Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 724/1186/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Розбій.
Надіслано судом: 04.09.2019. Зареєстровано: 05.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2019.
Дата набрання законної сили: 28.10.2019
Результат оскарження 28.10.2019 Апеляційний суд Чернівецької області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/720/102/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019260160000147

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		03.09.2019 
		 
		 
		Справа № 724/1186/19
		Провадження № 1-кп/720/102/19 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 вересня 2019 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
		 
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		з участю секретаря ОСОБА_4 
		прокурора ОСОБА_5 
		захисника ОСОБА_6 
		потерпілої ОСОБА_7 
		обвинуваченого ОСОБА_8 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12019260160000147 від 09 травня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рухотин Хотинського району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не одруженого, із неповною середньою освітою, непрацюючого, раніше судимого вироком Шевченківського районного суду міста Чернівці від 15 вересня 2009 року за ст.ст. 185 ч. 1, 296 ч. 4, 70 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, вироком Заставнівського районного суду від 06 липня 2011 року за ст.ст. 187 ч. 3, 185 ч. 3, 185 ч. 2, 71 КК України до позбавлення волі строком на 9 років 4 місяців з конфіскацією майна, звільненого з місць позбавлення волі 15 березня 2019 року по відбуттю строку покарання, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України, - 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_8 , будучи раніше судимою особою за вчинення розбою, під час не знятої та не погашеної судимості, належних висновків для себе не зробив та протягом нетривалого часу після звільнення з місць позбавлення волі знову вчинив розбійний напад при наступних обставинах:
		Так, 09 травня 2019 року близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_8 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний із проникненням в житло та застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи яка зазнала нападу, маючи при собі заздалегідь підготовлений ніж господарсько-побутового призначення та одягнувши на обличчя чорну в`язану шапку із прорізами для очей, прийшов до житлового будинку ОСОБА_7 , який знаходиться по АДРЕСА_2 , де через незачинені вхідні двері, проник у середину даного будинку.
		Перебуваючи в будинку, ОСОБА_8 з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , почав погрожувати останній застосуванням фізичного насильства небезпечного для її життя та здоров`я, що виразилась у демонстрації ножа з прикладанням його до шиї та інших частин тіла, яку потерпіла сприйняла як реальну.
		У подальшому ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, вимагаючи гроші, з метою подолання опору ОСОБА_7 , який вона почала чинити, умисно пальцями рук почав здавлювати її шию перекриваючи повітря, а також використовуючи вказаний ніж, спричинив їй поріз кисті правої руки, після чого заволодів її грошовими коштами в сумі 430 гривень.
		Далі ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденими коштами на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 майнову шкоду на вказану суму.
		Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 187 ч. 3 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою насильства, небезпечним для життя чи здоров`я особи та з застосуванням такого насильства (розбій), поєднаний з проникненням у житло та особою, що раніше вчинила розбій. 
		Обвинувачений ОСОБА_8 винним себе не визнав і показав, що 09 травня 2019 року близько 09 години пішов з дому до поштового відділення с.Блищадь Хотинськогорайону щоб дізнатися чи немає квитанції на оплату світла. Після цього, приблизно о 10 годині він пішов до свого друга односельця ОСОБА_9 .. Побувши там деякий час, приблизно в 11 годині 20 хвилин він пішов до свого брата ОСОБА_10 , який проживає в с. Рухотин Хотинського району та більше того дня до ОСОБА_9 не повертався. По дорозі до свого брата він зайшов до магазину та купив дві пляшки пива, дві пачки цигарок та пляшку води. До свого брата він йшов близько години та перебував там до 14 години разом з дружиною брата, так як від неї дізнався, що його брат перебуває на заробітках в Польщі. Після цього, він пішов назад в сторону свого села. В цей час по дорозі біля нього зупинилися працівники поліції та затримали його. Він ніколи, в тому числі 09 травня 2019 року, до господарства потерпілої ОСОБА_7 не заходив та будь-якого нападу на неї не вчиняв, насильством не погрожував та тілесні ушкодження їй не спричиняв, а тому свою вину в інкримінованому злочині не визнає. 
