Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/4095/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.09.2019.
Дата набрання законної сили: 02.09.2019
Номер судового провадження: 61-27894ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		02 вересня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 369/4095/16-ц
		 
		провадження № 61-27894св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., 
		Коротенка Є. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Служба автомобільних доріг Київської області,
		третя особа - Києво-Святошинське районне дорожнє управління Дочірнього підприємства «Київське обласне державне управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 листопада 2016 року у складі судді Дубас Т. В. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 
		25 січня 2017 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Данілова О. М., Суханової Є. М.,
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог:
		 
		У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. 
		 
		Позовна заява мотивована тим, що 01 березня 2016 року о 18 год. 40 хв., ОСОБА_1 , рухаючись на власному автомобілі «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Щорса, 42 в селі Білогородка, Києво-Святошинського району, Київської області зі швидкістю біля 40 км/год, несподівано відчув, як правою частиною керованого автомобіля, (переднім правим та заднім правим колесом) потрапив до неогородженої глибокої ями на асфальтованій проїзній частині. Внаслідок наїзду машину підкинуло, і винесло на зустрічну смугу. В результаті наїзду на яму автомобіль отримав механічні пошкодження.
		 
		Викликані працівники дорожньої поліції оглянули місце пригоди та пошкоджений автомобіль позивача, після чого було складено схему огляду місця ДТП, відібрано пояснення, та складено акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі згідно якого - забезпечення безпечного експлуатаційного стану даної вулиці покладено на районне державне управління Києво-Святошинського району Київської області.
		 
		Було складено протокол адміністративного правопорушення відносно начальника Києво-Святошинського районного державного управління за частиною першою статті КпАП України за порушення вимог пунктів 1.5, 32.1 Закону України « Про дорожній рух». 
		 
		Матеріальна шкода заподіяна позивачу становить 17 018,72 грн згідно проведеного автотоварознавчого дослідження від 15 березня 2016 року та 
		1 200,00 грн вартості проведення дослідження.
		 
		Моральна шкода на думку позивача складає 10 000,00 грн, і полягає в душевних переживаннях пов`заних з несподіваним потраплянням автомобіля в глибоку яму прямо на проїзній частині дороги, перенесення значного стресу пов`язаного із переживанням за своє життя і здоров`я, необхідністю відновлення автомобіля, порушенням звичайного способу життя, необхідністю додаткових витрат.
		 
		У червні 2016 року позивач подав заяву про заміну неналежного відповідача на належного - Службу автомобільних доріг у Київській області , і уточнив позовні вимоги, в якій просив стягнути із Служби автомобільних доріг Київської області матеріальну та моральну шкоду. 
		 
		У жовтні 2016 року позивач уточнив вимоги та остаточно просив стягнути солідарно із Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» і Служби автомобільних доріг Київської області матеріальну шкоду в розмірі 18 218,72 грн та моральну шкоду в розмірі 
		10 000,00 грн.
		 
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 
		17 червня 2017 року (протокольною) замінено первісного відповідача на належного.
		 
		Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 
		28 липня 2017 року (протокольною) залучено в якості співвідповідача Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»).
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		 
		Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 
		11 листопада 2016 року позовні вимоги задоволено частково.
		 
		Стягнуто з ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріального шкоди в розмірі 17 018,71 грн та витрати на проведення звіту з визначення вартості матеріальної збитку в розмірі 1 200.00 грн, а всього 
		стягнуто 18 218,72 грн.
		 
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		 
		Стягнуто з ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.
		 
		Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив із обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для стягнення завданої майнової шкоди саме з ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»
		 
		Ухвалою апеляційного суду Київської області від 25 січня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» відхилено.
		 
		Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 
		11 листопада 2016 року залишено без змін. 
		 
		Відхиляючи апеляційні скарги  ОСОБА_1 , ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
		 
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
		 
		14 серпня 2017 року ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» через засоби поштового зв`язку подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 25 січня 2017 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що автомобільна дорога, на якій сталося ДТП, знаходиться на балансі у Служби автомобільних доріг у Київській області, тому суди незаконно поклали відповідальність за завдану позивачу шкоду на ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», як підрядника по виконанню ремонтних доріг.
		 
