибуток за 2008 рік: №323230 від 09.02.2009 (основна), №*17115 від 19.02.2009 (уточнюючий розрахунок), №7199від 29.01.2010 (уточнюючий розрахунок).
		Внаслідок приховання шляхом не відображення об`єкту оподаткування доходів від продажу нерухомого майна ОСОБА_10 на загальну суму 1 414 304 гривень (без урахування суми ПДВ) у первинних документах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності, податковій звітності, директор, засновник та власник ПП «Кампус Плюс» ОСОБА_13 , будучи службовою особою, умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїми службовими повноваженням всупереч інтересам юридичної особи приватного права, з метою одержання неправомірної вигоди для себе у вигляді ухилення від сплати суми податку на прибуток, занизила валовий дохід підприємства за 4 квартал 2008 року на загальну суму 1 414 304 гривень (без урахування суми ПДВ), у зв`язку з не включенням до складу валових доходів підприємства від вартості реалізованої ОСОБА_10 частини нежитлового приміщення (готельного комплексу) за адресою: місто Полтава, вулиця Пушкіна, 25.
		Від`ємне значення об`єкта оподаткування податку на прибуток платника податку ПП «Кампус Плюс», незаконно сформоване за рахунок не включення до складу валових доходів підприємства від вартості ОСОБА_10 реалізованої частини нежитлового приміщення (готельного комплексу) за адресою: місто Полтава, вулиця Пушкіна, 25, на суму 1 414 304 гривень (без урахування суми ПДВ), відповідно до ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994, за результатами звітного 2008 року, було незаконно включено до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та використано у подальшому періоді, що спричинило фактичне ненадходження до бюджету податку на прибуток на суму 353 576 гривень, що згідно ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994, складає 25% від об`єкта оподаткування.
		Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у прихованні об`єкту оподаткування шляхом не відображення доходів від продажу нерухомого майна ОСОБА_10 на загальну суму 1 414 304 гривень (без урахування суми ПДВ) у первинних документах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності, податковій звітності, директор, засновник та власник ПП «Кампус Плюс» ОСОБА_13 занизила валовий дохід підприємства за 4 квартал 2008 року на загальну суму 1414 304 гривень, що спричинило фактичне ненадходження до бюджету податку на прибуток на суму 353 576 гривень.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, директор, засновник та власник ПП «Кампус Плюс» ОСОБА_13 , будучи службовою особою, маючи досвід керівника підприємства, доступ до документів бухгалтерського обліку ПП «Кампус Плюс», достовірно знаючи результати його фінансово-господарської діяльності та обов`язку їх відображення у первинних документах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності, податковій звітності, будучи зацікавленою в отриманні найбільшого прибутку і мінімізації витрат підприємства, у тому числі зі сплати податків в бюджет, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїми службовими повноваженням всупереч інтересам юридичної особи приватного права, з метою одержання неправомірної вигоди для себе у вигляді ухилення від сплати суми податку, шляхом заниження суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість, що входить в систему оподаткування, введеного у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, за наступних обставин.
		Так, після укладення між ПП «Кампус Плюс», у особі директора ОСОБА_13 , та фізичною особою ОСОБА_10 01.12.2008 договору купівлі-продажу (без нотаріального посвідчення) 1/10 частини нежитлової будівлі (готельного комплексу) загальною площею 334,8 кв.м, який був нотаріально посвідчений у приватного нотаріуса Полтавського нотаріального округу ОСОБА_18 за реєстровим номером 6608; нотаріально посвідчених договорів від 04.12.2008 купівлі-продажу 1/20 частини нежитлової будівлі загальною площею 171,6 кв.м та 3/100 частини нежитлової будівлі загальною площею 111.2 кв.м (готельний комплекс) за адресою: місто Полтава, вулиця Пушкіна, 25, за реєстровими номерами 6605 та 6602, на виконання умов вказаних договорів ОСОБА_10 було перераховано 03.12.2008, 11.12.2008 та 17.12.2008 із власного карткового рахунку № НОМЕР_2 , відкритого у Філії Полтавського Головного регіонального управління ПАТ «КБ «Приватбанк», на розрахунковий рахунок ПП «Кампус Плюс» № НОМЕР_3 , відкритий у Філії Полтавського Головного регіонального управління ПАТ «КБ «Приватбанк», кошти на загальну суму 1 697 1 65 гривень (у тому числі ПДВ на суму 282 861 гривень) у якості оплати вартості купленого ним у ПП «Кампус Плюс» нерухомого майна.
		Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV та пп. 1.2, 2.3 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24 травня 1995 № 88, встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		Згідно п. 8 «Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку», затверджених Наказом Мінфіну України від 29.12.2000 № 356, господарські операції відображаються в облікових регістрах під час надходження первинних документів або підсумками за місяць, в залежності від характеру і змісту операцій. Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою та змістом. Підсумкові записи в журналах звіряються з даними первинних документів, які були підставою для записів та з відомостями.
		Відповідно до п. п. 1.3., 1,6. ст. 1; ст. 3, п. 7.3.1. ст. 7 України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями, платник податку особа, яка згідно з цим Законом зобов`язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Податкове зобов`язання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.
		Об`єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.
		Об`єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20%.
		Датою виникнення податкових зобов`язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбулася будь-яка з подій, що сталася раніше:
		або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податків як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку або дата відвантаження товарів, а для (робіт, послуг) дата оформлення документа , що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
		Тобто, дата виникнення податкових зобов`язань ПП «Кампус Плюс» на суму 282 861 гривень від продажу нерухомого майна ОСОБА_10 припадає на грудень 2008 року.
		Проте, ОСОБА_13 , директор, засновник та власник ПП «Кампус Плюс», суб`єкта господарської діяльності, який, згідно ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», є платником податку на додану вартість, будучи службовою особою, маючи досвід керівника підприємства, доступ до документів бухгалтерського обліку ПП «Кампус Плюс», достовірно знаючи результати його фінансово-господарської діяльності та обов`язку їх відображення у первинних документах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності, податковій звітності, будучи зацікавленою в отриманні найбільшого прибутку і мінімізації витрат підприємства, у тому числі зі сплати податків в бюджет, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїми службовими повноваженнями всупереч інтересам юридичної особи приватного права, з метою одержання неправомірної вигоди для себе у вигляді ухилення від сплати суми податку на додану вартість, отриманого від продажу нерухомого майна ОСОБА_10 , шляхом заниження податкових зобов`язань, всупереч вимогам ст. ст. 3, 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», від 16.07.99 року № 996-ХІV; п. п. 1.3., 1,6. ст. 1; ст. 3, п. 7.3.1. ст. 7 України «Про податок на додану вартість» №1б8/97-ВР від 03.04.1997, умисно приховала шляхом не відображення об`єкту оподаткування операції з продажу нерухомого майна ОСОБА_10 на суму 1697165 гривень (у тому числі ПДВ на суму 282 861 гривень) у первинних документах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності, податковій звітності, зокрема, у деклараціях ПП «Кампус Плюс» із податку на додану вартість за грудень 2008 рік: №300124 від 20.01.2009 (основна), у додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» до указаної декларації; №257022 від 11.11.2009 (уточнюючий розрахунок).
		Внаслідок приховання шляхом не відображення об`єкту оподаткування операції з продажу нерухомого майна ОСОБА_10 на суму 1 697 165 гривень (у тому числі ПДВ на суму 282 861 грн) у первинних документах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності, податковій звітності, директор, засновник та власник ПП «Кампус Плюс» ОСОБА_13 , будучи службовою особою, умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїми службовими повноваженнями всупереч інтересам юридичної особи приватного права, з метою одержання неправомірної вигоди для себе у вигляді ухилення від сплати суми податку на додану вартість, занизила податкові зобов`язання підприємства за грудень 2008 року на загальну суму 282 861 гривень, у зв`язку з не включенням до складу податкових зобов`язань сум податку па додану вартість підприємства від вартості реалізованої ОСОБА_10 частини нежитлового приміщення (готельного комплексу) за адресою: місто Полтава, вулиця Пушкіна, 25.
		Від`ємне значення об`єкта оподаткування різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за грудень 2008 року у розмірі 210 816 гривень платника податку ПП «Кампус Плюс», незаконно сформоване за рахунок не включення до складу податкових зобов`язань сум податку на додану вартість підприємства від вартості реалізованої ОСОБА_10 частини нежитлового приміщення (готельного комплексу) за адресою: місто Полтава, вулиця Пушкіна, 25, на суму 1 697 165 грн (у тому числі ПДВ на суму 282 861 гривень), відповідно до ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997, за результатами звітного грудня 2008 року, було незаконно включено до складу податкового кредиту першого календарного місяця наступного податкового року та використано у подальшому періоді, що спричинило фактичне ненадходження до бюджету податку на додану вартість на суму 210 816 гривень, що згідно ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.044 997, складає 20 % від об`єкта оподаткування.
		Окрім того, внаслідок не включення до податкових зобов`язань позитивного значення об`єкта оподаткування різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за грудень 2008 року у розмірі 72 045 гривень платника податку ПП «Кампус Плюс», знижено податок на додану вартість на суму 72 045 гривень.
		Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у прихованні об`єкту оподаткування шляхом не відображення операції з продажу нерухомого майна ОСОБА_10 на суму 1 697 165 гривень (у чому числі ПДВ на суму 282 861 гривень) у первинних документах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності, податковій звітності, директор, засновник та власник ПП «Кампус Плюс» ОСОБА_13 занизила податок на додану вартість на суму 72 045 гривень та завищила від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту на суму 210 816 гривень, що спричинило фактичне ненадходження до бюджету податку на додану вартість на суму 282861 гривень.
		Внаслідок умисного приховання директором, засновником та власником ПП «Кампус Плюс» ОСОБА_13 , об`єкту оподаткування - операції з продажу нерухомого майна ОСОБА_10 на суму 1 697 165 гривень (у тому числі ПДВ на суму 282 861 гривень) шляхом не відображення у первинних документах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності, податковій звітності ПП «Кампус Плюс», вказані факти ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, не було виявлено інспекторами-ревізорами ДПІ у м. Полтаві під час планової виїзної перевірки та не отримали відображення у акті перевірки від 25.02.2010 № 1241/23-2/24388256, складеному за її наслідками.
		З    урахування викладеного, директор, засновник та власник ПП «Кампус Плюс» ОСОБА_13 , будучи службовою особою, маючи досвід керівника підприємства, доступ до документів бухгалтерського обліку ПП «Кампус Плюс», достовірно знаючи результати його фінансово-господарської діяльності та обов`язку їх відображення у первинних документах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності, податковій звітності, будучи зацікавленою в отриманні найбільшого прибутку і мінімізації витрат підприємства, у тому числі зі сплати податків в бюджет, діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїми службовими повноваженням всупереч інтересам юридичної особи приватного права, з метою одержання неправомірної вигоди для себе у вигляді ухилення від сплати суми податків, умисно ухилилась від сплати податків на прибуток та додану вартість, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів на суму 636 437 гривень, що більш ніж у 1000 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є значним розміром».
		 
		За вказаних обставин ОСОБА_13 обвинувачується за ч. 1 ст. 212 КК України в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.
		 
		Окрім того, ОСОБА_13 обвинувачувалась ще за ч.1 ст. 364-1 КК України, однак указане обвинувачення виключено відповідно до зміненого обвинувального акту від 22.07.2019 року, погодженого заступником прокурора Полтавської області ОСОБА_21 . 
		 
		Від підтримання обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі потерпілий та його представники відмовились.
		 
		 
		 
		II. ПІДСТАВИ ВИПРАВДАННЯ ОБВИНУВАЧЕНОЇ
		 
		А. Основні релевантні джерела права
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
		 
		Лише сукупність усіх передбачених законом об`єктивних та суб`єктивних ознак складу злочину може бути підставою кримінальної відповідальності.
		 