		Не дивлячись на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, його вина у розбійному нападі на потерпілу ОСОБА_7 повністю доказана показами потерпілої, свідків та письмовими доказами кримінального провадження.
		Так, потерпіла ОСОБА_7 показала суду, що вона проживає сама у господарстві по АДРЕСА_2 . 09 травня 2019 року після 11 години 30 хвилин перебуваючи у будинку свого господарства через вікно вона побачила особу в чорній масці, яка увійшла до середини будинку, де перебувала вона, після чого зачинила за собою вхідні двері. Дану особу під маскою вона впізнала, це був її односелець ОСОБА_8 , який нещодавно повернувся з міць позбавлення волі. Він був одягнутий у чорній куртці та темних штанах із надколінними карманами, обутий в чорно-білих кросівках. В руках у обвинуваченого був ніж. В цей час вона почала кричати, після чого обвинувачений наказав їй замовкнути. Він спитав її як звати та вимагав 1000 гривень, на що вона відповіла, що грошей в неї немає, так як цього ж року в неї викрали всі гроші та побили. Тоді останній взяв зі стола 80 гривень, 50 гривень з яких уронив на підлогу. Обвинувачений сказав, щоб вона дала йому тисячу гривень і тоді він приведене до неї нападників, які пограбували її. В цей час потерпіла сказала, що гроші їй можуть привезти її сини, якщо вона їм подзвонить, однак обвинувачений розбив її мобільний телефон ударом свого ножа, від чого також зламав і ніж. В подальшому він взяв зі стола її ніж, схопив її за шию та почав душити здавлюючи її шию своєю рукою, від чого вона майже втратила свідомість і ледве витримувала силу обвинуваченого. Після цього, останній відпустив її та вимагаючи гроші почав погрожувати ножем, під час чого порізав її палець. Далі діставши з тумбочки невеликий молоток обвинувачений пригрозив, що вб`є її молотком. Злякавшись за своє життя вона сказала, що в її будинку в кармані куртки є 400 гривень, вони разом пішли до кімнати і вона віддала йому гроші при цьому зазначивши, що більше в неї грошей немає. Після цього, вона впала на коліна та почала молитися, тоді обвинувачений ОСОБА_8 наказав їй замовкнути і зачинивши за собою двері пішов. 
		Свідок ОСОБА_11 показав суду, що він є сином потерпілої ОСОБА_7 .. Приблизно в 12 годині 09 травня 2019 року йому подзвонила сусідка його матері та розказала що на неї був скоєний напад. Після цього він разом зі своїм братом ОСОБА_12 приїхали до потерпілої ОСОБА_7 , яка розповіла, що на неї особою в масці був вчинений напад з метою заволодіння грошовими коштами. 
		Аналогічні покази дав свідок ОСОБА_12 . 
		Свідок ОСОБА_13 показала суду, що вона є мамою ОСОБА_9 , який є приятелем обвинуваченого. 09 травня 2019 року приблизно об 11 годині до них в господарство прийшов обвинувачений в гості до її сина. Перебуваючи там він розмовляв з кимось по телефону та ввів себе неадекватно. Далі, обвинувачений повідомив, що іде за цигарками та пішов в сторону де проживає потерпіла ОСОБА_7 .. Приблизно через 30-40 хвилин ОСОБА_8 повернувся до них в господарство, він був знервований та з чорною шапкою з прорізями для очей на голові. Вона спитала його навіщо йому шапка на голові, так як в той день на дворі було тепла погода, на що він нічого не відповів та сказав, що має йти. Коли їй стало відомо, що на потерпілу ОСОБА_7 був здійснений напад особою в масці, вона відразу запідозрила обвинуваченого, який після повернення до неї мав на голові темну шапку з прорізями для очей. Крім цього, до сусіда у якого обвинувачений хотів купити цигарки потрібно йти не більше п`яти хвилин, проте він повернувся через 30-40 хвилин. Останній був одягнутий у чорній короткій куртці та темних штанах з карманами в передній частині, які вона йому подарувала, обутий в чорних кросівках з білим кольором. 