		Доводи інших учасників справи:
		 
		Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
		 
		Рух касаційної скарги:
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 серпня 2017 року поновлено ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» строк касаційного оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 листопада 2016 року та ухвали апеляційного суду Київської області від 25 січня 2017 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Києво-Святошинського районного суду Київської області.
		 
		У вересні 2017 року матеріали цивільної справи надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» 
		ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		У травні 2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами цивільної справи передано до Верховного Суду.
		 
		Розпорядженням від 12 червня 2019 року № 677/0/226-19 за касаційним провадженням № 61-27894св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
		 
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 
		від 12 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ: 
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
		 
		Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд:
		 
		У положеннях статей 7, 10 Закону України «Про автомобільні дороги» (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що служба автомобільних доріг у Київській області є балансоутримувачем автомобільної дороги, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода. Метою діяльності служби автомобільних доріг у Київській області є організація утримання автомобільних доріг загального користування шляхом проведення процедур закупівель, робіт, послуг, зокрема з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автодоріг та укладення відповідних договорів згідно з «Положення про службу автомобільних доріг у Київській області».
		 
		Служба автомобільних доріг у Київській області, як замовник, уклала з ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», як виконавцем, договір від 29 грудня 2015 року № 53М-16 на виконання робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, у тому числі ділянки дороги, де трапилося ДТП. 
		 
		Відповідно до пункту 7.4. вказаного договору виконавець несе відповідальність: за відшкодування збитків, заподіяних фізичним або юридичним особам при виникненні дорожньо-транспортних пригод з вини Виконавця, пов`язаних з незадовільними дорожніми умовами, визначається згідно з чинним законодавством; за незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів при наданні послуг, якщо ці порушення виникли з вини Виконавця або Субпідрядника та призвели до дорожньо-транспортних пригод; за ненадання або неналежне надання послуг з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання. 
		 
		Крім того, пунктом 7.5. вказаного договору сторони погодили, що Виконавець бере на себе зобов`язання з врегулювання спорів при виникненні ДТП, розгляду справ у судових органах спільно із Замовником та відшкодовує завданні збитки (у разі рішення суду).
		 
		Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових(службових) обов`язків.
		 
		Згідно з частиною другою статті 1188 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобам.
		 
		Частиною третьою статті 14 та частиною першою статті 16 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
		 
		Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.
		 
		Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		 
		Згідно зі статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження, компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів, забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху, забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях, термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах, своєчасне виявлення перешкод дорожнього руху та їх усунення а у разі неможливості невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними направляючими засобами: організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
		 
		Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
		 
		У пункті 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року за № 198встановлено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотримання норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.
		 
		Встановивши вказані обставини, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні усіх обставин справи, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що причинами ДТП 01 березня 2016 року, а, отже, й причинами заподіяння позивачу матеріальної шкоди, є незабезпечення безпеки дорожнього руху - неналежне виконання обов`язків ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».
		 
		Щодо доводів касаційної скарги:
		 
		Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що автомобільна дорога, на якій сталося ДТП, знаходиться на балансі у Служби автомобільних доріг у Київській області, тому суди незаконно поклали відповідальність за завдану позивачу шкоду на ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», як підрядника по виконанню ремонтних доріг.
		 
		Відповідно до положення пункту 7.4. договору, виключно виконавець ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» відповідав за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху, тому несе повну майнову та іншу юридичну відповідальність у частині відшкодування шкоди та компенсації витрат власника транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причини незадовільного експлуатаційного утримання доріг.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 25 січня 2017 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» залишити без задоволення.
		 
		Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 
		11 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 
		25 січня 2017 року залишити без змін. 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                            В. П. Курило
		 
		 
		А. Ю. Зайцев
		 
		 
		Є. В. Коротенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...