		Інкриміновані ОСОБА_13 кримінальні правопорушення передбачають їх вчинення лише з прямим умислом.
		 
		Частина 4 ст. 190 КК України передбачає кримінальну відповідальність за заволодіння чужим майном або правом на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), в особливо великих розмірах.
		 
		Зі змісту зазначеної норми кримінального закону та правозастосовної практики, отримання майна за умови виконання якого-небудь зобов`язання належить кваліфікувати як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його присвоїти, а зобов`язання - не виконувати (п. 18 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності»).
		 
		Як шахрайство, вчинене шляхом зловживання довірою, слід розглядати укладення договорів кредиту, позики, попередньої оплати за виконання певної роботи тощо без наміру повернути отримані кошти чи інші матеріальні цінності, виконати належно обумовлену роботу чи повернути борг.
		 
		Із суб`єктивної сторони шахрайство характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.
		 
		Відсутність хоча б одного зі складових елементів шахрайства, у тому числі об`єктивної чи суб`єктивної сторони, означає, що дії осіб, поведінка яких оцінюється, можуть знаходитись в іншій юридичній площині, ніж кримінальна, а саме: свідчити про наявність цивільного або господарського спору (Постанова ВС №51-2903км18 від 02.10.2018 року).
		 
		Частина 1 ст. 212 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.
		 
		Об`єктом цього злочину є встановлений законодавством порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків, зборів та інших обов`язкових платежів формування доходної частини державного та місцевих бюджетів, а також державних цільових фондів.
		 
		Водночас вчинення злочину, пов`язаного з отриманням в тій чи іншій формі доходу, наприклад, викрадання майна, одержання хабаря, збуту зброї, наркотичних засобів, не породжує легальний об`єкт оподаткування.
		 
		Тому, дії особи, яка скоїла злочин, пов`язаний із вилученням майнової вигоди, повинні кваліфікуватись лише за відповідними статтями КК України без додаткової кваліфікації за ст. 212.
		 
		Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV та п.п. 1.2, 2.3 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24 травня 1995 № 88 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		 
		Згідно п. 8 «Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку», затверджених Наказом Мінфіну України від 29.12.2000 № 356, господарські операції відображаються в облікових регістрах під час надходження первинних документів або підсумками за місяць, в залежності від характеру і змісту операцій. Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою та змістом. Підсумкові записи в журналах звіряються з даними первинних документів, які були підставою для записів, та з відомостями.
		 
		Відповідно до п.п. 4.1., 4.1.1. ст. 4 до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 із змінами та доповненнями, валовий дохід загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий дохід включає у тому числі загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг).
		 
		Згідно п. 11.3.1. ст. 11 указаного Закону, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
		або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
		або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 366 КК України службовий підлог визначається як складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.
		 
		Видача неправдивих документів - надання або випуск службовою особою документів, зміст яких повністю або частково не відповідає дійсності і які були складені цією ж або іншою службовою особою.
		 
		Обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		 
		Водночас, виправдувальний вирок постановляється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		 
		Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбаченихпунктами 1 та2 частини першої статті 284цього Кодексу, зокрема, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення або відсутність в діянні складу кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 373 КПК України, п. 1, 2 ч.1 ст. 284 КПК України).
		 
		Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		 
		Відтак особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили (ч. ч. 1, 2 ст.17 КПК України).
		 
		При цьому ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		 
		Доказування ж має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведена поза розумним сумнівом (ч. 2 ст. 17 КПК України, рішення Європейського суду з прав людини усправах «Кобець проти України»від 14.02.2008 р., «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 06.12.98).
		 
		У кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
		 
		Обов`язок доказування вказаних обставин, передбаченихстаттею 91цього Кодексу, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого (ст. ст. 91, 92 КПК України).
		 
		Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (ст. 86 КПК України).
		 
		Б. Надані суду докази та їх оцінка
		 
		Обвинувачена ОСОБА_13 свою вину по жодному обвинуваченню не визнала, зазначивши, що кримінальних правопорушень не вчиняла.
		По суті показала суду, що більш ніж 20 років вона є директором та засновником ПП Кампус Плюс.
		ОСОБА_10 знає приблизно з 2003 року, коли відкрила в готелі Палаццо ресторан, де ОСОБА_10 був постійним клієнтом. Останній зарекомендував себе щедрим, відритим, таким, що викликав повагу. Відносини із ним були гарні.
		В 2007 році вона вирішила здійснити надбудову мансарди над рестораном Палаццо та прибудову нового приміщення по АДРЕСА_2 . На звороті нового меню ресторану тоді надрукували малюнок нового проекту вказаної будівлі.
		На початку 2008 року її через адміністратора закладу покликав ОСОБА_10 та повідомив, що хоче виступити інвестором будівництва вказаного приміщення.
		З того часу вони неодноразово з ініціативи ОСОБА_10 зустрічались та говорили про це, в основному влітку 2008 року. Однак, до вересня 2008 року конкретики у їх переговорах не було і вони не домовились. З вересня 2008 року ОСОБА_10 став приходити до неї з письмовими угодами щодо намірів здійснення інвестицій, однак, вона їх не підписувала.
		В подальшому вона підписувала інвестиційні договори з ОСОБА_10 , які були оформлені нотаріально. Однак, указані договори не були оплачені ОСОБА_10 , у зв`язку з чим в судовому порядку розірвані за її позовною заявою. Оплата від ОСОБА_10 надходила за будівельні матеріали, які були йому поставлені ПП Кампус Плюс на підставі відповідного договору, який ОСОБА_10 не оспорювався. Платежі за інвестиційними договорами, як про це зазначає ОСОБА_10 , не співпадають по сумах, згідно відповідних договорів, тоді як отримані платежі відповідають угодам з продажу будівельних матеріалів як по сумах, так і по датах.
		В 2010 році всі документи надавала міліції. При проведенні на підприємстві обшуків, документи вилучались папками без належного опису, частина з них в подальшому зникла. Цим пояснює відсутність оригіналів договорів купівлі-продажу будівельних матеріалів. Рішеннями судів усіх інстанцій в установленому законом порядку цивільного судочинства інвестиційні договори з ОСОБА_10 були розірвані, право власності на нерухоме майно фактично останнім набуто не було, оскільки не оплачене. Відтак, заперечує шахрайство, зловживання службовим становищем та підлог офіційних документів.
		Також вважає, що ухилення від сплати податків вона не допускала, що підтверджується чинною постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.08.2015 року, якою було визнано протиправним наказ про проведення позапланової податкової перевірки за постановою слідчого, результати якої вважаються недійсними.
		Попередніми перевірками суттєвих порушень порядку ведення податкового та бухгалтерського обліку з боку ПП Кампус Плюс встановлено не було.
		 
		Із досліджених судом документів, вбачається, що приватне підприємство (далі - ПП) «Кампус Плюс» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 24.05.1996 за №15881200000001602 за адресою вулиця Гоголя, 33 м. Полтави та йому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи (ЄДРПОУ): 24388256 (т. 2 а.с. 116-118, т. 6 а.с. 50, 58).
		 
		Відповідно до Статуту ПП «Кампус Плюс» у редакції від 28.05.2008, затвердженого засновником та зареєстрованого державним реєстратором 02.06.2008 за № 15881050007001602 (далі - Статут), ОСОБА_13 є одноосібним засновником та власником указаного підприємства. Засновник здійснює свої права по управлінню підприємством особисто чи через директора, якого приймає за договором (контрактом) (т. 2 а.с. 119-123, т. 6 а.с. 3-49).
		 
		Згідно пункту 4.1. Статуту, ПП «Кампус Плюс» створене з метою проведення самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання від такої діяльності прибутку.
		 
		Відповідно до розділу 6 Статуту, директор ПП «Кампус Плюс» здійснює керівництво повсякденною господарською діяльністю; оперативне керівництво роботою; без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в усіх установах, підприємствах, організаціях; розпоряджається майном підприємства, включаючи фінансові засоби, у межах, встановлених засновником; здійснює угоди та інші дії, що мають юридичне значення, видає доручення, відкриває в банківських закладах рахунки; приймає на роботу та звільняє працівників, застосовує до них заходи заохочення та покарання.
		 
		Згідно пункту 5.3. Статуту, засновник ухвалює рішення про відчуження, ліквідацію і страхування майна, майнових прав та майнової відповідальності підприємства.
		 
		Наказом від 03.06.1996 № 1-Л ОСОБА_13 призначено на посаду директора ПП «Кампус Плюс».
		 
		Згідно договорів купівлі  продажу від 04.12.2008 року, укладених між ПП «Кампус  Плюс» та ОСОБА_10 , які нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_18 (т.2 а.с. 128-140):
		 
		- за №6602 - ПП «Кампус  Плюс» передавав у власність ОСОБА_10 , а останній приймав 3/100 частини нежитлової будівлі (готельний комплекс) за адресою АДРЕСА_2 , які складаються - сходи 19 пл. 14,7 кв.м, кабінет 20 пл. 38,6 кв.м, кабінет 21 пл.56,5 кв.м, балкон пл.. 0,7 кв.м, балкон пл.. 0,7 кв.м, загальною пл. 111, 2 кв.м за 305 578,00 гривень, які покупець зобов`язався перерахувати на рахунок продавця № НОМЕР_3 в ПГРУ ПриватБанку протягом 10 банківських днів з моменту підписання цього договору (т. 2 а.с. 104-106, т. 5 а.с. 209-213);
		 
		-за №6608 - ПП «Кампус  Плюс» передавало у власність ОСОБА_10 , а останній приймав 1/10 частину нежитлової будівлі (готельний комплекс) за адресою АДРЕСА_2 , які складаються  сходи 10 пл. 14.7, кабінет 11 пл.38,8 кв.м, кабінет 12 пл. 31.7 кв.м, коридор 12а пл. 23,9 кв.м, операційний зал 13 пл. 225,7 кв.м загальною пл. 334,8 кв.м за 920030 грн., які покупець зобов`язався перерахувати на рахунок продавця № НОМЕР_3 в ПГРУ ПриватБанку протягом 10 банківських днів з моменту підписання цього договору (т. 2 а.с. 135-140, т. 5 а.с. 194-201);
		 
		-за №6605 - ПП «Кампус  Плюс» передавав у власність ОСОБА_10 , а останній приймав 1/20 частину нежитлової будівлі (готельний комплекс) за адресою АДРЕСА_2 , які складаються  сходи 26 пл.14,7 кв.м, кабінет 27 пл. 59.8 кв.м, балкон пл. 0,7 кв.м, кабінет 28 пл. 38,7 кв.м, кабінет 29 пл. 56,3 кв.м, балкон пл. 0,7 кв.м, балкон пл. 0,7 кв.м загальною пл. 171,6 кв.м за 471557 грн, які покупець зобов`язався перерахувати на рахунок продавця № НОМЕР_3 в ПГРУ ПриватБанку протягом 10 банківських днів з моменту підписання цього договору (т. 2 а.с. 129-134, т. 5 а.с. 202-208).
		 
		Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави №2-2781/10 від 23 березня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 18.10.2010 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.01.2011 року, позовні вимогиПП «Кампус Плюс» до ОСОБА_10 задоволено частково.
		 
		Визнано такою, що відповідає законодавству України відмову ПП «Кампус  Плюс» від нотаріально посвідчених договорів купівлі  продажу від 04.12.2008 року за №№ 6602, 6608, 6605, що укладені між ПП «Кампус  Плюс» та ОСОБА_10 ( у додатках т. 2 а.с. 42-47, 281-285, 321-322).
		 