		Свідок ОСОБА_9 підтвердив покази своєї матері ОСОБА_13 про те, що 09 травня 2019 року до обіду ОСОБА_8 прийшов до них в гості після чого пішов за цигарками. Обвинувачений був одягнутий в чорну куртку, темні штани, яких вони йому подарували, та чорні кросівки, головного убору він не мав. ОСОБА_8 повернувся через приблизно одну годину і вже мав на голові чорну шапку. Після того, як він дав обвинуваченому цигарку, останній пішов. 
		Свідок ОСОБА_14 показала суду, що проживає по сусідству з потерпілою. 09 травня 2019 року на вулиці стояла тепла та суха погода. В проміжок часу між 11 та 12 годинами до неї до дому прийшла ОСОБА_7 , яка була схвильованою та втомленою. Остання повідомила, що на неї особою в масці у будинку був вчинений розбійний напад, нападник розбив їй телефон, душив, погрожував ножем та забрав 430 гривень, при цьому 50 гривень він уронив на землю. На шиї потерпілої були наявні видимі тілесні ушкодження, також був порізаний палець. Після того як потерпіла дещо відійшла, вона передзвонила в поліцію. 
		Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 показали, що вони були понятими при відібранні у обвинуваченого слідів рук та експериментальних зразків і огляді речей, яких він видав добровільно. При видачі речей обвинувачений підтвердив працівникам поліції, що він був у будинку потерпілої, однак деталі події не розповів. 
		Свідок ОСОБА_17 показав суду, що він був понятим про огляді речей, які були вилучені в обвинуваченого. Під час даного огляду в приміщенні відділу поліції було оглянуто мобільний телефон «Нокия», в якого був розбитий екран, молоток, ніж та 50 гривень. 
		Свідок ОСОБА_18 , на якого зазначив обвинувачений, що вони зустрічалися 09 травня 2019 року, покази обвинуваченого не підтвердив та показав, що вказаного числа він з обвинуваченим не зустрічався та про будь-які обставини вказаної події обвинувачений йому не розповідав. 
		З протоколу усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09 травня 2019 року вбачається, що вказаного числа на потерпілу невідомою особою був вчинений розбійний напад з метою заволодіння її грошовими коштами, поєднаний із погрозою насильства, небезпечним для життя чи здоров`я особи та з застосуванням такого насильства, та з проникненням у житло.
		З протоколу огляду місця події від 09 травня 2019 року та фототаблиці до нього вбачається, що в житловому будинку потерпілої ОСОБА_7 , який розташований по АДРЕСА_3 , виявлено фрагмент леза від ножа, мобільний телефон «Нокия», гроші в сумі 50 гривень, кухонний ніж, молоток та сліди пальців рук. 
		З заяв ОСОБА_8 від 09 травня 2019 року вбачається, що він добровільно віддав працівникам поліції одяг: куртку, штани та кросівки, в яких був одягнутий при розбійному нападі на ОСОБА_7 та гроші в сумі 157 гривень. 
		З висновку судово-медичної експертизи № 63 екс-Н від 17 травня 2019 року слідує, що в результаті вищевказаних дій ОСОБА_8 потерпілій ОСОБА_7 спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді садна на тильній поверхні кисті в ділянці основної фаланги 2-го пальця та синця на передній поверхні шиї у верхній третині.
		З висновку судової дактилоскопічної експертизи № 0612-К від 11 червня 2019 року вбачається, що слід пальця руки розміром 18х17 мм, який був вилучений під час огляду місця події 09 травня 2019 року з зовнішньої сторони вхідних дверей будинку по АДРЕСА_2 , та перекопійований на відрізок № 7 аркушу № 2, залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_8 .. Слід пальця руки розміром 14х17 мм, який був вилучений під час огляду місця події 09 травня 2019 року з кафеля, який знаходиться біля дверей, що ведуть до кімнати АДРЕСА_4 , та перекопійований на відрізок № 12 аркушу № 2, залишений середнім пальцем лівої руки ОСОБА_8 .. 
		З протоколу слідчого експерименту та відеозапису до нього від 25 травня 2019 року вбачається, що потерпіла ОСОБА_7 показала на місці обставини розбійного нападу на неї обвинуваченим. 
