Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 167/70/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 05.09.2019. Зареєстровано: 06.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.09.2019.
Дата набрання законної сили: 18.03.2021
Номер судового провадження: 1-кп/0158/33/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018030180000364

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 167/70/19
		Провадження № 1-кп/0158/33/19 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		05 вересня 2019 року м. Ківерці
		 
		Ківерцівський районний суд Волинської області
		в складі головуючого судді - ОСОБА_1 
		секретаря - ОСОБА_2 
		з участю прокурора  ОСОБА_3 
		обвинуваченого - ОСОБА_4 
		захисника  ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ківерці кримінальне провадження № 12018030180000364 від 05.11.2018 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дмитрівка Рожищенського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, невійськовозобов`язаного, раніше судимого:
		- 03.05.2015 року вироком Рожищенського районного суду Волинської області за ч.ч. 1, 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, 17.04.2018 року звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково, невідбутий строк 10 місяців 29 днів
		за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, - 
		 
		 в с т а н о в и в :
		 
		04 листопада 2018 року близько 19 години, ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в спальній кімнаті будинку за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з дружиною ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, керуючись метою умисного протиправного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження іншій людині, умисно наніс не менше одного удару кулаком лівої руки в праву частину голови ОСОБА_6 , заподіявши останній тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася пошкодженнями м`яких покривів волосистої частини голови, забоєм головного мозку з крововиливами під його оболонки, що перебуває у прямому причинному зв`язку зі смертю ОСОБА_6 .
		Допитаний в судовому засіданні по суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, суду показав, що вони розпивали спиртні напої, померла скаржилась на головний біль. Коли варила дітям їсти суп на електричній плитці, то їй стало погано, вона впала, зачепила суп, який варила, та вдарилась головою об бильце ліжка. Далі він допоміг їй дійти до ліжка і після цього сусідка викликала фельдшера, швидку. Будь-яких тілесних ушкоджень він дружині не наносив.
		Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України підтверджуються зібраними у справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні суду показав, що померла є його донькою, коли відбувалися події, він з дружиною був відсутній, що саме сталось йому невідомо, коли повернулись додому, то доньку забирала швидка допомога. Раніше донька частко скаржилась на сильні головні болі, казала, що алкогольні напої послаблюють біль. Претензій до підсудного немає. 
		Малолітній свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні суду показав, що пам`ятає день, коли маму ( ОСОБА_9 ) забрали в лікарню, напередодні тато ( ОСОБА_10 ) бив маму на ліжку, бив по голові.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показала, що після 18 години вона вийшла навулицю палити сміття, по городі ходила корова сусідів ОСОБА_12 , вона допомогла ОСОБА_13 загнати корову до хліва, а коли зайшла до їхнього будинку. То побачила, що ОСОБА_9 лежить на ліжку, з рота у неї йшла кров, штани приспущені, блузка задерта, тому вона зрозуміла, що її побив чоловік. Діти гралися у цій же кімнаті, менший хлопчик сказав, що «тато маму тук, мама дохла». Після чого вона зателефонувала місцевому фельдшеру, остання приїхала близько 19 години.
		Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні суду показала, що вона працює фельдшером, приїхала за викликом ОСОБА_15 до ОСОБА_16 . Коли приїхала, то побачила, що ОСОБА_9 лежить на ліжку без свідомості, ОСОБА_10 спав поруч з нею. Вона не змогла привести потерпілу до свідомості, тому відразу викликала бригаду швидкої медичної допомоги. На тілі жінки синці, саден чи крові вона не бачила.
		Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні суду показав, що він працює лікарем швидкої допомоги, прибув за викликом у с. Квітневе. Жінка перебувала без свідомості, лежала на дивані, з ознаками черепно-мозкової травми, на обличчі були садна, опіки. Чоловік пояснив, що коли жінка готувала їсти дітям, то у неї стався епілептичний напад, вона спала та вдарилась в бильце ліжка. Сусіди казали, що її побив чоловік, обоє як чоловік, так і жінка перебували у стані алкогольного сп`яніння. Вжиті заходи не давали результатів, тому жінку відвезли до ЦРЛ.
		З показів свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , даних ними в судовому засіданні, вбачається, що напередодні ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вживали алкогольні напої, будь-яких конфліктів між ними не було. 
		Допитаний в судовому засіданні в якості експерта судово-медичний експерт ОСОБА_21 суду показав, що повністю підтримує висновок комісійної судово-медичної експертизи № 74 і категорично ствердив, що найменше два тілесних ушкодження покійній ОСОБА_9 були спричинені внаслідок прискорення (не виключено внаслідок удару), оскільки характер спричинених тілесних ушкоджень на обличчі (в ділянці лоба) та потилиці (в ділянці волосяної частини голови), а також відповідних симетричних ділянках головного мозку, стверджують саме про нанесення ударів прискорення, заподіяння внаслідок саме цих тілесних ушкоджень потягнули в подальшому смерть потерпілої ОСОБА_22 . 
		Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, стверджується іншими доказами:
		- протоколом огляду місця події від 05.11.2018 року з фототаблицею до нього (а.с. 12-20 Т. 2), відповідно до якого було оглянуто будинок за адресою АДРЕСА_1 ; 
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.11.2018 року з фототаблицею до нього (а.с. 33-39 Т.2), відповідно до якого ОСОБА_4 детально показав та розказав, як саме його дружина падала на підлогу;
		- протоколом огляду місця події від 06.11.2018 року (а.с. 44-45 Т.2), в ході якого було оглянуто тіло ОСОБА_9 , яка померла у лікарні;
		- протоколом огляду речей від 05.11.2018 року (а.с. 51), в ході якого було оглянуто одяг ОСОБА_9 ;
		- протоколом огляду трупа від 07.11.2018 року з фототаблицею до нього (а.с. 56-62), в ході якого було оглянуто труп ОСОБА_9 ;
		- висновком експерта № 589 від 23.11.2018 року (а.с. 67-73), відповідно до якого тілесні ушкодження, наявні на тілі ОСОБА_23 мають травми прискорення, тобто могли утворитися від падіння з висоти власного зросту з послідуючим контактами в ділянці чола та потилиці, вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення, або в клінічному перебігу і можуть закінчитися смертю потерпілої. Всі тілесні ушкодження є прижиттєвими, спричинені в короткий проміжок часу одне за одним та виникли за 1-3 доби до моменту настання смерті та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті;
		- висновком експерта № 74 від 24.12.2018 року (а.с. 91), відповідно до якого закрита черепно-мозкова травма у ОСОБА_9 виникла внаслідок концентрованого сильного удару тупим предметом у праву частину голови, таким могли бути руки (кулаки) сторонньої особи, крім того, мало місце і падіння потерпілої на пласку поверхню, контакти її тіла з тупими предметами, які не відобразили на тілі будь-яких характерних ознак, для об`єктивної ідентифікації. ЗЧМТ перебуває у прямому причинному зв`язку зі смертю потерпілої.
		Судом не приймаються до уваги твердження підсудного ОСОБА_4 про те, що він будь-яких тілесних ушкоджень дружині ОСОБА_9 не наносив, остання падала сама, оскільки перебувала у стані алкогольного сп`яніння, оскільки, хоча справді згідно з висновком експертизи ОСОБА_9 і перебувала у стані алкогольного сп`яніння  3,3 промілле, що відповідає важкому ступеню сп`яніння, однак як з висновків вищевказаних судово-медичних експертиз, так і з показів експерта в судовому засіданні стверджується, що ЗЧМТ, яка стала причиною смерті потерпілої, була спричинена внаслідок падіння з висоти власного зросту, однак із попередньо завданим прискоренням, тобто ударом, яких було не менше двох, вказані удари могли бути спричинені руками чи ногами іншої сторонньої особи. Крім того, в ході судового слідства з допиту малолітнього свідка ОСОБА_24 встановлено, що останній перебував у кімнаті, коли обвинувачений наносив удари ОСОБА_9 , про це також повідомив менший син потерпілої ОСОБА_25 сусідці ОСОБА_15 , яка була допитана в якості свідка в судовому засіданні, таким чином суд вважає спростованими обґрунтовані сумніви у винності обвинуваченого ОСОБА_4 в нанесенні потерпілій тілесних ушкоджень, що потягнути її смерть. Покази обвинуваченого судом розцінюються як спроба уникнення відповідальності за вчинене.
		Не підлягає до задоволення і вимога захисника обвинуваченого про визнання недопустимим доказом висновку комісійної судово-медичної експертизи № 74 від 24.12.2018 року через, на його думку, численні порушення норм КПК України (зазначені в письмовій промові захисника в судових дебатах (аркуш промови 5-8)), оскільки, на думку суду, вони є надуманими і стороною захисту не доведено в судовому засіданні, а також на досудовому слідстві зазначені порушення, всупереч п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України.
		Також на думку суду, не є доказом невинуватості обвинуваченого (як останній зазначив в своїй промові в судових дебатах) відмова потерпілого ОСОБА_7 від своїх прав як потерпілого в даному кримінальному провадженні, оскільки кримінально-процесуальним законом таких процесуальних наслідків не передбачено.
		З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілої, і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 121 КК України.
		При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності, тяжкість вчиненого злочину, дані про особу.
		Так, ОСОБА_4 раніше судимий, звільнений з місць відбування покарання умовно-достроково, за місцем проживання характеризується посередньо.
		 