		Судом у порядку цивільного судочинства було встановлено, що за положенням вказаних договорів (п.3), покупець ОСОБА_10 зобов`язувався протягом 10 банківських днів з моменту підписання договорів перерахувати на розрахунковий рахунок продавця, ПП Кампус Плюс, грошові кошти, що вказані в договорах та визначені як вартість майна, що продається. Окрім того, відповідно до п. 8 вказаних вище договорів купівлі-продажу, продавець ПП «Кампус  Плюс», зобов`язувався передати нерухоме майно покупцю  ОСОБА_10 , в день підписання сторонами цих договорів. Положеннями договору визначено, що приймання-передача нерухомого майна здійснюється за актом приймання-передачі нерухомого майна.
		 
		Як убачається із матеріалів цивільної справи № 2/2781/10 та прийнятих за наслідками її розгляду рішень усіх судових інстанцій, ОСОБА_10 , всупереч п. 3, п. 8 вказаних вище договорів, не сплатив грошові кошти в повній сумі ПП «Кампус Плюс» та майно, визначене договорами купівлі-продажу зі складанням акту приймання-передачу, не прийняв.
		 
		При цьому, із наданих ОСОБА_10 платіжних доручень, ним приватному підприємству «Кампус Плюс» сплачено:
		 
		- 03 грудня 2008 року  804 500, 00 гривень з вказанням призначення платежу  оплата договору купівлі-продажу від 01 грудня 2008 року за 1/10 частину не житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , в тому числі ПДВ 134083,33 гривні;
		 
		- 11 грудня 2008 року  515 500,00 гривень з вказанням платежу  оплата згідно договору купівлі-продажу від 04 грудня 2008 року за частину готельного комплексу за адресою: АДРЕСА_2 , у тому числі з ПДВ 85833,33 гривні;
		 
		17 грудня 2008 року  377165,00 гривень, з вказанням платежу  доплата згідно договору купівлі-продажу від 01 грудня 2008 року та 04 грудня 2008 року за частину готельного комплексу за адресою: АДРЕСА_2 , в тому числі 62860,83 гривні;
		 
		Водночас матеріали справи містять договір купівлі-продажу від 01 грудня 2008 року, укладений між ПП Кампус-Плюс та ОСОБА_10 , згідно якого позивач передає у власність відповідачу 1/10 частину не житлової будівлі ( готельного комплексу ) за адресою: АДРЕСА_2 .
		 
		Указаний договір судами в порядку цивільного судочинства визначався як нікчемний за невідповідності вимогам закону, а також таким, що не являється попереднім договором. Тому проплати грошових коштів, здійснені ОСОБА_10 на його виконання, не були розцінені цивільним судом, як внесення коштів на виконання умов договорів від 04 грудня 2008 року.
		 
		З урахуванням викладеного, загальна сума вартості відчужуваного нерухомого майна за договорами від 04 грудня 2008 року №№ 6602, 6605, 6608, яка становить 1 697 165,00 гривень, ОСОБА_10 не проплачена. Даний факт свідчить про невиконання відповідачем умов укладених договорів та зобов`язань покупця.
		 
		З огляду на це, взявши до уваги позицію ОСОБА_10 , стосовно наявності проплати за обставин, на які він посилається, судами було встановлено, що відповідач відмовився від виконання внесення коштів за договорами купівлі-продажу.
		 
		Крім того, цивільним судом, як свідчить зміст його рішень, досліджено оригінали договорів купівлі-продажу будівельних матеріалів від 01 грудня 2008 року на суму 804 500,00 гривень і 377 165,00 гривень та від 04 грудня 2008 року на суму 515 500,00 гривень. 
		 
		Матеріали даного провадження містять належним чином завірені копії вказаних документів.
		 
		Наведені у зазначених договорах суми повністю співпадають з сумами проплат, здійснених ОСОБА_10 . Перелік товару та його відвантаження від ПП «Кампус Плюс» (Постачальника) до ОСОБА_10 (Одержувача) підтверджуються належним чином завіреними копіями відповідних специфікацій до договорів та видатковими накладними №КБ-006 від 16.12.2008 року, №КБ-007 від 17.12.2008 року, №КБ-004 від 11.12.2008 року, № КБ-003 від 11.12.2008 року, № КБ -002 від 11.12.2008 року, № КБ-005 від 11.12.2008 року, № КБ-008 від 17.12.2008 року , № КБ-009 від 17.12.2008 року, № КБ-10/1 від 26.12.2008 року, № КБ-10/2 від 26.12.2008 року (т. 2 а.с. 78-95).
		 
		За даними висновків судово-почеркознавчої експертизи № 926 від 02.04.2015 року та судово-технічної експертизи документів № 292 від 02.04.2015 року, підписи завірення з оригіналом згідно на указаних вище документах, в тому числі договорах від 01.12.2008 року, від 04.12.2008 року, видаткових накладних та специфікаціях виконані головним бухгалтером ПП «Кампус Плюс» ОСОБА_20 , а печатки на вказаних документах нанесені печаткою ПП «Кампус Плюс» ( т. 4 а.с. 204-209, т. 5 а.с. 41-47).
		 
		Вказані договори ніким не скасовані. ОСОБА_10 чи будь-хто інший не пред`являв позову про визнання їх недійсними, відтак їх недостовірність документально не підтверджується.
		 
		Проведена у справі експертиза не дала відповіді на питання чи належить підпис у спірних договорах ОСОБА_10 , тому доводи останнього стосовно підробки вказаних договорів беззаперечно не спростовують позиції ПП «Кампус Плюс» відносно того, що ОСОБА_10 здійснив проплати саме на виконання цих договорів.
		 
		Між тим, наявність у власності ПП «Кампус Плюс» відповідних будівельних матеріалів, про які йде мова, підтверджується первинними накладними ТОВ «ТВК Крайт», ПП «Сігма кабель», ПП «Будімпекс», ПП «Елітне будівництво», ТОВ «Фірма «Амадей», ТОВ ТД «Кампус Котон Клаб», ТОВ «Експосервіс Плюс», ТОВ «МTECH», - за грудень 2008 року, а також відповідями вказаних підприємств на запити слідчого із відповідними доданими накладними та платіжними дорученнями (т. 5 а.с. 245-273, т. 6 а.с. 114-219).
		 
		Крім того, у відповідності до висновку судової економічної експертизи №540 від 01.07.2015 року, продаж ПП «Кампус Плюс», у особі директора ОСОБА_13 , ОСОБА_10 будівельних матеріалів на загальну суму 1 697 165 грн підтверджується видатковими накладними: №КБ-002 від 11.12.2008 року, №КБ-003 від 11.12.2008 року, №КБ-004 від 11.12.2008 року, №КБ-005 від 11.12.2008 року за договором купівлі-продажу без номеру від 01.12.2008 року; №КБ-008 від 17.12.2008 року, №КБ-009 від 17.12.2008 року, №КБ-10/14 від 26.12.2008 року, №КБ-10/2 від 26.12.2008 року за договором купівлі-продажу без номеру від 01.12.2008 року; №КБ-006 від 16.12.2008 року, №КБ-007 від 17.12.2008 року за договором купівлі-продажу без номеру від 04.12.2008 року, які відображені в Картці рахунку: 3.6.1 грудень 2008 року: Контрагенти: ОСОБА_10 та в головній книзі підприємства за 2008 рік (т. 4 а.с. 118-130).
		 
		Водночас, виходячи з відомостей головної книги за 2008 рік, сформованої 03.06.2010 року, відображення у бухгалтерському обліку ПП «Кампус Плюс» актів прийому-передачі частини нежитлового приміщення за адресою: м.Полтава, вул. Пушкіна, 25, від 04.12.2008 року №1-3, згідно яких ПП «Кампус Плюс» у особі директора ОСОБА_13 передав ОСОБА_10 , відповідно до договорів купівлі-продажу від 01.12.2008 року та 04.12.2008 року документально не підтверджується.
		 
		При цьому, придбання ОСОБА_10 у ПП «Кампус Плюс», в особі директора ОСОБА_13 , частини нежитлового приміщення за адресою м. Полтава, вул. Пушкіна, 25 документально підтверджується договорами купівлі-продажу від 04.12.2008 року, актами прийому-передачі від 04.12.2008 року №1-3 та платіжними документами на загальну суму 1697165 грн (т.4, а.с.118-130).
		 
		Водночас, згідно з висновком судово-економічної експертизи №2518/5597/11-19 від 25.07.2011 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, документами бухгалтерського обліку ПП «Кампус Плюс» не видалось можливим підтвердити відображення господарської операції з продажу ОСОБА_10 1/10, 1/20, 3/100 частин нежитлової будівлі, загальною площею 11,2 кв.м. за адресою : АДРЕСА_2 ( частини готельного комплексу), а також оплати вказаної нерухомості ОСОБА_10 (т. 6 а.с. 222-232). 
		 
		В той же час, комісійною судово-економічною експертизою № 162/15 від 06.08.2015 року, проведеною Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, реалізація ПП «Кампус Плюс» будматеріалів фізичній особі ОСОБА_10 на загальну суму 1697165 грн за грудень 2008 року документально підтверджується. При цьому також зроблено висновок, що за наявними матеріалами, наявність обліку витрат на будівництво об`єкту нерухомого майна, за 2007-2011 року за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 25 на суму 11526764, 45 грн в бухгалтерському обліку ПП «Кампус Плюс» підтверджується (т. 7 а.с. 8-30). 
		 
		Крім іншого, в ПП «Кампус Плюс» було проведено службову перевірку за наслідками якої не встановлено місцезнаходження оригіналів деяких документів, які зникли після проведення виїмки на підприємстві правоохоронними органами, зокрема, договорів купівлі-продажу будівельних матеріалів від 01.12.2008 року та від 04.12.2008 року, укладених між ПП «Кампус Плюс» та ОСОБА_10 , що свідчить про дотримання керівництвом підприємства вимог чинного законодавства у разі втрати важливих документів (т. 6 а.с. 268-274).
		 
		Також, як вбачається з матеріалів справи та знайшло своє підтвердження в суді, між сторонами не відбулася фактична передача придбаного за договорами купівлі-продажу майна, як це передбачено положеннями договорів. ОСОБА_10 не прийняв спірного майна і жодного дня не володів ним.
		 
		У порядку цивільного судочинства використовувались, зокрема, такі основоположні норми.
		 
		За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
		 
		Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (ст. 657 ЦК України).
		 
		Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття... Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (ст. 692 ЦК України).
		 
		Встановивши, що ОСОБА_10 не були надані докази того, що ним належним чином були виконані умови договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 04 грудня 2008 року, відмова ПП «Кампус Плюс» від договорів купівлі  продажу від 04.12.2008 року, що були укладені з ОСОБА_10 визнана в порядку цивільного судочинства обґрунтованою та такою, що не суперечить вимогам законодавства.
		 
		Даючи правову оцінку чинним та остаточним судовим рішенням у цивільно-правовому спорі між ПП "Кампус Плюс", в особі директора ОСОБА_13 , та ОСОБА_10 , колегія суддів виходить з такого.
		 
		Суд зазначає, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, основоположним аспектом якого є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії»).
		 
		Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду. Зокрема, жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою  домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
		 
		Повноваження судів з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи.
		 
		Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи.
		 
		Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ у справах «Рябих проти Росії», «Нікітін проти Росії», «Савінський проти України»).
		 
		У ст. 90 КПК України закріплено положення щодо значення рішень судів у питанні допустимості доказів, зокрема, рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованихКонституцією Україниі міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.
		 
		Частини 1, 3 ст. 41 Конституції гарантують набуття права власності в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		 
		Справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, суди розглядають у поряду цивільного судочинства ( ч.1 ст. 19 ЦПК України).
		 
		Юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів, а також порядок здійснення цивільного судочинства визначає цивільно-процесуальний кодекс України, завданням якого є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ст. 1, ч.1 ст. 2 ЦПК України).
		 