		Суд, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні 09 травня 2019 року розбою щодо ОСОБА_7 повністю доказана та його дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ст. 187 ч. 3 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою насильства, небезпечним для життя чи здоров`я особи та з застосуванням такого насильства (розбій), поєднаний з проникненням у житло та особою, що раніше вчинила розбій.
		В той же час докази надані стороною обвинувачення у виді заяви від ОСОБА_8 на ім`я начальника Хотинського ВП ГУНП без дати (а.с. 22) та протокол пред`явлення особи для впізнання від 10 травня 2019 року (а.с. 60) суд визнає недопустимими доказами в порядку ст.ст. 87, 89 КПК України виходячи з наступного. 
		Відповідно дост. 86 КПК Українидоказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Тому, із урахуванням процесуальних порушень при отриманні вказаних доказів, суд приходить до висновку щодо неможливості посилатися на заяву обвинуваченого та протокол пред`явлення особи для впізнання як на належні докази вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України. 
		Так, допитаний в суді обвинувачений заперечував обставини, викладені у заяві без дати від його прізвища на ім`я начальника Хотинського ВП ГУНП, посилаючись на те, що вона була написана під тиском працівників поліції.
		Зважаючи на безпосередність дослідження судом доказів (ст. 23 КПК України), в тому числі пояснень учасників кримінального провадження, яких суд отримує усно, суд визнає вищевказану письмову заяви обвинуваченого недопустимим доказам.
		Крім цього, згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. КПК України наділяє підозрюваного певними правами, реалізовуючи які, особа здатна захищати себе від кримінального переслідування (ст. 42 КПК України). Зокрема до таких прав відноситься право особи на захисника: участь захисника у проведені певної слідчої та процесуальної дії, тощо. 
		У досудовому розслідувані з моменту надання слідчому (прокурору, слідчому судді) документів, які підтверджують повноваження захисника, він користується процесуальними правами підозрюваного, захист якого він здійснює, у тому числі, правом брати участь у проведенні процесуальних дій; під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу; застосовувати з додержанням вимог КПК технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь (ч. 4 ст. 46, пп. 9,10,11 ст. 42 КПК).
		Відповідно до ч. 5 ст. 46 КПК захисник має право брати участь у проведенні допиту та інших процесуальних діях, що проводяться за участю підозрюваного.
		В той же час, положенняст. 52 КПК України передбачають певні випадки обов`язкової участі захисника у кримінальному провадженні. В той числі, участь захисника є обов`язковою у кримінальних провадженнях щодо особливо тяжких злочинів.
		Стаття 20 КПКУкраїнипокладає на слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд обов`язок роз`яснення підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу.
		Слідчий (прокурор) вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені (ч. 3 ст. 223 КПК). Ця вимога закону цілком стосується захисника, який зажди має відігравати важливу роль під час провадження слідчих (розшукових) дій, до яких його залучають, оскільки з одного боку він надає під час проведення таких дій правову допомогу підзахисному, а з іншого - забезпечує додержання вимог закону щодо порядку проведення слідчої дії та підвищує ефективність її результатів.
		Коло слідчих дій визначено у главі 20 КПК, до них також віднесено пред`явлення для впізнання особи, предметів, трупа (ст.ст. 228-231). 
		З протоколу пред`явлення особи для впізнання від 10 травня 2019 року слідує, що дана слідча дія була проведена із участю підозрюваного та потерпілої, в ході якої останній була надана можливість впізнати особу, яка вчинила на неї розбійний напад, в тому числі за голосом. 
		В той же час підозрюваний не був забезпечений захисником, не дивлячись на його обов`язкову участь у даній категорії справ. 
		Доводи прокурора про те, що дана слідча дія проведена з потерпілою, тому участь захисника є необов`язковою суд вважає безпідставним, оскільки підозрюваний також був учасником даної слідчої дії, в ході якої йому були поставлені питання, в тому силі щодо озвучення свого голосу для його впізнання. Під час слідчої дії останній користувався всіма процесуальними правами, в тому числі щодо права на захист. 
		За змістом п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема у разі порушення права особи на захист.
		Також, суд звертає увагу на процесуальні порушення при складанні вказаного протоколу. 
		Відповідно до ст. 104 КПК Україниу випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. Протокол повинен містити відомості про всіх осіб, які прийняли участь у його проведенні. Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.
