Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 285/1535/15-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 04.09.2019. Зареєстровано: 06.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2019.
Дата набрання законної сили: 04.09.2019
Номер судового провадження: К/9901/9907/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		04 вересня 2019 року 
		Київ
		справа №285/1535/15-а
		адміністративне провадження №К/9901/9907/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Тацій Л.В.,
		суддів: Рибачука А.І.,  Стеценка С.Г., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Житомирській області на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26   листопада 2015 року (ухвалена у складі головуючого судді Помогаєва А.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року (постановлена у складі: головуючого судді Одемчука Є.В., суддів: Бучик А.Ю., Майора Г.І.) у справі №285/1535/15-а за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Житомирській області про скасування постанови, визнання незаконними дій, -
		ВСТАНОВИВ:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Житомирській області (далі - Відповідач, ДАБІ), в якому просив: 
		- визнати незаконними дії відповідача по проведенню перевірки позивача 25.03.2015;
		- визнати незаконною та скасувати постанову №48/5-ф від 09.04.2015 по справі про адміністративне правопорушення.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він є фізичною особою-підприємцем, здійснює господарську діяльність у магазині з продажу змішаної групи товарів по АДРЕСА_1 , а отже правомірно не допустив посадових осіб ДАБІ до позапланової перевірки, покликаючись на положення п. 8 Розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII, яким встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року, позов задоволено частково. Визнано незаконною та скасовано постанову № 48/5-ф від 09.04.2015 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрито.
		Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконними дій Управління держаної архітектурно-будівельної інспекції України в Житомирській області щодо проведення позапланової перевірки 25.03.2015.
		Частково задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що відмова позивача у допуску посадових осіб відповідача до перевірки була правомірною, а тому відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, що згідно п. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. 
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 02 червня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Житомирській області на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 листопада 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року по справі №285/1535/15-а.
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС).
		Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
		Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.
		Верховний Суд ухвалою від 03 вересня 2019 року призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Судами встановлено, що ОСОБА_1 є замовником будівництва об`єкту магазину з продажу змішаної групи товарів по АДРЕСА_1 , що підтверджується декларацією про початок виконання будівельних робіт від 12.05.2014 серія ЖТ № 082141280438, зареєстрованою інспекцією ДАБК у Житомирський області.
		Позивачем 24.10.2014 подано декларацію ЖТ № 142143100340 про готовність об`єкта «Будівництво магазину з продажу змішаної групи товарів по АДРЕСА_1 » до експлуатації, яка зареєстрована Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області 06 листопада 2014 року.
		12.11.2014 виходом на місце вищезазначеного об`єкта будівництва, під час здійснення позапланової перевірки, посадовими особами відповідача перевірено достовірність даних, наведених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації та виявлено недостовірні дані в декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а саме: в пункті 15 декларації ОСОБА_1 зазначено, що на об`єкті «Будівництво магазину з продажу змішаної групи товарів по АДРЕСА_1 » виконано всі передбачені проектною документацією згідно з державними нормами, стандартами і правилами роботи. Обладнання встановлено згідно з актами про його прийняття після випробування у визначеному порядку. Заходи з охорони праці, забезпечення вибухобезпеки, пожежної безпеки, охорони навколишнього природного середовища і антисейсмічні заходи, передбачені проектом, проведені в повному обсязі, що не відповідає дійсності, з наступних причин:
		- проектна документація на вищевказаний об`єкт розроблена з порушенням державних будівельних норм, стандартів та правил (акт від 31 липня 2014 року);
		- будівельні роботи на вищевказаному об`єкті виконувалися відповідно до проектної документації, яка розроблена з порушенням державних будівельних норм, стандартів та правил;
		- будівельні роботи на вищевказаному об`єкті виконані з істотним порушенням державних будівельних норм, а саме: новозбудована будівля магазину по АДРЕСА_1 розміщена на відстані 2,14 м від сусіднього існуючого магазину «Візит» по вул. Дзержинського, 66-А. Відповідно до діючих протипожежних вимог державних будівельних норм (додаток 3.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»), хоча повинна становити не менше 10 м (лист вих. № 431 від 25 липня 2014 року Баранівського районного сектору Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області). Інформація, що зазначена ОСОБА_1 в пункті 15 декларації про готовність об`єкта до експлуатації, є недостовірною, що є порушенням вимог пунктів 9, 19 Порядку прийняття закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року (зі змінами), частини 10 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		За результатами перевірки складено припис №191 від 18.11.2014, яким вимагалось від ОСОБА_1 до 01.03.2015 усунути зазначені порушення державних будівельних норм.