		Колегія суддів зазначає, що рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 23 березня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 18.10.2010 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.01.2011 року, вже вирішено цивільно-правовий спір за позовом ПП "Кампус Плюс" в особі ОСОБА_13 , де приймав участь також і ОСОБА_10 зі своїм адвокатом, та в судовому порядку захищено право власника на спірне майно, що з огляду на засади юридичної визначеності, має преюдиціальне значення і для вирішення даного кримінального провадження.
		 
		При цьому суд враховує, що потерпілим ОСОБА_17 вичерпано своє право на оскарження вказаних рішень в усіх національних судових інстанціях.
		 
		Перегляд рішень з підстав неоднакового застосування законодавства, за нововиявленими (виключними) обставинами чи оскарження у Європейському Суді з прав людини не зініціювались і строки такого перегляду наразі витекли.
		 
		Крім того, колегія суддів враховує тривалість досудового розслідування даного кримінального провадження ще з часу дії КПК України 1960 року, відтак, при оцінці допустимості доказів бере до уваги положення законодавства, які регламентували порядок проведення досудового слідства, чинні на той час.
		 
		Зокрема, судом приймається до уваги те, що потерпілий ОСОБА_10 вперше звертався до УБОЗ ГУМВС України в Полтавській області щодо неправомірних, на його думку, дій директора ПП «Кампус Плюс» ще 04.12.2009 року» та за наслідками перевірки у порушенні кримінальної справи 14.12.2009 року було відмовлено за відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України. 
		 
		Відтак, правоохоронними органами в установленому законом порядку вже відхилялись посилання потерпілого на наявність кримінально-правових відносин, тому спір розглядався в площині цивільного судочинства.
		 
		Однак, отримавши рішення суду у цивільній справи про задоволення позовних вимог ПП «Кампус Плюс» від 23.03.2010 року, ОСОБА_10 знову зініціювались кримінальні провадження стосовно службових осіб ПП «Кампус Плюс», які неодноразово закривались та справа розслідувалась загалом більше п`яти років.
		 
		Допитаний судом в якості потерпілого, ОСОБА_10 зазначив, що на початку 2007 року він познайомився з ОСОБА_13 та підтримував із нею дружні стосунки, періодично їздив на обід до її ресторану в готелі «Палаццо».
		Коли вона починала будувати новий готельний комплекс, запропонувала йому інвестувати кошти в це будівництво. Під час зустрічей вони обговорили та узгодили всі суттєві умови, в тому числі ціну, яка складала 4000 доларів за 1 м кв., про що склали інвестиційну угоду. Він мав відповідні грошові кошти від бізнесу, тому здійснював інвестування будівництва. Щоразу при передачі коштів вони укладали з ОСОБА_13 додаткові інвестиційні угоди, розписок не оформляли, тому що він їй довіряв та перебував з нею у дружніх довірливих стосунках. Кошти він передавав в основному в готелі «Палаццо» готівкою. При цьому іноді були присутні його товариші, в тому числі Бражник та Варава. Перший раз 24.04.2008 року він передав ОСОБА_13 200000 доларів США в кабінеті заступника директора «ПриватБанку» ОСОБА_22 . Цього дня, отримавши вказані кошти, ОСОБА_13 їх обміняла на гривні та поклала на свій рахунок. Вона при цьому просила не проводити інвестовані ним кошти по банку, щоб не платити податки. Також кошти ним передавались ОСОБА_13 : 27.05.2014 року  200000 доларів США, 20.06.2014 року  200000 доларів США, 15.07.2014 року  400000 доларів США, 23.07.2014 року  100000 доларів США, 13.08.2014 року  130000 доларів США, 09.09.2014 року  120000 доларів США, 13.09.2014 року  50000 доларів США, 23.09.2014 року  100000 доларів США, 11.10.2014 року  100 000 доларів США. Крім того, кілька разів ним було здійснено і безготівкові перерахування коштів.
		Будівництво, яке він інвестував, тривало приблизно 8 місяців, після чого в грудні 2008 року вони з ОСОБА_13 в нотаріуса ОСОБА_23 оформили договір купівлі-продажу частини готельного комплексу «Палаццо» у м. Полтава. В подальшому він зареєстрував своє право власності, відремонтував придбані приміщення та впустив туди орендарів. Однак, договорів оренди письмово не оформляв. Після чого він був арештований за обвинуваченням у крадіжках газоконденсату та перебував у Полтавському слідчому ізоляторі. Влітку 2009 року йому стало відомо, що ОСОБА_13 подала до нього позов про виселення з указаного приміщення та за рішенням суду в цивільному порядку його було позбавлено права власності на придбане нерухоме майно. Під час розгляду цивільної справи він був присутній лише в першій інстанції, у подальших розглядах участі не приймав, договорів із ОСОБА_13 він не оспорював. Вважає, що ОСОБА_13 ввела суд в оману, внаслідок чого прийнято помилкові рішення.
		У ОСОБА_13 він будівельних матеріалів не купував, жодних документів про це не підписував, однак документів, що підтверджують проведення ним ремонтних робіт не має.
		Шахрайські дії ОСОБА_13 , як він зазначає, полягають у тому, що вона повідомляє про несплату ним належних платежів, хоча він їх здійснював відповідно домовленості, а підробленими вважає завірені нею договори щодо придбання ним будівельних матеріалів, яких він у неї не купував.
		 
		Свідок ОСОБА_11 зазначив, що з 2008 року надавав юридичні послуги ОСОБА_10 , який відповідно документів, у 2008 році здійснював інвестування будівництва частини готельного комплексу «Палаццо» по АДРЕСА_2 . Зі слів ОСОБА_10 , останній вважав, що внесення коштів в якості інвестицій підтверджується укладеними ним із ОСОБА_13 додатковими угодами. Підтвердив, що під час розгляду цивільної справи за його клопотанням витребовувались оригінали всіх необхідних документів та він їх вивчав. Питання про проведення експертних досліджень ставив лише в суді апеляційної інстанції. Безпосередньо під час передачі коштів від ОСОБА_10 . ОСОБА_13 він присутній не був. Із серпня 2009 року ОСОБА_10 був арештований та утримувався в Полтавському слідчому ізоляторі.
		 
		Свідок ОСОБА_24 показала, що із 2003 року працює у ОСОБА_10 на різних посадах, пов`язаних із бухгалтерським обліком. На даний час вона фінансовий директор ПП «Альфа капітал». На початку 2008 року ОСОБА_10 повідомив їй, що до нього звернулася ОСОБА_13 з пропозицією, щоб він побудував частину приміщення, а в подальшому його придбав, на що він погодився. Після чого ОСОБА_13 та ОСОБА_10 часто зустрічалися, в тому числі у них в офісі та між ними було укладено інвестиційну угоду. В подальшому ОСОБА_10 здійснювалась оплата коштів по цій та додатковим угодам. Гроші ОСОБА_10 передавав готівкою. При кожній передачі коштів, вони спочатку перераховувались. Перший раз кошти передавались в офісі «ПриватБанку», а подальші рази в готелі «Палаццо» у м. Полтаві. Вона для цього також неодноразово їздила з ОСОБА_10 , однак в момент передачі коштів присутня не була, а перебувала в автомобілі. Із ОСОБА_10 іноді ходили до ОСОБА_13 - Буянкін та Варава. Після закінчення будівництва готельного комплексу ОСОБА_10 були укладені договори на придбання його частини. У цей період вона звертала увагу ОСОБА_10 на необхідність належного документального оформлення руху коштів по інвестиційних угодах, однак він говорив, що ОСОБА_13 його запевнила у тому, що додаткових угод достатньо. У подальшому ОСОБА_10 здійснював ремонт придбаних ним приміщень готельного комплексу. Договори на придбання ОСОБА_10 будівельних матеріалів вона бачила після судових засідань у цивільній справі. Їх показував їй сам ОСОБА_10 , проте підписи на договорах не його. Необхідності в отриманні від ОСОБА_13 будівельних матеріалів також не було.
		 
		Свідок ОСОБА_25 пояснив, що із ОСОБА_10 знайомий давно. У 2009 році він за усною домовленістю із ОСОБА_10 протягом 2 місяців виконував внутрішні роботи в готельному комплексі «Палаццо» у м. Полтаві. Основні матеріали він купував самостійно. Кому належить це приміщення не знає, але керував роботами та розраховувався за роботу ОСОБА_10 , хоча і не повністю. Також він проводив ремонтні роботи із 2007 року і в приміщеннях ОСОБА_13 , із якою всі договірні відносини підряду оформляв документально.
		 
		Свідок ОСОБА_22 , який раніше працював заступником директора Полтавського ГРУ «ПриватБанк» показав суду, що «ПриватБанк» планував готель «Палаццо» як ідеальну точку для VIP бізнесу та у травні 2008 році він спілкувався із ОСОБА_13 з приводу відкриття відділення в цьому готелі. Остання була клієнтом банку як засновник ПП «Кампус Плюс» та отримувала кредит на добудову готелю в сумі 200000 доларів США під заставу готелю. З ОСОБА_10 давно перебуває в нормальних відносинах. Останній мав у «ПриватБанку» овердрафт з платиновою карткою. З його слів, він домовлявся із ОСОБА_13 щодо придбання добудови до готелю та ОСОБА_13 теж підтверджувала наявність такого договору. Один із етапів перемовин з цього приводу відбувався в його кабінеті влітку 2008 року. Сторони були задоволені угодою, однак письмового договору він не бачив, суми та інших істотних умов угоди не знає. Чи передавались кошти за цією угодою він точно не пам`ятає. При ньому гроші у зв`язку з цією угодою не перераховувались. У ОСОБА_10 був персональний менеджер ОСОБА_26 . Приблизно через тиждень ОСОБА_10 заходив до нього і говорив, що платить за угодою. Обставини офіційного укладення та виконання угод в грудні 2008 році йому не відомі. Приблизно за півтора роки потому він дізнався про конфлікт ОСОБА_10 та ОСОБА_13 . Знає, що у ОСОБА_10 були гроші, однак яка їх сума та куди він їх витрачав невідомо, хоча іноді останній здійснював обмін валюти в його кабінеті. На запитання потерпілої сторони про те, чи передавались ОСОБА_13 ОСОБА_10 200000 доларів США, зазначив, що такого випадку не пам`ятає.
		 
		Свідок ОСОБА_27 , який працює директором підприємства «Санвікт» пояснив суду, що ОСОБА_10 знає з 2000 року, перебував із ним у дружніх відносинах, мали спільний бізнес. З ним хотіли купити землі, однак виникла перспектива фінансування частини готелю «Палаццо» та він був присутнім при передачі коштів за цей готель ОСОБА_10 . ОСОБА_13 як у приміщенні ресторану «Палаццо» по вулиці Гоголя, 33 м. Полтави, так і в інших місцях, протягом 2007-2008 років. Однак, які суми передавались не бачив, вони не перераховувались, розписки не складались. Зазначив, що ОСОБА_10 часто передавав іншим великі суми грошей «під чесне слово», зі слів останнього, він інвестував ОСОБА_13 близько 200000 доларів США, хоча обставини укладення та підписання угод між ОСОБА_10 та ОСОБА_13 йому не відомі. Крім того, зазначив, що проводив ремонт у бібліотеці по вулиці Гагаріна, 5 м. Полтави за кошти ОСОБА_10 , а будівельні матеріали купували переважно в будівельному гіпермаркеті «Мінімаксі», необхідності купувати будівельні матеріали у ОСОБА_13 не було.
		 