		Обставинами, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання підсудного, суд не вбачає жодної.
		З передбачених ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд вважає рецидив злочину, вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння, вчинення злочину щодо подружжя. 
		 
		З урахуванням викладеного, характеру і ступеня небезпеки скоєного злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, особи підсудного, який вчинив насильство щодо дружини в присутності малолітніх дітей, конкретних обставин справи, вину у вчиненому не визнав, не розкаявся, позиції потерпілого, який просив не карати ОСОБА_4 , так як в нього на вихованні перебувають малолітні діти  онуки потерпілого, суд призначає ОСОБА_4 покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, запобігання новим злочинам, і вважає, що виправлення та перевиховання підсудного неможливе без ізоляції від суспільства, з обранням покарання в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності.
		 
		Запобіжний захід ОСОБА_4 за клопотанням прокурора слід змінити із цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, взявши його під варту з залу суду, до набрання вироком законної сили.
		 
		Речові докази: 
		- одяг ОСОБА_9 , який переданий в камеру схову речових доказів Рожищенського ВП Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області - знищити.
		 
		Судові витрати у справі відсутні.
		Цивільний позов заявлено не було.
		 
		Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд - 
		 
		 з а с у д и в :
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 6 (шість) місяців.
		На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового складання невідбутої частини покарання за вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 03.07.2015 року і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 за клопотанням прокурора слід змінити із цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, взявши його під варту з залу суду, до набрання вироком законної сили.
		Строк відбування покарання рахувати з 05.09.2019 року.
		Зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 05 грудня 2018 року по 09 липня 2019 року.
		Речові докази: 
		- одяг ОСОБА_9 , який переданий в камеру схову речових доказів Рожищенського ВП Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області - знищити.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		 
		Суддя 
		Ківерцівського районного суду ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...