		Отже усі особи які безпосередньо приймали участь при проведенні впізнання повинні були бути зазначені у протоколі, ознайомитися із ним та підписати цей протокол, що виконано не було під час проведення впізнання 10 травня 2019 року.
		Так, при проведенні даної слідчої дії був присутній начальник слідчого відділу Хотинського відділення поліції ОСОБА_19 , який приймав безпосередню участь у проведенні впізнання, задавав запитання учасникам слідчої дії, однак у протоколі він не був зазначений. 
		Більш того, в порушення ч. 9 ст. 228 КПК України впізнання підозрюваного за голосом не проводилось поза його візуальним контактом з потерпілою. 
		Вищевказані порушення дає підстави суду визнати протокол пред`явлення особи для впізнання від 10 травня 2019 року недопустимим доказом в порядку ст.ст. 87, 89 КПК України, а тому він не може бути покладений в основу обвинувачення. 
		Покази обвинуваченого в судовому засіданні про те, що він даного розбійного нападу не вчиняв та взагалі ніколи не був у домоволодінні потерпілої суд оцінює критично та вважає їх способом захисту обвинуваченого від пред`явленого йому обвинувачення, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений особливо тяжкий злочин, так як його покази повністю спростовуються дослідженими судом доказами, які не викликають сумнів суду, оскільки у своїй сукупності вони доповнюють один одного та підтверджують пред`явлене йому обвинувачення. 
		Так, потерпіла ОСОБА_7 показала суду, що вона впізнала за зовнішніми тілесними ознаками та очами обвинуваченого ОСОБА_8 , який 09 травня 2019 року у масці чорного кольору із прорізами в очах вчинив розбійний напад відносно неї.
		Висновком судової дактилоскопічної експертизи № 0612-К від 11 червня 2019 року підтверджується той факт, що на вхідних дверях та у середині будинку потерпілої виявлені сліди пальців рук обвинуваченого, що спростовує його покази про те, що він ніколи не був у будинку потерпілої. 
		З показів свідка ОСОБА_13 слідує, що після вчинення розбійного нападу на потерпілу, обвинувачений повернувся до її господарства та був одягнутий у чорну шапку з прорізями для очей на голові.
		Її покази підтвердив свідок ОСОБА_9 ..
		Висновком судово-медичної експертизи № 63 екс-Н від 17 травня 2019 року підтверджується отримання потерпілою тілесних ушкоджень внаслідок розбою. 
		Вказані докази є прямими, не спростованими та підтверджують вчинення обвинуваченим розбійного нападу. 
		Тому, суд вважає безпідставними доводи обвинуваченого та його захисника про закриття кримінального провадження за недоведеністю вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення. 
		Слід зазначити, що при вчиненні розбійного нападу обвинувачений крім застосовування до потерпілої погроз насильства, які полягали в залякуванні негайним застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя і здоров`я потерпілої (погроза вбити та заподіяти тяжке тілесне ушкодження ножем та молотком), застосував до неї насильство, небезпечне для життя і здоров`я потерпілої, яке хоча і належить до легкого ступеню тяжкості, однак в момент застосування із урахуванням обставин та способу спричинення створювало реальну загрозу для потерпілої. 
		Розбій, як злочин проти власності, це напад із метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. В разі вчинення розбою посягання відбувається на два об`єкти - власність та життя і здоров`я потерпілої особи.
		Однією з характеризуючих ознак розбою є саме насильство, метою якого є намір одразу подолати опір потерпілого й упередити його протидію нападу. Агресивність й спрямованість таких дій на подолання опору по відношенню до особи, яка зазнала нападу, є його відмінною ознакою.
		У даній справі за результатами дослідження доказів у провадженні, зокрема показів потерпілої, висновку судово-медичної експертизи, беззаперечно встановлено, що вчинення даного злочину супроводжувалося насильством, небезпечним для життя і здоров`я потерпілої, яке виразилось у спричиненні їй порізу кисті правої руки та задушенні потерпілої шляхом здавлювання руками її шиї, перекриття повітря, внаслідок чого вона ослабла та побоювалась за своє життя, тим самим обвинувачений позбавив останню реальної можливості чинити опір.