		Свідок ОСОБА_28 суду показав, що з ОСОБА_10 знайомий давно. Останній йому говорив, що вкладає гроші у спільний з ОСОБА_13 проект та з нього вони матимуть частки у власності. ОСОБА_10 зазначав, що набуде собі у власність перший та другий поверхи готелю по АДРЕСА_1 . У подальшому відносини ОСОБА_10 та ОСОБА_13 зіпсувались. Остання цієї ситуації не коментувала. Жодних документів, щодо взаємовідносин між ними не бачив.
		 
		Свідок ОСОБА_18 , яка працює приватним нотаріусом м. Полтави показала суду, що 04.12.2008 року вона посвідчувала три договори купівлі-продажу певних часток майнового комплексу, укладені між ОСОБА_10 та ПП «Кампус Плюс». Матеріали за цими договорами також містили згоду ОСОБА_29  дружини ОСОБА_10 на придбання майна. За умовами цих договорів розрахунок мав проводитись після підписання договорів з розстрочкою. При ній ОСОБА_10 оплати за договорами не проводив, підписання актів прийому-передачі майна не бачила. Доказом оплати за вказаними договорами мав бути відповідний платіжний документ, однак його не було. 06.07.2009 року ОСОБА_10 були видані дублікати цих договорів, хоча раніше, при підписанні договорів, їх копії вручались сторонам угод.
		 
		Свідок ОСОБА_30 показала суду, що у 2006 році через свого чоловіка ОСОБА_10 познайомилась із ОСОБА_13 . Зазначила, що 24.04.2008 року ОСОБА_10 уклав з ОСОБА_13 інвестиційний договір на будівництво готельного комплексу та вони цього ж дня поїхали до «ПриватБанку», де ОСОБА_10 уніс перші 200000 доларів США, в подальшому продовжував вносити кошти, вів контроль будівництва. У грудні 2008 року в нотаріуса було засвідчено 3 угоди на придбання ОСОБА_10 об`єктів готельного комплексу на 1,2,3 поверхах. Останній також робив за власні кошти ремонти. В подальшому ОСОБА_10 не зміг потрапити до цих приміщень та від орендарів дізнався, що не являється власником, тому вони переуклали договори оренди з ОСОБА_13 . Зазначила, що ОСОБА_10 розрахувався із ОСОБА_13 за нерухомість. Доступу до інформації бухгалтерії ОСОБА_10 не мала, однак зазначає, що він привозив гроші та вона їх перераховувала, а потім їх передавали в пакеті ОСОБА_13 . Розрахунок проводився в ресторані готелю «Палаццо» готівкою в доларах США, загалом 1 600 000 доларів США. Точних дат і сум передачі коштів не знає, документів щодо передачі коштів (розписок) не оформляли. Про придбання ОСОБА_10 будівельних матеріалів у ОСОБА_13 їй нічого не відомо. Сама на будівництві не була, хто є виконавцем робіт не знає. Коли нерухомість була здана в експлуатацію не пам`ятає.
		 
		Свідок ОСОБА_31 суду показав, що ОСОБА_13 знає. Протягом 2008-2009 років відкривали із нею спільне з голландською компанією підприємство. При цьому він спілкувався із ОСОБА_13 та ОСОБА_10 щодо оренди приміщень готелю «Палаццо». Все ж договір оренди був укладений із ОСОБА_13 , оскільки вона мала усі необхідні правовстановлюючі документи та їй сплачували орендну плату безготівковим розрахунком. Однак ОСОБА_10 говорив, що приміщення другого поверху належать йому. Із ОСОБА_10 нічого спільного не будував та будівельні матеріали не вибирав. Також зазначив, що не сплачував ОСОБА_10 орендну плату за приміщення готелю «Палаццо» на другому поверсі та не передавав відповідні кошти через інших осіб, в тому числі Вараву.
		 
		Свідок ОСОБА_20 суду показала, що з 01.05.2004 року працює головним бухгалтером ПП «Кампус Плюс». Згідно передпроектної пропозиції фірми «Дельвантеез» було вирішено здійснити добудову готелю «Палаццо». Оформлення документів розпочалося з 2007 року. При цьому для будівництва мали власні кошти та кредитні в сумі 2 млн доларів США, отримані 05.06.2007 року в «ПриватБанку». Про наявність інвестиційної угоди з додатковими угодами між ОСОБА_10 і ОСОБА_13 та передачу за нею коштів їй нічого не відомо. Випадків, коли б ОСОБА_13 просила її нести гроші в банк, не пам`ятає. Також їй нічого не було відомо про наявність договорів купівлі-продажу частини готельного комплексу «Палаццо» ОСОБА_10 , про них дізналась лише весною 2009 року, коли їх приніс на підприємство юрист ОСОБА_32 . Однак зазначила, що кошти в якості оплати нерухомості за цими договорами на ПП «Кампус Плюс» не надходили, а лише були перерахування за будівельні матеріали в грудні 2008 року, договори про що укладались в листопаді 2008 року. Реалізація будівельних матеріалів проведена в грудні 2008 року, про що оформлені відповідні видаткові накладні отримувачу ОСОБА_10 , підпис якого мається на них, все було офіційно проведено по бухгалтерському обліку підприємства. Як конкретно проводилось відвантаження товару їй не відомо. Також зазначила, що умови договорів купівлі-продажу частини готелю «Палаццо» не були виконані ОСОБА_10 щодо оплати та визнані недійсними. Водночас, матеріали, які відчужувались ОСОБА_10 були придбані у підприємств: «Крайт», «Елітне будівництво», «Сігма кабель», «Амадей». Це була плитка, гіпсокартон, дроти, тощо. Рух матеріалів всередині підприємства контролював ОСОБА_33  комерційний директор. Проведеною податковою перевіркою порушень податкового обліку щодо будівництва не виявлено. Після отримання свідоцтва про право власності на добудову «Палаццо», вказані приміщення протягом 2010-2012 років здавались в оренду ТОВ «Діамент», ТОВ «Сейвел», «Нагорняк». Про здачу частини цих приміщень в оренду ОСОБА_10 їй нічого не відомо.
		 
		Свідок ОСОБА_34 пояснила, що працює фінансовим директором ПП «Кампус Плюс» з 2002 року, однак про взаємовідносини між ОСОБА_13 та ОСОБА_10 їй нічого не відомо. Водночас, зазначила, що ПП "Кампус Плюс" мало право торгівлі непродовольчими товарами, згідно кодів діяльності підприємства.
		 
		Свідок ОСОБА_35 , який працює на посаді директора з продажів та маркетингу ПП «Кампус Плюс» з 2004 року, зазначив, що в силу своїх функціональних обов`язків до руху товарно-матеріальних цінностей відношення не має, цим займався його батько. Вказав, що влітку 2008 року ОСОБА_10 більше місяця проживав у готелі «Палаццо» через сімейні проблеми з дружиною.
		 
		Свідок ОСОБА_36 показав суду, що працює керівником «Кампус котон клаб». З ОСОБА_13 знайомий більше 20 років, вона була директором філіалу в Полтаві. ОСОБА_10 теж знає. Приблизно у 2009 році ним було придбано частину котельного комплексу «Палаццо» у ОСОБА_13 . Однак у подальшому ОСОБА_10 сказав йому, що ця частина належить йому, про що ОСОБА_13 йому не говорила. В подальшому ці приміщення були перепродані, зокрема, банку «Хрещатик», а іншу частину викупила ОСОБА_13 . На чиїй стороні правда ОСОБА_13 чи ОСОБА_10 , не знає.
		 
		Свідок ОСОБА_37 , який працює на посаді старшого інспектора з особливих доручень ГУНП в м. Києві показав суду, що ОСОБА_10 знає давно, але наразі відносин не підтримує. Як йому відомо зі слів ОСОБА_10 , останній кілька разів із ОСОБА_13 зустрічався та передав їй приблизно 1 млн доларів США. Особисто він не бачив цієї суми. Також йому невідомо і про безготівкові розрахунки. Про документальні взаємовідносини між ОСОБА_13 та ОСОБА_10 йому теж нічого не відомо. Одного разу в 2008 році він бачив як ОСОБА_10 брав пакет з грошима і ніс в ресторан «Палаццо». Ще один раз бачив, як передавалися кошти ОСОБА_13 в гривнях та банківських упаковках по 100, 200 грн, суми передачі не знає, точних дат передачі коштів не пам`ятає, про оформлення будь-яких документів щодо цього йому нічого не відомо. Також зазначив, що в ОСОБА_10 не було необхідності купувати в ОСОБА_13 будівельні матеріали, а якщо й була така необхідність, то це не стосувалося готелю «Палаццо». 
		 
		Свідок ОСОБА_38 , яка працює адміністратором готелю «Палаццо» пояснила суду, що ОСОБА_10 як гість мешкав у вказаному готелі влітку 2008 року довгий час. Про його ділові взаємовідносини з ОСОБА_13 їй нічого не відомо.
		 
		Свідок ОСОБА_39 показав суду, що з 1993 року по 2008 рік працював у «ПриватБанку» керівником департаменту по роботі з персоналом, після чого заступником директором КП БТІ. Щодо обставин реєстрації частини будівлі готельного комплексу «Палаццо» йому нічого не відомо, оскілки це не входило безпосередньо до кола його службових повноважень.
		 
		Свідки ОСОБА_40 та ОСОБА_41 пояснили, що в 2008-2009 роках працювали адміністраторами ПП «Кампус Плюс» та здійснювали поселення і виселення гостей. Протягом 2008-2009 років ОСОБА_10 тривалий час проживав у вказаному готелі через негаразди в сімї. Обставини проведення ремонтних робіт, а також купівлі-продажу будівельних матеріалів їм не відомі.
		 
		Свідок ОСОБА_42 , яка в 2008 році працювала горничною готелю «Палаццо» зазначила, що про обставини даної справи їй взагалі нічого не відомо.
		 
		Свідок ОСОБА_43 суду показала, що працює головним бухгалтером ТОВ «Фірма Амадей», що займається оптовою торгівлею сантехнічними матеріалами. Особисто ОСОБА_13 та ОСОБА_10 не знає, однак зазначила, що ПП «Кампус Плюс» купувало в її товариства у 2008 році матеріали для будівництва готелю «Палаццо», зокрема труби і сантехніку по безготівковому розрахунку самовивозом. Яким чином були використані дані матеріали їй не відомо, оплата була проведена вчасно.
		 
		Свідки ОСОБА_44 та ОСОБА_45 суду показали, що в 2008 році працювали відповідно столяром та електриком ПП «Кампус Плюс», до проведення ремонтних робіт добудови готелю «Палаццо» відношення не мали, до важких робіт не залучались, хто цим займався їм не відомо. Під час роботи виконували вказівки ОСОБА_13 , ОСОБА_10 не знають.
		 
		Свідок ОСОБА_46 , який протягом 2004-2009 років працював адміністратором ПП «Кампс Плюс» зазначив, що ОСОБА_10 не знає, обставини проведення добудови до готельного комплексу «Палаццо» йому в силу своїх функціональних обов`язків не відомі.
		 