		25.03.2015 відповідачем призначена позапланова перевірка об`єкта позивача з метою перевірки виконання вищезазначеного припису.
		Повідомлення про перевірку отримано позивачем 21.03.2015.
		Позивач у призначений для перевірки день не допустив посадових осіб відповідача до приміщення будівлі магазину по АДРЕСА_1, про що складено відповідний акт та протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 188-42 КУпАП.
		27.03.2015 відповідачем на адресу позивача направлено копії акту, протоколу та припису від 25.03.2015 року, які отримані позивачем 02.04.2015 року.
		Текст протоколу про адміністративне правопорушення містить інформацію про розгляд справи о 10 годині 09.04.2015.
		Постановою №48/5-ф по справі про адміністративне правопорушення від 09.04.2015 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн.
		Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів попередніх інстанцій не відповідають, а викладені у касаційній скарзі вимоги скаржника є обґрунтованими з огляду на наступне.
		Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.
		Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
		Відповідно до ч. 2 ст. 188-42 КУпАП недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об`єкти будівництва - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Склад даного адміністративного правопорушення є формальним, тобто склад, в якому відсутні ознака настання шкідливих матеріальних наслідків.
		Суб`єктами правопорушення є громадяни та посадові особи. 
		Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-42 КУпАП полягає у недопущенні посадових осіб центрального органу виконавчої влади до перевірки.
		Абзацом 1 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 за №   553 (в редакції, чинній на момент складання оскаржуваної постанови та здійснення заходу перевірки) передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. 
		Отже, Порядком № 553 передбачено умови, за яких суб`єкт містобудування, не допускаючи посадових осіб ДАБІ до перевірки, буде діяти правомірно. Такими умовами є порушення порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. 
		З наведеного слідує, що при наданні судом оцінки постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, до предмету доказування відноситься перевірка дотримання порядку здійснення заходу контролю.
		Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у редакції на час спірних правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з пунктами 2, 5, 6 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року, у редакції чинній на час спірних правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. 
		Відповідно до пунктів 1, 3, 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.
		Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності.
		Пунктом 11 Порядку №553 передбачено, що посадові особи ДАБІ уповноважені на здійснення перевірок дотримання вимог містобудівного законодавства, складання протоколів про адміністративне правопорушення та постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, приписів 
		Згідно абзацу 6 пункту 7 Порядку № 553 підставою для проведення позапланової перевірки є перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій.
		Абзацом 11 п. 7 Порядку № 553 визначено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки. 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, не заперечувалось позивачем, що позапланова перевірка призначена на об`єкті «Будівництво магазину з продажу змішаної групи товарів по АДРЕСА_1 » з метою перевірки виконання вимог припису від 18.11.2014 за № 191, яким вимагалось від замовника будівництва - ОСОБА_1 усунути порушення вимог містобудівного законодавства до 01.03.2015. 
		За підписом заступника начальника управління складено направлення для проведення перевірки від 25.03.2015 № 6915/15. Повідомлення про проведення перевірки в період з 25.03.2015 по 31.03.2015 направлено ОСОБА_1 та вручене йому 21.03.2015, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. 
		При виході на об`єкт будівництва позивачу пред`явлено направлення на проведення перевірки, проте від його отримання ОСОБА_1 відмовився, не допустивши посадових осіб ДАБІ до перевірки. 
		Таким чином, Верховний Суд зазначає, що відповідачем дотримана процедура призначення перевірки, посадові особи ДАБІ є уповноваженими на проведення такої перевірки та складання протоколу про адміністративне правопорушення. 
		Водночас, позивач не допускаючи перевіряючих до перевірки та оскаржуючи постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності посилався виключно на те, що він є фізичною особою - підприємцем, за адресою місця розташування об`єкту перевірки здійснює господарську діяльність, у зв`язку з чим на нього розповсюджується положення п. 8 Розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VIII, яким встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки. 
		Суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що п. 8 Розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону від 28.12.2014 року № 76-VIII розповсюджується на правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем. Також суди зазначили, що аналогічна норма встановлена п. 3 Розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71- VIII.
		Такі висновки суду першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, Верховний Суд визнає помилковими з огляду на таке. 
		З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 як замовник будівництва 12.05.2014 подав до ДАБІ декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкті: «Будівництво магазину з продажу змішаної групи товарів по АДРЕСА_1 » (далі - Об`єкт), а 24.10.2014 ОСОБА_1 подав декларацію про готовність цього об`єкту. 
		Право власності на земельну ділянку, на якій збудовано об`єкт зареєстровано за громадянином ОСОБА_1 13.03.2014.