		А тому, суд приходить до висновку, що до фізичного насильства, що є ознакою розбою, також належить насильство, яке реально не спричинило істотної шкоди життю, але було небезпечним для життя потерпілої в момент заподіяння, тобто в момент застосування створювало реальну загрозу для життя потерпілої, оскільки при вирішенні питання про наявність такої ознаки як застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я визначальним є не тільки наслідки, що настали в результаті застосування насильства до потерпілої, але й сам спосіб дії винної особи.
		Саме такого висновку щодо кваліфікації дій винної особи при розбійному нападі, дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 24 квітня 2018 року справа № 235/164/16-к, від 31 липня 2018 року справа № 405/3734/16-к. 
		При вирішенні питання про призначення покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про винну особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Зокрема, суд враховує, що обвинувачений є особою молодого віку, позитивно характеризується по місцю проживання, раніше судимий та вчинив злочин протягом нетривалого часу після звільнення з місць позбавлення волі, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває. 
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. 
		Вчинення злочину щодо особи похилого віку, суд визнає обставиною, яка обтяжує його покарання відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 67 КПК України, так як потерпіла від кримінального правопорушення на момент нападу мала 71 рік та обвинувачений усвідомлював її похилий вік. 
		Із урахуванням того, що обвинувачений не був затриманий під час або ж відразу після вчинення розбійного нападу, та в судовому засіданні він заявив, що вживав алкогольні напої в день нападу близько 13-14 годин, суд вважає недоведеним факт його перебування під час злочину в стані алкогольного сп`яніння, а тому дану обставину не визнає такою, що обтяжує його покарання. 
		Крім цього, оскільки будь-які спеціальні застереження щодо визначення повторності та рецидиву уст. 67 КК Українивідсутні, при встановленні змісту даної обставини як такої, яка обтяжує покарання, необхідно керуватися ст.ст.32,34 КК України.
		Якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті або частині статті Особливої частиниКК Українияк ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом ч. 4ст. 67 КК Українияк повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.
		З матеріалів провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_8 06 липня 2011 року засуджений за ч. 3 ст.187, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст.71 КК Українидо 9 років 4 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 15 березня 2019 року по відбуттю покарання, що утворює кваліфікацію його дій за ознакою повторність, а тому визнання судимості як рецидив злочинів та врахування його, як обставину, що обтяжує покарання є зайвим.
		Враховуючи дані про особу обвинуваченого, характер, спосіб та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, його ставлення до скоєного, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання неможливо без позбавлення волі. 
		Визначаючи строк покарання, суд враховує індивідуальний ступень суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення та вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців із конфіскацією в дохід держави всього майна, яке є його власністю, окрім житла, який із урахуванням його молодого віку та незначної суми викраденого, за своїм розміром здатний сприяти виправленню обвинуваченого та попередженню скоєння ним нових правопорушень, а також запобігти вчиненню аналогічних злочинів іншими особами.
		Підстав для застосування відносно обвинуваченого вимог ст. 69 КК України судом не встановлено. 
		Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України, а наявні судові витрати по справі відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого. 
		Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати винуватим ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців із конфіскацією в дохід держави всього майна, яке є його власністю, окрім житла. 
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_8 рахувати з моменту його затримання, тобто 22 години 15 хвилин 09 травня 2019 року. 
		Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою. 
		Речові докази кримінального провадження:
		- чорну синтетичну куртку, чорні матерчаті штани, матерчаті кросівки чорного кольору, які зберігаються в камері речових доказів Хотинського ВП ГУНП в Чернівецькій області, після набрання вироком законної сили, повернути власнику ОСОБА_8 , 
		- 157 гривень, які зберігаються в камері речових доказів Хотинського ВП ГУНП в Чернівецькій області, після набрання вироком законної сили, повернути потерпілій ОСОБА_7 в рахунок погашення завданої їй матеріальної шкоди; 
		- оптичні диски слідчих дій, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили, залишити у справі. 
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз по справі в розмірі 2198 (двох тисяч сто дев`яносто вісім) гривень 14 копійок. 
		На вирок може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Новоселицький районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення копії вироку. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		Судді ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...