		Свідок ОСОБА_33 , який з 1996 року працює комерційним директором ПП «Кампус Плюс» показав суду, що протягом 2008-2009 років також був і головним інженером цього підприємства та займався питаннями будівництва добудови готелю «Палаццо», що розпочалося ще в 2007 році. Будівництво, як генеральний підрядник, здійснювало підприємство «Українська будівельна концепція» на замовлення ПП «Кампус Плюс» в особі директора ОСОБА_13 по проекту фірми «Дельвантеез». Також працювали і підрядні організації. Розрахунок за будівництво здійснювався безготівковим розрахунком з коштів отриманої кредитної лінії. ОСОБА_10 знає, однак відносин із ним не підтримує, бачив його кілька разів ресторані «Палаццо» з ОСОБА_13 . Чи мав він якесь відношення до фінансування добудови готелю, йому не відомо. Обставин укладення та виконання інвестиційних договорів та договорів купівлі-продажу часток нерухомості готельного комплексу «Палаццо» не знає. До фінансово-господарських документів підприємства доступу не мав. Цим займалась директор. Але він, як матеріально-відповідальна особа приймав будівельні матеріали. Зокрема, від фірми «Амадей» приймав сантехнічні матеріали для будівництва готелю, які зберігались у підвальних приміщеннях діючого готелю «Палаццо». Накладні та інші документи щодо придбання товарів здавав у бухгалтерію. ПП «Сігма кабель» поставляв електротовари, «Крайт» - гіпсокартон, профіля, краски, ґрунтовки, ПП «Елітне будівництво» - металопластикові вікна та конструкції, «Будімпекс» - ковролін, лінолеум, ТОВ «Мтеч» - вентиляційне обладнання та кондиціонери. Закупівлі проводились виходячи із необхідності проведення будівельних робіт, з огляду на проектну документацію. ОСОБА_10 при безпосередньому проведенні будівельних робіт не бачив, як йому не відомо, щоб останній залучав кого-небудь для проведення робіт. По закінченню будівництва був залишок будівельних матеріалів, який тоді могли продавати. Вказує, що ОСОБА_13 займалась організацією відвантаження будівельних матеріалів ОСОБА_10 приблизно в 2008-2009 році.
		 
		Свідок ОСОБА_47 , яка працює головним бухгалтером ПП «Сігма кабель», що займається кабельно - провідниковою продукцією, зазначила, що наразі вже документи про взаємовідносинам з ПП «Кампус Плюс» відсутні.
		 
		Свідок ОСОБА_48 показала суду, що з 02.02.2010 року працює в банку Хрещатик» у м. Полтава, наразі є директором. З літа 2010 року банк знаходиться в приміщенні готелю «Палаццо», оскільки було укладено відповідні угоди купівлі-продажу з головним офісом у м. Києві, проблем із оформленням документів не було. З ОСОБА_10 не знайома. 
		 
		Свідок ОСОБА_49 (дівоче  ОСОБА_50 ) показала суду, що потягом 2008-2009 років працювала персональним менеджером ОСОБА_10 у «ПриватБанку». Зазначила, що в грудні 2008 року мав місце переказ готівки з особистого рахунку ОСОБА_10 на рахунок ПП «Кампус Плюс». Цю операцію вона проводила вказівкою керівництва банку. Суми переказу наразі не пам`ятає. Підставою переказу слугували документи, в тому числі договори, зокрема щодо приміщення «Палаццо». Чи були договори нотаріально посвідчені вже не пам`ятає. Призначення платежу в переказів брали з договору, наданого ОСОБА_10 . Також зазначила, що в той час ОСОБА_10 і ОСОБА_13 розмовляли разом, однак коли саме це було і обставин зустрічі точно не пам`ятає. При ній гроші готівкою від ОСОБА_10 ОСОБА_13 не передавались. Їй особисто ОСОБА_10 не говорив, для чого конкретно він перераховує гроші.
		 
		Свідок ОСОБА_51 суду показав, що був представником ПП «Кампус Плюс» у цивільному спорі з ОСОБА_10 в 2010 році. Він готував позовні заяви, приймав участь у судових засіданнях, при цьому 10.03.2010 року за клопотанням представника ОСОБА_10 . Бражника приніс до суду оригінали правовстановлюючих документів, зокрема щодо придбання ОСОБА_10 у ОСОБА_13 будівельних матеріалів. 23.03.2010 року ці документи досліджувались судом і представник ОСОБА_10 та сам ОСОБА_10 із ними теж знайомився без обмежень у часі. Після дослідження та ухвалення рішення ці документи були повернуті. Клопотань від сторони відповідача за наслідками дослідження документів не надходило. В подальшому оригінали документів зникли, однак не з вини ПП «Кампус Плюс», оскільки на підприємстві проводились неодноразові слідчі дії, в тому числі обшуки за участю спецпідрозділів. При цьому вилучались усі документи в підшивках, окремо не описувались. Пізніше частина документів та оргтехніка були повернуті, а кримінальна справа закрита за відсутністю складу злочину. Однак спірні документи після обшуку їм не були повернуті. Підставою розірвання угод з ОСОБА_10 щодо частини готельного комплексу стала несплата останнім суми договору, тому останній не вступив у володіння спірним майном. Це він дізнався зі слів ОСОБА_13 . Він особисто жодних договорів не підробляв, а копії договорів відповідали їх оригіналам. Договори купівлі-продаж будівельних матеріалів ні ОСОБА_52 ні Бражником не оспорювались.
		 
		Свідок ОСОБА_53 показав суду, що працює водієм ПП «Кампус Плюс». Приблизно 11-15 грудня 2008 року бачив, як з ПП «Кампус Плюс» в арці готелю «Палаццо» завантажувались будівельні матеріали, однак більш точних обставин цих подій не пам`ятає.
		 
		Свідок ОСОБА_54 показала, що в 2008 році працювала адміністратором ПП «Кампус Плюс» та в цей період приблизно протягом трьох місяців в готелі проживав ОСОБА_10 . Він часто приймав їжу в ресторані «Палаццо» та іноді запрошував до себе ОСОБА_13 . При цьому вона ніколи не бачила, щоб їй ОСОБА_10 передавав якісь гроші, переговорів між ними не чула.
		 
		Свідок ОСОБА_55 , який в 2010 році працював на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах ГУБОЗ показав суду, що за заявою ОСОБА_10 порушив кримінальну справу щодо службових осіб ПП «Кампус Плюс». Зазначив, що в приміщенні ПП «Кампус Плюс» проводив обшук та вилучав багато фінансово-господарської документації та оргтехніки. Однак при цьому оригіналів договорів купівлі-продажу будівельних матеріалів між ПП «Кампус Плюс» та ОСОБА_10 не знайшли. За встановлених обставин справи перераховані ОСОБА_10 гроші були обліковані у ПП «Кампус Плюс» як оплата за будівельні матеріали. Куди зникли оригінали договорів купівлі-продажу будівельних матеріалів, йому не відомо. По інвестиційному договору ОСОБА_10 проплат не було встановлено. За наслідками розслідування закривав справу, при чому раніше в порушенні справи також було відмовлено. Звинувачень нікому не пред`являв, оскільки судової перспективи даної кримінальної справи не встановив. 
		 
		Відтак безпосереднім дослідженням показань усіх допитаних свідків та потерпілого, судом поза розумним сумнівом не було встановлено умислу та корисливих мотивів з боку ОСОБА_13 , спрямованих на шахрайське заволодіння чужим майном, службове підроблення та ухилення від сплати податків.
		 
		Жодні інші належні засоби доказування цих обставин суду також не представлені.
		 
		Зокрема, відсутні будь-які відомості про: телефонні перемовини ОСОБА_13 , детальний рух отриманих від ОСОБА_17 коштів, візуальне спостереження, зняття інформації з транспортних (телекомунікаційних) мереж, тощо.
		 
		Крім того, суд вкотре зазначає, що допустимість доказів, отриманих до набрання чинності КПК України від 13.04.2012 року, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.
		 
		Частина 2 ст. 65 КПК України 1960 року не передбачала в якості джерела доказів висновку спеціаліста.
		 
		У п. 3.10 ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять, копія документа  документ, що містить точне знакове відтворення змісту чи документної інформації іншого документа і в окремих випадках деяких його зовнішніх ознак.
		 
		З системного аналізу чинних на той час Інструкції про призначення та проведення судових експертиз і Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, почеркознавчі дослідження за копіями об`єктів можуть бути проведені лише після вирішення експертами в галузі технічного дослідження документів питання про відсутність монтажу. При встановленні експертом в галузі технічного дослідження документів факту монтажу, питання про виконавця підпису (запису), зображення якого міститься в копії змонтованого документа, не вирішується.
		 
		Сторона кримінального провадження, потерпілий зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа  його відображення, якому надається таке ж значення, як документу. Дублікат документа (документ, виготовлений таким же способом, як і його оригінал) може бути визнаний судом як оригінал документа. Для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо: 1) оригінал документа втрачений або знищений, крім випадків, якщо він втрачений або знищений з вини потерпілого або сторони, яка його надає; 2) оригінал документа не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур; 3) оригінал документа знаходиться у володінні однієї із сторін кримінального провадження, а вона не надає його на запит іншої сторони. Сторона кримінального провадження, потерпілий мають право надати витяги, компіляції, узагальнення документів, які незручно повністю досліджувати в суді, а на вимогу суду  зобов`язані надати документи у повному обсязі (ст. 99 КПК України).
		 
		Згідно методичних рекомендацій КНДІСЕ Міністерства юстиції України, а саме: методика дослідження почерку, «Судове почеркознавство» Київ, МВС України, 1995 рік за редакцією ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 : електрофотокопія не дозволяє виявити загальні (ступінь та диференціація натиску) та окремі ознаки підпису (початок і закінчення рухів, послідовність рухів, крапки перетину рухів). В копії можливе відображення сторонніх контрастних включень у зображення підпису (забруднення, помарки, штрихи т.і.), що не відносяться до складу підписів та можуть призвести до невірної оцінки ознак підпису експертом. Копія документу не виключає наявність факту монтажу при виготовленні копії документу  накладення підпису (зображення реквізитного підпису) на аркуш паперу зі змістом документу з наступним подвійним копіюванням, в результаті якого утворюється монолітний документ. Копія документу не виключає наявність факту технічного виконання підпису на документі (через копіювальний папір, на просвіт, з використанням пантографа та ін..) з наступним подвійним копіюванням, в результаті якого утворюється монолітний документ (т. 2 а.с. 215-217).
		 
		Враховуючи викладені вище законодавчі та нормативно-методичні вимоги до об`єктів почеркознавчих експертиз, дослідженню підлягають лише оригінал документа та дублікат оригіналу документа.
		 
		Відтак, не є джерелами доказів та відхиляються судом як недопустимі докази відомості у наданих висновках спеціалістів:
		 
		- №172/тдд від 14.04.2010 року про те, що підписи та почерк, які слугували оригіналами для підписів в графах «Покупець- ОСОБА_10 »: на двох договорах б/н від 01.12.2008 року і одному договорі б/н від 04.12.2008 року, а також підписи, які слугували оригіналами для підписів в графах «Одержав  ОСОБА_10 » в видаткових накладних: КБ-002 від 11.12.2008 року, №КБ-003 від 11.12.2008 року, № КБ-004 від 11.12.2008 року, № КБ-005 від 11.12.2008 року, № КБ-006 від 16.12.2008 року, № КБ-007 від 17.12.2008 року, № КБ-008 від 17.12.2008 року, № КБ-009 від 17.12.2008 року, №КБ-10/1 від 26.12.2008 року, №КБ-10/2 від 26.12.2008 року, - імовірно виконані не ОСОБА_10 , а іншою особою (т.2 а.с.148-150). При цьому, суд також зважає на те, що висновок, зроблений на підставі ксерокопії документа та є лише ймовірним;
		 
		- №272 від 27.04.2010 року про нанесення відбитків печатки ПП «Кампус Плюс» в наданих на дослідження документах, позаяк час нанесення таких відбитків печатки встановлений не був (т. 2 а.с. 219-225).
		 
		- №304 від 07.05.2010 року про те, що підписи від імені « ОСОБА_10 » в наданих на дослідження документах виконані від руки барвником синього кольору, а підписи від імені ОСОБА_13 виконані від руки барвником чорного кольору. Проте, до якого роду (виду) належать фарбувальні речовини, якими нанесено підписи, а також дата виконання підписів встановлені не були (т. 2 а.с. 227-233).
		 