		Як фізична особа - підприємець позивач зареєстрований 10.11.2014.
		Перевірка об`єкту проведена ДАБІ 18.11.2014, за результатами цієї перевірки громадянину ОСОБА_1 надано обов`язковий до виконання припис від 18.11.2014 за № 191. 
		Позапланова перевірка у березні 2015 року призначена ДАБІ щодо перевірки виконання вимог припису на Об`єкті.
		Таким чином, у правовідносинах, що виникли між позивачем і ДАБІ, ОСОБА_1 у статусі замовника будівництва виступав саме як фізична особа, здійснив будівництво об`єкту на земельній ділянці, що належить йому на праві власності як фізичній особі та до реєстрації статусу суб`єкта господарської діяльності. 
		Перевірка призначена з приводу виконання вимог припису про усунення вимог законодавства у сфері містобудування, який містив вимоги про усунення порушень саме фізичною особою.
		Набуття позивачем статусу підприємця та здійснення ним на Об`єкті господарської діяльності не змінює статус ОСОБА_1 як фізичної особи, який є замовником та здійснив будівництво, доказів реєстрації Об`єкту за позивачем як за суб`єктом підприємницької діяльності з призначенням для використання у комерційній діяльності ОСОБА_1 не надано. 
		Отже, посилання судів попередніх інстанцій на положення п. 8 Розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VIII, як на правомірну підставу недопуску посадових осіб ДАБІ до перевірки, є помилковим.
		Крім того, безпідставними є і посилання на п. 3 Розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №71- VIII, виходячи з наступного.
		Так, 28.12.2014 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIII (далі - Закон України № 71-VIII). Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України № 71-VIII у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
		Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо податкової реформи" направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів та передбачає внесення змін до податкового законодавства та за своєю метою та змістом цей Закон покликаний врегулювати саме податкові, а не будь-які інші правовідносини, зокрема і ті, які виникають у сфері містобудівної діяльності.
		Відповідно до ст. 1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		Вказаним Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності тих контролюючих органів, про які йдеться у пункті 41.1 статті 41 цього Кодексу. Зокрема контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.
		Таким чином, Державна архітектурно-будівельна інспекція України не є контролюючим органом доходів і зборів в розумінні вимог пункту 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, а отже посилання судів попередніх інстанцій на п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014р. №71-VIII є помилковим.
		Правовідносини, пов`язані з встановленням обмеження на проведення позапланових перевірок Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було врегульовано пунктом 8 Прикінцевих положень Закону № 76-VIII від 28.12.2014, відповідно до якого мораторій на проведення перевірок запроваджено лише на період з січня по червень 2015 року.
		Проте, обмеження, на проведення позапланових перевірок Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, передбачені пунктом 8 Прикінцевих положень Закону № 76-VIII від 28.12.2014, на правовідносини, з приводу яких виник спір у даній справі, не розповсюджуються, оскільки перевірка, до проведення якої позивачем не допущені посадові особи ДАБІ, призначена щодо виконання вимог припису саме фізичною особою, а не підприємцем.
		Посилання судів першої та апеляційної інстанції на те, що здійснення позивачем господарської діяльності у магазині за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку та книги обліку доходів ФОП ОСОБА_1 , колегія суддів також оцінює критично, оскільки та обставина, що позивач використовує об`єкт у господарській діяльності, не впливає на зобов`язання, що виникли у ОСОБА_1 як у фізичної особи - замовника будівництва з приводу усунення порушень вимог містобудівного законодавства та повноважень у відповідача на перевірку виконання вимог припису фізичною особою.
		Підсумовуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність у позивача правомірних підстав для недопуску посадових осіб ДАБІ для проведення перевірки, у зв`язку з чим в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.   2 ст. 188-42 КУпАП. 
		Водночас, у межах даної справи судом не надається оцінка правомірності припису та встановленим порушенням вимог містобудівного господарства, позаяк на момент виходу посадових осіб ДАБІ у березні 2015 року на позапланову перевірку припис та постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не були скасовані, що слугувало належною підставою для проведення такої перевірки та у зв`язку з чим у позивача не виникало підстав недопуску посадових осіб. Саме недопуск посадових осіб до перевірки є підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП. 
		Відповідно до ч. 1, 4 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
		За наведених обставин, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
		постановив:
		Касаційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Житомирській області - задовольнити.
		Постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26   листопада 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року по справі №285/1535/15-а - скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 -відмовити.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                                    Л.В. Тацій
		Судді                                                                                                                А.І. Рибачук
		                                                                                                              С.Г. Стеценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...