		- №9/10 від 16.04.2010 року про те, що оплата ОСОБА_10 грошових коштів по придбанню нежитлових приміщень у ПП «Кампус Плюс», розташованих за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 25 відповідно до договорів купівлі-продажу нерухомості від 04.12.2008 року, в сумі 1697165 грн документально підтверджується, тому ОСОБА_10 від здачі в оренду нежитлових приміщень за вказаною вище адресою міг отримати дохід в сумі 1720215 грн ( т.2 а.с. 210-213).
		 
		При цьому, останній висновок складений ТОВ «Аудит-Конус» на підставі листа ГУБОЗ від 13.04.2010 року, з огляду лише на візуальне дослідження вищевказаних договорів та не містить детального опису досліджених платіжних доручень.
		 
		Хоча перерахунок коштів по першому платіжному дорученню №1259712542 зафіксований 03.12.2008 року, тобто до укладення досліджених договорів, у яких відсутні відомості щодо передоплати, а, навпаки, зазначено, що оплата буде проведена протягом 10 банківських днів.
		 
		Водночас, за платіжним дорученням № 1265824952 оплата проведена 17.12.2008 року, тобто на 11-й банківський день.
		 
		Обґрунтування цим обставинам у даному висновку не надано.
		 
		Крім того, він містить лише відомості візуального вивчення юридичних документів, яким суд має самостійно надати правову оцінку.
		 
		За договором купівлі-продажу від 20.10.2009 року ПП «КАМПУС ПЛЮС», в особі ОСОБА_13 , продало ТОВ «АРКС ГРУП» в особі ОСОБА_61 за 1999000 грн 9/50 часток нежитлової будівлі (готельного комплексу), розташованого у м. Полтава по вулиці Пушкіна, 25, на земельній ПП «КАМПУС ПЛЮС» (т. 2 а.с. 160-162, 164-209).
		 
		У подальшому, згідно договору купівлі-продажу від 23.04.2010 року, ТОВ «АРКС Груп» продало 9/100 зазначеного готельного комплексу по вулиці Пушкіна, 25 ВАТ КБ «Хрещатик» (т. 2 а.с. 151-159).
		 
		Відповідно до висновків судово-почеркознавчої експертизи №222-8 від 28.02.2010 року (т. 2 а.с. 247-252), судово  почеркознавчої експертизи №758 від 28.07.2010 року (т.2 а.с.242-244), судово-технічної експертизи №1701/11-11 від 28.02.2011 року (т.2 а.с. 254-257), судово-почеркознавчої експертизи № 926 від 02.04.2015 року (т.4 а.с. 204-209), судово-технічної експертизи документів № 292 від 02.04.2015 року (т.5, а.с.41-47), на електрофотокопіях: договорів купівлі-продажу будівельних матеріалів від 01.12.2008 року, 04.12.2008 року, специфікаціях до них, а також видаткових накладних №КБ-002 від 11.12.2008 року, №КБ-003 від 11.12.2008 року, №КБ-004 від 11.12.2008 року, №КБ-005 від 11.12.2008 року, №КБ-006 від 16.12.2008 року, №КБ-007 від 17.12.2008 року, №КБ-008 від 17.12.2008 року, №КБ-009 від 17.12.2008 року, №КБ-10/1 від 26.12.2008 року, №КБ-10/2 від 26.12.2008 року (постачальник ПП «Кампус-Плюс», покупець ОСОБА_10 ), спочатку надано висновок, що підписи від імені ОСОБА_10 в даних документах виконано не ОСОБА_10 , а іншою особою з наслідуванням його підпису, однак у подальшому зроблено висновок про те, що підписи імовірніше за все виконані самим ОСОБА_10 .
		 
		При цьому, ознак виготовлення означених електрографічних копій шляхом монтажу не спостерігається.
		 
		Водночас, остаточно встановити чи мав місце монтаж при виготовленні вказаних документів можливо лише за оригіналами цих документів, яких на дослідження надано не було.
		 
		Отже, дати відповідь в категоричній формі немає можливості у зв`язку з тим, що на дослідження надані електрофотокопії документів, що не дозволяє провести дослідження на предмет, що стосується технічного підроблення підпису і документу.
		 
		Рукописні записи Згідно з оригіналом Гол. бух. ОСОБА_20 , розташовані на кожній сторінці вищевказаних документів виконані ОСОБА_20 .
		 
		Відбитки круглої печатки на зазначених документах виконані барвником синього кольору та нанесені за допомогою рельєфного кліше ПП Кампус Плюс, виготовленого з дотриманням технології виробництва кліше, печаток і штампів, яка застосовується на підприємствах, що мають дозвіл на виготовлення печаток і штампів.
		 
		Відповідно до висновку експерта № 710 від 16.12.2010 року, підписи від імені продавця в актах прийому-передачі частин нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 : № №1,2,3 від 04.12.2008 року, додатках №№1-2, 4-10 до інвестиційного договору №1 від 24.04.2008 року виконані ОСОБА_13 .
		 
		Підпис, який розташований в графі «Продавець «Кампус Плюс» директор ОСОБА_13 » договору купівлі-продажу від 01.12.2008 року, виконаний не ОСОБА_13 , а іншою особою.
		 
		Підписи, які розташовані в графах «Від імені компанії» в інвестиційному договорі №1 від 24.04.2008 року, додатку №1 до Інвестиційного договору №1 від 24.04.2008 року, додатку №2 до інвестиційного договору №1 від 27.05.2008 року, виконані однією особою, але не ОСОБА_13 , а іншою особою (т.2 а.с. 235-241).
		 
		Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи № 297 від 20.04.2015 року, підпис у графі «Покупець» акту №1 прийому-передачі від 04.12.208 року, акту №2 прийому передачі від 04.12.2008 року, акту №3 прийому-передачі від 04.12.2008 року, договору купівлі-продажу від 01.12.2008 року, підпис у графі «Інвестор» додатків №№1-10 до інвестиційного договору №1 від 24.04.2008 року виконані ОСОБА_10 (т.4 а.с.234-238).
		 
		 
		 
		За даними висновку судової оціночно-будівельної експертизи №541 від 22.07.2015 року:
		 
		- ринкова вартість 1/10 частини нежитлової будівлі (готельний комплекс) на 1-му поверсі за адресою: АДРЕСА_2 , які складаються  сходи 10 площею 14,7 кв. м, кабінет 11 площею 38,8 кв. м кабінет 12 площею 31,7 кв. м, коридор 12-а площею 23.9. кв. м, операційний зал 13 площею 255,7 кв. м., загальною площею 334,8 кв. м станом на 07.09.2009 року складає 2840580 грн, станом на момент складання висновку в технічному стані приміщень на 07.09.2009 року складає 7502770 грн;
		 
		- ринкова вартість 3/100 частини нежитлової будівлі (готельний комплекс) на 2-му поверсі за адресою: АДРЕСА_2 , які складаються  сходи 19 площею 14,7 кв. м, кабінет 20 площею 38,6 кв. м, кабінет 21 площею 56,5 кв. м, балкон площею 0,7 кв. м, загальною площею 111,2 кв. м станом на 07.09.2009 року складає 702480 грн, станом на момент складання висновку в технічному стані приміщень на 07.09.2009 року складає 1297990 грн;
		 
		- ринкова вартість 1/20 частини нежитлової будівлі (готельний комплекс) на 3-му поверсі за адресою: АДРЕСА_2 , які складаються  сходи 26 площею 14,7 кв. м, кабінет 27 площею 59,8 кв. м, балкон площею 0,7 кв. м, кабінет 28 площею 38,7 кв. м, кабінет 29 площею 56,3 кв. м балкон площею 0,7 кв. м, балкон площею 0,7 кв. м, а всього загальною площею 171,6 кв. м, станом на 07.09.2009 року складає 632710 грн, станом на момент складання висновку в технічному стані приміщень на 07.09.2009 року складає 1323000 грн (т. 4, а.с.132-156).
		 
		Відповідно до висновків судово-почеркознавчої експертизи №299 від 17.04.2015 року та судово-технічної експертизи документів №294 від 01.04.2015 року, підписи у графі «Продавець» актів №№1-3 прийому-передачі від 04.12.2008 року, договорі купівлі-продажу від 01 грудня 2008 року, у графах «від імені Компанії» інвестиційного договору №1 від 24 квітня 2008 року, додатку №1 до Інвестиційного договору №1 від 24 квітня 2008 року, додатку №2 до Інвестиційного договору №1 від 24 квітня 2008 року, складеного 27 травня 2008 року, додатку №3 до Інвестиційного договору №1 від 24 квітня 2008 року, складеного 20 червня 2008 року, додатку №4 до Інвестиційного договору №1 від 24 квітня 2008 року, складеного 15 липня 2008 року, додатку №5 до Інвестиційного договору №1 від 24 квітня 2008 року, складеного 23 липня 2008 року, додатку №6 до Інвестиційного договору №1 від 24 квітня 2008 року, складеного 13 серпня 2008 року, додатку №7 до Інвестиційного договору №1 від 24 квітня 2008 року, складеного 09 вересня 2008 року, додатку №8 до Інвестиційного договору №1 від 24 квітня 2008 року, складеного 13 вересня 2008 року, додатку №9 до Інвестиційного договору №1 від 24 квітня 2008 року, складеного 23 вересня 2008 року, додатку №10 до Інвестиційного договору №1 від 24 квітня 2008 року, складеного 11 жовтня 2008 року, підписи у графі «Директор ПП Кампус Плюс» листа на ім`я керівника ПП Полтавського БТІ «Інвентаризатор» ОСОБА_62 вих. №70 від 06.09.2009 року, листа на ім`я керівника ПП Полтавського БТІ «Інвентаризатор» ОСОБА_62 вих. №71 від 06.09.2009 року, листа на ім`я керівника ПП Полтавського БТІ «Інвентаризатор» ОСОБА_62 вих. №71-1 від 06.09.2009 року, підпис у графі «Директор» позовної заяви до Октябрського районного суду м. Полтава, клопотання до апеляційного суду Полтавської області, письмових пояснень по цивільній справі за позовом ПП «Кампус Плюс», клопотання до апеляційного суду Полтавської області про перенесення розгляду цивільної справи № 22ц-3121 вих. №125 від 10.12.2009 року, письмових пояснень по цивільній справі за позовом ПП «Кампус Плюс» до ОСОБА_10 , позовної заяви до Октябрського районного суду м. Полтава про відмову від договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення, супровідного листа до судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_63 , апеляційної скарги на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 11.03.2010 р. про забезпечення позову у цивільній справі, заперечення на Апеляційну скаргу у цивільній справі за позовом ПП «Кампус Плюс» до ОСОБА_10 , заперечення на апеляційну скаргу на ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 23.03.2010 року про скасування заходів забезпечення позову, супровідного листа на ім`я судді Апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_64 вих. №114 від 10.08.2010 року, довіреності виданої 25 серпня 2010 року від імені директора ПП «Кампус Плюс» ОСОБА_13 на ім`я ОСОБА_14 про представництво інтересів, заперечення щодо касаційної скарги ОСОБА_10 на рішення Октябрського районного суду міста Полтава від 23.03.2010 р. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 18.10.2010 року, позовної заяви до Октябрського районного суду м. Полтави про відмову від договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення та його розірвання вих. №48 від 27.07.2009 року виконані ОСОБА_13 .
		На перелічених вище документах нанесені кліше круглої печатки ПП «Кампус Плюс», експериментальні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження (т. 4 а.с. 188-197, 249-262).
		Підписи від імені ОСОБА_13 у документах №№ 20, 24, 28, згідно переліку питань, виконані однією особою.
		Підписи від імені ОСОБА_13 у документах №№ 20, 24, 28 та у документі №4 на четвертій сторінці документу №5, згідно переліку питань, виконані різними особами. 
		Підпис у графі «Директор ОСОБА_13 » договору купівлі-продажу складеного 01.12.2008 року, «від імені Компанії» інвестиційного договору №1 складеного 24 квітня 2008 року, у графі «Директор» заяви до Октябрського районного суду м. Полтава про вжиття заходів забезпечення позову, заяви до Октябрського районного суду м. Полтава про вжиття заходів забезпечення позову, заяви до Октябрського районного суду м. Полтава про вжиття заходів забезпечення позову виконані не ОСОБА_13 (іншою особою з наслідуванням її підпису) (т.4. а.с.188-197).
		 
		Згідно з висновками судово-почеркознавчої експертизи № 925 від 03.04.2015 року, підписи у графі «Головний бухгалтер ОСОБА_20 » у окремих податкових деклараціях, розшифровках податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, розрахунках коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість, довідках щодо залишку суми від`ємного значення, розрахунках сум бюджетного відшкодування, уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ за 2008-2009 року виконані ОСОБА_20 (т. 4 а.с.220-228). 
		 
		Однак, в окремих таких документах, зокрема, у декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік від 09.02.2009 року, додатку К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 04.12 та 07 декларації за 2008 рік, додатку Р1 до рядка 04.6 декларації за 2008 рік, уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ за 2008 рік від 19.02.2009 року підписи виконані не ОСОБА_20 , а іншою особою з наслідуванням її підпису. Викладена обставина не має для вирішення даної справи правового значення, оскільки обвинуваченій не інкримінується підроблення указаних документів (т. 4 а.с.220-228).
		 
		Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи №298 від 10.04.2015 року, підписи податкових деклараціях, розшифровках податкових декларацій, розрахунках коригувань сум ПДВ та інших податкових документах за 2008-2009 року виконані не ОСОБА_13 (іншою особою з наслідуванням її підпису). Однак, викладене жодним чином не підтверджує обвинувачення ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, які ставляться їй у провину (т. 5 а.с. 59-68).
		 
		Водночас, висновком №293 судово-технічної експертизи документів підтверджено, що на перелічених вище документах нанесені кліше круглої печатки ПП «Кампус Плюс» (т. 5 а.с.13-34).
		 
		Із акту про результати планової виїзної перевірки ПП «Кампус Плюс» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 року не вбачається завищення або заниження скоригованого валового доходу. Розбіжностей між даними бухгалтерського обліку та фактичними залишками товарів не встановлено.
		 
		Крім того, констатовано, що за результатами самостійно виявлених помилок проведено коригування валових доходів та валових витрат за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року, які подані до ДПІ 29.01.2010 року, за результатами яких отримано від`ємне значення об`єкту оподаткування. За 2008 рік в сумі 4449850 грн (уточнюючий розрахунок від 29.01.2010 року №7199). За результатами перевірки від`ємне значення об`єкта оподаткування 2008 року складає 4373 102 грн та підлягає відображенню в складі скоригованих валових витрат за 3 квартали та рік 2009. ПП «Кампус Плюс» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на прибуток у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2008 рік, а саме: збільшення суми валових витрат в розмірі 1807561 грн, яка не була врахована при подачі основної декларації за 2008 рік.
		 
		Водночас, за наслідками податкової перевірки порушень податкового законодавства, що входять до предмету доказування у даному провадженні, виявлено не було. ( т. 3 а.с. 1-214).
		 
		Наявні у справі копії податкової справи ПП «Кампус Плюс» містять реєстраційні документи підприємства, паспортні дані директора та головного бухгалтера, відомості про рахунки підприємства, постановку підприємтва на відповідні податкові обліки (т. 3 а.с. 215-292).
		 
		Постановою слідчого в ОВС СУ УМВС України в Полтавській області від 26 червня 2015 року призначено проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість у діяльності Приватного підприємства "Кампус Плюс" за період часу з 01 січня 2008 року до 31 грудня 2008 року у частині перевірки повноти декларування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток ПП "Кампус Плюс" за договорами купівлі-продажу від 01 грудня 2008 року та 04 грудня 2008 року щодо продажу частини готельного комплексу із ОСОБА_10 ( т. 5 а.с. 71-73).
		 
		   На виконання вказаної постанови в.о. начальника ГУ ДФС у Полтавській області 09 липня 2015 року прийнято наказ №629"Про проведення виїзної позапланової документальної перевірки ПП "Капус Плюс" за період часу з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість".
		   Однак, у відповідності до постанови Полтавського окружного адміністративного суду №816/2823/15 від 04.08.2015 року, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 року, наказ виконуючого обов`язки начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області ОСОБА_65 №629 від 09 липня 2015 року "Про проведення виїзної позапланової документальної перевірки ПП "Кампус Плюс" було визнано протиправним та скасовано (т. 7 а.с. 31-40).
		 
		Цією постановою, зокрема, було встановлено, що оскаржуваний наказ, прийнятий на підставі постанови слідчого в ОВС СУ УМВС України в Полтавській області "Про призначення позапланової документальної комплексної перевірки" від 26 червня 2015 року в кримінальному провадженні №12014170000000086, суперечить вимогам другого абзацу пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, оскільки предмети перевірок у вказаному кримінальному провадженні та проведеної перед цим планової виїзної перевірки ПП Кампус Плюс співпадають, а питання, які підлягають перевірці визначені у загальному, не чітко, відтак, було порушено порядок призначення податкової перевірки.
		 
		Також, при цьому було констатовано, що податкове рішення-повідомлення за наслідками проведеної перевірки не приймалось, отже, оскаржуваний наказ на момент його скасування, навіть, не вичерпав своєї дії виконанням.
		 
		Крім того, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК щодо можливості проведення позапланової податкової перевірки за рішення слідчого, прокурора став незастосовним з 15.07.15 року, позаяк суперечить вимогам ст. 19 Конституції України, оскільки Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, який набув чинності з 15.07.15 року виключив ч. 2 ст. 36 та п. 4 ст. 40 КПК України щодо правомочності слідчого, прокурора, суду призначати перевірки, відтак станом на момент складення акту податкової перевірки № 1/16-31-16-25/24388256 від 16.07.2015 року (т. 5 а.с. 75-105) чинність правомочностей слідчого на організацію проведення цієї перевірки припинилась, тому її результати колегія суддів не може взяти до уваги.
		 
		Враховуючи викладене, а також те, що зі скасуванням 04.08.2015 року Полтавським окружним адміністративним судом у межах своєї компетенції оскаржуваного наказу про проведення податкової перевірки, зобов`язання зі сплати податку не вважається узгодженим. 
		 
		Таку позиціювисловлено,зокрема,у положенняхп.13чинної постановиПленуму ВерховногоСуду Українивід 8.10.2004р.«Про деякіпитання застосуваннязаконодавства провідповідальність заухилення відсплати податків,зборів,інших обов`язковихплатежів»:у разіоскарження досуду платникомподатків,рішення податковогооргану обвинуваченняособи вухиленні відсплати податківне можеґрунтуватися натакому рішеннідо остаточноговирішення справисудом,за виняткомвипадків,коли обвинуваченняне тількибазується наоскаржуваному рішенні,а йдоведено напідставі додатковозібраних доказів,відповідно довимог кримінально-процесуальногозаконодавства України. 
		 
		Крім того, наданий потерпілою стороною аркуш паперу з рукописними записами, який не містить прізвища чи інших анкетних даних підписанта (т. 7 а.с. 6) немає значення належного та допустимого доказу, позаяк його походження невідоме, він містить необумовлене виправлення року документа, у ньому не відображені жодні юридично значимі аспекти, які б свідчили про безпосереднє отримання ОСОБА_13 саме від ОСОБА_10 яких-небудь грошових сум та підстав їх отримання в розрізі конкретних обставин інкримінованого обвинувачення.
		 
		В. Узагальнені мотиви суду
		 
		Дослідивши та оцінивши на засадах змагальності сторін представлені сторонами докази в сукупності, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом у діяннях ОСОБА_13 складу інкримінованих їй кримінальних правопорушень, з огляду на таке.
		 
		Зокрема, обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України щодо видачі ОСОБА_13 завідомо неправдивих документів не підтверджено ні за якісними ознаками предмету, ні за суб`єктивною стороною кримінального правопорушення. При цьому, суд зважає на положення ст. 4 ЦПК України про те, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Тому, подання ОСОБА_13 позову до суду є її невід`ємним правом. Недостовірність відомостей у її позовних заявах, а також документації щодо продажу ОСОБА_10 в грудні 2008 року будівельних матеріалів не підтверджена в суді, як і охоплення такої недостовірності умислом ОСОБА_13 . Про що свідчить рішення суду у цивільній справі, яке перевірене вищими інстанціями та набуло чинності. Відомості якого належними чином поза розумним сумнівом не спростовані матеріалами даного кримінального провадження.
		 
		За обвинуваченням за ч. 4 ст. 190 КК України ОСОБА_13 ставиться у провину заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_10 в особливо великих розмірах, а саме частиною готельного комплексу по АДРЕСА_2 .
		 
		Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		 
		Суд вкотре наголошує, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави №2-2781/10 від 23 березня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 18.10.2010 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.01.2011 року, було визнано такою, що відповідає законодавству України відмову ПП «Кампус  Плюс» від нотаріально посвідчених договорів купівлі  продажу від 04.12.2008 року за №№ 6602, 6608, 6605, що укладені між ПП «Кампус  Плюс» та ОСОБА_10 ( у додатках т. 2 а.с. 42-47, 281-285, 321-322). Відтак, незаконність набуття ОСОБА_10 права власності на спірне майно була встановлена судом з участю сторін, на засадах їх змагальності, отож державну його реєстрацію було скасовано.
		 
		Відтак, підстави для висновку про протиправне заволодіння майном ОСОБА_10 відсутні. При цьому суд виходить із меж пред`явленого обвинувачення та бере до уваги те, що заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 . ОСОБА_13 у провину не ставиться і достатні та неспростовні докази цьому відсутні. 
		 
		Також, колегія суддів приймає до уваги те, що сторона обвинувачення, інкримінувавши ОСОБА_13 заволодіння чужим майном, вдалася до взаємовиключного висновку, ставлячи їй у провину ухилення від сплати податків внаслідок такого заволодіння. Такий підхід не відповідає суті права та змісту ст.212 КК України, оскільки надає можливість легалізувати кримінальні правопорушення.
		 
		Крім того, ухилення ОСОБА_13 від сплати податків не підтверджено належними засобами доказування, зокрема, отриманими у законний спосіб актами податкових перевірок. Натомість спростовується зібраними у справі доказами. 
		 
		Податкові рішення-повідомлення про необхідність сплати податків в сумі, яка інкримінована ОСОБА_13 , їй не надходили, відтак, податкове зобов`язання, яке існує на думку сторони обвинувачення, не є узгодженим. 
		 
		Ця обставина у сукупності з іншими установленими судом, а також відсутністю доказів наявності умислу ОСОБА_13 на ухилення від сплати податкових зобов`язань не дає підстав констатувати наявності в її діях складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України. 
		 
		III. МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ
		 
		Доля речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України. Судові витрати слід віднести на рахунок держави. 
		 
		Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, колегія суддів, -
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		ОСОБА_66 визнати невинуватою  та виправдати за недоведеністю у її діяннях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.
		 
		Судові витрати віднести на рахунок держави.
		 
		Речові докази: документи - зберігати при матеріалах справи.
		 
		Роз`яснити ОСОБА_13 , що вона має право на поновлення в правах, обмежених під час кримінального провадження.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення - протягом 30 днів з дня його проголошення.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, отримати в суді копію вироку, а також ознайомитись із журналом судового засідання та подати на нього письмові зауваження.
		 
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню на всій території України та є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб.
		 
		 
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		 
		 
		______________          ____________ ____________
		ОСОБА_1 ОСОБА_2          ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...